Научная статья на тему 'Физическая активность как фактор укрепления здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи'

Физическая активность как фактор укрепления здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
559
145
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АКТИВНіСТЬ / ЦіННОСТі / КУЛЬТУРА / ЗДОРОВ'Я / ПРАЦЕЗДАТНіСТЬ / СТУДЕНТИ / АКТИВНОСТЬ / ЦЕННОСТИ / ЗДОРОВЬЕ / РАБОТОСПОСОБНОСТЬ / СТУДЕНТЫ / ACTIVITY / VALUES / CULTURE / WORKABILITY / STUDENTS

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Сычев Сергей Александрович

Статья посвящена проблеме повышения работоспособности студенческой молодежи в процессе учебной деятельности. Определено влияние систематических занятий разными формами физической активности на укрепление здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи. Установлено, что физическая активность с использованием ценностей физической культуры есть действенным фактором укрепления здоровья, повышения умственной и физической работоспособности студентов высших учебных заведений. Рекомендовано студентам осуществлять самоконтроль состояния физической и умственной работоспособности.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Сычев Сергей Александрович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Physical activity as a factor of health strengthening and increasing workability of students

The article is devoted to the problem of students workability increasing at the education process. It is determined the influence of systematic exercises of different forms of physical activities to the health strengthening and increasing of students workability during the studies process of physical education. It is established that physical activity with using of physical culture values is an effectual factor of health strengthening, increasing mental and physical activities of academy students. It is recommended to control students' state of physical and mental workability.

Текст научной работы на тему «Физическая активность как фактор укрепления здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи»

Фізична активність як фактор зміцнення здоров’я та підвищення працездатності студентської молоді

Сичов С.О.

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут"

Анотації:

Стаття присвячена проблемі підвищення працездатності студентської молоді у процесі навчальної діяльності. Визначений вплив систематичних занять різними формами фізичної активності на зміцнення здоров'я та підвищення працездатності студентської молоді в процесі навчальних занять фізичним вихованням. Встановлено, що фізична активність з використанням цінностей фізичної культури є дієвим фактором зміцнення здоров'я, підвищення розумової і фізичної працездатності студентів вищих навчальних закладів. Рекомендовано студентам здійснювати самоконтроль стану фізичної і розумової працездатності.

Ключові слова:

активність, цінності, культура,

здоров'я, працездатність, студенти.

Сычев С.А. Физическая активность как фактор укрепления здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи. Статья посвящена проблеме повышения работоспособности студенческой молодежи в процессе учебной деятельности. Определено влияние систематических занятий разными формами физической активности на укрепление здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи. Установлено, что физическая активность с использованием ценностей физической культуры есть действенным фактором укрепления здоровья, повышения умственной и физической работоспособности студентов высших учебных заведений. Рекомендовано студентам осуществлять самоконтроль состояния физической и умственной работоспособности.

активность, ценности, культура, здоровье, работоспособность, студенты.

Sycov S.A. Physical activity as a factor of health strengthening and increasing workability of students.

The article is devoted to the problem of students workability increasing at the education process. It is determined the influence of systematic exercises of different forms of physical activities to the health strengthening and increasing of students workability during the studies process of physical education. It is established that physical activity with using of physical culture values is an effectual factor of health strengthening, increasing mental and physical activities of academy students. it is recommended to control students' state of physical and mental workability.

activity, values, culture, workability, students.

Вступ.

У ході навчального процесу студенти потрапляють в умови недостатнього рухового режиму, довгий час знаходяться в навчальних аудиторіях сидячи за столом, працюючи з комп’ютером. Внаслідок цього в них відбуваються порушення процесу кровообігу, постави, що призводить до виникнення різноманітних захворювань та зниження працездатності. Для попередження та подолання цих небажаних наслідків велика роль відводиться фізичним вправам і особливо тим, які мають цілеспрямовану дію на відновлення фізіологічних функцій організму. Переважна більшість авторів на основі медичних досліджень і педагогічних спостережень роблять наступні висновки: шлях до зміцнення здоров’я студентів лежить через систематичні і регулярні заняття фізичними вправами і в умовах вищих навчальних закладів вони необхідні впродовж всіх років навчання.

