CC BY
14
О.В. Веретенникова, к.е.н., Н.О. Крикун
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ В1ДТВОРЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ КРА1НИ
Запропоновано авторське визначення категорИ «iнтелектуальний потенцгал». Проанал1зовано залежтсть розвитку Штелектуального потенщалу крагни eid стану фтансового забезпечення процесу формування його окремих складових. Проведено кореляцшно-регрестний анализ взаемозв'язку мiж обсягами фтансування науково-техно-логiчноl сфери i юльюстю заявок на об 'екти ттелектуальног власностi.
Предложено авторское определение категории «интеллектуальный потенциал». Проанализирована зависимость развития интеллектуального потенциала страны от состояния финансового обеспечения процесса формирования его отдельных составляющих. Проведен корреляционно-регрессионный анализ взаимосвязи между объемами финансирования научно-технологической сферы и количеством заявок на объекты интеллектуальной собственности.
The authors offer their own definition of the category "intellectual potential". The dependence of the country's intellectual potential on financial provision of its components formation is analyzed. The correlation-regression analysis of the relationship between the amount of financing of the scientific and technological sphere and the quantity of applications for the intellectual property was made.
Зростання конкурентоспроможност нащонально! економжи й окремих суб'екпв господарювання можливе лише за умови ефективного формування i використання !х штелектуального потенщалу. Саме вш мютить таю важелi впливу на еко-
© О.В. Веретенникова, Н.О. Крикун, 2010
номiчний i сощальний розвиток мжро- i макроструктур, що визначаються найбшьшою мультиплжатившстю й потужною
дieю, оскшьки у сво!й основi мають необмежеш людсью можливоси, пщ^плеш досягненнями науково-технiчного прогресу. Водночас в Укра!ш цей факт достатньо не усвщомлено, що обумовлюе недостатнш рiвень фiнансового забезпечення вiдтворення штелектуального потенщалу сустльства.
Дослiдженню теоретичних та практичних аспектiв формування i використання штелектуального потенщалу, фшансуванню цього процесу присвячено працi багатьох вiтчизняних i зарубiжних учених: О. Анчишкiна, М. Армстронга, Г. Бейкера, М. Блауга, Е. Брукшга, В. Гейця, М. Демчишина, Ю. Гави, А. Гапоненко, Л. Городянсько!, С. Голови, В. 1ванцова, I. 1ванюка, В. 1ноземцева, В. Козика, В. Левашова, Б. Леонтьева, А. Мартинова, I. Мойсеенко, В. Садовського, Е. Стеценко, Т. Шульця, П. Цибулева та ш. Вщзначаючи досить вагомий внесок наукових результатiв дослiдження проблем фiнансового забезпечення розвитку штелектуального потенщалу, слщ вщм^ити вiдсутнiсть у вищезазначених роботах комплексного аналiзу стану фiнансового забезпечення вщтворення складових iнтелектуального потенцiалу держави.
Мета статт - виявлення залежностi розвитку штелектуального потенщалу кра!ни вiд стану фшансового забезпечення процесу формування його окремих складових.
