CC BY
248
УДК 930(4)+1:001
С. Ш. АЙТОВ1*
1 Дтпропетровський нацюнальний утверситет зал1зничного транспорту 1мет академжа В. А. Лазаряна (м. Дтпропетровськ)
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ М. М. БАХТ1НА: 1СТОРИЧНО-АНТРОПОЛОГ1ЧН1 ВИМ1РИ
Мета. Зв'язування впливу теоретичних шдход!в концепцш фшософп культури М. М. Бахтша на генезу та реал!зацш юторично-антрополопчних концеппв 1 реконструкцш ментальносп, а також сощально-культурних особливостей й поведшки людей 1 сустльств минулого. Методологiя. Методолопчним шструментар!ем е методи системного та джерелознавчого анал1з1в. Наукова новизна. Проанал1зоваш так1 концепти фшософп культури М. М. Бахтша як карнавал, народна культура, см1хова культура, поняття сощально-культурно! проекци матер!ально-тшесного низу та и впливу на см1хову культуру Свропейського Середньов1ччя та Ренесансу. Ввдтворено методолопчш тдходи Бахтша для юторично-антрополопчно! реконструкцп ментальност1 та соцюкультурних реалш високого Середньов1ччя та доби Ввдродження. Дослвджено сприймання фшософсько-культурних концепцш М. М. Бахтша науковим ствтовариством та !х вплив на юторично-антрополопчт студи. Також був проанал1зований вплив вщповвдних щей М. М. Бахтшана вторично-антрополопчт дослвдження останньо! чверп ХХ - початку XXI ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гурев1ча, Е. Томпсона та низки дослщнишв. Висновки. Концепция фшософп культури М. М. Бахтша, зокрема, см1хова культура, народне свггосприйняття, карнавал, сощально-культурна двосвгтшсть культури см1ху Свропи доби високого Середньов1ччя та Ренесансу виступають одним !з найважливших концептуальних елеменпв при дослвдженш ментальносп, сощально-значущих поведшки 1 повсякденного життя як вказаних епох, так 1 будь-яких шших, ввд раннього Середньов1ччя до сучасносл.
Ключовi слова: М. М. Бахтш; фшософ1я культури; вторична антрополопя; ментальшсть; науков1 вим1ри.
Актуальшсть
Проблемою дано! статп е дослщження сощ-ально-гумаштарних складових фшософських концепцш, зокрема фшософп культури. Майже вщсутшсть праць про юторично-антрополопчне значення фшософсько-культур-них концепцш М. М. Бахтша, його реконструкцп народно! см1хово! культури захщноевропей-ських Середньов1ччя та Вщродження об'ектив-но надае актуальшсть данш робота Остання доповнюеться анал1зом застосування методоло-пчних шдход!в вченого до студш над шшими юторичними епохами та !х соцюкультурними реал1ями.
Мета
Метою дано! пращ виступае анал1з юторично-антрополопчних аспектов фшософп культури М. М. Бахтша та вплив останньо! на розви-ток студш з юторично! антрополог!!'.
МетодолоНя
Творчост! М. М. Бахт!на, !! анал!зу та обго-воренню, присвячено велику кшькють лтоера-тури. В. А. Махлш вказуе на численн! «бахтоно-знавчп> прац! зах!дноевропейських та амери-канських вчених. Вельми часто ще! та концеп-ц!! ф!лософа е об'ектом анал!зу у Рос!! та пост-радянських кра!нах. У цьому зв'язку слщ згада-ти прац! виданого досл!дника В. С. Б!блера, грунтов! прац! Л. А. Гоготошвш, М. М. Бахт!на, А. Я. Гуревича. Зд!йснюеться академ!чне ви-дання праць М. М. Бахт!на з високопрофесш-ними ! ретельними коментар!ями до них (у Ро-сп). Вт!м, тема значення фшософсько-культурних концепцш М. М. Бахтша для роз-витку юторично! антрополог!! майже вщсутня у «бахтонознавствЬ». Значно переважають досл> дження таких концепт!в М. М. Бахтша, як <«ща-лопзм», «вненаходимость», «амб!валентн!сть», «хронотоп» та ш. у аспектах ф!лолог!чному та
кyльтypoлoгiчнo-фiлoсoфськoмy.
Пpаця пpo твopчiсть Ф. Рабле M. M. Баxтiна пpисвячeна виявленню смixoвиx eлeмeнтiв y наpoднiй кyльтypi та пoвсякдeннoмy житп фpанцyзькoгo Cepeдньoвiччя та Peнeсансy, а татож з'ясyванню значення смixoвиx аспекпв сoцioкyльтypниx пpoцeсiв для сoцiyмy в цiлo-му. Aнтитeзoю катeгopiï та сoцioкyльтypним peалiям смixy y тpактoвцi вчeнoгo вистyпаe <юфщшне Cepeдньoвiччя», тобто кyльтypа «вepxiв», «oсвiчeнoгo суспшьства» й дepжави. На думку M. M. Баxтiна, oснoвними pисами цieï кyльтypи бyлo дoвeдeнe дo свoïx меж <...> згущення пoxмypoï сepйoзнoстi, стpаxy й заля-кування. Цей свгг тeмpяви й намагалася œpe-мoгти смixoм наpoдна кyльтypа. Наpoдна куль-тypа минyлиx eпox завжди, на всix eтапаx poз-витку ^агнула з тoчки зopy дoслiдника, œpe-мoгти смixoм, пepeкласти на мoвy матepiальнo-тiлeснoгo низу <.> вс вyзлoвi думки, oбpази й симвoли oфiцiйнoï кyльтypи [5, с. 428].
