CC BY
17
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
YAK 616.71-001.59:616.1:616-005.6:612.015.036 БЕЗСМЕРТНИЙ Ю.О.
Науково-дослдний нститутреаблтацП iнвалiдiв В'нницького нацюнального медичного унверситету iM. M.I. Пирогова
ФАРМАКОЛОПЧНА КОРЕКЦ1Я РОЗЛАД1В РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ПРИ ППЕРГОМОЦИСТЕШЕМП ТА АСОЦМОВАНИХ СТАНАХ
Резюме. У статтI подан результат досл/дження ефективност/ комб/новано! фармакотерапИ остеопротек-тором (остеогенон), пол/в/там/нним препаратом ¡з ппогомоцисте'/нем/чною д/ею (декамевт) та донором оксиду азоту (лворлн) у 55 хворих¡з розладами репаративного остеогенезу при ппергомоцисте'/немИ (ГГЦ) та асоц1йованих станах. едено, що комб1нована фармакотерап/я н/велюе негативний вплив мутацй у генах М~К I? С677ТI еЫОБ 7 86С, ГГЦ та асоц1йованих ¡з ними порушень на процес остеогенезу, пдвищуе остеорепаративний потенц/ал та оптим1зуе перебг репаративно! регенерацП в пац/ент/в з ав/тальними типами несправжн/х суглоб/в.
Ключов слова: репаративний остеогенез, несправжн/й суглоб, ппергомоцисте'/нем/я, фармакотерап/я.
Розробка методiв регулюючого впливу на репара-тивну регенерацш ыстково! тканини е актуальним завданням сучасно! травматологи. Процеси истового ремоделювання та репаративно! регенераци зале-жать вщ метаболiчних та генетичних чинниюв [6, 7]. В останш роки встановлено, що гiпергомоцистеi'немiя (ГГЦ) — один iз факторiв ураження судин та тром-бозiв асоцшеться з ризиком розвитку остеопорозу, остеопоротичних переломiв та негативно впливае на репаративний остеогенез [1, 8, 10, 13]. На фош ГГЦ активiзуються процеси деградаци юстково! тканини, посилюються процеси резорбци, сповтьнюеться утворення юстково! мозолi, пригнiчуеться колагено-утворення [2, 4, 10]. Небажаний вплив високих рiвнiв гомоцисте!ну на ысткову тканину значною мiрою реа-лiзуеться через судиннi механiзми, шляхом оксидатив-ного та проатерогенного пошкодження периферичних судин, порушення судинно! продукци оксиду азоту (N0), гiдрогену сульфщу (H2S) та посилення фiбро-бластично! експреси трансформуючого фактора росту бета-1 (ТФР-Р1) [2, 9, 12, 14].
До найбiльш поширених генетично детермшованих причин ГГЦ належить полiморфiзм гена метилентетра-гщрофолатредуктази С677Т (MTHFR С677Т), частота якого в Украiнi е високою i сягае в цшому 40—42 %, iз них близько 10 % — гомозиготний варiант мутаци [5]. Продемонстровано [3], що частота ГГЦ, як i асоцшо-ваних iз нею метаболiчних (атерогенш дислiпiдемii, висок! рiвнi медiаторiв запалення) та генетичних (мутаци
гешв ферменту обмшу гомоцистешу (ГЦ) — MTHFR С677Т та промотора гена синтази оксиду азоту — eNOS Т786С) порушень в украшськш популяцй' хворих i3 дис-регенерацieю юстково! тканини вiрогiдно вища, нiж серед ошб i3 консолiдованими переломами. При цьо-му ГГЦ, гомозиготне носшство мугацiй генiв MTHFR С677Т та eNOS Т786С, низький сироватковий рiвень ТФР-ßl та персистуючий запальний процес e вагомими детермiнантами перебiгу репаративного остеогенезу за гшопластичним та атрофiчним типом. У серй' експери-ментальних дослiджень доведено [2, 4], що нормалiзацiя сироваткового рiвня ГЦ та ТФР-ßl, зменшення дефщи-ту оксиду азоту та шших вазоактивних медiаторiв асо-цiюeться зi зниженням остеодеструктивних процесiв, активацieю бiосинтезу колагенових бтюв та вщновлен-ням репаративного остеогенезу. Можна припустити, що включення препаратав з гшогомоцистеiнемiчною дieю та донорiв оксиду азоту у схему фармакотерапи пащ-eнтiв з несправжнiми суглобами дозволить пщвищити ефективнiсть 1х лiкування.
