CC BY
17
7. Лозинська Т.М. Науково-методичш основи дшово'1 активности та управления нею / Т.М. Лозинська, С.К. Сташко // Вюник Харквського нацiонального технiчного ушверситету сшьського господарства. - Сер.: Економiчнi науки. - Харюв : Вид-во ХНТУСГ. - 2010. - Вип. 104. - 420 с.
8. Харченко В.А. Дшова активнiсть як складова системи управлiння розвитком промыслового тдприемства / В.А. Харченко // Схщ : зб. наук. праць. - 2013. - № 4. - С. 87-92.
Хома И.Б., Рий М.М. Теоретические аспекты и особенности управления деловой активностью предприятия
Рассмотрены теоретические аспекты и проблемы, связанные с определением сущности и особенностей управления деловой активностью. На основе этого обобщены подходы к определению понятия "деловая активность", а также уточнено и усовершенствовано его понятие. Исследованы направления управления деловой активностью предприятия и их особенности. Рассмотрены основные стратегии управления деловой активностью, осуществлено обобщение данных стратегий по общим признакам с целью создания группы стратегий, которые обеспечат эффективное управление деловой активностью предприятия, представлена схема их применения. Разработаны характеристики показателей, с помощью которых можно осуществлять оценку эффективности управления деловой активностью.
Ключевые слова: деловая активность, управления деловой активностью, стратегия управления деловой активностью.
Khoma I.B., Riy M.M. Some Theoretical Aspects and Management Features of Business Activity of the Enterprise
Theoretical aspects and problems associated with determining the nature and characteristics of business activity management are considered. The approaches to the definition "business activity" are generalized, and also its concept is specified and improved. Areas of business activity management of companies and their features are investigated. The basic strategies of business activity management are considered, the generalization of these strategies is carried out by common features in order to create group strategies, which would provide effective management of business activities of the enterprise, and the scheme of its applying is represented. The characteristics of indicators are developed, they are proved to be useful to make an assessment of the efficiency of business activity management.
Keywords: business activity, management of business activity, strategy of business activity management.
УДК 336.144:368 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук
астр. В. О. Григоренко - Львiвська державна фтансова акаджя;
адвокат О.Б. Картнська - Адвокатське об'еднання "Картнська i партнери ", м. Львiв
Ф1НАНСОВО-РЕСУРСН1 ВТРАТИ УКРА1НИ В1Д Д1Й ДЕРЖАВИ-АНЕКСОРА (ЧАСТИНА II)
Вперше наведено визначення держави-анексора та синтезовано варiант ощнюван-ня фшансових втрат шсля дш держави-анексора через використання методики ощню-вання фшансового потенциалу територи, зокрема на основi його активно! частини зав-дяки прийняттю управлшсъких ршенъ.
Обгрунтовано, що, ^м прямих фшансових втрат за рахунок анексн Криму, Укра-ша зазнае значних втрат опосередковано. Насамперед вщбулося поглинання державою-анексором частини й природно-^матичних ресурив та перспективных газових родо-вищ. Зазначено, що лише фiнансовi втрати кримсъкого енергетичного сегмента для Украши перевищуютъ 0,5 трлн дол. США. Шдкреслено, що анексiя Криму негативно поз-начаетъся на господарському комплексi сумiжних з Кримом регюнш, якi змушенi бу-
дуть активiзувати пошук iнших транспортних шдяхiв для потрапляння власно!' продук-ци до споживача. Видiлено негативнi змiни в швестицшнш привабливостi дотичних до Криму територiй, як стають менш привабливими для iнвесторiв. Наведено додатковi заходи щодо зниження торговельного тиску на Украшу з боку держави-анексора.
Запропоновано сформувати мiжвiдомчий орган з оцшювання та мшшиаци фшан-сово-ресурсних втрат вщ анексп Криму, розглянуто взаемодвд його складових пiд час вироблення управлiнських ршень.
Ключов1 слова: держава-анексор, анексш, фшансово-ресурсш втрати, фiнансовий потенщал, територш, управлiнськi рiшення, оцшювання, мiнiмiзацiя, метод блокового ранжування.
Оцiнювання фшансових втрат Украши вiд дiй держави-анексора та заходи Ёхньо! мiмiмiзацГí. У загальному економiчний розвиток регiону зале-жить вщ здатностi фiнансовоí системи виявляти, агрегувати та перетворювати потенцiйнi фiнансовi можливостi в реальнi фiнансовi ресурси через механiзм прийняття управлiнських ртень. Забезпечення збалансованого розвитку еконо-мжи регiону е стратегiчним завданням оргашв мiсцевого самоврядування, особливо в умовах кризових та непередбачуваних полггичних, економiчних i сощ-альних ситуацш. Вкрай актуальним питанням органiв мкцевого самоврядування е формування ввдповвдного буферного фiнансового запасу, який прояв-ляеться у виглядi фiнансового потенщалу, який водночас легко може бути агре-гований у фактичнi грошовi кошти. Саме це зумовлюе необхщнкть активiзацií дослiдження проблеми оцiнювання обсягу фшансового потенцiалу того чи ш-шого регiону та виявлення потенщйно!' фiнансовоí спроможностi цього ж реп-ону в конкретному часi.
У фшансовий потенцiал вчений-економiст С.С. Шумська вкладае розу-мiння сукупностi фшансових ресурсiв (що е у наявносп та якi можуть бути мо-бiлiзованi) усiх сфер та ланок фшансово!' системи, що утворюються за рахунок внутрштх та зовнiшнiх джерел, а також котив i ресурав iз джерел, якi з рiз-них причин е недоступними чи незад1яними в межах часового перюду розгляду, що загалом характеризують фiнансовi можливостi як окремих суб'ектiв еконо-мiки, так i держави загалом [17].