Oснoвoю наpoднoï кyльтypи, а oтжe й на-poднoгo свiтoспpийняття, наpoднoï каpтини свiтy, бачення свiтy, M. M. Баxтiн вважае тон-цепци матepiальнo-тiлeснoгo низу, пiдтвep-дження власвдх' кoнцeпцiï вiн шукае й знаxo-дить у вiдoмiй книзi Ф. Рабле «Гаpгантюа i Пантагpюeль». Остання мiстить вiдoбpажeння бачення свiтy пiзньoсepeдньoвiчним та peнeса-нсним сyспiльствoм, в ятому пepeважаe спpий-мання матepiальнo-тiлeснoгo начала життя; o6-pазiв самoгo тiла та пpактичнo всix того функ-цiй. Дoслiдник вважае, щo oбpази матepiальнo-тiлeснoгo начала у твopчoстi Ф. Рабле, та iншиx письмeнникiв дoби Biдpoджeння - е наслщтом та виpажeнням наpoднoï смixoвoï кyльтypи, то-гo oсoбливoгo типу oбpазнoстi (а oтжe, й бачення св^у) й шиpшe, riei' oсoбливoï eстeтичнoï кoнцeпцiï буття, яка xаpактepна для вказанoï iстopичнoï дoби, гpoтeскнoгo peалiзмy. У pам-rax данoï eстeтичнoï кoнцeпцiï, а татож, вщго-вiднoï 1и каpтини св^у, тiлo й тiлeснe життя мають кoсмiчний й oднoчаснo всeнаpoдний xа-pактep.
Oсoбливo великий та змютовний poзвитoк oбpаз тiла oтpимав у наpoднo-святкoвиx видо-вищниx фopмаx Cepeдньoвiччя - святаx дypнiв, шаpiваpi, мiстepiяx й фаpсаx, а такoж - у raprn-
валаx [5, с. 33]. Таж сама тонцепщя тша закла-дена i в oснoвi лайoк, пpoкльoнiв й бoжби, значення якж для poзyмiння лiтepатypи гpoтeск-нoгo peалiзмy (i для свггобачення людини Ce-peдньoвiччя) виключвд значиме. Одна iз найда-вшшж фopм opганiзацiï «масoвoгo смixy» -свята дypнiв, якi вiдмiчали шкoляpi й нижчi клipики у День св. Огефашя, на Нoвий pm, у Iванiв День та на Бoгoявлeння. Блазнiвськe свя-тo oсла вiдмiчалoся у пам'ять втeчi Mаpiï iз не-мoвлям Iсyсoм у Сгипет на вiслюкy. M. M. Баxтiн згадуе такoж пpo шиpoкo poзпo-всюджeнi тpадицiï вeсeлoщiв й смixy у Пасxа-льнi та Piздвянi свята. Числeннi «смixoвi» свята, за думтою дoслiдника, лeгалiзyвали смix у жopсткo peгламeнтoванoмy сусшльшму бyттi Cepeдньoвiчнoï Свpoпи. Наслiдкoм ще1" легал> зацiï сталo фopмyвання пoтyжнoï сyбкyльтypи смixy, свoepiднoгo сoцioкyльтypнoгo шституту святкoвoгo пoбyтy, вeчipoк, вyличниx, плoщин-ниx i дoмашнix вeсeлoщiв. Cмixoвий pитyал складався iз такиx piзнopiдниx eлeмeнтiв, як: тpадицiï pимськиx сатypналiй, античний фoль-клop, тpадицiï антична мiмiв, сyтo заxiднo-eвpoпeйський сepeдньoвiчний фoльклop тoщo.
Cтиxiя наpoднoï смixoвoï кyльтypи була, в oснoвнoмy, oбмeжeна oстpoвками свят та pe^ peацiй. Пopyч з ними, як нагoлoшye M. M. Баx-тiн юнувала oфiцiйна сepйoзна кyльтypа, стpoгo вiдмeжoвана вiд плoщиннoï кyльтypи смixy [5, с. 108]. Aналiзyючи сoцioкyльтypний змют се-peдньoвiчнoгo смixy, дoслiдник вказуе на того сyтнiсний зв'язoк iз свoбoдoю та нeoфiцiйнoю наpoднoю пpавдoю. Bчeний такoж надiлив смix сoцiальнo-псиxoлoгiчнoю фyнкцieю пepeмoги (eмoцiйнoï) над багатьма стpаxами та фoбiями, як вoлoдiли iндивiдyальнoю та сyспiльнoю св> дoмiстю заxiднoeвpoпeйськиx наpoдiв у дoбy Cepeдньoвiччя, pяснo насичену вiйнами, pe^e-шями, гoлoдoм. Cамe цим, мoжливo, i гоясню-еться надзвичайна пoпyляpнiсть смixy, й знач-нoю мipoю складoвиx йoгo oбpазiв та eлeмeнтiв матepiальнo-тiлeснoгo низу. Oстаннi наскpiзь пpoнизyвали всю нeoфiцiйнy мoвy сepeдньoвi-чниx iнтeлeктyалiв, як i всьoгo «штелектуаль-вдго пpoшаpкy» Cepeдньoвiччя, а саме: не^и-стoйнoстi, лайки, бoжба, клятви i т.д. Bказанi сoцiальнo-псиxoлoгiчнi чинники гояснюють
також { широке розповсюдження р1зномаштних р1зновид1в карнавалу у середньов1чнш та рене-санснш Сврош.
Поняття карнавалу е одним 1з основополож-них { знакових у фшософсько-культурних кон-цепщях та юторично-антрополопчних реконст-рукщях М. М. Бахтша. Вш визначав карнавал як часову, щеально-реальну вщмшу 1ерарх1ч-них вщносин м1ж людьми, що створювало на культурному простор1 останнього особливий тип спшкування, неможливий у реальнш соща-льнш дшсносп. Свята карнавального типу { пов'язаш 1з ними см1хов1 дшства зайняли у житп середньов1чно! людини величезне, як на-голошуе М. М. Бахтш, мюце [5, с. 7]. Кожне церковне свято мало свою, освячену часом { традищею народно-площинну, см1хову сторону. См1х супроводжував, звичайно, також { громадянсью й побутов1 церемошали та обряди: шути { блазш брали в них участь й пародш-но дублювали р1зт моменти серйозного дшства. На думку вченого, карнавал був якби реальною, але часовою формою самого життя, яку не просто роз1гравали, а якою жили майже на-справдь Всупереч офщшним, головним чином, церковним святам, карнавал знаменував собою якби часове визволення вщ юнуючо!, сощаль-но-пол1тично! правди, часову вщм1ну ус1х 1ера-рх1чних стосунюв, привше!в, норм та заборон [5, с. 13].
