CC BY
94
The study reveals of the use of GMOs in agriculture, due to issues of economic security of a particular region or country as a whole.
To determined the impact of risks and control for developing and developed countries that are important aspects of farming. Changes in weather, climate, productivity, price values, public policy, the situation on global markets can cause large fluctuations in agricultural production, and consequently affecting the income of agricultural producers. Risk management includes a range of strategies that reduce the social and financial implications of possible changes affecting the production and income of farmers.
There is a need for an in-depth study of the theoretical and practical aspects of the impact of the risk of gene transferring in the context of insurance protection.
Keywords: genetic engineering, agricultural entrepreneurship, risk of gene transferring, transgenic crops, the insurance protection.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 18-25 УДК 364.32:346.6 JEL: G 20, 22, 29
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3Z3
О. Гаманкова, д-р екон. наук, проф., С. Шиммв, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАХУВАННЯ В1Д НЕЩАСНИХ ВИПАДК1В В УКРА1Н1
Статтю присвячено особливостям фнансового забезпечення державного та недержавного страхування eid нещас-них випадкв. Аналiзуеться методика формування ставок страхових премй у сферi недержавного страхування вiд не-щасних випадюв. До^джуеться практика реформування фнансового забезпечення державного соцального страхування вiд нещасних випадюв. Аргументовано висновок щодо необхiдностi запровадження науково обфунтованого пдходу до визначення ставок страхового внеску у сферi державного соцального страхування на основi математичноУ статистики та актуарних розрахунюв з метою забезпечення таких умов, як з одного боку, дозволяють застрахувати ризик, а з ншого - забезпечити страховику можливсть безумовного виконання страхових зобов'язань.
Ключовi слова: система загальнообов'язкового соцального страхування; державне соцальне страхування вiд нещасних випадюв; недержавне страхування вiд нещасних випадюв; страховий тариф; единий соцальний внесок.
ВСТУП. 1нтегра^я УкраТни в свтовий со^ально-економмчний прослр визначае необхщнють трансформа-цп нацюнальноТ системи социального захисту громадян, в складi якоТ важливе мюце належить страхуванню вщ нещасних випадюв. Страховий захист вщ нещасних випадюв, включаючи як державне со^альне страхування, так i недержавне особисте страхування, поки що зали-шаеться в нашм краТн нерозвиненим i вкрай суперечли-вим. Це обумовлюеться багатьма чинниками, серед яких - упов^ьнення розвитку нацюнальноТ економки в умо-вах фЫансовоТ кризи, ТТ структурна перебудова; знижен-ня в УкраТн частки працездатного населення; трансфо-рма^я трудових вщносин i пов'язаних з ними со^альних ризиюв; збереження високого рiвня "тЫьовоТ" економки. За цих умов страхування вщ нещасних випадюв потре-буе суттевого реформування з метою перетворення на ефективну систему, яка б фунтувалася на довiрi i со^а-льнм вщповщальносл як державних, так i приватних Ыститулв. В контекст пiдвищення ефективностi страхування вщ нещасних випадкiв особливоТ уваги потребуе його фiнансове забезпечення на основi використання механiзмiв взаемодп бiзнесу i держави, спрямованих на координацю зусиль сторiн та забезпечення врахування Ытереав держави i бiзнесу при розробцi та проведеннi масштабних соцiальних реформ.
В перiод трансформацшних процесiв, що вщбува-ються в економiцi УкраТни, питання страхування вщ нещасних випадкiв потребуе подальшого дослщження, перш за все, з огляду на формування фшансових ре-сурав, необхiдних для його органiзацiТ та здмснення. Необхiдний та достатнiй обсяг фЫансових ресурсiв, зосереджених у вщповщних грошових фондах (страхових резервах), е гарат1ею виконання страхових зобов'язань перед застрахованими особами в системi страхування вщ нещасних випадюв. Основним джерелом формування таких грошових фондiв по лжи державного страхування виступае единий со^альний внесок, по лшп недержавного страхування - страхова премiя. Специфка страховоТ дiяльностi вимагае, щоб ставки единого страхового внеску i ставки страхових премм фунтувалися на оцiнцi рiвня ризику, а адмнстрування вiдповiдних процесiв вщповщало вимогам сучасного
бiзнес-середовища. Недотримання цього принципу призводить до неспроможностi страховика виконати своТ зобов'язання перед застрахованою особою в на-лежному обсяз^ робить систему страхування вiд нещасних випадюв неефективною, незважаючи на постмш спроби модернiзацiТ соцiальноТ сфери та змши у зако-нодавчм та нормативнiй базi стосовно справляння в УкраТн единого соцiального внеску.
Метою даноТ статтi е порiвняльний аналiз методiв формування фiнансового забезпечення страхування вщ нещасних випадкiв в ^ct^í загальнообов'язкового державного соцiального страхування i в сеюгр приватного страхування з урахуванням вiрогiдностi настання страховоТ поди та врахування ступеню ризику; аналiз останнiх законодавчих змЫ щодо справляння i адмЫю-трування единого со^ального внеску.