Особливкть цього визначення полягае в тому, що в його осшш закла-даеться ширше розумiння фiнансових ресурсiв, а це фундаментально супере-чить розумiнню фiнансового потенщалу, оскшьки мобiлiзувати всi фiнансовi ресурси (ввдповвдно за ширшим íхнiм тлумаченням) е неможливим. Наведенi розрахунки фшансового потенщалу краши С.С. Шумською засвщчують про на-явнiсть значних резервiв фiнансового потенцiалу, якi перевищують валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) держави в 5,09-5,38 разiв, але о весь цей (наявний) резерв перетворити у ВВП або у фiнансовi ресурси е неможливим, про що сама дослвдниця i зазначае.
Пiсля проведених численних дослiджень потенцiйних фiнансових мож-ливостей регiонiв та територiй Украши трактування фiнансового потенциалу С. С. Шумською е пасивним фiнансовим потенцiалом - тобто це максимально можливий обсяг фшансового потенщалу територц. В авторських дослiдженнях було здiйснено спробу та аналиично доведено виправданiсть подшу фшансового потенщалу на активну та пасивну складовi (рис. 1).
Фшансовий потенщал територи
Активний фшансовий потенщал територп
Пасивний фшансовий потенщал територп
сукупна можлив1 сть кер1вних орган1в держави [ мюцевого самоврядування за допомогою застосування управлшських р1шень, яю перебувають
межах 1хньо'1 компетенци [ яю призводять до використання наявних бюджетно-податкових важел1в, що дають змогу агрегувати 1 генерувати наявш та потенщйш фшансов1 ресурси реального сектору економши
- сукупна можлив1 сть кер1вних оргашв держави за допомогою застосування управлшських р1шень, яю забезпечують структуры зрушення в економ1щ1 як наслщок дають змогу агрегувати [ генерувати наявш та потенщйш фшансов1 ресурси економ1чно'1 системи
Перюд отримання ефекту вщ даного агрегування
У короткостроковому та середньостроковому перюдах
У довгостроковому перюд1
Важел1 та шструменти бюджетно-податкового формування (агрегування) фшансового потенщалу
- бюджетний кредит;
- бюджетш швестицп;
- субсидп, субвенцп, дотаци;
- податкове навантаження;
- швестицшний податковий кредит;
- швестицшна податкова знижка;
- податков1 каш кули;
- спрощеш режими оподаткування;
- спещальш вшьш економ1чш зони;
- вщстрочення платою в;
- штрафи/пеня;
- вщмша шльгового режиму оподаткування;
- безвщсотков1 кредити для фермер1в;
- шльгов1 кредити для молодих амей
- змша норм бюджетного та податкового кодекс! в;
- програми розвитку шдприемництва;
- програми сощального захисту населения;
- безвщсотков1 кредити для фермер1в;
- пшьгов1 кредити для молодих амей
- грошово-кредитна иолтжа;
- податкове навантаження;
- податков1 кашкули;
- спрощеш режими оподаткування;
- спещальш вшьш економ1чш зони
- вщмша шльгового режиму оподаткування
Рис. 1. Складовi елементи бюджетно-податкового формування фшансового потенщалу (власнарозробка)
Фшансовий потенщал територп - це сукупна можливють керiвних оргашв держави i мкцевого самоврядування за допомогою застосування управлшських ршень агрегувати i генерувати наявш та потенцшш фiнансовi ресурси економiчноí системи з метою забезпечення економiчного розвитку територп в штересах його населення [10, 22]. У формульному виглядi фiнансовий потенщ-ал територИ' можна представити як:
П Р (О = Б(Р ,■), -До,
де: ПF - фiнансовий потенщал територи в момент часу 1:; Е(Р) - можливий фь нансовий стан (фiнансова спроможнiсть; активний i пасивний фiнансовi потен-щали) територи в момент часу; Р/ - управлiнськi рiшення, пов'язаш iз змiною
фiнансового стану територи; / - варiант управлiнського ршення ( / = 1, т); Д0 -
початковий фшансовий стан (фiнансова спроможшсть; пасивний фшансовий потенцiал) територií.
За допомогою ще1 формули достатньо коректно вiдстежити яккть прийнятих управлiнських рiшень та 1х вплив на фiнансовий потенцiал терито-рií. Окрш того, цiна прийнятих управлшських рiшень, за допомогою наведено-го формульного апарату, може бути об'ективно визначена.
Ключовим елементом ощнки фiнансового потенцiалу е початковий фь нансовий стан регiону, яких, фактично, е вiдправною точкою в розрахунку по-тенцiйних фiнансових можливостей. Властиво саме змiна значення фiнансового стану територп е найбшьш об'ективним виразником ефективностi формування i використання фшансового потенцiалу територií на основi прийняття вiдповiд-них управлiнських рiшень.
Шд фiнансовим станом територií потрiбно розумгги здатнiсть територií або фiнансовоí системи територц забезпечувати належний рiвень функщону-вання територií. Ршень фiнансового стану територп можна характеризувати через забезпечешсть територií фiнансовими ресурсами, яш необхiднi для забезпе-чення нормального функщонування соцiально-економiчноí системи територií. Фiнансовi ресурси - це грошовi фонди, створюванi пiд час розподшу ВВП i якi оперативно можуть бути використаш в iнтересах розвитку (держави, регюну, пiдприемства, населения).
