CC BY
37
19. Птахи Украши шд охороною Бернсько! конвенцл / за ред. Г.Г. Гаврися. - К. : Вид-во "Основи" 2003. - 394 с.
20. Рамсарська конвенщя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ramsar.org. - назва з екрану.
21. Романенко В.Д. Основи гщроекологи : тдручник / В.Д. Романенко. - К. : Вид-во "Обереги", 2001. - 728 с.
22. Фауна Украши: охоронн категори : довiдник / О. Годлевська, I. Паршкоза, В. Рiзун та ш. / за ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. - К. : Вид-во "Лбра", 2010. - 80 с.
23. Червона книга Украши. Тваринний свгг / за ред. I.A. Аюмова. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 600 с.
24. Червоний список МСОП. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. iucnred-list.org - назва з екрану.
Мудрак А.В. Зооразнообразие Винничины: состав, уровни, характеристика
На основании зоологических фондов, литературных и картографических источников, полевых исследований, справочников и определителей животных, кадастра, краеведческих материалов с последующей критически системной обработкой собранного материала поданы состав, уровни (по таксонах), современное состояние и характеристика зоологического разнообразия лесных, водно-болотных и агроэкосистем и синан-тропную фауну Винничины. Установлено количество видов животных региона, которым угрожает опасность. Детализирована раритетная фауна области, которая занесена к различным созологическим конвенциям. Определено состояние сохранения раритетных видов по уровням защищенности.
Ключевые слова: виды, фауна, животный мир, зооразнообразие, сохранения, раритеты.
Mudrak O. V. Zoological Diversity of Vinnitsya Region: Composition, Level, Characteristics
On the basis of zoological foundations of literary and cartographic sources, field research, guides and determinants of animals, inventories, local historic materials, followed by critical system for processing the collected material, the warehouse level (in Tucson), modern state and characterization of zoological diversity of forest, wetland and agroecosysyem order and synanthropic fauna of Vinnitsa region are presented. The number of species in the region, which are endangered, is established. Rare fauna of the region that is listed in the various sozological conventions is detailed. The condition of preservation of rare species in levels of protection.
Key words: species, fauna, wildlife, biodiversity, preservation, rarities.
УДК504.064:632.08 Доц. Н.М. Гринчишин, канд. с.-г. наук;
доц. О.Ф. Бабаджанова, канд. техн. наук; студ. К. С. Соседко - Львiвський ДУБЖД
Ф1ТОТОКСИЧН1СТЬ НАФТОЗАБРУДНЕНИХ ГРУНТ1В НА ПРИКЛАД1 КРЕС-САЛАТУ (LEPIDIUM SATIVUM L.)
Представлено результати дослщження фгготоксичност нафтозабруднених бурого та ирого люових грун™ в умовах лабораторного дослщу. Визначено фiзико-хiмiчнi по-казники та гранулометричний склад грунйв. Ф^ооцшку токсичност грун™ проведено на основi тест-реакцш крес-салату Lepidium sativum.
Вивчено вплив рiзних концентраций нафти у бурому i ирому люовому грунтах на довжину кореня та висоту стебла крес-салату. Виявлено залежшсть фтотоксичного ефекту нафтозабруднених грунйв вщ !х гранулометричного складу. Встановлено, що нафта проявляв бшьший токсичний ефект на довжину кореня у бурому люовому грунт та на висоту стебла - у ирому люовому грунта
Ключовi слова: бурий люовий грунт, ирий люовий грунт, фтотоксичшсть, нафта, крес-салат.
Постановка проблеми. В умовах зростаючого техногенного наванта-ження на навколишне середовище дедалГ бшьшо! актуальностi набувають питания еколопчно! оцiнки його компонентiв.
Наявна система контролю за забрудненням навколишнього середовища ба-зуеться на юльшсному порiвняннi компонентного складу проб з гранично-допус-тими концентрациями забруднювальних речовин. Однак для Грунпв сьогоднi ще не розробленi екологiчно безпечнi нормативи вмiсту багатьох забруднювальних речовин, зокрема й нафти, що ускладнено структурою та неоднорщшстю Грунтового середовища, на вщмшу вiд шших (атмосферне повиря, воднi системи).
