CC BY
23
9. Методика розроблення критерйв, за якими оцшюеться ступень ризику вiд провадження господарсько! дiяльностi та визначаеться иерюдичшсть проведення планових заходов державного нагляду (контролю): Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 28 серпня 2013 р., № 752. [Елек-тронний ресурс]. - Доступный з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/752-2013-п.
10. Найденко O.G. Податковий контроль : навч. поабн. / O.G. Найденко. - Харюв : Вид-во Вид. ХНЕУ, 2012. - 224 с.
11. Офщшний сайт Головного управлшня Мiнiстерства доходов i зборгв у Львiвськiй областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lv.minrd.gov.ua/.
12. Про державну податкову службу Укра!ни: Закону Укра!ни // Вадомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. - № 6. - С. 37.
13. Про затвердження Порядку подання платником податкiв заяви про проведення документально! неви!зно! позапланово! електронно! перевiрки та прийняття ршення територiальним органом Мiнiстерства доходов i зборiв Укра!ни про проведення тако! перевiрки: Наказ Мiнiстерства доходов i зборгв Укра!ни вiд 03.06.013 р., № 143. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon4 .rada.gov.ua/laws/show/z0950-13.
14. Просолов М.О. Види податкових перевiрок: досвiд визначення та новели законодавства / М.О. Просолов // Право та управлшня. - 2011. - № 1. - С. 339-346.
Мельник М.И., Лещух И.В. Документальная проверка в системе налогового контроля: концептуальные основы организации и практика применения
Исследованы процессы организации и осуществления налоговых документальных проверок в Украине. На основе полученных результатов исследования, с целью поиска путей перехода от принудительного взыскания налогов и сборов налоговыми органами к предоставлению сервисных услуг по обслуживанию налогоплательщикам, систематизированы рекомендации по организационному механизму совершенствования контрольно-проверочной работы отечественных налоговых органов с учетом прогрессивных современных тенденций в контрольной сфере, в частности, путем активизации электронных форм документальных проверок.
Ключевые слова: налоги, администрирование налогов, налоговый контроль, налоговая проверка, документальная проверка.
Melnyk M.I., Leschukch I. V. Documentary Check in the Tax Control: the Conceptual Framework of Practice and Application
The processes and the implementation of tax inspections documented in Ukraine are investigated. Based on the survey results, with a view to finding ways to transition from forced collection of taxes and fees to the tax authorities providing services of taxpayer service, recommendations for improving the institutional mechanism of control and inspection work of local tax authorities concerning advanced modern trends in the control area, in particular by enhancing electronic forms of documentary checks are systematized.
Key words: taxes, tax administration, tax control, tax audit, documentary review.
УДК 336.144:368 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук
астр. В. О. Григоренко - Львiвська державна фтансова академiя; адвокат О.Б.
Картнська - Адвокатське об'еднання "Карпшська i партнери ", м. Львiв
Ф1НАНСОВО-РЕСУРСН1 ВТРАТИ УКРАШИ В1Д Д1Й ДЕРЖАВИ-АНЕКСОРА (ЧАСТИНА I)
Вперше наведено визначення держави-анексора та синтезовано варiант ощнювання фшансових втрат шсля дш держави-анексора через використання методики ощнювання фшансового потенщалу територп, зокрема на основi його активно! частини завдяки прийняттю управлшських ршень.
Обгрунтовано, що, кр1м прямих фшансових втрат за рахунок анексп Криму, Укра-!на зазнае значних втрат опосередковано. Насамперед вщбулося поглинання державою-анексором частини !! природно-^матичних ресурсов та перспективних газових родовищ.
Зазначено, що лише фiнансовi втрати кримського енергетичного сегмента для Украши перевищують 0,5 трлн дол. США. Шдкреслено, що анексш Криму негативно позна-чаеться на господарському комплексi сумiжних з Кримом регiонiв, якi змушенi будуть активiзувати пошук iнших транспортних шляхiв для потрапляння власно! продукцп до споживача. Видiлено негативнi змши в швестицшнш привабливостi дотичних до Криму територш, якi стають менш привабливими для iнвесторiв. Наведено додатковi заходи що-до зниження торговельного тиску на Украшу з боку держави-анексора.
Запропоновано сформувати мiжвiдомчий орган з оцшювання та мшiмiзацil фшан-сово-ресурсних втрат вiд анексп Криму, розглянуто взаемодiю його складових пiд час ви-роблення управлiнських ршень.
Ключов1 слова: держава-анексор, анексш, фiнансово-ресурснi втрати, фшансовий потенцiал, територ1я, управлiнськi ршення, оцiнювання, мшшиащя, метод блокового ранжування.