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ. Питання забезпечення страхового захисту члеыв суспiльства вiд дм со^альних ризикiв перебувають в центрi уваги багатьох вп"чизняних i зару-бiжних учених i практикiв. Так, значимий внесок у формування нацюнальноТ концепцп со^ального страхування зробили В.Д. Базилевич, Н.М. Внукова, О.А. Гршнова [11], С.С. Осадець, С.1. Юрiй та iн. Теоретично-прикладним аспектам страхового захисту громадян вщ нещасних випадюв присвятили своТ роботи вп"чизнян дослщники: Ю.П. Гришан, О.М. Залетов, Г.М. Третьякова та ík Питання розбудови ефективних систем соцiального страхування, включаючи страхування вщ нещасних випадюв, знайшли свое вiдображення в роботах таких за-рубiжних авторiв як Ф. Эллiс [5], П. Фокс., Г. Хазелл, Н. ЫкулЫа [6], G.Girunig [19], P. Hall [19] та н
В УкраТш дослщження на тему страхування вщ нещасних випадюв регулярно оргашзовуються Федераць ею професiйних спiлок УкраТни [17], Мастерством соць альноТ полiтики УкраТни, Нацiональним iнститутом стратегiчних дослщжень при президентовi УкраТни та Ышими украТнськими та мiжнародними органiзацiями. Однак бтьшють виконаних дослiджень орiентованi на розв'язання фрагментарних окремих проблем розвитку державного i недержавного страхування вщ нещасних випадюв. Загальн питання взаемодп держави i бiзнесу, вдосконалення со^ального страхування i пiдвищення
© Гаманкова О., Шиммв С., 2016
його ефективностi, порiвняльного аналiзу свiтових та вiтчизняних тенденцiй у розвитку страхування вщ не-щасних випадш системно не розглядалися i не отри-мали глибокого вивчення. Вони залишаються гостро дискусiйними i вимагають додаткових дослiджень. Не-достатньо опрацьованими також залишаються питання науково обфунтованих методiв формування фЫансо-вого забезпечення системи страхування вщ нещасних випадш, особливо встановлення науково обфунтова-них страхових тарифiв (ставок единого со^ального внеску та ставок страхових премм) при державному та недержавному страхуванн вiд нещасних випадкiв; не дослщжуються сучаснi тенденцií та пщходи до рефор-мування цiеí системи, що, вщповщно, не дозволяе окреслити перспективи подальшого розвитку страхування вщ нещасних випадкiв в Украшк
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Результати наших попередшх дослiджень [1] свiдчать, що в системi загаль-нообов'язкового державного социального страхування (ЗОДСС) кошти соцiального страхування вщ нещасних випадкiв на виробниф^ та професiйних захворювань перерозподiляються таким чином, що за даним видом страхування акумульован страховi внески одразу пере-творюються на страховi виплати. Це означае, що юную-чий страховий тариф не дае можливост нагромаджувати кошти у Фондi социального страхування. Тому постае завдання дослщження методичних пiдходiв до формування страхового тарифу единого со^ального внеску (еСВ) на предмет його вiдповiдностi ризиковiй сутностi економiчних вiдносин мiж суб'ектами державного со^а-льного страхування вщ нещасних випадкiв. Дане завдання сформовано в таш площиш, що повинно вщо-бразити коректнють побудови страхового тарифу вщповщно до основних положень теорií страхування. Для цього в статтi здмснено аналiз формування страхових тарифiв у системi загальнообов'язкового державного соцiального страхування вщ нещасних випадкiв та практику формування тарифiв у недержавному страхуваннк
При проведенi дослiдження використано загальнона-уковi та спецiальнi методи дослщження: поеднання юто-ричного та лопчного - при вивченнi еволюцп системи страхового захисту вiд нещасних випадш; теоретичного узагальнення, порiвняння та аналоги - при формулю-ванн наукових положень, уточненнi i систематизацп по-нятiйного апарату страхування вщ нещасних випадкiв; економiко-статистичнi методи, зокрема статистичний i графiчний аналiз, кореляцмно-регреайний аналiз - для дослiдження взаемозв'язш в системi страхування вiд нещасних випадш, виявлення чинниш и розвитку, дослщження мiжнародного досвiду розбудови таких систем та |'х фiнансового забезпечення; експертних оцiнок - для оцЫювання форм та методiв фЫансового забезпечення соцiального захисту громадян Укра'ни вiд нещасних ви-падкiв; системний та комплексний пщходи - для розроб-ки й обфунтування пропозицм щодо реформування методики нарахування та справляння ССВ.
lнформацiйну базу дослщження становлять законо-давчi та нормативно-правовi акти з питань страхування; статистичн звiти та нормативнi акти Мшютерства соць ально' полiтики, Пенсшного фонду Укра'ни, Фонду соць ального страхування Укра'ни, Нацiональноí комiсií, що здмснюе державне регулювання у сферi ринкiв фЫан-сових послуг, Державного компоту статистики, Мшю-терства фшанав Украши, Мiжнародного валютного фонду; Свппвого банку; вiтчизняна та Ыоземна моногра-фiчна i спецiалiзована перюдична лiтература.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ. Головною проблемою фь нансового забезпечення страхування вщ нещасних випадш е встановлення необхщних та достатнiх ставок
страхових внесш ССВ та страховоí преми (страхових тарифiв), якi б забезпечували надходження кош^в, до-статнiх для фшансування страхових виплат за страхо-вими подiями. Особлива увага при цьому мае бути спрямована на використання оптимально! методики обчислення страхових тарифiв. Зазначена методика е тим Ыструментом, який дозволяе сформувати науково обфунтовану фЫансову базу для здмснення страхового захисту населення вщ нещасних випадш.
Запровадження науково об^рунтованого пiдходу до встановлення страхових тарифiв е особливо актуаль-ним для державного со^ального страхування. В сис-темi ЗОДСС наявнi на даний момент рекомендацп щодо оцiнки та аналiзу ризикiв у державному страху-ваннi вiд нещасних випадкiв носять загальний характер. Страховий тариф ССВ е фксованим та не врахо-вуе рiвень ризику галузi виробництва та його ймовiрнi-сну оцшку, що свiдчить про необ^рунтованють i неко-ректнiсть наявного шструментарю для аналiзу ризикiв та вiрогiдних страхових виплат при здiйсненнi державного со^ального страхування вiд нещасних випадюв. Вiдсутнiсть систематизацií практичноí складово1 побудови оптимальноí системи для аналiзу ризикiв в сферi со^ального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi зумовлюе необхiднiсть порiвняльного аналiзу методичних пiдходiв побудови страхових та-рифiв в недержавному (добровiльному та обов'язко-вому особистому страхуваннi вщ нещасних випадкiв) та державному загальнообов'язковому со^альному страхуваннi вiд нещасних випадюв громадян.
В нашому аналiзi принципово важливим е визна-чення того, що побудова страхового тарифу та його структурних елемен^в при формуванн фшансового пщ^рунтя страхового захисту вщ нещасних випадкiв у сферi недержавного та державного страхування повинно мати наукове об^рунтування. Визначення цши страхово1 послуги, у т.ч. послуги страхування вщ нещасних випадкв, належить до сфери дiяльностi акту-арiíв, тобто фахiвцiв в област страховоí та фiнансовоí математики. Вш проводиться на основi методiв цих дисциплш i визнаеться як самостшний науковий на-прям. Основними проблемами, як розв'язуе актуарна математика, е моделi розподiлу виплат i визначення спйкосл страхових операцiй [2, 3].
Серед основних та визначальних критерпв, що вра-ховуються при побудовi моделей, е:
• дiя закону великих чисел, вщповщно до якого при достатньо великому обсязi страхового портфеля середнм розмiр страховоí виплати за портфелем дорь внюе математичному очкуванню середньоí страховоí виплати, а вщхилення фактичного розмiру страховоí виплати вщ очiкуваного з певною точнютю лежать в заданому iнтервалi;
• однорщнють вибiрки, оскiльки, якщо об'екти страхування неоднорщш, то 1х необхщно групувати за основними ознаками. Чим бтьш схожi характеристики мають об'екти всередин вибiрки, тим бiльш стандарт-ними е страховi випадки, тим ближчим е середшй роз-мiр страховоí виплати до очiкуваного розмiру;
• залежнiсть ризикiв мiж собою, тобто 1х кореляцiя у портфелi;
• подiл ризикiв на нормальн i катастрофiчнi;
• розподiл ризигав всерединi портфеля i проблема кумуляцп збитку, оскiльки випадковий набiр ризигав може призвести не до згладжування, а до зб^ьшення збитку [4].
