CC BY
15
ОСВ1ТН1 СИСТЕМИ В МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1
Вкторя ГАЙДЕНКО
Ф1ЛОСОФ1Я ОСВ1ТИ В АВСТРАЛИ. ДЖЕН1ФЕР ГОР: «БОРОТЬБА ЗА ПЕДАГОГ1КИ» ТА ЯК1СТЬ ОСВ1ТИ1
ш
Ця стаття е енциклопедичним нарисом про фло-софю освти в Австрали i, зокрема, и провiдно'i пред-ставниц — Джетфер Гор. УН'роботах втлено iдеi критичноI педагогши у фемшстському тлумачент. Дж. Гор зробила суттевий врнесок у розиток так звано1'«продуктивно1' педагогши», що взасадничуеть-ся на таких принципах, як ттелектуальна яшсть, доцыьтсть, сприятлива атмосфера в клаа та визнан-ня вгдмтноат. У статтг даеться короткий обрис основных iдей книги Гор «Боротьба за педагогки: критичний i фемтктський дис-курси як режими ктини», фрагмент з яко1' наводиться у перекладi.
Чимало наукових праць вже було присвячено американським дослщни-кам iз фшософи освгти, у тому числ1 й гендерно! проблематики. За умов штеграцшних тенденцш, що позначилися у свгтовш освт, звичайно, науко-вш сшльнои було б щкаво дiзнатися, що вiдбуваeться у фшософсько-освгт-нiй галузi в, так би мовити, планетарному масштаба якi тенденци, особливос-тi та прiоритети стають об'ектом уваги дослiдникiв. Так, в Австрали, кр1м спе-цiалiзованих освгтшх органiзацiй (для обдарованих дгтей, для ос1б iз фiзичними вадами i т. д.), з 70-х рр. ХХ ст. активно дшть Австрало-азшська асоцiацiя з фшософи освiти та Австралшська асоцiацiя з дослiдження освгти, якi прово-дять щорiчнi конференци, форуми, семiнари та видають фаховi журнали. Н. Бурбулес, зокрема, зауважуе, що в австралiйськiй фшософи освгти завжди був присутн1й певний скептицизм щодо прийняття аналгтично! фшософи (яка домшувала в США й Великш Британи); навпаки, мають м1сце «л1ваць-к1» настро!, що створюють лептимне пщГрунтя для розвитку критичних педа-гог1к [1].
Див. 3-тю стор. обкладинки.
1
Джешфер Гор, стаття яко! пропонуеться в перекладi для розгляду, е членом Австралшсько! асощаци з дослщження освiти та Американсько! асощаци з освiтнiх студiй, професором кафедри методики викладання й навчання факультету освгти Унiверситету Ньюкасл. Дослiдницькi штереси Гор зосере-дженi на проблемах соцюлоги освiти, постструктуралiзму та фемшютсько! тео-ри, а саме: якосп викладання i навчання, владних вщносинах у викладаннi, сощашзаци вчителiв, альтернативнш педагогiцi (критична, фемiнiстська та ш.), а також педагогiчнiй реформi (започаткованш у штатi Квiнсленд i ор!ентова-н1й на впровадження «продуктивно! педагопки» — яисно! п1дготовки вчите-л1в як творчих та вщповщальних особистостей, яи мають сприяти розвитку навичок самостшно! роботи учн1в i студенпв, !хнього бажання пост1йно навчатися, пщвищувати iнтелектуальнi стандарти тощо). Кр1м того, роботи Дж. Гор привертають увагу через критичне ставлення, а часом i спростуван-ня тез, висунутих сучасними Ф1лосоФсько-осв1тн1ми напрямками — р!знови-дами критичних педагогiк («класично!» критично! педагопки в тлумаченш П. Фрейре, «гранично!» Г. Жиру, «революцшно!» П. Макларена та 1н.) i фемь нютсько! освгтньо! теори.
Професор Гор в Ушверситет! Ньюкасл викладае так! курси: «Влада й педагопка», «Продуктивне викладання», «Продуктивне навчання», «Контексти викладання» та 1н. Дж. Гор е авторкою близько 50 статей i п'яти монографiй, серед яких, зокрема, «Актуальш проблеми п1дготовки вчшешв» (Murdoch University: Innovative Links Project, 1995), «Боротьба за педагогiки: критичний i фемшютський дискурси як режими 1стини» (Routledge, 1993), у сшвавтор-ств1 з К. Люк: «Студентсью голоси: переосмислення студентами осв1ти в мш-ливому св1т1» (Sydney, 1993), «Фемшзми та критична педагогiка» (Routledge, 1992). Дж. Гор неодноразово була сшкером на конференщях i симпозiумах з осв1тн1х дослiджень, зовн1шн1м рецензентом таких фахових видань, як: «Педагопчна освгта», «Американськi осв1тн1 студп», «Освгтш засади», «Дослiдження з методики», «Мiжнародний журнал як1сних дослiджень в освш», «Спорт, освiта та сусп1льство» та ш.
Особлива заслуга Дж. Гор полягае в розробщ концепци «продуктивно! педагопки» (разом з шшими колегами, зокрема !з Дж. Ледвйом) з метою реструк-турування освгти. Проект був профiнансований вщдшом освпи штату Квiнсленд, де продуктивна педагопка впроваджуеться у вс1х школах. Продуктивна педагопка Грунтуеться на чотирьох принципах: штелектуаль-на як1сть, доц1льн1сть, сприятливе середовище та визнання в1дм1нност1. «1нтелектуальна як1сть» передбачае розум1ння знання як нефжсованого, тобто як такого, що створюеться за допомогою вм1лого оперуванням щеями, поняттями та категорiями для пояснення змюту проблеми, яка обговорюеть-ся. «Доц1льн1сть» акцентуе на проблемно-орiентованому навчальному планi, у якому теоретичне знання завжди пов'язано 1з практикою, вщбуваеться iнтеграцiя знань 1з р1зних предметiв, активiзуються попереднi знання. «Сприятливе середовище» означае педагопчш умови, де учш обiзнанi 1з
Вiкторiя Гайденко. Фiлософiя освiти в австралп.