Отож, фшансовий стан територц можна визначити як суму вах фшансо-вих ресурав територií:
Ас = ^ ФРПфРН0ФРБ0, де: ФРП0 - фiнансовi ресурси тдприемств у базовому перюда; ФРН0 - фшансо-вi ресурси населення в базовому перюда; ФРБ0 - фiнансовi ресурси бюджету в базовому перюд! Однак методика ощнювання фiнансового стану регiону, вхщ-ного чи вихвдного, залежить вiд типу фшансового потенщалу, який необхiдно розрахувати.
Шд час оцiнювания активного фiнансового потенщалу використовують-ся фiнансовi ресурси, ят можна вiдносно легко згенерувати шляхом прийняття ввдповвдних управлiнських рiшень. Так, до фшансових ресурсiв бюджету вщно-сяться доходи бюджету без врахування офiцiйних трансфертiв, тобто це загаль-на сума надходжень зведеного бюджету ввд податкових надходжень (код бю-джетно!' класифiкацií 10000000), неподаткових надходжень (код бюджетно!' кла-сифiкацií 20000000), доходiв вiд операцiй з катталом (код бюджетно1 класифь кацií 30000000) та доходiв щльових фондiв (код бюджетноí класифжацп 50000000).
До фшансових ресурсш населення вiдносяться заробiтна плата населення територп, прибуток та змтаний дохвд, а також доходи ввд власностi (одер-жанi). 1нформащйним джерелом для визначення фiнансових ресурав населення слугують звiтнi матерiали Державноí служби статистики Украши та Головного управлшня статистики вiдповiдного регiону. У фшансових ресурав населення не враховано сощальш пiльги та субсидп, яш йому надаються державою.
Фiнансовi ресурси пiдприемств визначено як власний каштал пвд-приемств реального сектору економши територп. Поточнi, довгостроковi зо-бов'язання, доходи майбутнiх перiодiв та забезпечення витрат майбутнiх плате-жiв до фiнансових ресурсов пiдприемств не ввднесено (оскiльки бшьшою мiрою поточш зобов'язання - це фiнансовi ресурси фшансово-кредитних установ або iнших контрагенпв). Доходи майбутнiх перiодiв - це доходи шдприемств, от-риманi у званому перiодi, але якi як дохвд будуть зарахованi в майбутньому, тобто бiльшою мiрою - це авансовi платежi. Забезпечення витрат майбутшх платежiв - це сума коштш, якi за рiшениям пiдприемства резервуються для по-гашення зобов'язань у майбутньому. Во зазначенi вище складовi пасиву балансу пiдприемства за економiчною природою фiнансових ресурсiв не можуть бути оперативно використаш в Пересах його розвитку.
О^м того, до фiнансових ресурсiв шдприемств зараховано ресурси шдприемств реального сектору економши, зокрема таких галузей господарства, як: сшьське господарство, мисливство, лiсове господарство; промисловкть; будiв-ництво; даяльнкть готелiв та ресторашв; дiяльнiсть транспорту та зв'язку.
Неврахованими е галузi та сектор економiки, в яких не створюеться до-датковоí вартостi або в яких дохвд створюеться комерцiйним, спекулятивним шляхом. Окрш того, не включенi фiнансовi ресурси шдприемств галузi освiти, охорони здоров'я та комунального господарства. Аналогiчно фшансовим ресурсам населення iнформацiйним джерелом для визначення обсягу фiнансових ре-сурсiв пiдприемств е статистична шформащя Державноí служби статистики Ук-раши та Головного управлiния статистики вiдповiдного регiону.
Виходячи з означеного, була сформована структура фшансових ресурсiв Автономноí Республiки Крим (табл. 1).
Табл. 1. Змта структури фтансових ресурав АвтономноI Республики Крим
Р1к Фiнансовi ресурси бюджету Фiнаисовi ресурси населення Фiнаисовi ресурси шдприемств Всього Темп росту, % до по-переднього року
млн грн % млн грн % млн грн % сума %
2005 1130,22 5,87 7528,95 39,13 10583,30 55,00 19242,47 100,0 -
2006 1677,11 7,49 8076,51 36,08 12633,18 56,43 22386,80 100,0 16,34
2007 3849,72 13,87 8922,02 32,16 14974,45 53,97 27746,19 100,0 23,94
2008 5651,50 16,47 11896,56 34,67 16766,49 48,86 34314,55 100,0 23,67
2009 5641,50 13,44 17506,00 41,72 18812,48 44,83 41959,98 100,0 22,28
2010 6756,20 14,23 21216,00 44,68 19507,08 41,09 47479,28 100,0 13,15
2011 8585,50 15,11 24394,00 42,92 23853,55 41,97 56833,05 100,0 19,70
2012 9962,30 16,04 27216,00 43,82 24932,44 40,14 62110,74 100,0 9,29
2013* 10066,70 15,04 29874,23 44,64 26982,32 40,32 66923,25 100,0 7,75
2014* 11856,01 16,05 32991,95 44,66 29032,20 39,30 73880,15 100,0 10,40
2015* 13042,30 16,26 36109,66 45,01 31082,08 38,74 80234,04 100,0 8,60
Середне значения 7110,82 13,63 20521,08 40,86 20832,69 45,51 48464,59 100,0 -
Джерело: побудовано авторами на осж^ даних Головного управлiння статистики в Автономнш Республiцi Крим (* - прогнозш данi).