Страховi тарифи в недержавному (приватному) страхуванн обчислюються рiзними методами: на основi теори ймовiрностi та методiв математичноí статистики; на базi експертних оцЫок; за методом аналогiй; з вико-
ристанням математично'1' статистики та розрахунку до-хiдностi. Для нагромаджувальних довгострокових видiв страхування iснують ^i методики, якi ми залишаемо поза увагою, оскiльки страхування вiд нещасних випад-кiв належить до ризикового страхування [4].
На практицi методика, що базуеться на використанн загально'1' математичноТ статистики, передбачае, що:
• юнуе статистика, яка дозволяе оцЫити ймовiр-нiсть настання страховоТ поди, суму страхових вщшко-дувань i сукупну страхову суму за ризиками, прийнятим на страхування, за ктька рош;
• розрахунок тарифiв проводиться при заздалегщь визначенiй кiлькостi договорiв, якi передбачаеться укласти зi страхувальниками;
• розвиток ризику у час (тобто залежнють збитко-востi вщ термiну дм договору) носить лУйний характер [5, с. 78].
Зазначена методика дае необхщы результати при проведены масових видiв страхування на основi наяв-но'1 страховой' статистики за певний перюд часу або за вщсутносп такоТ використовувати статистичну Ыфор-мацiйну базу. Отже, страхування вщ нещасних випадкiв пiдпадае пщ можливiсть ïï застосування цiеï методики. Визначення страхового тарифу на основi страховоТ статистики за ктька рош здiйснюеться з урахуванням прогнозованого рiвня збитковостi страховоТ суми на наступний рк. Наявнi статистичнi дат дають можли-вiсть сформувати певне уявлення щодо середньоТ ве-личини збитку i його вщхилення, частоту настання
страхових випадш, як приймаються на страхування, характеристики ризику. Однак в умовах нестабтьносл, притаманноТ страховому ринку Украши протягом кть-кох останнх рокв, iснуе можливiсть помилки не ттьки при оцiнцi ризиш, але i при Ух прогнозуванн на майбу-тне. Факторiв, що впливають на майбутнi характеристики ризику, безлiч: змiна обсягiв та структури страхового портфеля, iнфляцiя, кримшогенна обстановка, загальне погiршення фiнансового стану споживачiв страхових послуг тощо. Кожен з цих чинниш впливае на розмiр страхового тарифу, тому слщ бтьш ретельно пiдходити до ймовiрного вiдхилення вiд очiкуваного результату.
При проведены страховиком особистого страхування вщ нещасних випадш страховi тарифи розраховуються ним самостiйно для кожного виду i варiанту страхування. На величину страхового тарифу впливае низка фаюгрв, визначальними серед яких е: ймовiрнiсть настання страхового випадку, вщносна мiра ризику, перелiку ризикiв, на випадок настання яких проводиться страхування, i встановленого розмiру страхових виплат за кожним з них. Врахування вах фаюгрв та правильний розрахунок актуарiями страхових тарифiв визначае та забезпечуе фЫансову стабiльнiсть страхових операцм страховика, а також його можливють виконувати прийнятi на себе зо-бов'язання за ризики перед страхувальниками.
Страховий тариф (брутто-тариф) складаеться з нет-то-тарифу та навантаження i мае таку будову (рис.1):
Рис. 1. Будова страхового тарифу
Джерело: розроблено авторами за [6, 3, 7]
Розрахунок тарифних ставок для ризикових видiв страхування здмснюеться на основi таких даних:
• Kg - планове число договорiв,
• P (A) - ймовiрнiсть настання страхового випадку,
• CC - середшй розмiр страхово'1' суми за одним договором страхування,
• CB - середня страхова виплата за одним договором страхування при настанн страхового випадку.
• (у) - гаран^я необхщноТ ймовiрностi, з якою зь
браних внескв повинно вистачити на страховi виплати за страховими випадками.
• a (у) - коефiцiент, залежний вщ гарантп безпеки (гамма).
Нетто-ставка призначена для формування страхових резервiв. В разi стiйкостi страхового ряду до складу нетто-ставки включаються базова частина нетто-ставки (To) i ризикова надбавка (R).
T = To + R, (1)
За рахунок базовоТ частини нетто-ставки, яка е основою тарифу, формуються страховi резерви, як слу-гують джерелом страхових виплат.
Нетто-ставка дорiвнюе базовiй ïï частини у випад-ках, коли спостер^аеться планомiрний розвиток ризику. Однак осктьки страхова премiя е середнiм розмiром
даних платежiв, то можливi позитивы i негативн його вiдхилення. Для компенсацп можливих вiдхилень до базово'1' частини тарифу iснуе гарантiйна (ризикова) надбавка, яка призначаеться для фЫансування випад-кових вiдхилень реального збитку вщ його очiкуваноï величини [8]. Метою введення ризиково'1' надбавки е врахування ймовiрних перевищень кiлькостi страхових випадш над |'х середнiм значенням.
R = To xa(r)xtEpA , (2)
o v' \n x P(A)
Основна частина нетто-ставки (To) вщповщае сере-днiм страховим виплатам, що залежать вщ ймовiрностi настання страхового випадку, середньоï страхово'1' суми i розмiру середньо'1' страхово'1' виплати .
На розмiр нетто-ставки у ризиковому страхуваннi при формуванн страхового тарифу впливае показник ймовiр-ностi настання страхових випадгав, який за своею суттю i визначае саму нетто-ставку. Як наслщок, тариф нетто буде зростати iз зростанням ризику. Зазвичай для розрахунку тарифу нетто використовують наступну формулу:
Тн = Р(А) x K x 100, (3)
де А - страховий випадок; Р(А) - ймовiрнiсть настання страхового випадку; К - коефiцiент збитковосп страхо-
boï суми (вiдношення розммру середнього po3Mipy страховоТ виплати до середнього po3Mipy страховоТ суми).
Для визначення ймовiрностi настання страхових випадюв страховi органiзацiï використовують вiдповiднi статистичнi данi, наприклад, показники юлькосл нещасних випадкiв, число аварш на виробничих пщприемст-вах, число аварш на дорогах, тощо. Ймовiрнiсть настання страхового випадку визначаеться на пiдставi статистичних даних i характеризуе закономiрностi страхування вщ нещасних випадкiв.
Поряд i3 цим, принципово важливим для розрахунку страхового тарифу виступае спорщненють порiвнюва-них ознак, однорiдних й пов'язаних з цим майнових н тереав вiд одного або сyкyпностi страхових ризиюв за встановленими для вах або окремих застрахованих об'екпв умовам, способам Т'хнього страхового захисту. Йдеться про гомогеннють дослiджyваних страхових сукупностей. Це означае, що групи, для яких визначаеться показник ймовiрностi, повинн бути однорщними. Так, наприклад, в недержавному страхуванш вiд нещасних випадюв тариф визначаеться окремо для дл"ей i окремо для дорослих. Це свщчить про юнування двох видiв страхування вiд нещасних випадюв: страхування вщ нещасних випадюв дл"ей та страхування вiд нещасних випадюв дорослих. Ознака гомогенности при розрахунку страхових тарифiв е ключовою i не повинна по-рушуватися при жодних обставинах. Зумовлено це тим, що дiти та доро^ пiддаються впливу рiзних ризикiв, вiдповiдно своему вiкy i способу життя.
