CC BY
73
--Економiчна теорiя -
УДК 330.33:316.3:130.123
В. А. Ткаченко,
доктор економ!чних наук, Днтропетровсъкий университет ¡м. Альфреда Нобеля,
В. М. Клочко,
кандидат техмчних наук,
К. В. Кухтш,
Хартвсъкий нац^оналъний университет м1съкого господарства 1мен1 О.М. Бекетова
Ф1ЛОСОФ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ ЦИКЛ1В
Я абсолютно ч1тко усвщомив, що у середин економ1ч-но1 системи е джерело енергп яке викликае порушення р1в-новаги.
Й. Шумпетер
Анал1з л1тератури. В сощально-фшософ-ському аспект! ноосферна1 економiчна еволющя (НЕЕ) дослщжуе розвиток процесiв, що характери-зують И та структури цих процесГв, зв'язки мiж ними. «Процеси включають розвиток наукових знань про ноосферну парадигму2 глобального роз-витку суспшьства, а структури - створення шститу-■пв, оргашзуючих 1х дГяльмсть» [1, с. 30]. Проблеми питань НЕЕ школи ще не були предметом таких пе-кучих дискусiй спещалют!в, як в нашi днi. I цей акцент не випадковий. Ринкова економiка мае схиль-шсть до повторения економiчних явищ. Ц процеси НЕЕ, як значну проблему циклiчного розвитку, дос-лiджували вчеш-економюти в XIX-ХХ ст.: А. Штт-гоф, М. Туган-Барановский (вчитель М. Конд-рат'ева), К. Маркс, К. Веблен, М. Кондрат'ев, Дж. Хшс, Дж.М. Кейнс, Й. Шумпетер, С. Кузнець, Ф. Кь дланд, Е. Прескотт, та iн., але проблема циклГчносп, хвильово! динамiки, джерел економiчних циклiв, створення й реалГзацп довгострокових стратегiчних рiшень залишаеться актуальною. Форми i методи НЕЕ потребують постГйного вдосконалення i рь шення ряду теоретичних та методичних «глобаль-них проблем» на засадах 1х генетико-економiчних (спадкових) чиииикiв (рис. 1) [2, с. 37]. Вирiшувати щ проблеми новому поколшню громадян Укра1ни, що забезпечено мiсiею держави (рис. 2).
1 Ноосфера (вщ грец. поо8 - розум i сфера), новий еволюцшний стан бiосфери, при якому розумна дГяль-нiсть Людини стае виршальним чинником 11 розвитку. Поняття ноосфери введене французькими вченими Е. Ле-руа i П. Тейяром де Шарденом (1927), В.1. Вернадський розвинув уявлення про ноосферу як яюсно нову форму органiзованостi, що виникае при взаемодп Природи i Су-спiльства, в результатi творчо1 дiяльностi Людини, що
Мiсiя держави - триедине завдання: виховання й формування громадян Украши - як Людей з державною позищею, високопрофеайних фахiвцiв з високим рiвнем духовного, фiзичного й морального здоров'я, професшно! працездатносп, забезпечення 1х безпеки i розвитку (еволюци) наци.
Виконання мiсi1' держави можливо формами i методами НЕЕ, оновленими ноосферою теорiею i практикою й запровадженням 1х у виробничо-еконо-мiчнiй системi. Все бшьше стае спещалютГв-посль довнишв теорi1' i практики НЕЕ у рiзних державах СвГту й рiзиих сферах наук, ям прийняли до дп тео-рiю генетично1' енергошформацшно1' едност Свгту i теорiю системи Загальних Закошв Свiту академiкiв Б.А. Астаф'ева та Н.В. Маслово1' [3, 4]. Всезагальна модель генетично1' енергошформацшно1' едностi Свгту та еволюцшна константа Се=0,417897343..., ям е базою цих теорiй, представлена на рис. 3.
Револющйний розвиток науково1' теорп еволюци розгорнув академiк Б.О. Астаф'ев «... у досль джеииi напряму ноосферно1' (грец. поо8 - розум) едино1' науки. У 2005 рощ нами була розроблена те-орГя генетично1' енергошформацшно1' едностi СвГту, тобто единого походження Свгту. Енергiя - суб-станщя, що володiе здГбшстю до саморуху, самоор-гатзаци Г саморозвитку. Матерiя - кристалiзована енергiя. Закон Творшня - правило перетворення
перетворюе СвГт, спираючись на наукову думку. Доступ до статл: www.K&M.ru.
2 Парадигма (вщ грец. paradeigma - приклад, зразок), у фшософп, социологи - початкова концептуальна схема, модель постановки проблем Г 1х рГшення, методГв дослГ-дження, пануючих протягом певного Гсторичного перюду в науковому ствтовариствг Змша парадигми с науковою револющею. Доступ до статп: www.K&M.ru.
Екоио|\11ка: ВИИ
Рссурсн:
СПОЖНВИИНЯ, Ш1ШС11
^СС-
г-*.
