CC BY
33
ГУМАН1ТАРНА OCBITA В СИСТЕМ1 ВИЩ01 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 796.011
Бабич A. M., старший викладач, Приставський Т. Г., старший викладач,
Ковбан О. Л., старший викладач, Якимишин I. Д., старший викладач,
Пацевко А. Й., доцент © Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украша
Ф13ИЧНА КУЛЬТУРА ЯК СУСП1ЛЬНЕ ЯВИЩЕ
Людина спромоглася проникнути у глибини атома й вивыьнити енергт, що др1мала там, еийти у eidxpumuu npocmip космосу й побуеати на М1сяц1, побачити процеси, що в1дбуваються за мыъярди KrnoMempie eid Сонячног системи. Проте i Huni, як i comni poKie тому, людину пересл1дують хеороби, яких не стае менше, а cmapicmb - золота оанъ життя людини, яка недоступна быъшост1 людей, чие життя обриеаетъся рамше, або яка пое'язана з непосилъним тягарем передчасног cmapocmi та низки хвороб.
Ключовг слова: спорт, ф1зичний розвиток, ф1зична тдготовлемстъ, ф1зична тдготовка, специальна ф1зична тдготовка (СФП), 3di6nocmi, ф1зичне вдосконалення, ф!зичне виховання.
УДК 796.011
Бабич A.M., старший преподаватель, Приставский Т.Г., старший преподаватель, Ковбан А.Л., старший преподаватель, Якымышин И.Д., старший преподаватель, Пацевко А.И., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий им.С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА КАК ОБЩЕСТВЕННОЕ ЯВЛЕНИЕ
Человек смог проникнуть в глубины атома и высвободить энергию, которая дремала там, выйти в открытое пространство космоса и побывать на Луне, увидеть процессы, происходящие за миллиарды километров от Солнечной системы. Однако и ныне, как и сотни лет назад, человека преследуют болезни, которых не становится меньше, а старость - золотая осень жизни человека, которая недоступна большинству людей, чья жизнь обрывается раньше, или которая связана с непосильным бременем преждевременной старости и рядом болезней.
Ключевые слова: спорт, физическое развитие, физическая подготовленность, физическая подготовка, специальная физическая подготовка (СФП), способности, физическое совершенствование, физическое воспитание.
© Бабич А. М., Приставський Т. Г., Ковбан О. Л., Якимишин I. Д., Пацевко А. Й., 2015
255
UDC 796.011.
A. Babych, T. Prystavskyi, A. Kovban, I. Yakymyshyn, A. Patsevko
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
PHYSICAL CULTURE AS A SOCIAL PHENOMENON
The man was able to penetrate into the depths of the atom and releasing energy that had always lived there, out into the open space and to the moon, to see the processes occurring over billions of miles from the Solar system. But now, like hundreds of years ago, a man haunted by the disease, which is smaller, and the age - Golden autumn of life, which is inaccessible to the majority of people, whose life is snuffed out before, or which is associated with an intolerable burden, premature aging and several diseases.
Key words: sports, physical development, physical fitness, physical training, physical training (CFP), ability, physical training, physical education.
Вступ. Ще недавно анал1з стану здоров'я призводив до песимютичних висновюв. Усшхи медицини, що уможливили вилшовування багатьох захворювань завдяки використанню в1ртуозно! xipyprinHOi техшки та ефективних метод1в фармаколопчного лшування, виявились безсилими у змщненш здоров'я людей, у позбавленш ix вщ недупв i неспроможними зробити !хне життя тривалим та активним. Проте ниш становище змшилося i з'явилися реальш надп. Встановлення того факту, що дилема залишитися здоровим або хворай, яка сто!ть перед кожною людиною, розв'язуеться, головним чином, И поведшкою i лише незначною м1рою (приблизно на 1/5 — 1/6) залежить вщ усього комплексу медичних заход1в (Лисицин Ю. П., Robbins A. J., Letourmy), тобто людина мае реальш можливосл здорового, без недуг та страждань, активного й повноцшного життя.
