CC BY
60
УДК 631.362.3:631.1
К.М. КЛЕВЦОВ
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
Ф1ЗИКО-ТЕХНОЛОПЧШ ВЛАСТИВОСТ1 I Х1М1ЧНИЙ СКЛАД НАС1ННЯ ЛЬОНУ ТА КОНОПЕЛЬ
Наведений в poöomi анализ фiзико-хiмiчних складових на^ння льону та конопель показав, що воно Micmumb щлий комплекс коштовних хiмiчних речовин. Тому дощльно використовувати на^ння та вiдходu льоно- i коноплезаводiв для розробок реcурcозберiгаючuх та енергозберiгаючuх технологш i виробництва на гхнш оcновi нових медичних препараmiв.
Ключовi слова: настня, льон коноплi, влаcmuвоcmi.
К.Н. КЛЕВЦОВ
Херсонский национальный технический университет
ФИЗИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА И ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ
СЕМЯН ЛЬНА И КОНОПЛИ
Приведенный в работе анализ физико-химических составляющих семян льна и конопли показал, что они содержит целый комплекс ценных химических веществ. Поэтому целесообразно использовать семена и отходы льно- и коноплезаводов для разработки ресурсосберегающих и энергосберегающих технологий и производства на их основе новых медицинских препаратов.
Ключевые слова: семена, лен конопля, свойства.
K.N. KLEVTSOV
Kherson National Technical University
PHYSICS AND TECHNOLOGY, PROPERTIES AND CHEMICAL COMPOSITIONSEEDS FLAX
AND HEMP
Powered by the analysis of physical and chemical components of linseed and hemp showed that they contain a whole range of valuable chemicals. It is therefore advisable to use seeds and flax waste and hemp plantv for the development of resource-saving and energy-saving technologies and production based on these new medications.
Keywords: seeds, flax, hemp, properties.
Постановка проблеми
Комплекс тслязбирального оброблення зерна (очищения, сушшня, збертання) мае забезпечити полшшення якосп та надшне збертання зерна без втрат до його подальшо! переробки. Це стосуеться не пльки зерна круп'яних, але й насшня олшних культур, таких як льон та конопле Однак через високу сипшсть, др1бш розм1ри та специф1чний х1м1чний склад на загопвельних тдприемствах виникають проблеми тд час первинно! обробки та збертання цих культур, осшльки це маловщома технолопя, не охарактеризована в шструкщях з очищення та сушшня.
Виконаний комплекс експериментальних дослщжень на баз1 Одесько! нацюнально! академп харчових технологш дозволив виявити склад i властивосп насшня i макухи з льону та конопель
Анал1з останшх дослiджень i публжаци
У кранах £вропи льон в основному вирощують для виготовлення волокна, яке вдвiчi мiцнiше, шж бавовняне i втричi мiцнiше, шж вовняне. З цього волокна отримують мiцнi та тонк1 тканини. Одержане насiння е вторинною сировиною, яку використовують для виготовлення олл.
Останшм часом з'явилася також зацiкавленiсть у насшш льону, як функцiональному продукт харчування людей. Це пояснюеться ушкальнютю його складу. Лляне насiння мютить жири, протеши, дiетичнi волокна. Штди насiння льону цiннi високим вмютом полiненасичених жирних кислот, а саме вмiстом лшоленово! кислоти, яка е дефщитною в рацiонi людей та мае антистресову, антиаритмiчну дiю та судинорозширювальт властивостi. Також насiння льону е одним з найбагатших джерел лiгнiнiв. Його волокниста фракцiя мютить Мгтн СДГ, к1льк1сть якого в сотш раз перевищуе кiлькiсть тгштв у iнших харчових продуктах. Доведено антипухлинну активнiсть СДГ по вщношенню до тварин [1]. Лляне насшня також мютить щаногенну сполуку (лшамарин), який мае високу бiологiчну активнють та впливае на рiзнi системи й органи, регулюе секреторну та моторну функцiю кишечнику.