З аналiзованих даних по АР Крим, прозоро простежуеться тенденщя до зменшення частки фiнансових ресурсов пiдприемств у загальному обсязi фшан-
сових ресурав регiону: фактично, це е безпосередшм свiдченням погiршення умов функцiонування шдприемств на пiвостровi. Окрiм того, загальний обсяг фiнансових ресурсш пiсля кризових 2008-2009 рр. так i не вийшов на стабiльну динамiку росту. Варто також наголосити на зростаючш частщ фiнансових ресурса бюджету, що, на вiдмiну вiд шших регiонiв Украши, е нетиповим.
Для визначення фiнансового потенцiалу регiону, отримана сума вихщно-го фiнансового стану перемножуеться на iцдекс фiнансового потенщалу регь ону, який розраховуеться за допомогою трьох блокiв показниюв, що характеризуют активнiсть та вплив складових фiнансового потенцiалу на його ршень. Зокрема, I блок - показники, що вiдображають активнiсть д1яльносп шд-приемств територп, регiоцу; II блок - показники, що вщображають рiвень ак-тивностi населения територц; III блок - показники, ят характеризують розмiр податковоí бази територц. Загальна сума iцтегральних iндексiв кожкА групи цих блокiв формуе шдекс фiнансового потенцiалу територп. Для АР Крим ш-декс фiнансового потенщалу становить 1,1745, це означае, що, враховуючи ба-зовий обсяг фшансових ресурсiв автономп, й активний фшансовий потенцiал е на 17,45 % бшьшим (табл. 2).
Табл. 2. Активний фтансовий потенщал АвтономноI Республти Крим та його частка у валовому регюнальному продуктI (ВРП), млн грн
Рiк Д0 Е(Р/)1 П Р ВРП Е(Р/)1 /ВРП
2005 19242,47 22600,28 3357,81 12848,00 1,759
2007 22386,80 26293,29 3906,50 16044,00 1,639
2007 27746,19 32587,90 4841,71 20874,00 1,561
2008 34314,55 40302,44 5987,89 27365,00 1,473
2009 41959,98 49282,00 7322,02 27396,00 1,799
2010 47479,28 55764,42 8285,13 32426,00 1,720
2011 56833,05 66750,41 9917,37 38220,00 1,746
2012 62110,74 72949,07 10838,32 38028,90 1,918
2013* 66923,25 78601,36 11678,11 39740,20 1,978
2014* 73880,15 86772,24 12892,09 41541,65 2,089
2015* 80234,04 94234,88 14000,84 42716,80 2,206
Джерело: побудовано авторами на основi даних Головного управлшня статистики в Автономий Республщ Крим.
З проведеного розрахунку випливае, що фiнансовий потенцiал АР Крим у 1,5-2 рази перевищуе його ВРП, бшьше того варто вданачити, що ця частка з кожним наступним перiодом т1льки зростае, а це, фактично, слугуе свдаенням наявносп в регiонi несприятливих фiнансово-економiчних умов. Зокрема мож-на стверджувати про зростання рiвця тiнiзацií економiки, оскшьки, фактично, органи державноí статистики подають даш про фiнансовi ресурси суб'ектш ав-тономií, якi, зрештою, не перетворюються у валовий регiональний продукт (ВРП). Не ва ресурси навиь активного фiнансового потенцiалу, фактично, мо-жуть бути перетворенi в ВРП, однак генерування та агрегування лише 10 % активного фшансового потенщалу автономи через прийняття вiдповiдних управ-лiнських рiшень давало б приркт ВРП регiоцу на рiвнi 850-1050 млн грн, або 45 % пасивного (табл. 3).
Табл. 3. Динамжа змти частки активного та пасивного фтансових _потенцiалiв в Автономней Респубмщ Крим_
Рк Активний фшансовий потенщал, млн грн Пасивний фшансовий потенщал, млн грн ВРП, млн грн АФП/ ВРП ПФП/ ВРП Частка АФП у ПФП, %
2005 22 600,28 71002,59 12 848,00 1,76 5,53 31,83
2006 26 293,29 84816,12 16 044,00 1,64 5,29 31,00
2007 32 587,90 100441,1 20 874,00 1,56 4,81 32,44
2008 40 302,44 126142,3 27 365,00 1,47 4,61 31,95
2009 49 282,00 136075,1 27 396,00 1,80 4,97 36,22
2010 55 764,42 152888,8 32 426,00 1,72 4,72 36,47
2011 66 750,41 195255,5 38 220,00 1,75 5,11 34,19
2012 72 949,07 248316,7 38 028,90 1,92 6,53 29,38
2013* 78 601,36 247650,2 39 740,20 1,98 6,23 31,74
2014* 86 772,24 275410,9 41 541,65 2,09 6,63 31,51
2015* 94 234,88 300939,5 42 716,80 2,21 7,04 31,31
Джерело: побудовано авторами на основi даних Головного управлшня статистики в Автономий Республщ Крим.
У загальному пасивний фшансовий потенцiал автономп у середньому в 5,6 разiв перевищуе и ВРП (табл. 3). Причому динамiка характеризуеться зрос-танням, що св^ить про не налаштованiсть системи мюцевого самоврядування ефективно працювати на перетворення потенцiйних можливостей, тому така ситуащя може свiдчити про нарощування частки тшьового сектору економiки АР Крим.
Ощнюючи частку активного фiнансового потенщалу в загальному обсязi пасивного фшансового потенцiалу Автономно'1 Республiки Крим, за дослщжу-ваний перiод вона змшювалась в межах 30 %, причому iз загальною тенденцiею до зменшення. Тобто 70 % потенцiйних фшансових можливостей регiону е такими, що '1х практично неможливо залучити при наявнiй фiнансовiй та еконо-мiчнiй системах. Лише радикальна трансформащя економiчноí системи та системи регулювання фiнансових вiдносин зможе призвести до бшьшого агрегу-вання потенцшних фiнансових ресурсiв регiону.
