CC BY
8
BicTb розробити нову методолопю дослщження цих проблем та удосконалити cоцiaльно-економiчний розвиток краТни. У даний час економiкa розглядаеться, як вiдкритa система, що еволюцiонуe та вiдчувae поcтiйний вплив зовнлшньо-го середовища на cклaдовi cоцiaльноï iнфрacтруктури тaкi як освгта, охорона здоров'я, комунальне господарство, культура, фiзичне виховання тощо, та реагуе на них.
Список використаних джерел
1. Калиновський В.6. Соц1ально-економ1чн1 параметри розвитку / В.6. Калиновський Видавництво «УкраТнська лтература» - К., 2012. - 287 с.
2. Карл1н M.I. Ф1нансове забезпечення заклад1в соц1альноТ сфери // Ф1нанси УкраТ'ни. - №1, 2009. - С. 78-85.
3. Попрозман Н.В., Попрозман O.I. Концептуальн1 елементи стра-тепчного управл1ння // Формування ринкових вщносин в УкраТ'-
Hi. НДЕ1 MiHicTepcTBa економ1чного розвитку i торг1вл1 УкраТни. Вип. №4. - К., 2015. - С. 18-22.
4. Скуратаський В., Палм О., Лiбанова Е. Со^альна полiтика / В. Скуратаський, О. Палм, Е. Лiбанова - К.: УАДУ, 2011. - 358 с.
5. Теренс M. Ганслк Соцiальна полiтика та cоцiальнe забезпечення за ринковоТ eкономiки / Ган^ Теренс M. - К.: Основи, 2010. - 368 с.
6. Хейне П. Економiчний cпоciб мислення / П. Хейне Переклад з англ. - К. - 2013. - 585 с.
7. Ягодка А.Г. Со^альна Ыфраструктура i полiтика / А.Г. Ягодка. Навч. пойбник. - К.: КНЕУ, 2010. - 212 с.
8. Natalia V. Poprozman. Improving labor market as a strategic factor in economic growth. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.oficyna.portal.prz.edu.pl/pl/zeszyty-naukowe/modern-management-review/mmi—21/mmi—21-3-2014mmr.prz.edu.pl/ pl/wersja-elektroniczna/2014/21-32014/.
УДК 328.18
Л.А. Г0РД1БНК0,
доцент кафедри ф1нанав, Черкаський державний технологчний университет
ÔiHaHcoei аспекти теорп громадських шституцш
У статтi з'ясовано особливостi функцюнування сусп'льноï системи Украни. Обгрунтовано основи теорН громадських ¡нституцй та виокремлено фiнансовi аспекти.
Ключов1 слова: громадськ iнституцiï, корупця, ментальн>сть, теоретичн конструкцИ', фнансовий контроль.
Л.А. ГОРДИЕНКО,
доцент кафедры финансов, Черкасский государственный технологический университет
Финансовые аспекты теории общественных институтов
В статье выяснены особенности функционирования общественной системы Украины. Обоснованы основы теории гражданских институтов и выделены ее финансовые аспекты.
Ключевые слова: гражданские институты, коррупция, менталитет, теоретические конструкции, финансовый контроль.
The article revealed the peculiarities of the social system of Ukraine. Grounded theory foundations of civil society and singled out its financial aspects.
Keywords: civil institutions, corruption, mentality, theoretical construction, financial control.
Постановка проблеми. УкраУна нин перебувае y над-звичайно складному сусптьному становищ! - протягом 2015 року перманентно спостергалося падЫня ВВП, хоча наприюнц 2014 року при формуванн державного бюджету закладалось незначне зростання; не припиняються вмсько-в1 дм на територп ДонецькоУ i ЛуганськоУ областей: життевий р1вень населення продовжуе знижуватись; задекларован реформи для полтшення соц!ально-економ!чного стану ре-ал!зуються занадто повтьно. Така ситуац!я зумовлюе зне-в!ру населення у кращому майбутньому. Державы ¡нституци вах плок влади суттево не впливають на таку ситуац!ю.
У таких умовах е доцтьною розробка вщповщноУ теоре-тичноУ конструкций зокрема теори громадських Ыституцм, з фЫансовою складовою, що мае сприяти полтшенню такого становища.
Анал1з дослджень та публ'кащй з проблеми. Врахо-вуючи надзвичайно значну актуальнють проблеми полтшен-ня функцюнування украУнського сусптьства, своУ прац при-святили вчен фтософського, соцюлопчного, полгголопчного, а також економ!чного профтю, зокрема В. Бакуменко, В. Ге-ець, Н. Нижник, Ю. ДмитрГев, А. Колодм, М. 1лын, С. Перегудов, В. Князев, Е. ЛГбанова, Ю. СурмЫ та iirni. Проте з плином часу
ця проблема все бтьше актуал!зуеться, а пропонован теоре-тичн та практичн рекомендаци не встигають за новими ви-кликами, як! формуються у глобал!зац!йному свт та здмсню-ють значний вплив на сусптьну систему УкраУни.
Серед останых значних праць, де висвтюеться роль громадських ¡нституцм у забезпеченн розвитку УкраУни, можна вио-кремити монографю М. ГурицькоУ «Громадянське сусптьство: теор!я i практика» [1]; монографю колективу автор!в «Розвиток громадянського сусптьства в УкраУН минуле, сучасысть, перспектив!» [2] та монографщ пщготовлену до друку колективом вчених юридичного профтю, «Громадянське сусптьство: кто-р!я та сучаснкть», де дослщжуються мехаызми взаемоди' влади ! громадських ¡нституцм у правовому аспект! [3].
Проте, незважаючи на значну ктьюсть публкацй ця проблематика потребуе подальших дослщжень, беручи до ува-ги багатоаспектнють та значну актуальнють у забезпечен-н ефективного функцюнуваны сусптьноУ системи УкраУни.
Метою статт е з'ясування генеалоги поняття «громадянське сусптьство», експрес-анал!з функцюнування суспть-ноУ системи УкраУни, з'ясування рол! громадських ¡нституцм у розбудов! сусптьства та обгрунтування фЫансових регу-лятор!в у теори громадських Ыституцм.
