CC BY
32
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.127-005.8-073.96 БЕЛАЯ I.e.
Державний заклад «Луганський державний медичний унверситет»
Я Я W ■■
ФАЗОВ1 ЗСУВИ ЕЛЕКТРОРУШ1ИНО1 СИДИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИИ ¡НФАРКТ MiOKAPAA
Резюме. У po6omi выявлено особлuвосmi електрорушшног сили серця у хворих на гострий тфаркт мюкарда is зубцем Q 3admo6i4mi локал^аци, яК векторкардiографiчно характеризуются зсувом петель QRSуперед, угору та вправо зрозташуванняму другШ проекцп в IVквадрантi ix початково'1 части-ни та праворуч вертикально'1 координати — основно'1 частини, зменшенням площi петель QRS, появою вектора ушкодження ST, спрямованого униз i влiво, залученням у патологiчний процес вiддiлiв серця, ят локалiзуються поза межами iшемiзованого мюкарда, що оточують зону некрозу: передньо'1 сттки лiвого шлуночка, верxiвки, базальних вiддiлiв обох шлуночшв та передсердь. При цьому порушення провiдностi та процеав реполяризацп спостергаються в усьому мiокардi, але рiзного ступеня вираженостi. Еxокардiографiчне до^дження дозволило виявити збльшення порожнини лiвиx камер серця за знижен-ням скорочувально'1 функцп лiвого шлуночка, його податливостi та збльшенням тиску наповнення. Ключовi слова: гострий перод тфаркту мюкарда, векторкардiографiя, електрокардiографiя, ехокардю-графiя.
Значне поширення кардюваскулярно! патолога серед населення Укра!ни та щорiчний рют захворюва-носп та смертносп вщ шфаркту мюкарда (1М) свщчать про необхщшсть удосконалення дiагностики ще! но-зологц [6]. При цьому акцент треба робити на засоби, яю можна використовувати бшя л1жка хворого та яю потребують найменшого часу для штерпретацц даних i прогнозування перебцу хвороби [4]. Цим умовам вщ-повщае споаб векroркардюграфiчноi (ВКГ) даагнос-тики за методом Акултчева на новому розробленому полiграфi. Вiн дозволяе в масштабi реального часу проводит мотторинг змiн електрорушшно! сили (ЕРС) серця й отримувати зб1льшення траси петель до 3000 раз1в. Це пщвищуе як1сть отримано! шформаци, що дае змогу доповнювати електрокардiографiчну (ЕКГ) картину за гостро! коронарно! патологи [2].
Мета роботи — дослщит векторкардiографiчнi ознаки гострого iнфаркту мiокарда iз зубцем Q задньо-бiчноl стшки лiвого шлуночка (ЛШ).
Матер1али та методи
В умовах шфарктного вщщлення Лугансько! мюь-ко! клтчно! багатопрофшьно! лiкарнi № 1 обстежено 147 хворих iз гострим 1М лiвого шлуночка. Для реаль заци мети у роботу включен 10 хворих iз первинним 1М задньобiчноl локалiзацfi вiком вщ 56 до 81 року. Середнш вiк становив 69 ± 3 роки. Чоловiкiв i жшок було порiвну. Хворi госпiталiзованi в першi 24 години вщ початку захворювання. У дослщження не включено хворих iз повторним 1М та 1М без зубця Q, iз повною блокадою лiвоi нжки пучка Пса, iз бшьш пiзнiми строками надходження до стацiонару, з ортычними ура-женнями клапанiв та гострою л1вошлуночковою недо-
статнiстю III—IV класу за Killip — Kimbal. Дiагноз 1М ЛШ був установлений вщповщно до рекомендацш 6в-ропейського товариства кардюлопв [8], за клтчним даними, результатами ЕКГ у динамщ та результатами оцiнки бiохiмiчних маркерiв некрозу.
1нструментальне дослщження включало: ЕКГ, ВКГ та ехокардюграфго (ЕхоКГ).
Пщ час ЕКГ-дослщження реестрували стандартнi, посилеш однополюснi та груднi вщведення, а також V7-9, V3R i за Небом.
