CC BY
11
м1сництва в1н пл1дно працював на посад1 заступника начальника навчальноТ частини уш-верситету, заступника декана факультету тдвищення квал1-фкацп викладач1в вищих ме-дичних заклад1в УкраТни. Понад 20 рок1в Геннадм Панасович був в1дпов1дальним за роботу кафедри як опорноТ з викла-дання загальноТ г1г1ени, вщпо-вщальним за п1двищення квал1-ф1кац1Т викладач1в загальноТ п-г1ени у медвузах УкраТни.
За його участю створювали-ся численн1 нормативно-пра-вов1 законодавч1 документи з вищоТ медичноТ осв1ти УкраТни: стандарти осв1ти за напрямком пщготовки "Медицина", осв1т-ньо-квал1ф1кац1йн1 програми (ОКП) I осв1тньо-квал1ф1кац1йн1 характеристики (ОКХ) спец1ал1-ст1в за вс1ма юнуючими медич-ними спец1альностями, типов! навчальш програми п1дготовки л1кар1в, 1нтерн1в, мапстр1в.
Понад 10 рок1в Степанен-ко Г.П. очолював роботу з1 створення на баз1 кафедри пропедевтики ппени та рад1а-ц1йноТ г1г1ени НМУ 1м. О.О. Бо-гомольця навчально-методич-ноТ бази кафедри медико-про-фшактично'Т медицини Укра-ТнськоТ в1йськово-медичноТ' академ1Т при МО УкраТни, був незмшним кер1вником групи викладач1в, як1 зд1йснювали пщготовку в1йськових лкар1в-г1г1ен1ст1в та епщемюлопв.
Степаненко Г.П. е ствавто-ром 3 пщручниюв, 5 навчальних пос1бник1в, автором та сп1вав-тором близько 200 наукових та науково-методичних праць з широкого д1апазону актуальних проблем ппени, пщготовки спец1алют1в вищоТ медичноТ ос-в1ти УкраТни. В1н е членом вче-ноТ ради IV медичного факультету, апробацмно'Т ради "Ппе-на" НМУ 1м. О.О. Богомольця, Ком1тету з питань ппешчного регламентування МОЗ УкраТни. Геннад1й Панасович — лкар вищоТ категори з1 спец1альност1 "Загальна г1г1ена".
Щиро в1таемо юв1ляра з наго-ди 70-р1ччя в1д дня народження, бажаемо подальших творчих здобутк1в та мщного здоров'я.
Правлiння Наукового товариства ппешс^в УкраГни, Нацiональний медунiверситет iм. О.О. Богомольця, редколегiя журналу "Довкшля та здоров'я".
PHYSICAL DEVELOPMENT OF YOUTHS OF PRE-CONSCRIPTION AGE
Basanets L.M., Ivanova O.I.
Ф1ЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ЮНАК1В ДОПРИЗОВНОГО В1КУ
БАСАНЕЦЬ Л.М., 1ВАНОВА o.i.
Сумський державний педагогiчний уыверситет iM. А.С. Макаренка
УДК 613. 955
ФИЗИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ ЮНОШЕЙ ДОПРИЗЫВНОГО ВОЗРАСТА Басанец Л.М., Иванова О.И. Исследованы соматометрические и физиометрические показатели допризывников, проживающих в городской и сельской местности. Среди обследованного контингента выявлено значительное число допризывников с отклонениями в физическом развитии и функциональными нарушениями ведущих физиологических систем организма, что свидетельствует о сниженных адаптационных резервах современной молодежи. Установлено, что среди юношей допризывного возраста из сельской местности больше лиц, признанных непригодными к воинской службе
к вщомо, комплектування Зброй-них Сил краТни знаходиться у прям1й залежност1 в1д стану здоров'я I р1вня ф1зично'Т пщготовки юнаюв допризовного в1ку. Попр-шення здоров'я пщростаючого покол1ння, що спостер1гаеться останн1м часом, суттево обме-жуе можливост1 молод1 у вибор1 майбутньоТ профес1Т' I здатност1 до вмськово'Т служби [4-8].