Постановка проблеми. Кожен з еташв становлення i розвитку свiтових економiчних ввдносин, окрш позитивно!' частини щодо нарощування випуску конкурентоспроможно! продукцл, формування шдходав взаeмовигiдноí торгiвлi, утвердження базових засад стандартов i загальнолюдських цiнностей, прав та свобод населения, мають негативт прояви, якi зокрема стосуються збройних конфлiктiв, боротьби за ресурсну, а з нею й за свиову, гегемонда. Останне особливо вдаутне у вiдродженнi практики застосування силового критерда з боку економiчно потужшшо! держави для вирiшения власних проблемних питань, об-межуючи тим цившзоване та мирне врегулювання наявних проблем, зокрема в частит подолання територiальних спор1в. Тому об'ективно виникае проблема виклитв щодо цiлiсностi державно!' територп та непорушностi державних кордо-шв. Незважаючи на принципову увагу до цих питань з боку свггово! спiльноти, яка нормативно закрiплена в ушверсальних, регiональних, мiжнародно-правових актах, практищ Мiжнародного суду ООН, нацiональному законодавствi держав, позицiя силового вирiшения територiальних спорiв залишаеться, що призводить до територiальних змiн, а з ними й до порушень принципiв територiальноí цшс-ностi та непорушностi кордошв, прав кожного народу на мирне сшвкнування в нинiшньому глобалiзованому свт.
Сьогоднi значна частина експертав та фахгвщв з економiчних питань i стратегiй ведуть оцiнку втрат вичизняно! економiки щодо вiдокремления Автономно!' Республжи Крим (АР Крим) ввд Украши та анексií й територп, включно з Севастополем, Росiею. Безумовно, що у фiнансово-економiчному планi цей про-цес е негативним як для Украши, так i для АР Крим, ^ скорiш за все, для Росшсь-ко! Федерацп також.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. У теоретичних положеннях щодо становлення держави важливе мiсце вдаодиться територiальнiй вдентифь кацií, яка, поряд з населенням i владою, сутнкно 11 вiдображае. Зокрема у ст. 2 Конституцп Украши пiдкреслено, що п територiя в межах наявного кордону е цшсною i недоторканною [1].
Загалом питаннями, пов'язаними iз загальнотеоретичними змiнами державно!' територп, займалися такi вченi, як: МО. Баймуратов, В.6. Чиркин, Ю. Шемшученко. У дослiджениях Л. Брiлмаера, Д. Ллойда, К. МакМшлана, Б. Мейснера, П. Нанди, Т. Таппе досить конкретизовано вiдображено особливостi правничого спiввiдношения мiж принципами територiальноí цiлiсностi та принципом права нацш (народ1в) на самовизначення. Водночас такi науковщ, як:
К. Антонополус, А. Аренд, Я. Броунл^ В. Качераускк, А. Робертс, В. Хоу, Л. Ше-леф сформували грунтовний базис щодо порушення принцишв територiальноí щ-лiсностi та непорушностi кордошв у частинi правового унормування вiдносин, що виникають за сценарieм погрози силою або п безпосереднього застосування.
Серед вiтчизняних вчених, котрi зробили вагомий внесок у розробку кон-цептуальних засад взаeмодií принципiв територiальноí цiлiсностi та непорушнос-тi кордошв, пот^бно виокремити М. Буроменського, В. Буткевича, А. Дмитрieва, В. Мицика, В. Муравйова, Г. Анцелевича, К. Савчука, О. Покрещука. До окремих аспектiв iнституцiалiзацií принципiв територiальноí цшсносп та непорушностi кордонiв та 1х iмплементацií в нацiональне законодавство Украши була привернута увага дослвдниюв О. Буткевича, В. Денисова, А. Мельника, О. Мережко, Т. Ци^вського [4, 15-16, 18, 26, 28].
Властиво, в контекстi розвитку парадигми управлiння фiнансовим потен-цiалом видшяються дослiдження вiтчизняних науковцiв, таких як: О.В. Ареф'ева, НС. Краснокутська, Л.В. Руденко [19, с. 15-23], В. Свiрського [20, с. 43-51], II. Чуницька [27, с. 23-32] та ш. Однак переважна частина цих наукових розро-бок зводилася до вивчення забезпеченостi територií (регiону) фшансовими ресурсами, або визначення !х фiнансовоí спроможностi та зовс1м не стосувалася поеднання цих пiдходiв iз проблематикою аналiзу фiнансових втрат та функщ-онування держави в умовах насильницько!' змiни ц територiальних меж [5-14, 23, 29-30]. Водночас, подл, яш вiдбулися в Украíнi в першому кварталi 2014 р. iз формуванням реальних ознак частково окуповано1 територií, потребують глиб-шо1 уваги саме до останнього.
