ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ РІЗНИМ СТАНОМ
ЗДОРОВ’Я
Свєтлова О. Д.
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ
Анотація. У даній статті показані результати вивчення рівня фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Зроблені виводи про стан здоров'я дітей і про можливі засоби поліпшення їх фізичного стану. Дітям досліджуваних вікових категорій треба приділяти більше уваги розвитку швидкісних якостей, витривалості, розвитку аеробних можливостей організму. Стан опорно-рухової системи учнів середнього шкільного віку потребує найбільшої уваги. Необхідні розробка та впровадження в практику шкіл фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей, котрі мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я.
Ключові слова: школярі, фізична підготовленість стан здоров’я.
Аннотация. Светлова Е.Д. Физическая подготовленность детей среднего школьного возраста с различным состоянием здоровья. В данной статье показаны результаты изучения уровня физической подготовленности детей среднего школьного возраста. Сделаны выводы о состоянии здоровья детей и о возможных средствах улучшения их физического состояния Детям исследуемых возрастных категорий надо уделять больше внимания в развитии скоростных качеств, выносливости, аэробных возможностей организма. Состояние опорно-двигательной системы учеников среднего школьного возраста нуждается в большем внимании. Необходимаразработка и внедрения в практику школ физкультурнооздоровительных мер по детям, которые имеют те или другие отклонения в состоянии здоровья.
Ключевые слова: ученики, физическая подготовленность состояние здоровья.
Annotation. Svetlova O.D. Secondary school age children’s physical preparedness with different health status.
The results of study of level of physical preparedness of children middle school ages are rotined in this article. Conclusions are done about the state of health children and about possible facilities of improvement their bodily condition. Children of examined age categories should give more attention in development of high-speed qualities, persistence, aerobic opportunities of an organism. The state basic motorial system of pupils of average school age requires the greater attention. Development and introductions in practice of schools of sports improving measures on children who have these or those deflections in a state of health is necessary.
Key-words: schoolchildren, physical preparedness, health status
Вступ.
Попередній аналіз захворюваності школярів дозволив погодитись із висновками багатьох науковців про те, що останнім часом стан здоров’я дітей значно погіршився [1,2]. Тим паче, що малорухливий спосіб життя, притаманний сучасним підліткам, сприяє виникненню та розвитку вже існуючих хвороб та функціональних порушень організму дитини [3,4].
Обов’язкові заняття фізичним вихованням у загальноосвітній школі не в змозі забезпечити потрібний рівень рухової активності, необхідний для підтримки стану здоров’я, повноцінного фізичного розвитку та гармонійності учнів.
Т ому питання визначення рівня фізичної підготовленості яка є важливим показником функціональних можливостей організму, є необхідною складовою для подальшого вирішення проблеми вдосконалення фізичного стану школярів.
Робота виконана за планом НДР інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України.
Формулювання цілей роботи.
Метою наших досліджень було визначити рівень фізичної підготовленості сучасних учнів, а також з’ясувати, який відсоток школярів здатний виконати комплекс контрольних вправ для тестування по курсу “фізичне вихованні’.
В дослідженнях прийняли участь 268 учнів 5-9 класів, котрі навчались у загальноосвітній школі традиційного типу.
Школярі були розподілені на дві групи: першу склали діти із порушеннями стану здоров’я, другу -практично здорові. До першої групи увійшли учні, котрі мали хронічні захворювання на початковій стадії, відставання у фізичному розвитку чи декілька морфо-функціональних порушень та діти, котрі часто (більше, ніж 3-4 разів на рік) хворіють. До другої групи були віднесені учні, які не мали хронічної патології, відставання в фізичному розвитку, рідко хворіли, або мали одне незначне захворювання чи функціональне порушення
Вибір показників, що характеризують фізичну підготовленість проводився у відповідності до сучасних методів комплексноїдіагностики фізичного стану, прийнятих в У країні.