Результати ВКГ проаналiзованi з урахуванням змь ни розташування петель Р, QRS i Т у системi координат у п'яти проекц1ях (ВА1-5), обертання петель за го-динниковою стр1лкою, напрямюв головного вектора, види траси, величини максимального вектора, площ^ швидкостi поширення iмпульсу трасою петель Р, QRS i Т, кутово! розбiжностi петель QRS-Т i QRS-Р, наяв-ностi розмикання петель QRS i Т, а також напрямку вектора ST. Дослщження ЕРС серця проводилося на кардюдаагностичному багатофункцiональному комп-лексi МТМ-СКМ Северодонецького науково-ви-робничого пщприемства «Мжротерм» (свщоцтво про державну реестрацiю № 2375/2003, реестрацшний № 19081403 вщ 26 грудня 2003 р.).
Для ощнки основних параметрiв внутршньосер-цево! гемодинамжи проводили ехокардiографiчне дослщження за допомогою ультразвуково! даагнос-тично! системи DC-6 (Shenzhen Mindray Bio-Medical Electronics Co.LTD, Китай). Визначалися такi пара-
© Белая I.e., 2014
© «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
метри: кшцево^астолчний розм1р л1вого (КДР ЛШ) i правого шлуночкiв (КДР ПШ), дааметр л1вого перед-сердя (ЛП), аорти, товщину ctíhok ЛШ у даастолу, за-дньо! стшки (ЗСЛШ) i мiжшлуночково! перегородки (МШП). Фракцiю викиду (ФВ) ЛШ визначали згщно з рекомендацiями Американського товариства ехо-кардюграфц за модифiкованою методикою Simpson. Для оцiнювання параметрiв даастсшчно! функщ! ЛШ усiм хворим проводили допплершське дослщження з визначенням таких показниюв трансмiтрального кровотоку, як ткова швидюсть раннього (Ve) i тзнього (Va) дiастолiчного наповнення ЛШ, стввщношен-ня Ve/Va, IVRT — час iзоволюмiчного розслаблення ЛШ, DT — час сповшьнення раннього дiастолiчного наповнення ЛШ. Для диференщащ! нормального та псевдонормального титв трансмiтрального кровотоку на 14-18-й день проводили пробу Вальсальви, що по-лягае в зниженш тиску в лiвому передсерда внаслщок зменшення венозного повернення кровi до серця при натужуваннi, що сприяе переходу псевдонормального дiастолiчного потоку в спектр iз порушеним розсла-бленням [7]. Таким чином, якщо при проведеннi про-би вщношення Ve/Va знижувалося, ми розглядали тип трансмпрального кровотоку як псевдонормальний.
1з метою ощнки у хворих величин ВКГ та ЕхоКГ ми жрвнювали !х iз такими референтно! групи, яку стано-вили 15 фактично здорових чоловiкiв та 5 жшок [2, 3].
Статистичну обробку результат дослщження ро-били за допомогою комп'ютерно! програми Statistica 6.1. Для аналiзу результат використано: перевiрку нормальност розпод1лу випадково! величини за допомогою критерго Шапiро — У!лка, параметричний t-критерiй i непараметричний U-критерш Манна — yiTHi для поршняння двох незалежних вибiрок, крите-рш Стьюдента для визначення можливих меж помилок (у вигляда M ± m, де M — середне значення показника, m — стандартна помилка середнього показника).
Результати та обговорення
У клiнiчнiй кaртинi захворювання у 8 пацiентiв (80 % випадюв) вщзначався типовий iнтенсивний ан-гiнозний б1ль тривaлiстю не менше 30 хвилин. У двох хворих був дискомфорт у дiлянцi серця. 1ррадаащя болю в лiве плече й лiву руку спостерiгaлaсь у полови-hí випaдкiв, в обидвi верхнi кiнцiвки — у трьох хворих, безбольова форма iнфaркту мюкарда — у двох хворих.
Гостра лiвошлуночковa недостaтнiсть II класу за Killip — Kimbal була у 4 хворих. Гшертошчна хвороба I стадо була виявлена у 4 хворих, II стадо — у 3.
У 50 % дослщжених було визначено сироватко-вий рiвень серцевого тропоншу I, який становив 6,061 ± 1,505 нг/мл (за норми 0—0,5 нг/мл), що пщ-тверджувало наявшсть некрозу мiокaрдa.