За даними медичних обсте-жень, певний контингент юнаюв допризовного в1ку за р1внем ф1-зичного розвитку I станом здоров'я не вщповщае вимогам, пов'язаним з арммською службою [4, 7]. У сучасних умовах у зв'язку з реформуванням Збройних Сил УкраТни з ор1ента-ц1ею на професмну арм1ю знач-но пщвищуються вимоги до в1йськовослужбовц1в, що потре-буе поповнення Тх чисельност1 за рахунок молод1 з мщним здо-ров'ям I високим р1внем ф1зичноТ' п1дготовки, здатноТ витримувати значш ф1зичн1 I психоемоц1йн1 навантаження [2]. Отже, анашз р1вня ф1зичного розвитку I функ-ц1онального стану юнаюв допризовного в1ку вважаеться вкрай важливим для оц1нки резервних можливостей орган1зму з метою своечасного виявлення р1зних соматичних I функц1ональних по-рушень I розробки оздоровчо-профтактичних заход1в, спря-мованих на пол1пшення стану здоров'я I п1двищення р1вня ф1-зичноТ д1ездатност1 майбутн1х вмськових-професюнашв.
Метою даноТ роботи було дослщити р1вень ф1зичного розвитку I функцюнального стану юнак1в допризовного в1ку.
Оргашзащя i методи до-слiдження. Було обстежено юнак1в 18-19 рок1в п1д час роботи медичноТ ком1си в1йськкома-ту у пер1од чергового призову до лав Збройних Сил. Загалом обстежено 484 особи, з них 247 юнаюв 1з мюько'Т мюцевост1 I 237 — 1з стьсько'Т. Дослщжувалися соматометричн1 (зр1ст, вага) I
Е&Н*50
фiзiометричнi показники (частота серцевих скорочень — ЧСС, артерiальний тиск — АТ, життева емнють легень — Ж6Л, м'язова сила кистО за допомо-гою загальноприйнятих методик. На основi соматометрич-них показникiв проведено ком-плексну оцЫку рiвня фiзичного розвитку юнаюв-допризовниюв з використанням регiональних нормативних таблиць [11]. Для визначення резервних функцю-нальних можливостей оргашз-му юнаюв розраховувався адаптацiйний потенцiал (АП) на основi iндивiдуальних сомато-метричних i фiзiометричних по-казникiв [1]. Отриман данi пд лягали статистичнiй обробцк
Результати та Ух обговорен-ня. За результатами антропо-метричного обстеження юнаюв виявлено, що за середшми по-казниками зрiст юнаюв-допри-зовниюв дещо нижчий у порiв-нянн з регiональними стандартами; з Ышого боку, маса тiла виявилась у них достовiрно ви-щою. Порiвняльний аналiз цих показникiв у допризовниюв iз мiськоí i стьськоТ мiсцевостi дозволив виявити певш вщмЫно-стi мiж експериментальними групами, а саме: допризовники iз стьськоТ мюцевост мали нижчий зрiст i достовiрно бть-шу масу тта у порiвняннi з мiськими мешканцями; вщпо-вiдно i масо-зростовий Ыдекс у допризовникiв iз сiльськоí мю-цевостi був вищим (табл.).
Анатз розподiлу юнакiв до-призовного в^ за рiвнем фiзич-ного розвитку показав, що не-залежно вщ мiсця проживання вони мають достатньо високий рiвень гармонiйностi розвитку: юльюсть осiб з гармонiйним розвитком становила 81,0% i 75,1% у допризовниюв iз мiськоí i стьськоТ мюцевост вiдповiдно. Проте слiд зауважити, що серед допризовниюв iз сiльськоí мю-цевостi, якi мали дисгармонiй-ний розвиток, виявлено досто-вiрно бiльше осiб з надлишко-вою масою тiла, нiж у мюьких допризовникiв, що становило 19,0% i 13,8% вiдповiдно. За чи-сельнiстю осiб з дефiцитом ма-си тша суттевих вщмшностей мiж експериментальними групами не спостер^алося.
З метою оцЫки характерних особливостей ростових проце-сiв оргаызму у рiзних умовах навколишнього середовища, якi значною мiрою визначають ос-таточну довжину тiла дорослоТ
I*
PHYSICAL DEVELOPMENT OF YOUTHS OF PRE-CONSCRIPTION AGE Basanets L.M., Ivanova O.I.
