CC BY
10УДК 330.34
Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА СЕКТОР НЕФ1НАНСОВИХ КОРПОРАЦ1Й
Грабчук О.М., к.е.н., доцент, ДНУ ¡меш Олеся Гончара
У статт охарактеризовано основн фшансов1 шструменти впливу на сектор не фшансових корпорацш. Описано динам1ку юльюсних характеристик цих шструменпв. Запропоновано шляхи посилення д1евосп впливу фшансових шструменпв на сектор не фшансових корпорацш.
Ключовi слова: податков1 шструменти, прям1 податки, непрям1 податки, облжова ставка, суб'екти сектору нефшансових корпорацш
ВСТУП
Регулювання нацюнально! економжи, як щлюно! системи вс елементи якою мають зв'язки м1ж собою, вщбуваеться цшим комплексом адмшстративних та економ1чних метод1в. Найбшьшим джерелом створен-ня ВВП Укра!ни е сектор нефшансових корпорацш. Вплив державного регулювання засобами прямого та непрямого оподаткування, адмшстративно! повно! або частково! заборони певних вид1в д1яльносп, надан-ня субсидш, пшьг, дотацш часто мае негативний вплив на сектор. Не врахування наслщюв впливу тих чи шших фактор1в (шструменпв державного регулювання економжи ) на результат, ефекту !х синерпзму при-зводить до неоптимального розподш виробничих ресурив, недоотримання прибутюв суб'ектами в макро-економ1чному масштаб^ гальмування темтв приросту ВВП, зменшення швестицшних ресуршв та вщста-ванн кра!ни у розвитку.
Питанням регулювання економжи придшяеться достатньо уваги в наукових статтях як вггчизняних так 1 заруб1жних автор1в. Велика юльюсть автор1в надають перевагу опису та наданню характеристик державного регулювання економжи (ДРЕ), метод1в та шструменпв його здшснення загалом, з точки зору вих галузей та суб'екпв, вщносних як економ1чних так 1 сощально-полггачних аспекпв юнування держави. До остантх автор1в належать Свшцов, Сюрка, Вдовенко та ш. Дещо менша юльюсть автор1в надае перевагу проблемам ДРЕ у сфер1 регюнального розвитку: Ковальська Л.Л., Герасимчук З.В., Карлш М.1.. Досить популярним е напрямок ДРЕ зовтшньо! торпвл1, найбшьш цшними е пращ О.В. Бречко, Л.1. Шддубну, Г.В. Дурицьку, Р. Коуза, Л.А. Кравченко. Питанням регулювання економжи монетарними засобами, за р1зними аспектами анал1зу дослщжують у сво!х працях так впчизнят науковщ: Г. Башнянин, Д. Богиня, А. Гальчинський, В. Геець, О. Гриценко, О. Дзюблюк, А. Мороз, У Михасюк, Л. Красавша, М. Пуховюна.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е визначення номенклатури 1 структури метод1в та шструменпв ДРЕ для забезпечення максимального р1вня дохщносп серед тдприемств сектору не фшансових корпорацш.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Перш за все слщ визначитись з поняттям не фшансових корпорацш, яким будемо часто оперувати. На нашу думку,до цього поняття вщносять суб'екпв господарсько! д1яльносп, що виготовляють матер1альт блага та нематер1альт блага (надають послуги та проводять роботи) та не займаються наданням фшансових послуг та не ведуть допом1жну фшансову д1яльтсть. Вщповщно до чинного законодавства Укра!ни, Не-фшансов1 корпорацп — це шституцшт одинищ, основною д1яльтстю яких е виробництво ринкових то-вар1в чи надання нефшансових послуг Проте, на наш погляд, законодавче визначення не охоплюе суб'екпв що створюють додану вартють у област надання супуттх послуг з приводу оцшочно! д1яльносп, консалтингу та управлшня активами, проведенням анал1зу та аудиту та ш. Ажнюк М.О. дае наступне визначення : до не фшансових корпорацш вщносять тдприемства, що здшснюють виробництво товар1в та послуг з метою отримання прибутку. Таке визначення е занадто широким, адже до нього можуть входити 1 установи банков, страхов! компанп, небанювсью фшансово-кредитш установи як надають (фшансов1) послуги 1 д1ють з метою отримання прибутку. Нефшансов1 корпорацп — це шституцшт одинищ, основною д1яльтстю яких е виробництво ринкових товар1в чи надання нефшансових послуг.