Категорiя «штелектуальний потенщал» е прикладом багатотрактовностi, що, з одного боку, пояснюеться И глибокою змiстовнiстю, а з iншого - вщмшшстю пiдходiв, якi застосовуються представниками рiзних наукових шкiл. Так, В. Левашовим пiд термiном «штелектуальний потенщал» пропонуеться розумiти сукупнiсть людських, матерiальних i фiнансових ресурсiв, що задiянi у двох взаемопов'язаних мiж собою ключових галузях iнтелектуального життя сустльства - освт i науцi [11, 19]. 1нтелектуальний потенцiал, за визначенням В. 1ванцова, являе собою особливу сукупшсть ресурсiв суспiльного виробництва,
яка включае матерiальнi, природнi, трудовi, фiнансовi та iнформацiйнi ресурси i характеризуе початковий стан об'екта, на пiдставi якого можна реально визначити перспективш цiлi [7, 9]. А. Мартинов трактуе iнтелектуальний потенцiал як сукупну здатнiсть суспiльства до освоення й осмислення св^, накопичений !м обсяг науково! та культурно! шформаци, системи виробництва, передачi знань, а також вщповщну сукупнiсть робочо! сили, здатну приймати, переробляти, використовувати, вiдтворювати i передавати iнформацiю [9, 13]. Таким чином, першими двома науковцями штелектуальний потенщал розглядаеться з точки зору ресурсоорiентовано! економiки, а в основу третього визначення покладено сукупнiсть не тшьки вiдтворювальних факторiв, а й тзнавальних. У численних лiтературних джерелах, присвячених данiй проблематицi [1, 12, 16, 18], мають мiсце обч^ точки зору. Однак ототожнення штелектуального потенцiалу iз сукупнiстю ресурсiв, яке присутне в перших двох визначеннях, е не зовам дощльним. Оскшьки в основi вихщно! економiчно! категорп «потенщал» лежить сукупнiсть наявних i потенцiйних можливостей, якi визначають перспективи дiяльностi пiдприемства при змiнних зовшшшх умовах, це мае бути враховано при трактуванш похiдного поняття «штелектуальний потенщал». Тому останнш може бути визначений як сукупшсть наявних i потенцiйних можливостей суспiльства щодо використання шформацшних, матерiальних, фiнансових ресурсiв шляхом залучення до цього процесу штелектуальних здiбностей людини. Таким чином, штелектуальний потенщал окремого суб'екта е основою формування загального iнтелектуального потенцiалу кра!ни, регiону, суспiльства. Останнiй формуеться за умови створення належного пiдrрунтя для зростання штелектуальних здiбностей людини i можливостей !х прояву. Такi умови можуть бути забезпеченi тiльки при належному рiвнi розвитку й фшансування iнститутiв науки i освiти.
Сучасна шститущональна система науково-технолопчно! сфери складаеться з:
галузевого сектору науки (59% вщ загально! кiлькостi наукових установ станом на кшець 2008 р.), який включае самостшш науково-дослiднi шститути, конструкторськi бюро, проектнi оргашзацп та тдприемства, дiяльнiсть яких пов'язана з виробництвом товарiв та послуг для продажу;
академiчного сектору науки (25% вщ загально! кiлькостi наукових установ), що представлений Нацiональною та галузевими академiями наук, iнститутами вищо! осв^и, науково-дослiдними iнститутами промисловостi, конструкторськими бюро, через яю забезпечуеться розширене вщтворення знань свiтового рiвня, як правило на основi держзамовлення науково-дослiдних робп, що сприяе технологiчному, економiчному та сощальному розвитку кра!ни;
сектору вищо! осв^и (11% вiд загально! кшькост наукових установ), цiльовою настановою функщонування якого е професiйна пiдготовка квалiфiкованих спецiалiстiв у вищих навчальних закладах;
заводського сектору науки (5% вщ загально! кiлькостi наукових установ), штегрованого у структуру промислових пщприемств, тiсно пов'язаного з виробництвом i спрямованого на вирiшення короткострокових техшчних завдань власного виробництва [17].
Така структура науково-технолопчно! сфери визначае характер штелектуального потенщалу суспiльства, який е основою забезпечення конкурентоспроможноси нащонально! економiки i визначаеться особливостями !! фiнансування. Оскiльки переважна кiлькiсть наукових установ на даний час зосереджена в галузевому секторi науки, можна зробити висновок про спрямовашсть процесу вщтворення штелектуального потенщалу на виршення проблем виробничого сектору економжи.
Якщо звернути увагу на структуру фшансового забезпечення iнституцiйних трансформацiй, то можна вщзначити вiдповiднiсть обсягiв фiнансування i кiлькiсних характеристик секторiв загально! шститущонально! структури науково-технологiчно! сфери: за даними на кшець 2008 р. найбшьший обсяг фшансування (52,73%) припадае на галузевий сектор, який характеризуеться переважною кшькютю наукових та науково-дослiдних установ; на другому мющ за обсягом фшансування знаходиться академiчний сектор, на який припадае 32,96% вщ загального обсягу фшансування; трете мюце за обсягом фшансового забезпечення посщае заводський сектор (7,31% вщ загального обсягу фшансування установ науково-технолопчно! сфери); на останньому мшщ за обсягами фшансування знаходяться установи
вишiвського сектору, на який припадае лише 7% вщ загального обсягу фшансування науково-технологiчно! сфери.