The somatometric and physiometric indexes of youths pre-military of age, resident in city and rural locality, are investigational. Among the inspected contingent good few of youths pre-military of age is exposed with the rejections in physical development and functional violations of the leading physiological systems of organism, that testifies to insufficient adaptations backlogs of modern youth. It is set that among youths of pre-conscription age from rural locality more persons acknowledged unapt for military service.
людини, доцтьно було порiвня-ти показники зросту у допризовниюв iз мюькоТ' i стьськоТ' мю-цевостк За даними проведено-го анашзу, суттевих вщмЫно-стей мiж експериментальними групами не виявлено. Так, юльюсть оаб з середым зростом серед обстеженого мюького контингенту молодi становила 62,3%, серед допризовниюв iз стьськоТ мюцевост — 65,8%. Допризовниюв, яю умовно вщнесеы до групи акселера^в (мали зрют > М+15), серед мюьких мешкан^в було 12,1%, серед стьських — 11,4%, тс^ як юльюсть ретардантiв (зi зростом < М — 15) дорiвнювала 25,5% i 22,8% вiдповiдно. Проте слiд зауважити, що серед стьських допризовниюв юнаюв з низьким зростом було у 4 рази бтьше, ыж серед обстеженого мюького контингенту. Отже виявлен вд мЫност масо-зростових показ-ниюв мiж допризовниками iз мiськоТ' i сiльськоТ' мiсцевостi, на-самперед, можна пояснити рiз-ними умовами Т'х проживання.
Загальновiдомо, що iснуе тю-ний взаемозв'язок мiж сомато-метричними показниками i функцiональними параметрами рiзних систем органiзму, якi у сукупност вiдображають стан здоров'я.
Аналiз показникiв серцево-су-динноТ системи (ЧСС, АТ), яка належить до лiмiтуючих функ-цiональних систем органiзму, дозволив виявити, що iз загаль-ного числа обстежених лише у 41,7% мюьких допризовниюв i у 39,7% юнаюв iз стьськоТ мюце-вост ЧСС вiдповiдала вiковiй нормi. У решти обстежених спо-стерiгалася пщвищена ЧСС. До того ж 15,4% мюьких мешкан^в i 21,1% стьських мали ЧСС > 100 уд./хв., що свщчить про ви-щий рiвень симпатикотонií як ознаки напруження серцево-судинноТ системи i регулятор-них механiзмiв. Показники ар-терiального тиску у межах нор-ми мали 88,8% мюьких юнаюв-допризовниюв i 80,0% — стьських. Привертае увагу те, що серед стьських допризовниюв було виявлено майже вдвiчi бтьше оаб з пщвищеним арте-рiальним тиском, шж серед мiських юнакiв.
Адаптацiйний потен^ал (АП) як iнтегральний показник, роз-рахований на основi Ыдивщу-альних соматометричних пара-метрiв i функцюнальних характеристик серцево-судинноТ системи, надае можливють оцЫи-ти адаптации резерви оргашз-му, що надзвичайно важливо для визначення дiездатностi
Таблиця
Соматометричн i фiзiометричнi показники юнакiв допризовного BiKy
Показник Bci обстеженi допризовники n=484 Допризовники i3 мiськоï мiсцевостi n=247 Допризовники iз сiльськоï мiсцевостi n=237
Зрют, см 175,0 ± 0,28 175,3 ± 0,37 174,6 ± 0,43
Вага, кг 68,5 ± 0,51 67,3 ± 0,70 69,6 ± 0,74*
ЧСС, уд./хв. 87,8 ± 0,70 87,0 ± 0,97 88,5 ± 1,0
АТсист., мм рт. ст. 119,7 ± 0,58 119,5 ± 0,62 119,9 ± 1,06
АТщаст., мм рт. ст. 74,4 ± 0,53 73,3 ± 0,62 75,5 ± 0,89
АП,ум.од. 2,24 ± 0,02 2,19 ± 0,02 2,29 ± 0,03 *
жел, мл 3331 ± 40,3 3246 ± 54,2 3415 ± 59,9
М'язова сила, кг 43,8 ± 0,38 42,5 ± 0,55 45,0 ± 0,52*
Примтка:
* — достовiрна рiзниця м'ж експериментальними групами.