Ще одна складова страхового тарифу, його цiнова частина - навантаження. З метою зниження самого страхового тарифу навантаження може змшюватися, що мае велике значення в умовах конкуренцп на страховому ринку. Якщо на ринку страхова послуга корис-туеться попитом, величина навантаження може збть-шуватися за рахунок включення в не'Т прибутку. Якщо тарифна ставка розрахована правильно, забезпечуеть-ся необхщний баланс мiж доходами i витратами страховоТ оргаызацп. При розрахунку тарифiв за договорами недержавного страхування вщ нещасних випадкiв враховуеться ряд фактов, якi впливають на розмiр страхового тарифу та коригyючi коефiцiенти, що зале-жать вiд термЫу страхування.
Розрахунок страхових тарифiв при загальнообов'яз-ковому державному соцiальномy страхуванш вщ неща-
сних випадкiв на виробництвi принципово вiдрiзняються вiд описаних вище. Вщповщно до Закону УкраТни "Про збiр та облiк единого внеску на загальнообов'язкове державне со^альне страхування" вщ 01.01.2016 №2464-17, еСВ - це консолiдований страховий внесок, збiр якого здiйснюеться до системи загальнообов'язкового державного соцального страхування в обов'язко-вому порядку та на регулярна основi з метою забезпечення захисту прав застрахованих оаб на отримання страхових виплат (послуг) за дючими видами загальнообов'язкового державного со^ального страхування [9]. Страховий тариф при цьому встановлюеться по вщношенню до фонду оплати прац i вщповщно до ви-значених законодавством пропорцш розподiляеться мiж фондами соцiального страхування.
До ачня 2016 року, еСВ визначався вщповщно до класу професiйного ризику, до якого за основним видом дiяльностi було вщнесено пiдприемство, органiзацiю. Ставки страхових тарифiв встановлювались вiдповiдно до класу професмного ризику. Пiд класом професiйного ризику виробництва розyмiеться рiвень виробничого травматизму i професiйних захворювань за видами еко-номiчноï дiяльностi, що визначае стyпiнь вiрогiдностi втрати професшно'Т працездатностi або смертi пра^вни-ка пiд час виконання трудових обов'язюв, з урахуванням резyльтатiв аналiзy показникiв виробничого травматизму i професшних захворювань, а також обсягiв видатюв державного страховика - Фонду со^ального страхування вiд нещасних випадюв на виробниф^ та професiйних захворювань, пов'язаних iз забезпеченням загальнообов'язкового державного со^ального страхування вiд не-щасного випадку на виробництвi та професмного захво-рювання, якi спричинили втрату працездатност [10].
Нагадаемо, що в Закон УкраТни "Про збiр та облiк единого внеску на загальнообов'язкове державне соць альне страхування" вщ 13.03.2015 № 2464-17 було ви-дiлено 67 класiв професшного ризику, кожному ризику присвоено свш розмiр страхового внеску (див. табл. 1), який i визначав ставку еСВ, що в подальшому розподь лялась мiж соцiальними фондами. Вщповщно це свщчить про те, що саме державне со^альне страхування вщ нещасних випадюв впливало на визначення розмiрy еСВ i, вiдповiдно, на формування дохiдноï частини бю-джетiв всiх iнших соцiальних Фондiв.
Таблиця 1. Po3Mip единого внеску залежно вщ класу nрофесiйного ризику
КР % КР % КР % КР % КР % КР % КР % КР %
1 36,76 10 36,88 19 37,16 28 37,51 37 37,87 46 38,19 55 38,66 64 40,4
2 36,77 11 36,9 20 37,17 29 37,58 38 37,96 47 38,24 56 38,74 65 42,61
3 36,78 12 36,92 21 37,18 30 37,6 39 37,97 48 38,26 57 39,01 66 42,72
4 36,79 13 36,93 22 37,19 31 37,61 40 37,99 49 38,28 58 39,02 67 49,7
5 36,8 14 36,95 23 37,26 32 37,65 41 38 50 38,45 59 39,1
6 36,82 15 37 24 37,3 33 37,66 42 38,03 51 38,47 60 39,48
7 36,83 16 37,04 25 37,33 34 37,77 43 38,05 52 38,52 61 39,76
8 36,85 17 37,06 26 37,39 35 37,78 44 38,1 53 38,54 62 39,9
9 36,86 18 37,13 27 37,45 36 37,86 45 38,11 54 38,57 63 40,19
*Прим1тка. КР - клас професшного ризику
Джерело: [10]
Застосування диференцшованих ставок еСВ е ло-пчним. Такий пiдхiд використовуеться й Ышими кра'Т-нами. Так, наприклад, у Ымеччиш налiчyеться близько 600 кпаав професiйних ризикiв, в lталiï - 300 [11, с. 22-28.]. При цьому особливо пщкреслимо, що в цих державах вщсутш види дiяльностi, пов'язан з видобу-тком i збагаченням руд кольорових металiв i на даний час не фксуеться зниження рiвня життя громадян i
зростання со^ально незахищених верств. Це свщчить про те, що в розвинених краТнах юнуе ще бтьш детальна галузева класифiкацiя.
Для роботодав^в розмiр единого соцiального внеску нараховувався у вщсотках до сум фактичних витрат на оплату прац найманих пра^вниюв, що включали витрати на виплату основноТ та додатковоТ заробiтноТ плати, на iншi заохочувальнi i компенсацiйнi виплати, у
тому числi в натуральнiй формi, що визначалися вщпо-вщно до Закону Украши "Про оплату працГ, якi пщля-гають обкладенню податком з доходiв фiзичних оаб [9].
Тарифи були диференцiйованi по групах залежно вщ галузей (пщгалузей) економiки в залежностi вiд кла-су професiйного ризику, який залежав вщ величини Интегрального показника" i визначався за формулою:
1сгс :
ВФ сгс ВОПсгс
*100,
(4)
де 1сгс - iнтегральний показник, вщсотгав; ВФсгс - зага-льна сума видатюв вiдповiдноí страховоí галузевоí су-купностi видiв економiчноí дiяльностi, пов'язаних iз за-безпеченням страхування, за попередн три роки; ВОПсгс - розмiр фонду оплати працi, на який нарахову-еться единий внесок, вщповщно1 страховоí галузевоí сукупностi видiв економiчноí дiяльностi за попереднi три роки [12].