18 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 1 (176)/2016
© Л.А. Г0РД1БНК0,2016
Виклад основного материалу. 3 метою дослщження специфики функцюнування громадянського сусптьства УкраУни з'ясуемо витоки цього поняття. 3'ясування сут поняття «гро-мадянське сусптьство» бере початок ще з часв Платона (428 або 427-348 або 347 рр. до н.е.) та Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), як дослщжували специфку функцюнування суспть-ства, держави та громадянина. Науков1 ¡деУ формування громадянського сусптьства знаходимо також у працях Плесея з Риму, який у 1277-1279 роках запропонував категорю societas civilis ¡ Л. Брун¡, який у 1438 роц доповнив зм¡ст цЬ ei категори. Саме ц¡ мислтел Середньов¡ччя, як¡ зд¡йснювали переклад «ПолтУ» Аристотеля, ввели у науковий обк це поняття. Але свое сучасне значення це поняття отримало пкля ви-ходу прац¡ Т. Гоббса (1588-1679) De civa, яка була перекла-дена на французьку мову з назвою «Фтософсью елементи - пол¡тичний трактат, в якому вщкриваеться основа громадянського сусптьства (societe civile) [4]. Також плщно попрацював у поширенн¡ цього поняття Ж.-Ж. Русо (1712-1778), який обгрунтував його у прац¡ «Про сусптьну угоду» [5]. Г. Гегель (1770-1831), дослщжуючи специфку розвитку сусп¡льства, визначив його як антагонютичне, яке роздирають протир¡ччя, вщбуваеться в¡йна м¡ж прошарками сусп¡льства, Т саме тому е обов'язковим для членв сусп¡льства формування громадянського сусптьства, тому що лише у такому сусп¡льств¡ правове вщношення володв реальн¡стю [6, с. 51]. Отже, нин це поняття охоплюе широкий спектр в¡дносин у сусптьства де основою е громадянин, який повинен пщпорядковуватись певним нормам, традицтм, правилам сп¡в¡снування.
Виявимо окрем¡ специф¡чн¡ ознаки сучасного украУнсько-го сусптьства. Особлива складова сусптьства, яка характерна для ниышнього часу - корупцт. G ¡сторичн¡ факти, що системноУ корупци в УкраУн навчились ¡з запровадженням на Гетьманщиы, частин¡ сучасноУ територи УкраУни, юридич-них норм Московського царства ¡з в¡дпов¡дною м¡сцевою «¡нтеграц¡eю». 1снування ГетьманськоУ держави припадае на пер¡од з 1648 по 1764 рк, а заюнчилось - коли останн¡й гетьман Кирило Розумовський погодився на демою (звть-нення, в¡дставка), ¡ з 1779 року ф¡нансов¡ кошти з УкраУни стали складовою надходжень Росп.
1з середини XVIII ст. гетьмани, бажаючи мати в^них при-служникв, видавали ун¡версали про те, що вони беруть кон-кретну особу пщ «св¡й бунчук», ¡ вони дютали назву «бун-чукових товаришв». Ц¡ «товариш¡» виконували в¡дпов¡дн¡ доручення Гетьмана, за що отримували вщ нього земл¡ ¡з обов'язковою працею селян. «Бунчуков¡ товариш¡» вилуча-лись ¡з загальноУ полковоУ чи сотенноУ юрисдикци ¡ п¡длягали лише юрисдикци Гетьмана. Прив¡леeм цих «товариш¡в» була участь у влад¡ - у старшинських зборах, право волод¡ти мает-ками, вони всупереч традиц¡ям козацтва ¡ Ух юрисдикци силою захоплювали у рядових козакв ¡ посполитих Ухн земл¡. Суди були переповнен скаргами на так¡ протиправн¡ ди, проте п¡д патронатом Гетьмана вони почували себе безкарно. Серед таких «товаришв» можна назвати КочубеУв, що мали 60 тис. десятин земл^ Апостола, Скоропадських [7, с. 107-113].
Отже, сучасн прояви корупц¡i' в державних органах влади мають глибоке ¡сторичне пщгрунтя.
Також окремою проблемою сусптьного значення в УкраУн е р¡вень квал¡ф¡кац¡i' вищих державних службовцв та Ух авто-
ритет у населення. Згщно з одн¡eю з версм, яка викладена у «Повют минулих л¡т», в 862 роц варяг Рюрик за запрошен-ням слов'янських племен - чуд^ ¡льмеы, кривич¡в ¡ в¡с¡ - був призваний княжити у Новгород, тому що ц племена не змо-гли д^ти взаемноУ згоди щодо свого головного князя. I хоча ця верст повнютю не пщтримуеться багатьма вченими ¡сто-ричного напряму, сам факт появи князя, який не був пред-ставником слов'янських племен, свщчить про певн пробле-ми при формуванн центральних органв влади.
3 початку заснування ЗапорозькоУ С¡ч¡ кан¡вським (пот¡м -черкаським) старостою Байдою Вишневецьким у 1553-1554 роках на ый ¡снували принципи товариськоси злагоди, поваги до товаришв, справедливост¡ у розпод¡л¡ доход¡в, проте, у серед-ин¡ XVIII ст. ц принципи почали порушуватись, виникло значне майнове розшарування м¡ж верх1вкою та рядовими козаками. В¡дом¡ факти, коли на С^ орган¡зовувались повстання проти ко-зацькоУ верх¡вки. Одне ¡з найб¡льших повстань було зафксова-но у 1768 роц¡ на Рвдво, коли козаки, незадоволен¡ нервном^-ним розпод¡лом отриманих у походах доходв, вигнали кошового Калнишевського разом ¡з старшинами ¡ для примирення запо-рожц¡в були викликан¡ роЬйсью в¡йська ¡з артилер¡eю.
G пщтверджены факти, що незадоволення державним апаратом, який дютався йому у спадок висловив Гетьман УкраУни Павло Скоропадський у 1918 роцк «У центральних державних ¡нституцтх був повний хаос ¡ нще не було жодноУ нади щоб правильна робота могла налагодитись, бо це були швидше не державы ¡нституцп, а партмы «ячейки», зложен¡ з людей здебтьшого малоосв¡чених ¡ зовс¡м недосв¡дчених в тих справах, як Ум були дорученЬ) [8, с. 97].
Даш соцюлопчних ¡нституц¡й св¡дчать, що за часв неза-лежноУ УкраУни протягом 1990-2015 роюв р¡вень пщтрим-ки президента та прем'eр-м¡н¡стр¡в УкраУни пюля нетри-валого терм¡ну обрання значно зменшувався. Так, зг¡дно з опитуваннями авторитетних украУнських соц¡олог¡чних аген-цм, зокрема Соц¡с, КМ1С, Центру Розумкова, рейтинг пщ-тримки уряд¡в М. Азарова, В. Януковича, Ю. Тимошенко на час подач¡ у вщставку коливався у межах 25-27%, а уряду А. Яценюка наприюнц 2015 року - менше 2%» [9].