Незважаючи на тривалу iсторiю змагань та протистоянь у контекстi приеднання iнших територш до держави не лише в правовому пол^ а й у термь нологiчному планi, поки що не виробилось переконливих засадничих шдход1в з уникнення цiеí ситуацií та прозорих методiв оцiнювання втрат ресурав при цьому, що призводить i нинi до посилення насильницьких проявiв та спотворен-ня оцiнкових критерив. Окр1м того, у частинi тлумачення держава-анексор за ге-ополiтичних потрясшь системних дослiджень не проводилось, що додатково зу-мовило потребу у формуванш власно1 позицп з тематики, яка б включала сучасш реалп загрози територiальнiй цiлiсностi Украши.
Мета дослщження. Сформувати сутнiсний пiдхiд до термшолопчного визначення держави-анексора та, використовуючи напрацьований авторами ме-тодологiчний, формульний iнструментарiй i аналiтичний матерiал щодо ощню-вання фiнансового потенцiалу територп, здшснити аналiтичний розрахунок i ощнку фiнансово-ресурсних втрат укра1нсько1 економiки вщ зовнiшньоí агресií.
Виклад основного матер1алу. Суттст ознаки та прояви держави-анексора в сучасних умовах. Порушення територiальноí цшсносп держави може ввд-буватись двома шляхами: силовим i правовим. До силового вiдноситься: окупа-ця, цес1я, ад'юнкидя, анекс1я.
Так, окупащя (лат. оссирайо - заняття, заволодiння) - це тимчасове зайняття збройними силами територц супротивника. Окупащя може бути як у мирний, так i у военний перюди, а 11 режим регулюеться 4-ю Гаазькою конвен-цiею 1907 р., Женевською конвенщею про захист цившьного населения вiд вiйни 1949 р., Гаазькою конвенщею про захист культурних щнностей на випадок
збройного конфлшту 1954 р. [4]. Зокрема за 4-ю Гаазькою конвенцieю окупацiя розпочинаеться 3i встановлення фактичного контролю над окупованою терито-рieю й утворення окупацiйноí адмМстрацп, а припиняеться з моменту втрати ii фактичного контролю над щею територiею. Окупацiйна влада мае право вимага-ти вщ населения беззаперечного тдкорення, неучастi у ворожих до не! дях. Од-нак окупант не мае права вимагати вiд населення активно сприяти сво1м вшсько-вим операциям супроти його вiтчизни.
Цесш (лат. cessio - офщшна поступка, передача сво!х прав iншiй особi) оз-начае перехад територй' однiеi держави до шшо! за договором. Нерiдко цет ввд-буваеться пiсля закiичения вшни внаслiдок укладення мирного договору i зазви-чай при цьому змшюеться державна належнiсть населення передано! територп. Але, щоб не знищувати нащональну самосвiдомiсть цього населення, мешканцям передано! територй' часто дають можливiсть оптацц - право вибору громадянства.
Ад'юдикащя (лат. adjudicatio - присудження) - це перехвд сшрно! територй' за ртенням компетентного мiжнародного суду. Тут, як i у випадку "окупацп без державно! територй", територiя, що приеднуеться до держави, розглядаеться як деякий "об'ект", на який деякий владний "суб'ект" набувае права власносп за давнiстю володiния, внаслвдок присудження та iн. Така позищя у питаннi про юридичнi шдстави приеднання до держави iнших територш е специфiчним результатом силового трактування права.
За своим сутнiсним наповненням пiд термшом анексгя (лат. аппехю -приеднання) маеться на увазi насильницьке приеднання (загарбання) однiею державою частини або вое! територй шшо! держави чи народности насильницьке утримання народностi в кордонах чужо! для не! держави, нехтуючи мiжнародним правом та Статутом ООН. Так, зпдно зi статтями 1 -2 Статуту ООН, члени ще! оргашзацп повиннi дотримуватися принципу рiвноправностi й самовизначення народiв та утримуватися вiд погрози силою або !! застосування проти територь ально! недоторканостi та полиично! незалежностi будь-яко! держави. Анeксiя е ганебною формою загарбництва та вщкритим порушенням сучасного мiжнарод-ного права, зокрема на самовизначення народав i нацiй, сталкть !хнього розвит-ку, територiальну недоторкашсть.
Держава-анексор - це держава, яка, порушуючи традицiйнi мiжнароднi правничi засади, використовуючи мiлiтарно-силовi пiдходи, фiнансово-економiч-ну кризу i торговельну блокаду, шантаж та шформацшний тиск, формуе щеоло-гiчне шдфунтя та насильницьки приеднуе iншу територда (державу) в односто-ронньому порядку, часто ховаючись за декларативними тезами про квазiзгоду мкцевого населення i захист сво!х громадян, якi мешкають на цiй територй та виправдовуючи сво! агресивно-загарбницькi до перед власним населенням псев-допатрютичними гаслами щодо потреби в "збиранш (чи вiдновленнi, примно-женнi, приеднанш, возз'еднаннi) земель".