Чим вищий рiвень Ытегрального показника, тим, вщ-повщно, вищий клас професiйного ризику виробництва, починаючи з найменшого. Визначення галькосл класiв професiйного ризику виробництва здмснювалось шляхом групування iнтегральних показнигав. Класифiкацiя видiв економiчноí дiяльностi за класами професiйного ризику встановлена Постановою КабЫету Мiнiстрiв Укра-Тни вщ 8 лютого 2012 р №237 "Про затвердження порядку визначення класу професйного ризику виробництва за видами економiчноí дiяльностi" [10]. Дана постанова видтяе понад 500 видiв економiчноí дiяльностi.
Розмiр страхового внеску визначався за такою формулою:
СТ = Р + С,
(5)
де СТ - розмiр страхового внеску, вщсотгав; Р - розра-хункова складова частина страхового внеску, вщсотгав;
С - солщарна складова частина страхового внеску, що визначалася у результат розподту суми видатгав окремих страхових галузевих сукупностей видiв еконо-мiчноí дiяльностi, пов'язаних iз забезпеченням страхування, розрахункова складова частина страхового внеску яких перевищуе розмiр страхового внеску найвищо-го класу професмного ризику виробництва, мiж iншими сукупностями пропорцiйно 1х розмiру фонду оплати працi, на який нараховувався сСв, вiдсоткiв зазначено-го розмiру фонду оплати працк
Розрахункова складова частина страхового внеску визначалась за такою формулою:
Р = 1сгс + Нс
(6)
де Нсгс - навантаження для покриття витрат, пов'язаних з виконанням обов'язгав страховика, що визначаеться шляхом розподту таких витрат мiж страховими галузе-вими сукупностями видiв економiчноí дiяльностi пропо-рцiйно загальнiй сумi íх видаткiв, пов'язаних iз забезпеченням страхування, вщсотгав розмiру фонду оплати пращ на який нараховувався единий внесок, зазначе-них сукупностей.
Отже, ставка ССВ встановлювалася на рiвнi мiж 36,76% вiд суми оплати прац для 1-го класу до 49,7% для шютдесят сьомого класу. Пра^вники бюджетноí сфери сплачували зменшену ставку - 34,7%. Ставка страхового внеску встановлювалась вщповщно до адмь нютративно визначеного класу галузей економiки та ви-дiв дiяльностi за профеайним ризиком. При вiднесеннi виду економiчноí дiяльностi до iншого класу змЫювався вiдповiдно розмiр страхового тарифу. ЗмЫа страхуваль-ником протягом поточного року виду економiчноí дiяль-ностi не вела до змЫи розмiру страхового тарифу, уста-новленого на цей рк щодо такого страхувальника.
За таких умов вс пiдприемства, оргашзацп, установи, що працюють в однш галузi, сплачували ¿СВ за однаковими ставками незалежно вщ галькост нещасних випадкiв на пiдприемствах та реального стану безпеки прац на кожному з них. Це демотивовувало роботода-в^в щодо вкладення кош^в в безпеку працi пра^вни-гав, адже рiвень виробничого травматизму кожного окремого пщприемства не впливав на розмiр його навантаження щодо сплати ССВ. Зв'язку мiж розмiром внеску та рiвнем професiйного ризику окремого пщприемства не юнувало. Результатом тако1 ситуацií е сприй-няття пiдприемствами внескiв на страхування вщ нещасних випадкiв як витрат, яга можна мiнiмiзувати, напри-клад, шляхом зменшенням фонду оплати прац в ре-зультатi переведення зароб^них плат "в тЫь". Спробу зниження доволi високих розмiрiв ССВ Уряд здiйснив наприкiнцi 2014 р., прийнявши ршення щодо суттевого зниження тарифно! ставки.
Платники ССВ, починаючи з 1 ачня 2015 р. отрима-ли право зменшувати ставку внеску до 16% iз застосу-ванням понижувального коефiцiента 0,4. Але щоб отримати таке право, вони мали одночасно виконати чотири умови. Перша з них - збтьшення бази нараху-вання ССВ (тобто фонду оплати прац^ з таким розра-хунком, щоб величина основно! та додатковоí заробт ноí плати персоналу (в тому чи^ будь-яга заохочува-льнi виплати) кожного мюяця в 2015 р. перевищувала, щонайменше, в 2,5 рази середньомюячний аналопчний показник 2014 р. Зауважимо, що база нарахування мо-же збтьшуватися як за рахунок зростання заробп"них плат (в тому числi за рахунок легалiзацií íх тiньовоí час-тини) для вже працюючих роб^нигав, так i за рахунок найму бтьшо1 кiлькостi працiвникiв при збереженн оплати працi на колишньому рiвнi. Збiльшення бази нарахування ССВ саме в 2,5 р. вщповщае вимозi збе-реження попереднього обсягу внесгав до системи ЗОДСС (в т.ч. Пенсшного фонду) [13].
Друга умова, яка давала право на застосування понижувального коефiцiенту 0,4 - збтьшення в 2015 р. середньо1 заробп"но1 плати персоналу пщприемства, щонайменше, на 30% порiвняно з 2014 р. Проте ми вважаемо, що така вимога дискримЫувала сумлЫних платнигав податгав i демотивувала легальний бiзнес: роботодавцi, якi вже давно виплачували "бту" зарплату, навряд чи змогли б збтьшити фонд зароб^но! плати ще на 30%; тим бтьше сумнiвно, що вони б збть-шили його в 2,5 рази.
Третя умова - розмiр ССВ у розрахунку на одну особу працюючого персоналу навпъ пюля застосування понижувального коефiцiента при середнш ставцi ССВ у розмiрi 16% не могла бути меншою за 700 грн. Це озна-чае, що застосування, наприклад, ставки сСв у розмiрi 16,14%, можливе лише тодi, коли середня зароб^на плата на пiдприемствi становила б не менше 4337 грн. В той же час статистика свщчить, що у 2014 р. середня зароб^на плата в Укра1ы дорiвнювала лише 3263 грн [14]. На наш погляд, жодних пщстав очкувати стрiмкого зростання заробiтних плат в кра1ш на фонi системноí кризи, военних дм на сходi та вщчутного падiння ВВП не юнувало i не iснуе.
Четверта умова полягала в тому, щоб середня заробь тна плата на пiдприемствi складала не менше трьох мУ-мальних зарплат (3654 грн), виходячи з заплановано! мь нiмальноí зароб^но! плати станом на 1 ачня 2015 р. Якщо вона була нижча, мехаызм не працював. При цьому в категорю пiдприемств, яга не могли скористатися птьгою, потрапляли не ттьки представники малого бiзнесу, але й деякi великi промисловi пiдприемства.