Упродовж останшх роюв особливо!' актуальностi в еколопчному коитролi набувають лабораторнi методи фгготестування, як найбiльш експреснi та еконо-мiчнi [1]. Вiдомо багато методичних рекомендацiй щодо рiзних варiантiв вико-ристання насiння вищих рослин рiзних видав у фiтотестах. Але на сьогодш у при-родоохоронних нормативних документах Украши вiдсутнi стандартизованi методики фгготестування, рекомендованi для проведення екологiчного контролю.
Важливою особливктю фгготестування, яка впливае на результат досль джень, е вплив факторiв середовища. Реакщя тест-рослини складаеться Гз влас-но! реакцл на забруднювач i реакцп на фактори середовища. У зарубГжних пуб-лшащях е даш, ят свГдчать про залежнкть мГж вмктом оргатчно1 речовини i показниками фгготоксичносп [2]. Показано, що у Грунтах Гз меншою дозою по-лютанта фгготоксичний ефект бшьший, шж у Грунтах з високим вмктом орга-тчно1 речовини. У дослвдженнях виявлена залежнкть i ввд гранулометричного складу: фГтотоксичний ефект в легких Грунтах бшьший поршняно з важкими.
Отже, це питання вивчено недостатньо i заслуговуе на проведення де-тальних дослГджень.
Постановка завдання. До найпоширешших i небезпечних забруднюва-чгв навколишнього середовища належить нафта, яка потрапляе в Грунт унасль док аваршних виливш. Вона зумовлюе токсичну дда на рослини i тварини, пригшчуе активнкть Грунтово! мГкробюти та порушуе баланс Грунтових фер-менпв. З огляду на це, гостро постала проблема диагностики токсичного впливу нафтових вуглеводшв на екосистему Грунпв.
Якщо невеликий вмкт нафти у Грунп може навГть проявляти стимуля-тивний вплив на ркт рослин, то на практищ, здебшьшого, трапляеться нафтове забруднення, яке супроводжуеться токсичною дкю на живГ оргашзми. У лГтера-турГ досить мало даних щодо токсичносп нафтозабруднених Грунтш рГзного типу стосовно певного виду рослин. Тому перспективними, на наш погляд, будуть дослвдження з вивчення цього питання.
Завдання наших дослвджень полягало порГвняно фгготоксичносп нафтозабруднених Грунпв рГзного гранулометричного складу на прикладГ крес-салату (Lepidium sativum).
Об'екти та методи дослщжень. Тест-об'екти - сГрий та бурий лковий Грунти, забруднен рГзними концентращями нафти. Грунт для дослщжень попе-редньо ввдбирали з кореневмкного шару природних територш на глибин до 20 см, з подальшим шдсушуванням до повГтряно-сухого стану i очищенням ввд корешв та шших оргашчних решток.
ФГзико-хгшчш показники та гранулометричний склад Грунпв визначали за загальноприйнятими методиками, а саме: гумус - за Тюршим з використан-
ням фотоколориметричного методу, рН сольове - потенцюметрично (на рН-метрГ), пдролгтачну кислотшсть - за Каппеном, суму поглинутих основ - за Каппеном-Пльковще, стушнь насичення основами - математично, грануломет-ричний склад - методом шпетки [3]. У лабораторних умовах моделювали ргвно-мГрне забруднення Грунту рГзними концентращями нафти, вносячи ii у вологий Грунт (70 %). Контролем використовували Грунт без нафти.
Тест-культура - крес-салат (Lepidium sativum). ВибГр ще! рослини базу-вався на тому, що в публшащях багатьох вГтчизняних i зарубГжних авторш показана ефектившсть ii використання у фиотестуванш. Ця тест-культура шфор-мативна в разГ забруднення Грунтш важкими металами, вуглеводнями, радюак-тивними речовинами та при комплексному забрудненш [1].
