CC BY
26
Gryb V.M. The anatomical peculiarities of pine common during principal methods the forestry
The results of structural and anatomical researches of pine common are determined. The peculiarities of its structure are established depending on forest plant conditions. The peculiarities of distribution the tracheidis of early and late wood zones in the thickness of their walls are discussed.
Keywords: artificial planting, density, pine common, anatomy of annual layer, trac-heidis.
УДК 631.41:630*2 Асист Т.М. 1ванюк -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний унтерситет
Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ПАРАМЕТРИ ГРУНТ1В СВ1ЖИХ СУГРУД1В ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Дослщжено фiзико-хiмiчнi властивост Грунпв у чистих та мшаних рiзновiко-вих насадженнях дуба звичайного в умовах свiжих сугрудiв Центрального Псшсся Украши. Визначено вмют гумусу та рухомих форм азоту i фосфору в дерново-слабо-ошдзолених Грунтах. Встановлено, що верхнi генетичнi горизонти rрунтiв дубових деревостанiв мають кислу та дуже кислу реакцiю.
Ключовг слова: Грунт, дуб, азот, фосфор, гумус.
Постановка проблеми. Грунтовий покрив е найважлив1шим еколопч-ним фактором, який визначае породний склад, продуктивнють та товарнють деревосташв, тому без його всеб1чного врахування неможливе вирощування високопродуктивних 1 еколопчно стшких насаджень. В умовах Центрального Полюся насадження з переважаючою породою дубом звичайним займають найбшьш родкш земл1 регюну сутщаного та суглинкового складу.
Люов1 насадження мають значний вплив на процеси, що вщбуваються у Грунтах, впливаючи на 1х ф1зико-х1м1чш та шш1 властивостг В умовах Центрального Полюся формування люових Грунпв пов'язане з дерновим та отд-золеним процесами. При цьому значний вплив мае склад рослинного покри-ву, гранулометричний склад Грунту, характер Грунтоутворювально1 породи та р1вень тдГрунтових вод [1].
Об'екти та методика дослiджень Дослщження проводили у люових господарствах, де зосереджено 25576,1 га дубових насаджень. Саме в Емшь-чинському, Коростенському та Олевському люових господарствах знаходять-ся одш з найбшьших у Центральному Полюш площ1 дубняюв вщповщно до загально1 площ1 вкритою л1совою рослиннютю земель. У люовому фонд1 трьох наведених вище люових господарств були проведет дослщження в еколопчних умовах св1жих сугруд1в, де об'ектами виступали Грунти м1шаних дубових насаджень. Простежено зм1ну площ у св1жих сугрудах, яка за остан-ш 12 роюв вказуе на 1х певну стабшьшсть. Змши, як вщбулись за цей перюд, е незначними. Площа дубових насаджень зменшилась на 249,6 га, що стано-вить 6,3 % (табл. 1).
Дослщження проводились шляхом закладки пробних площ вщповщно до загально прийнято1 у люовш таксацп методики. На пробних площах, по-ряд з визначенням л1с1вничо-таксацшних показниюв насаджень, дослщжува-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.4
ли Грунтово-еколопчт умови. У найбшьш характерних у Грунтово-орогра-фiчному вiдношеннi дiлянках були закладет Грунтовi профiлi з вщбором зразкiв iз кожного генетичного горизонту та подальшим проведенням лабора-торних аналiзiв. Визначення фiзико-хiмiчних властивостей Грунтав проводилось вiдповiдно до загальноприйнятих у Грунтознавствi методик. Всього було закладено 4 пробнi площi у дубових деревостанах 1-11 класiв боттету, на-сiннeвого та вегетативного походження: ПП 1-9Дзв1Сзв+Б, Грунт дерново-слабоотдзолений, глеюватий зв'язанопiщаний на ВЛ тщаних вiдкладах; ПП 2-9Дзв1Сзв+Б, Грунт дерново-слабоотдзолений, глеюватий супiщаний на ВЛ тщаних вiдкладах (колишнiй боровi пiски); ПП 3-8Дзв2Бп+Сзв, Грунт дерно-во-слабоотдзолений, глеюватий супщаний на моренi; ПП 4-7Дзв1Гзв1Ос1 Бп+Сзв, Грунт дерново-слабоопiдзолений супщаний, глеюватий на морет з уламками порщ.