51*Е&Н
юнак1в допризовного в1ку у спе-циф1чних умовах в1йськовоТ' служби. Розрахунков1 параме-три, як1 беруться до уваги (ЧСС, АТ, довжина I маса тта), вщоб-ражають функц1ональний стан вегетативного I ендокринного ланцюпв регуляц1Т гомеостазу, що визначае залежнють р1вня адаптац1Т в1д узгодженоТ д1яль-ност1 цих систем [3]. Зг1дно з ю-нуючою класиф1кац1ею, величина АП, яка не перевищуе 2,1 ум. од., вщповщае задовтьшй адаптац1Т, АП у межах вщ 2,1 до 3,0 ум. од. вказуе на напруження адаптац1йних механ1зм1в, АП > 3,0 ум. од. оц1нюеться як неза-довтьна адаптац1я [1]. Анал1з отриманих даних свщчить про обмежен1 функц1ональн1 можли-вост1 сучасних допризовник1в, оск1льки серед ус1х обстежених юнак1в лише третина мала величину АП, яка вщповщае задо-втьый адаптаци, тод1 як у 63,3% м1ських допризовниюв I у 65,3% с1льських спостер1гались ознаки функц1онального напруження (АП > 2,1 ум. од.). Кр1м того, 1з числа обстежених виявлено й ос1б з незадов1льною адапта-ц1ею (АП > 3,0 ум. од.). Врахо-вуючи загальний розпод1л до-призовник1в за величиною АП, можна вщзначити, що суттевих в1дм1нностей м1ж експеримен-тальними групами не виявлено, хоча, за даними Ыших дослщ-жень [9] юнаки, як1 проживали на урбан1зован1й територи, мали нижчий р1вень функц1онування основних систем оргаызму I йо-го резервних можливостей.
Досл1дження життевоТ емност1 легень (Ж6Л), яка визнаеться одн1ею з основних характеристик функцюнальних можливостей системи дихання, показало, що бтьшють обстежених, незалежно в1д мюця проживан-ня, мала низьк1 показники Ж6Л, вказуючи на функц1ональну не-достатн1сть дихальноТ системи. Сл1д зазначити, що за се-редньогруповими показниками Ж6Л у юнаюв 1з с1льськоТ мюце-вост1 була майже на 200 мл бть-ша, н1ж у мюьких юнак1в (табл.). Проте в1дхилення показника ЖеЛ в1д нормативних величин частше спостер1гаеться в юна-к1в допризовного в1ку 1з с1льськоТ' м1сцевост1, осюльки таких ос1б серед с1льських допризовниюв було майже у 4,5 рази бтьше в1д чисельност1 юнак1в з нормальною функц1ею дихання, тод1 як у м1ських мешканц1в — у 3,5 рази. Отже, отриман дан1 дають пщ-
ставу говорити про знижен функцiональнi резерви у суча-сноТ молод^ особливо це характерно для стьських мешкан^в.
За даними визначення м'язово)' сили юнаюв допризовного в^ (на основi кистьо-воТ динамометрiï), яка загалом вщображае функцiональну ак-тивнють опорно-рухового апа-рату, виявлено суттевi вщмЫ-ностi мiж експериментальними групами. Показано, що м'язова сила в юнаюв iз стьсько''' мю-цевост достовiрно бiльша, нiж у мешкан^в мiста (табл.). Крiм того, оаб з недостатньою м'язовою силою серед мюьких допризовниюв було на третину бтьше, шж серед допризовниюв iз стьсько''' мiсцевостi, що свщчить про вищий рiвень фи зично)' витривалостi юнакiв цiеï експериментально)' групи. Це, можливо, пояснюеться осо-бливостями умов )'х проживан-ня, яю пов'язанi з бiльшими фi-зичними навантаженнями.
Як вщомо, стан здоров'я значною мiрою визначаеться рiвнем фiзичного розвитку i функцiональними можливостя-ми основних фiзiологiчних систем органiзму, що вщображае його життездатнють.