Таке карнавальне «часове» життя було од-нак досить довгим. Велик мюта середньов1чно! та ренесансно! Свропи жили карнавалами до трьох мюящв у рощ. При цьому шд час цих свят, не тшьки школяр1 та др1бт кл1рики, але 1 вчет богослови дозволяли соб1 весел1 рекреа-ци, дозвшля вщ «благоговшно! серйозносп». Карнавали у якост обрядово-см1хового видо-вища, будували другш св1т { друге життя, до яких були причетт вс люди даних епох, що жили у цш «другш реальности» у визначеш те-рмши щор1чно. Така сощокультурна ситуащя створювала особливого роду «двусв1тшсть», без врахування яко! ментальшсть та культура середньов1ччя й ренесансу, на думку М. М. Бахтша, неможливо зрозум1ти [5, с. 8].
Под1бно до шдерландського дослщника Й. Гойзшги, М. М. Бахтш звернув увагу на ко-
релящю сощокультурних феномешв карнавалу та гри. Так, Й.Гойзшга називав культурну реа-льшсть доби Вщродження «<...> веселим або святковим маскарадом, переодягненням у наряд фантастичного та щеального минулого» [24, с. 204]. М. М. Бахтш вщзначае, що у карна-вал1 грае саме життя, а гра на певний час стае самим життям. У цьому, на його думку, полягае специф1чна природа карнавалу, особливий род його буття.
Люди середньов1ччя бачили в образах гри шби сконцентровану ушверсалютську формулу життя та юторичного процесу. В прах немов би розирувалося життя (под1бно до карнавалу) [5, с. 251].
Поряд ¡з карнавалом отримали широке розповсюдження й особлив1 (см1хов1) форми пло-щинно! мови { площинного жесту, вщкрип та вельми вшьш вщ звичайних форм етикету { пристойность Склався особливий, карнавально-площинний стиль мови та образного ряду, що, з точки зору М. М. Бахтша, вщображеш в анал> зованому ним твор1 Ф. Рабле.
См1ховий св1т, св1т сощокультурних форм та прояв1в см1ху у середньов1чнш та ренесанс-нш Сврош, як вважае М. М. Бахтш, е величез-ним за суттю та конкретною «реал1защею» протистояв офщшнш { серйознш культур1 вка-заних час1в. Дослщник вщокремив три основ-них р1зновиди форм народно! см1хово! культу-ри:
1. Образно-видовищт форми. До них вщно-сяться свята карнавального типу, р1зт площинт см1хов1 дшства.
2. Словест см1хов1 (у тому числ1 - пародшш) твори р1зного роду, уст й письменш, на латит та народних мовах Свропи.
3. Р1зномаштт форми { жанри фамшьярно-площинно! мови. До !х складу входять лайки, божба, клятви, народш блазони.
См1х ус1х цих р1зновид1в був ушверсальним, загальним { спрямованим на вс1х - { на тих, хто тддавався жартам, { на самих жаривниюв. Основою см1хових соц1окультурних форм М. М. Бахтш вважав своерщну фшософську традиц1ю, яка склалася у середньов1чн1й Свро-п1. I! джерелами, з точки зору дослщника, були: 1. Ф1лософ1я Пппократа.
2. Фiлoсoфська фopмyла Apистoтeля: «1з yсix живиx iстoт тiльки людинi властивий смix». Цей вислiв визначшго фiлoсoфа то-pистyвався за життя Ф. Рабле (1493 - 1553 pp.) величезвдю пoпyляpнiстю. Пpи цьoмy смix poзглядався як вищiй дyxoвний nprni-лей людини, вiдсyтнiй у iншиx живиx iстoт.
3. Хyдoжнi твopи Лyкiана iз Cамoсати.
Bti вказанi джepeла визначають смix як уш-вepсальнe свiтoспpийнятливe началo, щo зникае й вiдpoджyeться, сyттeвo гов'язане iз oстаннiми фiлoсoфськими питаннями [5, с. 79]. 1з наведе-TOÍ' peкoнстpyкцiï фiлoсoфськo-кyльтypниx кoнцeпцiй та iстopичнo-антpoпoлoгiчниx тд-xoдiв M. M. Баxтiна oчeвиднo, щo надзвичайнo змiстoвним дoсягнeнням ïx е вiдкpиття вченим сyтнoстi, фopм, значення сoцioкyльтypнoï peа-льшси смixy у сepeдньoвiчнiй та peнeсанснiй Свpoпi майже у всьoмy ïx oбсязi. Beликe значення навт для сyчаснoï сoцiальнo-гyманi-таpнoï думки мае анатз M. M. Баxтiним впливу смixoвoï кyльтypи на цшсну суспшьш-кyльтypнy сфepy буття вказанж iстopичниx eпox. Cам M. M. Баxтiн вiдзначав, poзкpиваючи кoгнiтивнi oсoбливoстi та opieнтацiï свoeï фун-дамeнтальнoï пpацi, щo вoна нoсить в oснoвнo-му iстopикo-лiтepатypний xаpактep, будучи в той же час, гов'язашю iз пpoблeмами iCTopm-нoï гоетики.
Peвoлюцiйна (у планi вивчення отцюкуль-тypниx peалiй фiлoсoфськиx тeчiй i сустльш-псиxoлoгiчниx фeнoмeнiв заxiднoeвpoпeйськo-го Cepeдньoвiччя та Ренесансу) книга M. M. Баxтiна зyстpiла вельми сxвальний вiдгyк наyкoвoгo спiвтoваpиства. Так, Л. Пшський в> дiзвався пpo дoслiджeння Баxтiна як пpo вельми opигiнальнy i фундаментальну мoнoгpафiю ^o твopчiсть Ф. Рабле. Bчeний називае ^ацю M. M. Баxтiна oснoвoпoлагаючoю у масивi сту-дiй над наpoднoю кyльтypoю Cepeднix вiкiв та Biдpoджeння, фoльклopним мистeцтвoм заxiд-toí' Свpoпи [19, с. 200-202]. На думку Л. Инсь^го, мoнoгpафiя ^o Рабле е oднoчас-нo сoцiальнo-iстopичнoю (дoслiджyючoю xy-дoжнi тpацицiï Cepeдньoвiччя) та типoлoгiч-нoю, у pамкаx якoï peалiзoваний пopiвняльний аналiз каpнавальнo-гpoтeскнoгo i «oфщiйнoгo» мистецтв, пpацeю [19, с. 203].