Рис. 2. Частка активного фшансового потенщалу в загальному обсязi пасивного финансового потенщалу в розрЫрегюшв Украгни у 2012 р. (розраховано авторами)
Зокрема, на фот регiонiв Украши, частка активного фшансового потен-цiалу в пасивному фiнансовому потенцiалi АР Крим у 2012 р. е одшею з найпр-ших, що загалом свдаить про наявнiсть фiнансового потенцiалу регюну, який практично неможливо згенерувати через певш об'ективнi та суб'ективнi причини (рис. 2).
Детально вивчаючи потенцшш фiнансовi можливостi АР Крим на фош iнших регiонiв Украши на основi методу блокового (кластерного) ранжування [9, с. 305-309], ввдзначено, що як за пасивним, так i за активним фiнансовим по-тенцiалом автоном1я у 2012 р. вiдноситься до третьо!' групи (Х21) - помiрно низького фiнансового потенщалу (табл. 4-5, рис. 3-4). Фшансовий потенцiал, активний чи пасивний е ввдображенням певного обсягу фiнансових ресурав, якi потенцiйно наявнi в розпорядженш суб'ектш господарювання, але не прийма-ють дiеву участь в розширеному вiдтвореннi.
Так, якщо брати обсяг активного фшансового потенщалу АР Крим за 2012 р. (дат за 2013 р. е неповними), то його обсяг становив майже 73 млрд грн, при ВРП автономп у 38 млрд грн. Зпдно з ресурсною концепцiею, форму -вання фiнансового потенциалу в цю суму (73 млрд грн) вже включено 38 млрд грн. ВРП, а отже, невикористаною залишаеться рiзниця в 35 млрд грн. Агрегу-вати невикористану частку активного потенщалу навиь теоретично доволi складно, оскiльки це б означало фккальне навантаження на населения та суб'ектш господарюванця в 100 %, що е щлком неймовiрним. Бiльше того, частка ресурав з 35 млрд грн пасивно використовуеться в сусшльних вщтворю-вальних процесах через фiнансово-кредитнi установи. Так, будь-яке шд-приемство розмщуе власний капiтал (статутний капiтал) на рахунках у бан-кiвських установах, зазвичай цi ресурси не е динамiчними, тобто пiдприемство не активно 1х використовуе у сво1й д1яльност!
Табл. 4. Ранжування регштв Украти за пасивним фтансовим потенциалом
Регюни
Ранжувальний блок
Рейтинг
Ранжувальний блок
Донецька
Дншропетровська
11
Харкiвська
Ки1вська
12
Луганська
Одеська
Львiвська
Черкаська
Вiнницька
АР Крим
Волинська
Запорiзька
Микола1вська
Полтавська
Iвано-Франкiвська
Юровоградська Хмельницька
21
Сумська
Житомирська
22
Чернiгiвська
Тернопiльська
Рiвненська
Херсонська
Закарпатська
Чернiвецька
Джерело: розраховано авторами.
Табл. 5. Ранжування регютв Украти за активним фтансовим потенщалом
Регiони Ранжувальний блок Рейтинг Ранжувальний блок
Донецька 11 Харювська 12
Дншропетровська Китвська
Одеська
Запорiзька
Львiвська 21 Iвано-Франкiвська 22
Полтавська Хмельницька
АР Крим Юровоградська
Луганська Вiнницька
Черкаська Житомирська
МиколаТвська Сумська
Чернiгiвська
Тернопшьська
Херсонська
Рiвненська
Волинська
Закарпатська
Чершвецька
Джерело: розраховано авторами.
Рис. 3. Кластерний розподт пасивного фтансового потенщалу регюшв Украти
(власна розробка)
Натомють фшансово-кредитна установа розпоряджаеться цим фшансо-вим ресурсом, а отже, i гшотетично може сприяти формуванню та агрегуванню фiнансового потенщалу автономи (за умови, що кредитш ресурси банкiв нап-равляють до суб'екпв та населення автономи, а т своею чергою використовують 1х як капiтальнi вкладення або купують товари довготривалого користування).
Отож, фактично, через механiзм фiскального iнструментарiю органи мю-цевого самоврядування можуть завдяки прийняттю належних управлiнських рь шень отримати з активного фiнансового потенщалу приблизно 25-30 %, або в
обcязi a^roraro фiнaнcового потeнцiaлy АР Кpим зa 2012 p. ця cyMa cягaтимe 18-22 млpд гpн (cтaтиcтичнi дaнi зa 2013 p. y чacтинi фiнaнcовиx peзyльтaтiв можуть 6ути дeщо cпотвоpeнi кpизовими пpоявaми кiнця цього pокy).
Pue. 4. Клaemepнuй poзnoдiл aкmuвнoгo фiнaнeoвoгo nomeнцiaлу peгioнiв yKpa'wu
(власна розробка)
Для ^M^eKc^m виpiшeння пpоблeмниx питaнь тa пpийняття обфун-товaниx yпpaвлiнcькиx piшeнь нa дepжaвномy piвнi нeобxiдно тepмiново етво-prn^ Дepжaвнy мiжвiдомчy комiciю з оцiнювaння тa мiнiмiзaцiï ф^н^во^-cypcниx втpaт чepeз aнeкciю Кpимy з pозшиpeними повновaжeннями (цe можe 6ути Компот, Цeнтp: xочa цe нe ^инципово щодо нaзви - головнe c^mcra cпpямyвaння), якa б взялa та ceбe тaктичнi тa cтpaтeгiчнi зaвдaння як peaльного оцiнювaння, тaк i виpоблeння peкомeндaцiй щодо мiнiмiзaцiï ф^ндових втpaт (включaючи й об,eднaння зycиль нинiшнix вiйcьковиx, зaконодaвчиx тa мiжнa-pодниx iнiцiaтив).
