CC BY
66
ГУМАН1ТАРНА OCBITA В СИСТЕМ1 ВИЩ01 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 378.14:379.83
Бабич A.M., Ковбан О.Л. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
¡мет С. 3. Гжицького
Ф13ИЧНА КУЛЬТУРА - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
СТУДЕНТА
Здоров'я - найщншший каттал, що мае людина. Якщо воно е - св1т наших можливостей безмежний, немае його - наше кнування перетворюеться у клубок болю, страждань, обмежених нашим тшом.
Отже, здоров'я повинно стати для молод1 одним i3 найважливших прюритет1в серед багатьох цшностей сучасно! людини. Необхщно пам'ятати, що здоров'я кожно! людини не може бути И особистою ц1нн1стю, це надбання держави. Тому молодь повинна дбайливо в1дноситися як до свого здоров'я, так i здоров'я ¿нших, а держава мае дбати i створювати умови для занять ф1зичною культурою та спортом.
Ф1зична культура - це частина загально! культури, сукупн1сть досягнень суспшьства у створенн1 та використанн1 спещальних засоб1в вдосконалення ф1зичного стану людей. Суттевими показниками щодо цього е р1вень здоров'я, всеб1чний розвиток ф1зичних зд1бностей, спортивна майстерн1сть i проникнення засоб1в ф1зичного виховання в повсякденний побут людей. Досягнення певного р1вня ф1зично! культури характеризують також р1вень науково! думки, оснащения ф1зичного виховання техшчними засобами тощо.
Спорт е орган1чною частиною ф1зично! культури, особливою сферою виявлення та ун1ф1кованого пор1вняння досягнень людей у певних видах ф1зичних вправ, техн1чно!, ¿нтелектуально! та шшо! п1дготовки шляхом змагально! д1яльност1 (стаття 1 Закону Укра!ни „Про ф1зичну культуру i спорт").
Ф1зичний розвиток - це процес становления i зм1н 61олог1чних форм та функцш орган1зму людини. BiH залежить в1д природних життевих сил оргашзму та його будови, проте напрям ф1зичного розвитку визначаеться, в основному, умовами життя i виховання.
© Бабич A.M., Ковбан О.Л., 2012
158
Ф1зичне виховання - це педагопчний процес, спрямований на морфолопчне та функщональне вдосконалення оргашзму людини, формування I полшшення И основних життево важливих рухових навичок, умшь та пов'язаних з ними знань.
Ф1зичне виховання мае дв1 сторони: суто виховання, власне ф1зичний розвиток, змщнення здоров'я, вдосконалення ф1зичних якостей, а також вплив на духовний розвиток людини, I навчання - озброення вихованщв спещальними навичками, умшнями I знаниями, тобто ф1зкультурна осв1та. Ще П.Ф.Лесгафт -вщомий педагог у галуз1 ф1зичного виховання та анатом - вв1в цей термш, вважаючи, що ф1зичне виховання як педагопчний процес мае на мет1 не лише змщнення ф1зичних сил людини, а й накопичення нею спещальних знань, навичок та умшь.
Ф1зична культура е продуктом суспшьного життя людства. За своею цшеспрямовашстю I змютом вона кторично змшюеться вщповщно до змш засоб1в виробництва. У кожнш кторичнш формацп ф1зична культура пов'язана з р1зними сторонами життя суспшьства - його економжою, пол1тикою, науками та мистецтвом.
1з змшою умов життя людини, що характеризуются попршенням сощально-економ1чного р1вня, еколопчного стану, маса ф1зична культура набувае великого значения. Науково-техшчний та сощальний прогрес сприяе змш1 не тшьки оточуючого середовища, але й способу життя людини.
Оргашзм людини з великими труднощами пристосовуеться до сучасних умов життя, хоча адаптивш можливост1 його дуже велию, однак вони залежать вщ цшого ряду чинниюв, у тому числ1 спадковост1, виховання, умов пращ та побуту, способу життя, рухово! активности Коли ж пристосувальш можливосл людини вичерпуються, починають розвиватись так зваш хвороби цившзацп: ¿шем1чна хвороба серця, неврози, вегето—судинна дистошя, рак, ожиршня тощо.