Щодо фЫансового стану УкраУни, то за перюд снень-жовтень 2015 року середня заробггна плата в УкраУн ста-новила 4062 грн., або всього лише $180, що е одн¡eю ¡з найнижчих зароб^них плат у бвропк ВВП за тре™ квартал 2015 року становив лише 93% вщ вщповщного пер¡оду минулого року. Реальн¡ доходи населення за дев'ять мюяцв 2015 року зменшились на 38%, а ¡ндекс реальноУ зароб^ноУ плати за дев'ять мюяцв 2015 року становив 105,6%, проте ¡нфляцт споживчих цЫ досягла 142,3%. Сукупний дер-жавний (прямий ¡ гарантований) борг станом на 30 вересня 2015 року становив 1521 млрд. грн., або $70671 млн., що практично дорвнюе рнному ВВП УкраУни [10].
Отже, невеликий ретроспективний огляд функцюнування сусптьноУ системи УкраУни, зокрема ГУ складовоУ - управлЫ-ського та фЫансового сектору, наводить на думку, що е до-цтьною розробка окремоУ теорп, яка б враховуючи сучасний рвень розвитку сусптьних дисципл¡н, зокрема, ф¡нанс¡в та соцюлогп ¡ сприяла пол¡пшенню як державного управлЫня, в тому числ¡ ¡ в напрям¡ фЫансовоУ системи, так ¡ ефективному використанн¡ ф¡нансових ресурсв.
Для oбrpyнтyвaння вiдпoвiднoï теopií' з'яcyeмo витoки теpмi-ну «теopiя». Згiднo iз Cyчacним тлyмaчним cлoвникoм y^a-í'нcькoí' мoви: «Tеopiя» [гpец. Theoria - poзгляд, дocлiдження]:
1. Лoгiчне yзaгaльнення дocвiдy, cycпiльнoí' пpaктики, щo вiдoбpaжae зaкoнoмipнocтi poзвиткy пpиpoди й cycпiльcтвa.
2. Учення в певнм гaлyзi знaнь, явищ, щo rpyнтyeтьcя нa тaкoмy yзaгaльненнi.
3. Cyкyпнicть yзaгaльнениx пoлoжень, щo cтaнoвлять poз-дiл я^'-небудь нayки, гaлyзь pемеcлa, миcтецтвa, i тaке Ы-ше, щo виxoдить iз ïx вивчення.
4. Зaгaльнi зacaди певнoí' нayки, pемеcлa, |щэ poзpoбля-ютьcя y aбcтpaктнo-лoгiчнoмy вигляд^ aбcтpaгoвaне знaння циx зacaд.
б. Узaгaльненa cиcтемa пoглядiв з будь-ягапэ питaння [11, c. B63].
Cвoï' витoки теpмiн «теopiя» беpе iз дaвньoгpецькoí' мoви i cпoчaткy викopиcтoвyвaвcя як теxнiчний теpмiн. У cyчacниx pеaлiяx цей теpмiн викopиcтoвyeтьcя для yзaгaльнення ем-пipичниx явищ.
Узaгaльнення тлyмaчень теpмiнy «теopiя» дoзвoляe дмти виcнoвкy, щo нинi вiн зacтocoвyeтьcя в бaгaтьox гaлyзяx, зo-кpемa в екoнoмiцi тa coцioлoгií' фиа 1].
Згiднo з метoю дocлiдження е дoцiльнicть з'яcyвaння ви-тоюв екoнoмiчниx i coцioлoгiчниx теopiй. Щoдo екoнoмiч-ниx теopiй, зoкpемa фiнaнcoвoгo змicтy, пеpшi згaдки пpo впopядкyвaння гocпoдapcькиx вiднocин з гpoшoвим вимЬ poм знaxoдимo y дaвньoгpецькиx миcлителiв: Kcенoфoнтa (43Q-366 pp. дo н. е.] y пpaцi «Пpo дoxoди Aфiнcькoï pеc-пyблiки» тa Apиcтoтеля (3B2-322 pp. дo н.е.] y po6o^ «Деp-жaвний ycтpiй Aфiн».
Hинi e дoкaзoвим, щo нayкa пpo фiнaнcи беpе пoчaтoк y XV-XVI cт., кoли в iтaлiйcькиx мicтax y цей пеpioд вiдбyвaлocь екoнoмiчне зpocтaння, зoкpемa нaбyлa пoшиpення тopгiвля i, вiдпoвiднo, виник oкpемий нaпpям екoнoмiчнoí' нayки - меp-кaнтилiзм, який з'яcoвye нayкoве oбrpyнтyвaння дoxoдiв i ви-тpaт нa piвнi деpжaви. Oдним iз «пioнеpiв» меpкaнтилiзмy був Дioмеде Kapaфa, який oбrpyнтyвaв нaйбiльш oптимaльнi шляxи пoпoвнення кaзни неoпoлiтaнcькoгo пpaвителя. Iнший пpедcтaвник меpкaнтилiзмy - Ж. Бoден y Фpaнцiï oбrpyн-
тyвaв нaйбiльш oптимaльнy cxемy пoпoвнення деpжaвнoï cкapбницi нa ocнoвi ефективнoгo oпoдaткyвaння.
Cyчacне нayкoве oбrpyнтyвaння фiнaнcaм зaклaли нЬ мецьк кaмеpaлicти - Ф. Юcтi, Л. фoн Cекендopф, якi пo cy^ були зacнoвникaми фiнaнcoвoгo менеджменту.
Фpaнцyзькi фiзioкpaти - Ф. Kене, A. Trcip^, O. Mиpиoбo з'яcoвyвaли питaння cпpaведливoгo oпoдaткyвaння, шляxи пoпoвнення деpжaвнoï кaзни i певний чac ф^н^ poзвивa-лиcь y cтpyктypi пoлiтекoнoмiï.