Населения: ,шюдопит{сть'
Забруднсння Викпдн
Ужа
-тт т Г -Т- "Г
1деолог!я Держава
Рис. 1. Схема зв'язку чинникiв «глобальних проблем»
() 1'рэ+са си
СЗ ЗЛЕ ^^^
нацй"
II £11X11
.„ПУТ уу^'уу у^н^
ек он омЁчн л
военна ек олопчна
духовне ф!знчне технол огНне
нлл'ка жсультгурп
ОСВ1ТЛ
1> ешг1я
Виро бничо- еко н олич ни си стемя * д ержа в
Рис. 2. Схема-модель мки держави
Модель генетического ¿л эмергоинфорглационного единства
Мира в ||
■ 1|§ г ■ -
_ ■ ' ■
т . ..да. ■ ¡« ., » ■;
"Мадпа е$г уегИа$ е( ■ 'ргас^а/еВП" га и уща
у Велцщищги,
и б; т1§ все?ог-
I (Библия)
Рис. 3. Всезагальна модель генетично"! енергошформацшноТ едност Свiту та К одновиткова модель - еволюцшний конус АВК
енерги в енергоматерто, визначене Базовим Геномом СвГту Г яким забезпечуеться несшнченна мно-жина шформащйно-генетично единих, взаемозв'яза-них форм життя. Закон ТворГння - структурно-функцiональиий порядок енергоматерГального СвГту адекватний алгоритму еволюцп енергш, що визначае iнформацiйно-генетичиу едшсть СвГту Г його систем» [5, с. 9].
Цшь 1 задач1 дослщження. Цшь дослГдження -подальший розвиток фшософп економГчних циклГв1, як генних (спадкових) чиннишв Гз застосуванням ево-люцшно-генетичного тдходу в плит онтогенезного й фшогенезного напрямГв. Ппотези дослГдження: перша гшотеза - внутршим джерелом еволюцп усГх систем свГту е Базовий Геном СвГту; друга гшотеза -методом нового тзнання е розкриття циклГчних моделей еволющйного конуса (ЕвК) та еволющйних процеав в формГ еволюцшного коду тзнання - ево-люцшно1' константи Се=0,417897343...; третя гшо-теза - життевий цикл (ЖЦ) будь-яко1' системи мае двГ початковГ стралГ страль, що розвиваеться тсля на-родження г страль згасання тсля заинчення розк-вГту. Цгль та ппотези дослГдження дають змогу структурувати задачГ дослГдження: 1) дослГдження циклГчних еволютйних моделей класу «явище - час» г декомпозищя (роздиення) цих моделей на еволющ-онуючГ тдсистеми; 2) аналГз еволюцюнуючих систем
шляхом доступних розрахункових модельних експе-рименпв на визнаних в свiтовому науковому ствто-варистш геохронологiчних шкалах: МГжшроднш та Кембриджськш; 3) аналiз еволюцюнуючих систем по моделi ЕвК Б.О. Астаф'ева з точки зору теорп хвильо-во! динамiки та створення методики розрахунку еко-номiчних циклiв генезного й прогнозного напрямiв; 4) аналiз понять економiчного циклу та змiстовних характеристик моделей циклу, як «перюдичного по-вторювання термiнiв пiдйомiв i спадiв економiчно! дтово! активности, що ввдмшт один вiд одного в чаа дИ та iнтенсивностi дп, але !х загальна тендентя направлена до економiчного зростання з послвдовним переходом фаз: кризи, депресп, пожвавлення i тд-йому. Циклiчнiсть - форма прогресивного розвитку. Характерна риса циклiчностi - рух вiдбуваeться не по колу, а по стралЬ> [6, с. 750].
До^дження проводимо методами рефлекси -розрахунковими модельними та геометричними експериментами для тдтвердження гiпотез та задач до^дження, що дае право дослiдницьку методику переводити в розряд теоретично!, а методи досль дження в розряд практичних розрахункових мето-дiв.
Результати дослщжень. Першим проводимо геометричне до^дження еволюцшних моделей класу «явище - час», яке представлено на рис. 4.
1)
Рис. 4. Геометричне дослiдження еволюцiйних моделей:
1) еволюцiйна модель ЖЦ Людини по I.I. Мечнiкову; 2) еволюцiйна модель ЖЦ, як спiралi Архимеда, з трансформащею в конус; 3) трансформащя спiральних моделей в фрактальну модель (дз самоподiбних подсистем); 3а) просторовий виток образуючо! лши моделi конуса; 4) просторовий виток образуючо! лши модел1 ЕвК Б.О. Астаф'ева; 5) схема модел1 ЕвК Б.О. Астаф'ева, як елемента фрактально! модели Модел1 1 та 2 - двовимiрнi, а 3-5 - F = (x, y, z, t) - чотирьохвимiрнi.
Проводимо фрактальну декомпозищю двовит-ково! моделi ЕвК (схема 5, рис. 4) на самоподiбнi тдсистеми, рис. 5. Такий тдхвд дозволив авторам сформувати композицто новгттх ноосферних чо-тирьохвимiрних двовиткових еволюцшних моделей (НЧДЕМ); розробити клас новгтшх НЧДЕМ типу
«явище-час; довести можливють застосування новгттх НЧДЕМ в сферi НЕЕ.
Зпдно геометричного дослiдження еволюцш-них моделей класу «явище - час» рис. 3; рис. 4 та фрактально! декомпозицл моделi подв1йного ЕвК, рис. 5, робимо висновок, що можуть бути три види НЧДЕМ, у яких верхня i нижня образуючi НЧДЕМ:
1 Цикл (в1д грец. kyklos - круг). Доступ до статп: www.K&M.ru.