Метою дослiдження e розробка показань та оцш-ка ефективностi комбшовано! фармакотерапй', що включаe остеопротектор, полiвiтамiнний препарат iз гiпогомоцистеlнемiчною дieю та донор оксиду азоту, у хворих з авггальними типами несправжшх суглобiв
© Безсмертний Ю.О., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
залежно вiд ГГЦ та генотипiв MTHFR С677Т i eNOS Т786С.
Матер1ал та методи
До вiдкритого контрольованого дослiдження залучено 55 хворих з авiтальними типами несправжн1х сугло-бiв довгих исток середнього вку (38,10 ± 1,40 року), яи ранiше не отримували riпогомоцисте!немiчних засобiв, донорiв оксиду азоту та остеопротекторiв. Тривалiсть за-хворювання — вщ 7,5 до 126 мiс. Несправжнш суглоб на рiвнi стегна був у 18 (32,73 %), гомшки — у 37 (67,27 %) хворих. За клшко-рентгенолопчною характеристикою гшопластичний тип несправжнього суглоба дiагносто-вано у 36 (65,46 %), атрофiчний — у 19 (34,54 %) хворих. Пащенти були розподтеш на двi групи — контрольну та основну, порiвняннi за вiком, статтю, локалiзацi-ею ушкодження (табл. 1). Розподт генотипiв MTHFR С677Т та eNOS Т786С в обох групах був репрезентатив-ним. Частки гомозигот MTHFR 677-ТТ та eNOS 786-СС становили близько 25 % в обох групах.
Пацiентам контрольно! групи з 5-го дня тсля оперативного л^вання призначили остеопротектор — остеогенон по 2 таблетки двiчi на добу протягом 6 мюя-цiв. Хворим основно! групи призначалася комбiнована медикаментозна терашя, що включала остеогенон, по-лiвiтамiнний препарат iз riпогомоцисте!немiчною дiею декамевiт та прекурсор оксиду азоту пвортш. Першi 10 дiб тавортш призначали внутрiшньовенно у виглядi 4,2% розчину по 100 мл iз наступним прийомом перо-рально! форми по 5 мл чотири рази на добу. Декаме-вгг — по 1 таблетщ двiчi на добу. Лкування таворть ном та декамевгтом проводили протягом 6 мюящв по 20 днiв iз наступною перервою щомiсяця.
Перебiг репаративного остеогенезу оцшювали за бiохiмiчними (рiвень ГЦ, ТФР-Р1, iнтерлейкiну-6 Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика хворих в групах л '!кування (М ± т, %)
Показники Контрольна група, n = 28 Основна група, n = 27
BiK хворих, роки 38,30 ± 2,14 38,00 ± 1,85
Чоловки, n (%) 22 (78,6) 20 (74,0)
Ураження стегна, n (%) 9 (32,1) 9 (33,3)
Генотип MTHFR 677-ТТ, n (%) 7 (25,0) 7 (25,9)
Генотип MTHFR 677-СТ, n (%) 11 (39,3) 10 (37,0)
Генотип eNOS 786-СС, n (%) 8 (28,5) 7 (25,9)
Генотип eNOS 786-ТС, n (%) 13 (46,3) 13 (48,1)
Гомоцисте'ш, мкмоль/л 15,90 ± 0,31 15,40 ± 0,31
1Л-6, нг/л 9,90 ± 0,43 9,19 ± 0,40
ТФР-ßl, нг/мл 12,70 ± 0,40 13,40 ± 0,48
Остеокальцин, нг/мл 12,40 ± 0,35 12,80 ± 0,51
(1Л-6) та остеокальцину) показниками до та через 6 мь сяцiв тсля медикаментозно! корекцй'. Р!вень загально-го ГЦ дослiджували за допомогою набору Homocysteine EIA (Axis-Shield, Англы), 1Л-6 — за допомогою набору IL-6 ELISA (Diaclone, Франция). Умiст маркерiв мета-болiзму кютково! тканини трансформуючого фактора росту бета-1 визначали за допомогою набору TGF-ß1 (Biosource, Europe S.A.), остеокальцину — за допомогою N-MID Osteocalcin ELISA (Immunodiagnostic Systems Ltd, Англия). Дослщження маркерiв проводили !муно-ферментними методами вiдповiдно до шструкщ! ф!рми-виробника на аналiзаторi STAT FAX 303/PLUS.