Здоров’я та навчання студентів взаємозалежні та взаємообумовлені і залежать від багатьох факторів -як природних, так і соціально обумовлених. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) визначені орієнтовні співвідношення різних чинників забезпечення здоров’я сучасної людини, а саме:

• генетичні чинники - 20 %

• стан навколишнього середовища - 20 %

• медичне забезпечення - 8 %

• умови та спосіб життя людей - 52 %.

Саме умови та спосіб життя з використанням різноманітних елементів, які стосуються усіх аспектів здоров’я - фізичного, психічного, соціального і духовного є запорукою зміцнення здоров’я та підвищення працездатності студентської молоді. Щоб студенти успішно адаптувалися до умов вищого навчального

© Сичов С.О. , 2009

закладу, зберегли і зміцнили здоров’я за час навчання, необхідно створити умови, щоб прилучити їх до цінностей фізичної культури. Від стану здоров’я залежить успішність навчальної та виробничої діяльності студентів. Триваюча тенденція зростання втрат резервних можливостей протидії організму студента до зовнішніх та внутрішніх негативних факторів, а також наявність широкого переліку негативних діагнозів, ведуть до суттєвого зниження ефективності навчання і подальшої професійної діяльності. Отже, вивчення стану здоров’я та динаміки фізичної та розумової працездатності студентів в процесі організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є актуальним і потребує ретельного дослідження. Дієвим засобом, що сприяє вирішенню цієї проблеми є фізична активність студентів та прилучення їх до цінностей фізичної культури.

Дослідження різних аспектів працездатності студентів у процесі навчальної діяльності присвячені роботи М.Я.Віленського, Р.З.Гайнутдінова, І.Х.Д’яченко, І.В.Євтушок, Л.Д.Кузьміної, І.Б.Кравцової, Г.І.Мизан. Е.І.Рябцевої, Е.І.Снастіна та інших. Вони досліджували динаміку фізичної і розумової працездатності студентів упродовж навчального року, семестру, тижня, дня в залежності від специфіки й особливостей навчання у вищих навчальних закладах. А розумову працездатність студентів з урахуванням обсягу і характеру викладання навчальних дисциплін. При оцінці динаміки працездатності студентів у продовж навчального дня визначається зниження її до кінця навчальних занять. Разом з тим, окремі автори вказують на відсутність досить виражених ознак зниження працездатності до кінця шестигодинних аудиторних навчальних занять і навіть відзначають підвищення деяких характеристик працездатності.

Педагогіка, психологія та медико-біологічні

Незважаючи на велику кількість досліджень працездатності студентів поняття «працездатність» на думку Н.В.Ауліка, І.А.Журіна, Н.Н.Яковлєва [1, 3, 5] і сьогодні немає конкретного визначення. Так, під працездатністю розуміють здатність систем організму виявити максимум своїх можливостей при виконанні визначеної діяльності, як можливості людини виконувати конкретну роботу в заданих тимчасових лімітах і параметрах якості. Р.М.Баєвський під працездатністю розуміє визначений обсяг м’язового чи розумового функціонування організму [2]. Тому у ході дослідження нами були визначені кілька напрямів вивчення працездатності студентів: характером виконуваної роботи і суб’єктивною оцінкою фізичного стану (наявність і ступінь стомлення).

Тема дослідження є складовою науково-дослідної роботи лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України, дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми «Комплексне дослідження засобів і методів підвищення академічної успішності та розумової працездатності студентів при великих психофізичних навантаженнях», що здійснювалося на кафедрі теорії та методики фізичного виховання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи полягає у визначенні самооцінки стану здоров’я студентів І-ІУ курсів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», з’ясування параметрів фізичних навантажень, які сприяють підвищенню працездатності студентської молоді та рекомендацій стосовно фізичної активності, що впливає на динаміку працездатності студентів у процесі навчальної діяльності.

В дослідженні було використано такі методи: аналіз наукової літератури з дослідження різних аспектів працездатності студентів у процесі навчальної діяльності, анкетування, експеримент.

Об’єктом дослідження були 430 студентів І-ІУ курсів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Результати дослідження.