З точки зopy A. Я. Гypeвича, спpавжнiм вщ-кpиттям M. M. Баxтiна е poзгopтання цiлoгo, й дo moro зoвсiм нeвiдoмoгo шаpy кyльтypи ми-нyлoгo - наpoднoï, смixoвoï, гpoтeскнo-каpнавальнoï кyльтypи. Баxтiн здiйснив госта-нoвy пpoблeми смixy як пpинципoвo значимoï кyльтypнo-iстopичнoï катeгopiï. Наpядy iз сxва-ленням видатнoгo дoслiджeння та здшснеш1' M. M. Баxтiним iстopичнo-антpoпoлoгiчнoï pe-кoнстpyкцiï, A. Я. Гypeвич висунув i пeвнi за-пepeчeння щoдo oстанньoï. Зoкpeма, вoни звo-дяться дo такиx пoлoжeнь:
1. Наpoд складають не тiльки селяни i мешка-нцi мiст, але й «oсвiчeнi» класи (чoгo, зна-чнoю мipoю, не вpаxoвye M. M. Баxтiн). Oстаннiй майже не poзглянyв пpoблeмy смixoвoï кyльтypи в oсepeдкаx «сepeдньo-вiчниx iнтeлeктyалiв».
2. Навpяд чи е мoжливим вiдoкpeмити у на-poднiй кyльтypi в ятост дoмiнанти raprn-вальнo-смixoвy cttcxto, а такoж вiдoкpeми-ти ïï вiд мoмeнтiв стpаxy та peлiгiйнoï œp-йoзнoстi.
3. Дoмiнyюча кyльтypа («вepxiв» сyспiльства) не була пoвнiстю вiльна вiд смixoвиx еле-менг1в.
4. Не слiд вважати каpнавал сyцiльним xаo-сoм. Biн татож мiстить власнi нopматив-нiсть, iepаpxiю i лад.
5. Kаpнавал не е якимoсь самoдoстатнiм фе-шмешм, але лише частинoю загальнoгo мexанiзмy у сepeдньoвiчнoмy сyспiльствi [9, с. 208-209].
На думку B. Я. Шклoвськoгo, те, щo дoслi-див M. M. Баxтiн, аналiзyючи книгу Ф. Рабле, е щкавим i значним, oсoбливo у зв'язку зi стyдi-ями над каpнавалами та шшими пpoявами на-poднoï сepeдньoвiчнoï i peнeсанснoï кyльтypи [25, с. 216].
зазначити, щo вказаш вiдзиви на фундаментальну ^ацю M. M. Баxтiна е дoстатньo типoвими i щoдo висoкoï oцiнки цьoгo peвoлю-цiйнoгo дoслiджeння, i щoдo пeвниx йoгo нeдo-лшв. Дo oстаннix мoжна бyлo б дoдати, зoкpe-ма, надмipнy заxoплeнiсть вчeнoгo власнoю «бiнаpнo-oпoзiцiйнoю» iнтeлeктyальнoю тонс-тpyкцieю винайдeнoгo ним Cepeдньoвiччя. Ра-зoм iз тим, вже ^ащ pаннix сyчасникiв
М. М. Бахтша (Й. Гойзшги, М. Блока, Л. Февра та ш.) показали значно бшьш р!зномаштну, шж двокольорова, пал1тру сощокультурних I соща-льно-психолопчних феномешв та процешв Се-редньов1ччя та Ренесансу. Зокрема, Й. Гойзшга дослщив вельми багате 1 р!зномаштне емоцшне життя людини { суспшьства Середньов1ччя, чу-тливють { шш! «психолопчт параметри» яких [24, с. 10-13] зовшм не зводилися до пари «см> ховий-серйозний».
Найбшьш важливим з точки зору когштив-них перспектив юторично-антрополопчних до-слщжень е на наш погляд, вщкриття { реконст-рукщя М. М. Бахтшим народно! см1хово! куль-тури у вс1х !! суспшьно значимих проявах, та вщповщт не! риси ментальносп людини шз-нього середньов1ччя та ренесансу. За висловом Л. М. Баткша, «вселенський хаос образ1в-валушв, мовних глиб виявився гармошчною й на диво послщовною системою мислення» (людини { суспшьства вщповщних юторичних епох). Це вперше зрозум1в М. М. Бахтш [1, с. 399].
Це фундаментальне для всього сощально-гумаштарного тзнання (зокрема для юторично! антропологи) { фшософи культури вщкриття отримало широке розповсюдження для пояс-нення особливостей сощально-психолопчних { сощокультурних процешв р1зних суспшьств та юторичних час1в. Так, сам М. М. Бахтш реал> зував свою методолопю для анал1зу творчоси, особливо ранньо!, М. В. Гоголя та ментального 1 сощально-культурного ушверсуму Укра!ни XVII - початку XIX ст., який став штелектуа-льною й емоцшною основою гогол1вського ми-стецтва. Вже у доповненнях до славнозвюно! пращ про Рабле вш проявив щкавють до вказа-но! проблематики. анал1зуючи культурне та етнолопчне тдгрунтя творчосп М. В. Гоголя. М. М. Бахтш вщзначив як один ¿з важливих !! елеменпв багату { образну фольклорну систему Укра!ни. Вш вважае, що «укра!нський казковий фольклор мае фантастику, виключно р!зномаш-тну у частит демонолопчних уявлень. Звертае увагу також значення багатство ком1чних мо-тив1в ¿з р1зними вщтшками ком1чного» [2, с. 726]. У бшьш шзнш робот про творчють ви-датного письменника М. М. Бахтш вщзначив,
що його щкавлять «<...> таю риси творчосп Гоголя, яю <...> визначаються безпосередшм його зв'язком ¿з народно-святковими формами на його рщному групп» [2, с. 507]. Методолоп-чну проблематику юторично-антрополопчних реконструкцш вчений розробляе 1 в сво!х суто теоретичних працях [2, с. 298-301]. Глибоке дослщження см1хово! народно! культури та ко-релюючого з нею ментальнютю суспшьства Стародавньо! Рус реал1зував Д. С. Лихачьов, спираючись у власнш робот на методолопчш концепци М. М. Бахтша. Лихачьов вважае дав-ньоруський та середньов1чний руський см1х своерщною формою св1тогляду. Серед особливостей вказаних см1хових культур вчений вка-зуе на велику кшькють пародш на молитви, псалми, церковш служби, монастирсью правила при загальнш релпшносп суспшьства [16, с. 348].