Отримані результати виконання тестів аналізувалися, як за абсолютними показниками (сантиметри, кількість віджимань, піднімань, секунди), так і в загальноприйнятій системі бальної оцінки. На підставі виконання окремих тестів для кожного школяра визначався загальний бал фізичної підготовленості
Абсолютні дані рівня фізичної підготовленості учнів для нас не були інформативними у зв’язку з тим, що розподіл дітей за статтю не проводився, а використовувавсярозподіл за станом здоров’я. Т ому, вважаючи складність порівняння абсолютних даних ми зупинилися на бальній оцінці виконання тестів.
Для спрощення порівняння різних видів контрольних вправ ми використали чотирибальну оціночну шкалу за якою учні, які отримали 5 балів мають відмінний рівень фізичної підготовленості 4 бали - добрий, 3 бали - задовільний, 2,1, 0 балів - незадовільний рівень.
Результати та їх обговорення.
Розподіл загальних балів учнів середнього шкільного віку вказує на те, що молодші школярі (5-6 класи) мають вищі бали, ніж старші (8-9 класи). Так, найвищім є середній бал учнів шостих класів, він складає 28,48 ± 0,73, учнів п’ятих класів - 27,15 ± 0,62, восьмих - 25,75 ± 0,92, і найнижчий бал у учнів дев’ятих класів - 24,8 ± 0,79.
Аналізуючи дані із врахуванням стану здоров’я дітей, ми звернули увагу на значну різницю, яка спостерігається між результатами фізичної підготовленості здорових та хворих школярів всіх досліджуваних вікових категорій. Слід зауважити, що достовірна різниця між їхніми показниками досить значуща (р<0,001).
В таблиці 1 представлені результати загальної бальної оцінки фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку.
Таблиця 1
Загальний бал фізичної підготовленості учнів 5-9 класів із різним станом здоров ’я
Класи (вік) Показники Стан здоров’я Всього
Із порушеннями Практично здорові
М 23,45 30,21*** 27,15
5 (11 років) ±т 0,5 0,44 0,62
+о 2,3 2,55 4,6
М 22,19 32,58*** 28,48
6 (12 років) ±т 0,79 0,34### 0,73
+о 3,96 2,16 5,91
М 18,4### 32,02*** 25,75#
8 (13 років) ±т 0,83 0,54 0,92
+о 4,89 3,45 8,0
М 18,61 29,6*** 24,8
9 (14 років) ±т 0,69 0,59## 0,79
+о 3,53 3,75 6,62
Примітка: *** (р<0,001) - достовірна різниця при порівнянні загального балу дітей із порушеннями стану здоров’я та практично здорових; # - р<0,05; ## - р<0,01; ### - р<0,001 - вікові зміни загального балу.
Якщо провести порівняльну оцінку загальних балів фізичної підготовленості дітей із різним станом здоров’я, то можна побачити, що серед школярів із відхиленнями в стані здоров’я найвищім є середній бал п’ятикласників, який становить 23,45 ± 0,5, незначно нижчий бал у шестикласників - 22,19 ± 0,79, а восьмикласники та дев’ятикласники мають найнижчі бали (відповідно 18,4 ± 0,83 та 18,61 ± 0,69).
Оцінка фізичної підготовленості здорових дітей вказала на те, що найкращі показники мають шестикласники - 32,58 ± 0,34 балу, незначно нижчі - восьмикласники - 32,02 ± 0,54 балу, загальний бал п’ятикласників становить 30,21 ± 0,44, а дев’ятикласників - 29,6 ± 0,59.
Таким чином, серед хворих школярів найвищими є загальні показники п’ятикласників, а найнижчими -восьмикласників та дев’ятикласників. Серед здорових дітей найвищі бали мають шестикласники, найнижчі -дев’ ятикласники.
Окремі контрольні вправи тесту на фізичну підготовленість (табл. 2) показали, що хворі учні середнього шкільного віку мають нижчі результати аніж здорові, що підтверджується достовірною різницею між їхніми показниками (похибки розрахунків при порівнянні різних контрольних вправ складають р<0,05 - р<0,001).