1) симетричш в пропорцп «1:1»; 2) не симетричш 1 мають пропорц1ю «1: 0,417897343...»; 3) не симетричш 1 мають пропорцш «0,417897343... : 1».
Пропорцшшсть НЧДЕМ збережена зпдно моделГ ЕвК. Ствввдношення фаз НЧДЕМ наведено по ос ординат - шкалГ часу по Фалесу (рис. 6).
А
г
Л.
г
У
л
т 6)
- 1
, 1 X
{ >
Рис. 5. Фрактальна декомпозиц1я модел1 подвшного ЕвК:
а) новiтия ноосферна чотирьохвимГрна двовиткова еволюцшна модель системи; б) структурш аффшш1 тд-системи на головнш вга часу еволюцп - фрактали; в) образуючГ структурш аффшш пгдсистеми, ординати яких е «сходинками якосп»; г) еволюцшна фрактальна двовиткова модель системи.
<1>Н»И 11№1|И Г*0 1К>М1 йнч» <»
<1м1Н1аМН#Шс11 ИЯ ф" ЧНК111*
+ К
йШШм,
М ¥\7 3 тАА
н^сь Час О
Рис. 6. Схема-модель осьових перетишв фрактального ЕвК
Це базова геометрична схема-модель осьових перетишв витка фрактального ЕвК плоскютю на якш лежать вюГ цього витка. Схема-модель тдтвер-джуе наявшсть трьох вид1в НЧДЕМ та можливють застосування математичного сгаввадношення фаз еволюцшних циклГв зпдно алгоритму еволюцп базового Геному СвГту [5, с. 23]. Дослвдженням схеми осьових перетишв фрактального ЕвК ми сформу-
вали клас НЧДЕМ, як клас2 генодГгмш [7, с. 391402]. Параметри (фази й модель ЖЦ, витки, сшвввд-ношення часток вттав) НЧДЕМ, наводимо в табл. 1. Верхня Г нижня образуючГ НЧДЕМ симетричш в пропорцп «1:1», (1-ГУ та У-УШ фази). Для кожного виду НЧДЕМ дГе единий алгоритм еволюцп на засадах розгортання коду еволюцп Се=0,417897343... НЧДЕМ, як модель ЖЦ розвитку
1 Аффшне перетворення — геометричне перетворення плоскости або простору, яке можна отримати, комбГнуючи рухи, дзеркальш зображення Г змГну масштабу фпури в напрямах координатних осей. Доступ до стата: www.KAM.ru.
2 Клас, в лопщ 1 математиц1 - те ж, що множина, тобто довГльна (кшцева або несинченна) сукупнють предмета, видшених за якою-небудь ознакою Г просто перерахованих. Доступ до статп: www.KAM.ru.
любо! системи, яку ми назвали генодiгмiною. «Гено-дiгмiна (вiд грец. genos > англ. genome — сукуп-шсть гешв, як1 м1стять + грец., шм. di — подвшш
VIII VII VI
V
IV III II I
Г=У1Н
В фшософському розумшш нами розроблено клас НЧДЕМ ЖЦ генодiгмiн, що дiалектичне !нтег-рують процеси онтогенезу (народження, похо-дження, процеси розвитку, вiдмирання) та процеси фшогенезу (iсторично еволюцiйнi процеси та явища) об'екту в формi едино! !ерарх!чно! будови буття. Термшолопчне розкриття поняття ЖЦ об'екту дослвдження: «ЖЦ, в плинi онтогенезу, ввдо-бражае фiлогенетичну еволюцiю вiд зародження ду-мкообразу створення об'екту до його еволюцшно! трансформаци або повного зникнення, як окремо! фшософсько! та сощально-економ!чно! сутносп». Такий фiлософський тдхщ в неоплатонiзмi опису-еться категорiею абсолюту. Поняття генодiгмiна ототожнюе в собi поняття парадигми згiдно теорп наукових революцiй Куна.
Для розробленого класу НЧДЕМ ЖЦ дiе еди-ний алгоритм застосування в формi коду еволюцл Се=0,417897343..., яким математично зв'язанi усi вiдношення фаз i пiдфаз кожного витка моделi та його часток. Розрахунки спiввiдношень проводяться двома простими математичними операцiями - мно-ження або дiлення на значения коду еволюцп. Кож-на фаза або тдфази (частини вттав) еволюцiйних моделей зашнчуються емерджентним (якюним) переходом.
Фактично нами вирiшена задача розрахунку вкладених i вiдтворюваних циктв в еволюцiйнiй теорп хвильово! динамiки циклiчного розвитку, що дозволяе використовувати методики розрахунку циклiв генетичного i прогнозного напрямiв, можли-вють розрахунку вкладених циклiв любого рiвня де-композицл. Вiдмiтимо, що задачi розрахунку вкладених циклiв (фаз) в теорп хвильово! динамiки на
+ польськ. gmina — неподтьт на цьому piemi еле-менти), скорочено по укра!нсьш, генодiгмiна (або генод^ма)» [7, с. 397].
Таблиця 1
0,1 746 0,2433 0,2433
0,33 88
0,3388 ОД433
ОД433 «Д746
:е= 2.о
цей час для науки були проблемними. Ми тдтвер-дили три гiпотези та виршили задачу дослiджения еволюцшних моделей класу «явище - час» i деком-позищю (роздiлеиня) цих моделей на еволюцюну-ючi пiдсистеми.
