CC BY
25
Самец С.Н. Учетная политика предприятий по расчетам и формирование ее элементов
Определено, что "расчеты" - это важный инструмент регулирования экономических отношений между субъектами хозяйственной деятельности. Рассмотрены основные элементы учетной политики предприятия - кредиторскую и дебиторскую задолженности, ее влияние на финансовое состояние предприятия и роль финансового менеджмента в системе управления деятельностью предприятия.
Ключевые слова: учетная политика предприятия, расчеты, дебиторская задолженность, кредиторская задолженность, финансовый менеджмент.
Samest S.M. Accounting policies of settlement companies and the formation of ii elements
Is determined that the calculations - are an important tool for regulating economic relations between the business entities. The main elements of the accounting of the enterprises - payables and receivables, their impact on the financial position. The role of the financial management in the management activities of the enterprise.
Keywords: accounting policies of the enterprise, payments, receivables, payables, financial management.
УДК 341.258 Асист. С.Б. Свщка - Подтьський державний
аграрно-техтчний унгверситет
Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ ШДПРИеМСТВ ТА IX ВПЛИВ НА Ф1НАНСОВУ БЕЗПЕКУ
Визначено джерела формування фшансових ресурав на шдприемства Розгля-нуто склад власних фшансових ресуршв аграрних шдприемств, 1х характеристики й особливост та вплив на фшансову безпеку шдприемств. Визначено шляхи шдви-щення рiвня фшансово! безпеки шдприемства засобами управлшня фшансовими ресурсами та 1х складом.
Ключовг слова: джерела фшансування, фiнансовi ресурси, власний каштал, статутний каштал, фшансова безпека.
Постановка проблеми. В умовах становлення та розвитку ринкових вщносин в Укра1ш спостершаеться нестача фшансових ресуршв у багатьох суб'екпв господарювання. Це зумовлено втратою шдприемствами власних фшансових ресуршв унаслщок збитково1 1х роботи та шфляцп; недосконалю-тю системи оподаткування шдприемств; високою вартютю залучення позико-вих кошпв. Результатом цього е зниження р1вня фшансово! безпеки тд-приемства.
Власш кошти вдаграють головну роль в оргашзацп кругооб1гу фонд1в, тому що шдприемства, як працюють на основ1 комерцшного розрахунку, по-винш мати певну майнову самостшнють для того, щоб вести шдприемницьку д1яльнють рентабельно 1 нести вщповщальшсть за прийняття р1шень.
Нестача власних фшансових ресуршв негативно впливае на виробни-чо-господарську д1яльшсть шдприемств, спричиняе виникнення та зростання заборгованостей перед суб'ектами господарювання; зменшуються можливос-т подальшого фшансування розвитку шдприемств.
Аналiз останнiх досл1джень та публжацш. Значний внесок у розроб-ку теоретико-методолопчних основ визначення сутност власних фшансових
ресуршв, ïx складу, та процесiв ïx формування i використання зробили bît-чизняш вченi-економiсти: I. Бланк, Л. Буряк, О. Василик, А. Даниленко, А. Загороднш, I. Зятковський. С. Огородник, В. Опарш, А. Поддeрьогiн, О. Романенко, О. Терещенко, В. Федосов та ш. Проте недостатне опрацюван-ня окреслених питань, а також ïx^ методичне та практичне значення, визна-чають актyальнiсть цiеï пращ, ïï мету та завдання.
Постановка завдання. Одним i3 найважливiшиx завдань, що виникае на пiдприемствi в процеш його фiнансово-господарськоï дiяльностi, е необ-xiднiсть вирiшення питань, пов'язаних з оптимальним спiввiдношенням влас-ного i залученого капiталy, що мае безпосереднш вплив на фiнансовy безпеку пiдприемства.
Виклад основного матер1алу. Вплив фшанив на процес розширеного вщтворення починаеться з трансформацiï валового внутршнього продукту у вiдповiднi фонди. Саме тодi фiнанси починають дiяти як складова частина економiчного меxанiзмy держави. Матерiальним носiем фiнансовиx вiдносин е фiнансовi ресурси. I це видшяе ïx iз сyкyпностi економiчниx категорш.
Щоб побудувати поняття "фiнансовi ресурси", необхщно виходити пе-редyсiм iз поняття "ресурси". Слово "ресурси" походить вщ французького "ressource", що означае допомiжний засiб, тобто щось таке, що може бути ви-користане з певного джерела (запаси, кошти, матерiали тощо) на певнi цЫ. В економiчнiй лiтератyрi ресурси прийнято подшяти на: матерiальнi, природнi, трyдовi та фiнансовi [1].