Ф1зична культура — це частина загально! культури, сукупнють досягнень суспшьства у створенш i використанш спещальних засоб1в вдосконалення ф1зичного стану людей. Суттевими показниками щодо цього е р1вень здоров'я, всеб1чний розвиток ф1зичних зд1бностей, спортивна майстершсть i проникнення засоб1в ф1зичного виховання в повсякденний побут людей. Досягнення певного р1вня ф1зично! культури характеризують також р1вень науково! думки, оснащения ф1зичного виховання техшчними засобами тощо.
Спорт е оргашчною частиною ф1зично! культури, особливою сферою виявлення та ушфшованого пор1вняння досягнень людей у певних видах ф1зичних вправ, техшчно!, штелектуально! та шшо! шдготовки шляхом змагально! д1яльносп (стаття 1 Закону Украши «Про ф1зичну культуру i спорт»).
Ф1зичний розвиток — це процес становления i змш бюлопчних форм та функцш оргашзму людини. BiH залежить вщ природних життевих сил оргашзму та його будови. Проте напрям ф1зичного розвитку визначаеться в основному умовами життя i виховання.
Ф1зична пщготовлешсть досягаеться розвитком рухових навичок, умшь та ф1зичних якостей. Р1вень цього розвитку науково обгрунтовано в державних документах: навчальних програмах дитячих дошкшьних заклад1в, середшх загальноосвптах шкщ, вищих навчальних заклад1в, Державних тестах i нормативах оцшки ф1зично! шдготовленосп населения Украши, Державних стандартах та Сдинш спортивнш класифшацп Украши.
Ф1зична пщготовка - це спещашзований педагопчний процес ф1зичного виховання, спрямований на покращення ф1зично! шдготовленосп. Ф1зичну пщготовку подщяють на загальну та спещальну.
256
Загальна ф1зична тдготовка (ЗФП) спрямована на такий розвиток ф1зичних якостей, форм тша та оволодшня руховими навичками, яю стануть передумовою устшного виконання р1зних вид1в роботи. ЗФП студенев, яю не вдосконалюються у вибраному вид! спорту, передбачае розвиток достатньо! для життед1яльносп загально! витривалосп, сили основних м'язових труп, швидюсних якостей, гнучкосп, постави, координацп рух1в, формування та вдосконалення життево необхщних рухових умшь 1 навичок.
Спещальна ф1зична тдготовка (СФП) спрямована на такий розвиток ф1зичних якостей, форм тша та оволодшня руховими навичками, яю стануть передумовою устшного виконання конкретно! роботи. Наприклад, для конкретно! професшно! д!яльносп чи занять будь-яким видом спорту. Загальна та спещальна ф1зична тдготовка перебувае у тюному взаемозв'язку. Перша з них завжди е фундаментом для друго!. Необхщно зазначити, що ЗФП та СФП студенпв, яю займаються у спортивних секщях, мають сво! вщмшносп пор1вняно з1 студентами, яю вщвщують тшьки навчальт заняття з ф1зичного виховання.
Зд1бносп - це шдивщуально-психолопчт особливосл шдивща, яю е умовою устшного виконання т1е! чи шшо! продуктивно! д!яльносп.
Ф1зичне вдосконалення — це юторично обумовлений р1вень всеб1чного ф1зичного розвитку 1 рухово! тдготовленосп людини, який забезпечуе можливють оптимального пристосування до умов виробництва, вшськово! справи, побуту, високу д!ездаттсть 1 довгол!тнш нормальний переб1г життево важливих функцш.
Ф1зичне виховання — це педагопчний процес, спрямований на морфолопчне 1 функщональне вдосконалення оргашзму людини, формування 1 полшшення !! основних життево важливих рухових навичок, умшь та пов'язаних з ними знань.
Ф1зичне виховання мае дв1 сторони: суто виховання, власне ф1зичний розвиток, змщнення здоров'я, вдосконалення ф1зичних якостей, а також вплив на духовний розвиток людини, 1 навчання — озброення вихованщв спещальними навичками, умшнями 1 знаниями, тобто ф1зкультурна освгга. Ще П. Ф. Лесгафт, вщомий педагог у галуз! ф1зичного виховання та анатом, вв1в цей термш, вважаючи, що ф1зичне виховання як педагопчний процес мае на мет! не лише змщнення ф1зичних сил людини, а й накопичення нею спещальних знань, навичок та умшь.