Регулюкта органи та установи можуть здшснювати вплив на сектор не фшансових корпорацш за допо-могою низки фшансових шструменпв, пряме та непряме оподаткування серед яких поидають на значимш1 мюця [9]. Прям1 податки впливають на таю показники фшансово-господарсько! д1яльносп тдприемства, як щна продажу продукцп, дохщ в1д реал1зацп продукцп, соб1вартють продукцп, операцшний прибуток, чис-тий прибуток тдприемства, швидюсть обертання об1гових кошпв, на платоспроможнють та фшансову стшюсть тдприемства, формування його фшансових ресуршв та швестицшну д1яльтсть, конкурентоспро-можшсть продукцп 1 загалом на поведшку тдприемщв щодо будь-яко! д1яльност1 — операцшно!, швести-цшно! чи фшансово!. Р1вень цього впливу залежить вщ системи прямого оподаткування — самих податюв, р1вня !х ф1скальност1, метод1в !х справляння, стаб1льност1 та досконалосп системи. В реал1ях нашо! держави, найбшьший на сектор не фшансових корпорацш мае податок на прибуток тдприемств [7, 9].
Податок на прибуток тдприемств входить до 5 найбшьш дохщних для держави податюв та збор1в. Як видно з табл. 1, податков1 надходження до державного бюджепв 2008-2010 рр. вщ податку на прибуток
23
Науковий вкчшк: Ф1мамси, банки, швестици - 2012 - №3
коливаються в д1апа-зон1 17,7-26,9%. Це показуе високу ф1скальну значи-мють даного податку для державного бюджету. За економ1ч-ною природою пода-ток на прибуток, як прямий податок, тюно залежить вщ фшансових результата суб'екпв господарювання [2-4]. Це природно, адже базою оподаткування е дохщ зменшений на витра-ти понесет при його отриманш. Зростання витрат i зменшення бази оподаткування зменшуватиме i подат-ков1 надходження.
Мае мюце прямий зв'язок мiж обсягом ВВП та обсягом стягнутого податку на прибуток у державний бюджет, теж саме вщбуваеться мiж рентабельнiстю суб'ектiв господарювання та обсягом доходiв вiд податку у бюджет (рис. 1).
пг% Вщношення стягнутого у бюджет
податку на прибуток до ВВП показуе мобЫзовану державою частину новостворено! за рж додано! вар-тостi, яка була стягнута у виглядi податку на прибуток. Таке вщношення також мае прямий зв'язок з ростом ВВП. Робимо висновок що шстру-менти прямого оподаткування мають прямий зв'язок iз результатами дiяль-ностi всiх суб'ектiв господарювання та сектору нефшансових корпорацш зокрема [8]. В реалiях Укра1нсько1 економжи державу не можливо на-зивати регулятором, бшьше шдхо-дить до суп назва нахлiбник.