Пpiоpитeтними нaпpямaми pоботи цieï комiciï e: комплeкcний aнaлiз от-тyaцiï, дeтaльнe опpaцювaння !a виpоблeння peкомeндaцiй щодо окpeмиx тап-pямiв оцiнювaння i мiнiмiзaцiï втpaт (cтpaтeгiï компeнcaцiï фiнaнcовиx втpaт pe-гiонiв), якi можнa об,eднaти у eкcпepтнi гpyпи (pиc. 5):
• юридичнo-мaйнoве oцiнювaння (ЮМО);
• фiнaнcoвo-екoнoмiчне oцiнювaння (ФЕО);
• реcyрcнo-iнфрacтрyктyрне oцiнювaння (PIO);
• oцiнювaння пoлiтики безпеки (ОПБ).
Цi eкcпepтнi групи мaли б виpобляти нa оcновi оцiнювaння crnya^ï (фь та^ово!, eкономiчноï, втюково!, виpобничоï, тexнологiчноï, ядepноï, ^^од-но-pecypcноï, eнepгeтичноï, пeнciйноï, бaнкiвcькоï, пpикоpдонноï, мiгpaцiйноï, ^оф^^ово']", влacнicноï, оcвiтньоï, тауково']", peлiгiйноï, icтоpико-кyльтypноï cпaдщини тощо) дieвi виcновки для пpийняття влaдними шетитущями вщповщ-них yпpaвлiнcькиx piшeнь.
Рис. 5. Схема формування та взаемоди мгжвгдомчог' комки (органу) з оцтювання та мттЬзаци фтансово-ресурсних втрат через анекст Криму
Керiвним органом комiсii мало б бути ядро експерпв (до 15 фахiвцiв) iз представниюв кожного напряму та незалежних експертiв, як власне i визнача-тимуть основш напрями оцiнювання i мiнiмiзацii' втрат, перспективного розвит-ку того чи шшого регiону, пов'язаного з щею анексiею. Залежно вiд того, на який саме регюн у конкретний часовий промiжок спрямовуватиметься робота комгси, залежатиме склад незалежних експертiв, яю повиннi бути акцентовани-ми на проблемш питання вiд вiдповiдного регюну.
У частинi державно'' статистики виникають проблемы аспекти щодо по-рiвнянностi статистичних даних у динамiцi, а отже, ТхньоТ зiставностi та корек-тностi (з Кримом та без анексованого Криму). Окремi проблемнi питання ще будуть додатково виникати та впливати на якiсть прийнятих управлшських рь шень. Саме з метою ощнювання фiнансово-економiчних втрат вiд дш держави-анексора та мiнiмiзацii ризиюв пiд час прийняття конкретних управлшських рь шень i необхiдно створити таку мiжвiдомчу органiзацiйну структуру.
Висновки. Фiнансово-ресурснi втрати Укра'ни вiд агресивних заходiв держави-анексора вкрай значнi i найгiрше, що вони з кожним роком будуть лише збшьшуватись, маючи негативний синерпчний прояв та порушуючи збалан-сованiсть фiнансовоi' системи держави. Фiнансовi втрати держави вщ вiйськовоi' iнтервенцii АР Крим, фактично, становлять 20 млрд грн щорiчно (2-2,5 млрд дол. США). Це, так би мовити, - чиста сума втрат лише з АР Крим, однак за умови, що органи мюцевого самоврядування управлятимуть регюном максимально ефективно.
Крiм означених прямих фiнансових втрат, Укра1на фшансово втрачае i опосередковано. Зокрема, оскшьки територiально обмежуеться власний контроль над морським проходом у Керченськш затоцi, то цей факт безперечно додатково негативно позначиться на фiнансово-економiчному становищi Укра'ни, насамперед Запорiзькоl та Донецько'' областей. Суб'ектам господарювання цих областей та й УкраТни загалом необхiдно буде додатково сплачувати або знахо-дити (переорiентовуватись) iншi шляхи транспортування власно'' продукцй зов-
шшньому споживачу. Окрема фшансова ситуащя виникне з перспективним розвитком порпв цiеí зони та мкт бiля них. Не варто забувати про села 1 мктеч-ка, як1, опиняючись в додатковш прикордонн1й зон1 в Херсонськш област1, р1з-ко втрачають свою 1нвестиц1йну приваблив1сть, а з нею й ф1нансов1 можливос-т1. З метою одержання стабшьних ф1нансових кошт1в у перспектив1, можливо, уряду Украши доц1льно вивчити питання побудови Чорно-Азовського сухопутного каналу, або переключатись на цшеспрямоване використання портових схем р1чки Дн1про. За останнього вар1анта посилюеться роль Азовського моря як вiдпочинковоí' (рекреацшно'О територií' (менше еколопчне навантаження на розвиток портового господарства в частиш перевезення вантажiв), що може частково зменшити р1зк1сть фшансових втрат у перспективi (за умови виртен-ня iнфраструктурноí' компоненти, а це немал! кошти).