Для з’ясування стану здоров'я студентів І-ІУ курсів нами було проведено анкетне опитування у експериментальному національному технічному університеті України “КПІ” самооцінки власного здоров'я студентів різних курсів. Студентам необхідно було дати самооцінку власного здоров'я і відповісти на таке запитання: “Як Ви оцінюєте стан власного здоров'я: ідеальний, добрий, посередній, задовільний, незадовільний” (див. табл. 1).

Як свідчать дані таблиці 1, самооцінка власного здоров'я студентів різних курсів неоднакова. Так, на І і ІІ курсах ідеальним вважають своє здоров'я 30,3% і 19,1% студентів, а незадовільним 1,6% і 0,9% студентів. На старший курсах ІІІ і ІУ ідеальним вважають свій стан здоров'я 15,9% і 12,1% студентів, а незадовільним 7,5% і 3,3% студентів. Це вказує на те, що перший і другий курси відвідують обов’язкові заняття з фізичного виховання і таким чином сприяють стабільному стану здоров'я студентів, привчають до система-

тичної рухової діяльності, прилучають до цінностей фізичної культури. Стосовно старший курсів, то вони відвідують заняття з фізичного виховання як факультативні у вільні від навчання години, або самостійно займаються фізичними вправами. Така статистика самооцінки стану здоров'я студентів вказує на необхідності впровадження у навчальному процесі вищих навчальних закладів систематичних і регулярних занять фізичними вправами впродовж всіх років навчання. Фізична активність з використанням цінностей фізичної культури це найбільш дієвий шлях до зміцнення здоров'я та всебічного розвитку особистості.

Виходячи з результатів аналізу проведених досліджень різними авторами ми встановили, що найбільш об’єктивним показником удосконалення навчальної діяльності у вищих навчальних закладах є динаміка працездатності студентів. Тому встановлення динаміки працездатності студентів від навчального дня до навчального року створює передумови оптимізації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню факторів, що впливають на динаміку фізичної і розумової працездатності студентів, ми не зустріли комплексного системного підходу до діагностики і корекції працездатності в залежності від особливостей навчання у вищих навчальних закладах. Складність формування такого підходу визначається тим, що в розпорядженні дослідників немає досить інформативних методик визначення працездатності студента в навчальному процесі. Це обумовлено характером навчального процесу, у якому організм студента не функціонує на межі своїх можливостей і складно визначити які фактори в конкретному випадку приведуть до підвищення чи зниження його працездатності.

Ось чому важливо з’ясувати на належному науковому рівні закономірності впливу фізичних навантажень на розумову працездатність студентів. За своїм характером, навчання студентів - це розумова праця, яка пов'язана з накопиченням знань, оволодінням інформації, необхідних умінь і навичок майбутньої професійної діяльності. У таких ситуаціях виникає проблема взаємовідношення рухової та психофізичної активності студента, що означає нормативність співвідношення розумової і фізичної праці. Проблема забезпечення такого рівня розумової і фізичної працездатності тісно пов’язана з проблемою стомлення. Ці взаємовідносини між працездатністю і стомленням являють собою важливий напрямок виявлення організаційно-методичних основ раціональної організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Для цього у експериментальних групах ми використовували методи оцінювання, самоконтролю і відновлення розумової і фізичної працездатності під час навчальних занять з фізичного виховання.

Фізична і розумова працездатність є важливим інтегративним показником, який може бути використаний студентом для оцінювання і самоконтролю стану інтелектуально-емоційної сфери без залучення спеціального обладнання. Якщо виконання навчальних завдань супроводжується збільшенням кількості помилок (послаблення уваги), утрудненням зосередженням

Таблиця 1.

Самооцінка стану здоров ’я студентів І-ІУ курсів Національного технічного університету України “КПІ"

Курс п Стан здоров'я

Ідеальний Добрий Посередній Задовільний Незадовільний

І 122 37 (30,3%) 41 (33,6%) 23 (18,9%) 19 (15,6%) 2 (1,6%)

ІІ 110 21 (19,1%) 36 (32,7%) 29 (26,4%) 23 (21,0%) 1 (0,9%)

ІІІ 107 17 (15,9%) 23 (21,5%) 31 (29,0%) 28 (26,2%) 8 (7,5%)

IV 91 11 (12,1%) 23 (25,3%) 36 (39,6%) 29 (31,9%) 3 (3,3%)

на завданні (зниження концентрації уваги), в’ялістю, апатією, втратою інтересу до навчання, - це тривожні сигнали, які поряд із вегетативними змінами (прискорення чи зрідження пульсу, посилене потовиділення тощо), головними болями є свідченням стомлення або перевтоми і загалом - погіршення здоров’я.

