CC BY
16
УДК 796.011.3
Семешв Б.С., Лапшина Г.Г. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
м.. С.З. Гжицъкого Укратсъка академ1я друкарства, м. Лъвгв
Ф13ИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ Р13НОГО В1КУ
Сощологгчт опитування, ят проводилися в ргзних крагнах на усгх континентах, тдтвердили, що тема здоров'я входить в першу двадцятку сучасних актуалъних проблем. Бона на першому м1сц1 у тих, хто втратив працездаттстъ внаслгдок тяжких травм чи захворюванъ, хто мае особлив1 потреби з народження, а також у тих фахгвщв, що стлкуютъся гз важкохворими. I як мало замислюетъся над цим людина, яка вгдчувае себе вгдносно здоровою.
Заняття з д1тьми дошкольного в1ку.
Спостер1гаючи за здоровими д1тьми, ми пом1чаемо, що вони постшно перебувають в сташ рухливо! активности У новонароджених - це хаотичш рухи руками, шжками, тулубом. Пщростаючи, дитина перекидаеться, повзае \ И рухи вже носять мотивований характер. Дал! вона стае на шжки \ може годинами пщстрибувати у л1жечку чи в манежа
Мала рухлива актившсть д1тей може призвести до патолопчно! змши в нервовш систем!. Таю явища спостер1галися у малюмв, яю вщ 2-х до 3-х мюящв були прикут! до л1жка недугою.
Дослщження науковщв 1нституту ф1зюлогп д1тей та тдл!тк!в довели, що у д1тей, яю починали рано ходити, швидше вщбувався \ розвиток мовлення. Це пояснюеться анатом1чною близьюстю мовленневих центр1в з руховою зоною кори головного мозку. Функцюнальний стан рухово! зони вщбиваеться на сташ мовленневих центр1в.
Величина рухово! активност! у дитини залежить вщ генотипу, тобто вроджено! якост1, { вщ умов, у яких маля розвиваеться.
Р1зний р1вень рухово! активност! дозволяе подшити !х умовно на чотири групи: лежи!, спостер1гаюч1, сидш { б1гунки (за Т.1. Константиновою). Найкращ! показники психолопчного розвитку спостер1галися у «б1гунк1в».
Систематичш, правильно зоргашзоваш заняття з малюками пщвищують р1вень спонтанно! рухово! активност!! мають оздоровче та виховне значения.
Ц!леспрямоване заняття ф!зичними вправами, особливо ритм!чною г!мнастикою, змушуе р!вном!рно працювати вс!м групам м'яз!в, суглоб!в, стимулюють серцево-судинну д!яльн!сть ! дихальну систему.
3 якого ж в!ку можна займатися ритм!чною пмнастикою?
© Семешв Б.С., Лапшина Г.Г., 2012
244
В piK - nißTopa дитина спроможна виконувати ф1зичш вправи пщ музику. Це корисно i мам1, щоб вона теля полопв повернулася до свое! ф1зично! форми. Отже, 1Й потр1бно займатися разом i3 своею дитиною. В цьому випадку йдеться про поеднання приемного з корисним, тому що вправи дають задоволення малюков1 i розвивають мамину силу (дитина вщ1граватиме роль обтяження pyxiß). Паузи можна заповнювати спещальними вправами для малюка.
Вправи для д1тей повинш бути легкими, щкавими i приемними. Необхщно зважати на те, що д1ти швидко стомлюються i не здатш довго виконувати одш i Ti ж рухи. Тому слщ ур1зномаштнювати вправи i позици, темп i'x виконання. Легше засвоюються i запам'ятовуються Ti вправи, що за своею структурою мають той чи шший зоровий образ. У д1тей дошюльного вжу абстрактне мислення ще розвинуте дуже слабо. Тому кожнш вправ1 у комплекс! слщ давати назву - «коник», «пташка» тощо.
Пмнастика для малююв повинна мати яскраво виражений ¿гровий характер. «Дитиш потр1бно, щоб CTapmi, доросл1 терпляче з нею бавилися, займали И, щось 1й казали», — зазначае професор I. А. Аршавський.
Емоцшшсть заняття посилиться, якщо д1ти будуть займатися групою i п1д музичний супров1д. Краще, якщо це будуть дитяч1 тсеньки. Однак у кожному випадку слщ зважати на особливост1 розвитку дитини. Головне, щоб музика була ритм1чна, життерад1сна, емоц1йна.
