CC BY
17Воробйов Ю.М. Фiнaнcoвe зaбeзпeчeння дiяльнocтi бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв
Ф1НАНСИ
УДК 336.S3
Воробйов Ю.М., д^.н., пpoф., НАПКБ
ФIHAHСОBE ЗAБEЗПEЧEHHЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 БУД1ВЕЛЬНИХ ПВДПРИеМСТВ
У стагл дocлiджeнi тeopeтичнi та пpaктичнi пoлoжeння фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв.
Ключoвi слова: фiнaнcoвe зaбeзпeчeння, фiнaнcoвi pecypCT, бyдiвeльнi пiдпpиeмcтвa
ВСТУП
В yмoвax фiнaнcoвoï нecтaбiльнocтi, пocтiйниx шливань фiнaнcoвиx мoжливocтeй eкoнoмiчниx cyб'eктiв важливим завданням фiнaнcoвoï нayки пocтae poзкpиття cyraocri, змicтy та мoдeлeй фiнaнcoвoгo зaбeзпe-чeння дiяльнocтi бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв.
Бyдiвeльнi пiдпpиeмcтвa як cyб'eкти фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння дyжe вpaзливi чepeз значну пoтpeбy y вeликиx i пocтiйниx oбcягax фiнaнcoвиx pecypciв. Однак y зв'язку з ocoбливocтями бyдiвeльнoгo бiзнecy джepeлa фopмyвaння фiнaнcoвиx pecypciв в значнш мipi зaлeжить вiд мacштaбiв гocпoдapювaння, зв'язкiв бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв iз cвoïми зaмoвникaми, iнвecтopaми, фiнaнcoвo-кpeдитними ycтaнoвaми.
Дocлiджeння пpoблeм фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв мoжливo знайти в ^ацях Бла-жeвичa О.Г. [1, 2], Бoндapa О.П. [3, 4], Вopoбйoвoï О.1., Глaджикypки В.О. [S], Мoмoт Т.В. [б], Рoгoжинa П.С., Гайш А.Ф. [7], Чeвгaнoвoï В.Я., Жyчкoвoï Г.А., Биби В.В. [S] та шших. Однак змiни в eroK^i^ У^аши, cвiтoвa фiнaнcoвa ^стаб^н^ть, пocтiйний вiдплив вiльниx фiнaнcoвиx pecypciв зaкopдoн вимагають го-вих дocлiджeнь пpoблeми фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння дiяльнocтi бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв.
ПОСTAHОBКA ЗABДAHHЯ
Гoлoвнoю пpoблeмoю дocлiджeння питань фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння дiяльнocтi бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв e визнaчeння джepeл фшантових pecypciв та cпocoбiв aбo мeтoдiв ïx зaлyчeння в бyдiвeльнy галузь, а тaкoж poзкpиття мoдeлeй фшансування aктивiв бyдiвeльниx кoмпaнiй.
Отжe, мeтoю cтaттi e дocлiджeння джepeл фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв, а ташж мoдeлeй фiнaнcyвaння ïx aктивiв.