Таблиця 2
Оцінка виконання нормативів фізичної підготовленості учнів 5-9 класів із різним станом здоров ’я (в балах)
Контрольні вправи Стан здоров’я Показники 5 клас (11 р.) 6 клас (12 р.) 8 клас (13 р.) 9 клас (14 р.)
Практично здорові М ±т +о 3,88 0,14 0,78 4,35## 0,09 0,58 4,32 0,11 0,69 4,18 0,16 1,01
Біг 1500 м, хв. Із пору- М ±т 2,64*** 0,17 3 23*** 0,16# 1,86*** 0,18### 1 84*** 0,2
шеннями +о 0,79 0,82 1,09 2,26
М 3,38 3,91## 3,18### 3,15
Всього: ±т 0,13 0,11 0,17 0,19
+о 1,98 0,87 1,52 1,57
Практично здорові М ±т +о 4,0 0,12 0,66 3,55## 0,09 0,55 3,61 0,12 0,77 2,83### 0,2 1,24
Біг 30 м, с (5 клас) / 60 м, с (6-9 клас) Із порушеннями М ±т +о 3,0*** 0,1 0,44 2 04*** 0,13### 0,66 1,91*** 0,15 0,89 1 84*** 0,2 1,1
Всього: М ±т +о 3,6 0,1 0,76 2,95### 0,12 0,95 2,83 0,14 1,18 2,39# 0,15 1,27
Практично здорові М ±т +о 4,97 0,03 0,17 4,83# 0,06 0,38 4,63 0,1 0,62 4,13### 0,11 0,69
Човниковий біг, 4х9 м, с Із порушеннями М ±т +о 4,55*** 0,11 0,51 3 73*** 0,12### 0,6 3,17*** 0,22# 1,29 3,35** 0,22 1,2
Всього: М ±т +о 4,8 0,05 0,4 4,39### 0,09 0,72 3,96## 0,14 1,23 3,79 0,12 1,01
Практично здорові М ±т +о 4,48 0,11 0,62 4,23 0,12 0,77 3,76# 0,18 1,16 3,65 0,15 0,98
Стрибок у довжину з місця, см Із порушеннями М ±т +о 3,45*** 0,16 0,74 1,88*** 0,23### 1,14 1,57*** 0,17 1,01 219*** 0,2# 1,11
Всього: М ±т +о 4,07 0,11 0,84 3,3### 0,18 1,48 2,75# 0,18 1,54 3,01 0,15 1,26
Вис на зігнутих руках, с Практично здорові М ±т +о 4,7 0,09 0,53 4,6 0,11 0,67 4,41 0,1 0,67 3,68## 0,21 1,31
(5-6 клас) / віджимання, разів (8-9 клас) Із порушеннями М ±т +о 3,41*** 0,27 1,26 3,19*** 0,3 1 ,5 2,83*** 0,22 1,32 2,77* 0,29 1,63
Всього: М ±т +о 4,18 0,15 1,09 4,05 0,16 1,27 3,68 0,15 1,29 3,28 0,18 1,51
Піднімання тулуба з положення лежачи в Практично здорові М ±т +о 4,48 0,11 0,62 4,08# 0,13 0,83 4,49# 0,15 0,95 4,7 0,08 0,52
положення сидячи, разів за 1 хв. Із порушеннями М ±т +о 3,77** 0,2 0,92 3,31*** 0,14 0,68 3,43*** 0,25 1,5 3,55*** 0,24 1,31
Всього: М ±т +о 4,2 0,11 0,83 3,77# 0,11 0,86 4,0 0,15 1,34 4,2 0,13 1,1
Г нучкість (нахили Практично здорові М ±т +о 3,7 0,22 1,26 2,6### 0,22 1,37 2,49 0,27 1,7 2,28 0,29 1,83
вперед з положення сидячи), см Із порушеннями М ±т +о 1,73*** 0,36 1,64 1,58*** 0,2 0,99 1,77* 0,23 1,37 1,23** 0,28 1,54
Всього: М ±т +о 2,91 0,23 1,71 2,2# 0,16 1,33 2,16 0,18 1,59 1,82 0,21 1,76
Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 - достовірна різниця при порівнянні балів дітей із порушеннями стану здоров’я та практично здорових; # - р<0,05; ## - р<0,01; ### - р<0,001 - вікові зміни середнього балу
Згідно бальної оцінки всім п’ятикласникам та шестикласникам найкраще вдалося виконати “човниковий’ біг, і отриманий за цю контрольну вправу середній бал у учнів п’ятих класів складає 4,8 ± 0,05, шостих - 4,39 ± 0,09. Найгірше вони виконували нахили вперед з положення сидячи, за який п’ятикласники отримали 2,91 ±
0,23, а шестикласники - 2,2 ± 0,16 балу.