1нструменти непрямого оподаткування менше залежать вщ поточних фiнансових результатiв дiяльностi суб'екпв господарювання. Об'ектом оподаткування непрямих податюв е витрати суб'ектiв, саме тому може юнувати певний часовий лаг мiж змiною рiвня доходiв суб'екпв та змiною рiвня надходжень у бюджет вщ непрямих податкiв. Непряме оподаткування бшьш несправедливе та не залежить вщ доходiв платника, кожен платник сплачуе непрямий податок в установлены фжсованш або вщноснш частцi вiд вартостi тих чи шших товарiв або послуг. Не-прямi податки застосовують для реалiзацil фюкально! функцп, i в меншш мiрi регулюючо! та сощально!. Непрямi податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивнi в сощальному аспектi i здiйснюють досить значний вплив на загальш процеси цшоутворення. Крiм того, за допомогою специфiч-них акцизiв можна впливати на структуру споживання. З шшого боку структура споживання у рiзних верств населення суттево вiдрiзняеться, тому принцип справедливого оподаткування може бути реалiзований через диференцшований пiдхiд до встановлення непрямих податюв на окремi товари, роботи та послуги [6]. Од-нак тут теж е певш обмеження. Встановлення бшьш високих податюв тшьки на так зваш товари не першо! необхiдностi й розкошi звужуе сферу непрямого оподаткування i скорочуе надходження доходiв до бюджету Навпаки, навпъ невисокий рiвень непрямого оподаткування товарiв повсякденного попиту забезпечуе дер-жавi сталi й значш доходи, бо сталим i значним у масштабах суспiльства е таке споживання [1].
На сектор не фшансових корпорацш непряме оподаткування може впливати за допомогою стягнення акцизiв з виробниюв чи iмпортерiв тдакцизних товарiв, iмпортерiв товарiв з-за кордону та суб'екпв госпо-дарсько! дiяльностi — платникiв податку на додану вартють. Найширшим за охопленням е податок на дода-ну вартiсть — загальнодержавний непрямий податок на споживну вартiсть. Вплив непрямих податюв на сектор не фшансових корпорацш дещо неоднозначний, порiвняно з прямими податками. Звюно, не вс суб'ек-ти господарювання iмпортують товари чи виготовляють пiдакцизнi товари, тому вплив мита та акцизiв на сектор не фшансових корпорацш дещо менший. Тим паче, що даш податки не розглядаються в першу як фiнансовi регулятори. Звiсно, зростання ставок податюв або розширення податково! бази (що часто вщбува-
24
Таблиця 1
Надходження вщ податку на прибуток тдприемств у 2008-2010 рр.
Податковi Рентабельшсть операцшно! дiяльностi суб'екпв що не проводять фшансо-ву дiяльнiсть та не нада-
PiK ВВП доходи зведеного бюджету Укра!ни Податок на прибуток тдприемств Частка до доходiв Частка у ВВП
ють допомiжнi фiнансовi послуги
млрд. грн. %
2008 949,9 185,85 46,0143 24,76 4,84 3,90
2009 912,6 172,21 30 17,67 3,33 3,30
2010 1094,6 208,90 56,16 26,88 5,13 4,10
JU
25
20
15
10
2008 2009 —■-частка дохвдв бюджету
2010
—О- — частка податку у ВВП
—й-рентабельнють операцшно! дальносп суб екпв
Рис. 1. Направленiсть змш частки доходiв бюджету, частки податку у ВВП та рiвня рентабельносп пiдприемств не фiнансового сектору
5
0
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №3
егься в Украш) призводитиме до зростання доход1в бюджету i скорочення екожмчжя активносл суб'екпв [8]. Податок на додану вартiсть на протязi тривалого часу був найбшьшим джерелом доходiв держави, в 2008 р. близько 30% податкових доходiв державного бюджету складали доходи вiд стягнутого ПДВ. Наступного року частка ПДВ зросла до 43%, а в 2010 — 55,3% (табл. 2). При цьому, доход вщ ПДВ
Таблиця 2
Надходження вщ непрямих податюв до Державного бюджету за 2008-2010 рр.
PiK ВВП Податкста доходи зведе-ного бюджету Укра1'ни ПДВ Акцизний 36ip Ввiзне мито
млрд. грн.