Вiдповiдна тенденщя спостерiгаеться протягом декiлькох рокiв, що свiдчить про !! достатньо стшкий характер. Забезпечення оптимальних пропорцiй фшансування в розрiзi секторiв мае забезпечити вщповщний рiвень розвитку iнноватики, що визначаеться як одна з основних цшей розвитку нацiонально! економiки як у Концепци науково-технологiчного та шновацшного розвитку Укра!ни, так i в шших законодавчо нормативних актах законах Укра!ни: «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть», «Про державне прогнозування та розроблення програм економiчного i сощального розвитку Укра!ни», «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про наукову i науково-технiчну експертизу», «Про прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки», «Про спецiальний режим швестицшно! i iнновацiйно! дiяльностi технолопчних паркiв» тощо.
Водночас побудова в Укра!ш iнновацiйно! економiки можлива не лише за умов оптимального фшансування процесу створення шновацш, а й штенсивного використання iснуючого iнтелектуального потенщалу, який формуеться й вiдтворюеться завдяки державнш пiдтримцi науково-технологiчно! сфери. Одним iз проявiв iнтенсивного використання юнуючого iнтелектуального потенцiалу суспiльства е впровадження результат науково! роботи, представлених об'ектами штелектуально! власностi, розробками та шноващями на практицi. Однак iнновацiйна актившсть у вiтчизняних наукових, науково-технiчних оргашзащях, галузях та iнших секторах науково-шновацшно! дiяльностi кра!ни залишаеться на низькому рiвнi. Про це свiдчать статистичш данi, що вiдображують кiлькiсть пщприемств, якi впроваджують iнновацi! у виробництво (табл. 1).
Починаючи з 2006 р. спостер^аеться повшьне зростання частки шновацшно орiентованих пiдприемств. Таким чином, накопичений штелектуальний потенцiал в Укра!ш залишаеться невикористаним, що, природно, стримуе зростання конкуренто-спроможностi нацiонально! економiки.
Таблиця 1
Упровадження тновацт на промысловых тдпрыемствах протягом 2005-2008 рр.
Питома вага Упроваджено Освоено 1з них Питома вага
тдприемств, нових виробництво нов1 реал1зовано!
що технолопчних нових вид1в види 1нновац1йно!
Р1к впроваджува процеав, продукци, техн1ки продукци в
ли шноваци, процеив найменувань обсяз1
% промислово!, %
2005 8,2 1808 3152 657 6,5
2006 10,0 1145 2408 786 6,7
2007 11,5 1419 2526 881 6,7
2008 10,8 1647 2446 758 5,9
1нновацшна актившсть пщприемств, що визначаеться поеднанням штелектуального потенщалу та фшансових можливостей його розвитку, характеризуеться вщсутшстю стiйкого розвитку (табл. 2).
Таблиця 2
1нновац1ына актившсть суб'ект1в тдпрыемныцъког дгялъностг протягом 2005-2008 рр.
Рк Питома вага тдприем ств, що займалис я 1нновац1я ми, % Загальна сума витрат, млн. грн. У тому числ1 за напрямами
досл1д-ження1 розробк и прид-бання нових техно-лог1й тдготовк а вироб-ництва для впровадж ення 1нновац1й придбання машин та обладнанн я пов'язаш з упровадже нням 1нш1 витрат и
шновацш
2005 11,90 5751,60 612,30 243,40 991,70 3149,60 754,60
2006 11,20 6160,00 992,90 159,50 954,70 3489,20 563,70
2007 14,20 10850,90 986,50 328,40 Х 7471,10 2064,90
2008 13,00 11994,20 1243,60 421,80 Х 7664,80 2664,00
За даними табл. 2 спостер^аеться невщповщшсть динамжи суми витрат на створення i освоення iнновацiй i юлькост пiдприемств, що займалися iнновацiями протягом 2005-2008 рр. При цьому бшьшють технологiчних iнновацiй профiнансована за рахунок власних коштiв суб'ектiв пщприемницько! дiяльностi (табл. 3).
Таблиця 3
Джерела фшансування технолог1чних шновацт протягом 2005-2008 рр.