При ЕКГ-дослiдженнi у вск хворих реестрували елевaцiю сегмента ST в II, III, avF, V5(6) V7-9 вiдведеннях та в Dorsalis за Небом понад 1 мм. У трьох хворих таю змши були й у I, avL та Inferior за Небом. У V5 6 глибо-ю зубцi S спостерiгaлися у двох випадках, змеНшення ампштуди зубця R — у 7 хворих (70 %). Виражена зазу-бренiсть комплексу QRS у II, III, avF, V5(6) вщзначалась у трьох хворих. Крiм цього, у 70 % випадов (7 хворих)
виявлялись реципрокш змiни по переднш стiнцi ЛШ у виглядi депрес!! сегмента ST та високого позитивного зубця Т в Vj_2(3) та V3R. Також у V12 зб1льшилась висота зубця R i зменшилась амплiтуда зубця S у трьох хворих. Порушення деполяризац!! шлуночкiв у вс!х хворих проявлялося патологiчним зубцем Q у III, avF, V5(6). При цьому у 4 пащенпв зубець Q сформувався на 2-гу добу. У 3 хворих визначалися ознаки гшертроф!! мю-карда ЛШ (рис. 1).
За даними ВКГ головний вектор у системi координат у вс!х пащенпв був спрямований униз i назад, а також у 6 хворих — улiво й у 4 пащенпв — управо.
У 60 % хворих спостерiгалася картина локально! внутршньошлуночково! блокади в першш проекцц. Вона виявлялася в тому, що початкова частина петлi QRS з II квадранта переходила в IV, де була розташова-на основна частина, i закшчувалася в III квадранп. У 4 хворих петля QRS була звужена. При цьому записува-лася петля за годинниковою стр!лкою, що пщтверджу-вало заднiй IM.
Крiм того, у вс!х обстежених у проекц!! ВА2 основна частина петлi QRS була розташована праворуч (просторово попереду) вертикально! координати, що св!дчить про ослаблення електричних сил у далянщ задньо! ст!нки ЛШ. У другш i трегiй проекц1ях рее-струвався виражений зсув вектора початкового вщ-хилення петлi QRS уперед, угору i вправо у вигляд! додаткового полюса за записом петл! у звичайному напрямку у вс!х пащенпв. Щ зм!ни виражають втрату ЕРС, у норм! спрямованих назад, униз i вл!во. У вс!х хворих початкова частина петель QRS була розташована у IV квадрант!, що пщтверджуе залучення в пато-лопчний процес б!чних в!дд!л!в ЛШ. У 40 % випадюв напрямок траси петель QRS р!зко псувався в друг!й, трет!й, четверт!й та п'ятш проекц1ях, унасл!док чого петл! набувають вигляду в!с!мки, де точка перетину позначаеться як «справжнш вузол». Це в!дображае асинхронн!сть збудження мюкарда задньоб!чно! ст!н-ки ЛШ, дшянщ верх!вки й базальних в!дд!л!в шлуноч-к!в [1].
Кр!м того, вщбувалось пригн!чення електрично! активност! м!окарда в зон! некробютичних зм!н, на що вказуе зменшення сумарно! площ! петель QRS за ра-хунок друго! та третьо! проекц!й в 1,8 раза (р < 0,001). Максимальний вектор петель QRS був зменшений у ВА145 (р < 0,01), напевно, у зв'язку з !х деформац!ею (табл. 1).
Згущення позначок часу по трас! петель QRS ре-еструвалося в кшцевш частин! петель у четверт!й (р < 0,001) та п'ятш (р < 0,01) проекц1ях та в початковш частин! петель у ВА5 (р < 0,01) як вщбиття впов!льнен-ня внутр!шньошлуночково! пров!дност! в дшянщ вер-х!вки та базальних вщдшв шлуночк!в (табл. 2).