Генотипування проводилося методом пол!меразно-ланцюгово! реакцй' (ПЛР) з подальшим рестрикцiйним аналiзом продукпв ПЛР та визначенням полiмофiзмiв гешв MTHFR C677T та eNOS Т786С.
Кшшчш (iнтенсивнiсть больового синдрому за вь зуальною аналоговою шкалою, баростезiометрiя, на-сичення м'яких тканин киснем, шдекс навантаження ушкоджено! кiнцiвки) та рентгенолопчш ознаки реге-нерацй' оцшювали в термши 6 та 12 мюящв тсля лку-вання.
Статистичний аналiз матер!алу проводився за допомогою стандартних методiв iз застосуванням пакета прикладних програм MS Excel XP та Statistica SPSS 10.0 for Windows (лщензшний № 305147890).
Результати i ix обговорення
Установлено, що в термш 6 мiсяцiв у хворих основно! групи на фот проведено! комбшовано! метабол!ч-но! терапй' клiнiчний перебiг репаративного остеогенезу супроводжувався значним (69 %) зниженням штенсив-ностi больового синдрому. Поряд зi збiльшенням больо-во! пресорно! чутливостi (на 40 %) та сатурацй тканин (на 21 %) ушкодженого сегмента вiдмiчали зростання щдексу навантаження ушкоджено! кiнцiвки (на 36 %). У хворих контрольно! групи динамка клЫчних показник1в була менш вираженою (табл. 2). При !! аналiзi залежно в!д генотипу eNOS та MTHFR серед хворих як контрольно!, так i основно! групи вiрогiдних вiдмiнностей не виявлено. При рентгенологiчному обстеженнi задовiльну картину регене-рацй у вигляд перебудови тсткових фрагментiв, зртос-т формування кютково! мозол!, вщновлення цшсносл тстковомозкового каналу спостерйали у 22 (81,48 %) оаб основно! та в 15 (53,57 %) — контрольно! груп.
При бюим!чному обстеженш встановлено, що 6-мюячне застосування комбшовано! метабол!чно! те-рап!! викликало суттеве зниження (на 20—23 %) р!вня ГЦ у пащенпв, оперованих !з приводу авгтальних титв несправжшх суглоб!в (табл. 3). У той же час у пащентав контрольно! групи р!вень ГЦ практично не змшився.
Анал!з динамки р!вня ГЦ у хворих обох груп залежно в!д генотипу MTHFR С677Т засв!дчив, що комбшо-вана метабол!чна терашя забезпечувала ефективне зниження цього показника (на 22 та 23 %) як у гомозигот «дикого» типу, так i у гетерозиготних нос!!в Т-алель У гомозиготних нос!!в Т-алел! зниження вмюту ГЦ було меншим (17 %), але виявлеш вщмшносп не сягали меж! в!ропдносл. У контрольнш груп! в!рог!дних змш
ГЦ у носив рiзних генотитв MTHFR не рееструвало-ся (рис. 1). Така ж динамша piBM ГЦ спостерiгалась у хворих залежно вiд генотипу eNOS Т786С (рис. 1).
