CC BY
69аппарат, а и на сердечно-сосудистую систему, систему кроветворения и др.; нивелирует воздействие промежуточных продуктов метаболизма.
6. Используя различные методики озонотерапии, можно не только снизить дозировку фармакологических препаратов для восстановления спортсменов, но и отказаться от применения запрещенных допинговых средств.
7. Формирование у спортсменов здоровых психологических установок, преодоление невротических реакций на свое состояние, адекватное восприятие реабилитационных мероприятий.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем реабилитации спортсменов немедикаментозными методами.
Литература
1. Физическая реабилитация: учебник для студентов высших учебных заведений /Под редакцией С.И. Попова: Ростов-на-Дону, 2005.
2. Башкиров В.Ф. Комплексная реабилитация спортсменов после травмы опорно-двигательного аппарат: М., Физ-ра и спорт, 1984.
3. Дроздова И.В. Система и принципы реабилитации в медицине // международ.медицинский журнал, 2003. - № 4.
4. Горбунов ГД. Психопедагогика спорта. 2-е изд., М.: 2006.
5. Масленников В.А., Конторщикова К.Н. Озонотерапия. Внутренние болезни. (Пособие).- Н.Новгород.1999.
6. Масленников В.А., Андросов С.В. Болгов В.Ф. и др. Озо-нотерапия в клинической практике.// Нижнегородский медицинский журнал, 2001.-№1- С.95-99.
Поступила в редакцию 01.11.2007г.
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ
Осіпцов А.В., Пристинська Т.М., Макущенко І. В., Караімчук І.В. Слов’янський державний педагогічний університет
Анотація. У статті зроблено теоретичний аналіз впливу засобів професійно-прикладної спрямованості на формування ціннісно-особистнісних рис сучасного фахівця в процесі фізичного виховання. Прикладний спеціалізований вид фізичного виховання спрямований на досягнення оптимальної моторно-педагогічної підготовленості з метою сприяння професійному становленню й розвитку особистості майбутнього фахівця. Відзначено важливість професійної мотивації, моральні й духовні якості, цілеспрямованість, почуття обов’язки й відповідальність, рішучість, наполегливість, емоційна врівноваженість.
Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, мотиваційно-ціннісні орієнтації, соціально-духовні цінності. Аннотация. Осипцов А.В., Пристинская Т.Н., Макущенко И.В., Караимчук И.В. Физическая культура профессионально-прикладной направленности как неотъемлемая составная всеобщей культуры личности современного специалиста. В статье приводится теоретический анализ влияния средств профессионально-прикладной направленности на формирование ценностно-личностных черт современного специалиста в процессе физического воспитания. Прикладной специализированный вид физического воспитания направлен на достижение оптимальной моторно-педагогической подготовленности с целью содействие профессиональному становлению и развития личности будущего специалиста. Отмечена важность профессиональной мотивации, моральные
и духовные качества, целеустремленность, чувство обязанности и ответственность, решительность, настойчивость, эмоциональная уравновешенность.
Ключевые слова: профессионально-прикладная физическая подготовка, мотивационно-ценностные ориентации, социально-духовные ценности.
Annotation. Osipcov A.V., Prystynska T.M., Makushchenko I.V., Karaimchuk I.V Physical training of a professional applied directedness as essential constituent overall crop of the person of the state-of-the-art specialist. In a paper theoretical analysis of effect of agents of a professional applied directedness on forming of valuable personal features of the state-of-the-art specialist is resulted during physical training. The applied specialized aspect of physical training is directed on reaching of optimum motor pedagogical readiness. The purpose - assistance to a professional becoming and developments of the person of the future specialist. Importance of professional motivation, intellectual and spiritual qualities, purposefulness, sense of a duty and the responsibility, resoluteness, persistence, emotional equilibrium is marked. Keywords: professionally-applied physical training,
motivational-valued orientations, socially-spiritual values.
Вступ.
Перед сучасною українською освітою поставлено завдання збереження психічного, фізичного та духовного здоров’я підростаючого покоління. Підготовка людини до високопродуктивної діяльності є важливим завданням і одним з напрямів системи фізичного виховання населення. Рівень сучасного виробництва пред’ являє високі вимоги до якості професійної підготовки майбутнього фахівця.