Чим же пояснити загрозливе зростання кшькост1 серцево-судинних захворювань у високорозвинених крашах I в Укра!ш? Перш за все, в цьому винш шформацшш перевантаження та нервово-емоцшш стреси. А, може, причина ховаеться в шшому? Адже сучасна людина у свош бшьшосл недостатньо тренуе багато закладених у нш природою мехашзми, не стимулюе найважливш1 ф1зюлопчш процеси.
Здоров'я - це результат сукупного впливу багатьох чинниюв (економ1чних, сощальних, бюлопчних, педагопчних та ш.). Безумовно, у комплекс! цих чинниюв ф1зичнш культур! вщведено одне з ведучих мкць. Основне положения медично! етики е „Не нашкодь!", а гасло ф1зично! культури - „Розвивати, покращувати, змщнювати, постшно вдосконалювати!".
Ниш, як школи гостро, сто!ть проблема змщнення здоров'я населения за допомогою засоб1в ф1зично! культури. Ф1зична культура I масовий спорт набувають першочергового значения у загальному комплекс! умов, як1 визначають оптимальний р1вень життед1яльност1 оргашзму людини.
159
Всякий рух, будь-яка м'язова актившсть - це не тщьки витрати енерги, але I И накопичення. Коли людина ще, б1жить, стрибае, виконуе вправи з гантелями чи займаеться на тренажерах, И дихання стае прискореним, швидше б'еться серце, штенсившше рухаеться по судинах кров, оргашзм бшьше споживае кисню I насичуеться поживними речовинами, тобто сам соб1 повертае витрачену енергш, але уже з надлишком, з вщсотками. Утворюеться деякий енергетичний каттал, що забезпечуе у кожен наступний момент ще бшьше витрачання енерги.
Ф1зична культура дае можливють збер1гати тшесне здоров'я, робити свое тшо красивим, вчить керувати ним що особливо важливо, значно розширюе д1апазон пристосувальних мехашзм1в оргашзму, пщвищувати його стшюсть до впливу несприятливих чинниюв: гшокси, переохолодження, проникаючо! рад1ацп, шфекцп, токсичних речовин, а також розвитку злояюсних новоутворень тощо.
Вщ стану здоров'я людини залежить И усшх у навчанш, професшнш та творчш д1яльностг Той, хто мае серйозш вщхилення у сташ здоров'я, а також веде неправильний споЫб життя, не може повною м1рою реал1зувати сво! потенцшш ф1зичш та штелектуальш можливостг На жаль, ¿з усього перелжу потреб, задоволення яких лежить в основ! людсько! поведшки, здоров'я знаходиться далеко не на першому мкщ, хоча за своею суттю саме воно повинно стати головною потребою. Особливо це стосуеться д1тей та молодо як1 поки що не замислюються над проблемою здоров'я (немае потреби в його збереженш та змщненш) \ лише тзшше, втративши його, розпочинають вщчувати велику потребу у ньому. Звщси зрозумшо, наскшьки важливо, розпочинаючи ¿з самого раннього дитинства, виховувати у д1тей свщоме вщношення до особистого здоров'я, розумшня того, що це - найбшьша щншсть, яку природа подарувала людиш.
Основний показник здоров'я наци - тривалкть життя.
В Укра!ш, згщно з даними Держкомстату Украши, тривалкть життя у чоловшв 57, а у жшок - 63 роки, тод1 як в економ1чно розвинених крашах, таких як США, Япошя, Франщя, Норвепя, Швещя, Канада та ш. тривалють життя на 10-15 роюв бшьша.
В Укра!ш спостер1гаеться процес депопуляци. Щор1чно у нашш кра!ш вмирае майже удв1ч1 бшьше, шж народжуеться. За останш 15 роюв кшьккть населения зменшилась бшьше шж на 5 млн. чоловж. В Укра!ш населения зменшуеться у 6 раз1в швидше, шж у Роси, \ на 1 листопада 2005 року за офщшними даними становить 46 млн 988 тис. 212 чоловж.