2008 949,90 185,85 56,55 8,56 8,01
2009 912,60 172,21 79,89 14,85 5,40
2010 1094,60 208,90 102,80 19,11 6,95
зростали як в абсолютному так i у вщносному виражент що тдвереджуе не пряму за-лежтсть обсягу ВВП та над-ходжень вiд непрямих податюв. Навiть у кризовi 20082009 рр. вщбувався прирiст надходжень вщ ПДВ поряд зi скороченням ВВП та вщ пря-мих податюв. Провiвши аналiз еластичностi змiни податкових надходжень ввд
ПДВ та обсягу ВВП, прийшли висновку що зв'язок обернено еластичний з коефщентом -1,59. Таким чином, виходячи з наявних емтричних даних змша ВВП на 1% призведе до змши надходжень на 1,59% в зворотному напрямку. Слiд зауважити, що за свою економiчною суттю ВВП е новоствореною доданою вартiсть, яка у макроекономiчних масштабах може розглядатись база оподаткування для ПДВ. Ставка ПДВ в Украши за аналiзований перiод не змiнювалась i становила 20%, проте вщношення надходжень до бюджету вщ стягнення ПДВ у 2008 р. становили 5,95%, у 2009 — 8,75%, у 2010р. — 9,39% [2-4]. Як бачимо, юнуе факт значного ухилення вщ сплати податку або невщповщно високим вщшкодуванням податкового кредиту з ПДВ. Зростання надходжень вщ ПДВ у абсолютному значенш, в такому випадку, може свщчент про бшьш ефективну роботу органiв податкового контролю, економiчноï безпеки i доведенням рiвня надходжень до таких, що будуть вiдповiдними економiчнiй природi доданоï вартостi та податку на нет
Зростання обсягу стягнутих акцизiв пояснюються не економiчними факторами. У 2009 рощ вщбулося розширення списку тдакцизних товарiв, а в 2010 рощ був прийнятий податковий кодекс Украши, що сутте-во змшив процедуру нарахування акцизу на вартiсть товарiв та послуг.
Частка у податкових доходах бюджету за аналiзований перюд зросла з 4,6% до 10,3%. Ввiзне мито, як i акцизний збiр, стосуеться не всiх суб'екпв i мае багато диверсифiкованих ставок. За Аналiзований перiод надходження вщ ввiзного мита змiнювались одно направлено зi зростанням ВВП, цей податок мае прямий зв'язок. Для бiльшоï наочносп надходження непрямих податкiв подано в стовпчиковш дiаграмi на рис. 2. Чпко простуджуеться тенденцiя до 120 зростання доходiв вiд акцизiв та ПДВ, що вказуе на вщсуттсть тюно-го зв'язку мiж двома факторами.
Податковi iнструменти впливу рiзнi за своïм значенням, ïх не мож-ливо однозначно охарактеризувати. На сектор нефшансових корпорацш найбшьший вплив мае податок на прибуток тдприемств. Еластичшсть валового чистого прибутку тдприемств сектору нефшансових корпорацш за обсягом надходжень податку на прибуток тдприемств ста-новить 2,32 — що свщчить про ви-соку еластичшсть надходжень за фшансовим результатом. Таким чином, змша фшансового результату на 1% призводить до змши обсягу над-ходжень у бюджет на 2,32%.
Серед неподаткових фшансових шструменпв значний вплив шстру-
2008
2009
2010
■ ПДВ И акцизний 36ip [Ш] BBi3He мито
Рис. 2. Обсяг надходжень вщ непрямих податюв до бюджету за 2008-2010 рр.