Розрядження позначок часу в!дзначалося в далянщ вектора кшцевого в!дхилення в BAt 25 (р < 0,01) i в д!-лянц! вектора початкового вщхилення в п'ят!й проекцй (р < 0,001). Змши швидюсних показниыв св!дчать про зб!льшення швидкосп поширення збудження м!-окардом. Це пов'язано з пщвищенням навантаження на вщдали серця, як! розташован! за межами !шем!зо-ваного м!окарда, що оточують зону некрозу, а саме у
Таблиця 1. Швидксть поширення збудження петлями QRS векторкардюграми у хворих на 1М
(M ± m, мв/с)
Проекщя Траса петель Референтна група (n = 20) IM (n = 10)
ВА! У дтянц вектора початкового вдаилення 11,46 ± 4,49 16,13 ± 1,32
У дтянц вектора шнцевого вдаилення 16,72 ± 1,97 21,42 ± 1,02*
У початковш частинi пеш 40,84 ± 3,80 37,07 ± 1,37
У кiнцевiй частинi петлi 41,49 ± 2,79 34,31 ± 3,06
ва2 У дтянц вектора початкового вiдхилення 13,39 ± 1,88 14,07 ± 0,85
У дтянц вектора кiнцевого вiдхилення 12,92 ± 2,41 20,10 ± 0,88*
У початковш частит пеш 28,92 ± 3,24 26,58 ± 1,37
У шнцевш частинi петлi 24,10 ± 2,76 21,49 ± 1,002
ВА3 У дiлянцi вектора початкового вдаилення 17,82 ± 2,38 18,59 ± 0,98
У дiлянцi вектора шнцевого вдаилення 9,45 -
У початковiй частит пеш 41,96 ± 5,71 37,35 ± 1,96
У кiнцевiй частинi петл 28,39 ± 4,13 26,29 ± 1,34
ВА4 У дiлянцi вектора початкового вдаилення 9,47 ± 1,69 14,61 ± 1,84
У дiлянцi вектора кiнцевого вдаилення 14,48 ± 1,80 15,72 ± 0,37
У початковiй частинi петлi 40,23 ± 3,02 39,11 ± 1,33
У шнцевш частит петл 44,59 ± 2,30 37,22 ± 1,66**
ВА5 У дтянц вектора початкового вiдхилення 9,81 ± 1,69 15,20 ± 0,94**
У дтянц вектора кiнцевого вiдхилення 12,58 ± 1,37 15,39 ± 0,43*
У початковш частит пеш 44,70 ± 4,03 32,76 ± 2,14*
У кiнцевiй частит петл 44,43 ± 2,92 30,79 ± 3,82*
Примтки: * — р < 0,01; ** — р < 0,001 порiвняно з референтною групою.
Рисунок 1. Електрокардограма i векторкардограма хворого I. у гострому перюд1 ¡нфаркту мокарда
задньобчно)' слнки л'вого шлуночка
високих вщдшах передньо1, задньоб1чно'1 стшки ЛШ та базальних вщдшах шлуночкш.
У вск випадках рееструвалося розмикання петель QRS-Т: у ВА1 - 0,49 ± 0,02 мм, у ВА, - 1,32 ± 0,25 мм, у ВА3 - 1,36 ± 0,21 мм, у ВА4 - 1,24 ± 0,25 мм 1 у ВА5 -1,54 ± 0,24 мм. При цьому вектор ушкодження ST, що е еквшалентом зсуву 1нтервалу ST на ЕКГ, вказував на локал1зац1ю вогнища ураження - униз 1 вл1во. Дезор-гашзацда фази реполяризаци вщдзеркалюе як поява вектора ST на тл1 розмикання петель QRS 1 Т, так 1 змь на параметр1в петл1 Т. Петл1 Т були розташован1 поза петлями QRS у вск хворих. У першш проекцш петл1 Т вщхилялися вгору. У ВАз петля Т мала клинопод1бну форму та була спрямована уперед, ул1во й угору. Г1 роз-щеплена основа була повернута назад, управо й униз. Отже, така особлива спрямован1сть петель Т характерна для задньоб1чно'1 локал1зацГ1 1М [1, 5]. У першш, чет-верт1й та п'ятш проекц1ях ВКГ петля Т «округлилася» за рахунок зменшення максимального вектора. Пло-ща петель Т збшьшилася в 3—3,6 раза в другш та тре-тш проекщях (р < 0,001). У 2 випадках виявлеш пере-хрести петель Т у ВА1. Збшьшення кутово'1 розб1жносп петель QRS-Т вщзначалося в уск проекц1ях: у ВА1245 (р < 0,001) та у ВАз (р < 0,01) (табл. 1). Швидюсть поши-рення 1мпульсу петлями Т (табл. 3) була уповшьнена у ВА1-5 (р < 0,001). Отже, порушення процес1в тзньо'1 реполяризацИ спостеряалось не т1льки в зош некроб1озу, а також в переднш ст1нц1 ЛШ, верх1вц1 та базальних вщщлах обох шлуночк1в.