Отже, досвiд 2015 року засвщчив, що iдея викорис-тання мехашзму зниження ССВ з метою детУзацп ринку заробiтних плат е достатньо спiрною. Мiнiстерство фЫанав УкраТни розраховувало отримати вiд детУза-цií 40 млрд грн додаткових коштв, проте те у 2015 рощ на потреби Мiнiстерства со^альноТ полiтики було видь лено 91,3 млрд грн з Державного бюджету УкраТни, що засвщчило про неефективнють проведених дм щодо легалiзацií фонду оплати прац [15].
Починаючи з ачня 2016 р. Урядом УкраТни було прийнято Ыше рiшення - Закон УкраТни "Про внесення змЫ до Податкового кодексу УкраТни та деяких законо-давчих актв УкраТни щодо забезпечення збалансова-ностi бюджетних надходжень у 2016 роцГ' вщ 24.12.2015 р. № 909^Ш, який вносить кардинальн змь ни до ряду нормативно-правових актв УкраТни [16]. Першою серед цих змiн е загальне зниження ставки СВС до 22% для пщприемств всiх видiв економiчноí
дiяльностi та галузей. Класи професiйного ризику, якi, хоч частково враховували ризик настання страхового випадку через рiвень ризикованост галузi повнютю лк-вiдованi та виключенi iз законодавства. На нашу думку, лквща^я класiв професiйного ризику е надто ризико-вим шляхом, який ставить вс пiдприемства, незалежно вiд галузi економiки в однi умови. I якщо ми говорили, що методика визначення СВС, яка дiяла до 01.01.2016 р. не враховувала рiвень ризику кожного окремого пщпри-емства окремоТ галуз^ то iснуюча едина ставка у 22% означае повну "зрiвнялiвку". Йдеться про те, що робо-тодавц сплачуватимуть однаковий розмiр ССВ, напри-клад, як за роботу офюних працiвникiв так i за роботу гiрникiв. Про врахування ймовiрностi виникнення неща-сних випадюв на виробництвi вiдповiдно до Закону вза-галi не йдеться, хоча вона е досить рiзною в рiзних га-лузях економiки, про що свщчать данi табл. 2.
Таблиця 2. klMOBiprncb виникнення нещасних виnадкiв на виробництвi у рiзних галузях економiки УкраТни
Галузь економiки Кшьмсть працюючих серед яких виникае один смертельний випадок на рiк HMOBipmcTb виникнення смертельного нещасного випадку
Прничодобувна 1 139 8,8*10-4
Енергетична 4 387 2,3* 10-4
Будiвництво 5 303 1,8* 10-4
Машинобудування 14 013 7,1* 10-4
Металургiйна 6 437 1,6* 10-4
XiMi4Ha 3 364 3,0* 10-4
Транспортна 5 945 1,7* 10-4
Зв'язок 63 450 1,6* 10-5
Житлово-комунальне господарство 12 274 8,1* 10-5
Аграрно-промисловий комплекс 5 199 1,9* 10-4
Джерело: розроблено авторами на основ! [17]
Також не можна залишати осторонь питання, умов прац робiтникiв, адже за единоТ ставки 22% роботода-вц взагалi не зацiкавленi покращувати рiвень безпеки на виробництвi, iнвестувати в створення гщних умов працi своТх робiтникiв. Якщо рiвень виробничого травматизму та ризиковють умов прац не впливае на ставку ССВ, то, на наш погляд, це порушуе страховi принципи формування вщповщних фiнансових джерел. Це не
ттьки призведе до погiршення стану безпеки пращ але й до дефщиту коштiв, особливо враховуючи ступiнь виробничого травматизму в УкраТ'ш: вже сьогодн кожен 10 нещасний випадок на виробниц^ в нашiй краíнi е смертельним [17]. Дан Мiжнародноí оргаызацп працi пiдтверджують надвисоку порiвняно з Ышими краТнами ймовiрнiсть виникнення нещасних випадгав на виробни-цтвi в УкраТн (див. табл. 3).
Таблиця 3. IlMOBipmcTb виникнення нещасних випадмв на виробництвi
Континент, краТна Кiлькiсть працюючих, серед яких виникае один смертельний випадок на рш Имовiрнiсть виникнення смертельного випадку за рш Имовiрнicть виникнення нещасного випадку за рш Кiлькiсть працюючих серед яких виникае один нещасний випадок на рш
Свропа 11636 8,6*10-5 6,6*10-2 15
Америка 6974 1,4*10-4 1,1*10-1 9
КраТни з ринковою економ1кою 23552 4,2*10-5 2*10-2 50
Колишн1 соц1алютичн1 краТни Свропи 7567 1,3*10-4 3,6*10-3 287
УкраТна 10425 9,6*10-5 1,7*10-3 588
Джерело: складено авторами на основ! [17, 18]
На нашу, думку, незважаючи на зменшення фюкаль-ного тиску на платнигав ССВ у 2016 р., вл"чизняна система соцiального страхування виявиться неспроможною забезпечити повною мiрою виконання державних со^а-льних зобов'язань за рахунок власних джерел. Через явну нежиттездатнють "зарплатноТ реформи", закладеноТ в нин чинному Податковому кодексi, надходження до Пенсйного фонду й Ыших соцiальних фондiв, на нашу думку, отриман не будуть. Навпаки, зниження ССВ, який е головним джерелом наповнення системи ЗОДСС, призведе до ще бтьшого дефциту ^еТ системи.
За недостатност надходжень ССВ, дефщит со^а-льних фондiв в нашшй краТн, вiдповiдно до Законв з
окремих видiв загальнообов'язкового державного соць ального страхування, покриваеться за рахунок кош^в державного бюджету. Так вщповщно, у Державному бюджетi на 2016 р. значно збтьшилося фЫансування Мiнiстерства соцiальноí полiтики до 153,1 млрд. грн. (порiвняно з 91,3 млрд грн у 2015 р.) [15].
ВИСНОВКИ. Порiвняння двох методiв розрахунку страхових тарифiв при страхуванн вiд нещасних випа-дкiв при недержавному i державному страхуваннi вщ нещасних випадкiв свiдчить про таке:
1. Встановлення страхових тарифiв при загально-обов'язковому соцiальному страхуваннi вщ нещасних випадкiв не вiдповiдае засадам теорп страхування,
адже при цьому не враховуються ступнь ризику i не визначаеться ймовiрнiсть настання страхового випадку. Законодавчi змiни, прийнятi у 2016 р., стали ще одним кроком вщходу вщ науково обфунтованих засад фор-мування фiнансовоï бази такого страхування, що свщ-чить про нестраховий характер мехашзму державного со^ального страхування вiд нещасних випадкiв.
2. У державному страхуванш вiд нещасних випад-кiв на виробництвi страховий тариф, за яким обчислю-еться еСВ, встановлюеться як цiлiсний, неподiльний норматив. У структурi страхового тарифу не виокрем-люються витрати на ведення справи, на попереджува-льш заходи, хоча щорiчно на ц цiлi закладаються чи-малi суми кош^в у складi бюджету Фонду со^ального страхування, на який, починаючи з 2015 р., покладено обов'язки здмснення державного соцiального страхування вщ нещасних випадкiв.