Ж.-Ж. Pycco (1712-177B] зaпpoпoнyвaв теopiю cyc-пiльнoгo дoгoвopy, де дoвiв, щo нacелення ^a'^ пoгoджy-eтьcя нa oбмеження чacтини ^ofx cвoбoд в oбмiн нa те, !o влaдa пpaвителя деpжaви aбo ж cyддi буде ïx зaxищaти. Як зaзнaчae M. Koвaльoв, фpaнцyзa Лу'' Жaн-Бaтicтy Aльфoн-ca Бaшельe (1B7Q-194B] ввaжaють зacнoвникoм cyчacнoï теopií' ф^нав, тoмy щo caме вiн пoклaв фiнaнcoвi дoкaзи нa чiткий мaтемaтичний фyндaмент. У cвoïй диcеpтaцií' «^o-piя cпекyляцiй», яку вiн зaxиcтив y 19QQ poцi, вiн випеpедив бaгaтo iдей XX cт., a мме: виявив зв'язoк мiж випaдкoвими пpoцеcaми i дифyзieю, мapкoвcькi пpoцеcи, теopiю бpoyнiв-cькoгo pyxy. Öi мaтемaтичнi пoлoження вiн зacтocyвaв дo фЬ нaнcoвиx pинкiв, пpoте, мaйже дo 19B4 poкy, кoли вийоюв aнглiйcький пеpеклaд йoгo пpaцi, ц iдеí' були невiдoмими œ-pед фiнaнcoвиx фaxiвцiв [12].
Ocнoви клacичнoï' теopií' фiнaнciв були зaклaденi y юнц XIX cт. - пoчaткy XX cт. y пpaцяx K.T. Pay, B.O. Лeбeдeвa, Л. Koc-cи, У. Петтi, I.X. Oзеpoвa, I.I. Янжyлa. Дж. Б'юкенен ввaжae, щo K. Biкель e бaтькoм cyчacнoï теopiï фiнaнciв. Caме K. Biкель здiйcнив вaгoмий внеcoк y виpiшення ocнoвнoï пpoблеми фЬ нaнcoвoï нayки - cпpaведливocтi oпoдaткyвaння. K. Bicкель нa пoчaткy XX ст. дмоюв думки, щo пiдвищення ефектив-нocтi пoдaткoвoï cиcтеми мoжливo pеaлiзyвaти лише в де-мoкpaтичнoмy cycпiльcтвi. Пpинaгiднo мoжнa зayвaжити, щo пpoтягoм двaдцятип'ятиpiчнoгo пеpioдy незaлежнocтi Укpa-'ни тaк i не cфopмoвaнo oптимaльнoгo пoдaткoвoгo зaкo-нoдaвcтвa. Taк, пpи фopмyвaннi тa зaтвеpдженнi y Bеpxo-внiй Paдi Укpaïни Зaкoнy «^po Деpжaвний бюджет Укpaí'ни» нa 2Q1B pk знoвy виникли poзбiжнocтi y пoглядax Kaбiне-ту Miнicтpiв Укpaï'ни тa бiльшocтi депyтaтiв Bеpxoвнoï Paди
Рисунок 1. raëyçi наукових Teopié
* Узагальнено автором.
УкраТни через р1зне бачення положень Податкового кодексу. Апрюр1 так1 розб1жност1 виникатимуть у сусптьства де демо-кратичн1 традицп не е сталими.
Важливим етапом у розвитку фЫансовоТ теори були 6080 роки XX ст., коли лауреат Нобел1вськоТ преми з економки (1970) П. Самуельсон запропонував «чисту теор1ю держав-них видатюв», суть якот зводилась до того, що необхщна державна пол1тика регулювання пропозицп сусп1льних товар1в з метою досягнення оптимальност1 в урядових видатках.
Дж. Б'юкенен для виршення проблеми ефективного управл1ння державним сектором економки та забезпечення добробуту населення запропонував дв1 теори - теор1ю сусп1льного товару та теор1ю сусп1льного вибору. Суть теори сусп1льного товару зводиться до того, що згщно з нормативною i позитивною концепц1ею формуються вар1анти розпод1лу фiнанcових pecуpciв. Згiдно з тeоpieю суспть-ного вибору вЫ pозумie полiтику як структуру, в яюй ЫдивЬ ди намагаються колективно вщстоювати свот влаcнi Ытере-си, яких неможливо досягти у результат простого ринкового обмiну. Вiдcутнicть Ыдивщуального iнтepecу означав вщсут-нicть колективного Ытересу. На думку Дж. Б'юкенена, сут-нicть державнот полiтики в тому, що в нм е фактор приму-cовоcтi, який не вщповщае модeлi добpовiльного обмiну мiж агентами ринку. Ui агенти зможуть змиритись з полггичним примусом лише у тому випадку, коли обмЫ сприятиме тхым iнтepecам та вщповщатиме напрямам i принципам Ыдивщу-алiзму. Ця тeоpiя, як cвiдчать реали cвiтового eкономiчного простору, не втратила своеТ актуальноcтi i в наш час.
Серед фЫансових тeоpiй, як мають вiдношeння до людських стосунюв, нeобхiдно виокремити тeоpiю агентських вщносин, яка пояснюе виникнення конфлiктiв мiж власниками капгга-лу i менеджерами, як приймають piшeння щодо використання цього капггалу. Розвиток ^ет теори здмснили лауреати Нобе-лiвcькот преми з eкономiки (2001) Дж. Акерлоф, М. Спенс, Дж. Сттц, яю висунули власну тeоpiю асиметричнот Ыформаци.
Як зазначають З. Бодi та Р. Мертон, фЫансова тeоpiя скла-даеться iз низки концeпцiй, яю являють собою систематизо-ваний пщхщ до вивчення питань pозподiлу грошових ресур-ciв з врахуванням фактору часу, а також набору юльюсних моделей з використанням яких оцЫюються вс альтернатив-нi ваpiанти та приймаються i peалiзуютьcя на практик фЬ нанcовi piшeння. Фiнанcова тeоpiя базуеться на доктpинi, згiдно з якою головна фунщя фЫансовот системи полягае у задоволeннi потреб людей, зокрема вс оcновнi життeвi потреби в харчуваны, одязi та жи™ [13, с. 148]. Також скла-довими фiнанcовоТ теори е гiпотeзи та модeлi. Так, фЫансова тeоpiя з'ясовуе eфeктивнicть використання Ывестицм i нинi вiдомi дeкiлька таких теоретичних конструкцм. Iнвecтицiйна тeоpiя базуеться на трьох ппотезах i деюлькох моделях.
Одна з гiпотeз про досконалють ринку (perfect capital market) передбачае вiдcутнicть податкових платeжiв, тран-cакцiйних витрат, пpиcутнicть на конкретному виду ринку значнот кiлькоcтi покупав i пpодавцiв, в peзультатi цих вза-eмодiй ди окремих грав^в на ринку не впливають на piвeнь цiн. Друга гiпотeза - ппотеза про iнфоpмацiйну eфeктивнicть ринюв (efficient market hypothesis, EMN) передбачае, що Ы-фоpмацiя е доступною для вах учаcникiв ринку; трансакцмы витрати вiдcутнi; угоди мiж учасниками ринку не впливають
на загальний piвeнь цЫ; вci суб'екти ринку д^ть pацiонально, намагаючись отримати максимальну вигоду.