Попередньо замочене насшня крес-салату, вщповвдно до мГжнародних стандарта ISO 11269-1 та ISO 11269-2, вирощували безпосередньо на Грунта в чашках Петрг Ркт рослин ввдбувався у термостата за температури 23 °С протя-гом 6 даб. Кожний варГант дослГду проведено у 3-кратнш повторностг Фгго-оцшку токсичносп нафтозабруднених Грунпв проводили на основГ тест-реакцш Lepidium sativum L.: довжина кореня i висота стебла. ФГтотоксичний ефект роз-раховували у ввдсотках [4] ввд довжини кореня та висоти стебла.
Ощнку фиоксичносп нафтозабруднених Грунпв здшснювали за шкалою рГвтв токсичносп Грунпв (табл. 1) для кожного з дослщжуваних показнитв.
Табл. 1. Шкала pienie moKcunnocmi tpynmie [5]
PiBHi пригтчення ростових процесiв (фiтотоксичний ефект), % PiBeHb токсичносп
0-20 Вiдсутнiсть або слабкий piBeHb токсичностi
20,1-40 Середнiй piBeHb
40,1-60 Вище середнього piвня
60,1-80 Високий piBeHb
80,1-100 Максимальний piBeHb
Результати дослщжень. Досшджуваш Грунти мають подабт фГзико-ншч-н показники (табл. 2), але вщрГзняються за гранулометричним складом (табл. 3).
Табл. 2. ФЬико-xiMiHm показники Tpynmie
Тип грунту Гумус, % pH сольове Нг, мг-екв./100 S, мг/100 г V, %
Орий лiсовий 2,6 5,2 2,89 10,6 78,5
Бурий лiсовий 3,1 4,8 3,06 9,2 75,0
Табл. 3. Гранулометричний склад tpynmie
Розмip частинок, мм Складова грунту Тип г эунту
сipий люовий бурий люовий
0,00-0,25 тсок крупний 18,45 1,44
0,25-0,05 тсок дpiбний 12,26 30,81
0,05-0,01 пил крупний 46,44 22,45
0,01-0,005 пил середнш 10,75 11,70
0,05-0,001 пил дpiбний 9,17 17,85
< 0,001 мулиста 16,93 15,75
Сума <0,01 фiзична глина 32,85 46,30
Результати дослщжень щодо впливу рiзних концентацiй нафти у бурому i сiрому люовому грунтах на морфометричнi характеристики довжини кореня та висоту стебла крес-салату показано на рис. 1 i 2.
забруднення грунту,
Рис. 1. Залежтсть висоти стебла Lepidium sativum eid концентраций нафти в Грунтах
Зпдно з результатами дослщжень, забруднення грунлв нафтою негативно впливае на рiст стебла крес-салату (рис. 1). Так, 5 % забруднення обох грун-пв супроводжуеться зменшенням довжини стебла в 2 рази порiвняно з контролем. В подальшому бтьш помiтний iнгiбуючий вплив токсиканта спостерь гаеться в срому лiсовому грунл. Встановлено залежнiсть "концентращя-ефект" мiж висотою стебла та ступенем нафтового забруднення сiрого лiсового грунту на промiжку 15-40 %. Забруднення бурого люового грунту нафтою в концентра-ц1ях вiд 10 до 50 % не зумовлюе ютотних змш у висотi стебла.
Результати дослщжень впливу нафти на довжину кореня крес-салату (рис. 2) вказують на iнгiбування його росту. Треба зазначити, що 5 % забруднення бурого люового грунту не супроводжуеться поманим негативним впли-вом токсиканта на довжину кореня, тодi як у арому лiсовому грунп такий рь вень забруднення призводить до зменшення довжини кореня майже вдвiчi по-рiвняно з контролем. Дослщжено, що за умов однаково' концентрацп нафти у грунтах бтьш негативний вплив на довжину кореня спостер^аеться у бурому лiсовому грунл.