Ф1зична культура е продуктом суспшьного життя людства. За своею щлеспрямоватстю 1 змютом вона юторично змшюеться вщповщно до змш засоб1в виробництва. У кожнш юторичнш формацп ф1зична культура пов'язана з р1зними сферами життя суспшьства — його економшою, пол1тикою, науками та мистецтвом.
3 давтх час1в прогресивт ще! використання ф1зичних вправ, у тому числ1 1 пмнастики, для змщнення здоров'я 1 протидп хворобам надихало людство. У Давньому Кита! за 3000 роюв до н.е. виникла система пмнастичних вправ «Конг-фу» (умшець-чоловш). У енциклопедичнш книз1 з однойменною назвою описана велика кшьюсть дихальних та загальнорозвиваючих пмнастичних вправ, яю використовувались з метою позитивного впливу на окрем! функцп оргатзму.
Бшьше н!ж 2000 роюв до н. е. виникла 1 давньошдуська пмнастика йопв. Вперше розповщаеться про пмнастику йопв у фшософському трактат! «Аюрведа» (мистецтво л!кування). У наш! дн! пмнастика йог!в знайшла багато посл!довник!в на вс!х континентах земно! кул!.
Оригшальш фор ми г!мнастики були розвинут! у Давньому Сгипть Давньоегипетська г!мнастика включала елементи ¿гор ! танц!в, розповсюджених у народ!, популярну вправу «поза лотоса», р!зн! прийоми з боротьби, ст!йок на руках
257
1 голову переворота, вправ на р1вновагу, акробатичш шрамщи тощо. Популярними були також масов1 вистави пмнастичного спрямування, що використовувалися для шдвищення авторитету та змщнення влади фараошв 1 жерщв. Прообраз египетсько! гри «Перетягування канату» згадуеться в «1л1адЬ> Гомера. Вчеш, яю вивчають ютор1ю ф1зично! культури, знаходять зв'язок давньоегипетсько! пмнастики з китайською, а також з пмнастикою йопв.
Сам термш «пмнастика» (вщ грецького слова «пмнос» — оголений) виник дещо шзшше — в перюд розкыту культури у Давнш Грецп у VIII — VII вв. до н. е. Пмнастикою у т1 часи вимагалося займатися в оголеному виглядг 1нше тлумачення цього слова наводиться у Великш Радянськш Енциклопедп вщ грецького слова «пмнаццо» - тренуюсь, вправляюсь (ВРЕ, Т.6, 1971, С. 1568). Обидв1 верен вважаються правдопод1бними.
У Давнш Грецп пмнастика стала ч1ткою системою. Виникнення И спричинялося необхщшстю виховання здорових людей для служби в армп. Одночасно у греюв виник культ гармошчно розвиненого 1 красивого тша. Цей щеал 1 допомогла впровадити у життя пмнастика. Скульптури, що дшшли до нас з тих час1в, вражають завершешстю форм, гармоншшстю. Справедливе твердження Гегеля: «Греки сам1 себе перетворили у чудов1 форми».
В Афшах д1тей навчали ф1зичним вправам у пмнастичних школах-палестрах. Юнаки з незадовшьною ф1зичною пщготовлешстю не мали права займатися у пмназ1ях — навчальних закладах, що давали найбшьш високу на т1 часи освпу. Учшв у пмназ1ях називали пмнастами, викладання пмнастики вели спещальш вчител1 — педотриби 1 пмнасти. Про одного ¿з таких вчител1в пмнастики Геродша розповщаеться у творах Платона. Якось сам Геродш важко захвор1в 1 л1кар1 не могли вилшувати його традицшними для того часу засобами. Тод1 Геродш виршив використати пмнастичш вправи для свого лшування. Наслщки виявились усшшними для нього самого та багатьох його сшвгромадян, яю таким оригшальним засобом позбавлялись хрошчних захворювань.