В останш роки р1зко зросла захворювашсть уЫх верств населения, в тому числ1 на гшертошю - у 3 рази, стенокардш - 2,4 рази, шфаркт мюкарда - на 30%, бшьше 670 тис. хворих туберкульозом.
Досить шформативним показником здоров'я людини е И вщношення календарного вшу до бюлопчного.
Так, якщо за даними вчених у 1989 рощ у молод1 р1зниця м1ж календарним I бюлопчним вжом сягала 3-5 роюв, то у 2005 рощ, за даними наших
160
дослщжень, ця р1зниця у д1вчат становить 18 роюв, а у хлопщв - 26. Отримаш результати свщчать, що за останш 15 роюв значно прискорились темпи старшня населения.
Здоров'я забезпечуе пристосування оргашзму до умов внутршнього та зовшшнього середовища, що змшюеться; збереження та розширення резерв1в функцюнування систем оргашзму, генеративну, тзнавальну, сощальну д1яльшсть.
Дуже важливу роль у цьому ввдграе споЫб життя людини.
Здоровий спос1б життя - це система поведшки людей, направлена на постшне ф1зичне вдосконалення, культуру харчування \ взаемних стосунюв, повнощнного амейного життя, високу творчу актившсть, високоморальне ставлення до навколишнього середовища, людей { самих себе.
Обмеження рухово! активное^ сприяе детренуванню оргашзму, призводить до значних змш функцш та резервних можливостей внутршшх оргашв людини.
Природа створила людину з великим запасом мщносп. I те, що сучаснш людиш вдаеться довести себе, свш оргашзм до хворобливого стану, свщчить про те, що ми не розум1емо бюлопчно! природи оргашзму \ вимог, яю вона висувае.
Оптимальна рухова актившсть - це обов'язкова умова здорового способу життя. Рухова актившсть сприяе покращенню кровооб1гу, стимулюе роботу внутршшх оргашв, покращуе процеси обмшу речовин та розумову д1яльшсть.
Можна видшити ряд загальних положень, на яких, як правило, будують конкретш методичш рекомендаций
1. Рухова тижнева актившсть студешгв повинна бути не менше 10-12 год
2. Профшактику гшоюнези та гшодинамп слщ проводити впродовж усього життя, розпочинаючи з раннього вжу, коли закладаеться фундамент здоров'я I формуються розумов1 навички, тому особливо важливе значения мае ф1зичний розвиток д1тей I пщл1тюв.
3. Основним принципом шдвищення рухово! активное^ повинна бути поступовють у збшьшенш ф1зичного навантаження. Постшно отримувати консультацш лжаря I фах1вщв щодо характеру I обсягу рухових режим1в.
4. Заняття ф1зичними вправами бажано проводити пщ музичний супровщ 1 поеднувати ¿з загартовуючими процедурами.
Разом з тим, система шюльно! осв1ти I вищих навчальних заклад1в не формуе надежно! мотивацп до здорового способу життя. Дшсно, бшьшкть людей знае, що палити, вживати алкогольш напо! та наркотики шюдливо, але, на превеликий жаль, не можуть чи не хочуть позбавлятися цих шюдливих звичок. Ихто не заперечуе необхщносп рухово! активност1 та загартування, але бшьшкть людей веде малорухливий споЫб життя I бо!ться холодно! води. Неправильне, нерацюнальне харчування призводить до збшьшення юлькост1 пщл1тюв та молод1 з надм1рною масою з ус1ма наслщками.
У вщ 18-28 роюв, коли оргашзм людини досягае максимальних ф1зичних можливостей, обов'язкова доза рухово! активное^ може бути знижена до 16-18
161
год. на тиждень. Оскшьки це перюд розкв1ту оргашзму, то при зниженш обов'язкового тижневого обсягу рухово! активное^ штенсившсть потр1бно збшьшувати. Якщо ж у попередш в1ков1 перюди були прогалини у ф1зичному вихованш, то обсяг ф1зичних навантажень потр1бно збшьшувати.