За результатами поглиблено-го медичного огляду юнакiв пщ час чергового призову до лав Збройних Сил, виявлено, що iз загального числа обстежених кiлькiсть допризовниюв, визна-них непридатними до вмсько-во' служби, у середньому дорiв-нюе 18,2%. Слiд вiдзначити, що юнаюв,, стан здоров'я яких не вщповщае вимогам служби в арми, серед стьського контингенту допризовниюв було в 1,7 рази бтьше, ыж серед мешкан-щв мюта. Найчастiше у допри-зовникiв спостер^аються пору-шення опорно-рухового апара-ту, серцево-судинно)' i нервово)' систем, а також системи трав-лення. У загальшй структурi захворюваностi значне мюце посiдають порушення опорно-рухового апарату, що у середньому становить 15,0% ви-падюв. Частiше таю порушення виявляються у мiських допризовниюв — 17,5%, тодi як серед стьських юнаюв )'х чисельнють становить 11,6%. Головною причиною такого стану визна-еться суттеве зниження рухово)' активностi сучасно)' молодi [10]. Цей факт вважаеться одшею з актуальних медико-бiологiчних проблем, осюльки патолопя
опорно-рухового апарату най-частiше е причиною обмежень в отриманн спецiальноï профе-смно)' освiти, у працевлашту-ваннi та призовi на вiйськову службу. Число зареестрованих захворювань серцево-судинно)' системи у допризовникiв у середньому становить 5,7% (у 7,0% юнакiв iз мiськоï мюцево-ст i у 4,0% юнакiв-мешканцiв села). Захворювання нервово)' системи i системи травлення серед обстеженого контингенту спостертаються у 3,0% i 3,2% оаб вщповщно. Слiд звернути увагу на те, що у допризовниюв iз стьсько''' мiсцевостi захворювання системи травлення спо-стерiгаються втричi частше, нiж у мiських юнакiв.
Незважаючи на те, що за-гальна чисельнють допризовниюв з рiзними соматичними i функцюнальними порушення-ми серед мюьких юнаюв становить 35,6%, а серед допризовниюв iз стьсько''' мюцевост — 29,2%, непридатних до вмсь-ково' служби виявилось значно бтьше саме у цм грут, що вказуе на нижчу яюсть здоров'я стьського контингенту молодi у порiвняннi з мюьким. Можливо, це пояснюеться специфiч-ними умовами проживання стьського населення, несвое-часним виявленням ранньо)' патологiï у дiтей та пщттюв, недостатньою спортивно-ма-совою роботою з молоддю, не-ефективною органiзацiею вщ-починку i оздоровчих заходiв.
Висновки
Таким чином, результати про-веденого дослiдження свщчать про наявнiсть серед обстеженого контингенту молодi допризовного вку значно' кiлькостi осiб з вщхиленнями у фiзичному розвитку i функцюнальними по-рушеннями основних фiзiологiч-них систем оргаызму, що загалом вщображае рiвень здоров'я пiдростаючого поколЫня. Зниження адаптацiйних можливостей i рiвня фiзичноï пiдготовки сучасно' молодi диктуе необхщ-нiсть широкого пропагування здорового способу життя, орга-нiзацiï i проведення спортивно-оздоровчих i корекцмних захо-дiв, вщновлення у загально-освiтнiх закладах оборонно^з-культурно)' допризовно' пщго-товки юнаюв, спрямовано' на тренування спецiальних якостей i розвиток загально' фiзичноï i психоемоцмно)' витривалостi, необхiдних для служби у Зброй-
Е&Н*52
них Силах краТни, особливо в умовах професiйноí армп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баевский Р.М., Берсенева А.П., Вакулин В.К. и др. Оценка эффективности профилактических мероприятий на основе измерения адаптационного потенциала системы кровообращения // Здравоохр. Рос. Фед.
— 1987. — № 8. — С. 6-10.
2. Варус В.1., Швець А.В., Губенко А.М., Губенко В.П. Ас-пекти адаптацмного процесу у вмськовослужбов^в украТнсь-кого миротворчого контингенту // Довюлля та здоров'я. — 2007. — № 3 (42). — С. 66-70.
3. Ильин А.Г., Агапова Л.А. Функциональные возможности организма и их значение в оценке состояния здоровья подростков // Гигиена и санитария. — 2000. — № 5. — С. 43-45.
4. Калиниченко О.О. ОцЫка рiв-ня фiзичноí пдотовленост юнаюв 15-17 роюв рiзних соматотитв / Формування здоров'я дп"ей, пд лптав та молодi в умовах навчаль-но-виховного закладу: Матерiали Всеукр. наук.-практ. конференций
— Суми, СумДПУ iм. Макаренка,
2006. — С. 122-127.