Насшня льону може використовуватися як замшник яець для тих споживачiв, яш повиннi виключати !х Í3 свого рацюну через проблеми 3Í здоров'ям. Так, 15 г насшня, настоян протягом 1-2 хвилин у 45 см3 води, забезпечують адекватну зaмiнy курячому яйцю в рецептах для вишкання [1].
В Укра!ш льон застосовували лише для виробництва олл та у прядильному виробницта. Однак високий вмiст незaмiнних жирних кислот у ллянiй олп робить !! важливим елементом, який забезпечуе потреби орган1зму в корекцп лшщних порушень. Отримання з високоякiсного насшня льону харчових дieтичних i л^вальних олiй дозволить покращити забезпечення населення Укра!ни продуктами харчування фyнкцiонaльного призначення.
Важливе значення мае конопляне насшня й олiя, як1 мiстять бактерицидш речовини, цiннi ненaсиченi кислоти, глщериди, aмiнокислоти, мiкроелементи. Масова частка олп в нaсiннi конопель становить 28-35 %.
Конопляну олiю отримують з насшня конопель (Cannabis sativa L.), зазвичай методом гарячого пресування, вона мае темно-зелений колiр. Питома вага - 0,925-0,928 кг/м3, число омилення - 190-195, йодне число - 145-166. [2].
В процес видшення олп з нaсiння можна отримувати ще один цiнний продукт - макуху. Вона мае такий хiмiчний склад: масова частка вологи -11%, сирого протешу - 31 %, бшшв - 29,6 %, жирiв -7,7 %, клтгковини - 24,7 %, безазотистих екстрактивних речовин - 17,7 %. Це цшний корм для коней, свиней i велико! рогато! худоби (добова норма до 2,5 кг), найкращий прикорм для риби (останшм часом з щею метою зазвичай використовуеться соняшникова макуха).
Олiя конопель е сировиною для виготовлення лак1в, фарб, олiфи, лiнолеyмy, маргарину, мила дитячого та антиалергенного, медичних препaрaтiв, aзбестотехнiчних виробiв, гaльмiвних стрiчок, накладок i дисков ферадо, використовуеться як консервант для харчових продукпв як сaмостiйний продукт харчування i в натуральному виглядг
У медичнш лiтерaтyрi е вщомосп про те, що препарати з конопляного насшня й олл допомагають при лiкyвaннi кaтaрiв верхнiх дихальних шляхiв, хронiчних i гострих бронхтв, бронхозитiв, захворювань статевих оргaнiв, сечового мiхyрa, нирок та iнших оргашв людини [3].
Лiки, отримaнi з макухи, лжують так1 захворювання, як неврастеня, iмпотенцiя, рaхiт, дiaтез.
На основi дослiджень остaннiх десятилiть медики дшшли висновку, що коноплi та синтетичний ТГК мають ряд показань для лiкyвaння широкого спектру захворювань. Вони використовуються тд час лшування раку для зaпобiгaння нудоти i блювоти, до яких часто призводить застосування хiмiотерaпi! рaдiaцiйного випромiнювaння, для знеболювання, лiкyвaння епiлепсi!, розсiяного склерозу, мускульних спaзмiв, конвyльсiй, безсоння, депреси, шкурного герпесу, астми та гшертони [4].
Формулювання мети дослiдження
На основi проведених поглиблених дослвджень фiзико-технологiчних властивостей i хiмiчного складу насшня льону та конопель розширити сферу застосування луб'яних культур з отриманням на !х основi нових фармацевтичних препaрaтiв.
Викладення основного матер1алу дослщжень
Показники фiзико-технологiчних властивостей зерна дозволяють розв'язувати велику к1льк1сть прикладних задач, що мають практичне значення. Тому оцшку фiзико-мехaнiчних властивостей проводили з урахуванням особливостей властивостей зернових мас, що впливають на оргaнiзaцiю зaготiвлi нaсiння та його подальшо! переробки. З велико! кiлькостi показник1в, що характеризують фiзико-технологiчнi влaстивостi, були вивчеш: маса 1000 зерен, натура, масова частка вологи (волопсть), густина, кут природного скосу, коефiцiенти зовнiшнього тертя в стан спокою i стадш руху, сипк1сть, густина укладання (шпаруватють).