3. З 2016 р. скасовано диферен^а^ю СОВ, тобто скасовано формування груп страховой' сукупностi зале-жно вiд галузi економiки. Свiтова практика здiйснення со^ального страхування вiд нещасних випадкiв пока-зуе, що визначення тарифу страхування на кожен рк в кражах, де проводиться таке страхування, вщбуваеть-ся вiдповiдно до вiднесення галузi економiки до класу професiйного ризику на основi показникiв попереднього перюду(вщ року до шести рокiв) [18]. У Ымеччиш, на-приклад, застосовуеться так званий "перюд спостере-ження", на пiдставi якого професiйнi товариства прово-дять розрахунок страхових тарифiв. Термiн дiï страхо-вих тарифiв становить 6 рокiв. При розрахунку застосовуеться "нова методика навантаження", при яш ви-плати страхового забезпечення розглядаються за страховими випадками ттьки за "перюд спостережен-ня". Це сприяе пiдвищенню стимулiв для страхувальни-кiв з профтактики виробничого травматизму та профе-сшних захворювань [19]. В Украши при державному страхуванш вщ нещасних випадюв при формуваннi страхового тарифу ц чинники не враховуються, що демотивуе роботодав^в вiдносно покращення умов та безпеки прац на пiдприемствах.
4. До зазначених вщмшностей варто додати також ще споаб застосування страхового тарифу для визначення страхового внеску. У недержавному страхуванш при визначенш страховой' премп базою нарахування е страхова сума. Страхова сума виступае шдикатором розмiру зобов'язань страховика за кожним договором, в межах якого здмснюеться страхова виплата. У державному страхуванш вщ нещасних випадюв на виробництвi базою для нарахування СОВ е фонд оплати прац застраховано!' особи. У цьому видi соцiального страхування поняття "страхова сума" як обмежувач можливих страхових виплат не застосовуеться.
5. Вщсутня диферен^а^я тарифiв вщрахувань до Фонду соцiального страхування за галузями (пщгалу-зями) економiки. СОВ 22 % ставить всi пщприемства вах галузей в рiвнi умови. Це порушуе принцип справедливости i усувае економiчнi стимули полтшення умов працi. Пiдприемства рiзних галузей мають рiзнi показ-ники умов прац та стану здоров'я пра^вниюв, що ютот-но вiдрiзняються один вщ одного. Законодавчi заходи щодо охорони здоров'я робпшигав носять компенсацй ний характер, а вiдсутнiсть економiчного механiзму за-цiкавленостi роботодавцiв у створенш та забезпеченнi здорових i безпечних умов прац призводить, на жаль, до зростання профзахворювань i травматизму. В даний час практично вщсутня мотива^я страхувальнигав щодо виршення завдань зниження виробничого травматизму та професмноТ захворюваносп, а останш рефор-маторськi змiни щодо зниження ставки СОВ до 22%, по
суп, залишили робiтникiв без права на забезпечення гщних умов працк
В сучасних умовах, назрта необхiднiсть шукати стру-ктурнi ршення i новi методи забезпечення населення страхуванням вщ нещасних випадкiв. Тож, одним з перс-пективних напрямiв удосконалення страхування вiд нещасних випадгав визначаемо залучення приватного сектора для створення та залучення Ывестицм, фЫансу-вання, зниження витрат, а також надання страхових по-слуг зi страхування вiд нещасних випадкв на якiсно ви-щому рiвнi. Разом з тим, розвиток страхування вщ нещасних випадгав не можна розглядати у вiдривi вiд тiеï сис-теми, яка його продукуе, тобто вщ системи державного со^ального страхування. У зв'язку з цим маемо можли-вють зробити висновок про те, що потрiбно розглядати неоднозначну кориснiсть надання послуг зi страхування вiд нещасних випадюв в рамках державно!' чи недержав-ноТ системи, а життездатнють та ефективнiсть поеднання цих систем, маючи на увазi сприятливе стввщношення тарифiв страхових внескiв, а також якють i повноту нада-них послуг застрахованим особам.
ДИСКУС1Я. Виокремлеш нами проблеми формування фшансового забезпечення вiтчизняноï системи страхування вщ нещасних випадкiв та вщмшност в застосу-ваннi розрахунку страхових тарифiв у державному та недержавному страхуванш свщчать про те, що в сист^ ЗОДСС единий страховий внесок можна вважати "стра-ховим" лише за формальними ознаками. Його величина встановлюеться довтьно, без належного наукового об-фунтування. Це може призвести до колапсу ваеТ системи со^ального страхування, отже, необхщно шукати шляхи уникнення цiеï загрози. Створення в УкраТш ефек-тивно'1' системи страхування вiд нещасних випадгав не-можливе без удосконалення ïï фiнансового забезпечення на основi безумовного дотримання страхових принци-тв функцiонування цiеï системи.
На нашу думку, в сучасних умовах юнуе необхщ-нiсть в реформування такоТ органiзацiï соцiального страхування вiд нещасних випадгав шляхом його вщ-криття для ринкових сил. Продовження наших подаль-ших дослiджень у сферi страхування вiд нещасних ви-падгав обумовлюеться необхiднiстю удосконалення його фшансового забезпечення шляхом залучення приватного страхового сектору до системи державного со^а-льного страхування вщ нещасного випадку, що сприя-тиме створенню додаткових стимулiв та забезпечить стшкють його фiнансування.
Список використаних джерел
1. Гаманкова О.О. Стан та розвиток социального страхування вщ нещасних випадюв на виробництв1 та профеЫйних захворювань в Укра-rni / О.О. Гаманкова, С.А. Шимк1в // Науковий в1сник КиТвського нацюна-льного ушверситету iменi Тараса Шевченка. Серiя. Економiка. - №3 (156), 2014. - С. 16-19 (DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/ 168-3/2)
2. Фалин Г.И. Введение в актуарную математику/Г.И. Фалин, А.И. Фалин. - М.: Финансово-Актуарный Центр МГУ, 1994. - 85 с.
3. Остапенко Д.О. Со^альне страхування промислових робгтни-ив Украши (середина Х1Х ст. - лютий 1917 р.): автореф. дис. канд. ют. наук: 07.00.01 / Д. О. Остапенко. - Х., 1998. - 18 с.
4. Салин В.Н Математико-экономическая методология анализа рисковых видов страхования/ В.Н. Салин, Л.В. Абламская, О.Н Ковалев О.Н. -М.: Анкил, 1997. - 126 с.
5. Эллис Ф.. Общее страхование. / Ф.Эллис, П.Фокс., Г. Хазелл и др. // Пер. с англ. - Новосибирск: Общество Сибирских актуариев и Институт Актуариев, 1997. - 191 с.