Молодий л1кар Гшпократ з штересом ознайомився з досвщом Геродша 1 став у подальшому його з усшхом використовувати. М1ж шшим, сам Гшпократ був переможцем на Ол1мпшських ¿грах з боротьби. У книз1 канадського ф1зюлога У. Пенфщда, присвяченш життю Гшпократа, розповщаеться про те, як Сосандр, брат Гшпократа, за його призначенням лшував хворих пмнастикою та масажем.
Популярш були заняття пмнастикою серед давньогрецьких фщософ1в та вчених. Так до нас дшшли вщомосп, що Сократ, Аристотель, Демосфен та шш1 до глибоко! старост! займалися пмнастикою. Вщомий письменник 1 фщософ Плутарх називав пмнастику «коморою життя», а Платон вважав И цщющою частиною медицини.
1з утворенням у Давнш Грецп ч1тко! системи ф1зичного виховання т1 вправи, яю використовувались з метою загального ф1зичного розвитку, об'еднувались пщ назвою «пмнастика», а вправи, яю використовувались для подготовки до змагань, — «агностика». Ще довго, до XIX столггтя 1 навпъ шзшше, поки пмнастика не визначилась як специф1чний зас1б ф1зичного виховання, в не! включались ус1 вщом1 види ф1зичних вправ — ходьба, б1г, плавания, боротьба, метання тощо.
Послщовники культури Еллади давш римляни майже повшстю ¿гнорували естетичну сторону пмнастики, використовуючи вправи для ф1зично! подготовки вогшв. 3 щею метою у Давньому Рим1 були сконструйоваш таю пмнастичш прилади як дерев'яний юнь (його використовували для навчання прийомам верхово! !зди), стшка, драбини та шш1 обладнання для лазшня. Широко
258
використовувались i pi3Hi акробатичш вправи. Вони на той час досягли значного р1вня складносп завдяки подорожуючим артистам-акробатам.
Подальший розвиток у давшх римлян отримала лшувальна пмнастика. Один ¿з найбшьш вщомих л1кар1в Давнього Риму Цельз усшшно лшував хворих за допомогою пмнастичних вправ, знаючи ix вплив на pi3Hi органи. Зокрема Цельз вм1в лшувати за допомогою пмнастики складш шлунков1 захворювання. BiH пише: «Пмнастичш вправи повинш спочатку використовуватись легю, пот1м дещо сильшш1 i особливо таю, яю б приводили у рух верхн1 частини тша, що е корисним при Bcix шлункових захворюваннях. Пюля пмнастичних вправ потр1бно змащувати тшо маслом оливи i розтирати».
1нший вщомий давньоримський л1кар Гален також вважав пмнастику ефективним засобом лшування хвороб, особливо наслщюв травм та ожиршня.
В епоху Вщродження деяку популярнють знову починають набувати погляди давшх греюв на ф1зичне виховання. Ц1 ще! пробували розвивати гуманюти. Вони збирали розр1знен1 вщомосп про вправи антично! пмнастики, систематизували i'x, пристосовували до ддачо! практики виховання. Так, венещанський л1кар 1ерошм MepKypianic (XVI ст.) написав 6-томний трактат «Мистецтво пмнастики», в якому пмнастика подшялась на три види: вшськову, лшувальну та атлетичну. Вщомий швейцарський педагог Иоган Песталоцщ розглядав ф1зичне виховання як складову частину шюльно! осв1ти. BiH створив теор1ю «елементарно!» пмнастики, суть яко! була у навчанш р1зним «суглобним» рухам, тобто рухам у суглобах, що виконуються з р1зною амплпудою i напрямком. Основою ф1зичного виховання школяр ¿в Песталоцщ вважав свщоме оволодшня елементарною пмнастикою, що кр1м змщнення здоров'я, на його погляд, допоможе з ycnixoM оволод1ти будь-якими навичками пращ. 1ншими словами, вш закладав основи сучасно! професшно-прикладно! ф1зично! подготовки.
1де! Песталоцщ наприюнщ XVIII i початку XIX ст. активно розповсюджувалися у Захщнш GBponi. Один ¿з засновниюв шмецько! пмнастики Антон Ф1т прагнув ввести ф1зичне виховання в ycix школах. Ф1том на досить висоюй техшчнш основ! були розроблеш вправи у вольтижировщ на дерев'яному KOHi, а також на двох дерев'яних паралельних брусах. Ц1 прилади стали прообразом пмнастичного коня та брус.