Табл. 1. Динамика площ дубових деревостатв в умовах свiжих сугрудiв
Лгсов1 господарства Площа, га Р1зниця, + -
1996 р. 2008 р. га %
Емшьчинське 113,3 118,4 5,1 4,5
Коростенське 2954,8 2762,1 - 192,7 6,5
Олевське 904,6 842,6 - 62,0 6,9
Разом 3972,7 3723,1 - 249,6 6,3
Результати дослщжень. Дослщження фiзико-хiмiчних показниюв Грунтiв в умовах свiжих сугрудiв Центрального Полiсся були проведенi у дубових деревостанах, яю зростають на дерново-слабоопiдзолених глеюватих та зв'язанопщаних та супiщаних Грунтах на воднольодовикових пiщаних вщкла-дах та у таких же Грунтах, сформованих на мореш. Дубовi деревостани проб-них площ вщносяться до категорп стиглих i перестiйних з вiком 125-130 роюв. Цi насадження мають природне походження, II клас бонiтету, середню повно-ту - 0,6. Насадження дуба на пробах е мшаними з участю сосни, берези, граба, осики в межах 1-2 одиниць та головно! породи вiд 7 до 9 одиниць у склада
Грунти свiжих сугрудiв мiстять тдвищений вмiст гумусу та азоту у верхшх генетичних горизонтах порiвняно з шшими (рис. 1, 2) У гумусово-елювiальному горизонтi зв'язанопiщаних Грунтав (ПП №1), утворених на ВЛ тщаних вщкладах, вмiст гумусу становить 1,44 % i рiзко зменшуеться у нас-тупному, елювiально-iлювiльному, до 0,39 %. Вмiст азоту також е найвищим у верхньому горизонт - 56 мг/кг, зменшуеться до 28 мг/кг, до 20 см та до 7,0 мг/кг глибше 42 см. У Грунтах, сформованих на тщаних вщкладах - ко-лиштх борових тсках, вмiст гумусу у верхньому горизонта значно вищий -3,0 %, але вщчутно зменшуеться до 0,66 % у наступному горизонтi. Вмiст азоту сягае 106,4 мг/кг у НЕ i рiзко знижуеться до значення 18,2 % у 1Р горизонта. Грунти, утворенi на моренах, зокрема, з уламками порщ, характеризу-ються потужнiстю НЕ горизонту в 9-10 см, з наявтстю гумусу 2,5-2,7 % (ПП №3, №4), вмют якого зменшуеться поступово вщ 2,5 % на глибит 3-13 см, 0,9 % - 13-28 см та 0,5 % - 28-50 см (ПП №4). Рiвень рухомих форм азоту на пробнш площi №3, як i вмют гумусу, найвищий у НЕ горизонта - 140,0 мг/кг
та е значно меншим - 11,2 % у наступному, на глибиш 13-85см (рис. 1, 2). Вмiст гумусу та азоту в дослщжуваних грунтах надзвичайно динамiчний i може залежати вiд життедiяльностi мiкрофлори грунту. Такий вплив значною мiрою визначаеться погодними умовами, кшьюстю опадiв та 1х розподiлом протягом вегетацiйного перiоду. За оптимальних умов численнi мшроорга-шзми грунту становлять конкуренцiю вищим рослинам у споживанш азоту, за таких умов його наявшсть у грунт знижуеться [4]. В разi нестачi вологи, яку частково спостер^али протягом 2009 р., вiдбуваеться масове вщмирання мiкроорганiзмiв, що призводить до збшьшення запасiв азоту. Проби вщбрат в кiнцi вегетацiйного перiоду вказують на дiапазон вологостi грунту в НЕ горизонт - вщ 6,3 % до 14,8 % та зменшення вологостi з глибиною.