Учням 8-9 класів найкраще вдавались піднімання тулуба з положення лежачи в положення сидячи, за виконання якого восьмикласники отримали 4,0 ± 015, а дев’ятикласники - 4,2 ± 0,13 балу, а найгірше - нахили вперед з положення сидячи, середній бал за виконання якого у восьмикласників становив 2,16 ± 0,18, у дев’ятикласників лише 1,82 ± 0,21 балу.
Завдяки розподілу дітей за станом здоров’я встановлено, що майже всі здорові учні найвищій бал отримали за “човниковий’ біг 4,63 ± 0,1 - 4,97 ± 0,03 балу, а найнижчий за нахили вперед з положення сидячи 2,28 ± 0,29 - 3,7 ± 0,22 балу.
Хворі учні 5-6 класів найвищі результати отримали за контрольну вправу “човниковий’ біг: п’ятикласники набрали 4,55 ± 0,11, а шестикласники - 3,73 ± 0,12 балу; а учні 8-9 класів за піднімання тулуба з положення лежачи в положення сидячи: восьмикласники 3,43 ± 0,25, дев’ятикласники - 3,55 ± 0,24 балу. Найменшу кількість балів хворі учні отримали за нахили вперед з положення сидячи 1,23 ± 0,28 - 1,77 ± 0,23 балу.
Таким чином, можна сказати, що, як хворі, так і здорові учні 5-9 класів найгірше виконували вправу на гнучкість, яка, до речі, характеризує рухливість хребта.
Слід зауважити, що майже всі учні середнього шкільного віку мали низькі бали за швидкісну вправу (біг на коротку дистанцію 30 (60) м), а саме: п’ятикласники отримали 3,6 ± 0,1, шестикласники - 2,95 ± 0,12, восьмикласники - 2,83 ± 0,14, дев’ятикласники - 2,39 ± 0,15 балу.
Розподіл дітей за станом здоров’я вказав на те, що низькі бали контрольної вправи на швидкість обумовлені поганими результатами саме хворих дітей, які за біг на коротку дистанцію отримали такі бали: п’ятикласники - 3,0 ± 0,1, шестикласники - 2,04 ± 0,13, восьмикласники - 1,91 ± 0,15, дев’ятикласники - 1,84 ±
0,2 балу.
Не можна залишити без уваги той факт, що діти із відхиленнями в стані здоров я (за винятком п’ятикласників) мали низькі бали і за такі контрольні вправи, як біг на 1500 м та стрибок у довжину з місця.
Так, за вправу на витривалість хворі школярі 6-9 класів отримали 1,84 ± 0,2 - 2,04 ± 0,13 балу, за стрибок в довжину з місця 1,57 ± 0,17 - 2,19 ± 0,2 балу.
За допомогою табл. 3, можна побачити, що серед дітей середнього шкільного віку, як хворі, так і здорові п’ятикласники, майже по всіх контрольних вправах, мають найвищі бали, а дев’ятикласники, навпаки, найнижчі.