Нами проведен! розрахунки та досл!дження вiдношеиь часток фаз ЕвК, як образуючо! генод!г-мши (рис. 7). Дослiджения i аналiз декомпозицi! фаз витка моделей класу НЧДЕМ показав, що вщно-шення часток спiралей образуючих ЕвК можуть мати безинченну к!льк!сть значень, зпдно «I, II, III ... К!» фаз вкладеносп. Ощнки ввдношень: 1) «1:1»; «1:0,417897343.»; «0,417897343.:!»; 2) фаз I порядку «0,582:0,418»; 3) фаз II порядку «0,339:0,243», «0,243:0,173», «0,173:0,339»; 4) фаз III порядку «0,198:0,141», «0,141:0,102», «0,102:0,141», «0,102:0,073», та «0,073:0,198». Вс! ввдношення фаз ! тдфаз математично зв'язан кодом еволюцл Се=0,417897343.. (еволющйною константою) та !! складовими - шефадентами ввдношень фаз.
Нами проводяться пошуки адекватного поняття «парадокс системного часу», яке призведе до мож-ливост! додати нов! змютовш характеристики моделей. Цей парадокс полягае в тому, що на частинах витав ЕвК «АС (I фаза)» швидк!сть системних про-цес!в у 2,39 рази б!льше, н!ж швидк!сть процес!в по ос! ординат на тш же фаз!, ! тшьки в к!нщ витка «ЕК (IV фаза)», щ швидкосп ур!внюються (рис. 7).
Наводимо приклад штегровано! матриц! шкал оцiиюваиня будь-яких систем, де значення фаз 1П-го порядку ЕвК е прийнятими в Болонськш систем! освгти ощнками (рис. 7 та табл. 2). Цим доказом ми формал!зували гшотезу сприйняття математич-них моделей та алгоритшв побудови ЕвК.
Параметри симетричноТ НЧДЕМ - генод1гмши
Фа;>н Модель I Витки lI ¡1СГКП
ЖЦ ЖЦ 1 мол ел i ВИТ Kin
Рис. 7. Декомпозищя фаз витка моделей класу НЧДЕМ
Таблиця 2
1нтегрована матриця шкал оцшювання
■а н я У 53 о £ | Системн ощнок / истер вали балхв, «9 § \о в Й н й «Л з чо Е—' сс О М '"ЧЗ >3 § «з ^ □ са ^са Вербальна шкала
0 В1Д 0 до 19 - 1 Г 1 о 0 0 Зовс1м незадовытьно
В1Д 20 до 28 2 Б'Х 2 1 2 1 НезадовЬтьио
2 в!д 29 до 34 3 2 3 2
3 вад 35 до 48 3 К 4 3 5 3 М анже задовигык)
4 вад 49 до 5Э 3 Р 5,6 5 б 4 Задовшьно
5 вад 59 до 72 4 С 7,8 8 7 5 Добре
6 вад 73 до 82 4 в 9 ДО 13 8 6 Дуже добре
| ¡та:,! н1д 83 до 93 5 5 А 11 21 9 7 Вщмшно
вщ 94 до 100 12 10 3
Наведенi дослiдження шкал ощнок ще раз до-водять можливють застосування новiтнiх ноосфер-них двовиткових еволюцiйних моделей i в еконо-мiчнiй сферi.
Практична перевiрка роботи класу НЧДЕМ проведена змютовним повтором дослiдження Б. О. Астаф'ева методами рефлексп - розрахунковими модельними експериментами на матерiалi еволющ! Базового Геному Свгту (табл. 2 та 3) [8, с.203].
За нашими розрахунками по НЧДЕМ ЖЦ Землi (графа 7) неузгоджених перiодiв немае, ям е в мето-дищ Б.О. Астаф'ева (графи 5, 6) порiвняно з мiжна-родними шкалами (графи 3, 4). Тому, представлена дослвдницька методика тдтверджуе гшотези досль дження i набувае право теоретично! i практично!.
За базову НЧДЕМ взято перюд 1615-2005 рокiв [7, с.399]. Аналiз розрахункового експерименту тд-твердив гiпотезу практичного використанн1
НЧДЕМ. Помилка розрахункового експерименту вшу 3eMni i Мюяця складае а=(4'437'015'192/4'404'000'000х100%}-100% =+1,01% ввд експериментальне доcлiдженого радю-
метричного вшу6 криcталiв циркону з шахт Захвдно! Австрали, !х вiк - 4'404'000'000 рокiв = 00%. Точ-шсть радюметрп складае±1%. Розрахункова похи-бка складае др =+1,0%-1,01 %=0,01%.
Таблиця 2
Дослщження фаз народження й еволюцп Землi за мiжнародними шкалами Геохронологiчнi шкали:
мшнародш i розрахупкот (в MjmjgoKm)
Перюдн Эпохи Мажна- родю шкала Каи бршж-ська искала Розрахунок шкал Астаф'свкм Б.СХ Розраху-нок шкалн ХНАГХ
СЯВ ОкССС
1 2 3 * 5 6 J
Антропоген АнтрЗ 1 1Я - 2,93 - 1,724
?пр2 f - - - 4,126
Аятр! 1 - - - - 9.874
Неоген Т 25 ±2 233 ± 1 - 28,14 23,628
Палеоген О тго цен | 37 ±г 35,4 ± 1 40,13 - 37,31 J-шаг i-ta+яш.