Площа передсердних петель Р суттево збшьшилась у ВА1-3 (р < 0,001) 1 у ВА4 (р < 0,05) за збшьшення максимального вектора петл1 Р у п'ят1й проекцц (р < 0,001) (табл. 1). Це вказуе на гемодинам1чне перевантаження
передсердь. Рiзноспрямованi змiни швидюсних показ-никiв (р < 0,001), очевидно, пов'язаш i3 рiзною мiрою деполяризацц кардiомiоцитiв на тлi iшемiчних проявiв (табл. 4). Порушення процесiв реполяризаци у задньо-бiчнiй стiнцi лiвого та заднгй стiнцi правого передсердь пщтверджувалось зменшенням кутово! розбiжностi петель QRS-Р у ВА (p < 0,01) i збГльшенням — у ВА4 5 (p < 0,001) (табл. 1).
Ехокардiографiчне дослГдження зроблене у 3 хворих через летальний кгнець гнших 7 хворих упродовж 10 дГб. Aналiз результапв двовимГрно! ЕхоКГ у хворих на 1М порiвняно з контрольною групою виявив вь рогГдне збГльшення порожнини ЛШ (р < 0,01), лiвого передсердя (р < 0,05) i зниження систолГчно! функцГ! ЛШ (ФВ, р < 0,01). Вщбувалося помГрне потовщення МШП та ЗСЛШ (р < 0,01). У вск хворих визначався помГрний гiпокiнез задньобГчно! стшки ЛШ, у двох — помГрний гшеркшез МШП. За результатами доппле-ргвського дослiдження трансмiтрального кровотоку у поргвнянш з нормою у хворих рееструвалося зниження сшввщношення швидкостей раннього та тзнього на-повнення ЛШ Ve/Va за рахунок зменшення швидкосп раннього дiастолiчного руху Ve i збiльшення вГдносно-го внеску в наповнення ЛШ систоли ЛП Va (р < 0,01) за подовження iнтервалу DT та часу ГзоволюмГчного розслаблення ЛШ (р < 0,01) (табл. 5). У всгх хворих на 1М визначено потовщення стгнок аорти. ПомГрний фГброз стулок мирального й аортального клапанГв визначено у одного хворого. Ще у одного пащента рее-струвалася легка регурптацгя на аортальному клапанГ через кальциноз стулок.
Таким чином, змши ЕРС серця у хворих на гострий 1М задньобГчно! локалГзацй векторкардГографГчно ха-
Таблиця 2. Показники векторкардюграми у хворих на IM (M ± m)
Показники ВКГ Площа петель QRS, мм2 Площа петель Т, мм2 Площа петель Р, мм2 Макси-мальний вектор петель QRS, см Макси-мальний вектор петель Т, см Макси-мальний вектор петель Р, см Кутова роз-бiжнiсть вектора QRS-Т, ° Кутова роз-бiжнiсть вектора QRS-Р, °
ВА! Референтна група (п = 20) 66,58 ± 12,56 2,73 ± 1,18 0,26 ± 0,08 1,06 ± 0,096 0,64 ± 0,09 0,14 ± 0,03 30 ± 15 45 ± 5
1М (п = 10) 46,64 ± 8,29 2,46 ± 0,55 0,88 ± 0,10*** 0,86 ± 0,04** 0,46 ± 0,03* 0,16 ± 0,004 96,30 ± 11,36*** 43,80 ± 11,09
ва2 Референтна група (п = 20) 30,19 ± 5,48 1,32 ± 0,56 0,13 ± 0,05 0,65 ± 0,10 0,37 ± 0,09 0,10 ± 0,02 110 ± 20 90 ± 20
1М (п = 10) 16,96 ± 110*** 4,77 ± 0 43*** 0,52 ± 0,03*** 0,65 ± 0,03 0,45 ± 0,03 0,13 ± 0,01 154,20 ± 2 63*** 69,70 ± 15,46