Концепщя М. М. Бахтша про «двохсв1т-нють» середньов1чного суспшьства, подшьнють його сощокультурно! реальност на складов! народно! см1хово! та офщшно!, «серйозно!» культур, що правда у бшьш широкому контексту знайшла втшення у працях багатьох дослщ-ниюв середньов1чного та ренесансного суспшьств, та !х св1тогляду { ментальносп.
Зокрема, для творчосп А. Я. Гуревича характерною рисою е анал1з вщмшностей та взае-модп народно! неписьмово! та «вчено!» культур захщноевропейського середньов1ччя. Прямо посилаючись на методолопчш концепци М. М. Бахтша, вчений вщзначае важливють вивчення «<...> складносп взаемовпливу й ан-тагошзму культур, одна ¿з яких спиралася на церковне вчення, шша живилася арха!чною фо-льклорною традищею» [8, с. 221]. У бшьш шзнш пращ А. Я. Гуревич пише про важливють вивчення народно! культури середньов1ччя, але не тшьки у плат анал1зу !! см1хово! складово!, а в аспект! анал!зу широкого спектру народних в!рувань ! комплексу релпшно-мапчних практик, що супроводжували, й певною м!рою дете-рмшували життя людини ! соц!уму европейсь-кого Середньов!ччя» [10, с. 737]. Концепщя про «двосв!тшсть» культури минулого, зокрема у Англ!! раннього нового часу, використав також вщомий британський дослщник Е. Томпсон
[18, с. 182-183].
Koнцeпцiя каpнавалy та йoгo poлi у суспшь-ствi адаптуеться i для анатзу сyчасниx тоща-льнo-пoлiтичниx пpoцeсiв, пpичoмy як у rao-щинi фiлoсoфськo-кyльтypниx i от^аль^-гyманiтаpниx стyдiй [27, с. 3], так i для oсмис-лення актуальна сyспiльнo-пoлiтичниx npo^-сiв [28, с. 4].
Значення фiлoсoфськo-кyльтypниx тонцеп-цiй M. M. Баxтiна та ïx iстopичнo-антpo-пoлoгiчниx складoвиx poзпoвсюджyeться на вельми oбшиpнy сфepy фiлoсoфськoгo пiзнання та сoцiальнo-гyманiтаpниx наук oстанньoгo часу, зoкpeма, на сyтo фiлoсoфiю, iстopичнy науку (у цiлoмy), iстopичнy антpoпoлoгiю, отцю-лoгiчнy тeopiю (poзyмiння сучаснж отщальш-кyльтypниx пpoцeсiв).
Так, стошв^ впливу тeopiй мислителя на фiлoсoфiю, B. Лeктopський вказуе на важли-вiсть iдeй M. M. Баxтiна пpo дiалoгiчнy та го-лiфoнiчнy стpyктypy свiдoмoстi й кyльтypи та ïx значення для poзвoю гyманiтаpниx наук [17, с. 6]. B. Poзiн вiдзначаe дoсягнeння M. M. Баx-тiна у ствopeннi мiждисциплiнаpнoгo синтезу фiлoсoфiï та лiтepатypoзнавства, а татож сxeми кoгнiтивнoгo дiалoгy кyльтypoлoгiчнoгo, семю-тичнoгo та псиxoлoгiчнoгo пiдxoдiв [20, с. 175176]. M. Coбoлeва акцентуе увагу на мiждисци-плiнаpнoмy xаpактepi каpнавалy як ^oeropy пopoджeння сeнсiв та сoцiальниx ^o^^ [21, с. 87]. 1деал каpнавалy як peальнoстi, вiльнoï вiд адмiнiстpативниx забopoн та yтискiв, мoжe poз-глядатися i як сoцiальнo-псиxoлoгiчна складoва тoгo oпopy пepeслiдyванням вiльнoï думки та oсoбистoгo дoсвiдy «самoстoяния», яю вщсто-ювала чимала частина спiвтoваpиства ф^ш-фiв у пiзньoмy CPCP [22, с. 19].
Bra™ тeopiй M. M. Баxтiна на poзвитoк су-часнoï iстopичнoï науки вщбуваеться, щoнай-менше, за двoма на^ямками. Пo-пepшe, вiн peалiзyeться у фopмyваннi iдeалy штелектуаль-нoï, кoгнiтивнoï iCTopiï як oснoви кoгнiтивнo-iнфopмацiйнoï тeopiï [17, с. 30], щo гокликана сyттeвo мoдepнiзyвати та eпiстeмoлoгiчнo poз-винути iстopичнe пiзнання. Пo-дpyгe, у бшьш шиpшoмy пiзнавальнoмy сeнсi, мeтoдoлoгiчнi та фiлoсoфськi кoнцeпти M. M. Баxтiна е дуже важливoю складoвoю oсягнeння «екзистенща-
льнoгo вимipy iCTopu» [12, с. 36].
Biдпoвiднo дo oснoвнoгo пpoблeмнoгo пoля iстopичнoï антpoпoлoгiï, дoслiджeння сус-пiльств минyлoгo та ïx мeнтальнoстi, псиxiки oкpeмиx сoцiальниx гpyп [14, с. 55]. Bra™ щей M. M. Баxтiна на даний на^ям iстopичнoгo пiзнання peалiзyeться пpи дoслiджeннi такиx сoцiальнo-псиxoлoгiчниx i тощальш-куль-тypниx явищ минyлoгo, як «двoсвiтнiсть» та peкoнстpyкцiя мeнтальнoстi чepeз аналiз лте-pатypниx твopiв (за дoсвiдoм аналiзy M. M. Баx-тiним книги Ф. Рабле). Дoслiджeння фeнoмeнy «двoсвiтнoстi» були здiйснeнi, зoкpeма, Ж. Ле Гoффoм (взаeмoдiя уявлень npo свiти земний та пoтoйбiчний у сyспiльнiй псиxiцi мeшканцiв заxiднoï Свpoпи часiв Bисoкoгo Ce-peдньoвiччя) [6, с. 7-10]; Ж.-К. Шм^гтом (взае-мoдiя уявлень пpo свгт peальнoстi та свiт свд-видшь у Cepeдньoвiчнoмy сyспiльствi) [26, с.351-353]. Cтyдiï мeнтальнoстi чepeз пoсepeд-нищга дoслiджeння лiтepатypниx твopiв мину-лoгo peалiзoванi у poбoтаx B. Дoлгoва (на мате-piалi давньopyськoï лiтepатypи) [11, с. 320-333], Ю. Ф. Ывдю (на матepiалi кyльтypи Aнглiï pанньoгo нoвoгo часу) [11, с. 320-331].