5. Мустаев Р.З. Оценка уровня физической подготовки учащихся общеобразовательных школ // Гигиена и санитария. — 2002. — № 4. — С. 43-44.
6. Палкин В.В. Факторы риска у допризывников и призывников // Гигиена и санитария.
— 2005. — № 3. — С. 43-45.
7. Полька Н.С., Бердник О.В., Яцковська Н.Я. та ш. Науковi здобутки вщдшу ппени дитин-ства у 2001-2005 роках // Довюлля та здоров'я. — 2006. — № 3 (38). — С. 32-36.
8. Рахманов Р.С., Колчин А.В., Божатков Д.К. Оценка физического развития подростков призывного возраста и военнослужащих // Гигиена и санитария. — 2006. — № 3. — С. 54-56.
9. Сетко Н.П., Кучелисо-ваА.В., Сетко А. Г и др. Особенности функционирования основных органов и систем у подростков, проживающих в городе и на селе // Гиг и сан. —
2007. — № 6. — С. 74-75.
10. Сухарева Л.М., Рапопорт И.К., Звездина И.В. и др. Состояние здоровья и физическая активность современных подростков // Гигиена и санитария. — 2002. — № 3. — С. 52-55.
11. Фiзичний розвиток д^ей рiзних регюшв УкраТни. — К.: К1МО, 2003. — Вип. 2. — 218 с.
)*
HEALTH FORMING PECULIARITIES AMONG MIDDLE SCHOOL AGE CHILDREN IN THE EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF DIFFERENT TYPES
Gozak S.V., Serykh L.V., Stankevych T.V., Savchenko G.I., Makarova O.V.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я УЧН1В СЕРЕДНЬОГО ШКШЬНОГО В1КУ У ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Р1ЗНИХ ТИП1В
озвиток сучасноТ середньоТ ос-вiти в УкраТш характеризуеться рiзноманiтнiстю типiв навчаль-них закпадiв, форм i методiв навчання. Таю типи навчальних закладiв, як пмназп, лiцеí, ко-леджi стрiмко i впевнено зай-няли свою ншу в освiтньому процесi поряд з традицмними загальноосвiтнiми школами. Пiдвищений до 50% обсяг н формацií, що пропонуеться у цих закладах, досить часто, як свщчать результати наукових дослщжень, надаеться за раху-нок необфунтованого пщви-щення тривалостi навчального дня, що у багатьох випадках спричиняе негативш зрушення у режимi життедiяльностi учнiв i може бути фактором ризику при формуванш здоров'я д^ей шкiльного вiку [1-3], осюльки вiдомо, що здоров'я школярiв на 22-27% залежить саме вщ особливостей навчального процесу.
Однак недостатньо вирше-ними залишаються питання лонгiтюдного паралельного вивчення впливу навчання ди тей середнього шюльного вiку у навчальних закладах рiзних типiв (у тому числi мюьких i сiльських, iнновацiйних та тра-дицiйних) на формування Тх-нього здоров'я, враховуючи те,
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ЗДОРОВЬЯ УЧАЩИХСЯ СРЕДНЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ РАЗНЫХ ТИПОВ
Гозак С.В., Серых Л.В., Станкевич Т.В., Савченко Г.И., Макарова О.В.
Проведен сравнительный анализ общей учебной нагрузки, режима дня, физического развития и состояния здоровья учащихся среднего школьного возраста общеобразовательных учреждений разного типа. Установлено, что у учеников инновационных школ более высокий уровень суммарной учебной нагрузки приводит к более глубоким нарушениям режима дня и гигиенических основ жизнедеятельности, что является причиной более значительных отклонений в физическом развитии и состоянии здоровья детей в сравнении с учащимися традиционных городских и сельских школ.
гозак с.в., серих л.в.,
СТАНКЕВИЧ Т.В., САВЧЕНКО Г.1., МАКАРОВА О.В.
ДУ "1нститут ппени та медично'Т екологи iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. Кшв, Львiвська обласна санепщстан^я, Дшпропетровська обласна санепщстан^я
УДК 613.955:371.1:371.214/25
53*Е&Н