Мова йде не про спортивне тренування, а про оздоровче. На вщмшу вщ цього, для занять масовим спортом, з метою досягнення найбшьших прояв1в сили, витривалост1, швидкост1, координацп рух1в, потр1бна бшьша за обсягом та штенсившстю м'язова напруга, яка перевищуе оздоровчу у декшька раз1в.
Будь-яка робота, що виконуеться без перерви на вщпочинок, розвивае стомлення, знижуе функцюнальш можливост1 оргашзму. Якщо, не дивлячись на втому, людина продовжуе працювати, то може виникнути перенапруження оргашзму, яке не завжди безпечне для здоров'я. Розумова праця, до того ж пов'язана з1 значними навантаженнями на вищ1 вщдши центрально! нервово! системи I псих1чш функци оргашзму людини.
Вимушене обмеження рухово! активное^ пщ час розумово! д1яльност1 скорочуе потж ¿мпульЫв вщ м'яз1в до рухових центр1в кори головного мозку. Це знижуе збудливкть нервових центр1в, як наслщок I розумову працездатшсть. Вщсутшсть м'язових напружень I мехашчне стиснення кровоносних судин задньо! поверхш стегна у положенш сидячи знижуе штенсивнють кровооб1гу, попршуеться кровопостачання головного мозку, ускладнюючи тим самим його функцюнальну д1яльшсть. З'являеться почуття втоми, яке викликане напруженою працею I тривалим перебуванням в одномаштнш робочш поз1, шби попереджуе про проблеми, яю виникають в оргашзмг
Для !х усунення потр1бен вщпочинок. Тому чергування перюд1в роботи та вщпочинку - необхщна умова пщвищення продуктивное^ пращ або навчання. Вщомо, що найбшьш ефективне вщновлення працездатност1 вщбуваеться пщ час активного вщпочинку. Актив1зувати його можна за допомогою спещально пщ1браних ф1зичних вправ.
1снують р1зш форми занять ф1зичними вправами пщ час виробничого чи навчального процесу: ф1зкультурна пауза, ф1зкультурна хвилинка та ф1зкультурна мжропауза. За !х допомогою здшснюеться р1зна д1я, р1зний вплив на оргашзм студенев, попереджуеться або зшмаеться стан втоми.
Протягом навчального дня потр1бно виконувати 1-2 ф1зкультурш паузи; 2—3 ф1зкультурш хвилинки та 4—6 ф1зкультурних мжропауз.
У цшому на активний вщпочинок протягом навчального дня потр1бно 1520 хв.
Ф1зкультурна пауза, яка пщвищуе рухову актившсть, стимулюе функцюнальну д1яльшсть нервово!, м'язово!, серцево-судинно! та дихально! систем оргашзму, зшмае загальну втому, пщвищуе розумову працездатшсть. Комплекс ф1зкультурних пауз включае 7 вправ I виконуеться протягом 5 хв. Ф1зкультурну паузу рекомендуеться виконувати дв1ч1 протягом дня за 1-1,5 год. до закшчення першо! I друго! половини навчального дня.
162
Л1тература
1. Агеевец В.У. Роль физической культуры в будущей профессиональной деятельности студента// Вопросы физического воспитания студента. Вып.2.Л.,1969.
2. Линець М.М., Андр1енко Г.М. Витривалкть, здоров'я, працездатшсть...Льв1в: 1993.
3. Мартин В.Д., Магльований A.B., Ревш П.П., Портах B.C. Силова пщготовка студенев та школяр ¿в: Навчально-методичний поабник. -Льв1в: Л1га-Прес, 2005.
4. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. -К.:Здоровье, 1985.
5. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. СПб.:МГП Петрополис, 1992.
6. Береговенко В.А., Микич М.С., Ревин П.П. Организация занятий в группах атлетической гимнастики: Метод. С.143-147.
7. Городниченко Э.А. Возрастание изменения статической выносливости и силы разных групп мышц у школьников 8-17 лет: В кн. Новые исследования в педаггических науках. - Вып.6. - М.:Просвещение, 1966.-С.143-147.
8. Ковалик A.B. Использование безнагрузочных напряжений для тренировки силы.// Теория и практика физ.культуры.-1967, №2.-С.26-30.
163