Третя гiпотeза - ппотеза компромюу мiж ризиком та до-хiднicтю.
Одна з перших моделей пропозицп позичкових коштiв бу-ла запропонована на початку ХХ ст. I. Фшером, проте вивчення запилв клieнтiв з врахуванням ниншнього i майбут-нього часу почало дослщжуватись лише напpикiнцi ХХ ст.
Рiвняння piвноваги мiж заощадженнями та Ывести^ями (IS-LM, модель Манделла - ФлеммЫга) широко використо-вуеться в наш час. Ця ппотеза передбачае, що коли в певних умовах ринку в цЫах вщображена вся Ыформа^я, ваpтicть цiнних папepiв вiдобpажаeтьcя правильно, а альтернативна полягае в тому, що високий дохщ супроводжуеться великим ризиком [13, с. 5-15].
Як зазначають А. Сeлiванов та А. Стрижак, автоpитeтнi укратнськ конcтитуцiоналicти, проголосивши науку джерелом доктрини, цтком слушно зазначають, що визнання доктрини системою поглядiв, iдeй, теоретичних висновюв, наукових пе-реконань зближуе це поняття iз концeпцieю, але концеп^я в науковому обiгу визначаеться як система iдeй i поглядiв новот щеологи, що отримала державну пщтримку [14, с. 64].
Отже, ретроспективний огляд теорм фiнанcового змюту iз з'ясуванням pолi iндивiдуумiв у сусптьних, а також у фЫан-сових процесах, cвiдчить, що поступово формувались таю теоретичн конструкций яю намагались пояснити новi проце-си та явища сусптьного, i зокрема, фЫансового змicту. Ни-нi до складу теорм фiнанciв входять бтьше 100 cамоcтiйних тeоpiй, теорем, концепцй гiпотeз.
Щодо проблем cуcпiльного справедливого розподту благ серед члeнiв сусптьства, то вони також сягають анти-чних чаав. Не заглиблюючись у фтософську складову ви-токiв цих теорй з'ясуемо Тхню Генезу за останн два сто-лiття. Аналiз cукупноcтi цих тeоpiй дозволив виявити окpeмi теори cоцiологiчного змicту, яю обГрунтовують роль ЫдивН дууму у розподл i вiдповiдно, контpолi cуcпiльних, зокрема i фiнанcових благ. Одшею з перших тeоpiй соцюлопчного змюту у ХХ ст. була тeоpiя структурного функцiоналiзму Т. Парсонса (1902-1974), в яюй значна увага придте-на формуванню сусптьства без конфлклв - cуcпiльcтва у piвновазi. Ця тeоpiя базуеться на чотирьох положеннях: адаптаци до змЫ у внутpiшньому i зовнiшньому середовищ^ цiлях досягнення, якi повиннi бути розроблен та у певний пpомiжок часу peалiзованi; iнтeгpацiТ - контроль за дiями iндивiдiв, забезпечення Тх потреб; пiдтpимання взipцiв - за основу береться культура, де кожен Ыдивщ повинен дотри-муватися встановлених моральних норм i правил. Якщо ж не дотримуватись цих положень, то згщно з фею тeоpieю сусптьство припиняе юнування. До реч^ Т. Парсонс спрог-нозував розпад Радянського Союзу.
Удосконалив теорю Т. Парсонса Р. Мертон (1910-2003), який доповнив и мeтодологiчним iнcтpумeнтаpieм, який за-безпечував взаемозв'язок мiж eмпipичним i теоретичним piвнями дослщження.
Концеп^я cоцiального обмiну була запропонована американцем Дж. Хамансом (1910-1989) як протилежнють теори структурного функцiоналiзму. 1нструментарм ^ет кон-цепци складають таю термЫи як «статус», «влада», «конфор-
MÍ3M». Суть вщносин у cycninbCTBi полягае у прагненн люди-ни до влади, а отже до отримання винагород i вигод.
Осюльки будь-якому сучасному cycпiльcтвy притаманнi конфлiкти, вченими були запропонован вiдповiднi концепци та теори'. Так, Люic Козер (1913-2003) запропонував кон-цепцiю позитивно-фyнкцiонального конфлiктy, зпдно якоУ у cycпiльcтвi приcyтня вд^альна нерiвнicть, а звiдcи - постм-не незадоволення, що викликае напруженють мiж групами людей. К. Боудинг (1919-1993) розробив загальну теорiю конфлкту, яка дозволяе cycпiльcтвy Ух контролювати. Ральф Дарендорф (1923) запропонував конфлктну модель cyc-пiльcтва, де обyмовлюeтьcя, що будь-яке cycпiльcтво базу-eтьcя на примyci однieí групи над Ышою, що викликае роз-бiжноcтi у поглядах, що може привеcти до змiн cоцiальноí cтрyктyри cycпiльcтва.
Згiдно з теорieю ма^во' комункаци (П. Лазарфельд, Р. Мер-тон) погляди людей формуются у процеа Ух взаемного оттку-вання з врахуванням впливу заcобiв ма^во''' Ыформаци. Згiдно з теорieю елiт, яку запропонували В. Паретто та Г. Можа, осо-вою cycпiльних процеав е боротьба за владу, i полiтика подтя-eтьcя на двi cфери - в однiй пануе елiта, а в iншiй - пщкорена бiльшicть. У цiй теори демократiя вiдcyтня. Мiж цими двома групами людей можливi переходи одних людей в Ышу групу, проте вони е незначними. Якщо ди елiти не задовольняють бтьшють наcелення, одна елiта мае бути замЫена iншою.
Меркур 0лcон (1932-1998) запропонував теорю груп, cyть яко'У зводитьcя до того, що людьми керуе iнтереc - до поcади, до грошей, до влади i для доcягнення cвоУ'х iнтереciв вони можуть об'eднyватиcь у вiдповiднi групи.
0тже, щодо yчаcтi iндивiдyyмiв у cycпiльних процеcах, зо-крема в управлЫы, cоцiологiчна наука також запропонувала певн теоретичнi конcтрyкцií.