Одним ¿з засновниюв шмецько! пмнастики вважаеться також i Иоган Гутс-Мутс. BiH написав ряд теоретичних праць, в яких закликав зробити пмнастику складовою частиною системи виховання Н1меччини.
На початку XIX ст. в Имеччиш були оргашзоваш вперше громадсью майданчики для занять пмнастикою. 1шщаторами ix були поборники ще! об'еднання роздр1бнено! територп у едину державу.
Думка про можливють за допомогою пмнастики прискорити об'еднання Н1меччини шдхопив Фрщр1х Людв1г Ян. BiH разом i3 cboim однодумцем Ейзеленом створили по кра!ш численш турнплаци для занять пмнастикою (турнен). Фрщр1х Ян намагався пмнастичш прилади роботи привабливими для молод1 i використовувати i'x у подальшому для ф1зично! шдготовки солдата, що володдать необхщними у вшш навичками. Велике значения в турнеш Яна надавалось вихованню у пмнаст1в вол1, честолюбства, намагання бути першим, патрютизму.
Подальший розвиток шмецько! пмнастики належить Адольфу Шписсу. Для розвитку пмнастики на приладах в школ1 Шписс розробив обладнання для групових занять на перекладин! та брусах. Одночасно пмнастичш вправи на цих приладах могли виконувати 5-6 учшв.
259
Шведський вчений Петер Лшг виступив з щеею виховання молод! в дуа гармоншного ф1зичного вдосконалення давшх греюв. Вш вперше класифшував ус! вщом! йому пмнастичш вправи за анатомоф!зюлопчними ознаками вщповщно до 1х впливу на оргашзм та окрем! ланцюги тша. Лшг видшив таю види пмнастики як педагопчна, вшськова, лшувальна, естетична. На уроках шведсько! пмнастики Лшга вперше була введена ф!зюлопчна пульсова крива ф1зичного навантаження.
Система пмнастики, створена у 20-х роках XIX ст. у Францп Амофосом, видшяла таю види пмнастики як суспшьну та шдустр!альну, вшськову, медицинську, сцешчну або «акробатичну». Своерщними були теоретичш погляди Амороса. Пмнастика, на його погляд, — це наука про рухи у поеднанш з1 свщомютю, розумом та моральним станом людини. Урок пмнастики Амороса розпочинався з вшьних вправ. Пот1м йшли вправи на приладах. Пщ час виконання вшьних вправ учш повинш були сшвати. Педагог намагався пщбирати теш вщповщно до змюту рух1в.
На розвиток пмнастики впливали \ ряд шших систем. Ршмчна пмнастика, розроблена французьким професором консерваторп Далькрозом наприюнщ XIX ст., включала подготовку гармоншно розвинуто! людини за допомогою вправ, що виконувались пщ музику певного ритму. Велике значения надавалось ¿мпров1зацп, самостшному виконанню рух1в пщ музику. Далькроз вважав, що таким чином можна уешшно змщнювати нервову систему. Однак ршмчна пмнастика не виршувала завдань всеб1чного ф1зичного розвитку людини.
У середиш XIX ст. виникла сокольська система пмнастики (союл — символ спритносп, смшивост!, розуму), одним ¿з творщв яко1 був чеський професор естетики М. Тирш. Його система була спорщнена ¿з системою шмецько! пмнастики. Сокольсью оргашзацп розповсюджувалися надзвичайно швидко не тшьки у Чехи, але \ в сусщшх слов'янських кра!нах. Соколи-пмнасти активно вели пропаганду сво!х щей. Суть !х складалася у нацюнальному визволенш \ змщненш буржуазно! нацюнально! культури.
Сокольська пмнастика зробила великий вплив на розвиток пмнастики у Росп та в Укра!ш. Значний вплив на розвиток пмнастики виявив росшський анатом, ф!зюлог 1 педагог П. Ф. Лесгафт, який став засновником науково! системи ф1зичного виховання в Росп. П. Ф. Лесгафт надзвичайно високо оцшював ф!зичш вправи, стверджуючи, що регулярш заняття необхщш для розумового та естетичного виховання людини починаючи з дитячого вшу.