забруднення грунту,
Рис. 2. Залежшсть довжини кореня Lepidium sativum eid концентраци нафти
в рiзних Грунтах
Результати розрахунку токсичного ефекту рiзних концентрацш нафти в бурому та арому лiсовому грунтах на довжину кореня i висоту стебла крес-са-лату подано в табл. 4.
Аналiзуючи рiвнi токсичностi нафтозабруднених грунпв стосовно довжини кореня крес-салату, встановлено, що 5 % забруднення бурого люового грунту нафтою вщповщае слабкому рiвню токсичностi (див. табл. 1), тодi як та-ка ж концентращя забруднювача в арому лiсовому грунтi вказуе на його серед-нiй рiвень токсичностi. Подальше збшьшення концентрацií нафти в дослщжува-
них Грунтах супроводжуеться збшьшенням ргвня токсичностi. Високий ргвень токсичностi характерний для концентрацц нафти в межах вiд 15 до 50 % - у бурому i вiд 40 до 50 % - у срому лкових Грунтах. Дослвджено, що за однаково!' концентрацií у грунта нафта проявляе бiльший токсичний ефект на довжину ко-реня у бурому лковому грунп, що пояснюеться його гранулометричним складом та бшьшими сорбцiйними властивостями порiвняно iз сiрим лiсовим.
Табл. 4. Токсичний ефект нафтозабруднених tpynmiB на pocmoBi показники стебла i кореня Lepidium sativum
Забруднення грунту нафтою, % Фиотоксичний ефект, %
бурий лковий грунт ирий лковий грунт
довжина кореня висота стебла довжина кореня висота стебла
5 3,6 48,5 47,8 45,4
10 53,0 58,9 47,8 49,0
15 64,5 58,2 48,8 39,2
20 71,7 61,0 51,8 45,4
30 72,5 62,3 52,8 60,6
40 74,6 62,8 61,1 77,5
50 76,8 63,2 61,7 80,6
Щодо токсичност нафтозабруднених грунтгв на висоту стебла крес-са-лату, то ргвень токсичностi вище середнього ввдовщае таким концентрациям нафти: ввд 5 до 15 % - для бурого i вiд 5 до 30 % - для срого грунпв. Збшьшен-ня концентрацц нафти до 50 % в обох типах грунпв зумовлюе високий рiвень токсичности Отже, отриманi результати щодо рiзноí токсичностi нафтозабруднених грунпв на довжину кореня та висоту стебла крес-салату свiдчать про те, що негативний вплив нафти залежить вiд гранулометричного складу грунту. Зпдно з результатами дослiджень, забруднення бурого лiсового грунту зумовлюе бшьшу токсичнiсть на довжину кореня та меншу токсичнiсть на висоту стебла поргвняно зi сiрим лковим грунтом.
Висновки. У лабораторних умовах вивчено вплив рiзних концентрацiй нафти в бурому i сiрому лковому грунтах на довжину кореня та висоту стебла крес-салата. Дослвджено, що забруднення бурого i сiрого лкових грунтш наф-тою iнгiбуе процеси росту довжини кореня та висоти стебла крес-салата.
До^джено, що нафтозабруднеш грунти, якi вiдрiзняються гранулометричним складом, виявляють рiзну токсичнiсть на тест-реакцц крес-салату: нафта проявляе бшьший токсичний ефект на довжину кореня у бурому та на висоту стебла - у срому лковому грунтах.
Встановлено, що найбшьш шформативним показником крес-салату, який може бути використаний для визначення фгготоксичносп сiрого грунту в межах 15-40 % забруднення його нафтою е параметри висоти стебла.
Лiтература
1. Лисовицкая О. Фитотестирование: основные подходы, проблемы лабораторного метода и современные решения / О. Лисовицкая, В. Терехова // Доклады по экологическому почвоведению : сб. науч. тр. - 2010. - T. 13, № 1. - С. 1-18.
2. Comparison of the Phytotoxkit microbiotest and chemical variables for toxicity evaluation of sediments / I. Czerniawska-Kusza, T. Ciesielczuk, G. Kusza, А. Cichon // Environmental Toxicology. -Vol. 21, Issue 4. - Pp. 367-72.