Порiвняльнa характеристика деяких показник1в фiзико-технологiчних властивостей нaсiння льону та конопель залежно ввд сорту наведена в табл. 1, 2.
Об'емна маса, що являе собою вмют маси зерен в одинищ об'ему, залежить вiд багатьох фaкторiв, як1 впливають на густина укладання частинок у насипу. У вивчених нами сорпв льону об'емна маса змшюеться ввд 596 до 711 кг/м3, а у конопель — ввд 513 до 586 кг/м3.
Маса 1000 зерен дослщжуваних сорпв льону коливаеться в межах вiд 4,68 до 6,71 г, а сорпв конопель — ввд 15,20 до 17,72 г, тому що вони значно вiдрiзняються сво!ми геометричними розмiрaми. За кутом природного скосу можна зробити висновок про технолопчш влaстивостi продукту i стутнь його сипкостi.
Для розглянутих сортiв були також визначеш коефiцiенти внyтрiшнього i зовнiшнього тертя спокою та руху. Отримаш даш свiдчaть, що цi показники незначно вiдрiзняються один вiд одного: коефщент внyтрiшнього тертя спокою знаходиться в межах 0,471-0,554 — коефщент зовшшнього тертя в стaнi руху становить 0,304-0,520, а коефщент зовнiшнього тертя спокою дорiвнюе 0,29-0,374. Цi даш тдтверджують висновок про те, що дослщжуваш зразки льону та конопель ввдносяться до дуже сипких мaтерiaлiв. Коефiцiенти зовнiшнього i внyтрiшнього тертя, визначеш шляхом вимiрy кyтiв тертя i природного укосу, характеризують сипшсть насшнево! маси.
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика фiзико-мехамчних моказникт насшня льону та конопель
Назва показника Культура, сорт
льон коноплi
Глшом Глухiвськiй Ювшейний Швденна шч Золотон 15 ЮСО- 31
Масова частка вологи, % 7,6 7,2 7,1 8,4 7,7
Натура (об'емна маса), кг/м3 711 740 596 586 513
Маса 1000 зерен, г 4,68 4,96 6,71 15,20 17,72
Кут природного скосу, град. 26 29 28 30 27
Коефщент внутршнього тертя спокою 0,488 0,554 0,471 0,577 0,510
Коефщенти зовнiшнього тертя спокою: по пластмасi 0,335 0,335 0,316 0,334 0,344
по сталi 0,335 0,335 0,316 0,334 0,344
по гумi 0,359 0,325 0,299 0,374 0,364
Коефщент зовнiшнього тертя в сташ руху 0,328 0,520 0,464 0,311 0,304
Таблиця 2
Визначення шмаруватосп, густини укладання та забезмеченост зерново'1 маси мовггрям
Культура Показники
дшсний об'ем 1000 зерен, см3 загальний об'ем зерново! маси, см3 густина укладання, % шпарувапсть ,% ч о ь /г т 3/ .а з « ^ <и « ея пр зт Я '« ао со В
Льон сорту "Глином" 1,20 6,58 18,09 86,91 4,15
Льон сорту "Глух1вський Ювшейний" 1,00 6,70 14,92 85,08 1,15
Льон сорту "Швденна Шч" 6,00 11,26 53,29 46,71 0,78
Коноплi сорту "Золотон 15" 6,00 25,93 23,14 76,86 1,31
Коноплi сорту "ЮСО-31" 6,10 34,53 17,67 82,33 1,60
Стан поверхнi, який характеризуеться коефiцieнтом тертя зернини об зернину, залежить вiд виду культури. З шдвищенням вологостi шпаруватiсть зерново! маси зростае внаслщок збiльшення як коефщента тертя зернини об зернину, так i об'ему зернин.
Ввдомо, що шпаруватiсть (вiдношення об'ему мiжзернового простору до всього об'ему насшнево! маси, у вщсотках) дуже впливае на теплопроввдш й сорбцiйнi властивостi сипко! маси, що особливо важливо при збер^анш Чим менша шпаруватiсть, тим бшьша густина укладання, тобто бшьшу насипну масу мае сорт льону "Швденна нч" i коноплi сорту "Золотон 15", а найменшу - сорт "Глином".