Еоцен 1 58 ±7 56.5 ±1 - - 56542
ПашсоценТ бб ±3 65 ± 1 63,49 67,35 70,3 - ¿.ma фслг
Мшовхо! т 136 ± 5 14545 ± 10 151,92 161,16 135,307
Ю^сьхнн i 190- 195 ±5 20S ± 10 - 189,29 199,15- 2-m фх>п
Тр iac i 230 ± 10 245 ± 10 229,78 228,48 245,0- 3-я» eteja
Пермськкн i 2S0± 10 290 ±5 285,63 - 290,9- ■i.MS фа>e
Карбон i 345 ± 10 362,5 ±5 363,54 - 323.789
Де»он т 400 ± 10 40S5 ±5 - 389,54 402,575 - a
Снлур т 435 ±10 439 ± 10 - - 432,9 -
Орд 01-мх т 490± 10 510 ± 10 - 483,27 S 12,31 - 2-х фа ¡a
Кеч бр Ш т 570 ±20 570 ± 20 549,97 - 558,17 -ф.
Венд г 650690 ±20 - 683,61 644,24 622,01-1-шя фа a
предВенд т - - - - 774,828
Кфен i 1650 ±50 1640 -1670 1635,8 1608,6 Г665,71 - (1*2*3} фш-j.
предНфей i l'S54,164
Карелш т 2 500 ± 100 2 500 ± 100 - 2570,6 2'252,75 3~ша ф+2.4*(ф
Архей АгЗ Т - 3 000 ± 100 3148,5 3050,6 3'040,3-j ф* m*2jf
Ar2 Т 3 500 ± 100 3 500 ± 100 - 3530,1 3'663,59 - З-шлфта
Arl Г - 4 000 4 009 4*437,015
пре&Архей X - - - - 10'617,78
Таблиця 3
Дослщження повного циклу еволюци планет сонячноТ системи за генодимшою
.Vi полного витка Цикли В НТК! В (в роках) Сума XXVI внткш (в роках) Псршди и ит к i» (в роках) по шкал i Фалеса,
XXVI í 2,1 2,1 2283 - 2280,9
XXV 5,0 7,1 2280,9-2275,9
xxiv т 11,9 19 2275,9 - 2264
ХХШ 1 28 37 2264 - 2236
XXII 68 105 2236-2168
XXI i 163 268 2168-2005
XX Г* 390 658 2005-1615
XIX | 933 1*591 1615-682
XVIII t 2'233 3*824 682 - 1551 до н.е.
в шкал! Фалесадо ново? ери
XVII ] 5*345 9*169 1551 до и.е. - 6*896 до и.о.
XVI 12*791 21*960 6*896-19*687
XV 30*609 52*569 19*687 -50'296
XIV : 73*246 125*815 50'296- 123*542
XIII 175*279 301*094 123*542-298*821
XII 419'442 720*536 298'821 -718*263
XI Г003'726 1'724*262 718*263- Г72Г989
X т 2*401*916 4*126*178 4*123*905-6'525'821
IX 5*747*784 9*873*962 6'525*821 - 12*273*605
VIII 13*754*447 23'628'4¡I9 12'273*605 - 26'028*052
уд 32*914*392 56" 542"КО 1 26'028*052 - 58*942*444
VI f 78*764*141 135*306*942 58*942'444 - 137*706*585
V | 188'482'589 323-789*531 137*706'585 -326'189*174
IV 451*038'836 774*828*367 326*189*174-777*228*010
ш 1*079'335*934 1*854*164*301 777'228*010- |*856'563*944
II 1 (Земля, Мкяць) 2*582*850*891 4*437*015* 102 Г856'563*944 - 4*439*414*835
I Coime i 6*180'762*182 10'617'777'37-J Г439*414'835 - Ю'620'177'017
3¡pKn f II-ГО ПО КОЛ ¡пня 14'790'563'901 25*40S'341 *275 10*620*177*017-25*410*740*918
JipKd { 1П-ГО ПОКОЛИШII 35'388'19Г190 60'796'?32*465 2?*404'612*S49 - 60*792'803*740
* В табл. 3 позначення символом | - означае напрям ос1 ЕвК |-АВК , а |-КВА, рис. 7. Два витки (знизу вверх |) НЧДЕМ - символ несиметрично!' генод1гмши з ввдношенням витк1в «1:0,417897343...» (|АВК/|КВА). Стршка вниз - напрям КВА, модель перевернута вютрям вниз; стршка вверх - напрям в1стря модел1 АВК по оа ординат.
Ми знайшли експериментальне тдтвердження гiпотез дослiдження, зародження генодiгмiн та ат-тракторiв Лоренца в робота [9,С.95-99]. Це зони бь фуркацп ново! якостi при змш фаз генодiгмiн, який ми назвали - Законом конформних переходiв. Екс-перимент проведено на «Реотест-2» пiд управлiнням ЕОМ. Дослiджувався гель речовини мiж двома ци-
лшдрами, що обертаються з рiзними швидкостями при змiнi вiдносних швидкостей центрального (аналог о« ординат НЧДЕМ) i зовнiшнього цилiндрiв (аналог витка образуючо! НЧДЕМ для наших досль джень). Фото утворення генодiгмiн та аттракторних переходiв представлен на рис. 8, 9. Генодiгмiни в експеримент об'емш, а аттрактори плосшнш.