Таблиця 3
Показники контрольних вправ тесту на фізичну підготовленість учнів середнього шкільного віку із різним
станом здоров ’я
Зміст тесту Хворі Здорові Всього
Класи
5 6 8 9 5 6 8 9 5 6 8 9
Біг 1500 м, хв. + - - + + -
Біг 30 м, с (5 клас) / 60 м, с (6-9 клас) + - + - + -
Човниковий біг, 4х9 м, с + - + - + -
Стрибок у довжину з місця, см + - + - + -
Вис на зігнутих руках, с (5-6 клас) / віджимання, разів (8-9 клас) + - + - + -
Піднімання тулуба з положення лежачи в сід, разів за 1 хв. + - - + + - +
Нахили вперед з положення сидячи, см + - + - + -
Примітка: + найвищій бал за вправу, - найнижчий бал за вправу
Відсотковий розподіл (табл. 4) показників тесту на фізичну підготовленість вказує на те, що серед хворих учнів середнього шкільного віку кількість дітей із відмінним та добрим рівнями фізичної підготовки достовірно (р<0,001) менша, а із задовільним та незадовільним, достовірно (р<0,001) більша, ніж серед здорових дітей.
Таблиця 4
Відсоткове співвідношення рівнів фізичної підготовленості учнів 5-9 класів із різним станом здоров ’я (% від
загальної чисельності обстежених, Р±т)
Клас (вік) Рівень фізичної підготовленості школярів із різним станом здоров’я
Із відхиленнями Практично здорові
Відмінений Добрий Задовіль- ний Незадо -вільний ни .й дмі В Добрий Задовіль- ний Незадо -вільний
5 (11 р.) 14,94 ±2,87 27,92 ±3,61 36,36*** ±3,88 20,78*** ±3,27 49 78*** ±3,29 36,36 ±3,16 10,82 ±2,04 3,03 ±1,13
6 (12 р.) 4,95## ±1,61 23,63 ±3,15 30,22*** ±3,4 41 21*** ±3,65### 38,57*** ±2,91# 38,21*** ±2,9 15,71 ±2,17 7,5# ±1,57
8 (13 р.) 10,2# ±1,93 11,84## ±2,06 20,0# ±2,56 57,96*** ±3,15### 42,86*** ±2,92 27,53*** ±2,64## 20,21 ±2,37 9,41 ±1,72
9 (14 р.) 7,83 ±1,82 21,2## ±2,77 18,43 ±2,63 52,53*** ±3,39 30,69*** ±2,71## 29,31* ±2,67 20,69 ±2,38 19,31### ±2,32
Всього: 9,27 ±1,03 20,18 ±1,42 25,06*** ±1,53 45 49*** ±1,76 39,98*** ±1,49 32,63*** ±1,42 17,19 ±1,14 10,2 ±0,92
Примітка: * - р<0,05; *** - р<0,001 - достовірна різниця при порівнянні показників дітей із порушеннями стану здоров’я та практично здорових; # - р<0,05; ## - р<0,01; ### - р<0,001 - вікові зміни показників
Так, відмінний рівень фізичної підготовленості мають 9,27 ± 1,03 % хворих та 39,98 ± 1,49 % здорових учнів (р<0,001), добрий, відповідно, 20,18 ± 1,42 % та 32,63 ± 1,42 % (р<0,001), задовільний рівень мають 25,06 ± 1,53 % хворих та 17,19 ± 1,14 % здорових (р<0,001), а незадовільний, відповідно, 45,49 ± 1,76 % та 10,2 ± 0,92 % (р<0,001)учнів.
Виходячи із отриманих даних, можна сказати, що у хворих дітей набагато нижчі результати фізичної підготовленості ніж у здорових.
Таким чином, у хворих школярів нараховується менше відмінних та добрих результатів (відповідно у 4,3 рази та в 1,6 разів) і більше задовільних та незадовільних (відповідно в 1,5 разів та в 4,5 рази).