Загальна тривал1сть занять д1тей в1ком в1д двох роюв - 8-10 хвилин. Але ритм1чна г1мнастика досить ¿нтенсивна i не мае великих пар, тому тривалкть можна зменшити. Для д1тей до 2-х роюв — 5-7 хвилин; вщ 2 до 3-х — 10 хвилин; вщ 3-5 роюв - до 15 хвилин; з 5 до 7-20 хвилин.
Bei подаш даш - ор1ентовн1. Якщо дитиш набридне i вона рашш перестае займатися, то не слщ И змушувати. Треба виявити причину втрати зац1кавленост1, п1д1брати iHmi вправи, змшити музичний супров1д. Маленьк1 д1ти ¿нстинктивно caMi можуть регулювати штенсившсть i тривал1сть заняття, виконуючи ту чи шшу вправу, тому краще И не стримувати i надати повну свободу д1й.
Вправи для дггей 8-12 рок1в.
Перюд «другого дитинства» тривае у хлопчиюв з 8 до 12 роюв, а в д1вчаток - з 8 до 11. В цей час виявляються статев1 в1дм1нност1 у розм1рах i форм1 т1ла, починаеться прискорений picT, швидший у д1вчаток, н1ж у хлопчик1в. У них довшають нижн1 к1нц1вки, зб1льшуеться маса скелету. Це починаеться прискорений picT, швидший у д1вчаток, н1ж у хлопчиюв. Це пояснюеться статевим дозр1ванням, яке в1дбуваеться в середньому на два роки рашш, шж у хлопчиюв.
3 в1ком зб1льшуеться маса м'яз1в, але вони розвиваються нер1вном1рно : на ногах швидше, на руках - повшьшше; згинальн1 затримуються в розвитку, а розгинальн1 i'x випереджають.
Особливост1 обм1ну речовин у д1тей полягають в тому, що значна доля eHeprii' йде на процеси зростання. 1з розвитком оргашзму енергетичн1 процеси стають
245
«економшшими». Одночасно спостер1гаеться «економ1защя» роботи серцево-судинно! та дихально! систем. Так, ЧСС у споко! знижуеться з 85-90 удар1в на хвилину у семир1чному вщ1 до 70-75 в 11-12 роюв. Зменшуеться \ частота дихання ¿з 21-26 до 18-20 на хвилину. У перюд з 7 до 9 роюв вища нервова д1яльшсть досягае високого р1вня розвитку. Велике збудження { реактившсть, а також висока пластичшсть нервово! системи у дитячому вщ1 допомагае кращому I швидшому засвоенню рухового навику. В 11-12 роюв посилюеться концентращя нервових процеЫв збудження I гальмування, вища нервова д1яльшсть досягае певно! зршостг У молодшому шюльному вщ1 штенсивно розвиваються здатност1 до просторового ор1ентування. Диференцшвання м'язевого вщчуття.
У 8-12 роюв починають активно розвиватися ф1зичш якосп. Цей в1ковий перюд сприятливий для розвитку рухливост1 у суглобах. 3 8 до 11 роюв р1вном1рно пщвищуеться максимальна вщносна сила, швидюсно-силова яюсть, швидюсть.
Слщ зважати, що в цьому вщ1 дитина р1зко знижуе свою рухову актившсть, виникае насильницька ¿мобшзащя, вщлучення вщ рухливих ¿гор, осюльки шкшьш заняття та виконання завдань вдома забирають багато часу. Уроки ф1зкультури дв1ч1 на тиждень з малою штенсившстю навантаження не можуть виршити проблеми «рухового голоду». А саме у цьому вщ1 потреба в руЫ особливо велика тому, що починаеться формування рухового анал1затора. В результат! мало! рухово! активное^1 перещання може виникати ожиршня. Як бачимо, в полон «хвороб цившзаци» потрапляють I д1ти.
Не можна обшти увагою I таке сучасне явище, як акселеращя. За останш 100-150 роюв спостер1гаеться прискорений соматичний I ф1зюлопчний розвиток у д1тей та пщл1тюв. У д1тей шюльного в1ку довжина тша збшьшуеться на 10-15 см. При цьому збшьшення розм1р1в деяких антропометричних ознак було незначним по вщношенню до суттевого зростання довжини тша (д1ти I пщл1тки стають «вузькогрудими»). Таким чином акселеращя охоплюе цший оргашзм, впливаючи на розм1ри I зркт тша, внутршш органи, статев1 залози I скелет.