серйознiстю тако! справи, як навчання — вони засвоюють правила поведш-ки, свiдомо розумiють мету та критерп навчального процесу. «Визнання вщ-мшностЬ — формування толерантного ставлення до рiзних культур i тради-цiй, активно! громадянсько! позицп, створення почуття «спшьноти».
Концепцiя продуктивно! педагопки знаходить вiдображення в досль дженш процесiв марriналiзацi! суспiльства через управлшня освiтою. Проект здiйснювався в Швецп, Фшляндл, Португалп, Грецп, Нiмеччинi, 1спанп, 1сландп, Великiй Британп й Австралп та виявив супета вiдмiнностi в розумш-нi понять «освпа» та «сощальна справедливють» щодо соцiального залучен-ня або виключення. Безумовно, що подолання соцiально! нерiвностi е одним iз завдань освiти на шляху до демократизацп суспiльства.
На даний момент Дж. Гор проводить лонптюдне дослщження (вивчення явищ у рiзнi моменти часу) iз проблем вщносин м1ж професiйним навчанням учителiв, педагопкою та рiвнем пiдготовки студентiв, вщслщковуючи досвiд трьох студентських груп на практищ в мережi австралiйських шкш. Разом з iншими науковцями Гор залучена до вивчення кар'ери вчш^в-початывщв.
Книга «Боротьба за педагогiки: критичний i фемiнiстський дискурси як режими ютини», фрагмент з яко! наводиться нижче, е масштабним дослщжен-ням вщносин «влада-педагопка» (дискурсивнi формацп й практики, кон-струювання об'екпв, понять, концепцш) шляхом ретельного аналiзу домшую-чих i радикальних освiтнiх напрямюв у свiтлi iнституцiоналiзацl! педагогiки [2]. Дж. Гор зупиняеться на розглядi понять «педагогiка», «критична» i «фемь нiстська педагогiка», !х фрагментацi!. Особливо акцентуеться на iнституцiо-налiзацl! вказаних практик i шляхах !х маргiналiзацl!, оскiльки домiнують все ж iншi освiтнi теорГ!. Дж. Гор розумiе педагогiку в !"! радикальному значен-нi — як i в чи!х iнтересах виробляеться знання — i в такий спосiб виявляе сим-патiю до тих педагопк, якi протистоять таким пригноблюючим сощальним утворенням, як гендер, раса, клас, а отже, вiдстоюють iде! демократичного, «емансипаторського» суспiльства. Дослiдниця показуе, що юнуе принаймнi два типи педагопк у рiчищi радикально!: «педагогiка, що вщстоюеться» (певнi заяви щодо механiзмiв виробництва знання) i «педагогiка аргументацГ!» (про-цес створення знання простежуеться через низку доводiв). Гор вщшукуе про-тирiччя, двозначностi, непослiдовнiсть, що мають мiсце в радикальних педа-гогiках. Саме «педагогiка аргументацГ!» й стае предметом критики в книзГ
Праця Грунтуеться на емпiричному матерiалi, зiбраному протягом шести мiсяцiв пщ час проведення спостережень на фемшютських читацьких вечо-рах, уроках фiзкультури в старшiй школi, а також розгляду спецiально! про-грами з подготовки вчителiв.
Запропонований фрагмент iз працi Дженiфер Гор дае читачевi уявлення про стан речей у фемшютськш освiтнiй теорГ! — у тш, яка бере початок у фемь нiзмi, жiночих дослiдженнях, i в тiй, яка виходить iз фiлософl! освiти, — що розширюе образ зах!дно! педагогiки.
Л^ература:
1. Burbules N. Philosophy of Education // Routledge International Companion to Education / B.Moon, M.Ben-Peretz, and S.Brown, eds. - Routledge, 2000. - P. 3-18.
2. Gore J. The struggle for pedagogies: Critical and feminist discourses as regimes of truth. — Routledge, 1993.
Виктория Гайденко. Философия образования в Австралии. Дженифер Гор:
«Борьба за педагогики» и качество образования
Эта статья представляет собой энциклопедический очерк о философии образования в Австралии, и в частности, о ее основном представителе — Дженифер Гор. В ее работах воплощены идеи критической педагогики в феминистской интерпретации. Дж. Гор внесла существенный вклад в развитие так называемой «продуктивной педагогики», основанной на принципах интеллектуального качества, релевантности, благоприятной атмосферы в классе и признания различия. В статье дается краткий обзор центральных идей книги Гор «Борьба за педагогики: критический и феминистский дискурсы как режимы истины», фрагмент из которой приводится в переводе.
Victoria Haydenko. Philosophy of Education in Australia. Jennifer Gore: «The
Struggle for Pedagogies» and Quality of Education
This article is an encyclopedic sketch about the philosophy of education in Australia, in particular, Jennifer Gore, its leading speaker. Her works are devoted to feminist approach toward critical pedagogy. J. Gore has contributed to the advancement of «productive pedagogy» based on the principles of intellectual quality, connectedness, supportive classroom environment, and recognition of difference. The article gives a short overview of the core ideas of Gore's book «The struggle for pedagogies: Critical and feminist discourses as regimes of truth», the fragment of which is available in translation.