9Дзв1Сзв+Б —□—9Дзв1Бп+Сзв -л- 8Дзв2Бп+Сзв -х- 7Дзв1Гзв10с1Бп+Сзв
Рис. 1. Розподт гумусу в грунтах Рис. 2. Розподт азоту в Грунтах
свiжих сугрудiв свiжих сугрудiв
Запаси доступного для деревних рослин фосфору по профшю також розподшеш не рiвномiрно та мають значну ампл^уду коливань (рис. 3). Так, на пробнш площi № у гумусово-елювiальному горизонтi вмют його стано-вить 80 мг/кг, в елювiально-iлювiальному - 47 мг/кг, з подальшим рiзким його зменшенням до 10 мг/кг на глибиш 100-120 см. На ПП № 3, навпаки, спостер^аемо зростання вмюту фосфору iз збiльшенням глибини. Мшмальне значення Р2О5 зафiксоване у верхньому горизонт - 10мг/кг, а максимальне -на глибинi 90-100 см - 30 мг/кг. На шших дшянках чiтких закономiрностей в розподш фосфору по грунтовому профiлю не встановлено, вмют його змь нюеться хвилеподiбно. Таку особливiсть, очевидно, можна пояснити рiзним характером м^аци рухомих форм Р2О5 в генетичних горизонтах.
Грунти свiжих сугрудiв характеризуються бшьшим вмiстом гумусу, азоту i фосфору у верхньому НЕ горизонт^ Накопичення та вмют гумусу i рухомих форм елементв живлення пов'язано iз суглинковою грунтоутворю-вальною породою (мореною). Понад 60 % запаЫв гумусу та 65 % азоту зосе-реджеш у верхньому 10 см шарi грунту. 1з збiльшенням глибини 1х вмiст рiз-ко знижуеться. Вмют гумусу й азоту у люових грунтах не е постшним, вiн де-що змiнюеться протягом вегетацшного перiоду. Коливання 1х вмюту вщбу-ваеться як у верхшх, так i в нижнiх генетичних горизонтах, що залежить вiд рiвня пiдГрунтових вод [4].
Реакцiя грунтового розчину на вшх пробах е кислшою у верхньому НЕ горизонт (рНкс1 3,74-4,61), нiж у наступних (рНкс1 4,59-4,70), що, очевидно, пов'язано iз властивостями опаду та тдкислюючими атмосферними
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.4
чинниками. З глибиною реакщя грунту змшюеться хвилеподiбно i тiльки у профiлi пробно! площi №2 вона поступово стае менш кислою, вiд рНкс1 3,74 до 5,10 (рис. 4). Такий стан з рiвнем кислотност може бути викликаний як закисленням грунлв за рахунок кислотних дошдв (3), так i особливостями складу та умов розкладу опаду в мшаних насадженнях дуба за участi хвойних порщ, коли буферна здатнiсть грунту недостатня для нейтрашзаци у грунтовому розчиш iонiв Н+ чи Н3О+ [2].
9Дзв1Сзв+Б —□—9Дзв1Бп+Сзв -д- 8Дзв2Бп+Сзв -к- 7Дзв1Гзв10с1Бп+Сзв
Рис. 3. Розподт фосфору в tpyHmax Рис. 4. Кислоттсть tpyHmie
свьжих cyzpydiß свiжиx cyzpydie
Висновки:
1. Дубовi деревостани в умовах свiжих сугрудiв зростають на дерново-сла-боопiдзолених глеюватих та зв,язанопiщаних та супiщаних Грунтах на воднольодовикових пiщаних вiдкладах та на таких же Грунтах, сформо-ваних на моренi.
2. Для Грунтов свiжих сугрудiв характерний тдвищений вмiст гумусу, азоту та фосфору у верхтх генетичних горизонтах (НЕ), нижче по профiлю вiн рiзко знижуеться.
3. Переважна бiльшiсть Грунив у верхнiх горизонтах мають сильно кислу реакцiю (рН kcl 3,74-4,61).
4. Фiзико-хiмiчнi властивостi дослiджуваних Грунив забезпечують форму -вання високопродуктивних деревостатв дуба звичайного I та II клаив бонiтету.
Л1тература
1. Генарук С.А. Люи Укра'ни / С.А. Генарук / Наук. Тов. 1м. Шевченка. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
2. Кислотные дожди / Ю.А. Израэль, И.М. Назаров, А.Я. Пресман и др. - Л. : Гидроме-теоиздат, 1989. - 269 с.