Рис. 9. Експериментальний колаж схем-моделей генод^мш
1 Радiометричний вiк (1зотопний вж, абсолютный вш), в1к мш м1в 1 прських порщ (у млн 1 тис. роюв), а також органiчних залишкiв, який визначаеться по накопиченню в них продукпв розпаду природних радюнук-лщв. Доступ до статп: www.K&M.ru.
-61 -
Еконотчний вгсник Донбасу № 1(39), 2015
Таблиця 4
Дослщження иик. lin i ик\ia.ieilocii циюив i eiio iii \iiiiii науки i економжи
Фан нош П|МШ Перюад not id IHTKH Час да фаз фоки)
фии 1-го пор ядк у 2-го пор ядку 3-10 поряжу 4-го порядку
12991615 IV 3161 316 151; 132: ЩТ1-, 77;55; 62; 4$; 45; 32; 45^ 32,32123,
1Й15-17« У 390 i ш 77; 45;32; 23; 26; 19; 19; 13; 19; 13; 9,6; 13¿;
17471842 YI 95 55; 43 32;23; г?; 17; 19; 13; 9,6; Щ; 9.6:13,4; 10; 7;
1842-Ш7 VU Г5 i t, J *M« W. -¡17; 19; 13; 9,6; 13,4; 9,6; 13,4; 10; 7;
19372005 VIII 68 40; ' > : 3; 16,7; 1 11,7; Щ; 9,7; 9,7; 7; 9,7; 7; 63; 4P;
2QÛ5 -2833 I 163 к 28 11.7; If: 3; -fi, 6 : 9,5; 2; 2,9; 23; 4Л; 2,8; 4,0; 4,0; 5,5;
20332073 П 40 16,7; у .9.7; !» 13,6; 20; 4,1; 4 Д 5,7; 4Л; 5.7; 5,7; 79;
20732113 Ш 40 Ii. ; т.- - . ■ V ; 9,7; ? ' : 13,6; 2,9; 4Д; 4,0; 5,7; 4,0; 5,7; 5,7; 70;
2113- ш ¡V 55 - i 1 9 ,13,4; 1 1 :18,6; 4Л; 5/5; 5,6; 73; 5j6; 7,8; 7,8; 10,8;
Таблиця 5
Дослщження иик. iíií «хвиль М. Д. Кондрат'ева»
Фал к Номер I фш I гогнкк виток Час irii «bas (роки)
1-го Jtop ш»: у 2- го пор fer»: у 3-ro поряжу 4-ro порядку
i ? 45 26; m 15,1; 18,9; lLliTJs-
1692р. 32 19; 13; 11,1; 7^; 7,6 j 5,4j
1692р. 1747р. а i 55 32 ! w! 11,1; 74»; J
227 I 23 13,4; 9,6; 7,8; 5,6; 5j61
1747р. 1802р. m I L m 13; JlXyüy f 7,6; 5,4;
13,4; 9,6; 7,8; 5,6; 5*6; 4¿í;
1802р. 1842р. IV i 40 ... 13,4; 7,8; 5,6; 5,6; 4,0;
18; 7; 5,8; 4,2; 4,1; 2,9;
62-
Еконмчний вiсник Донбасу № 1(39), 2Q15
На фото рис. 9 нами, для вiзуалiзацi! думкооб-разу генодiгмiн, предcтавленi схеми !х геометрич-них моделей.
Наведенi екcпериментальнi матерiали тдтвер-джують ус1 три гшотези дослвдження та рiшення перших двох задач. Переходимо до третьо! задача
Класична економiчна теорiя базуеться на постулат^ рiвноваги, тому не мае можливост розгорну-того ан^зу еволюцiйних процеив, а ФшосоФ1я еко-ном1чних цикл1в базуеться на не рiвноважнiй, а ;а постшно еволюцiонуючий економiцi. В cерединi 20-х рошв XX ст. видатний росшський вчений-еко-ном1ст Микола Кондрат'ев ввдкрив три велика цикли кон'юнктури свгтово! економiки1 тривалicтю в 5060 рошв (в середньому 55 рошв) [6, с. 716], яш вчеш-економicти вiдзначають як осо6лив1сть розробки те-ори цикл1чност1. На засадах еволюци економiк Англп, Францп i США за перiод ~ 150 рошв вш уза-гальнив економiчнi матерiали з шнця XVIII ст. i ви-д1лив наcтупнi велика цикли (64-52-40 рошв):
I цикл з 1787 по 1814 р. - тдвишувальна хвиля (перший виток НЧДЕМ), а з 1814-1851 р. - знижу-юча хвиля (другий в1ток НЧДЕМ): термiн дп (17871851) - 64 роки;
II цикл з 1844 по 1875 р. - тдвищувальна хвиля (перший виток НЧДЕМ), з 1875 по 1896 р. - знижу-юча хвиля (другий виток НЧДЕМ): термш дп (18441896) - 52 роки, на 12 рошв менше I циклу;
III цикл з 1896 по 1920 р. - тдвищувальна хвиля (перший виток НЧДЕМ), термш дп з 1896 по 1920 - 24 роки, а далi з 1921 р. - знижуюча хвиля (другий виток НЧДЕМ, ~ 16 рошв): термш дп (18961937) - 40 рошв, на 12 рошв менше II циклу.