Виробнича та фшансова дiяльнiсть пiдприемств бyдь-якоï галyзi нащ-ональноï економiки, зокрема сшьського господарства, починаеться з формування фшансових ресyрсiв. Вони мають створити передумови для стабшьно-го процесу виробництва та його постшного зростання, що визначае конку-рентоспроможнiсть шдприемства на ринку [2]. Стабiльнiсть функщонування пiдприемства Грунтуеться на достатностi фшансових ресуршв та ïx стабшьно-му крyгообiгy.
Головною ланкою економiки в ринкових умовах господарювання е шдприемства як суб'екти господарювання. Вони здшснюють виробничу, на-yково-дослiднy й комерцшну дiяльнiсть, внаслiдок чого виробляють вщпо-вiднi види продyкцiï, реалiзовyють ïï, отримують, розподiляють доходи, фор-мують вiдповiднi фонди фiнансовиx ресyрсiв [4].
Фiнансовi ресурси - це сума кошпв, спрямованих в основш та оборот-нi засоби шдприемства. Вони характеризуюсь потенцiал, тобто можливост пiдприемства у проведеннi витрат з метою отримання доходу. Фiнансовi ресурси, поряд з трудовими i матерiальними ресурсами, е важливою складовою ресyрсноï забезпеченостi пiдприемств [2].
Вщ величини фiнансовиx ресyрсiв залежить зростання виробництва та соцiально-економiчний розвиток шдприемства. ïx наявнють та ефективне використання визначають фшансовий стан шдприемства: платоспроможнють, лiквiднiсть, фiнансовy сталють. Проте сьогоднi значно скорочуються обсяги фшансових ресурив, якi надходять вщ галузевих структур, обсяги бюджет -них субсидш - вiд органiв державноï влади [3]. Загальновiдомим залишаеться
той факт, що фшансування дiяльностi пiдприeмств будь-яко! галузi нащ-онально! економiки передбачае використання всiх можливих джерел форму-вання фiнансових ресурсiв, а саме: власних, позичених, залучених.
Шляхом використання аналопчних джерел фiнансового забезпечення здшснюеться i фiнансування пiдприемств аграрного сектору, але з урахуван-ням специфжи функцiонування ще! галузi, яка визначаеться: сезоншстю ви-робництва, тривалим перюдом вiдтворення основних засобiв, наявнiстю значного часового штервалу мiж перiодами здшснення витрат та отримання кiнцевих результапв, безперервнiстю виробничих процесiв, використання як засоби та предмети пращ живих органiзмiв, що тдпорядковаш насамперед бюлопчним законам вщтворення; залежнiстю результатiв дiяльностi тд-приемств та вiдповiдно джерел фшансування вщ впливу природно-ктматич-них умов; необхщшстю кредитного забезпечення операцшно! дiяльностi та подальшого успiшного розвитку суб'ектiв господарювання як наслiдку впливу попередньо зазначених факторiв [7].
У процеш формування фiнансових ресуршв аграрних пiдприемств ве-лике значення мае структура !хтх джерел. Шдвищення питомо! ваги власних коштiв позитивно впливае на фшансову дiяльнiсть тдприемства. Висока пи-тома вага залучених та позикових кошпв ускладнюе фшансову дiяльнiсть пiдприемства та потребуе додаткових витрат на сплату вщсотюв за банювсью кредити, доходiв на облшацп, дивiдендiв на акцп, зменшуе лжыдшсть балансу пiдприемства, тдвищуе фшансовий ризик [5]. Власнi кошти повинш за-безпечувати мiнiмальну стабiльну потребу, без яко! процес виробництва не-можливий.
Потреба у власних коштах визначаеться як виробничими, так i фшан-совими чинниками. Виробничi - це обсяги виробництва, тривалють виробни-чого циклу, перюдичнють закупiвлi виробничих запашв, термiни реалiзацil продукцп i форми розрахунюв за не!. Змiни цих показниюв ведуть до необ-хщносп коригування власних коштiв. Скорочення обсяпв виробництва та ш-ших показниюв сприяе зменшенню потреби у власних коштах. Вившьнеш ресурси можуть бути спрямоваш на iншi цiлi. Збшьшення цих показникiв веде до необхщносп приросту власних коштiв, що забезпечуеться за рахунок власного прибутку пiдприемства [2].