3. Колосова Н.А. Влияние кислой реакции среды на растения : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. биол. наук / Н.А. Колосова. - М., 1964. - 20 с.
4. Рябуха Е.В. Запасы гумуса и азота в лесных почвах Полесья / Е.В. Рябуха // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1967. -Вып. 10. - С. 36-42.
Иванюк Т.Н. Физико-химические параметры почв свежих сугру-дов Полесья Украины
Исследованы физико-химические свойства почв чистых и смешанных разновозрастных насаждениях дуба обыкновенного в условиях свежих сугрудов Центрального Полесья Украины. Определено содержание гумуса и подвижных форм азота и фосфора в дерново-слабоподзолистых почвах. Установлено, что верхние генетические горизонты почв дубовых древостоев имеют кислую и очень кислую реакцию. Ключевые слова: почва, дуб, азот, фосфор, гумус.
Ivanyuk T.M. The physical and chemical parameters of fresh subsoil in Polissia
The physical and chemical properties of the soils in pure and mixed plantations the European oak under conditions fresh subsoil in Central Polissia of Ukraine are investigated. A contents of a humus and moved nitrogen's and phosphorus' forms in the subsoil are determined. The upper genetic horizons of soils the oak tree-stands have very acid and acid reaction.
Keywords: soil, oak, nitrogen, phosphorus, gumus.
УДК 630*27:58.089 Доц. А.Ф. Л1ханов, канд. бюл. наук; acnip.
В.П. Юхновська1 - НУ бюресурсы i природокористування Украши, м. Кшв
ВПЛИВ ЕКЗОГЕННИХ Б1ОСТИМУЛЯТОР1В НА ПРОЦЕСИ АКЛШАЦН КОНТЕЙНЕРНИХ САДЖАНЦ1В MAGNOLIA LILIFLORA DESR.
Показано, що для устшно! аклмацп i шдготовки контейнерних рослин Magnolia liliflora до зими потрiбен диференщальний шдхщ i послщовне використання бюс-тимулятс^в. Визначено, що комплексний мжробюлопчний препарат "Байкал СМ-1" i бюстимулятор "Корневш" доцшьно використовувати на початку вегетацшного перюду саджанщв Magnolia liliflora, у середиш (але не шзшше) вегетацшного перюду, за необхщшстю рекомендовано вносити у Грунт препарати "Гумюол або "Ель-1", яга стимулюють процес л^шфжаци кл™н i сприяють нагромадженню крохмалю в па-ренхiмi кори i ксилеми.
Ключовг слова: Magnolia liliflora, саджанщ, актмащя, бiостимулятори, ксилема.
Серед гарноквпуючих дерев та кущ1в одну з лщируючих позицш на "зеленому" ринку Украши займають рослини роду магнол1я (Magnolia L.). Бшьшють з них мають високу декоративну цшшсть i за оригшальнютю за-барвлення ранньовесняних квтв та тривалютю цвтння виконують роль го-ловно! домшанти у садово-паркових насадженнях. Значну частину представ-ниюв роду Magnolia L. ввозять в Укра!ну з кра!н Центрально! та Захщно! Свропи: Польщ1, Шмеччини, 1талп та ш. Переважна !! частина- контейнерш саджанщ з1 сформованою кроною. Ця група рослинно! продукцп вщноситься до класу "Елп'" i вщповщно мае вищу цшу.
Основна частина iмпорту весняноквiтуючих рослин припадае на початок вегетацшного перюду. Рiзка змша клiматичних умов, тривалють переве-зень зазвичай призводить до загального виснаження рослин, попршення стану коренево! системи, втрати значно! кшькост квiткових бруньок, що у по-дальшому негативно впливае на процеси !хньо! актмаци. Таким чином, ви-никае потреба у розробщ комплексу заходiв щодо ефективно! реабЫтацп та устшно! актмацп контейнерних рослин тсля тривалого транспортування.
Мета дослщжень - було апробацiя рiзних за складом та механiзмом ди бiостимуляторiв для визначення найоптимальнiших умов покращення загального стану та актмацп контейнерних саджанцiв магноли лЫеквижово! (Magnolia liliflora Desr.).
*Наук. KepiBHrn:: проф. В.М. Маурер, канд. с.-г. наук