Рж Загальн а сума витрат, млн. грн. У тому числ1 за рахунок коштш Питома вага в загальнш сум витрат
влас-них, млн. грн. державного бюджету, млн. грн. шозем- них швесто-рш, млн. грн. шш1 джере-ла, млн. грн. власних коштш, % до загальн о! суми витрат кошт1в державн ого бюджет-ту, % до загаль-но! суми витрат коштш шозем- них швестор1 в, % до загально! суми витрат кошт1в з шших джерел, % до загально! суми витрат
2005 5751,6 5045,4 28,1 157,9 520,2 87,72 0,49 2,75 9,04
2006 6160 5211,4 114,4 176,2 658 84,6 1,86 2,86 10,68
2007 10850,9 7999,6 144,8 321,8 2384,7 73,72 1,33 2,97 21,98
2008 11994,2 7264 336,9 115,4 4277,9 60,56 2,81 0,96 35,67
Оскшьки нашою кра!ною обраний шлях шновацшного розвитку, що полягае в побудовi iнформацiйного суспiльства i виведення економiки на траекторiю сталого розвитку, перетворення Укра!ни на конкурентоспроможну державу мае грунтуватися на економщ, заснованiй на знаннях. Окрiм того, сучасна пол^ика Укра!ни мае зб^атися з обраним курсом розвитку Евросоюзу, який передбачае перехщ до шновацшно! «економши знань» завдяки проведенню вщповщно! полiтики у сферi науки, що вщповщае потребам iнформацiйного суспiльства, прискоренню структурних реформ та створенню единого внутршнього ринку Евросоюзу. Поставивши перед собою мету побудувати у Еврот конкурентоспроможну економ^ i суспiльство, що базуеться на знаннях, у прийнятш на Лшабонському самiтi у 2000 р. стратеги Европейське Спiвтовариство визнало необхiдним довести витрати на науковi дослiдження i розробки до 3% ВВП. Однак на практиц загальш витрати на науковi дослiдження i розробки в Укра!ш за останш 4 роки коливалися мiж 0,9 та 1,09% ВВП, при цьому спостер^аеться щорiчне зменшення цього показника (табл. 4) [12].
Таблиця 4
НауковI оргашзацп та обсяг виконаних науково-техтчних робт протягом 2005-2008 рр.
Кшьшст
оргашза- Чисель-
Рк Ц1й, як1 нють
викону- науков-
ють щв, ос1б
науков1
дослад-
Обсяг виконаних наукових та
науково-техшч-них робгг. Усього, у
фунда-мен-тальш дослад-ження
У тому числ1 Питома вага
науков обсягу
прик- о- виконан
ладн1 розро техн1ч их
дослщ- б-ки т наукови
ження послуг х 1
и науково-
ження й розробк и фактични х цшах, млн. грн. техшчни х роб1т у ВВП, %
2005 1510 105512 4818,6 902,1 708,9 2406,9 800,7 1,09
2006 1452 100245 5354,6 1141 841,5 2741,6 630,5 0,98
2007 1404 96820 6700,7 1504 1132,6 3303,1 761 0,93
2008 1378 94138 8538,9 1927,4 1545,7 4088,2 977,7 0,9
Наслщком зменшення питомо! ваги обсягу виконаних наукових i науково-технiчних робiт у ВВП е стшка негативна тенденщя щодо зменшення кшькост установ, яю виконують науковi дослiдження i розробки, та чисельност науковцiв.
Водночас в економщ промислово-розвинутих кра!н частка ВВП, яка витрачаеться на розвиток науки, становить 2-3% (США та Свропа). Отже, недостатнш рiвень фiнансування на-уково-технологiчно! сфери стае загрозою втрати Укра!ною можливостей розвитку та реформуванню економжи на сучаснiй науково-технологiчнiй та шновацшнш основi.
Результатом недостатнього р1вня фшансового забезпечення наукових дослщжень 1 розробок в Укрш'ш е також невисока продуктившсть пращ вчених. Даш, наведеш в табл. 5, дають змогу пор1вняти продуктившсть пращ укра!нських учених 1з вщповщним показником для науковщв шших кра!н. Для порiвняння обранi як провiднi кра!ни (США), так i тi, що подiбнi до Укра!ни за кiлькiстю населення (Iспанiя) та розвитку (пострадянська Польща).
Таблиця 5
Пор1вняння досягнень ученых I внеств краш у сфер1 наукы I технологи
Краша Проду к-тившст ь Населенн я у 2008 р., млн. Загальна кшьюсть статей, од. Загальний шдекс цитування Середнш шдекс цитування на статтю 1ндекс цитування на душу населення 1996-2007 рр.