У науково-практичнш лiтературi часто можна зустрiти таке поняття, як "власний капiтал", "додатковий капiтал", "статутний капiтал", "номшаль-ний каттал". Для чiткого розумiння процешв, якi будуть охарактеризованi далi, необхщно чiтко iдентифiкувати цi поняття. Власний каттал показуе частку майна тдприемства, яка фшансуеться за рахунок кошпв власникiв i власних засобiв тдприемства [6]. 1нформацшною базою дослiдження власного катталу пiдприемства е фшансова звiтнiсть, а саме форма №1 "Баланс".
Власний каттал тдприемства - це тдсумок першого роздiлу пасиву балансу, тобто перевищення балансово! вартост активiв пiдприемства над його зобов'язаннями. Показник власного катталу е одним з головних шдика-торiв кредитоспроможносп пiдприемства. Вiн - основа для визначення фь нансово! незалежностi суб'екта господарювання, його фшансово! сталостi,
стабiльностi та безпеки. У табл. 1 охарактеризовано джерела фтансування сшьськогосподарських пiдприeмств Хмельниччини.
Табл. 1. Склад та питома вага джерел фтансових ресурав сшьськогосподарських тдприемств ХмельницькоТ областг (тис. грн)*
Показник Значення показника станом
на 1 ср 2009 ня р. на 1 ср 2010 ня р. на 1 счня 2011 р. вщхилення 2011 р. в1д 2009 р.
тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн %
Власний каттал 59251,0 35,67 90969,0 30,9 55700,0 18,00 -3551,0 -17,6
Забезпечення наступ-них виплат [ платежв 932,0 0,56 2175,0 0,74 1538,0 0,50 606,0 -0,06
Довгостроков1 зобов'язання 33377,0 20,10 48737,0 16,5 46269,0 14,95 12892,0 -5,15
Поточш зобов'язання 72561,0 43,67 152180,0 51,7 205888,1 66,55 133327,0 22,88
Баланс 166121,0 100 294061,0 100 309395,1 100 143274,1 186,2
Власш джерела ресурив 60183,0 36,23 93144,0 31,6 57238,0 18,50 -2945,0 -17,7
Залучеш джерела фшансових ресурив 105938,0 63,77 200917,0 68,3 252157,1 81,50 146219,1 17,73
* Джерело: Головне управлшня статистики у Хмельницькш области
З табл. 1 бачимо, що зростання джерел формування майна сшьськогосподарських тдприемств Хмельницько! област в дослщжуваному перiодi на 143 274,1 тис. грн або на 186,25 % обумовлено зростанням сум залучених кошпв тдприемств (довгострокових - на 12 892,0 тис. грн i поточних зобов'язань на 133 327,0 тис. грн). Власний каттал зменшився на 3 551,0 тис. грн або на 17,67 %. Отже, структура фтансових ресуршв сшьськогосподарських тдприемств Хмельницько! област за останш роки е незадовшьною, i це пов'язано з перевищенням позикового катталу у структурi пасивiв над влас-ним капiталом. Основними складовими власного катталу е статутний каттал, додатковий та резервний каттал, нерозподшений прибуток.
На момент утворення суб'екта тдприемництва формуеться статутний каттал за рахунок майнових вкладень, котрi можуть складатися з вартостi матерiальних цтностей, об'ектiв права, фiнансових активiв та грошових кош-тiв, якi належали фiзичним чи юридичним особам, або грошових кошпв, якi одержали господарсью товариства вiд продажу акцiй акцюнерам. На цьому етапi суб'ект тдприемництва не мае зовтшньо! заборгованостi, тому його статутний каттал визначають вщповщно до законодавства власним катта-лом, який дорiвнюе вартостi активiв [8].
Порядок i джерела формування статутних капiталiв залежить вiд типу шдприемства i форми власностi, на базi яко! воно функцiонуе. Величина статутного катталу тдприемства значною мiрою визначае масштаби його ви-робничо-господарсько! дiяльностi, хоча звичайно не юнуе прямого зв'язку мiж розмiрами статутних капiталiв пiдприемств рiзних галузей та обсягом ви-робництва товарiв та послуг на них, оскшьки цей обсяг визначаеться ще й такими факторами, як попит, пропозищя i цiна на товари й послуги, розмiр залучених банювських кредитiв та iнших позикових фтансових ресуршв. Пев-
ною мiрою величина статутного катталу впливае на можливост зовнiшнього фiнансування, дiлову репутащю пiдприемства [9].
У вiдповiднiй статп балансу (р.300) наведено зафiксовану в установ-чих документах (статут тдприемства) загальну вартiсть активiв, якi е внес-ком власниюв до катталу тдприемства. В окремих пiдприемствах складо-вою власного капiталу е пайовий каттал (р.310), що е сумою пайових внесюв членiв тдприемства, якщо це передбачено засновницькими документами для здшснення його фшансово-господарсько! дiяльностi. Для забезпечення роз-витку господарсько! дiяльностi пiдприемства пайовики можуть робити додат-ковi пайовi внески на добровшьних засадах [5].