Наукова новизна
Poзyмiння сyчасниx сoцiальнo-кyльтypниx opo^^ чepeз пpизмy фiлoсoфськиx кoнцeпцiй M. M. Баxтiна та ïx iстopичнo-антpoпoлoгiчниx склацoвиx peалiзyeться пpи дoслiджeннi такж склацoвиx явищ сyчаснoстi як фешмен нeoаp-xаïки (пiдйoм на «пoвepxню» сyспiльства та кyльтypи iнтeлeктyальниx ци^стей, уявлень та мeнтальниx стepeoтипiв минyлoгo, часoм вельми далeкoгo) [23, с. 83]; шиpoкoгo
poзпoвсюджeння сyбкyльтyp, якi piзнoю мipoю iмiтyють та peкoнстpyюють сюжети та eпiзoди лiтepатypниx твopiв, iстopичниx та фeнтeзiйниx (у пepшy чepгy, «Boлoдаpя Kiлeць» Дж. Р. ^лгаена) [7, с. 76-78].
Висновки
Таким чивдм, фiлoсoфськo-кyльтypнi тон-цeпцiï M. M. Баxтiна смixoвoï кyльтypи, наpoд-нoï мeнтальнoстi, сyспiльнo-кyльтypниx смixo-виx iнститyтiв сepeдньoвiчнoï та peнeсанснoï Свpoпи викoнyють poль oднieï iз базoвиx скла-
дових розумшня юторично-антрополопчних реконструкцш вщповщних епох i, ширше, ni-знання 1х yciM унiверсумом сощально-гyманiтарних наук та фшософп. Важливим елементом впливу методологiчних пiдходiв М. М. Бахтша на соцiально-гyманiтарнi, юто-рично-антропологiчнi та фiлософськi студи е використання iдей вченого фахiвцями рiзних галузей iсторично-антропологiчного та соща-льно-гумаштарного пiзнання в аналiзi соцюку-льтурно! реальностi не тiльки европейських Середньовiччя та Вiдродження, але й шших часiв та цивiлiзацiй, що вказуе на ушверсаль-ний характер фшософських щей М. М. Бахтша.
Вказаш когштивш чинники е пiдставою для подальшого поглиблення сощально-гумаштар-них дослщжень як у межах саме бахтшознавчо! проблематики, так i для застосування його кон-цепци при вивченнi значно бшьш широкого кола проблем, у тому числ^ i з обсягу сучасних соцiально-кyльтyрних та iнтелектyальних про-цесiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Баткин, Л. М. Смех Панурга и философия культуры / Л.М. Баткин // Михаил Бахтин: Pro et contra. - Антология. - Т. 1. - М. : РХГУ, 2001. -С. 398-412.
2. Бахтин, М. М. Дополнения и изменения к «Рабле» (1944) // Бахтин М. М. Собр. соч. в 7т. -Т. 4(1). - М. : Языки славянских культур, 2008. - С. 681-749.
3. Бахтин, М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках. Опыт философского анализа // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. - М. : Наука, 1986. - С. 297-326.
4. Бахтин, М. М. Рабле и Гоголь // М. М. Бахтин. -Собр. соч. в 7-х т. - Т. 4(2). - М. : Языки славянских культур, 2010. - С. 509-522.
5. Бахтин, М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса // Бахтин М. М. - М. : Художественная литература, 1965. - 500 с.
6. Гофф Ле, Ж. Рождение чистилища / Ж. Ле Гофф. - Екатеринбург : У-Фактория, 2011. - 544 с.
7. Груздева, Б. Н. «Властелин колец» как миф постиндустриального и сетевого общества/
Б. Н. Груздева, В. В. Калмыкова // Вопросы философии. - 2011. - №8. - С.78-84.
8. Гуревич, А. Я. О соотношении народной и учёной традиции в средневековой культуре / А. Я. Гуревич // Французский ежегодник, 1982.
- М. : Наука, 1984. - С. 209-225.
9. Гуревич, А. Я. Смех в народной культуре /
A. Я. Гуревич // Вопросы литературы. - 1966. -№ 6.
10. Гуревич, А. Я. Феодальное средневековье. Что это такое? / А. Я. Гуревич / История - нескончаемый спор. - М. : РГГУ, 2006. - С. 718-757.
11. Долгов, В. Потаенная жизнь древней Руси /
B. Долгов. - М. : Яуза, 2009. - 512 с.
12. Знания о прошлом в современной культуре (материалы Круглого стола) // Вопросы философии. - 2011. - № 8. - С. 3-45.
13. Игина, Ю. Ф. Изображая ведьму. Иконография ведьм в английской памфлетной литературе раннего Нового Времени / Ю. Ф. Игина // Одиссей 2010-2011. - М. : Наука, 2012. - С . 199241.
14. Кривцун, О. А. Искусство и историческая антропология / О. А. Кривцун // Человек. - 2011. -№2. - С. 53-69.
15. Лекторский, В. А. О философии России второй половины ХХ века / В. А. Лекторский // Вопросы философии. - 2009. - № 7. - С. 3-11.
16. Лихачев, Д. С. Смех в Древней Руси // Лихачев Д. С. Избранные работы в 3 т. - Т. 2. - М., 1987.
17. Медушевский, А. Н. Когнитивно-информационная теория в современном гуманитарном познании / А. Н. Медушевский // Российская история. - 2009 - .№4. - С. 3-22.