Канада 8,0 33525 550920 6180777 12,44 0,1844
Польща 2,8 38560 184120 905331 5,55 0,0234
1спашя 5,9 45853 388908 3126547 9,14 0,0682
Украша 1,0 46191 65566 178075 2,73 0,0039
Франщя 11,2 65073 732180 7491135 10,78 0,1151
Шмеччина 15,5 82062 1013151 10817780 11,30 0,1318
Росш 5,6 141735 369018 1352932 3,69 0,0096
США 59,3 306165 3885065 55078925 14,51 0,1799
Отже, продуктившсть пращ украшських учених nopÎBMHO з американськими, шмецькими та росiйськими вченими е нижчою в 59,3, 15,5 та 5,6 раза вщповщно. Використання iндексу цитування як характеристики внеску кожного дослщника в загальний процес розвитку науки i вимiрювання значущостi результатiв дослщжень дозволяе вiдзначити незначний рiвень розвитку украшсько! науки1. Аналiзуючи данi табл. 5, потрiбно зазначити, що середне значення iндексу цитування для украшських учених дорiвнюе 2,73, що вказуе на низький рiвень результативностi науково! дiяльностi украшських дослiдникiв для свпово! науки. Одним iз головних факторiв, здатних забезпечити зростання продуктивностi пращ украшських учених, е збшьшення обсяпв фiнансування науково-технологiчного сектору, яке уможливить створення високотехнологiчних лабораторiй, дозволить проводити апробацш наукових дослiджень, а також пщвищить зацiкавленiсть науковця в отриманш якiсного результату свое! роботи.
1 Вважаеться, що перевищення 1ндексу цитування вщмггки 20 означае, що науковщ визнали важлив1сть науково! роботи як для власного використання, так i для розвитку галуз1.
Проведення ан^зу стану фiнансового забезпечення науково-техшчного сектору Укра!ни свiдчить про щорiчне збiльшення обсягiв фiнансування науково-технолопчно! дiяльностi, однак вiдображення обсягiв фiнансування науки у зштавлених цiнах протягом 2005-2008 рр. дало змогу вiдзначити негативну тенденцiю до скорочення реальних темтв зростання обсягiв фiнансування науково-технолопчно! сфери. У 2005 р. вщбулося зростання обсягiв фiнансування науково! дiяльностi в поточних цiнах на 21,37%. Водночас вщображення цього показника у зштавлених цiнах дае змогу вiдзначити його зменшення на 23,87% порiвняно з 2004 р. У 2008 р. за умов урахування впливу шфляцшних процеЫв збшьшення обсягiв фiнансування вщбулося лише на 1,1% (табл. 6).
Таблиця 6
Динамта I структура ф1нансового забезпечення ¡нституцтних трансформацш у науково-
технолог1чтй сфер1
Показник 2005 2006 2007 2008
Обсяг фшансування наукових дослщжень 1 розробок усього, млн. грн. 5160,39 5164,43 6149,23 8024,75
у вщсотках 100,00 100,00 100,00 100,00
Темп зростання в поточних цшах, % до попереднього року 121,37 100,08 119,07 130,50
Темп зростання в зютавлених цшах, % до попереднього року 97,50 87,20 97,20 101,10
Обсяг фшансування академ1чного сектору, млн. грн. 1347,53 1552,12 1996,99 2645,06
у вщсотках до загального обсягу фшансування 26,11 30,05 32,48 32,96
Обсяг фшансування галузевого сектору, млн. грн. 3136,11 2869,17 3251,85 4231,24
у вщсотках до загального обсягу фшансування 60,77 55,56 52,88 52,73
Обсяг фшансування виш1вського сектору, млн. грн. 243,74 304,69 423,78 561,89
у вщсотках до загального обсягу фшансування 4,72 5,90 6,89 7,00
Обсяг фшансування заводського сектору, млн. грн. 432,99 438,43 476,60 586,54
у вщсотках до загального обсягу фшансування 8,39 8,49 7,75 7,31
Щорiчне зростання обсягу фшансування академiчного, галузевого, заводського та вишiвського секторiв науки спрямоване на зростання загально! кiлькостi об'ектiв штелектуально! власность Аналiз даних Державного департаменту штелектуально! власностi Укра!ни за 1992-2008 рр. свщчить про нестабiльнiсть ситуаци з вщновленням активностi суб'ектiв ринку щодо реестрацп патентiв, корисних моделей, знаюв для товарiв i послуг, лщензшних договорiв на використання об'ектiв промислово! власностi, договорiв про передачу прав на об'екти промислово! власност тощо (табл. 7) [14].