У експериментальному дослідженні нами було з’ясовано, що фізична активність у вигляді ранкової гімнастики, виконання різноманітних фізичних вправ впродовж 25-30 хв. з навантаженням малої інтенсивності (частоти серцевих скорочень 110-130 уд/хв.) та моторною щільністю 40-50% помірно підвищує розумову працездатність студентів у наступні шість годин навчальної праці. Фізичне навантаження середньої інтенсивності (частота серцевих скорочень 130-160 уд/хв.) і моторною щільністю 50-60% викликає найбільший підйом рівня розумової працездатності студентів та зберігається до кінця навчального дня. Фізичні навантаження малої і середньої інтенсивності доцільно розглядати як засіб скорочення періоду відпрацювання, стимулювання та подовження періоду високої працездатності. Було з’ясовано, що різке скорочення рухової активності в період екзаменів викликає несприятливі зрушення функціонального стану до кінця сесії. Запропонована в експериментальних групах систематична рухова діяльність в усіх випадках викликала покращення функціональних можливостей нервового апарату, причому у студентів, які займалися активно фізичною культурою позитивні результати були вищі, ніж у контрольній групі. Так, у студентів, які продовжували заняття фізичними вправами в період екзаменаційної сесії кількість оцінок “добре” та “відмінно” було набагато більше, ніж у тих, що не займалися.

Висновки.

Таким чином, нами доведено, що фізична активність є дієвим фактором зміцнення здоров’я та підвищення працездатності студентської молоді. Фізична активність в організації навчально-виховного процесу сприяє удосконаленню фізіологічних та психологічних механізмів адаптації, являє собою сферу широких соціальних контактів між студентами, сприяє обміну інформацією, дозволяє їм швидко подолати адаптаційний бар’єр. Нами було з’ясовано, що заняття з фізичного виховання необхідно планувати в обсязі не менше 4-х годин на тиждень, протягом всього терміну навчання у вищому навчальному закладі. Регулярні заняття фізичною культурою допомагають студентам своєчасно переключити нервову систему з одного виду

діяльності на іншу. Наш досвід і практична діяльність вказує на те, що цілеспрямоване фізичне тренування є ефективним засобом зняття розумової напруженості, підвищення розумової працездатності та збереження здоров'я в складних умовах студентського життя.

У навчально-виховному процесі з фізичного виховання вищих навчальних закладів найбільш доцільно, на нашу думку, є реалізація комплексу організаційно-педагогічних прийомів прилучення студентської молоді до цінностей фізичної культури, що включає фізичну активність; самоконтроль і відновлення працездатності; корекцію функціонального стану студентів; поліпшення стану психічного здоров'я і зменшення нервового напруження; підвищення стійкості до негативного впливу на здоров'я стресових ситуацій; планування бюджетного часу; організація здорової життєдіяльності.

Подальші дослідження будуть спрямовані на удо-сконалення діагностики і корекції працездатності студентів в залежності від особливостей навчання у вищих навчальних закладах різної професійної спрямованості.

Список літератури

1. Аулик Н.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте / А.Н.Аулик. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.

2. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р. М. Баевский. - М.: Медицина, 1979. - 186 с.

3. Журин И.А. Профессионально значимый уровень развития общей выносливости студентов и подготовка спортсменов в вузе: [тезисы докладов научно-практической конференции] / И.А.Журин. - Минск. 1991. - С. 45.

4. Курамшин Ю.Ф. Человек - вот предмет воспитания. Вестник Балтийской Академии / Научное издание Балтийской педагогической Академии / Ю.Ф.Курамшин. - Санкт-Петербург. - 1997. Вып. 16. - С. 11.

5. Яковлев Н.Н. Биохимические основы утомления и его значение в спортивной практике / Н.Н.Яковлев. // Теория и практика физической культуры. - 1978. - № 7. - С. 19-21.

Надійшла до редакції 09.11.2009р.

Сичов Сергій Олександрович kaf_tmfv@ukr.net

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.