Важливою ланкою в процесі підготовки молоді до продуктивної діяльності слід вважати фізичне виховання з професійною спрямованістю, що є одним із ефективних засобів розвитку та вдосконалення певних фізичних якостей, рухових навичок і умінь, а також здібностей адаптуватися до складних виробничих умов. Останнім часом різні аспекти даної проблеми продовжують бути актуальними, вивчаються, досліджуються та набувають подальшого визначення в науковій літературі [1 - 5, 10, 12].
На даному етапі в навчальних закладах освіти перед фізичною культурою висувається одне з провідних завдань, яке передбачає переважний розвиток і вдосконалення фізичних якостей, рухових навичок і психофізіологічних функцій організму, до яких в процесі юнкретної трудової діяльності пред’ являються підвищені вимоги з боку сфер виробництва. Впродовж ряду років проводяться дослідження, спрямовані на профілізацію фізичного виховання щодо особливостей професійної діяльності. При цьому особлива увага приділяється тому, що вирішення завдань професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) повинне передбачати формування та вдосконалення професійно важливих рухових навичок, психофізіологічних функцій, фізичних, морально-вольових якостей та духовності підростаючого покоління [6 - 13].
До недостатньо вирішених раніше аспектів даної проблеми слід віднести обґрунтування цінностей фізичної культури як складової загальної культури особистості, в тому числі й засобами професійно-прикладної фізичної підготовки.
Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні значимості засобів професійно-прикладної підготовки у навчально-виховному процесі з фізичного виховання як важливого компоненту фізичного і духовного розвитку майбутнього спеціаліста.
Результати дослідження.
В умовах удосконалення системи освіти в Україні головною її метою слід вважати формування соціально активної, творчої, компетентної особи учня, котрий володіє знаннями про культуру, в тому числі й фізичну. Фізична культура є складовою загальнолюдської культури, специфіка якої полягає головним чином у тому, що вона профільована в напрямі, який призводить до оптимізації фізичного стану та розвитку індивіда в єдності з його психічним і духовним розвитком. У системі сучасної освіти діяльною її складовою є фізичне виховання, що розуміється як педагогічний процес, спрямований на формування здорового, фізично та духовно здійсненого, морально стійкого підростаючого покоління, а також на зміцнення здоров’я, підвищення працездатності, творчого довголіття людини.
Однією з особливостей процесу фізичного виховання у навчальному закладі слід вважати його прикладний характер, що спирається на природно-біологічних передумовах «перенесення тренованості». Цей процес полягає у формуванні професійно актуальних потреб і здібностей особистості, засвоєнні нею того суспільного досвіду й соціальних цінностей, які мають виражену практичну значущість та знаходять своє відображення в професійно-прикладній фізичній підготовці.
Проте, з розвитком теорії і практики фізичної культури, із переглядом її ціннісних орієнтирів та з ухваленням особистнісно зорієнтованої парадигми освіти, процес ППФП не може обмежуватися тільки формуванням професійно значущих рухових умінь, навиків і здібностей. Нажаль, сьогодні доводиться констатувати, що процес ППФП у вищій школі асоціюється насамперед з дієвим компонентом особи, ігноруючи мотиваційно-ціннісні й соціально-духовні орієнтири. Тоді як ППФП є раціонально організована професійно-прикладна діяльність, спрямована на оволодіння матеріальними та духовними цінностями, необхідними в соціальному й особистісному аспектах.
У широкому сенсі слова ППФП це компонент процесу фізичного виховання, головна мета якого є формування фізичної культури особистості. Отже, він повинен бути спрямований як на підвищення якості загальної і спеціальної підготовленості випускника до трудової діяльності, так і на створення високого рівня сформованості специфічної фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і соціально-духовних цінностей, що сприятиме розвитку умов для формування культури способу життя, духовного, психічного і фізичного здоров’я.
На наш погляд, сьогодні мову слід вести про професійно-прикладну фізична культуру (ППФК) як своєрідний напрям, який вже зараз претендує на статус самостійної дисципліни в навчально-виховному
процесі. Професійно-прикладну фізичну культуру слід вважати невід’ємним компонентом, що безпосередньо й органічно пов’ язаний з підвищенням якості професійної освіти сучасного фахівця.