Основними факторами, що впливають на сипкiсть, е гранулометричний склад i грануломорфологiчна характеристика зерна (форма, розмiри, характер i видовий склад; матерiал, форма i стан поверхш, по як1й самопливом перемiщуеться насiння). Як зазначалось ранiше, геометричш розмiри зерна також дозволяють моделювати процеси сепарування, вентилювання, сушiння, шдбирати режимнi параметри подрiбнювальних та шших. машин. За показниками, що обумовлюють сипк1сть, можна моделювати поводження насшня при його перемiщеннi самопливом по ситах, емностях тощо.
Шсля вимiрювання характеристик окремих зернин iз наважки отримаш данi обробляли методом математично! статистики.
Результати дослвдження лiнiйних розмiрiв насiння олiйних культур (у порiвняннi з даними про аналопчш показники деяких культур i бур'янистих рослин, наведеними в рiзних лiтературних джерелах) представлено в табл. 3.
Як видно з табл. 3, лшшш розмiри насiння, визначеш експериментально, дуже близьк1 до лтгературних даних. Домiшки, що за сво!ми геометричними та аеродинамiчними характеристиками не вiдрiзняються вiд основного продукту, зазвичай ввдносять до важковiдокремлюваних домiшок. Для дослвдних зразк1в важковвдокремлюваними е насшня таких рослин, як щетинник, куряче просо, в'юнок польовий, суршиця та деяких шших.
Форма, об'ем i поверхня окремих зернин впливають на густина укладання зерна при оперативному збер^анш i використовуються при визначенш розмiрiв емностей, дiаметрiв
самопливiв, матерiалопроводiв пневмотранспорту, а також при рiзних розрахунках термодинашчного характеру.
Таблиця 3
Лмшш розмiри паси и 1я деяких культурних, бур'янистих рослин i олiйних культур (льону, конопель) ^
Культура Лiнiйнi розмiри, мм
довжина (1) ширина (а) товщина (Ь)
дiапазон значень середне значення дiапазон значень середне значення дiапазон значень середне значення
Лгтературш джерела
Льон олiйний 3,2 - 6,0 4,60 1,7 - 3,2 2,45 0,5 - 1,5 1,00
Рiпак - - 1,8 - 2,5 2,15 1,8 - 2,5 2,15
Суршиця звичайна 0,8 - 1,2 1,00 0,7 - 1,0 0,85 0,3 - 0,8 0,55
Просо куряче 1,9 - 3,5 2,70 1,0 - 2,5 1,75 0,7 - 1,7 1,20
Просо рисове 3,0 - 4,0 3,50 2,0 - 2,5 2,25 1,3 - 2,0 1,65
Дослвдш зразки насiния
Льон Глшом 3,8 - 4,5 4,15 2,0 - 2,5 2,25 0,5 - 1,0 0,75
Глухiвський Ювiлейний 3,5 - 4,5 4,00 1,9 - 2,5 2,20 0,9 - 1,1 1,00
Пiвденна нiч 5,0 - 5,5 5,25 2,0 - 4,0 3,00 1,0 - 1,1 1,05
Коноплi Золотон 15 3,9 - 5,0 4,45 2,9 - 3,5 3,20 2,0 - 3,0 2,50
ЮСО-31 4,5 - 6,0 5,25 3,0 - 4,2 3,60 2,1 - 3,3 2,70
Оск1льки експериментальне визначення цих показнишв досить складне, то запропоновано ряд емтричних рiвнянь, як1 з достатшм ступенем точностi можуть бути використаш в рiзних iнженерних розрахунках для практичних цiлей. Так, для оцшки форми зерна користуються спiввiдношеннями Ш, 1/Ь, а/Ь, а також вщношенням поверхнi кулi Fк до поверхш одинично! зернини F3, що одержало назву сферичность
Змiни в розмiрах впливають на так1 показники, як об'ем насiння V, площа зовшшньо! поверхнi F, сферичнiсть у та вщношення V/F зернини, вiдображаються на вирiвняностi за крупнiстю, а остання, як ввдомо, обумовлюе ефективнiсть ведения технолопчного процесу (табл. 4).