18. Оболенская, С. В. Э. П. Томпсон. Плебейская культура и моральная экономика /
C. В. Оболенская / История ментальностей. Историческая антропология. - М.: РГГУ, 1996. -С. 180-198.
19. Пинский, Л. Рабле в новом освещении / Л. Пинский // Вопросы литературы. - 1996. -№6.
20. Розин, В. М. Михаил Михайлович Бахтин / В. М. Розин // Вопросы философии. - 2010. -№12. - С. 173-176.
21. Соболева, М. Е. Карнавал деконструкции: бах-тинская концепция диалогического разума / М. Е. Соболева // Вопросы философии. - 2009.
- №12. - С. 80-93.
22. Философия России второй половины ХХ века (материалы «Круглого стола») // Вопросы философии. - 2011. - №4. - С. 3-30.
23. Хачатурян, В. М. Человек в пространстве неоархаики / В. М. Хачатурян // Человек. - 2011. -№2. - С. 83-96.
24. Хёйзинга, Й. Осень Средневековья / Й. Хёйзинга. - М. : Наука, 1988. - 540 с.
25. Шкловский, В. Тетива, или о сходстве несходного // Шкловский В. Избранное - в 2х т. - т.1. - М., 1983. - С. 151-470.
26. Шмитт, Ж.-К. Сны Гвиберта Ножанского / Ж.-К. Шмитт // Одиссей 2010- 2011. - М. : Наука, 2012. - С. 351-378.
С. Ш. АЙТОВ1*
27. Girroux, A. Bakhtin's carnival applied to contemporary culture [Virtual Resource]. - Available at: http://www.alexandragiroux.net/7helloword (2011).
28. Robinson, A. In theory Bakhtin: dialogism, polyphony and heteroglossia. Part 2[ Virtual Resources]. Available at:
http://ceasefiremagazine.com/uk/in-thejry - Baktin-2 (2011).
1 Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (г. Днепропетровск)
ФИЛОСОФИЯ КУЛЬТУРЫ М. М. БАХТИНА:ИСТОРИКО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕРЕНИЯ
Цель. Выяснение влияния теоретических подходов концепций философии культуры М. М. Бахтина на генезис и реализацию историко-антропологических концептов и реконструкций ментальности, а также социально-культурных особенностей и поведения людей и обществ прошлого. Методология. Методологическим инструментарием являются методы системного и источниковедческого анализов. Научная новизна. Проанализированы такие концепции философии культуры М. М. Бахтина как карнавал, народная культура, смеховая культура, двоемирие, понятие социально-культурной проекции материально-культурного низа и ее влияние на смеховую культуру европейского Средневековья и Ренессанса. Воссозданы методологические подходы Бахтина для историко-антропологической реконструкции ментальности и социально-культурных реалий высокого Средневековья и эпохи Возрождения. Исследовано восприятие философско-культурных концепций М. М. Бахтина научным сообществом и их влияние на историко-антропологические исследования. Также было проанализировано влияние соответствующих идей М. М. Бахтина на историко-антропологические исследования последней четверти ХХ - начала XXI вв. в частности, на работы Д. Лихачева, А. Гуревича, Э. Томпсона и других исследователей. Выводы. Концепция философии культуры М. М. Бахтина,в частности, смеховая культура, народное мировосприятие, карнавал, социально-культурное двоемирие, реконструкция отечественных основ культуры смеха Европы эпохи высокого Средневековья и Ренессанса выступают одним из важнейших концептуальных элементов при изучении ментальности социально-значимого поведения и повседневной жизни как указанных эпох, так и любых других, от раннего Средневековья до современности.
Ключевые слова: М. М. Бахтин; философия культуры; историческая антропология; ментальность; научные аспекты.
S. SH. AYTOV1*
1 Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazarían (Dnipropetrovsk)
PHILOSOPHY OF CULTURE M. M. BAKHTIN: HISTORICAL AND ANTHROPOLOGICAL DIMENSION
The purpose of this paper is to determine the influence of theoretical approaches to the philosophical concepts of culture M.M. Bakhtin on the genesis and implementation of historical and anthropological concepts and renovations mentality and socio-cultural characteristics and behavior of individuals and societies of the past. Methodology.
Methodological tools are methods of system and source analyses. Theoretical basis and results: analyzes the concept of the philosophy of culture such M.M. Bakhtin as a carnival, folk culture, culture of humor, doubleworld, concept social-cultural projection material and cultural bottom and its impact on the culture of laughter European Middle Ages and Renaissance. Methodological approaches Bakhtin recreated for historical and anthropological reconstruction mentality and socio-cultural realities of the high Middle Ages and the Renaissance. Investigated the perception of philosophical and cultural concepts M. M. Bakhtin, the scientific community and their impact on the historical and anthropological studies. It was also analyzed the influence of the respective ideas M.M. Bakhtin's historical and anthropological studies of the last quarter of XX - beginning of XXI century. in particular on the work of D. Likhachev, A. Gurevich, E. Thompson and other researchers. Conclusion: concept of the philosophy of culture, MM Bakhtin, in particular, the culture of humor, the popular perception of the world, carnival, social and cultural doubleworld, reconstruction of the domestic foundations of culture laughter Europe era high Middle Ages and the Renaissance were one of the most important conceptual elements in the study of the mentality of socially significant behavior and daily life as these periods, so or any other, from the early Middle Ages to the present.
Keywords: M. M. Bakhtin, philosophy of culture, historical anthropology, mentality, scientific aspects.
REFERENCES
1. Batkin L.M. Smekh Panurga i philosophia kultury/L.M/Batkin/Mikhail Bakhtin: Pro et contra. [Laugh of Pa-nurg and philosophy of culture]. Antologia.vol.1 Moscow RHGU, publ., 2001. pp. 398-412
2. Bakhtyn M.M. Dopolneniya I izmeneniya k «Rable» [Additions and changes to «Rable»]. / M.M. Bakhtin Sobr. soch.V.7 tomah. Tom 4 (1),Moscow, Yazyky slavyanskykh kultur, Publ., 2008.- pp. 681-749
3. Bakhtyn M.M. Problema teksta v lyngvyatyke, phylologyy I drugikh gumanitarnykh naukakh. Opyt phylosoph-skogo analyza [Text problem in linguistics, philology and others humanitis]/M.M. Bakhtyn Estetyka slovesno-go tvorchestva. Moscow, Nauka Publ., 1986. pp. 297-326
4. Bakhtyn M.M. Rable y Gogol [Rable and Gogol] / M.M. Bakhtyn Sobr.soch. v 7 Tom 4 (2), Moscow, Yaryky slavyanskykh kultur,. Publ., 2010.- pp. 509-522.