Кр1м сокольських оргашзацш, у Росп д1яли й р!зш оздоровч! системи пмнастики для самостшних занять — пмнастика I. Мюллера, «волева» пмнастика А. Анохша, Е. Сандова та ш.
У 1920 рощ в Москв! на Хотинському пол! за шщштиви Всевобуча (Всевобуч — рос.) було оргашзовано масове пмнастичне свято (демонстращя вшьних вправ, ф1гурна хода).
3 введениям обов'язкових занять ф1зичною культурою в школах Радянського Союзу (1922 р.), а пот1м у вищих навчальних закладах (1929 р.) пмнастика посша належне мюце у навчальних планах з ф1зичного виховання. Поступово вщбуваеться становления р1зних вид1в пмнастики — спортивно!, художньо!, спортивно! акробатики, лшувально!, атлетично! та виробничо! пмнастики тощо.
Наприкшщ XX ! на початку XXI ст. ф!зична культура набувае подальшого розвитку. Виникають нов! форми занять ф!зичними вправами, широко використовуються спец!альн! вправи у медицин!, виник новий напрям медицини -ф!зична реаб!л!тац!я, психоф!зична реаб!л!тац!я, психоф!зюлопчна реаб!л!тац!я.
260
Вщбуваеться подальший розвиток професшно-прикладно! ф1зично! подготовки, виникають HOBi види спорту. Ф1зична культура i спорт все бшьше вщходять вщ ол1мпшських щеал1в, все бшьшого значения набувають вони на пол1тичнш apeHi свпу.
1з змшою умов життя людини, що характеризуются попршенням сощально-економ1чного р1вня, еколопчного стану, значения масово! ф1зично! культури набувае великого значения. Науково-техшчний та сощальний прогрес сприяе змш не тшьки оточуючого середовища, але й способу життя людини.
У середиш XIX ст. з yciei' енергп, що вироблялась i використовувалась на Земл1, 94 % припадало на м'язову силу людини та домашшх тварин, 6 % виробляли водяш колеса, повпряш млини та невелика юльюсть парових машин. У 1952 р. лише 1 % eHeprii' вироблявся за допомогою м'язово! сили (Берг А. I., 1964), у 1975-му — лише 0,5 % eHeprii' було пов'язано з безпосередньою м'язовою д1яльнютю людини (Муравов I.B., 1978).
Орган1зм людини з великими труднощами пристосовуеться до сучасних умов життя, хоча адаптивш можливосп його дуже велию. Однак вони залежать вщ цшого ряду чинниюв, у тому числ1 спадковосп, виховання, умов пращ та побуту, способу життя, pyxoBoi' активност1. Коли ж пристосувальш можливосп людини вичерпуються, починають розвиватись так званш хвороби цившзаци: ¿шем1чна хвороба серця, неврози, вегето-судинна дистошя, рак, ожиршня тощо. Вина у виникненш багатьох хвороб полягае на саму ж людину, осюльки i'x поява обумовлена нерозумним впливом людини на природу, а також впливом на оргашзм людини р1зних х1м1чних i бюлопчних препарата, яю вона сама i виробляе.
Чим же пояснити загрозливе зростання юлькосп серцево-судинних захворювань у високорозвинених крашах i в Укрш'ш зокрема? Перш за все в цьому винн1 шформацшш перевантаження та нервово-емоцшш стреси. А може, причина ховаеться в шшому? Адже сучасна людина у свош бшыпосп недостатньо тренуе багато закладених у нш самш природою мехашзми, не стимулюе найважлив1ш1 ф1зюлопчш процеси. Американський вчений В. Рааб, який вивчав проблему атеросклерозу, ще на початку 60-х роюв XX ст. назвав серце сучасно! людини «серцем д1яльного нероба».