Таблиця 4
Геометричш характеристики дрiбнонасiнних олшних культур
Параметри Льон Коноплi
Глшом Глух1вський Ювшейний Швденна тч Золотон 15 ЮСО-31
Об'ем зернини V, м3 4,64 4,70 7,07 21,87 29,61
Площа зовшшньо! • т"1 2 поверхш F, м 4,64 2,49 2,99 3,63 4,05
Сферичшсть, у 5,34 5,43 5,95 10,43 11,43
Ввдношення зернини V/F, м 1,84 1,88 2,36 6,03 7,32
Цi вихiднi даиi дозволяють визначити об'ем зернини V., площу И поверхнi Fз, гiдравлiчний радiус шпаруватих каналiв гг, еквiвалентний дiаметр зернини dе.
Визначення питомо! поверхш a0 (м2/м3), тобто ввдношення площ поверхнi зерен Fз до !х об'ему V, для часток неправильно! форми пов'язано зi значними труднощами через складнiсть визначення зовшшньо! i внутршньо! поверхнi зернин та залежносл вiд шпаруватостi.
Основними усередненими параметрами зернистого шару, вщ яких залежать ва iншi характеристики, слщ вважати його шпаруватють i питому поверхню.
Щд час збертання зерна внаслiдок життедiяльностi (дихання) зерново! маси (насiния, мiкрооргаиiзмiв, насшин домiшок) та окислювания органiчних речовин видшяеться теплота i утворюеться волога. Також зерно та насшня мають здатнiсть поглинати пари води i газiв з навколишнього середовища. За ступенем поглинання вологи насiнневою масою роблять висновок про !! пгроскошчшсть, яка залежить ввд коло!дно^зичних та структурних властивостей насiния.
Особливу увагу слiд придiлити сорбцiйним властивостям насшня при збертанш його в рiзних умовах, тому що олiйнi культури завдяки високому вмiсту жиру мають значно нижчу рiвноважиу вологiсть, шж зерновi культури.
Дослвдження сорбцiйних властивостей проводилися на зразках насiния льону сорту Пiвденна нiч i конопель сорпв Золотон 15 i ЮСО-31.
Рiвноважну вологiсть визначали при вщноснш вологостi повiтря 50 i 80% та температурi повiтря 25, 15 i 5 °С, яка зпдно з багаторiчними середнiми даними вщповвдае теплiй i холоднiй порi року в твденних районах Укра!ни.
Припинення змш у масi, обумовлених зволоженням або пiдсиханиям наважки, свiдчить про досягнення насшням рiвноважиоl вологостi. Величину рiвноважно! вологостi встановлюемо розрахунковим шляхом, застосовуючи формулу (1):
ю = — (100 -юп ) , (1)
де Оп - початкова маса вихвдного зерна, г; Gi - маса зерна в момент часу т, г; юп - початкова волопсть зерна, %.
Рiвноважну вологiсть насiния юр для льону та конопель визначали за графiчними залежностями ю = / (т). Для згладжування експериментальних даних 1х апроксимували за допомогою рiвияния (2):
юр = т / (а + Ьт), (2)
де юр - рiвноважиа вологiсть (рiвноважиа масова частка вологи), %; т - час, хв;
а i Ь - коефщенти, визначенi методом найменших квадратiв.
Як1сть аироксимацп залежиостi ю = ^т) оцiнювали за величиною середньоквадратичного вiдхиления (3):
5 = ^Д(ю1 -ю1)/(п - 1) (3)
де 5 - середньоквадратичне вiдхиления, %;
юi i ю{ - експериментальне i розраховане за формулою (2) значення вологост1 насшня в г-му
дослiдi, %;
п - к1льк1сть дослiдiв.
Апроксимацiю i згладжування експериментальних даних виконано за програмами, розробленими на кафедрi технологи збертання зерна ОНАХТ.
Для розрахунку вологостi дослiдних зразк1в насiния олшних культур в залежносп в1д тривалосп його зберiгаиня т при рiзних значеннях юп використовуемо рiвияния (1).