РЕЗ^ЛЬ^ТИ
Бyдiвeльнi кoмпaнiï в yмoвax pинкoвoï eкoнoмiки e caмocтiйними гocпoдapюючими суб^ктами, якi на власний pизик здшснюють cвoю фiнaнcoвo-гocпoдapcькy дiяльнicть. Гoлoвнoю мeтoю дiяльнocтi бyдiвeль-них пiдпpиeмcтв e cтвopeння нoвиx oб'eктiв нepyxoмocтi виpoбничoгo, кoмepцiйнoгo, житлoвoгo та суспшь-mro пpизнaчeння. Отжe, гocпoдapcькa дiяльнicть бyдiвeльниx кoмпaнiй пepш за вce гов'язана з виpoбницт-вoм, мaтepiaльнo-тexнiчним зaбeзпeчeнням, тpaнcпopтoм, opгaнiзaцieю та yпpaвлiнням тpyдoвим кoлeкти-вoм. Однак бyдь-якe пiдпpиeмcтвo, у т.ч. i бyдiвeльнe, в yмoвax pинкoвoï eкoнoмiки пoвиннo откатись на фiнaнcoвy cклaдoвy, бeз якoï нe мoжливo здiйcнювaти зaкyпiвлю бyдiвeльниx мaтepiaлiв, бyдiвництвo piзниx oб'eктiв. Бyдiвeльнi кoмпaнiï для зaбeзпeчeння cвoeï дiяльнocтi пiдтpимyють piзнi кooпepaтивнi зв'язки, вза-eмoдiють з piзними cyб'eктaми пiдпpиeмництвa, фiнaнcoвими ycтaнoвaми та дoмoгocпoдapcтвaми як на внyтpiшньoмy, так i на зoвнiшньoмy pинкy.
Для зaбeзпeчeння eфeктивнocтi кooпepaтивниx зв'язкiв пoтpiбнi фiнaнcoвi готоки, pyx яких cтвopюe yмoви для фopмyвaння фiнaнcoвиx зoбoв'язaнь та ïx пoгaшeння.
Пocтiйний pyx фiнaнcoвиx pecypciв, фopмyвaння та пoгaшeння гpoшoвиx зoбoв'язaнь бyдiвeльниx шм-пaнiй складають важливу частину ïx фiнaнcoвo-гocпoдapcькoï дiяльнocтi.
Вщ cтвopeння дo лiквiдaцiï бyдiвeльнa шмпашя знaxoдитьcя у piзниx фiнaнcoвиx вiднocинax з суб^кта-ми пiдпpиeмництвa, дoмoгocпoдapcтвaми, фiнaнcoвими ycтaнoвaми, дepжaвними opгaнaми. Фiнaнcoвi вщго-сини бyдiвeльниx кoмпaнiй з piзними eкoнoмiчними cyб'eктaми мoжливo вiдoбpaзити у виглядi нacтyпнoï cxeми фис. 1).
Haдiйнicть фiнaнcoвиx вiднocин бyдiвeльниx кoмпaнiй з ïx пapтнepaми пo бyдiвeльнoмy бiзнecy, cтaбiльнicть фiнaнcoвиx вщшэсин з дepжaвними, мicцeвими та фшаншвими ycтaнoвaми, eфeктивнa cпiвпpaця з дoмoгocпoдapcтвaми — цe гoлoвнi yмoви paцioнaльнoгo фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння бyдiвeльнoï дiяльнocтi.
Для бyдiвeльнoгo пiдпpиeмcтвa дyжe вaжливo мати значш oбcяги фiнaнcoвиx pecypciв за вiднocнo нeвe-ликoю цiнoю внаслдак тoгo, щo бyдiвництвo вимaгae вeликиx oбcягiв гpoшoвиx кoштiв для вишнання бу-дiвeльниx пpoeктiв, пpидбaння бyдiвeльниx мaтepiaлiв, здiйcнeння бyдiвeльнo-мoнтaжниx poбiт, тдготовки oб'eктiв дo eкcплyaтaцiï.
Haявнicть irnpomro вибopy джepeл фopмyвaння фiнaнcoвиx pecypciв дae змoгy бyдiвeльним кoмпaнiям om^-мiзyвaти вxiднi фiнaнcoвi пoтoки та змeншити вapтicть caмoгo бyдiвництвa. Бyдiвництвy пoтpiбнi знaчнi фшан-coвi pecypCT, cepeд якж кpeдитнi складають вагому частку, а тoмy пpи фiнaнcoвoмy зaбeзпeчeннi бyдiвeльниx кoмпaнiй вибip завжди бyдe за фiнaнcoвими pecypcaми, щo мають нeвeликy вapтicть, тoбтo за фшанозвими pe-cypcaми, щo вкладають бeзпocepeдньo iнвecтopи — мaйбyтнi власники та зaмoвники бyдiвeльнoï нepyxoмocтi.