Слід відмітити і той факт, що у всіх дітей середнього шкільного віку, від п’ятого по дев’ятий клас, погіршуються показники фізичної підготовленості
Здорові діти не є виключенням із цього спостереження, і у них чітко просліджується тенденція до зниження відмінного та доброго і підвищення задовільного та незадовільного рівнів фізичної підготовленості У здорових п’ятикласників спостерігається близько половини відмінних показників (49,78 ± 3,29 %), у дев’ятикласників - лише третина (30,69 ± 2,71 %), а кількість незадовільних із 3,03 ± 1,13 % в п’ятих класах збільшується до 19,31 ± 2,31 % (в 6,4 рази) у дев’ятих.
У дітей із порушеннями в стані здоров’я подібні зміни відбуваються з більшим розмахом. Так, якщо у наймолодших (5 клас) школярів кількість відмінних результатів становить 14,94 ± 2,87 %, то у найстарших (9 клас) вдвічі менше - 7,83 ± 1,82 %, а відсоток незадовільних показників п’ятикласників складає 1/5 від загальної кількості результатів (20,78 ± 3,27 %), то у учнів 8 чи 9 класів їх більше половини (відповідно 57,96 ± 3,15 % та 52,53 ± 3,39 %).
Ми вважаємо, що при існуючих програмах для загальноосвітніх шкіл з традиційним типом навчання необхідно введення додаткових занять фізичною культурою основаних на правилах системності, поступовості, індивідуальності, котрі передбачають врахування не тільки стану здоров’я, а й рівня фізичної підготовленості школярів [5,6].
Висновки.
Виходячи із вищесказаного, можна зробити наступні висновки:
1. Незалежно від стану здоров’я у всіх учнів середнього шкільного віку від п’ятого по дев’ятий клас знижується рівень фізичної підготовленості.
2. Результати тестів свідчать про те, що всім дітям досліджуваних вікових категорій треба приділяти більше уваги розвитку як швидкісних якостей, так і витривалості, а також розвитку аеробних можливостей організму.
3. Стан опорно-рухової системи учнів середнього шкільного віку потребує найбільшої уваги, і особливо, це стосується дітей із порушеннями здоров’я.
4. У дітей із відхиленнями в стані здоров’я значно нижчі результати контрольних вправ із фізичного виховання, ніж у їхніх здорових однолітків, що є свідченням гіршої фізичної підготовки.
5. З метою підвищення рівня фізичної підготовленості школярів необхідні розробка та впровадження в практику шкіл фізкультурно- оздоровчих заходів для дітей, котрі мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку із різним станом здоров’я.
Література
1. Сисоєнко Н.В., Сєрих Л.В., Целінко Т.В., Свиридова О.О. Особливості адаптації учнів середнього шкільного віку до організації навчально - виховного процесу в загальноосвітніх закладах різного типу // Адаптационные возможности детей и молодёжи: Мат. ІУ Международной научно - практической конференции (14. - 16. 09. 06). - Одеса, 2006. - С. 118.
2. Сердюк А. М., Полька Н. С., Єременко Г. М., Сисоєнко Н. В., Селезньова К. І. Гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей в сучасних умовах реформування освіти на Україні // Гігієна населених місць. -К., 2004. - Вип. 43. - С. 402 - 406.
3. Коренєв Н. М. Проблемы формирования здоровья учащихся в современной школе // Журн АМН У краины, 2001. - Т. 7. - № 3. - С. 475 - 479.
4. Ефимова В. М. Психофизиологическоеобеспечение учебно-воспитательного процесса в средней школе // Культураздоров'я як предмет освіти: Зб. наук праць. - Херсон: Персей, 2002. - С. 94 - 98.
5. Ярова В. Д., Свєтлова О. Д. Методичні рекомендації для занять фізичною культуроюдітей шкільного віку з вадами здоров’я (постава, плоскостопість) - Методичний посібник - Черкаси: ЧОІПОП, 2007.- 64 с.
6. Ярова В. Д., Свєтлова О. Д. Методичні рекомендації для занять фізичною культуроюдітей шкільного віку з вадами здоров’я (захворювання серцево-судинноїсистеми та внутрішніх органів) - Методичний посібник. - Черкаси: ЧОІПОП, 2008.- 80 с.
Надійшла до редакції 07.04.2008 р.