Прогноз знищуючо! хвил (другий виток НЧДЕМ) i зашнчення III циклу кризою, з61гся з 30-ми роками Велико! депреси, яка виявилася най-бшьш глибокою економiчною кризою в усш 1стор1! людства. Й. Шумпетер в фундаментальному двото-мнику «Д1лов1 циклив» (1939) синтезував свою тео-р1ю iнновацiй (1911) з теорiею М. Кондрат'ева в едину систему цикл1в р1зно! довжини. Саме синхро-нiзацiею кризових фаз р1зних цикл1в Й. Шумпетер пояснив причини Велико! депресп. Точн1сть прогнозу М. Кондрат'ева вразила св1тову наукову гро-мадcькicть. Велика депреая, а точшше накопиченi суперечност охоплених кризою кра!н, вилилися в страшну бшню Друго! св1тово! в1йни.
В подальших дослщженнях «в1дкрит1 цикли Дж. Кшчена термшом 3-3,5 роки, цикл1в К. Жугляра тер-м1ном 10,5-11 рошв та середньострокових цикл1в
1 Кон'юнктура (лат. conjungo - зв'язую, сполу-чаю). Кон'юнктура економ1чна - конкретш умови процесу економiчного вiдтворення на кожен даний момент. Формування i змши кон'юнктури залежить в1д чинник1в, як1 визначають рух цш, цшних паперiв, роз-м1р1в виробництва, зайнятосп та ш. Доступ до статп: www.K&M.ru
С. Кузнеця термшом 18-18,5 рошв2. Цикли названi iменами сво!х дослвднишв. Разом з короткостроко-вими i середньостроковпми економiчними циклами юнують велика економiчнi цикли. ...Основна причина !х лежить в механiзмi накопичення, акумуляцп i роз-с1яння капiталу, достатнього для створення нових елеменпв шфраструктури» [6, с.751]. Подальше дос-лiдження продовжимо на засадах експериментальних розрахуншв табл. 3 для перюду в1д створення еконо-м1чно! науки Ф. Беконом у 1615 р. Результати досль дження цикл1в та !х вкладеност (фаз К-го порядку) генодiгмiн науки i економiки представлено в табл. 4.
В торюд! 1615-2005 рр., термiном 390 рошв, чгтко простежуються ус1 вищерозглянут цикли й «довг1 хвил1 Кондрат'ева». Тенденщя скорочення цикл1в у чаС коректно математично зв'язана з алгоритмом еволюцшного коду генодiгмiни.
До^дження е фактичним пiдтвердженням де-композицл генодiгмiни в плин1 розрахунку вкладе-них i вiдтворювальних цикл1в та еволюци Базового Геному Свгту, як «джерела енергп яке викликае по-рушення рiвноваги» в цикл1, по Й. Шумпетеру. Ок-ремо проведемо доcлiдження цикл1в (довгих хвиль) М. Кондрат'ева. Результати дослщження зведенi в табл. 5.
В торюд1 1615-1842 рошв, термшом 227 рошв, простежуеться тенденщя скорочення цикл1в «хвиль М. Кондрат'ева»: 77, 55, 55, 40 рошв.
Висновки. Достджеш, сформован i розкрит1: 1) лiтературнi надбання в cферi побудови ноосфер-них еволюцшних одновиткових та двовиткових моделей; 2) сформовано i розроблено клас новгтшх НЧДЕМ типу «явище-час». Проведет до^дження !х теоретичною i практичного доказу, сформульо-ванi термiни - генодiгмiна та ЖЦ; 3) доведена мож-лив1сть застосування новгтшх НЧДЕМ, джерел еко-ном1чних цикл1в, створення й реалiзацi! довгостро-кових стратепчних рiшень.
«Мы переживаем не кризис, который волнует слабые души, а наибольший перелом научного мнения Человечества, которое осуществляется лишь раз в тысячелетие, переживаем научные достижения, равных которым не видели давние поколения наших предков... мы должны быть счастливые, что нам назначено это пережить и в создании такого будущего принимать участие».
Первый Президент Академии наук Украины
В. И. Вернадский
2 Дж. Кшчен зв'язував появу цикл1в термшом 3 року i 14 мюящ з коливанням свггових запаав золота; Кл. Жугляр цикли перюдом 10-11 рошв розглядав як явище, що пов'язано з кредитами в cферi грошового обпу; С. Кузнець цикли перюдом 18-25 рошв зв'язував 1з перюдичнютю оновлення житлового й виробничого будiвництва (6удiвельнi цикли).