Важливими складовими власного капiталу е резерви, як можуть бути сформованi у формi додаткового (капiтальнi резерви) та резервного катталу (резерви, створет за рахунок чистого прибутку).
Резервний капiтал (р.340) - сума резервiв, створених вщповщно до за-конодавства або установчих докуменпв за рахунок нерозподiленого прибутку тдприемства. Його можна використовувати на покриття збитюв суб'екта господарювання, виплату борпв у разi лжвщацп пiдприемства, виплату дивь дендiв, iншi цiлi, передбаченi законодавством.
Додатковий каттал - це сума приросту майна тдприемства, яка ви-никла внаслщок переоцiнки, безоплатно одержаних необоротних активiв та вiд емiсiйного доходу. Розрiзняють додатковий вкладений капiтал та шший додатковий капiтал [7]. Додатковий вкладений каттал (р. 320 Балансу) ха-рактеризуе суму емiсiйного доходу ^зниця мiж продажною та номiнальною вартютю первiсно розмiщених акцiй), отриманого внаслщок реалiзацil акцi-онерними товариствами власних корпоративних прав. До його складу вхо-дять: iнший вкладений каттал, дооцшка (уцiнка) необоротних активiв, вар-тiсть безкоштовно отриманих необоротних активiв. До iншого додаткового катталу (р.330 Балансу) належить iнший вкладений засновниками тд-приемств (крiм акцюнерних товариств) капiтал, що перевищуе статутний каттал, ратше внесений такими засновниками без прийняття ршення про змь ну величини статутного катталу.
Ще одним елементом власного катталу е нерозподшений прибуток (непокритий збиток). За щею позицiею балансу (р.350) вiдображаеться або сума прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховуеться тд час визначення суми власного катталу. У цш робоп показуемо прибуток (збиток), який залишаеться у пiдприемства пiсля оплати вих податк^в, виплати дивiдендiв i вiдрахувань до резервного капiталу. Нерозподшений прибуток (непокритий збиток) може включати ре-iнвестований у пiдприемства прибуток звггного i минулих перiодiв.
З табл. 2 можна зробити висновок, що у складi власного катталу сшьськогосподарських тдприемств Укра!ни значне мюце посiдае статутний i додатковий каттал (30-50 % власного катталу), а 2008 р. та 2009 р. - ще й нерозподшений прибуток (28-32 % власного катталу). Проте, як бачимо, 2010 р. аграрт тдприемства працювали збитково i результатом !х роботи став непокритий збиток у сумi 112,1 млн грн.
Табл. 2. Склад i структура власного капiталу сшьськогосподарських _тдприемств в УкраШ (млн грн)*_
Показник Значення показника станом
на 31.12.2008 р. на 31.12.2009 р. на 31.12.2010 р.
млн грн % млн грн % млн грн %
Власний каттал, всього 62845,2 100 72217,2 100 1880,1 100
Статутний каттал 20066,7 31,93 21329,7 29,54 912,7 48,5
Додатковий каптал 22296,3 35,48 23448,1 32,47 1069,8 56,9
Резервний каттал 5200,4 8,27 6237,7 8,64 16,3 0,8
Нерозподшений прибуток (непокритий збиток) 17967,1 28,59 23765,5 32,90 -112,1 5,9
Неоплачений та вилучений каптал 2685,3 4,27 2563,8 3,55 6,6 0,3
Висновки. Отже, власний каттал тдприемства - фiнансовi ресурси, яю вкладет ним для оргатзацп та фшансування господарсько! дiяльностi. Нормою для устшно!, рентабельно! роботи тдприемства, його конкурентос-проможностi на ринку i фiнансово! сталостi е ситуащя, за яко! власний каттал становить бшьшу частину його фтансових ресуршв.
У складi джерел фтансових ресурив аграрних пiдприемств Укра!ни та Хмельницько! областi власний каттал не займае основно! частини джерел фтансування. Тому для !х зростання необхвдна активна державна пiдтримка сшьського господарства, спрямована як на тдвищення фiнансових результа-тiв, так i на формування оптимально! амортизацiйно! полиики.
Л1тература
1. Юршцев Г. Грошг Фшанси. Кредит : тдручник / Г. Юршцев. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : ЦНЛ, 2002. - 336 с.
2. Опарш В. Фшанси (Загальна теор1я) : навч. поабн. / В. Опарш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 240 с.