Здоров'я — це результат сукупного впливу багатьох чинниюв (економ1чних, сощальних, бюлопчних, педагопчних та ¿н.). Безумовно, у комплекс! цих чинниюв ф1зичнш культур! вщведено одне з ведучих мюць. Основне положения медично! етики е «Не нашкодь!», а гасло ф1зично! культури — «Розвивати, покращувати, змщнювати, постшно вдосконалювати!».
Ниш, як школи, гостро стшть проблема змщнення здоров'я населения за допомогою засоб1в ф1зично! культури. Ф1зична культура i масовий спорт набувають першочергового значения у загальному комплекс! умов, яю визначають оптимальний р1вень життед1яльносп оргашзму людини.
Всякий рух, будь-яка м'язова актившсть — це не тшьки витрати eHeprii', але i И накопичення. Коли людина ще, б1жить, стрибае, виконуе вправи з гантелями чи займаеться на тренажерах, i'i дихання стае прискореним, швидше б'еться серце, штенсившше рухаеться по судинах кров, оргашзм бшьше споживае кисню i насичуеться поживними речовинами, тобто сам co6i повертае витрачену енергда, але уже з надлишком, з вщсотками. Утворюеться деякий енергетичний каштал, що забезпечуе у кожен наступний момент ще бшьше витрачання eHeprii'.
Рухаючись, людина сама якби заводить годинник свого життя. «Якби не робота м'яз1в, — говорив професор I. А. Варшавський, — енергетичш потенщали не
261
накопичувалися б, не створювалась би протоплазма — жива речовина кл1тки, а це означае, що сам процес росту i розвитку був би неможливим».
Ti, хто активно займаеться ф1зичною культурою, мають бшьш високий р1вень працездатносп i менше мають шанс1в захворай. Працездатнють у них на 5—10 % вище, шж у тих, хто не займаеться ф1зичними вправами. Завдяки пщвищеному опору оргашзму захворюванням ф1зкультурники втрачають протягом року у три -чотири рази менше робочого часу через хвороби, н1ж не ф1зкультурники.
Ф1зична культура дае можливють збер1гати тшесне здоров'я, робити свое тшо красивим, вм1ти керувати ним i, що особливо важливо, значно розширювати д1апазон пристосувальних мехашзм1в оргашзму, пщвищувати його стшюсть до впливу несприятливих чинниюв: rinoKcii, переохолодження, проникаючо! рад1ацп, шфекцп, дп токсичних речовин, а також розвитку злояюсних новоутворень тощо.
Науково-техшчний прогрес i комп'ютерш технологи, яю позбавляють людство вщ багатьох вид1в ф1зично! пращ, значения ф1зично! культури не тшьки не зменшують, а, навпаки, у зв'язку з гшокшез1ею та гшодинам1ею ще бшьше зростае i е основною складовою здорового способу життя.
Лггература
1. Герцик М. С. Вступ до спещальностей галуз1 «ф1зичне виховання i спорт» : П1дручник / М. С. Герцик, О. М. Вацеба. - Харк1в: «ОВС», 2005. - С. 6-10.
2. CeprieHKO Л. П. Практикум з теорп i методики ф1зичного виховання: Навч. Пос1бник / Л. П. Серпенко. - Харк1в: «ОВС», 2007. - С. 8-35.
3. Худолш О. М. Загальн1 основи Teopii та методики ф1зичного виховання: Навч. Пос1бник / О. М. Худол1й. - Харюв: «ОВС», 2007. - С. 36-47.
4. Шиян Б. М. Теор1я i методика ф1зичного виховання школяр1в. - Ч. 1. / Б. М. Шиян. - Терноп1ль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 21-40.
5. Шиян Б. М. Теор1я i методика ф1зичного виховання школяр1в.- Частина 2. / Б.М. Шиян. - Терноп1ль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 248 с.
6. Актуальш проблеми Teopii' i методики ф1зичного виховання: Колективна монограф1я / [О. М. Вацеба, Ю. В. Петришин, С. Н. Приступа, I. Р. Боднар]. - Л.: Украшсью технологй', 2005. - 296 с.
7. Ведмеденко Б. Ф. Вибран1 лекц1! з ф1зичного виховання / Б. Ф. Ведмеденко, К.К. Жукотинський. - Черн1вц1: Прут, 2002. - 221 с.