менти кредитного ринку — ставка рефшансування НБУ, середньо-ринкова вартють залученого катталу Сучасш украшсью реалп дозволяють аналiзувати такий iнструмент впливу досить умовно. Справ в тому що в кризовий та тсля кризовий перюд отримання тдприемством що виготовляе товари чи надае не фiнансовi послуги значно ускладнилось. M^i та середш пiдприемства практично втратили джерело залучення позич-кового катталу, питання отримання кредипв крупними та середшми пiдприемствами перерослу у площину корпоративноï приналежностi до тiеï чи iншоï фiнансово-промисловоï групи. Крупнi тдприемства та не-
25
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2012 - №3
значна юльюсть середш могли отримати кредити лише вщ кептивних банюв ФПГ, в яку вони входять. Зви-чайно, щна кредиту для члешв ФПГ та тдприемств шших власниюв суттево р1зниться i саме тому цей фактор не можна вщнести до ринкових та аналiзувати його загальний вплив на ринок катталу та сукупний чистий прибуток тдприемств сектору нефiнансових корпорацiй. Вплив ставки рефшансування НБУ навiть в теорп, е опосередкованим i прямо на суб'екпв господарювання не впливае. Нашi ж реалiï, зробили даний фактор впливом лише на середовище фшансових установ. У посткризовий перюд Нацюнальний банк Ук-раïни проводить експансюшстську полiтику при необхiдностi додаткового стимулювання економiки з метою прискорення економiчного зростання. Зниження облiковоï ставки здшснювалося порiвняно плавно, без значних стрибюв та мало цiлеспрямований характер [1, 5].
Аналiзуючи статистичнi данш, можна говорити про однакову спрямовашсть змiн облiковоï ставки НБУ та процентних ставок банюв (пiдвищення облiковоï ставки НБУ призводить до пщвищення процентних ставок за кредитами i депозитами, i навпаки) [11, с. 160]. Однак хоча тенденцп в динамщ облiковоï ставки НБУ i процентних ставок банюв зб^аються, пряма залежшсть мiж ними вiдсутня. Регулятор прагне зупини шфляцшш процеси, мобЫзувати грошi в своïх руках, а комерцшш банки завищують ставки за кредитами через високу ризикованiсть вггчизняного реального сектору а також i дороговизну мобЫзованих ресурсiв. Зниження облiковоï ставки е бiльш iнтенсивним, шж аналогiчне зниження ставок банкiв. Звщси можна зробити висновок про те, що вплив облiковоï ставки на процентш ставки за кредитами та депозитами мае загальний характер i може бути пов'язаний насамперед зi змшою макроекономiчних факторiв, зокрема шфляцп [10].
Вплив головного фiнансового регулятора на сектор не фшансових корпорацш i надалi залишатиметься досить далеким вщ прямого, адже ФПГ найчастше використовують своï фiн. установи як буфер мiж вироб-ничими пщприемствами та зовнiшнiми фiнансовими ринками, державним регулюванням та обмеженiстю вiльних фшансових ресурив. Ця модель бiзнесу дiе доти, доки iснують можливостi вщносно дешевшоï мобiлiзацiï коштiв на мiжбанку та серед фiзичних осiб. Коли буде подавлена шфлящя, надлишок грошових коштiв буде усунено i дешевих вiльних ресурсiв на мiжбанку гсда буде шукати.
ВИСНОВКИ
Вплив на сектор не фшансових корпорацш здшснюеться засобами прямого та непрямого оподаткування, облжовою ставкою НБУ та середшми ставками вартостi позичкового катталу на ринку кредитних ре-суршв. Вплив прямих податкiв на фiнансовi результати сектору не фiнансових корпорацш вказують на обер-нену залежшсть мiж ставкою та базою оподаткування (шириною ïï охоплення) та прибутками суб'екпв господарювання. Непрямi податки важко охарактеризувати з погляду юльюсного визначення ïх впливу на результати дiяльностi, адже в першу чергу вони реалiзують фiскальну функщю, а вже потiм регулюючу. Крiм того, серед спецiалiстiв в сферi оподаткування iснуе гiпотеза про сощальну несправедливiсть непрямих податкiв та сумнють ïх регулюючого впливу на економ^. Крiм того, бiльшiсть iнструментiв в украшських реалiях виконуе функцiï, що заперечують ïх сутностi. Роль прямих податюв зведена до фюкально^ осюльки на вони впливають на дшову активнiсть, а дiлова акгивнiсть впливае на наповнюванють бюджету Непрямi податки, особливо ПДВ, на практищ не вщповщае своïй економiчнiй сутi — ставка податку взагалi не вщпо-вiдае вiдношення податкових надходжень у бюджет до ВВП. Акциз взагалi не виконуе регулюючих функцiй. 1нструменти кредитного ринку, точнiше регулювання кредитного ринку не мають прямого впливу нефшан-совi корпорацiï на даному етат становлення нацiональноï економiчноï системи.