ВА3 Референтна група (п = 20) 30,25 ± 5,47 1,32 ± 0,56 0,13 ± 0,04 0,99 ± 0,18 0,48 ± 0,13 0,09 ± 0,02 150 ± 15 140 ± 10
1М (п = 10) 17,07 ± 1,09*** 3,96 ± 0,31*** 0,45 ± 0,03*** 1,04 ± 0,05 0,62 ± 0,04 0,13 ± 0,01 168,70 ± 1,25** 75,70 ± 19,54**
ВА4 Референтна група (п = 20) 45,37 ± 6,21 1,91 ± 0,67 0,15 ± 0,06 1,20 ± 0,08 0,63 ± 0,09 0,12 ± 0,02 10 ± 3 12 ± 3
1М (п = 10) 29,54 ± 6,20 1,53 ± 0,17 0,33 ± 0,08* 1,01 ± 0,03** 0,20 ± 0,01*** 0,15 ± 0,003 63,10 ± 11,07*** 58,40 ± 7,30***
ВА5 Референтна група (п = 20) 45,39 ± 6,21 1,90 ± 0,67 0,15 ± 0,06 1,25 ± 0,10 0,55 ± 0,08 0,15 ± 0,03 12 ± 4 7 ± 3
1М (п = 10) 29,52 ± 6,16 1,42 ± 0,13 0,31 ± 0,09 0,90 ± 0,08** 0,20 ± 0,01*** 0,22 ± 0,003*** 107,30 ± 3 92*** 36,00 ± 7 77***
Примтки: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; *** — р < 0,001 порiвняно з референтною групою
рактеризуються зсувом петель QRS уперед, угору та вправо з розташуванням у другш проекци в IV квадрант! Гх початково! частини та праворуч вертикально! координати — основно! частини, зменшенням площi петель QRS, появою вектора ушкодження ST, спрямо-ваного униз i влiво, залученням у патологiчний процес вщдшв серця, як1 локалiзуються поза межами шемь зованого мiокарда, що оточують зону некрозу. При цьому порушення провщносп та процес1в реполяри-заци спостеркаються в усьому мiокардi, але рiзного ступеня вираженостi. Ехокардiографiчне дослщження дозволило виявити зб1льшення порожнини лiвих ка-
мер серця за зниженням скорочувально! функци ЛШ i зниженням його податливост та зб1льшенням тиску наповнення.
Висновки
1. Гострий iнфаркт мiокарда задньобiчно'i локаль заци в зонi некрозу векторкардiографiчно проявля-еться в другш та третш проекц1ях зсувом петель QRS уперед, угору та вправо зменшенням Гх площi в 1,8 раза (р < 0,001), порушенням провщносп у вигляд пере-хреста петель i процес1в реполяризацц та розташуванням у другш проекци основног частини петель QRS
Таблиця 3. Швидксть поширення збудження петлями Твекторкардюграми у хворих на IM (M ± m, мв/с)
Проекщя Траса петель Референтна група (n = 20) IM (n = 10)
ВА! У початковш частит пеш 5,38 ± 0,85 3,11 ± 0,24*
У шнцевш частит петш 8,78 ± 1,31 4,73 ± 0,28*
ВА2 У початковш частит пеш 3,48 ± 0,73 2,79 ± 0,19*
У шнцевш частит петш 4,99 ± 1,14 3,95 ± 0,30*
ВА3 У початковш частит пеш 4,51 ± 1,08 3,37 ± 0,24*
У шнцевш частит петш 6,49 ± 1,62 5,25 ± 0,26*
ВА4 У початковш частит пеш 5,29 ± 0,78 2,82 ± 0,39*
У шнцевш частит петш 8,65 ± 1,38 3,69 ± 0,37*
ВА5 У початковш частит пеш 4,60 ± 0,59 2,82 ± 0,25*
У шнцевш частит петш 7,84 ± 1,12 3,47 ± 0,35*
Примтка: * — р < 0,001 порiвняно з референтною групою.