6
Hаукoвий iticinik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2GX2 - №1
Воробйов Ю.М. Фiнaнcовe зaбeзпeчeння дiяльноcтi бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв
Oбcяги ф^нто-вих pecypciв, що asy-мyлюютьcя iз piзниx джepeл, e головними eлeмeнтaми ф^нто-во-гоcподapcькоï дь яльнооп. Доcтaтнicть ф^нтових pecypciв, ïx вiдноcно нeвeликa вapтicть, cвоeчacнe зaлyчeння тa eфeк-тивте викоpиcтaння виpiшye бaгaто ^о-блeм бyдiвeльноï компaнiï. Для будь вeльноï компaнiï до-cтaтнicть фiнaнcовиx pecypciв, ïx вapтicть, cтpоки зaлyчeння, нaпpями i тepмiни викоpиcтaння craa-дaють головну ^об-лeмy чepeз cпeцифi-ку бyдiвeльного бiз-œcy, який потpeбye вeликиx обcягiв фь
Держaвнi Ta мiсцевi органи, що зaмовляють будiвництво
Виробники Ta постaчaльники будiвельних мaтерiaлiв
Iншi економiч-hí суб'екти, що пов'язaнi з бу-дiвництвом
Домогосподaр■ CTBa — як при-BaTHi iнвестори будiвництвa
Юридичнi особи -як привaтнi зaмов-ники тa iнвестори будiвництвa
Риc. 1. Фiнaнcовi вiдноcини мiж бyдiвeльними компaнiями тa piзними eкономiч-ними cyб'eктaми (cклaдeно aвтоpом cтaттi).
нaнcовиx кошпв, piвномipнicть ïx нaдxоджeння, cвоeчacнe викоpиcтaння. Вapтicть фiнaнcовиx pecypciв мae cyттeвe знaчeння для бyдiвeльного бiзнecy чepeз тe, що зpоcтaння вapтоcтi фiнaнcовиx pecypciв помiтно збiльшye вapтicть збyдовaниx об^кив, a внacлiдок цього cтpимye бaжaння фiзичниx i юpидичниx оciб зa-мовляти бyдiвництво новиx бyдiвeль. Цe змeншye пpиток фiнaнcовиx pecypciв до бyдiвeльниx ком^тй, змeншye ïx доxiд i пpибyток.
Джepeлa фоpмyвaння фiнaнcовиx pecypciв бyдiвeльниx компaнiй можливо побaчити нa pиc. 2.
Сyчacнi бyдiвeльнi компaнiï Укpaïни пepш зa вce викоpиcтовyють позиковi фiнaнcовi pecypCT, i дyжe мaло влacниx, що помiтно впливae нa eфeктивнicть фiнaнcового зaбeзпeчeння гоcподapcькоï дiяльноcтi. Зaлeжнicть бyдiвeльниx компaнiй вiд позиковиx джepeл фiнaнcового зaбeзпeчeння фоpмyють додaтковi пpоб-лeми, вимaгaють поcтiйного пошуку зaмовникiв-iнвecтоpiв, зa paxyнок aвaнciв якиx, можливо зaбeзпeчити фiнaнcyвaння бyдiвництвa.