Виршити питання можуть впровадження бшьш гнучких механiзмiв стягнення прямих податюв та зниження ролi непрямих. Для того щоб посилити вплив НБУ на суб'екгiв господарськоï дiяльностi необхiдно реорганiзувати банкiвську систему 2 рiвня. Через велику кiлькiсть комерцшних фiнансових установ поси-люеться ефект мультиплiкатора що пiдвищуе iнфляцiйнi процеси, дозволяе банкам недбало ставитись до представниюв не фшансового сектору — потенцшних кредиторiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОÏ ЛГГЕРАТУРИ
1. Орлюк О.П. Фiнансове право. Академiчний курс. Пiдручник / О.П. Орлюк — К.: Юршком 1нтер, 2010. — 808 с.
2. Статистичний щорiчник Украïни за 2008 рж за ред. О.Г. Осауленка / Довщник — К. : Державний комь тет статистики Украши — 2009.
3. Статистичний щорiчник Украïни за 2009 рiк за ред. О.Г. Осауленка / Довщник — К. : Державний комь тет статистики Украши — 2010.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2010 рж за ред. О.Г. Осауленка / Довщник — К. : Державний комь тет статистики Украши — 2011.
5. Екожмчна теорiя: полггекожмя. Пщручник / За ред. В.Д.Базилевича. — 3-те вид., перероб. i доп. — К.: Знання-Прес, 2004
6. Лазур С.П. Методи та шструменти грошово-кредитного регулювання трансформацiйноï економжи Украïни / С.П. Лазур, Я.С. Лапчук, 1.Р. Шевчик // Науковий вiсник НЛТУ Украши. — 2010. — Вип. 20.2 — С. 194-202
7. Васюренко В.О. Теоретичш засади сутносп та змюту фшансового регулювання зовнiшньоекономiч-roï дiяльностi в сучасних умовах / В.О. Васюренко // Вюник Ушверситету банкiвськоï справи Нацiонально-го банку Украши. — 2011. — №1 (10) — С. 94-99.
26
Науковий iticiiiik: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №3
8. Шепеленко О.В. Фшансов1 шструменти 1 методи оптим1зацп трансакцшних витрат суб'екпв господарю-вання / О. В. Шепеленко // Вюник Запор1зького нацюнального ушверситету. — 2010. — №4(8). — С. 207-217.
9. Вшдактова 1.С. Фшансово-податкове регулювання економжи та його вплив на динам1ку економ1чного зростання / 1.С. Вшдактова, Т.А. Шхняк, Б.1. Кабащ // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни. — 2010. — Вип. 20.11 — С. 101-109
10. Холод Н. Фшансов1 шструменти державного регулювання доход1в населення / Н. Холод // Формуван-ня ринково! економжи в Укра1ш. — 2009. — Вип. 19. — С. 483-488.
11. Павленко Л.Д. Вплив облжово! ставки Нацюнального банку Укра1ни на вартють банювських ре-сурив [Текст] / Л.Д. Павленко // Проблеми 1 перспективи розвитку банювсько! системи Укра1ни: зб1рник тез доповщей XIII Всеукра1нсько1 Науково-практично! конференцп (28-29 жовтня 2010 р.) / Державний вищий навчальний заклад «Укра!нська академ1я банювсько! справи Нацюнального банку Укра!ни». — Суми, 2010. — Т. 2. — С. 160.
12. Ажнюк М.О. Основи економ1чно! теорп. Навчальний поибник / М.О. Ажнюк, О.С. Передрш — К.: Знання, 2008. — 368 с.
Стаття надшшла до редакцп 15 квiтня 2012 року
27
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмци - 2012 - №3