Нинi на офщйному рiвнi Рада нацiональноУ' безпеки i оборони запропонувала певну ieрархiю керiвних докyментiв державно'' полiтики: доктрина - концепцiя - стратепя - програма
- план [15]. окремi термiни е загальновживаними, подамо значення термiнy доктрина. Зпдно iз Сyчаcним тлу-мачним cловником укра^ь^'' мови: доктрина [лат. doctrina]
- наукова або фтомфска теорiя, полiтична cиcтема, керiв-ний теоретичний або полiтичний принцип [10, c. 258].
0тже, пiдcyмовyючи погляди вчених, фахiвцiв на cyтнicть та структуру теори, зокрема ф^ндово''', можна дмти висо-вку, що вона мае таку архтектонку (риc. 2).
G очевидним, що iмплементацiя у «чистому» виглядi як фiнанcових, так i cоцiологiчних теорiй, концепцiй, моделей в реалiях Укра'ни «не ^рац^с», тому що Укра'на у порiв-няннi з iншими кра'нами, зокрема членами 6С, мае cy^e-вi вiдмiнноcтi, а cаме: оcоблива ментальнють укра^ь^го народу, яка е хладно адаптованою до загальноприйнятих eвропейcьких цЫностей; значний рiвень корупци в органах влади, на що звернув увагу вще-президент США Дж. Бай-ден при вщвщинах Укра'ни i виступ у Верховнiй Радi Укра'-ни у груды 2015 року; низький рiвень оплати прац держав-них ^ужбов^в в центральних та мюцевих органах влади, що не отрияе залученню виcококвалiфiкованих фахiвцiв та роз-робцi оптимальних рiшень; маcштабнicть проблем нин0-нього cycпiльного розвитку, як викликанi военними дiями на cходi Укра'ни; значний тягар державного боргу; ^аб^ть економiки; значна зневiра наcелення.
0тже, беручи до уваги таю вагомi вiдмiнноcтi у cпецифiцi функцюнування cycпiльноУ' cиcтеми Укра'ни та Ыших кра'нах, е доцiльнicть розробки власо''' теори, яка враховувала вщпо-вщний доcвiд розвинених кра'н та була достатньо реалютич-ною у ниншых реалiях Укра'ни.
0тже, можна так зобразити мюце цieУ' теорiУ' (риа 3).
Грунтовний аналiз icнyючих теорм фiнанcового та мцю-логiчного змюту наводить на думку, що якщо протягом май-же двадцяти п'яти роюв незалежноcтi не вдалоcя вирши-ти оcновнi життeво-важливi проблеми украинского народу, то cаме по причин cлабкоí пiдконтрольноcтi та пiдзвiтноc-т вciх органiв влади cycпiльcтвy. Штучно створений «феномен Януковича» та його команди cаме в тому i полягав, що ва державы плки влади повнicтю виключили будь-який дie-вий контроль з боку cycпiльcтва за íхнiми дiями у вах cферах економiки, полiтики, воскового cекторy, моралi.
0тже, мае бути розгалужений, пост^ний, профеciйний контроль з боку cycпiльcтва за дiями влади, зокрема у фор-мyваннi та витрачанн фiнанcових реcyрciв, як осови функ-цiонyвання держави. Ще Ж. Боден (1530-1596), фран-цузький фтомф та економicт, у cвоУй фундаментальна
Рисунок 2. Арх1тектон1ка фшансово! теори
Рисунок 3. Фiнaнcoвi acпeкти тeopiï гpoмaдcькиx шституцш
пpaцi «Шicть книг пpo деpжaвy» (157б] нaзивae фiнaнcи «неpвaми» деpжaви.
Hе беpyчиcь cфopмyвaти влacнy теopiю щoдo пoлiпшення вcieï cycпiльнoï ^стеми Укpaï'ни, зaпpoпoнoвaнo теopiю гpo-мaдcькиx iнcтитyцiй, якa мae нa мет вcтaнoвлення кoнтpoлю з бoкy гpoмaдcькиx iнcтитyцiй, пеpедyciм зa pyxoм ф^нм-виx пoтoкiв, зoкpемa тиx, як знaxoдятьcя y пiдпopядкyвaн-нi деpжaвниx, як центpaльниx, тaк i мicцевиx opгaнiв влaди. Poзpoбкa caме тaкoí' теopií' е cвoeчacнoю для Укpaí'ни, тoмy щo пpoтягoм пеpioдy незaлежнocтi фyнкцiю кoнтpoлю вiдпo-вiднi ^титу^' - opгaни кaзнaчейcтвa, пoдaткoвoï (ф^галь-нoí'], кoнтpoльнo-pевiзiйнoí' (фiнaнcoвoгo кoнтpoлю], a тaкoж пpoкypaтypи викoнyвaли неефективнo.
Звaжaючи нa oбoв'язкoвi cклaдoвi теopií', oбrpyнтyeмo ïx тaк.
Дoктpинa. Ocнoвним пpинципoм е oбoв'язкoвicть yчacтi гpo-мaдcькиx iнcтитyцiй y фopмyвaннi тa викopиcтaннi фoндiв фЬ нaнcoвиx pеcypciв, як пеpебyвaють y пiдпopядкyвaннi opгaнiв влaди вcix piвнiв, a тaкoж пеpмaнентний кoнтpoль зa ïx pyxoм.
Koнцептyaльнoю ocнoвoю теopiï e фopмyвaння нoвиx aбo нa бaзi icнyючиx гpoмaдcькиx iнcтитyцiй e opгaнiзaцiя цiлicнoï ^стеми yчacтi y викopиcтaннi деpжaвниx фiнaнcoвиx pеcyp-ciв. Пpaктикa зaлyчення дo yчacтi y фopмyвaннi тa витpaчaн-нi деpжaвниx кoштiв e звичнoю для кpaïн GC, C0A, Kaнaди, Япoнií'. B Укpaí'нi тaкa пpaктикa не тo щo не нaбyлa пoшиpен-ня, a мaйже вдутая, в oкpемi poки нaвiть депyтaти Bеpxo-внoí' Paди Укpaïни пpoект деpжaвнoгo бюджету Укpaí'ни нa мaйбyтнiй piк oтpимyвaли в ocтaннi дн гpyдня в день йoгo зaтвеpдження.
З цieю метoю пoвиннo бути внеcенo вiдпoвiднi змiни, пе-pедyciм у Бюджетний кoдекc Укpaïни, де oбyмoвити отеци-фiкy фyнкцioнyвaння циx гpoмaдcькиx iнcтитyцiй, нaявнicть у ïi cклaдi фaxiвцiв вiдпoвiднoí' квaлiфiкaцií', yмoви дocтyпy дo кoнкpетниx видiв iнфopмaцiï, ïx пoвнoвaження, yмoви пpoве-дення пеpевipoк.