Із накопиченням позитивного практичного досвіду й науково- дослідницьких даних у відповідних сферах склалася ціла профільована галузь фізичної культури — професійно-прикладна фізична культура, а педагогічно спрямований процес використання її чинників зайняв важливе місце в загальній системі виховання підростаючого покоління і професійних кадрів (у вигляді ППФП). У даний час ППФП в нашій країні здійснюється перш за все як один із розділів обов ’язко-вого курсу фізичного виховання в професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, а також в системі наукової організації праці в період основної професійної діяльності, коли це обумовлюється характером і умовами праці.
Необхідність подальшого вдосконалення і впровадження ППФП в систему освіти та сферу професійної діяльності визначається головним чином наступними факторами:
- час, що витрачається на освоєння сучасних професій і досягнення професійної майстерності в них продовжує залежати від рівня функціональних можливостей організму, що мають природну основу, від ступеня розвитку фізичних здібностей індивіда, різноманітності й досконалості надбаних ним рухових умінь і навиків. Не випадково, наприклад, випускники професійно-технічних училищ і шкіл, які пройшли ґрунтовний курс ППФП одержують вищий професійно-кваліфікаційний розряд за фахом, ніж ті, що з різних причин не мали такої підготовки. Останні, як правило, і повільніше адаптуються до практичних умов професійної діяльності на виробництві. ППФП у цьому сенсі є одним із ефективних чинників скорочення термінів оволодіння фахом та гарантією якості підготовки;
- продуктивність достатньо багатьох видів професійної діяльності, не дивлячись на прогресуюче зменшення частки грубих м’ язових зусиль у сучасному матеріальному виробництві, прямо або побічно продовжує бути обумовленою фізичною дієздатністю виконавців виробничих операцій. Причому, не тільки в сфері переважно фізичної праці, але й у ряді видів трудової діяльності змішаного (інтелектуально-рухового) характеру, як у тих, що налагоджують машинні пристрої, монтажників, будівельників і т.п. В цілому ж нормальний фізичний стан, без якого не мислиться здоров’я та ефективне функціонування, залишається найважливішою передумовою стійко високої плідності будь-якої професійної діяльності;
- залишається недостатньо розробленою проблема попередження вірогідних негативних впливів певних видів професійної праці та його умов на фізичний стан людини. Хоча ця проблема розв’язується багатьма засобами оптимізації змісту і умов праці, (соціальними, науково-технічними, гігієнічними) важливу роль серед них покликані грати чинники професійно-прикладної фізичної культури, включаючи ППФП;
- перспективні тенденції загально соціального й науково-технічного прогресу не звільняють людину від необхідності постійно удосконалювати свої діяльністні здібності, а їх розвиток через природні причини невіддільно від фізичного вдосконалення індивіда.
Висновки.
Результати теоретичного дослідження, вивчення та аналіз практичного досвіду дозволяють, зазначити, що ППФК і ППФП є прикладним спеціалізованим видом фізичного виховання, спрямованим на досягнення оптимальної, щодо особливостей фаху, моторно-педагогічної підготовленості з метою сприяння професійному становленню й розвитку особистості майбутнього спеціаліста.
Окрім фізіологічних передумов успішності навчання, слід відзначити важливість таких властивостей як професійна мотивація, моральні і духовні характерологічні якості, цілеспрямованість, почуття обов’язку й відповідальність, рішучість, наполегливість, емоційна врівноваженість.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку вважаємо те, що існуючу систему виробничого навчання доцільно доповнити рекомендаціями, розробленими на основі даних фізіологічного, психологічного й педагогічного дослідження структури професійних дій та формування на цих засадах позитивної професійної мотивації.
Література
1. Волков В.Л. Основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентської молоді. - К.: Знання України, 2004. - 82с.
2. Гнинюк О. Взаємозв’язок та інформаційна значимість компонентів професійно-прикладної фізичної підготовленості майбутніх інженерів інформаційно-комунікаційного фаху //Молода спортивна наука України: 3б. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10. - Львів: НВФ «Українські технології», 2006. - Т. 1. - С. 344 - 349.
3. Григоренко В.Г., Пристинський В.М. Системний підхід в організації професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів //Науковий вісник ПУДПУ (м. Одеса) ім. К.Д, Ушинського: Зб. наук. пр. Вип. 8 - 9. Одеса: ПУД-ПУ, 2002. - С. 126 - 132.