Звичайно, що це найбшьш виразна сторона фшансового потрясшня дер-жави в1д анексп АР Крим. Наявна ще ресурсна складова, зокрема втрата перспективного Чорноморського газового шельфу. Вщомо, що у Криму е значна кшьккть санаторив та i пацiентiв, як1 мають серйознi захворювання (зокрема туберкульоз, цукровий дiабет). Виникае проблема íхнього оперативного лжу-вання та державного забезпечення лiками укра'нських громадян.
Крим до 85 % питно! та техшчно!' води отримуе через Швшчно-Кримсь-кий канал. Цей канал загальною довжиною 402,6 км будувався 10 роюв (з 1961 по 1971 рр.), мае 7 водосховищ, 300 м3 в секунду води - максимальна про-пускна здатнiсть, через нього в Крим поступае близько 1,3 млрд м3 води на рш. Завдячуючи функцiонуванню каналу, 143 господарства в 10 районах Криму мають зрошувальш дшянки (360 тис. га). Плата за водш ресурси, як1 поступали каналом у Крим 1з материково! частини Украши, навиь нижча в1д 'хньо! фак-тично! собiвартостi, при перехода вже на европейсью ц1ни зросте у 4-10 разiв та становитиме 18-32 грн/м3.
Тариф на майже весь обсяг електроенерги (80 %), який надходить до Криму 1з Заж^зько!' та Каховсько! ГЕС, а це до 5 млрд кВтгод на ргк, може при переходi на свггов1 ц1ни зрости у 2-4 рази. Основний об'ем газу в Крим (близько 35 % в1д спожитих) проходить через Херсонську область. Виходячи з таких передумов, доцшьно на переговорних началах 1з Роскю пов'язати !'х з де-нонсацкю договор1в щодо флоту та експортною ц1ною на украшсью водн1 ресурси та енергоносп, а отже, позбутися напруження щодо посилення торговель-ного тиску держави-анексора.
Лггература
1. Конституцш Украши: Прийнята на п'ятш сесп Верховно! Ради Украши // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Автономна Республика Крим в цифрах : стат. зб. - Симферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 220 с.
3. Валовий регюнальний продукт Автономно! Республики Крим за 2006-2011 роки : стат. зб. - Симферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 45 с.
4. Военный энциклопедический словарь / редкол.: А.П. Горкин, В.А. Золотарев и др. - М. : Изд-во Большая Российская энциклопедия, "РИПОЛ КЛАССИК", 2002. - 1664 с.
5. Возняк Г.В. Фшансовий потенщал реального сектора економши регюну: шдходи до формування та використання / Г.В. Возняк // Регюнальна економжа. - 2012. - № 1. - С. 107-116.
6. Карпинский Б.А. Стратегаологая развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции / О.О. Ардасова, Д.А. Демин, Б.А. Карпинский и др. // Финансовое управление развитием экономических систем : монография; под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во СИБПРИНТ, 2012. - С. 269-289.
7. Карпшський Б.А. Фшансовий клшат територи: теоретичш основи та концепцш оцшю-вання (Ч. I) / Б.А. Карпшський, В.О. Григоренко // Економ1чний часопис-ХХ1 : наук. журнал. -2013. - № 11-12(1). - С. 91-94.
8. Карпшський Б.А. Фшансовий юпмат територи: теоретичш основи та концепцш оцшю-вання (Ч. II) / Б.А. Карпшський, В.О. Григоренко // Економ1чний часопис-ХХ1 : наук. журнал. -2013. - № 11-12(11). - С. 33-37.
9. Карпшський Б.А. Збалансовашсть фшансово! системи: методологш, оцшка, пор1вняння : монографш / Б.А. Карпшський. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
10. Карпшський Б.А. Концепцш оптировано! системи управлшня фшансовим потенщ-алом територи / Б.А. Карпшський, В.О. Григоренко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.3. - С. 331-337.
11. Карпшський Б.А. Негативна синерпчшсть фшансово! продуктивной! регюшв Украши за впливу глобальних фшансових виклиюв / Б.А. Карп1нський // Вюник Льв1всько! державно! фь нансово! академи. - Сер.: Економ1чт науки. - Льв1в : Вид-во Львш. ДФА. - 2010. - № 18. - С. 133-142.
12. Карпшський Б.А. Оцшювання 1 пор1вняння фшансово! продуктивности нащонального господарства в умовах глобальних фшансових виклиюв: методологш та практика / Б.А. Карпшський // Науков1 пращ НДФ1 : наук. зб. - 1вано-Франквськ : Вид-во НДФ1. - 2010. - Вип. 1(50). - С. 80-90.
13. Карпшський Б.А. Податки. Довщник-словник : навч. поабн. / Б.А. Карпшський, Н.С. Залуцька, О.Б. Карпшська. - К. : Вид-во "Професюнал", 2008. - 464 с.
14. Карпшський Б.А. Фшансовий юпмат територи: основи 1 прояви / Б.А. Карпшський, В.О. Григоренко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 244-253.
15. Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло") : пер. с нем. Г. Швейника - СПб. : Изд-во "Амфора", 2001. - 349 с.
16. Нерсесянц В.С. Проблемы общей теории права и государства / В.С. Нерсесянц. - М. : Изд-во "Норма М-Инфра", 1999. - 832 с.
17. Опарш В.М. Фшансовий потенщал Украши: методолопчш засади визначення, кшьюсш параметри та напрями його нарощування / В.М. Опарш, С.С. Шумська // Фшансова политика та податково-бюджетш важел1 и реал1заци : монографш / за ред. А.1. Даниленка. - К. : Вид-во "Фе-нкс". - 2008. - Т. 1. - С. 77-98.