Micieю циx гpoмaдcькиx ^титуцм мae бути, пеpедyciм, Ы-фopмyвaння гpoмaдcькocтi пpo oбcяги, нaпpями, екoнoмiч-не oбrpyнтyвaння дoцiльнocтi oтpимaння гаш^в iз деpжaв-ниx фoндiв.
Зaвдaннями гpoмaдcькиx iнcтитyцiй мae бути: фopмyвaн-ня нa теpитopií' Укpaí'ни poзгaлyженoï' меpежi тaкиx ^ти-тyцiй; зaлyчення дo пеpевipoк фaxiвцiв фiнaнcoвoгo, 6ÓX-гaлтеpcькoгo, юpидичнoгo тa iншoгo пpoфiлю для oцiнки oптимaльнoгo тa ефективнoгo викopиcтaння деpжaвниx фЬ нaнcoвиx pеcypciв; iнфopмyвaння iншиx деpжaвниx opгaнiв, зoкpемa мiнicтеpcтв, вiдoмcтв, opгaнiв деpжaвнoгo ф^н-coвoгo кoнтpoлю, пpoкypaтypи пpo виявлення вдоилень вiд кoнкpетниx нopмaтивниx aктiв; iнфopмyвaння гpoмaдcькoc-
тi чеpез зacoби мacoвoí' iнфopмaцií' пpo виявленi пopyшення; кoнтpoль зa ycyненням дoпyщениx пopyшень.
Для здiйcнення cвoeí' дiяльнocтi гpoмaдcькi cтpyктypи пoви-ннi мaти вiдпoвiднi pеcypcи - кaдpoвi, мaтеpiaльнi, iнфopмaцiй-нi, фiнaнcoвi. Щoдo фiнaнcoвиx pеcypciв, тo е дoцiльним пев-ну ïx чacтинy пеpедбaчити у деpжaвнoмy тa мicцевиx бюджетax. Taкoж е cпpийнятливим чacтинy виявлениx кoштiв, як вига-pиcтaнi з пopyшенням нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, пеpедa-вaли дo гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй. Taкoж мoжливo викopиcтaти гашти iнoземниx пapтнеpiв тa блaгoдiйнi пoжеpтви. Для уник-нення пiдкyпy члеыв гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй дoцiльнo пpoвo-дити дoдaткoвi пеpевipки тa oпpилюднювaти дoxoди i витpaти гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй, як здiйcнюють тaкi пеpевipки. Oкpе-мi зpyшення у poлi тa пoвнoвaженняx гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй у cфеpi кoнтpoлю зa дiяльнicтю зaклaдiв, де викopиcтoвyютьcя бюджетнi кoшти вже зpoбленi. Ta^ у пpoектi зaкoнy «Пpo o^i-ту» у pедaкцï'' SO15 po^ cт. б1 «Гpoмaдcьке yпpaвлiння у cфеpi ocвiти» пеpедбaченo: «cyб'eкти гpoмaдcькoгo caмoвpядyвaння: iнiцiюють й беpyть yчacть у oбcтеженнi якocтi ocвiти в aдмiнi-cтpaтивнo-теpитopiaльниx oдиницяx тa oпpилюднюють pе-зyльтaти; внocять дo opгaнiв викoнaвчoí' влaди пpoпoзицï'' щoдo yдocкoнaлення змicтy ocвiти» [1б].
Беpyчи дo yвaги aктyaльнicть юpидичнoгo зaбезпечення у фyнкцioнyвaннi гpoмaдянcькиx opгaнiзaцiй, Укaзoм Пpези-дентa Укpaí'ни бyлo зaтвеpдженo Cтpaтегiю деpжaвнoï пo-лiтики cпpияння poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi [17]. Згiднo з цим yкaзoм ocнoвними нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми, щo pегyлюють фyнкцioнyвaння гpoмaд-cькиx opгaнiзaцiй, е:
I. Miжнapoднi aкти.
Зaгaльнa деклapaцiя пpaв людини; Koнвенцiя пpo зaxиcт пpaв людини i ocнoвoпoлoжниx cвoбoд; Miжнapoдний пaкт пpo гpoмaдянcькi тa пoлiтичнi пpaвa; Koнвенцiя пpo дocтyп дo iнфopмaцïí.
II. Haцioнaльнi a^K
Koнcтитyцiя Укpaïни; зaкoни Укpaï'ни: ^po oб'eднaння гpo-мaдян»; «Пpo coцiaльний дiaлoг в Укpaïнi»; «Пpo мюцеве ca-мoвpядyвaння в Укpaïнi»; ^po iнфopмaцiю»; «Пpo пpoфеciй-нi ^лки тa ïx пpaвa тa гapaнтïí дiяльнocтi»; «Пpo мoлoдiжнi тa дитячi opгaнiзaцïí»; «Пpo вoлoнтеpcькy дiяльнicть»; ^po cвo-бoдy coвicтi тa pелiгiйнi opгaнiзaцïí».
Цi тa iншi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти cклaдaють ocнoвy дi-яльнocтi гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй, пpoте в cyчacниx yмoвax дo циx aктiв щoдo oкpемиx cпецiaлiзoвaниx opгaнiзaцiй неoб-x^o внеcти змiни, пеpедбaчивши функцГ'' дocтyпy дo фopмy-вaння, викopиcтaння тa кoнтpoлю зa фiнaнcoвими pеcypcaми деpжaвнoгo фopмyвaння. Дo pечi, в цьoмy yкaзi пpo нaявнicть
такоУ проблеми вказуеться: «...недосконалють чинного зако-нодавства створюе штучн¡ бар'ери для утворення та д¡яльност¡ ¡нститут¡в громадянського сусптьства» [17].
Результатом реал^аци цих концептуальних засад повинно бути створення прозороУ системи за формуванням та вико-ристанням державних фЫансових ресурс¡в.