1снуе юлька гшотез щодо причин акселераци - генетичний фактор, змша кл1матичних умов та умов життя, але жодна з них не пояснюе цього феномену. Сучасна акселеращя виявляеться нав1ть у першому поколшш. Все це потребуе посилено! уваги до ф1зично! пщготовки д1тей, до 1хнього гармоншного розвитку. 1снуе нав1ть думка, що рухова актившсть стримуе ркт тша в довжину, а «готуе» присадкуватий м'язевий тип людини - живуч1ший у ф1зюлопчному понята.
Основш законом1рност1 розвитку дитячого оргашзму, сощальш умови життя нового поколшня повинш братися до уваги при побудов1 занять ритм1чною пмнастикою та аеробжою. Найхарактершш1 ознаки 1х змюту та методики проведения таю:
- уведення достатньо складних в координацшному вщношенш вправ спортивного та танцювального типу;
246
- використання р1зномаштних ф1зичних вправ, яю р1зносторонньо розвивають ф1зичш якостц
- пашвний розвиток гнучкосп, сили, спритност!;
- уникання довгих монотонних навантажень; чаете чергування вправ, р1зних за характером та штенсившстю;
- широке використання ч1тко! i довершено! демонстрац!! вправ;
- формування правильно! осанки;
- проведения епшьних занять хлопчик!в та д!вчаток з використанням р!зних атрибут!в.
Вправи для юнак1в та д1вчат.
Цей перюд зб!гаеться ¿з настанням та стабшзащею статево! зр!лост! (пубертатний перюд). BiH тривае у хлопчик!в з 13 до 16 роюв. У д!вчаток - з 12 до 15.
Час першо! менструац!! у д!вчат коливаеться у великому д!апазон! - вщ 11 до 18 роюв, в середньому в!н починаеться в 13-14 роюв. Тривалкть менструального циклу визначаеться з першого дня до першого дня наступно! менструац!!. Це частш складае 28 дн!в (60 %), 21 день (28 %), 30-35 дшв (10-12 %). Середня тривалють менструац!! 3-6 дн!в. При 28-ми денному цикл! можна визначити так! фази: менструальна — 1-5 дшв; пост-менструальна - 19-23; передменструальна - 24-27. Зг!дно цих фаз спостер!гаються зм!ни у молочних залозах, у щитопод!бн!й, у функц!ональному стан! центрально! нервово! системи, в працездатностг Це може бути одн!ею ¿з причин, коли одне i те ж навантаження на заняттях аеробжою чи ритм!чною г!мнастикою витримуеться по-р!зному. До недавнього часу вважалося, що тренуватися в пер!од менструац!! шюдливо. Досл!дження останн!х рок!в це заперечили. Якщо у перед менструальному i nepmi дн! менструального циклу спостер!гаеться р!зке пог!ршення самопочуття, що супроводжуеться запамороченням, головними болями, нудотою, то елвд знизити навантаження, а не переривати заняття. В цьому випадку йдеться не лише про д!вчат, а й про ж!нок зршого в!ку.
У пубертатному nepiofli спостер!гаеться швидке зростання т!ла. Найб!льше «видовжуються» д!вчата м!ж 12-13 роками, хлопщ - м!ж 14-15. До юнця п!дл!ткового пер!оду розм!ри т!ла складають 90-97% свое! к!нцево! величини. Ось чому так важливо збер!гати, а то i зб!льшувати рухову актившеть, стежачи одночасно за рац!ональним харчуванням.
До 17-18 рок!в практично завершуеться picT т!ла i закостен!ння довгих трубчатих к!сток. Хребет стае мщшшим. BiH менше п!ддаеться деформац!! i здатен витримувати нав!ть значн! навантаження.