Шестимюячний прийом остеогенону викликав вь рогiдну позитивну динамiку рiвня ТФР-Р1 у сироватцi кровi хворих контрольно! групи (табл. 3). Поеднання остеогенону з декамевггом та тавортшом значно поси-лювало прирiст рiвня ТФР-Р1, що в пацiентiв основно! групи перевищував 40 %, у той час як у контрольнш груш становив лише 10 %.
Результати дослщжень показали, що динамша рiв-ня ТФР-Р1 як у контрольнш, так i в основнш групi
практично не залежала вщ генотипу MTHFR С677Т (рис. 2). Комбшована метаболiчна терапiя тдвищувала сироватковий рiвень ТФР-Р1 рiвноцiнно як у гомозигот 677-СС, так i в носив Т-алелi на 35—40 %, у той час як iзольований прийом остеогенону — на 9—11 %.
При анал1з1 сироваткового рiвня ТФР-Р1 залежно вiд генотипу eN0S Т786С виявилися вiрогiднi вщмш-ностi мiж носiями полiморфних гешв (рис. 2). Поеднання остеогенону з декамевггом та тавортшом викли-кало бiльш суттевий прирiст рiвня ТФР-Р1 у гомозигот 786-ТТ та гетерозигот 786-ТС, нiж у гомозигот 786-СС. У контрольнiй групi також спостериалася бiльша ди-
Таблиця 2. Кл1н1чн1 показники переб'1гу репаративного остеогенезу у хворих iз несправжн1ми суглобами до початкул'!кування та наприк!нц! 6-го мсяця (M ± m)
Група Умови ВАШ, бали БОС, мм рт.ст. SpО2, % 1ндекс наван-таження, кг
Контрольна, n = 28 До лкування 48,39 ± 2,01 81,86 ± 1,23 76,57 ± 0,71 21,15 ± 0,62
Через 6 мюящв 35,89 ± 0,89 92,29 ± 0,57 80,79 ± 0,52 24,19 ± 0,71
Динамка, % 24,06 ± 2,25 13,25 ± 1,37 5,60 ± 0,52 14,90 ± 2,15
Основна, n = 27 До лкування 51,11 ± 1,91 83,56 ± 1,49 76,33 ± 0,90 22,86 ± 0,55
Через 6 мюящв 14,91 ± 0,86* 116,11 ± 1,06* 91,96 ± 0,36* 30,99 ± 0,76*
Динамка, % 69,80 ± 2,25* 39,83 ± 2,23* 20,86 ± 1,36* 36,70 ± 3,72*
Примтка: * — р < 0,05 вщносно контрольноi групи.
Таблиця 3. Умст ГЦ у сироватц! кровi хворих i3 несправжн!ми суглобами до початку л'!кування та напри^нц 6-го м/сяця (M ± m)
Групи Умови ГЦ, мкмоль/л ТФР-ßl, нг/мл 1Л-6, нг/л Остеокаль-цин, нг/мл
Контрольна, n = 28 До лкування 15,90 ± 0,31 12,70 ± 0,40 9,90 ± 0,43 12,40 ± 0,35
Через 6 мiсяцiв 15,80 ± 0,33 14,00 ± 0,47* 8,92 ± 0,44 13,70 ± 0,33*
Динамiка, % 0,87 ± 0,52 10,1 ± 1,47 -9,64 ± 2,36 10,60 ± 1,69
Основна, n=27 До лкування 15,40 ± 0,31 13,40 ± 0,48 9,19 ± 0,40 12,80 ± 0,51
Через 6 мюящв 12,20 ± 0,35* 18,9 ± 0,59*# 6,63 ± 0,31*# 19,3 ± 0,92*#
Динамiка, % 20,90 ± 1,35* 40,70 ± 3,67*# 26,00 ± 2,93*# 50,40 ± 4,84*#
Примтки: * — р < 0,05 вщносно контрольноi групи; # — р < 0,05 вщносно стану через 6 м!сяц!в.