Таблиця 4. Швидксть поширення збудження петлями Р векторкардюграми у хворих на 1М (М ± т, мв/с)
Проекцiя Траса петель Референтна група (n = 20) IM (n = 10)
ВА1 У початковiй частинi петлi 3,34 ± 0,43 3,64 ± 0,15*
У шнцевш частит петш 3,52 ± 0,52 2,77 ± 0,05*
ва2 У початковiй частит петш 2,61 ± 0,33 3,39 ± 0,20*
У кiнцевiй частинi петш 2,59 ± 0,43 2,11 ± 0,12*
ВА3 У початковiй частинi петлi 2,65 ± 0,34 2,65 ± 0,14*
У шнцевш частит петш 2,20 ± 0,29 2,08 ± 0,08*
ВА4 У початковш частит петш 2,74 ± 0,35 2,27 ± 0,07*
У кiнцевiй частит петш 3,26 ± 0,51 2,45 ± 0,11*
ВА5 У початковiй частинi петш 3,14 ± 0,43 3,06 ± 0,11*
У кiнцевiй частинi петлi 4,13 ± 0,63 3,43 ± 0,17*
Примтка: * — р < 0,001 порiвняно з референтною групою.
Таблиця 5. Ехокард1ограф1чн1 показники у хворих на 1М (М ± т)
Показник Референтна група (n = 20) IM (n = 10)
КДР ПШ 2,40 ± 0,13 2,30 ± 0,07
КДР ЛШ 4,57 ± 0,09 5,37 ± 0,09**
МШП 1,02 ± 0,03 1,30 ± 0,07**
ЗСЛШ 0,94 ± 0,04 1,17 ± 0,03**
ЛП 3,07 ± 0,13 3,53 ± 0,09*
ФВ ЛШ 75,25 ± 1,49 52,00 ± 4,51**
Ve 0,76 ± 0,02 0,54 ± 0,01**
Va 0,49 ± 0,02 0,75 ± 0,02**
Ve/Va 1,56 ± 0,07 0,73 ± 0,03**
DT ЛШ 176,75 ± 5,04 227,33 ± 2,03**
IVRT ЛШ 75,35 ± 3,22 107,67 ± 2,96**
Примтки: * — р < 0,05; ** — р < 0,01 порiвняно з референтною групою.
праворуч вщ вертикально! координати, а и початково! частини — у IV квадранта
2. У далянщ некротичних зм1н порушення процес1в реполяризацй виявляються незамкнуг1стю петель QRS i Т Í3 появою вектора ушкодження ST, спрямованого униз i влшо, розташуванням петель Т поза петлями QRS, вщхиленням петель Т у першш проекцй угору, у другш — уперед, улiво та вгору; у другш та третiй про-екцiях — збшьшенням площi петель Т у 3—3,6 раза (p < 0,001), порушенням швидкостi поширення ím-пульсу петлями Т та збшьшенням кутово! розбiжностi петель QRS-Т.
3. При гострому iнфарктi мюкарда задньобiчно'i стiнки лiвого шлуночка поза зоною некрозу в четвер-тш та п'ятiй проекцях векторкардiограми рееструють-ся впов1льнення внутршньошлуночково! провiдностi в далянщ верх1вки та базальних вщдшах шлуночкiв. Прискорення швидкостi поширення збудження в !х високих вщдалах та в переднш стiнцi лiвого шлуночка з порушенням у цих далянках процесiв реполяризацй у вигляда збшьшення кутово! розбiжностi петель QRS-Т, порушення проведення iмпульсу петлями Т за змен-шення максимального вектора пет Т вщповщають змiнам у першш, четвертш та п'ятiй проекцiях.
4. Залучення передсердь у патологiчний процес ви-ражаеться в збiльшеннi площi петель Р у 2,2—4 раза (p < 0,05—0,001) у перших чотирьох проекщях вектор-кардюграми та максимального вектора петель Р — у п'ятш проекцй, рiзноспрямованими змшами швидюс-них показникiв у вск проекцiях та кутово! розбiжностi петель QRS-Р — у п'ятiй проекцй.
5. Структурно-функцюнальш змiни серця при гострому шфаркп мiокарда задньобiчно'i локалiзацii проявляються зб1льшенням порожнини лших камер
Белая И.Е.