Таблиця 7
Надходження заявок на об 'екти промисловог власност1 протягом 1992-2009 рр.
Рк Усього подано заявок Темп приросту загально I Винахо ди, од. Винах оди, % до загаль Корис т модел1 Корисш модел1, % до загаль- Промис -лов1 зразки, Промис -лов1 зразки, % до загальн ого обсягу
кшькост 1 заявок, % -ного обсягу , од. ного обсягу од.
1992 1480 920 62,2 - - 56 3,8
1993 21587 1358,58 11684 54,1 - - 443 2,1
1994 15423 -28,55 6687 43,4 - - 319 2,1
1995 12674 -17,82 5960 47,0 125 1,0 312 2,5
1996 12827 1,20 4893 38,1 126 1,0 314 2,4
1997 17631 37,45 6256 35,5 135 0,8 699 4,0
1998 19390 9,97 6950 35,8 137 0,7 911 4,7
1999 17580 -9,33 7035 40,0 204 1,2 811 4,6
2000 19951 13,48 7239 36,3 376 1,9 1135 5,7
2001 24820 24,40 8813 35,5 434 1,7 1376 5,5
2002 29214 17,70 10189 34,9 622 2,1 1806 6,2
2003 35913 22,93 12605 35,1 839 2,3 2310 6,4
2004 33138 -7,72 5778 17,4 5232 15,8 1862 5,6
2005 39291 18,56 5592 14,2 7286 18,5 2010 5,1
2006 46335 17,92 5930 12,8 8171 17,6 2236 4,8
2007 50461 8,90 6163 12,2 8870 17,6 2147 4,3
2008 50665 0,40 5661 11,2 9636 19,0 2285 4,5
Разом 472239 121197 47437 21933
Ан^зуючи наведеш данi, необхiдно вiдзначити рiзке збiльшення находжень заявок на корисш моделi у 2004 р. Зростання частки корисних моделей у загальнш структурi об'ектiв iнтелектуально! власностi свщчить про результативнiсть iнновацiйно! полiтики i нацiленiсть на технiчне переозброення сучасного виробництва. Також потрiбно зазначити, що суттеве зниження кiлькостi поданих заявок порiвняно з попереднiм роком (на 8%) мало мшце у 2008 р. унаслщок збiльшення дiючих ставок зборiв за патентування винаходiв та корисних моделей, яю вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 19 вересня 2007 р. № 1148 було збшьшено до 35 разiв.
У цiлому за перюд iз 1992 до 2009 р. за умови постшного зростання обсяпв фiнансування науково-дослiдних робiт кiлькiсть заявок на об'екти промислово! вартостi зросла з 1480 до 50655 од. (див. рисунок).
Використовуючи спрощений метод визначення параметрiв регреси за даними рисунка i табл. 7, можна визначити залежшсть мiж обсягом фшансування науково-технологiчно! дiяльностi в Укра!нi (х) i кiлькiстю надходження заявок на об'екти промислово! власност (у) (табл. 8).