5,0 0,0 » -5,0
СО '
о
I -10,0
™ -15,0
I -20,0
Д -25,0
677-CC
677-СТ
*
-16,8
677-ТТ
0,00 -5,00
$ -10,00 о.
w
Z -15,00
I -20,00
СС '
I
¿1 -25,00
-21
,0
786-ТТ
-22,3
786-ТС
-17
,4
786-СС
"Контроль, n = 28 пОсновна група, n = 27
б "Контроль, n = 28 °Основна група, n = 27
а
Рисунок 1. Динамка рiвня ГЦ у сироватц'! кровiхворих iз несправжнiми суглобами наприк/нц/ 6-го мсяця л!кування: а) залежно вщ генотипу MTHFR С677Т; б) залежно вщ генотипу eNOS Т786С Прим1тка: * — р < 0,01 вщносно контрольноi групи.
намша ТФР-Р1 у гомозигот «дикого» типу, шж у гомозигот 786-СС.
Зниження рiвня ГЦ та зростання вмюту ТФР-Р1 пiд впливом комбшовано! метаболГчно! терапи асоцшва-лося зi зменшенням бiохiмiчних ознак персистуючого запального процесу. Так, 6-мюячний прийом остеоге-нону в комбiнацií з декамевггом та тiвортiном спричи-няв вiрогiдне зниження вмiсту iнтерлейкiну-6 у сиро-ватцi кровi хворих основно! групи (на 26—28 %). У той же час монотерашя остеогеноном викликала тiльки тенденцiю до зниження сироваткового рiвня штерлей-кiну-6 у пащентав контрольно! групи (табл. 3).
Комбшована терапiя забезпечувала вiрогiдне зниження рiвня iнтерлейкiну-6 не лише в гомозигот 677-СС MTHFR, але i в носив Т-алеля (рис. 3). Слд вщзначити, що в гомозигот «дикого» типу рееструвалася тенденцiя до тдвищення динамiки рiвня iнтерлейкiну-6 вгдносно тако! в гетерозигот 677-СТ та гомозигот 677-ТТ. Подь бнi, але менш вираженi вiдмiнностi мiж ношями поль морфних алелей виявлялись i в контролi.
При аналiзi динамГки рiвня iнтерлейкiну-6 залежно вщ генотипу eNOS Т786С виявилося, що в контрольнш
групi рееструвалася стiйка тенденщя до зменшення ак-тивностi запального процесу в гомозигот «дикого» типу та гетерозигот 786-СТ. У той же час у гомозигот 786-СС позитивно! динамГки практично не рееструвалось (рис. 3). На вщмшу вщ цього комбшована метаболiчна терашя забезпечувала ефективне зниження вмюту штелейкшу-6 на 26—28 % незалежно вщ генотипу eNOS Т786С.
Шестимюячний прийом остеогенону пiдвищував ефективнiсть синтетичних процешв у кiстковiй ткани-ш в пацiентiв зi зниженим остеорепаративним потен-цiалом. Про це свщчить вiрогiдне зростання рiвня ос-теокальцину в сироватцi кровi (табл. 3). При поеднанш остеогенону з декамевггом та тiвортiном остеопротек-торний ефект значно посилювався. Так, у пащентав основно! групи рiвень остеокальцину наприкшщ 6-го мюяця лiкування пщвищився бтьше шж на 50 %, у той час як у пащенпв контрольно! групи — на 10—12 %.
Комбшована терашя забезпечувала суттеве пщвищен-ня (бтьше н1ж на 50 %) р1вня остеокальцину у гомозигот 677-СС та гетерозигот 677-СТ MTHFR Г забезпечувала достатнiй ефект (бгльше н1ж 30 %) у гомозигот 677-ТТ (рис. 4).