Значення коефщенпв апроксимацi! процесу збертання а i Ь для рiвняння (2) наведено в табл. 5. Як показали результати розрахуншв, при використанш рекомендованих рiвиянь, середньоквадратичне ввдхилення 5 у дiапазонi змiн юп знаходиться в межах 0,03-0,92 %, що сввдчить про високу яшсть апроксимацИ результатiв досл1дження рiвияниям (2).
У табл. 5 також наведено узагальнеш результати дослщжень гiгроскопiчних властивостей льону та конопель при рiзних умовах (ввдноснш вологостi повiтря ф i температурi повiтря /).
З одержаних даних видно, що найб№ш активне поглинання вологи вiдбуваеться при температурi 25°С i вiдноснiй вологосп 80 %, а найменша рiвноважна вологiсть спостерiгаеться у всiх зразках при температурi повiтря +5 °С i вiдноснiй вологостi повiтря ф = 50 %. Рiвноважиа волопсть конопель вища, шж у льону.
Аналiз отриманих результатiв св1дчить, що дослщш зразки олiйних культур можуть зберiгатися в дiапазонi вiдносно! вологосп повiтря 50-80 % до досягнення насшням рiвноважно! вологостi. При
вщностй вологосп повиря ф=50% в залежносп вiд температури зберiгання рiвноважна вологiсть досягаеться на 29-32 добу, а при ввдноснш вологостi повггря ф = 80% установлюеться незалежно вiд температури на 30-34 добу. Тобто зi зростанням вщносно! вологосп термш 11 встановлення, як i сама рiвноважна вологiсть, зростае. Також з наведених даних ми бачимо, що при збiльшеннi температури збертання вiд 5 до 25 °С у межах одше! вщносно! вологосп рiвноважна вологiсть теж збiльшуеться, а саме, при ввдноснш вологостi повиря ф = 50 % - вщ 7,26 до 8,06 %, а при ввдноснш вологостi повиря ф= 80% - ввд 7,54 до 10,32%.
Таблиця 5
Визначення пгроскошчних властивостей льону та конопель_
Умови дослщв Показники
% о4 ^ °С рiвноважна волопсть, юр, % час досягнення рiвноважноl вологосп тр, дiб коефщенти 5, %
а в
Коноплi сорту Золотон 15
50 25 8,06 29 0,637 0,637 0,921
50 15 7,77 32 1,065 1,162 0,032
50 5 7,32 32 1,362 0,182 0,031
80 25 10,3 32 1,546 0,249 0,103
80 15 9,45 33 1,378 0,361 0,067
80 5 9,0 30 0,835 0,465 0,084
Коноплi сорту ЮСО-31
50 25 7,97 30 0,018 0,1254 0,101
50 15 7,37 32 0,007 0,1356 0,041
50 5 7,26 32 0,005 0,1377 0,028
80 25 9,32 31 0,027 0,0000 0,207
80 15 8,56 28 0,023 0,1167 0,205
80 5 7,54 27 0,011 0,1326 0,052
Льон сорту Швденна шч
50 25 8,01 32 1,365 0,676 0,097
50 15 6,30 33 1,996 0,785 0,095
50 5 5,28 34 1,315 0,306 0,126
80 25 10,32 34 2,204 0,403 0,158
80 15 9,18 32 1,140 0,259 0,272
80 5 9,15 30 1,931 0,388 0,153
Примика. 1. ф - ввдносна вологiсть повiтря, %; 2. t - температура повiтря, °С.
Для надiйного та тривалого збертання насiння олiйних культур таких як льон i коноплi, необхiдно, щоб вiдносна вологiсть повiтря довк1лля не перевищувала 50-55%, а температура збертання становила 14-18°С. Слад зазначити, що для олшних культур завдяки високому вмiсту жиру рiвноважна вологiсть б№ш низька, нiж для зернових.