8. Державш тести i нормативи оцшки ф1зично! п1дготовленост1 населения Укра!ни / за ред. М. Д. Зубал1я. - [2-е вид., перероб. i доповн.] - К., 1997. - 36 с.
9. «Про ф1зичну культуру i спорт» Закон Украши за № 3808-ХПвщ 24.12.1993 // В;домост1 Верховно! Ради-Режим доступу : http ://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/3 808-12.
10. Короткий спортивний словник-дов1дник / [М. Д. Зубалш, В. В. С1рк1зюк].
- Кам'янець-Подшьський: Абетка-НОВА, 2003. - 216 с.
11. Лубышева Л. И. Социологияфизическойкультуры и спорта: Учеб. пособие. - [2-е изд.] / Л. И. Лубышева - М.: Издательский центр «Академия», 2004.
- 240 с.
12. Матвеев Л. П. Теория и методика физическойкультуры. Введение в предмет: Учебн. для высшихспециальныхфизкультурныхучебных заведений. - [3-е изд.] / Л. П. Матвеев. - СПб.: Лань, 2003. - 160 с.
13. Нацюнальна доктрина розвитку ф1зично! культури i спорту. - К., 2004.16 с.
262
14. Олшник М. О. Правов1 основи оргашзацп та управлшня ф1зичною культурою, спортом i туризмом в Украш — [Вид. 3-е, перероб. i доповн.] / М. О. Олшник, А. П. Скрипник. — Харюв: ХаД1ФК, 2000. — 292 с.
15. Сутула В. А. Основы физкультурологии / В.А. Сутула. — Харьков, 2002.—
56 с.
16. Теория и методика физического воспитания/ [под ред. Т. Ю. Круцевич] .К.: Олимпийская литература, 2003. — 814 с.
Стаття надшшла до редакци 4.03.2015
УДК 357.055.2
Бежук О., доцент кафедри icTopii' Украши та економ1чно! теорп ©
E-mail: omkostiv@ukr.net
Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ОЛЬГА ТА СВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ВЗАСМОЗУМОВЛЕН1СТБ ФЕМ1ННОГО ТА МАСКУЛ1ННОГО
Розглядаетъся подружжя Коновальщв (союз «гегемонног маскул1нност1» та «акцентованогж1ночност1»), Kompi епродоеж сум1сного життя прояеылы багатыы арсенал та гнучюстъ гендерно-ролъоеых noeedinoK, высою сощалъно-адаптывм 3di6nocmi, зумовлем нелегкымы умовамы жыття в ем^грацИ.
Ключовг слова: нац1онал1зм, гендер, Ольга, Свген, Коноеалецъ, родынне еыхоеання, характер, в1дносыны, ам'я.
УДК 357.055.2
Бежук О.
Лъвовскыы нацыональныыуныверсытет ветерынарноы медыцыныы быотехнологыы
ымены С. 3. Гжицъкого
ОЛЬГА И ЭВГЕНИЙ КОНОВАЛЕЦ: ВЗАИМООБУСЛОВЛЕННОСТЬ ФЕМИННОГО И МАСКУЛИННОГО
Рассматриваются супруги Коновалец (союз «гегемонной маскулинности» и «акцентированной женственности»), которые в совместной жизни проявили богатый арсенал и гибкость гендерно-ролевых поведений, высокие социально-адаптационные способности, обусловленные нелегкими условиями жизни в эмиграции.
Ключевые слова: национализм, гендер, Ольга, Эвгений Коновалец, семейное воспитание, характер, отношения, семья.
UDC 357.055.2
Olha Bezhuk
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
OLHA AND YEVHEN KONOVALETS: INTERDEPENDENCE OF FEMININITY
AND MASCULINITY
The annotation presents the Konovalets married couple (the alliance of hegemonic masculinity and accented femininity), who displayed a large arsenal and flexibility of gender and role behavior in their common life as well as high social and adaptive skills stipulated by difficult life conditions in the emigration. The articles first represents the memoirs of Konovalets' wife Olha reconstructing the image of Yevhen Konovalets as a
© Бежук О., 2015
263