Литература
1. Бобков В.Н. Современное развитие идей В.И. Вернадского о ноосфере: новые процессы и структуры / В.Н. Бобков, Н.В. Бобков // Научно-практический журнал «Уровень жизни населения регионов России», [Ноосферная парадигма глобального развития общества]. - 2013. - №8 (186). - 108 с. 2. Амосов Н. М. Энциклопедия Амосова. Раздумья о здоровье [Текст] / Н.М. Амосов. - М. : АСТ; Донецк: Сталкер, - 2005. - 287 с. 3. Астафьев Б.А. Стратегический прогноз и управление на основе Генома Мира: Теория и практика / Б. А. Астафьев. - М.: Институт холодинамики, 2005. - 168 с. 4. Маслова Н.В. Периодическая система Всеобщих Законов Мира / Н.В. Маслова. - М.: Институт холодинамики, 2005. - 184 с. 5. Астафьев Б. А. Теория творения и генетическое единство Мира - основа учения о мироздании / Б. А. Астафьев // Ноосферное развитие общества: сб. науч. тр. - Харьков, 2013. - 224 с. 6. Большая экономическая энциклопедия. - М.: Эксмо, 2008. - 816 с. 7. Клочко В.М. Генодигма экономической деятельности / В.М. Клочко, К.В. Кух-тин // Научно-техн. сб., ХНАХГ. - К.: «Техника», 2010. - Вып. 92. - 440 с. 8. Теорiя проектування великих самокерованих cоцiально-економiчних систем: наук, концепт, альм. у 5 томах / В.М. Клочко, К.В. Кухтш та ш. - Дтпропетровськ: Монолит, 2013. - Том 4. Економiчно-генетична теорiя якост управлiння у складних саморегулюючих сощально-економiчних системах: монографiя / за наук. ред. д.е.н., академша АЕН Укра!ни, проф. В. А. Ткаченко. - 272 с. 9. Сухарев Ю.И. Аттракторы Лоренца в коллоидно-химических системах и их роль в фазовом течении оксигидратных гелей / Ю.И. Сухарев, К.И. Носов, Т.Г. Крупнова // Вестник Южно-Уральского гос. ун-та. Серия: Математика. Механика. Физика. - 2007. - Т. 75. - № 3. - 180 с.
Ткаченко В. А., Клочко В. М., Кухтш К.В. Фiлософiя економiчних циклiв
Необхвднють ноосферно! еволюцп теорп фшо-софп економiчно! науки диктуеться входом Укра!ни в свгтову оргашзащю торпвл1 та глобалiзацiею еко-ном1ки. Потрiбна нова ф1лософ1я економшо-генети-чно! теорп й економiчних циктв, як нова форма по-шуку рацюнальних ршень та зв'язшв спадкових чиннишв, що враховуе онтогенез i фшогенез об'екту доcлiдження. Вона потребуе пiдвищення якост1 i ефективност економiчного управлiння, узгоджено-ст1 функщонування ус1х форм господарських фор-мувань i галузей економiки. Форми i методи якост1 i ефективност ноосферно! економiчно! еволюцп, по-требують постойного вдосконалення i рiшення тео-ретичних та методичних «глобальних проблем» методами теорп хвильово! динамiки цикл1чного еконо-м1чного розвитку. Форма стосунк1в фшософи еконо-м1чно! д1яльност1 та економiчних цикл1в мае риси iнновацiйно! ноосферно! економiчно! коеволюцп, демократично! по своему змюту.
Ключов1 слова: ноосферна eKOHOMÍ4Ha еволю-шя, мiсiя держави, цикли економiчнi, генезний i прогнозний напрям, економiко-генетична теорiя i практика, двовиткова модель еволюцп - генодт-мша, Закон конформних переходiв, шкали ощнок.
Ткаченко В. А., Клочко В. М., Кухтин Е. В. Философия экономических циклов
Необходимость ноосферной эволюции теории философии экономической науки диктуется входом Украины в мировую организацию торговли и глобализацией экономики. Нужна новая философия экономико-генетической теории и экономических циклов, как новая форма поиска рациональных решений и связей наследственных факторов, которая учитывает онтогенез и филогенез объекта исследования. Она нуждается в повышении качества и эффективности экономического управления, согласованности функционирования всех форм хозяйственных формирований и отраслей экономики. Формы и методы качества и эффективности ноосферной экономической эволюции, нуждаются в постоянном совершенствовании и решении теоретических и методических «глобальных проблем» методами теории волновой динамики циклического экономического развития. Форма отношений философии экономической деятельности и экономических циклов имеет черты инновационной ноосферной экономической коэволюции, демократической по своему содержанию.
Ключевые слова: ноосферна экономическая эволюция, миссия государства, циклы экономические, генезное и прогнозное направление, экономико-генетическая теория и практика, двухвитковая модель эволюции - генодигмина, Закон конформных переходов, шкалы оценок.
Tkachenko V. A., Klochko V. M., Kukhtin E. V. Philosophy of economic cycles
The necessity ofnoosfernoy dictated the evolution of theory of philosophy of economic science included of Ukraine in world organization of trade and globalization of economy. New philosophy of economic-genetics theory and economic cycles, as new form of search of rational decisions and connections of the inherited factors, is needed, which takes into account ontogenesis and phylogenies of research object. It needs upgrading and efficiency of economic management, co-ordination of functioning of all of forms of the economic forming and industries of economy. Forms and methods of quality and efficiency of noosfernoy of economic evolution need permanent perfection and decision of theoretical and methodical «global problems». The form of relations of philosophy of economic activity and economic cycles has lines of innovative noosfernoy economic ko-evolyucii, democratic on the maintenance.
Keywords: noosferna evolution, mission of the state, cycles is economic, theory and practice, double-coil model of evolution - genodigmina, Law of ortho-morphic transitions, scales of estimations.
Стаття надшшла до редакцл 20.01.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