18. Погоршко В.Ф. Конституцшне право Украши : тдручник / В.Ф. Погоршко, В.Л. Федо-ренко / за заг. ред. В.Ф. Погоршка. - К. : Вид-во "Наук. думка"; "Прецедент", 2006. - 344 с.
19. Руденко Л.В. Фшансовий ресурс як компонент динам1чно! системи ресурсного забезпе-чення транснац1ональних корпорацш / Л.В. Руденко // Економжа 1 управлшня : наук. журнал. -
2006. - № 1. - С. 15-23.
20. Св1рський В. Фшансовий потенщал: теоретико-концептуальш засади / В. Св1рськнй // Свгг фшанив : наук. журнал. - 2007. - № 4 (13). - С. 43-51.
21. Статистичний щор1чник Автономно! Республжи Крим, 2012 рж. - Омферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 550 с.
22. Теория и практика управления в XXI веке : монография / Б.А. Карпинский, В.О. Григоренко, И В. Грицюк и др. / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во "СИБПРИНТ", 2012. - 192 с.
23. Фшанси регюну: теорш, проблеми, практика : монографш / М.А. Козор1з, А.Я. Кузнецова, 1.З. Сторонянська, Г.В. Возняк. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2010. - 222 с.
24. Фшансове становище падприемств та оргашзацш по м1стах та районах Автономно! Республжи Крим у 2012 рощ : стат. зб. - С1мферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 100 с.
25. Фшансовий стан економжи Автономно! Республжи Крим за 2012 рж : стат. зб. - С1м-ферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 170 с.
26. Цимбр1вський Т.С. Нормативний зм1ст принципу територ1ально! цшсност / Т.С. Цим-бр1вський // Вюник Льв1вського ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: М1жнародт вщносини. -
2007. - Вип. 19. - С. 194-202.
27. Чуницька I.I. Податковi важелi формування финансового потенщалу держави / I.I. Чу-ницька // Актуальнi проблеми економши : наук. економ. журнал. - 2008. - № 11. - С. 197-206.
28. Юридична енциклопедш. - В 6-ти т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко. - К. : Вид-во "Укра-шська енциклопедiя", 1998. - Т. 1: А-Г. - 672 с.
29. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system / B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakj Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Lódz : Politechnika tódzka, 2011. - S. 85-106.
30. Karpinsky B.A. Role of budget-taxes in formation equation of the financial system of the state: evaluation and prognostic approach / B.A. Karpinsky, S.K. Shkulka // Nauka i studia. - Series : Eko-nomiczne nauki. - 2012. - № 1(46). - S. 71-80.
Карпинский Б.А., Григоренко В. О., Карпинская Е.Б. Финансово-ресурсные потери Украины от действий государства-аннексора. (Часть 2)
Впервые наведено определение государства-аннексора и синтезирован вариант оценки финансовых потерь от действий государства-аннексора путем использования методики оценки финансового потенциала территории, в частности, на основе его активной части при принятии управленческих решений.
Обосновано, что, кроме прямых финансовых потерь за счет аннексии Крыма, Украина имеет значительные потери косвенно, прежде всего прошло поглощение государ-ством-аннексором части ее природно-климатических ресурсов и перспективных газовых месторождений. Отмечено, что только финансовые потери крымского энергетического сегмента для Украины превышают 0,5 трлн дол. США. Подчеркнуто, что аннексия Крыма негативно отражается на хозяйственном комплексе смежных с Крымом регионов, которые вынуждены будут активизировать поиск других транспортных путей для попадания собственной продукции к потребителю. Выделены негативные изменения в инвестиционной привлекательности касающихся Крыма территорий, которые становятся менее привлекательными для инвесторов. Приведены дополнительные меры по снижению торгового давления на Украину со стороны государства-аннексора.
Предложено сформировать межведомственный орган по оценке и минимизации финансово-ресурсных потерь от аннексии Крыма, рассмотрено взаимодействие его составляющих при выработке управленческих решений.
Ключевые слова: государство-аннексор, аннексия, финансово-ресурсные потери, финансовый потенциал, территория, управленческие решения, оценка, минимизация, метод блочного ранжирования.
Karpinsky B.A., Grigorenko V.O., Karpinska H.B. Ukraine's Financial and Resource Loss from the Actions of the State-Annexor. Part 2
The definition of the state - annexor is provided for the first time. The version of the valuation of financial loss from the actions of the state-annexor by using methods of assessing the financial potential of the area, in particular, on the basis of its active part in management decisions is synthesized. It is proved that in addition to direct financial losses due to the annexation of the Crimea, Ukraine loses much indirectly. A part of its natural climatic resources and promising gas fields is primarily annexed by the state-annexor. Only financial losses of Crimean energy segment in Ukraine are estimated to exceed 0.5 trillion dollars. The annexation of the Crimea is emphasised to have a negative impact on the economic complex adjacent to the Crimea regions, which will be forced to intensify the search for other ways of transportation for getting their own products to the consumer. Some negative changes in investment attractiveness regarding Crimea territories that are less attractive to investors are marked. Some additional measures to reduce trade pressure on Ukraine by the State annexor are stated. It is proposed to form an inter-ministerial body for assessing and minimizing financial and resource losses from annexation of the Crimea. The interaction of its components when making management decisions is considered.
Keywords: state- annexor, annexation, financial and resource losses, financial potential, area, management decisions, assessment, minimization, block ranking method.