3. Романенко О. Фшанси : навч. поабн. / О. Романенко. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. -К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 387 с.
4. Леоненко П. Теор1я фшаныв : навч. пошбн. / П. Леоненко. - К. : Центр навч. лгг-ри. -2005. - 480 с.
5. Поддерьогш А. Фшанси тдприемств : тдручник / А. Поддерьогш - Вид. 5-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 546 с.
6. Терещенко О. Фшансова д1яльшсть суб'ек™ господарювання : навч. поабн. / О. Терещенко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 554 с.
7. Грингавська О. Джерела фшансування аграрного сектора економжи / О. Гринювська // Формування ринкових вщносин в Укра!ш : зб. наук. праць. - 2004. - Вип. 4(35). - С. 89-92.
8. Юрш С. Фшанси : навч. поабн. / С. Юрш. - Тернотль : Вид-во "Карт-бланш", 2002. -
357 с.
9. Бандурка О. Фшансова д1яльшсть тдприемства : тдручник / О. Бандурка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Либщь", 2003. - 348 с.
Свицкая С.Б. Финансовые ресурсы предприятий и их влияние на финансовую безопасность
Определены источники формирования финансовых ресурсов на предприятии. Рассмотрен состав собственных финансовых ресурсов аграрных предприятий, их характеристики и особенности и влияние на финансовую безопасность предприятий. Определены пути повышения уровня финансовой безопасности предприятия средствами управления финансовыми ресурсами и их составом.
Ключевые слова: источники финансирования, финансовые ресурсы, собственный капитал, уставный капитал, финансовая безопасность.
Svitska S.B. Financial resources companies and their influence to financial security
The article is devoted to sources of financial resources in the enterprise. The structure of national financial resources for agricultural enterprises, their characteristics and features and impact on financial security enterprises. Ways of improving the financial security of a company means the management of financial resources and their composition.
Keywords: funding, financial resources, equity share capital, financial security.
УДК 061:005+658.0 Доц. 1.1. Свидрук, канд. екон. наук - Львтська КА
РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЗАКОН1В ТЕОРН ОРГАШЗАЦН У ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ
ОбГрунтовано необхщшсть застосування закошв оргашзаци в !х практичнш яльностг Розглянуто двi групи закошв оргашзаци: у статищ та в динамщг
Ключовг слова: оргашзащя, закон, виробнича система, можливють, застосування, розроблення, статика, динамжа, пропорцшшсть, синерпя.
Постановка проблеми. Одшею з найважливших умов ефективного функцюнування будь-яко! оргашзаци е врахування та дотримання закошв оргашзаци, що своею чергою дае змогу розробляти шдивщуальш правила та принципи дiяльностi кожно! оргашзаци вщповщно до сучасних кризових умов економжи.
Стушнь розроблення проблеми. Бшьшють науковщв одностайш у сво!х поглядах, що оргашзащю необхiдно розглядати як процес i як явище, тобто як дiяльнiсть (створення структури) i як результат (структуру) [1-5]. Поняття оргашзаци мае кшька значень. З одного боку, це узагальнене понят -тя шститупв усiх форм власностi - приватних i суспiльних, тобто будь-яке шдприемство е органiзацiею. З шшого боку, це поняття мае шструменталь-ний характер i описуе систему формальних правил та приписiв, тобто будь-якi пiдприемства, установи мають певну оргашзащю. Отже, оргашзащя - це система, яка складаеться iз сукупност упорядкованих, взаемопов'язаних, взаемодiючих частин цшого. Це узагальнене визначення поняття "оргашзащя", на наш погляд, передбачае необхщшсть дослщження оргашзаци у тюно-му взаемозв'язку з !! законами, що не завжди вщображаеться в наукових роботах. Цей взаемозв'язок обумовлюеться тим, що закон е вищим ступенем шзнання i мае форму узагальнення (тобто виражае загальш вiдносини, зв'яз-ки, властивi всiм органiзацiям) i водночас сприяе пошуку iндивiдуальних особливостей, формування персошфжованих правил та принципiв для кожно! окремо! оргашзаци вщповщно до динамiчних умов зовнiшнього середо-вища, в якому ця органiзацiя функцюнуе.
Мета роботи. Визначення ролi та значення основних закошв оргашзаци. Огляд та з'ясування особливостей практичного застосування цих закошв у дiяльностi оргашзацш.
Основний матерiал дослiдження. У науковш лiтературi е рiзнi кате-гори законiв: закони природи, закони-приписи, закони мислення, закони оргашзаци, закони певних наук (наприклад: економжи, менеджменту) [2].