У цьому вщ! настае перебудова основних ф!з!олог!чних систем орган!зму - м'язево!, кровоносно!, дихально!. Особливо стр!мко розвиваеться м'язева система у хлопщв. I! розвиток проходить за рахунок росту д!аметру м'язевого волокна. Д!вчата цього в!ку розвинен!ш! щодо координаци pyxiB. М'язи у юнацькому вщ! еластичн!, за своею будовою i скорочувальн!стю наближаються до характеристик м'яз!в у дорослих. Серцевий м'яз продовжуе розвиватися до 18-20 рок!в. Завдяки досконал!й нервов!й регуляц!! серцево-судинно! системи
247
оргашзм витримуе велию ф1зичш навантаження. Серцевий ритм у д1вчат набагато частший за ритм у юнаюв.
В щ роки завершуеться розвиток центрально! нервово! системи, значно удосконалюеться анал1заторсько-синтетична д1яльшсть кори головного мозку. Нервов1 процеси вщр1зняються великою рухливктю, хоча збудження переважае над гальмуванням. Активш заняття ритм1чною пмнастикою та аеробжою допомагають зняти зайву драт1вливють, псих1чну невр1вноважешсть пщлптав.
Таким чином, заняття ритм1чною пмнастикою з врахуванням ф1зюлопчних особливостей цього в1ку вибудовуються на таких засадах:
- музичш твори, яю використовуються як супровщ, повинш бути сучасними I користуватися популяршстю серед молодо
- на тренуваннях з д1вчатами слщ широко застосовувати танцювальш елементи (джазовий танок, сучасний танок);
- на тренуваннях ¿з хлопцями займатися вправами, що розвивають силу, спритшсть, але й не забувати I про танцювальш елементи;
- вводити в заняття складно координоваш вправи, культивувати ¿мпров1защю;
- комплекс аеробжи для пщлпшв та юнаюв повинен мати змшаний аеробно-анаеробний характер I впливати на пщвищення працездатностц
- на заняттях з д1вчатами застосовувати р1зш атрибути: палищ, м'яч1, обруч1 та шш1, яю надають вправам р1зномаштност1, розвивають спритшсть та пластичшсть;
- слщ використовувати I психорегуляторне тренування.
Заняття можна проводити трич1 на тиждень по 60 хвилин, 4 рази - по 3045 хвилин, щодня 25-30 хвилин.
Вправи для людей зршого вмту.
Зрший в1к подшяеться на два перюди: перший - 22-35 роюв для чоловЫв та 21-35 роюв для жшок; другий - 36-60 (чол.) I 36-55 (жш.) . Тому ми окремо зупинимося на особливостях проведения занять для таких категорш аматор1в.
Заняття з людьми зршою вжу 1-го першду (25-35 роюв).
21-25 роюв - яю прекрасш роки! Роки творчост1, активно! роботи, кохання, створення Ым'!, народження д1тей. Здаеться життя нескшчене, все попереду... Нас не турбуе здоров'я, ми повш сил I енергп. Але I в цей перюд життя регулярш заняття ф1зичною культурою необхщш. Рухлива актившсть в цей час - це запорука здоров'я на майбутне. Слщ пам'ятати, що до 21 року заюнчуеться розвиток рухового анал1затора, стабшзуються основш функци оргашзму. Однак I теля цього можна добитися значних усшх1в у розвитку ф1зичних якостей, вихованш витривалост1, засвоенш складних техшчних прийом1в у р1зних видах спорту. У 85% випадюв вищих досягнень у сучасному спорт1 досягають у вщ1 вщ 22 до 46 роюв. Ф. Еспозито (Канада) у вщ1 34 роки став одним з найбшьш видатних I результативних гравщв сучасного професшного твшчноамериканського хокею. Ол1мпшська чемтонка А.Колчина у 36 роюв стала двократною чемтонкою св1ту в лижних перегонах. Видатна ковзанярка М. 1сакова у 35 роюв встановила св1товий рекорд 1953 р. Якщо у бшьш ранньому
248
вщ1 людина зд1бна добитись максимальных досягнень головним чином у видах спорту, пов'язаних переважно з координащею, встановила св1товий рекорд 1953 року. Якщо у бшьш ранньому вщ1 людина зд1бна добитись максимальних досягнень, головним чином у видах спорту, пов'язаних переважно з координащею pyxiB i мистецтвом pyxiB (пмнастика, ф1гурне катания), то в зршому вщ1 - у видах, де е потреба проявления максимально! сили i витривалост1, точност1 pyxiB (фехтування, стршьба, юнний спорт).