5. Bakhtyn M.M. Tvorchestvo Fransua Rable I narodnaya kultura Srednevikoviya I Renessansa [Fransua Rable creation and folk culture of Middle Ages and Renaissance] / M.M.Bakhtyn. Moscow Publ. Hudozhestvennaya literature, Publ., 1965. 500 p.
6. Goff Le J. Rozhdenye chystylyshcha [Birth of purgatory]. Ekaterinburg,. U-Factoria Publ., 2011. 544 p.
7. Gruzdeva B.N., Kalmykova V.V.«Vlastelyn kolets» kak mifpostyndustryalnogo y setevogo obshchestva [«Lord of the rings» as the symbol of postindustrial and net society]. Voprosy fylosofyy [The problem of phylosophy],2011, issue 8, pp. 78-84
8. Gurevich A. Ya. O sootnoshenyy narodnoy yuchyenoy traditsyy v srednevekovoy culture [ Of relations between folk and sciens culture in Middle Ages culture]/ Frantsuskiy ezhegodnyk [French Annual]. 1982. Moscow, Nauka Publ., 1984. pp. 209-225
9. Gurevich A. Ya. Smekh v narodnoy kulture [Laugh in folk culture]. Voprosy lyteratury [ Problems of literature]. 1966, no 6. pp. 50-61
10. Gurevich A. Ya. Feodalnoye Srednevekovye. Chto eto takoye?[Feodal Middle Ages. What is it?]. Istorya -neskonchayemyy spor [ History - unlimited discussion]. Moscow, RGGU Publ., 2006. pp.718-757.
11. Dolgov V. Potayennya zhyzn drevney Rusi [Mystery life of ancient Russ]. Moscow. Yauza Publ., 2009.512 p.
12. Znanya o proshlom (materyaly Kruglogo stola) [Knowelage of the past] (materials of the Round table)// Voprosy phylosophyy [The problems of philosophy],2011,issue 8, pp. 3-45.
13. Igina U.F. Izobrazhaya vedmu. Ikonografya vedm v angliyskoy literature rannego Novogo Vremeny [ Playing the witch. Iconography of the witches in the English literature of the early modern history], 0dyssey.2011-2012 [Odyssey 2011-2012]. Moscow. Nauka Publ. 2012, pp. 199-241.
14. Krivtsun O.A. Yskusstvo y ystorycheskya antropologiya [The art and the historical antropology]//Chelovek [The man], 2011, issue 2, pp. 53-69.
15. Lektorskyy V.A. O fylosofyy Rossii vtoroypolovynyXXveka [Of Russia philosophy of the second hult XX cen-tery]// Voprosy fylosofyy [The problems of philosophy], 2009, issue 7, pp. 3-11.
16. Lukhachyev D. S. Smekh v Drevney Rusy [Laugh in Ancient Rus]. Yzbrannyye raboty [Selected works].vol.2. Moscow, Nauka Publ. 1987. 424 p.
17. Medushevskyy A.N. Kognitivno-ynformatsyonnaya teoria v sovremennyh gumanitarnyh naukah [The cognitive-information theory in the modern humanities]//Rossyskaya ystorya [The Russian history], 2009, issue 4, pp. 3-22.
18. Obolenakaya S.V. E.P. Tompson Plebeyskaya kultura I moralnaya ekonomyka [Plebey culture and moral economy]. Ystorya mentalnostey. Istoricheskaya antropologiya [History of mentalities. Historical antropology]. Moscow., RGGU Publ. 1996, pp. 180-198.
19. Pynski L. Rable v novom osveshenyy [Rable in new light]. Voprosy lyteratury [ Problems of literature]. 1966. no.6. pp. 62-72.
20. Rozyn V.M. Mykhayl Mykhaylovich Bakhtin [Mikhail Mikhailovich Bakhtin]// Voprosy fylosofyy [The problems of phylosophy]. 2010, issue 12, pp. 173-176.
21. Soboleva M.Ye. Karnaval dekonstruktsyy: bakhtynskaya kontseptsya dialogicheskogo rasuma [The carnival of deconstruction: bakhtins dialogical mind conception]// Voprosy fylosofyy [The problems of philosophy], 2009, issue 12, pp. 80-93.
22. Fylosofiya Rossyy vtoroy polovyny XX veka (Materyaly «Kruglogo stola») [Russia Phyosophy of the second half XX century (materials of the Pound table.)]// Voprosy fylosofyy [The problems of philosophy],2011, issue 4, pp. 3-30.
23. Khachaturyan V.M. Chelovek v prostranstve neoarhyky [ The man in neoarkaie space]//Chelovek [The man], 2011, issue 2, pp.83-96.
24. Hyezinga Y. Osen Srednevyekovya [Autumn of Middle Ages]. Moscow, Nauka Publ., 1988. 540 p.
25. Shklovski V. Tetiva, yly o shodstve neschodnogo [String, or the similarity of dissimilar] / B. Shklovsky / Sobr.soch. v 2 tomah, tom 1, Moscow, Nauka Publ., 1983, pp 151-470.
26. Shmitt Zh-K. Sny Guiberta Nozhanskogo [Dreams Guibert Nozhanskogo]. Moscow, Odissey Publ., 2010-1011, pp. 351-378.
27. Girroux A. Bakhtin's carnival applied to contemporary culture [Virtual Resource]. Available at: http//wwwalexandragiroux.net//helloword (2011)
28. Robinson A. In theory Bakhtin: dialogism, polyphony and heteroglossia. Part 2 [Virtual Resources]. Available at: http://ceasefire-magazine.com/uk/in-thejry - Baktin-2 (2011)
HagiMmna go pegKonerii' 10.05.2013 npHHHaTa go gpyKy 10.09.2013