Государственное учреждение «Луганский государственный медицинский университет»
ФАЗОВЫЕ СДВИГИ ЭЛЕКТРОДВИЖУЩЕЙ СИЛЫ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА
Резюме. В работе выявлены особенности электродвижущей силы сердца у больных с острым инфарктом миокарда с зубцом Q заднебоковой локализации, которые векторкар-диографически характеризуются сдвигом петель QRS вперед, вверх и вправо с расположением во второй проекции в IV квадранте их начальной части и справа от вертикальной координаты - основной части, уменьшением площади петель QRS, появлением вектора повреждения ST, направленного вниз и влево, вовлечением в патологический процесс отделов сердца, расположенных за границей ишеми-зированного миокарда, окружающего зону некроза: передней стенки левого желудочка, верхушки, базальных отделов обоих желудочков и предсердий. При этом нарушения проводимости и процессов реполяризации наблюдаются во всем миокарде, но характеризуются разной степенью выраженности. Эхокардиографическое исследование позволило выявить увеличение полости левых камер сердца при снижении сократительной функции левого желудочка, его податливости и увеличении давления наполнения.
Ключевые слова: острый период инфаркта миокарда, векторкардиография, электрокардиография, эхокардио-графия.
серця та порушенням парамещв трансмпрального дiастолiчного кровотоку у вигляда зниження перед-сердно-шлуночкового градаента тиску за зменшенням фракц!! викиду (p < 0,01).
Список лператури
1. Акулиничев И. Т. Практические вопросы векторкардиоско-пии. — М.: Медгиз, 1960. — 214с.
2. Белая I.E. Векторкардiографiчнi ознаки гострого тфаркту мюкарда Í3 зубцем Q задньо-нижньог локалЬаци в першi 24 години захворювання//Серцеiсудини. — 2012. — №3. — С. 62-71.
3. Белая I.E. Структурно-функщональт змти серця у хворих на гострий тфаркт мюкарда на Mai неалкогольногжировог хвороби пе-чтки //Медицина неотложных состояний. — 2013. — № 1 (48). — С. 94-98.
4. Пархоменко О.М., Шумаков О.В, Гур'ева О.С, Корнаць-кий Ю.В., Кожухов С.М. Нетвазивт електрофiзiологiчнi маркери несприятливого перебщ тфаркту мюкарда у хворих з1 збереже-ною систолiчною функщею серця та проявами гострог серцевог недостатност^ Матерiали XIVНащонального конгресу кардiологiв Украти, м. Кигв, 18—20 вересня 2013 р. // Укр. кардол. журн. — 2013. — Додаток 4. — С. 150-159.
5. Тартаковский М.Б. Основы клинической векторкардиогра-фии. — Л.: Медицина, 1964. — 435с.
6. Усттов О.В. Проблеми надання медичног допомоги хворим на гострий тфаркт мокарда в Украт // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2 (94), III/IV. — Режим доступу до журн.: http://www. umj.com.ua/article/55726/problemi-nadannya-medichnoi-dopomogi-xvorim-na-gostrij-infarkt-miokarda-v-ukraini
7. Recommendations for chamber quantification: А report from the American Society of Echocardiography's guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, Developed in Conjunction with the European Association of Echocardiography, а Branch of the European Society ofCardiology // J. Amеr. Soc. Echocardiography. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440-1463.
8. Van de WerfF., Bax J., Betriu A et al. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society ofCardiology // Eur. Heart. J. — 2008. — Vol. 29, Issue 23. — P. 2909-2945. doi: 10.1093/eurheartj/ehn416.
Отримано 18.05.14 ■
Belaya I.Ye.
State Institution «Lugansk State Medical University», Lugansk, Ukraine
PHASE SHIFTS OF THE ELECTROMOTIVE FORCE OF THE HEART IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION
Summary. In this paper, the peculiarities of the electromotive force of the heart were revealed in patients with acute myocardial infarction with Q wave of posterolateral localization, which are characterized vectorcardiographically by a shift of QRS loops forward, up and to the right with the location of the second projection in IV quadrant of the initial part and the right of the vertical coordinate — the main part, decreasing the area of QRS loops, the appearance of ST damage vector, directed down and to the left, involvement in the pathological process of compartments of heart, located outside ischemic myocardium, surrounding the zone of necrosis: the anterior wall of the left ventricle, apex, basal parts of both ventricles the atria. In this, disorders of conduction and repolarization are being observed throughout the myocardium, but are characterized by varying degrees of severity. Echocardiography revealed an increase in the cavity of the left chambers of the heart with a decrease in left ventricular contractility, its pliability and increasing filling pressures.
Key words: acute period of yocardial infarction, vectorcardiography, electrocardiography, echocardiography.