3. Тихоненко Д.П. Практикум з Грунтознавства / Д.П. Тихоненко. - Харкв : Вид-во "Майдан", 2009. - 447 с.
4. Боголюбов В.М. Мониторинг довкиля : шдручник / В.М. Боголюбов, М.О. Клименко, В.Б. Моюн та ш.; за ред. В.М. Боголюбова i Т.А. Сафранова. - Херсон, 2012. - 530 с.
5. Руденко С.С. Загальна екологш: практичний курс : навч. поабн. - Ч. 1. / С.С. Руденко, С.С. Костишин, ТВ. Морозова. - Чернiвдi : Вид-во "Рута", 2003. - 320 с.
Гринчишин Н.Н., Бабаджанова О.Ф., Соседко Е.С. Фитотоксичность нефтезагрязненных почв на примере кресс-салата Lepidium sativum L.
Представлены результаты исследования фитотоксичности нефтезагрязненных бурой и серой лесных почв в условиях лабораторного эксперимента. Определены физико-химические показатели и гранулометрический состав почв. Фитооценка токсичности почв проведена на основе тест-реакций кресс-салата Lepidium sativum.
Изучено влияние разных концентраций нефти в бурой и серой лесной почвах на длину корня и высоту стебля кресс-салата. Определена зависимость фитотоксичного эффекта нефтезагрязненных почв от их гранулометрического состава. Установлено, что токсичный эффект нефти больше влияет на длину корня в бурой лесной почве и на высоту стебля - в серой лесной почве.
Ключевые слова: бурая лесная почва, серая лесная почва, фитотоксичность, нефть, кресс-салат.
Grynchyshyn N.N., Babadzhanova O.F., Sosedko K.S. Phytotoxicity of Oil Polluted Soil on the Example of Cress-Salad Lepidium sativum L.
The results of research of phytotoxicity of oil polluted brown and gray forest soils in laboratory conditions are presented. Physical - chemical parameters and granulometric composition of soils is determined. The evaluation of soil phytotoxicity is conducted on the basis of test reactions of cress-salad Lepidium sativum. The effect of different concentrations of oil in brown and gray forest soils by the length of the root and height of the stalk of cress-salad is studied. The dependence of phytotoxic effect of oil polluted soil on their granulometric composition was found. It is established that the oil has a greater toxic effect on root length in brown forest soil and the height of the stem in gray forest soil.
Key words: brown forest soil, gray forest soil, phytotoxicity, oil, cress-salad.
УДК58.051:581.143 Доц. Г.В. Кречтвська, канд. бюл. наук;
доц. Я.Я. Павлишак, канд. с.-г. наук; доц. Г.М. Коссак, канд. пед. наук - Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
ФГГОТОКСИЧШСТЬ ЕДАФОТОПУ В1ДВАЛ1В БОРИСЛАВСЬКОГО ОЗОКЕРИТОВИДОБУТКУ
Вивчено, що вщвали через значний вмют солей, складну мехатчну будову, особ-ливост пдролопчного режиму е непридатними для бюлопчного освоения господарсь-ко-цшними рослинами. Едафотоп вiдвалiв характеризуемся незадовшьними пдроло-пчними, агрохiмiчними показниками та високим вмютом шюдливих речовин. Без до-даткових заходiв, що полягають у внесены оргашчного компоненту в едафотоп, ре-культивацшш змши вщбуваються дуже повшьно. Тому, на цьому еташ рекультиваци вiдвалiв озокеритовидобутку найперспектившшим оргашчним компонентом е ко-ров'ячий перегнш, а найперспектившшим флористичним видом серед трав е конюшина бша (Trifolium repens).
Ключовi слова: Борислав, вщвали озокеритовидобутку, рекультивацш.
Актуальнкть. У формуванш Грунтового блоку 6ioreo^ro3iB найважли-вша роль належить рослинам, яш продукують оргашчш речовини i дають початок yciM трофiчним ланцюгам. Рослини також слугують субстратом для ба-