Практично, держава-анексор насильно шдпорядковуе (утримуе) iншу на-роднiсть на И власнiй територй, розширюе сво! межi за рахунок ще! територй та формуе змшений загарбницьким чином власний кордон. Така держава може активно переселяти чи витискати коршне населення з його традищйно! територп проживання, заповнюючи Г! власним населенням, яке е бшьш лояльним щодо аг-ресивно! полiтики анексора.
Як випливае з табл. 1, деят держави в цьому iсторичному промiжку встигли побувати в ролi як держави-анексора, так i держави, яка сама була анек-сованою, зокрема Сгниет.
Табл. 1. Анексоват територп вXVII- початку XXI стол'апь
Держава-анексатор Анексована територiя Рш анексií
Росшська iмперiя Кримське ханство 1783
Сгипет Судан 1820
Великобританiя Фолклендсью острови 1833
Франц1я Алжир 1848
[спанш Домшканська Республiка 1861
США Гавайськi острови 1900
Австро-Угорщина Босн1я i Герцеговина 1908
Япон1я Корея 1910
Великобританiя Сгипет 1914
Великобританя Кшр 1914
Румун1я Бессараб1я 1918
Туреччина Захiдна Вiрменiя, частина Схщно!' Вiрменií (Карська область) 1920
Нiмеччина Судетська область Чехословаччини 1938
Нiмеччина Австрiя 1938
СРСР Бессарабiя, Пiвнiчна Буковина, Край Герца 1939
СРСР Захщноукрашсью Землi та Захщна Бiлорусь 1939
СРСР Литва, Латв1.я, Естошя 1940
СРСР Карельський перешийок, Сортавала, Салла-Куусамо та Ри-бачий пiвострiв на узбережж Баренцевого моря 1940
[зрашь Схiдний Срусалим 1980
[рак Кувейт 1990
Росшська Федерацш Автономна Республша Крим, Севастополь 2014
Джерело: власна розроблення.
На жаль, Укра'на мае досить проблемш втрати вiд дiй держави-анексора (Росп), починаючи вiд територiальннх та закiичуючи культурними зв'язками, якi зумовленi анексiею Криму. Загалом Крим забезпечував близько 3 % ВВП держави (реальш втрати можуть бути ще вищими через мультиилiкатнвний ефект). Водночас частка Криму в промисловому потенцiалi Укра'ни становила 2 % (у 2013 р. промисловкть пiвострова реалiзувала иродукцií на 22,6 млрд грн, без урахування ПДВ та акцизного податку). Дещо вищою е питома вага Криму в х1-мiчнiй галузi держави, зокрема обсяги реалiзованоí хiмiчноí иродукцií та х1шч-них речовин становили 3,5 млрд грн, або 7 % ввд загального обсягу цiеí продук-цií, вироблено!' в Украíнi. У галузi сшьськогосподарсько!' иродукцií на Крим у 2013 р. припадало 4,8 % овочiв (473 тис. т) та 5,0 % плод1в i ягiд (114 тис. т) iз зiбраннх в УкраЫ [2-3, 21, 24-25].
О^м того, не варто забувати про вiдчутнi фiнансовi втрати, необхiднi для розвитку нащонального господарства енергетичних ресурав. Оцiнковi запаси вуглеводневих ресурс1в кримського шельфу становлять 1,5-5 трлн м3 у газовому е^валенп, або третину вiд усiх запаав в УкраМ (загальний потенцiал видо-бутку газу з чорноморського шельфу за рiзними експертними оцiнками змь нюеться вiд 4 трлн до 14 трлн м3). Зi шельфу Чорного моря вже щороку надходи-
ло 8 % загального видобутку природного газу в УкраЫ (1,65 млрд м3). До 2020 р. прогнозний видобуток природного газу мк зрости до 5-6 млрд м3. Зага-лом для Украши лише втрати пов'язаш з анексiею потенцiйних запасiв вуглевод-н1в на кримському шельфi протягом кiлькох десятилiть можуть сягнути 0,5 трлн дол. США.
Лише через захоплення Публiчного акционерного товариства "Державне акцiонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") афшйованими з ВАТ "Газпромом" структурами Украша втрачае 12 млрд грн ш-вестицiй, вкладених у цю компашю, а також 0,5 млрд м3 природного газу на рiк (за цшою внутрiшнього видобутку, що перевищуе 150 млн дол.).
Втрачено велит незамерзаючi морськi гаванi та порти у бвпаторц, Керчi, Севастополi, Феодосп, Ялтi. Так, майже всi зарубiжнi морськi пасажирськi пере-везення (98,2 %) в УкраЫ в 2013 р. виконувалися кримськими пiдприемствами. Окр1м того, бюджетна складова Украши втрачае таку статтю доходiв, як "плата за проходження через Керченську протоку" i нинi вже вiтчизияним шд-приемствам доведеться видiляти кошти за прохвд нею.