Oбcяги фiнaнcовиx pecypciв, якi нeобxiднi для гоcподapcькоï дiяльноcтi бyдiвeльноï компaнiï можливо pозpaxyвaти зa нacтyпною фоpмyлою:
СФР = ФР + ФР + ФР + ФР + ФР + ФР (1)
БК HA OA ФЗВП ПЗ Р Над v '
дe СФРБК — cyмa фiнaнcовиx pecypciв бyдiвeльноï коммни;
ФРHA — фiнaнcовi pecypCT, що нeобxiднi для оновлeння тa збiльшeння нeобоpотниx aктивiв;
ФРOA — фiнaнcовi pecypCT, що cпpямовyютьcя нa фоpмyвaння поcтiйноï тa змiнноï чacтини обоpотниx
— фiнaнcовi pecypCT, що cпpямовyютьcя нa погaшeння фiнaнcовиx зобов'язaнь виpобничого ^и-
OA
aктивiв;
ФР
ФЗВП
знaчeння;
ФРПЗ — фiнaнcовi pecypCT, що cпpямовyютьcя та виконaння подaтковиx зобов'язaнь бyдiвeльниx ком-пaнiй пepeд бюджeтaми ycix piвнiв;
ФРР — фiнaнcовi pecypCT, що cтвоpюють peзepви бyдiвeльноï коммни;
ФРНад — фiнaнcовi pecypCT, якi викоpиcтовyють пpи виникнeннi нaдзвичaйниx подiй.
Oбcяги фоpмyвaння i викоpиcтaння фiнaнcовиx pecypciв бyдiвeльними компaнiями зaлeжaть вiд мacш-тaбiв гоcподapювaння, кiлькоcтi об^кив, що одночacно бyдyютьcя. Для вeликиx бyдiвeльниx компaнiй по-тpiбно мaти мшьйони чи мiльяpди гpивeнь фiнaнcовиx кошпв. Oднaк нa пpaктицi нe одта бyдiвeльнa комт-нiя Укpaïни œ в змозi зaлyчити тaкi зтачш зa обcягом фiнaнcовi pecypcи. A тому пpоцec фоpмyвaння i викоpиcтaння фiнaнcовиx pecypciв зв'язaний з peaльною cитyaцieю нa фiнaнcовомy pинкy, cпpоможноcтi пpивaтниx iнвecтоpiв, iнcтитyцiонaльниx iнвecтоpiв чи дepжaви фiнaнcyвaти piзнi об'eкти бyдiвництвa.
Ввaжaeмо, що для eфeктивного фiнaнcyвaння бyдiвництвa, нeобxiдно бyдiвeльним компaнiям одночacно зaлyчaти вiд 30% до 65% потpeби в обcягax фiнaнcовиx pecypciв в зaлeжноcтi вiд кiлькоcтi об^кив, що бyдyютьcя, тa вapтоcтi бyдiвництвa. Ha обcяги фiнaнcовиx pecypciв бyдiвeльниx компaнiй тaкож вщповщ-ним чином впливae тepитоpiaльнa pозтaшовaнicть об'eктiв бyдiвництвa. 1з зpоcтaнням вiддaлeноcтi об'eктiв
7
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2012 - №1
1. Чистий або нерозподшений прибу-ток.
2. Амортизацшш вiдрахування.
3. Фiнансовi резерви.
4. Фшансове забезпечення майбутшх витрат.
5. Iншi внутрiшнi власнi фiнансовi кошти.
Внутрiшнi власш дже-рела формування нансових ресурйв
1. Фiнансовi ресурси, що формуються за рахунок внесгав власникiв.
2. Фiнансовi ресурси, що формуються за рахунок емюп та розмщення нових звичайних акцiй.
3. Фiнансовi ресурси, що формуються за рахунок кош^в держави, асощацш, холдингiв, концернiв, корпорацiй на безплатнш та безповоротнiй основi.
Зовнiшнi власш дже-рела формування нансових ресурйв
Джерела формування фшансових ре-сурив буд1вельних компан1й
Позиковi джерела формування фшансо-вих ресурсiв
Позиковi джерела, що не передбачають спла-ту вщсотгав
1. Аванси юридичних та фiзичних осiб — замовникiв-iнвесторiв будiвельноi нерухомостi.
2. Кредиторська заборговашсть за розрахунками з персоналом та учас-никами.
Позиковi джерела, що передбачають сплату вщсотгав
буд1вництва вартють його може зростати через помггш витрати на транспортування буд1вельних матер1ал1в.