4. Демінська Л.О. Оздоровча фізична культура в системі загальноосвітньої школи //Педагогіка, психологія та ме-дико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 10. - С. 90 - 92.
5. Єрмаков С.С. Тренажерні пристрої для підтримки і вдосконалення стану здоров’я студентів спеціальних медичних груп, груп лікувальної фізичної культури та інвалідів //Наука. Здоров’я. Реабілітація: Матеріали ІІ Міжн. наук.-метод. конф. -Вип. ІІ. - Луганськ: Знання, 2004. - С. 175 - 182.
6. Єсіонова ГО. Дослідження мотивів студентів до занять фізичними вправами //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 10. - С. 96 - 99.
7. Ильинич В.И. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов вузов: Научно-методические и организационные основы. - М.: Высш. шк., 1978. - 144 с.
8. Лабскір В.М. Психофізична культура /Навч. посібник для студентів вузів. - Київ; Харків: ІСДО, 1993. - 96 с.
9. Осіпцов А.В., Пристинський В.М., Пристинська Т.М. Актуальні теоретико-методичні та практичні аспекти організації професійно-прикладного фізичного виховання майбутніх фахівців металургійної галузі промисловості //Слобожанський науково-спортивний вісник: 3б. наук. статей. Вип.8 - Харків: ХДАФК, 2005. - С. 4 - 6.
10.Осіпцов А.В., Пристинський В.М., Пристинська Т.М. Формування знань про значимість впливу занять професійно-прикладної спрямованості в процесі фізичного виховання студентів ВНЗ //Педагогіка, психологія та меди-ко-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 5. - С. 23 - 26.
11 .Пилипей Л.П. Професіограма спеціалістів банківської справи як модально-цільова характеристика фізичної підготовки студентів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №5. - С. 71-75.
12.Пристинский В.Н., Григоренко В.Г. Дифференциально-интег-ральний подход в профилактике физического и психического утомления: Учебно-метод. пособие. - Донецк, 1992. - 150 с.
13.Раевский Р.Т., Канишевский С.М. Социальный заказ на физическое воспитание студенческой молодежи в ХХІ веке //Теорія і практика фізичного виховання. - 2004. - №2. - С. 38 - 42.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
О ПЛУТОВСТВЕ В СОВРЕМЕННОЙ НАУКЕ
Павлов А.С.
Донецкий юридический институт
Аннотация. В статье анализируются причины скорого опровержения научных результатов. Изложены представления автора о некорректности современных исследований и просто лжи в науке. Сейчас наблюдается умирание доказательной науки. Для того, чтобы избежать ошибок нужно получать “ корректные” результаты. Нужно учитывать современные представления о «корректности проведения эксперимента и толкования полученных результатов». Необходимо использовать знания теории адаптации, теории функциональных систем, теории оптимальности.
Ключевые слова: научная некорректность, ложь, методическая неадекватность.
Анотація. Павлов А.С. Про крутійство в сучасній науці. У статті аналізуються причини швидкого спростування наукових результатів. Викладено представлення автора про некоректність сучасних досліджень і просто неправди в науці. Зараз спостерігається вмирання доказової науки. Для того, щоб уникнути помилок потрібно одержувати “коректні” результати. Потрібно враховувати сучасні подання про «коректність проведення експерименту й тлумачення отриманих результатів». Необхідно використати знання теорії адаптації, теорії функціональних систем, теорії оптимальності. Ключові слова: наукова некоректність, неправда, методична неадекватність.
Annotation. Pavlov А. About roguery in modern science. In the article is analyzed the causes of the speed disproof of scientific outcomes. The representation of the writer about an incorrectness of modern researches and simplly lie in scienceare set up. Dying a demonstrative science is now observed. To avoid errors it is necessary to gain “correct” outcomes. It is necessary to take into account the modern introducings about “reasonableness of holding of experiment and explanation of the obtained outcomes”. It is necessary to use knowledge of the theory of acclimatization, the theory of systems of functions, the theory of an optimality. Keywords: a scientific incorrectness, lie, methodical
inaaccurance.
Введение.
В настоящее время большинству исследований современной науки стало трудно доверять. Результаты исследований в дальнейшем опровергаются, и «засоряют» науку, не давая ей не только двигаться вперед, но и заставляют пятиться назад (по принципу «шаг вперед - два назад»). Особенно много некорректнос-