Значнi втрати сталися вiд агресивноí дп держави-анексора i в банкiвськiй системi Украши. Так, сумарно в Криму функцiонувало, за даними Нацiонального банку Украши, 1022 ввдшення украшських банкiв, 11 фшй, 53 представництва та 2 кримських банки. Обсяг активiв даних банк1в перевищуе 22 млрд грн, iз них 16 млрд грн - кредитш зобов'язання. Властиво втрата розгалуженоí мiсцевоí бан-кiвськоí шфраструктури означае й фактичнi втрати вичизняно! банкiвськоí сис-теми, на ят зменшилась й капiталiзацiя.
Серед бантвських установ в Криму найактивнiшими були: ПриватБанк (337 вiддiлень, якi обслуговували близько 790 тис. приватних та 12 тис. корпора-тивних кшенпв; 483 банкомати; 773 термiнали самообслуговування) з активами близько 6 млрд грн, Ощадбанк (278 вiддiлень) - 4 млрд, "Дельта Банк" - 2 млрд i "Райффайзен Банк Аваль" (32 ввдшення) - 1,3 млрд грн.
Природно-рекреацшш та кторико-культурт ресурси Криму - втраче-т Укратою за рахунок його анексп. Найбшьша перевага та надщнне багатство Криму, ят визнаш свгтовою стльнотою, - це його природно-рекреацшш ресурси, як1, на жаль, ниш втрачеш Украíною внаслiдок агресивно! зовнiшньоí анек-сiйноí полiтики.
Зокрема Крим займае прикордонне положення мiж помiрним i субтропiч-ним географiчними поясами, що сприяе м'якому клмату пiвострова та великiй кiлькостi годин сонячного сяйва (2180-2470 год на рж). Рельеф Кримського пiвос-трова - три нер1вних частини: рiвнинний Крим, Керченський пiвострiв i прський Крим, що складаеться з Головноí гряди Кримських гiр з Швденним берегом Криму, а також Внутрiшньоí i Зовнiшньоí передгiрних гряд. Територ1я автономií, за даними Республжанського комiтету зi земельних ресурсiв АР Крим, - 26,1 тис. км2. Кшьккть населення - 1965,2 тис. оаб, його щiльнiсть - 75 оаб на км2 [2, 21].
Цшнкть кримських курортно-рекреацiйних ресурс1в обумовлена насампе-ред вагомою рiзноманiтнiстю природних ландшафтiв - вiд степових на пiвночi до покритих лiсами Кримських пр у пiвденнiй частинi. Переконливе та суперцiн-не багатство Криму - це його ктмат, характерним проявом котрого е достаток сонця, тепла та свiтла. Специфiчнi прояви циркуляцп повiтряних потокiв у спо-
лученнi з впливом Чорного, Азовського морiв та Кримських гiр формують три основних клiматичннх райони: степовий, гiрський та швденно-бережний (табл. 2). Рiзноманiтнiсть м^октматичних умов, належне збереження вiчнозе-лено! рослинностi гiр та височин, родовища лшувально!' грязi i джерел мшераль-ннх вод сформували декiлька тишв курортiв: клiматичнi (Старнй Крнм); клшато-бальнеогрязьовi (Gвпаторiя, Феодосiя, Саки); ктматобальнеолопчш (Ялта, Алушта).
Табл. 2. Характеристика втрачених Укратою через анекст Криму природно-рекреацшних та '¡сторико-культурних ресурав
Ресурси
Втрати Укра'ни
Ландшафтт
154 об'екти природно-заповщного фонду загальною площею 146,2 тис. га (це 1000 площ Межипр'я), зокрема шiсть державних заповiдникiв, 33 заказники (з них 16 загальнодержавного призначення); 100 атрактивних природних об'екти, 69 пам'яткiв природи, 160 печер тощо.
Лшувально-мшеральш та рекре-ацшт
517 км пляжiв, 26 родовищ лiкувальних грязей та ропи, а також понад 100 джерел мшеральних вод рiзного хiмiчного складу, що сумарно ста-новить третину нацюнальних лiкувально-рекреацiйних ресурсiв. 14 грязьових родовищ (запаси яких перевищують 25 млн м ) та 13 великих родовищ мшеральних вод (з потенцшним дебиом 14 тис. м3 на до-бу), що вiднесенi до категорц лiкувальних.
Санаторно-курортнi
Понад 600 санаторно-курортних та оздоровчих закладiв, використовува-них як для цiлорiчного, так i для сезонного лiкування та вщпочинку на 155,5 тисяч лiжкомiсць. Санаторп та пансiонати з лшуванням станов-лять 28 % цих закладiв та розташованi переважно на Швденному березi Криму, а також на курортах Свпаторп, Сак, Феодосп. Усi санаторп Криму мають спецiалiзацiю, що залежить вiд особливостей лшувальних факторiв мiсцевостi, де вони розташоваш.