Проведення аналiзу дало змогу виявити лшшний кореляцiйний взаемозв'язок мiж обсягом фшансування науково-техшчно! сфери Укра!ни й кшькютю поданих заявок на об'екти штелектуально! власностi. Залежнiсть мiж обсягами фшансування науково-технологiчно! сфери i кшьюстю заявок на об'екти iнтелектуально! власност можна описати за допомогою рiвняння:
у = а0 + а^. (1)
Визначення параметрiв рiвняння потребуе розв'язання системи лшшних рiвнянь:
п • а0 + а1 X х = Е У1;
а0 •Е х + а1 Е х2 = Е хУг
Рысунок. Кглькгсть поданых заявок на об'екты штелектуальног власност1 й обсяг фшансування науково-технолог1чног сферы
60000
50665
1992 1995 1997 1998 1999 2000 2001 2003 2005 2006 2007 2008
р!к р|к р|к о к р|к р|к р!к р|к р1к р)к р1к
Всього подано эанаок на об'екги штелектуально!аласносм
Таблиця 8
Вихгднг дат та пром1жт результаты розрахунку коефщента кореляцп та складання р1вняння регресп
Обс
г фшансу-
вання У
ж наукових дослщжень розробок усього, млн. грн. (х) сього подано заявок, °д. (у) ( Xi - х ) (у,- - У) (X - х )<у,- - у ) (х,- - х )2 (у,- - У )2 х,2 XУi
77, 1 - - 95300 72831 5976,8 11441
992 31 480,00 3087,07 26987,36 83311937,72 18,83 7445,56 4 8,80
65 1 - - 63122 24943 42505 82629
995 1,96 2674,00 2512,42 15793,36 39679591,48 68,61 0129,84 1,84 41,04
13 1 - - 34067 11742 17388 23248
997 18,64 7631,00 1845,74 10836,36 20001128,79 66,69 6636,13 11,45 941,84
12 1 - - 36230 82398 15900 24450
998 60,96 9390,00 1903,42 9077,36 17278049,07 18,57 412,70 20,12 014,40
15 1 - - 25930 11853 24151 27320
999 54,09 7580,00 1610,29 10887,36 17531833,44 43,09 4545,56 95,73 902,20
20 1 - - 12500 72528 41874 40826
000 46,33 9951,00 1118,05 8516,36 9521737,44 42,19 338,98 66,47 329,83
24 2 - - 53565 13303 59170 60374
001 32,50 4820,00 731,88 3647,36 2669438,17 2,52 214,13 56,25 650,00
26 2 - 746, 30545 55747 68209 76298
002 11,70 9214,00 552,68 64 -412656,71 8,34 5,56 76,89 203,80
35 3 4 744 18747 55437 12941 12919
003 97,37 5913,00 32,99 5,64 3223867,63 7,87 597,56 070,92 2348,81
42 3 1 467 11822 21814 18076 14089
004 51,70 3138,00 087,32 0,64 5078470,05 58,57 904,70 952,89 2834,60
51 3 1 108 39840 11715 26629 20275
005 60,39 9291,00 996,01 23,64 21604068,45 44,51 1244,70 624,95 6883,49
51 4 2 178 40001 31925 26671 23929
006 64,43 6335,00 000,05 67,64 35736128,05 88,57 2661,27 337,22 3864,05
61 5 2 219 89093 48372 37813 31029
007 49,23 0461,00 984,85 93,64 65647662,04 12,47 0326,13 029,59 6295,03
80 5 4 221 107888693,9 2362316 49273 64396 40657
008 24,75 0665,00 860,37 97,64 9 8,76 5348,41 612,56 3958,75
44 3 428759949,6 6944271 28726 20962 16899
азом 301,36 98543,00 1 9,59 08281,21 9183,73 02586,64
Розрахунок показниюв ^x2 та ^ xi yi дозволяе отримати систему номшальних рiвнянь:
14. a0 + 44301,36- = 398543,00;
(3)
a0 - 44301,36+ a1 - 209629183,73 = 168990258664.
1х розв'язання дае можливiсть визначити величини а0 та а1:
а0 = 8929,52; а! = 6,17 . Отже, рiвняння perpecii' мае такий вигляд: У = 8929,52 + 6,17Х.
(4)
(5)
Проведений аналiз свiдчить, що взаемозв'язок мiж обсягами фшансування науково-технологiчно! сфери i кiлькiстю заявок на об'екти штелектуально! власностi (х та у) дуже щшьний (Я=0,96). Це дозволяе зробити висновок про можлившть зростання штелектуального потенцiалу суспiльства при збiльшеннi обсяпв його фiнансування.
Отримана лiнiйна формула залежност дае змогу досить точно прогнозувати зростання кшькост зареестрованих об'екив iнтелектуально! власностi при збiльшеннi або зменшенш обсягiв фiнансування. Водночас збшьшення кiлькiсного складу об'ектiв iнтелектуально! власноси, що можуть бути впровадженi у виробництво, стае передумовою шновацшного розвитку як окремих суб'ектiв, так i держави.