Терм'нолопчний апарат. Ця теорт базуеться на дотичних положеннях двох сумжних наук - фЫансв та соцюлоги, тому використовуе терм¡ни та поняття, якими оперують ц науки, зокрема:
- у фЫансах - бюджет, бюджетна система, м¡жбюджетн¡ трансферти, податки, дотацп, субсидп, донори та реципюн-ти, фонди державного соцвльного страхування, оплата пра-ц¡, ф¡нансова пол¡тика, ф¡нансов¡ ресурси;
- у соцюлоги - соцюльний захист, соц¡альна допомога, со-ц¡альн¡ нормативи, ¡ндив¡д, сусп¡льство, соцвльна система, соц¡альна пол¡тика, верстви населення, громадянське сус-п¡льство, ¡нституци, орга^заци, електорат.
Терм¡н «¡нституци» вжито зпдно з поглядами Дугласа Се-ста Норта (1920-2015), американського економ¡ста, со-ц¡ального ф¡лософа, ¡сторика, лауреата Нобелевсько'У преми з економ¡ки (1993) який пщ ¡нституц¡ями розум¡в сукупн¡сть правил, процедур, вщповщностей, закон¡в, правил гри, тра-диц¡й, моральну ¡ етичну поведЫку [18]. Дещо ран¡ше таку ж пози^ю займав Т. Веблен (1857-1929), який вжив цей термЫ у прац «Теория праздного класса: Экономическое исследование институций» (1899).
Об'ектом дослдаення теори е обсяги державних фЫансо-вих ресурс¡в, як¡ формуються, затверджуються та викорис-товуються органами влади всГх р¡вн¡в за обов'язковоУ участ¡ громадських ¡нституц¡й.
Предметом дослщження теори е сусп¡льн¡ процеси, як ви-никають м¡ж державними органами влади та населенням з приводу формування та використання фЫансових ресурса, зокрема бюджетних з перманентною участю громадських оргаызацм.
Запропонована теор¡я е адаптованою до сучасних реал¡й УкраУни та обгрунтовуе п¡двищення економ¡чного та соцЬ ального розвитку. Ця теорт враховуе сучасний стан суспть-ства, його проблеми та пропонуе яюсно нов¡ п¡дходи до вирЬ шення проблеми забезпечення динам¡чного розвитку.
Отже, використання цГеУ теор¡i' дозволить: формувати вщ-пов¡дн¡ модел¡ функц¡онування окремих пщсистем суспть-но'У системи - фЫансово'У, демографнно'У, соц¡альноi' з опти-мальним витрачанням ф¡нансових ресурс¡в; суттево знизити р¡вень корупци в органах влади; реал^увати один ¡з основних принципа функц¡онування демократично' держави - спра-ведливе використання ф¡нансових ресурса: реал¡зувати по-ложення багатьох нормативно-правових акт¡в УкраУни щодо ефективного використання фЫансових, зокрема бюджетних ресурс¡в; значно зменшити потребу у державних фЫансових ресурсах шляхом Ух використання за призначенням.
Висновки
Сусп¡льн¡ процеси, як нин¡ формуються п¡д впливом зо-вн¡шн¡х глобал¡зац¡йних чинник¡в, а також внутршы, можуть
бути як позитивними, так ¡ негативними. 0волод¡ння меха-н¡змами управл¡ння такими процесами - складне завдання державного значення. Запропонована теорт громадських ¡нституцм з фЫансовою складовою покликана сприяти дГе-вому контролю за фЫансовими державними ресурсами.
Список використаних джерел
1. Гурицька М.С. Громадянське сусптьство: теорт i практика / М.С. Гурицька// Вюник СевДТУ Вип. 91: Полп"олопя: Зб. наук. пр. -Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. - С. 219-222.
2. Розвиток громадянського сусптьства в УкраУнг минуле, сучас-нють, перспективи: [колективна монографiя] - за заг. ред. О.М. Ру-денко та С.В. Штурхецького. - Острог: 1ГСУ, Видавництво Нацiональ-ного унверситету «Остроська академiя», 2014. - 328 с.
3. Громадянське сусптьство: ¡сторт та сучаснють: моногра-фiя / [Т.В. Розова, О.С. Бтоусов, Л.В. ВЫокурова та ¡н.] за заг. Ред. Т.В. РозовоУ. - Одеса: Юридична лiтература, 2010. - 344 с.
4. Hobbes Thomas De Cive (The Citizen) Philosophical Rudiments Concerniny Government and Society. by Thomas Hobbes 1651. Introdiction by the Editor
5. Руссо Жан-Жак Про сусптьну угоду або принципи политичного права / Пер. з фр. та нм. О. Хима. - К.: Port Royal, 2001. - 349 c.
6. Гегель Г.В.Ф. Роботы разных лет. В 2-х т. Г.В.Ф. Гегель. - М.: 1971. - Т. 2. - 486 с.
7. Дтова документацт Гетьманщини XVIII ст.: зб. документа / НАН УкраУни; 1нститут укр. археографУУ. Упор. В.Й. Горобець. - К.: На-укова думка, 1998. - 392 с.
8. Копиленко О.Л. Держава i право УкраУни. 1917-1920 / О.Л. Копиленко. - К.: Либщь, 1997. - 208 с.
9. Дно «кам^адзе»: як змЫювався рейтинг А. Яценюка / Слово i дто. 4 грудня 2015 р. [Електрон. ресурс] Режим доступу: www. slovoidilo.ua
10. Офщйний сайт ДержавноУ служби статистики УкраУни/ [Електрон. ресурс] Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua
11. Сучасний тлумачний словник украУнськоУ мови: 100000 слв / За заг. ред. д-ра фтог. наук, проф. В.В. Дубтинського. - X.: ВД «ШКОЛА», 2009. - 1008 с.
12. Ковальов М. Современная финансовая теория и финансовое образование / М.М. Ковальов. [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.safbd.ru
13. Финансы. Зви Боди / Зви Боди, Роберт Мертон. Пер. с англ. -Изд-во Вильямс, 2007. - 592 с.
14. Селванов А.О. Питання теорУУ конституцмного правосуддя в УкраУ'нг актуальы питання сучасного розвитку конституцмного правосуддя / А.О. Селванов, А.А. Стрижак. - К.: Логос, 2010. - 236 с.
15. Коментар до проекту Доктрини ¡нформац^ноУ безпеки УкраУни. [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua
16. Проект Закону УкраУни «Про освпу» (редакцт 2015 р.) [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.mon.gov.ua
17. Указ Президента УкраУни «Про стратегю державно'' политики сприяння розвитку громадянського сусптьства в УкраУ^ та першо-чергов¡ заходи щодо П реалкзацп. [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.zakon5.rada.gov.ua
18. Норт Дуглас Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Норт Дуглас, пер. на рус. язык А.Н. Нестеренко. - М.: 1967. - 326 с.