[сторико-культурнi
11, 5 тис. пам'яток юторп, культури й архиектури, що вiдносяться до рiзних iсторичних епох, цивiлiзацiй, етносiв i релiгiй, з яких майже 150 юторико-архиектурних об'ектiв занесено до каталопв ЮНЕСКО. Унiкальнi з них (зокрема: комплекс печерних мiст та монастирiв, гену-езька фортеця, святi мюця рiзних конфесiй, рiзноархiтектурнi палацовi комплекси) використовуються як туристичнi об'екти._
Джерело: сформовано авторами на основi даних Головного управлiння статистики в Автономнш Республiдi Крим.
Зокрема вздовж усього швденного узбережжя тягнеться курортна смуга: Ялта, Алупка, Оме'з, Гурзуф, Мкхор, Лiвадiя, Форос, Керч, Алушта.
Наявнкть значного спектра прнродно-туристськнх ресурс1в (табл. 2), особлнвостi сформовано' шфраструктури екологiчного та соцiального туризму в сшьськш мiсцевостi, системи курортного сервку в новнх прибережннх регiонах рекреацшного освоення, системи сервiсу для неоргашзованих вiдпочивальникiв, шоу-бiзнесу та iндустрií розваг, функцюнування iнфраструктури для елiтннх ви-дiв спорту, впровадження унiкальннх методiв лiкувания формують додаткове за-щкавлення для iивесторiв i д1ловнх партнерiв. Окр1м того, в Крнму наявш шнро-кi перспектнви для становлення та розвитку нетрадицiйннх туристичннх напря-мiв, а саме: гiрничо-пiшохiдний; велосипедний; кшний; скелелазiния; спелеоло-гiчний; дельтапланеризм; вертолет екскурсií; пiдводнi занурення з аквалангом; прогулянки на яхтах; науковий та автотуризм; винш та мисливсью тури.
Кожна друга екскурт в Укра'ш вiдбувалась власне на niBOCTpoBi Крим.
Важливим е й те, що понад 90 % рекреацшних o6'eKTiB зосереджений на вузькш 3-кiлoметpoвiй пpибеpежнiй CMy3i моря. Y глибинних теpитopiях (прни-чо-передпрних) poзмiщенo лише невеликi (до 100 мкць) малoкoмфopтабельнi об'екти, хоча в цш частинi " Кримсько!' Швейцарп" е дoстатнi передумови для ак-тивiзацií pекpеацiйнoгo освоения вже на сучасному piвнi. Водночас цi передумови щодо розвитку кypopтнo-pекpеацiйнoí шфраструктури Криму нинi для Украши е втраченими внаслiдoк агресивних дай держави-анексора.
Лггература
1. Конституцш Укра!ни: Прийнята на п'ятГй сесГ! Верховно! Ради Укра!ни // ВГдомостГ Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Автономна Республика Крим в цифрах : стат. зб. - СГмферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013.
- 220 с.
3. Валовий регюнальний продукт Автономно! Республики Крим за 2006-2011 роки : стат. зб.
- СГмферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 45 с.
4. Военный энциклопедический словарь / редкол.: А.П. Горкин, В.А. Золотарев и др. - М. : Изд-во Большая Российская энциклопедия, "РИПОЛ КЛАССИК", 2002. - 1664 с.
5. Возняк Г.В. ФГнансовий потенщал реального сектора економГки регюну: пгдходи до фор-мування та використання / Г.В. Возняк // Регюнальна економГка : наук.-практ. журнал. - 2012. - № 1. - С. 107-116.
6. Карпинский Б.А. Стратегиология развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции // Финансовое управление развитием экономических систем : монография / О.О. Ардасова, Д.А. Демин, Б.А. Карпинский и др.; под общ. ред. С.С. Чернова. -Новосибирск : Изд-во СИБПРИНТ, 2012. - С. 269-289.
7. КарпГнський Б.А. Фшансовий клГмат територГ!: теоретичш основи та концепция оцГнюван-ня (Ч. I) / Б.А. КарпГнський, В.О. Григоренко // Економiчний часопис-ХХ1 : наук. журнал. - 2013. -№ 11-12(1). - С. 91-94.
8. Каршнський Б.А. Фшансовий клшат територГ!: теоретичш основи та концепция оцГнюван-ня (Ч. II) / Б.А. КарпГнський, В.О. Григоренко // ЕкономГчний часопис-ХХ1 : наук. журнал. - 2013.
- № 11-12(11). - С. 33-37.
9. Карпшський Б.А. Збалансовангсть фшансово! системи: методология, ощнка, порГвняння : монографiя / Б.А. КарпГнський. - ЛьвГв : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
10. Карпшський Б.А. Концепцш оптишзовано! системи управлГння фГнансовим потенцiалом територГ! / Б.А. Карпшський, В.О. Григоренко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Укра!'ни. - 2013. - Вип. 23.3. - С. 331-337.