6. Никулина Н. Н. Андеррайтинг в страховом бизнесе / Н. Н. Никулина, С. И. Савиных // Страховое дело. - 2008. - апрель. - С. 54-64.
7. Овчарова Н. В. Роль бюджетного забезпечення державно!' пщ-тримки проекпв державно-приватного партнерства в со^альнш сферi та проблеми його розвитку / Н. В. Овчарова // ДВНЗ "УкраТнська акаде-мiя банювськоТ справи НБУ". - [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd
8. Шоргин С.Я. Оценка нетто-ставки по договорам страхового портфеля при различных страховых суммах // Финансы. - 1996. - № 1. С.47-54
9. Закон УкраТни "Про 36ip та облiк единого внеску на загально-обов'язкове державне со^альне страхування" вiд 8 липня 2010 року № 2464 - VI. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
10. Постанова Кабшету Мiнiстрiв УкраТни "Про затвердження Порядку визначення страхових тарифiв для пщприемств, установ та орга-шзацш на загальнообов'язкове державне со^альне страхування вщ нещасного випадку на виробниц™ та професшного захворювання" вщ 13.09.2000 року № 1423. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
11. Колот А.М. Социальна вщповщальнють: теорiя i практика роз-витку: монографiя / [А.М. Колот, О.А. Гршнова та iн.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. К.: КНЕУ, 2012. - 504 с.
12. Постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраТни "Про затвердження Порядку визначення страхових тарифiв для пщприемств, установ та орга-шзацш на загальнообов'язкове державне со^альне страхування вщ нещасного випадку на виробниц™ та професшного захворювання" вщ 08.02.2012 р. №237. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
13. Закон УкраТни "Про реформування загальнообов'язкового державного со^ального страхування та легалiзацiю фонду оплати працГ'
вщ 29.12.2014 року №1573/ [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/56-19
14. Демографiчна та со^альна статистика / Ринок прац / Держав-ний комггет статистики УкраТни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
15. Огляд страхового ринку / Нацюнальна комгая, що здшснюе державне регулювання у сферi ринкiв фшансових послуг.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nfp.gov.ua/content/oglyad-rinkiv.html
16. - Закон УкраТни "Про внесення змш до Податкового кодексу УкраТни та деяких законодавчих акпв УкраТни щодо забезпечення зба-лансованост бюджетних надходжень у 2016 роцГ' вiд 24.12.2015 р. № 909-VIII / / [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/909
17. Травматизм на виробницв в УкраТш: нацюнальний профiль протягом 2009-2013 рр. (1нформацшно-аналггична профспiлкова допо-вщь) / Федерацiя професiйних спiлок УкраТни.- К.: 2014 р. - С.32.
18. Рекомендацп МiжнародноТ оргашзацп прац / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ilo.org/ilolex/english/index.htm
19. Gonald Girunig and Pamela Hall An introduction to rating casualty business. Corporate communications, reinsurance and risk division. -Zurich: Swiss Re, 2014. - 27 p.
Над1йшла до редколегп 05.02.16
О. Гаманкова, д-р экон. наук, проф., С. Шимкив, асп.
Киевский национальный университетимени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ФИНАНСОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СТРАХОВАНИЯ ОТ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ В УКРАИНЕ
Статья посвящена особенностям финансового обеспечения государственного и негосударственного страхования от несчастных случаев. Анализируется методика формирования ставок страховых премий в сфере негосударственного страхования от несчастных случаев. Исследуется практика реформирования финансового обеспечения государственного социального страхования от несчастных случаев. Аргументированно вывод о необходимости введения научно обоснованного подхода к определению ставок страхового взноса в сфере государственного социального страхования на основе математической статистики и актуарных расчетов с целью обеспечения таких условий, с одной стороны, позволяют застраховать риск, а с другой - обеспечить страховщику возможность безусловного выполнения страховых обязательств.
Ключевые слова: система общеобязательного социального страхования; государственное социальное страхование от несчастных случаев; негосударственное страхование от несчастных случаев; страховой тариф, единый социальный взнос.
O. Gamankova, Doctor of Sciences (Economics), Professor, S. Shymkiv, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
FUNDING OF ACCIDENT INSURANCE IN UKRAINE
The paper deals with the peculiarities of financial provision of public and private accident insurance. Analyzes the methodology of forming insurance premium rates in private accident insurance. The study examines the practice of reforming the financial security of the state social insurance against accidents. The results show need to implement scientifically proven approach to determining premium rates in the state social insurance based on mathematical statistics and actuarial calculations to ensure that such conditions on the one hand, can insure the risk, and the other - to provide the insurer the ability to perform insurance obligations' commitments. One of the promising areas of improvement Accident Insurance determines to define increasing the role of the private sector to create and attraction of investments, financing, reduce costs, and provision of insurance services on insurance against accidents at a qualitatively higher level. The results show the need to consider the usefulness of a mixed provision of services to accident insurance under state or non-state system, and the viability and effectiveness of the combination of these systems.
Key words: the system of compulsory social insurance; public insurance against accidents; private insurance against accidents; insurance rate, single social contribution.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 25-32 УДК: 368 JEL: G22
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3/4
О. Залетов, канд. екон. наук, доц.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТРАХОВИХ КОМПАН1Й В УКРА1Н1
У статт!' визначена сутнсть швестицшноï дiяльностi страховой' компанп. Об^рунтовано роль i значения нвес-тицЮноУ дiяльностi страхових компанй щодо формування нвестицЮного ресурсу в економ1'ку. Визначена сутнсть дефнщи "нвестицЮний потенцал страхових компанш", а також ïï взаемозв'язок з дефiнiцiями "фнансовий потенцi-ал страхових компанш" та страховий потенцал страхових компанш". На основi аналiзу структури та динамiки суку-пного /нвестиц/'йного портфеля страхових органзацй Украни в 2008-2015 рр. визначено внесок страхового сектора економки у формування нвестицшних ресурсв. Визначено проблеми та перспективи реалiзацiï нвестицшного по-тенцалу страхового ринку Украни. Визначено напрямки удосконалення державного регулювання iнвестицiйноï дiяль-ност/' страхових компанй в Укран
Ключовi слова: державне регулювання, iнвестицiï страховикв, нвестицЮний портфель, нвестицЮний потенцал страхових компан й, страхування.
ВСТУП. У сучасному свт страховий ринок висту-пае в рол1 катал1затора соц1ально-економ1чного розви-тку держави, осюльки економ1чне значення страхування мае дуалютичний характер i виконуе не ттьки за-
хисну функцю але е i значним джерелом швестицш, в т.ч. довгострокових.
Специфiчною рисою страхування е Ыверая страхового циклу, тобто страховиком отримання плати за
© Залетов О., 2016