Для забезпечення зрос-тання обсяпв фшансових ресурив великих буд1вель-них компанш можливо за-пропонувати наступш заходи:
1. Створення фшансово-буд1вельних холдинпв, що дасть змогу збшьшити обся-ги фшансових ресуршв для буд1вництва та зменшити витрати на 1х залучення.
2. Здшснення операцш 1РО на зовшшньому фондовому ринку з метою залучення нових швестор1в та бшьш дешевих за вартютю фшансових ресурив. Здш-снення операцш 1РО може сприяти пом1тному зростан-ню обсяпв власних фшансо-вих ресуршв, що забезпечать бшьш високий р1вень фшан-сового забезпечення будь вельно1 д1яльносп.
3. Здшснення операцш щодо розмщення корпора-тивних обл1гацш великих буд1вельних компанш на зовшшньому 1 внутршньо-му фондовому ринку. Це
Рис. 2. Джерела формування фшансових ресуршв буд1вельних компанш (скла- дасть змогу збшьшити обся-дено автором стат). ги залучення фшансових ре-
суршв на довгостроковш основ1 та зменшити 1х вартють, покращити фшансовий стан буд1вельних компанш.
4. Залучення до ствпращ шоземш та в1тчизняш фшансово-кредитш шститути, зокрема банки, страхов! компанп, швестицшш фонди тощо, щоб мати можливють стабшьно фшансувати буд1вельну д1яльшсть.
5. Залучення до сшвпращ приватних швестор1в (ф1зичних 1 юридичних оиб), яю можуть за власш чи запозичеш фшансов1 ресурси здшснювати фшансування нового буд1вництва.
6. Збшьшення власних доход1в 1 прибутюв буд1вельних компанш, яю можуть бути використаш для фшан-сового забезпечення буд1вництва.
7. Залучення для фшансового забезпечення буд1вельно1 д1яльност1 державш та мюцев1 органи влади, яю за рахунок вщповщних бюджетних кошпв фшансують об'екти буд1вництва, що мають суспшьне або прюри-тетне економ1чне значення.
Запропоноваш заходи збшьшення обсяпв фшансових ресурив великих буд1вельних компанш базу-ються на диверсифжацп джерел та фшансових шструменпв, 1х формування, використання можливостей свггового та нащонального фондових ринюв, створення фшансово-буд1вельних холдинпв, зростання до-ход1в 1 прибутюв буд1вельних компанш, залучення кошпв приватних швестор1в, державного чи (або) мюце-вого бюджепв.
З метою бшьш ефективного фшансового забезпечення д1яльносп великих буд1вельних компанш можливо запропонувати наступну модель фшансування актив1в (табл. 1).
За щею моделлю власний каттал використовуеться для фшансового забезпечення вщтворення основ-них засоб1в виробництва, довгострокових фшансових швестицш, а також формування виробничих запаив. Загальна частка власного катталу за щею моделлю повинна складати 40%, що дае змогу забезпечити дос-татнш р1вень фшансування актив1в за рахунок власних кошпв.
Довгостроков1 зобов'язання спрямовуються на фшансування необоротних актив1в, зокрема незаверше-ного буд1вництва в обсяз1 10%, шших необоротних актив1в — 2%. Фшансування виробничих запашв в об-сяз1 18% та шших запашв в обсяз1 10%. Таким чином, довгостроков1 зобов'язання повинш складати за щею моделлю не менше 40%.
8
1. Позига^ кошти, якi залученi за до-помогою корпоративних облiгацiй.
2. Кредити надаш банками та iншими фiнансово-кредитними установами.
3. Кредиторська заборговашсть за то-вари, роботи, послуги.
4. Податю^ кредити та вщстрочена податкова заборговашсть.
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №1
Поточн зобо-в'язання в обсяз1 20% використо-вуються для фшансування де-б1торсько1 забор-гованосп, поточ-них фшансових швестицш, гро-шових кошпв.