11. Карпшський Б.А. Негативна синерпчшсть фшансово! продуктивной! регюнГв Укра!ни за впливу глобальних фГнансових викликГв / Б.А. Карпшський // Вюник ЛьвГвсько! державно! фшансово! академГ!. - Сер.: ЕкономГчнг науки. - 2010. - № 18. - С. 133-142.
12. Карпшський Б.А. ОцГнювання i порГвняння финансово! продуктивностi нацiонального господарства в умовах глобальних фГнансових викликГв: методологiя та практика / Б.А. Карпшський // НауковГ пращ НДФ1 : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НДФ1. - 2010. - Вип. 1(50). - С. 80-90.
13. Карпшський Б.А. Податки. ДовГдник-словник : навч. поибн. / Б.А. Карпшський, Н.С. За-луцька, О.Б. КарпГнська. - К. : Вид-во "Професюнал", 2008. - 464 с.
14. Карпшський Б.А. Фшансовий клшат територГ!: основи i прояви / Б.А. Каршнський, В.О. Григоренко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 244-253.
15. Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло") : пер. с нем. Г. Швейника / К. Лоренц. - СПб. : Изд-во "Амфора", 2001. - 349 с.
16. Нерсесянц В.С. Проблемы общей теории права и государства / В.С. Нерсесянц. - М. : Изд-во "Норма М-Инфра", 1999. - 832 с.
17. Опарш В.М. ФГнансовий потенщал Укра!ни: методолопчнг засади визначення, кщьюсш параметри та напрями його нарощування / В.М. ОпарГн, С.С. Шумська // ФГнансова полГтика та податково-бюджетнг важелГ !! реалГзацГ! : монографГя / за ред. А.1. Даниленка. - Т. 1. - К. : Вид-во "Фенгкс", 2008. - С. 77-98.
18. Погоршко В.Ф. Конституцшне право Украши : шдручник / В.Ф. Погорiлко, В.Л. Федо-ренко / за заг. ред. В.Ф. Погорiлка. - К. : Вид-во "Наук. думка"; "Прецедент", 2006. - 344 с.
19. Руденко Л.В. Фшансовий ресурс як компонент динашчно'1' системи ресурсного забезпе-чення транснащональних корпораций / Л.В. Руденко // Економжа i управлшня : наук. журнал. -2006. - № 1. - С. 15-23.
20. Свiрський В. Фшансовий потенциал: теоретпко-концептуальш засади / В. Свiрський // CBiT фiнансiв : наук. журнал. - 2007. - № 4 (13). - С. 43-51.
21. Статистичний щорiчник Автономно!' Республики Крим, 2012 рж. - Сiмферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 550 с.
22. Карпинский Б.А. Теория и практика управления в XXI веке : монография / Б.А. Карпинский, В.О. Григоренко, И.В. Грицюк и др. / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск: "СИБ-ПРИНТ", 2012. - 192 с.
23. Козорiз М.А. Фшанси регюну: теорИя, проблеми, практика : монографiя / М.А. Козорiз,
A.Я. Кузнецова, 1.З. Сторонянська, Г.В. Возняк. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2010. - 222 с.
24. Фшансове становище падприемств та оргашзацш по мiстах та районах Автономно!' Республики Крим у 2012 рощ : стат. зб. - Симферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 100 с.
25. Фшансовий стан економши Автономно!' Республики Крим за 2012 рж : стат. зб. - Симферополь : Вид-во ГУС в АРК, 2013. - 170 с.
26. ЦимбрИвський Т.С. Нормативний змИст принципу територiальноï цшсностИ / Т.С. Цим-брИвський // ВИсник ЛьвИвського ушверситету. - Сер.: МИжнародш вИдносини. - 2007. - Вип. 19. -С. 194-202.
27. Чуницька I.I. ПодатковИ важелИ формування финансового потенциалу держави / I.I. Чу-ницька // Актуальш проблеми економши : наук. економ. журнал. - 2008. - № 11. - С. 197-206.
28. Юридична енциклопедш. - В 6-ти т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко. - К. : Вид-во "Укра-шська енциклопедш", 1998. - Т. 1: А-Г. - 672 с.
29. Karpinski В. Influence of global financial challenges on balanced state financial system /
B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakj Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Lôdz : Politechnika tôdzka, 2011. - S. 85-106.
30. Karpinsky B.A. Role of budget-taxes in formation equation of the financial system of the state: evaluation and prognostic approach / B.A. Karpinsky, S.K. Shkulka // Nauka i studia. Ekonomiczne nau-ki. - 2012. - № 1(46). - S. 71-80.