Дослвдш зразки олiйних культур можуть збертатися в дiапазонi вщносно! вологостi повиря 50-80% до досягнення насiнням рiвноважноl вологостi. При вiдноснiй вологостi повиря ф=50% в залежностi вiд температури збертання рiвноважна вологiсть досягаеться на 29-32 добу, а при вщноснш вологосп повиря ф = 80% установлюеться незалежно ввд температури на 30-34 добу. Тобто зi зростанням вщносно! вологосп термш И встановлення, як i сама рiвноважна волопсть, зростае. Також з наведених даних ми бачимо, що при збшьшенш температури збер^ання ввд 5 до 25 °С у межах одше! вщносно! вологостi рiвноважна вологiсть теж збшьшуеться, а саме, при ввдноснш вологостi повiтря ф = 50 % - ввд 7,26 до 8,06 %, а при вщноснш вологосп повиря ф= 80% - ввд 7,54 до 10,32%.
Для надшного та тривалого зберiгання насшня олiйних культур таких як льон i коноплi, необх1дно, щоб ввдносна вологiсть повiтря довк1лля не перевищувала 50-55%, а температура збертання становила 14-18°С. Слiд зазначити, що для олшних культур завдяки високому вмюту жиру рiвноважна вологiсть бiльш низька, шж для зернових.
Хiмiчний склад районованих в Укра!ш сортiв вивчали за наступними показниками: вмiст вологи, бшка, золи, лiпiдiв i вуглеводiв.
Для дослiджень використовували насiння льону сорпв «Дебют», «Пiвденна нiч», «Каменяр» i «Чарiвний», районованих в УкраМ.
Хiмiчний склад вищезазначених сортiв наведено в табл. 6.
Таблиця 6
Хiмiчний склад насшня льону (р < 0,05, n=5)_
Сорти льону Показники, масова частка, %
волопсть бшок зола лiпiди вуглеводи
Швденна шч 5,7±0,14 19,8±0,49 4,9±0,12 41,4±1,03 27,6±0,69
Дебют 5,6±0,14 16,6±0,41 4,5±0,11 41,5±1,08 29,8±0,74
Каменяр 5,1±0,13 15,3±0,38 3,8±0,09 38,7±0,96 30,1±0,75
Чapiвний 4,7±0,12 13,0±0,32 4,0±0,10 36,4±0,91 28,9±0,72
Висновки
Аналiз даних табл. 6 сввдчить, що хiмiчний склад районованих в УкраМ сорпв насшня зютавний з даними iнших aвтopiв [5]. Можна вiдзнaчити, що Bci дocлiджувaнi сорти вiдpiзняютьcя високим вмютом лiпiдiв, нaйбiльше ix мicтитьcя в сорп "Дебют" (до 45 %), трохи менше в iнших сортах. Вмют бiлкa залежно вiд сорту коливаеться в межах 13,0-20,3 %.
Найб№ша кiлькicть бiлкa cпocтеpiгaетьcя в сорп "Швденна шч"(до 20,3 %). Середня кiлькicть золи в дослщжуваних сортах змiнюетьcя вiд 3,8 % до 4,9 %. Анaлiзуючи дан табл. 6 можна зробити висновок, що найбшьш дoцiльнo використовувати сорти "Швденна тч" i "Дебют". Тому тд час подальших дocлiджень вивчали лляне нaciння саме цих сорпв. З pезультaтiв дocлiджень видно, що лшщи в пopiвняннi з шшими компонентами складають значну масову частку нaciння льону. Це дае можливють використовувати нaciння для виробництва олл.
Кpiм того, нaciння льону багате есенщальними пoлiненacиченими жирними кислотами, харчовими волокнами, л^нанами i рядом шших цiнниx поживних фiтopечoвин.
Список використаноТ лiтератури
1. Лисицын А.Н., Григорьева В.Н. Расширение переработки семян крестоцветных культур и льна для северных регионов России // Масложировая промышленность. - 2000. - № 4. -С.8-10.
2. Выровец В.Г., Лайко И.М., Солдатенко В.А. Конопля - культура ХХ1 столетия // Аграрная наука. - 1999. - С.5-7.
3. Конопля [www документ] http: // www.legaliz.info
4. Изделия из конопли 18.10.99 [www документ] http://www.iration.ru.
5. L.V. Uschapovsky and N.L. Kokurin, Flax and Other Bast Plant // Symposium, 30 Sept. And 1 Oct. 1997.-Proceedings, Poland.- 1997.- С. 165 - 166.