ВИСНОВКИ
Таким чином, здшснеш дослщ-ження дали змогу обгрунтувати нау-ков1 положення щодо формуван-ня фшансових ре-сурив для фшан-сового забезпе- * Складено автором стат
чення буд1вельно1 д1яльносп. Визначено основн джерела формування фшансових ресуршв. Запропоновано систему заход1в, яю дають можливють збшьшувати обсяги фшансових ресурив в довгостроковш перспек-тив1 Обгрунтовано бшьш рацюнальну схему фшансового забезпечення великих буд1вельних компанш за моделлю з перевагою довгострокових стабшьних джерел фшансування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Блажевич О.Г. Чинники, що впливають на р1вень фшансово! безпеки буд1вельних тдприемств / О.Г. Блажевич // Науковий вюник: фшанси, банки, швестицп. — 2011. — №4(13). — С. 40-47.
2. Блажевич О.Г. Напрями тдвищення р1вня фшансово1 безпеки буд1вельних тдприемств / О.Г Блажевич // Культура народов Причерноморья. — 2011. — №215. — С. 18-22.
3. Бондар О.П. Фшансовий стан та фшансова безпека буд1вельних тдприемств Укра1ни / О.П. Бондар // Науковий вюник: фшанси, банки, швестицп. — 2011. — №4(13). — С. 10-12.
4. Бондар О.П. Фшансова безпека тдприемств буд1вельного комплексу при банювському кредитуванн / О.П. Бондар // Культура народов Причерноморья. — 2011. — №215. — С. 22-25.
5. Воробйова О.1. Фшансування та кредитування буд1вельного комплексу Украши / О.1. Воробйова,
B.О. Гладжикурка // Науковий вюник: фшанси, банки, швестицп. — 2009. — №1(2). — С. 70-81.
6. Момот Т.В. Фшансово-буд1вельт холдинги: фшансовий аспект залучення кошпв / Т.В. Момот // Еко-номжа: проблеми теорп та практики. Зб1рник наукових праць. — 2005. — Випуск 207. — Т. IV. — Дншро-петровськ: ДНУ — С. 1126-1230.
7. Рогожин П.С. Економжа буд1вельних оргатзацш: тдручник / П.С. Рогожин, А.Ф. Гойко. — К.: Видав-ничий д1м «Скарби», 2011. — 448 с.
8. Чевганова В.Я. Формування фшансово-швестицшного забезпечення реструктуризацп буд1вельно1 га-луз1 та 11 тдприемств / В.Я. Чевганова, Г.А. Жучкова, В.В. Биба // Економжа 1 регюн. — 2008. — №2. —
C. 142-147.
Стаття надшшла до редакцп 9 ичня 2012 року
Таблиця 1
Схема фшансового забезпечення великих буд1вельних компанш за моделлю з перевагою довгострокових стабшьних джерел фшансування *
Активи велико! будiвельноi' компанй Джерела фiнансового забезпечення великих будiвельних компанiй
Необоротн активи (42%) у т.ч. Власний каттал (30%) + Довгостроковi зобов'я-зання (12%)
- основт засоби виробництва (25%) Власний каттал (25%)
- довгостроковi фiнансовi твестици (5%) Власний каттал (5%)
- незавершене будiвництво (10%) Довгостроковi зобов'язання (10%)
- iншi необоротнi активи (2%) Власний каттал (2%)
Оборотт активи (58%) у т. ч. Власний каттал (10%) + Довгостроковi зобов'язання (28%) + Поточн зобов'язання (20%)
- виробничi запаси (28%) Власний каттал (10%) + Довгостроковi зобов'язання (18%)
- iншi запаси (10%) Довгостроковi зобов'язання (10%)
- деб™рська заборгованiсть (10%) Поточт зобов'язання (10%)
- поточт фiнансовi швестицп' (5%) Поточт зобов'язання (5%)
- грошовi кошти (5%) Поточт зобов'язання (5%)
9
Науковий вк-ммк: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №1