Карпинский Б.А., Григоренко В. О., Карпинская Е.Б. Финансово-ресурсные потери Украины от действий государства-аннексора (часть 1)
Впервые приведено определение государства-аннексора и синтезирован вариант оценки финансовых потерь от действий государства-аннексора путем использования методики оценки финансового потенциала территории, в частности, на основе его активной части при принятии управленческих решений.
Обосновано, что, кроме прямых финансовых потерь за счет аннексии Крыма, Украина имеет много потерь косвенно. Прежде всего прошло поглощение государством-ан-нексором части ее природно-климатических ресурсов и перспективных газовых месторождений. Отмечено, что только финансовые потери крымского энергетического сегмента для Украины превышают 0,5 трлн дол. США. Подчеркнуто, что аннексия Крыма негативно отражается на хозяйственном комплексе смежных с Крымом регионов, которые вынуждены будут активизировать поиск других транспортных путей для попадания собственной продукции к потребителю. Выделены негативные изменения в инвестиционной привлекательности касающихся Крыма территорий, которые становятся менее привлекательными для инвесторов. Приведены дополнительные меры по снижению торгового давления на Украину со стороны государства-аннексора.
Предложено сформировать межведомственный орган по оценке и минимизации финансово-ресурсных потерь от аннексии Крыма, рассмотрено взаимодействие его составляющих при выработке управленческих решений.
Ключевые слова: государство-аннексор, аннексия, финансово-ресурсные потери, финансовый потенциал, территория, управленческие решения, оценка, минимизация, метод блочного ранжирования.
Karpinsky B.A., Grigorenko V.O., Karpinska H.B. Ukraine's Financial and Resource Loss from the Actions of the State-Annexor
The definition of the state - annexor is provided for the first time. The version of the valuation of financial loss from the actions of the state-annexor by using methods of assessing the financial potential of the area, in particular, on the basis of its active part in management decisions is synthesized. It is proved that in addition to direct financial losses due to the annexation of the Crimea, Ukraine loses much indirectly. A part of its natural climatic resources and promising gas fields is primarily annexed by the state-annexor. Only financial losses of Crimean energy segment in Ukraine are estimated to exceed 0.5 trillion dollars. The annexation of the Crimea is emphasised to have a negative impact on the economic complex adjacent to the Crimea regions, which will be forced to intensify the search for other ways of transportation for getting their own products to the consumer. Some negative changes in investment attractiveness regarding Crimea territories that are less attractive to investors are marked. Some additional measures to reduce trade pressure on Ukraine by the State annexor are stated. It is proposed to form an inter-ministerial body for assessing and minimizing financial and resource losses from annexation of the Crimea. The interaction of its components when making management decisions is considered.
Key words: state- annexor, annexation, financial and resource losses, financial potential, area, management decisions, assessment, minimization, block ranking method.
УДК 338.001.36 Астр. 1.В. Бигик1 - Львiвський НУ Ш. 1вана Франка
НОВИЙ ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАШИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛ1КИ
Проан^зовано основш переваги та недолши реформування трудового законодав-ства Украши. Особливу увагу придшено проблемним питанням проекту Трудового кодексу Украши. Прийняття нового трудового кодексу зумовлене необхщшстю у комплексному та взаемопов'язаному виршенш проблем регулювання трудових вщносин, а також потребою послщовно вщобразити в нащональному трудовому законодавствi положения мiжнародно-правових документов iз питань пращ. Особливу увагу придшено недолшам Проекту, який потребуе доопрацювання з урахуванням пропозицш та зауважень гро-мадськостГ
Ключовi слова: Трудовий кодекс Украши, ринок пращ, соцiально-трудовi вщноси-ни, правовi засади, зайнятють.
Постановка проблеми. Одним iз прюритетних напрямш i шлянв вирь шення сощальних проблем ринку пращ в УкраЫ е формування вщповвдного нормативно-правового поля. У теорц та практищ трудового права таю акти, як встановлюють правила поведшки учасникам трудових вщносин: працвникам, роботодавцям, профсшлкам, трудовим колективам, шшим, пов'язаним iз ними суб'ектам, прийнято називати актами законодавства про працю (ст. 4 КЗпП Укра-ши), але останнш часом вживаеться iнший термiн - "трудове законодавство". Акти трудового законодавства виокремили з-помiж законодавчих актав Украши, враховуючи специфiку предмета правового регулювання та кола суб'екпв, на якi поширюеться íхия д1я. Однак трудове законодавство не вичерпуеться регулюван-ням суто трудових вщносин, а регулюе й iншi пов'язанi з ними вщносини (щодо працевлаштування, соцiального партнерства, виртення трудових спорiв тощо), якi мають сусп1льно-трудовий характер. Отже, з правового погляду це означае, що трудове законодавство Украши - це система нормативно-правових актав, яи
1 Наук. кергвник: проф. €.Й. Майоведь, д-р екон. наук