Высновкы. Таким чином, оцшка динамiчних i структурних змiн щодо впровадження iнновацiй на промислових тдприемствах, iнновацiйно! активностi суб'ектiв пiдприемницько! дiяльностi, джерел фiнансування технологiчних перетворень; проведення кореляцшно-регресiйного аналiзу взаемозв'язку мiж обсягом фiнансування науково-технiчно! сфери Укра!ни i кiлькiстю поданих заявок на об'екти штелектуально! власноси, доводять, що зростання рiвня iнновацiйного розвитку й активной нашо! кра!ни суттевим чином залежить вiд характеру фiнансових ршень. Останнi мають бути спрямованi на забезпечення основи для розвитку й використання iнтелектуального потенцiалу суспiльства. Це потребуе розробки широкомасштабно! довгостроково! стратеги розвитку й використання штелектуального потенщалу, що передбачатиме застосування сучасних механiзмiв збалансування структурних пропорцiй у фшансуванш науково-технологiчно! сфери i створення умов для вщтворення iнтелектуального капiталу суб'екив пiдприемництва будь-яко! форми власностi й галузево! приналежностi.
1. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. - 8-е изд. / пер. с англ. под ред. С.К. Мордовина. - СПб.: Питер, 2004. - 832 с.
2. Городянська Л.В. Управлшня штелектуальним катталом i забезпечення тдприемств штелектуальними ресурсами // Актуальш проблеми економжи. - 2008. - № 1. - С. 127.
3. Державний ком^ет статистики [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Евенко В.В. Интеллектуальный потенциал промышленного предприятия и способ его измерения / В.В. Евенко, Д.В. Ерохин, Я.В. Зайцева [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // science-bsea.narod.ru/2006/ekonom_2006/evenko_intllekt. htm.
5. Иванцов В.А. Интеллектуальный потенциал, факторы его использования: Автореф. дис. ... канд. экон. наук / Казанский гос. фин.-экон. ин-т. - Казань, 2003. - 23 с.
6. Интеллектуальный капитал - стратегический потенциал организации: учеб. пособ. / под ред. А.Л. Гапоненко, Т.М. Орловой. - М.: Социальные отношения, 2003. - 184 с.
7. Kelly C.D. The h index and career assessment by numbers / C.D. Kelly, M.D. Jennions. -Trends Ecol. Evol. (Amst.). - 2006. - № 21 (4). - Р. 167-170.
8. Кузьменко О. Особливост нащонально! шновацшно! системи Украши [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.experts.in.ua/ua/baza/analitic/ detail.php?ID=11144.
Лггература
9. Мартынов А.Ф. Воспроизводство интеллектуального потенциала: оценка, моделирование, методология управления: Автореф. дис. ... д-ра экон. наук. - М., 2008. - 48 с.
10. Мойсеенко 1.П. Методолопя формування структури iнтелектуального потенцiалу // Економжа АПК: Вiсник Лiвiйського державного аграрного ушверситету. - 2006. - № 13. -С. 742-747
11. Левашов В.К. Интеллектуальный потенциал общества: социологическое измерение и прогонозирование // Психологическая наука и образование. - 2009. - № 4. - C. 41-49
12. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: стат. зб. за 1995-2007 рр. - К.: Держкомстат Укра!ни.
13. Нестерова О.А. Интеллектуальный потенциал инновационной экономики [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/324/image/324-296.pdf
14. Офщшний сайт Державного департаменту штелектуально! власност [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sdip.gov.ua/
15. Рахлин К. М, Серова О.Ю. Потенциал организации как основа ее конкурентоспособности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // quality.eup.ru/MATERIALY9/potencial.htm
16. Стеченко Д.М. Державне регулювання економши: навч. поЫб. / Д.М. Стеченко. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2004. - С. 118-131.
17. Структура исследовательской сферы [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // www.increast.eu/ru/ 194.php
18. Чистов С.М. Державне регулювання економжи / С.М. Чистов: навч.-метод. поЫб. для самостшного вивчення дисциплши - К.: КНЕУ, 2002. -208 с.
19. Яцюв Я.С. Науково-технолопчна сфера Укра!ни. Загальностатистичш даш та спроба передбачення [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://api.ning.com/files/ShQfDlLu XTFOA-nB GaOGrkcYozqtcfFc21 b USqwpc2H0JCY6zf98I1 pyzK-KL5RV3Yv6Z7GPrJRQqGAfW 1 aCUUQFh*Q5epmL/ yatskiv_ntsu. pdf.
НадШшла до редакцП 27.09. 2010 р.