В ci багато чисельш дослщження, спрямоваш на вивчення динамжи розвитку рухливих якостей людини, свщчать про те, що людина в рухливому вщношенш свого максимального розвитку досягае у Biu;i 25-26 роюв. В цьому вщ1 ¿до 35 роюв, в залежност1 вщ шдивщуальних схильностей, ви можете самостшно або з групою займатися ритм1чною пмнастикою . Вам пщ силу юнацький комплекс 5. Ви можете використовувати на заняттях обтяження, еспандери. Перед вами великий виб1р р1зних BapiaHTiB - кожен може вибирати co6i за смаком.
Заняття з людьми зршого в1ку першду 36-60 рокзв.
Ви ходите по вулицях, !здите в автобусах, сидите в кафе, працюете за письмовим столом... За вашими плечима по крайнш Mipi половина прожитого життя: школа, шститут, коледж; у вас д1ти, с1м'я... погляньте на cboix колег, друз1в, знайомих, на ваших ровесниюв i погляньте критичним поглядом на ваше вщображення у дзеркалг Ф1гура втратила бувшу форму, ви потовстшали, ч1тко видшяеться жив1т, зсутулилась спина. «Що ж поробиш — заспокоюете ви себе, - мр1я людей зберегти молодють - в1чна утотя...» Але так чи це? Початок старшня не мае ч1тких границь, вщправним перюдом рахуеться трете десятил1ття життя. Одним i3 основних фактор1в довгожител1в е генетична спадковкть. По даних американських вчених, 86% 90-100 р1чних людей мали довгол1тшх батьюв. При цьому довгол1ття MaTepi ввдграе бшьш важливу роль, шж довгол1ття батька. Однак на темпи старшня оргашзму бшьш важливе значения мають i еколопчш фактори. Певний вплив мае i соматотип: довгожитель частше всього людина худорлява. Pi3Hi захворювання також призводять до передчасно! старост!. Що таке стар1сть? 3 роками в оргашзм1 людини спостер1гаеться зниження адаптацшних можливостей, життед1яльност1 р1зних систем, в першу чергу, нервово! i кровоносно!. I хоча природа i причини старшня на сьогодшшнш день не мають единого пояснения, бшьшють вчених переконаш - рух продовжуе життя, вщдаляючи старшня. Однак в другому nepiofli зршого вшу потр1бно особливо пом1рковано пщходити до методики занять, !х завантаженост1, особливо в ритм1чнш пмнастищ, аеробщ слщ:
- повшьний темп музики i pyxiB;
- зменшувати, а з в1ком (50-60 роюв) зовс1м виключати обтяження;
- зменшити ампл1туду pyxiB, замшити активш вправи на розтягування пасивними;
- ширше використовувати елементи психорегулюючого тренування;
249
- поступово виключити анаеробний режим роботи за рахунок скорочеиия довготривалих б1гових серш, виключити стрибки, пщскоки, енергшш танщ;
- збшьшити час роботи { кшьккть вправ у партера
- полегшити координацшну складшсть вправ, не з'еднувати 1х у довп комбшацп;
- точшше шдивщуал1зувати навантаження, стропше пщходити до комплектування груп;
- постшно проводити оперативний контроль на заняттях;
- часто використовувати дихальш вправи;
- вводити паузи вщпочинку не т1льки м1ж сер1ями, але I м1ж окремими ланцюжками вправ.
В цьому вщ1 треба вщдавати перевагу груповим заняттям п1д кер1вництвом досв1дченого викладача, н1ж самост1йним.
Л1тература
1. Апанасенко Г.А., Волков В.В. К проблеме распределения студентов медицинских групп для занятий физическими упражнениями. //Теория и практика физической культуры». 1985-№10-с.45-47.
2. Бауер В.А., Солодков С.С. Рациональное дозирование нагрузок при обучении технике движений. //Теория и практика физической культуры-2990-№11-с.18-21.
3. Лапшина Г.Г. Содержание и методика подготовки студентов к использованию средств физической культуры и спорта в своей будущей профессиональной деятельности. //Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук.К.1992.
4. Полиевский С.А., Старцева И.Д. Физическая культура и профессия.-М: ФиС, 1988.
5. Романенко В.А., Максимович В.А., Круговая тренировка при массовых занятиях физической культурой. М:ФиС, 1986-143с.
6. Романенко В.А. Двигательные способности человека. Донецк, 1999-с.47, 296.
250