со
со ф
а
ф
:т
СО
V
50,0 45,0 40,0 35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 10,0 5,0
40,3
34,6 т 38,2 т
11,6
677-СС
3,76
677-СТ
"987
677-ТТ
"Контроль, п = 28 □ Основна група, п = 27
^ 50,0 6 45,0 40,0
со
со 35,0
а 30,0
ф
=т 25,0 .1 20,0 г! 15,0
I 10,0
* 5,0 б
44,0
11,
786-ТТ
42,9
-400
786-ТС
27,9
,86
786-СС
|Контроль, п = 28 □ Основна група, п = 27
Рисунок 2. Динам/ка рВня ТФР- \\1 у сироватц! кров! хворих ¡з несправжн1ми суглобами наприк1нц1 6-го мсяця л!кування: а) залежно вд генотипу МТИГЯ С677Т; б) залежно вд генотипу eNOS Т786С Прим1тки: * — р < 0,01 вДносно контрольноI групи; # — р < 0,05 вДносно генотипу 786-ТТ у грут.
т т т
■
-7,85 -7,79
1 -14,9
I - 20,1
24,0 1
1 -32,2
-5,0£
6-10,0-
<о -15,0-
со ф
| -25,0-| -30,0-^-35,0-
677-СС
677-СТ
677-ТТ
■ Контроль, п = 28 □ Основна група, п = 27
0,0
б -5,0
6 -10,0
О
Ш р -15,0
<1>
-20,0
Р.
-25,0
а
н "ч -30,0
-35,0
б
П
- 12,7
1
- 12,2
-28,3
786-ТТ
~г
786-ТС
-3,85
г 26,7
786-СС
| Контроль, п = 28 □ Основна група, п = 27
*
* #
а
*
а
Рисунок 3. Динамка р1вня штерлейюну-6 у сироватц'! кров1 хворих /"з несправжшми суглобами наприюн-ц! 6-го мсяця лкування: а) залежно вД генотипу МТИГЯ С677Т; б) залежно вД генотипу eNOS Т786С Прим1тки: * — р < 0,01 вДносно контрольноI групи; # — р < 0,05 вДносно генотипу 786-ТТ у грут.
Аналiз динамiки рiвня остеокальцину залежно вщ генотипу eN0S Т786С показав, що в контрольнiй групi прирiст рiвня остеокальцину був вiрогiдно найменшим у гомозигот 786-СС — близько 7 % проти майже 17 % у гомозигот 786-ТТ (рис. 4). Водночас 6-мюячний при-йом комбшовано! терапи забезпечував нормалiзацiю рiвня остеокальцину не лише в гомозигот «дикого» типу, а й у гетеро- та гомозиготних носив С-алелг
У термш 12 мюящв у хворих основно! групи пере-бiг репаративного остеогенезу супроводжувався бiльш вираженою динамкою клИчних показниюв. Поряд зi зниженням штенсивносл больового синдрому (79,6 %) вiдмiчали вiрогiдне зростання больово! пресорно! чут-ливостi (на 55,9 %) та сатурацй тканин (на 23,1 %) оперовано! кiнцiвки порiвняно з групою контролю (табл. 4). Клшчш та рентгенологiчнi ознаки зрощення несправжнього суглоба досягнуто у 26 (96,29 %) хворих основно! проти 22 (78,57 %) контрольно! групи. Аналiз перебиу репаративного остеогенезу залежно вщ вияв-леного генотипу показав, що в контрольнш групi зрощення несправжнього суглоба не досягнуто у 4 хворих iз гомозиготним носшством 786-СС еN0S та в одного — iз комбiнованою мутацiею 677-ТТ MTHFR + 786-СС еN0S. В основнш групi випадок незрощення несправжнього суглоба спостериали у хворого з генотипом
677-ТТ MTHFR. Повторне xipypri4He лкування несправжнього суглоба, поеднане з комбiнованою мета-болiчною терапiею, забезпечило вiдновлення цiлiсностi ыстки та опороздатностi кiнцiвки.
Таким чином, комбшована фармакотерапiя, що включае остеопротектор остеогенон, полiвiтамiнний препарат декамевiт i3 гiпогомоцистеiнемiчною дiею та донор оксиду азоту тавортш, сприяе вiдновленню ос-теорепаративного потенцiалy у пацiентiв, оперованих i3 приводу авiтальних типiв несправжшх сyглобiв, i сут-тево шдвищуе ефективнiсть ix лiкyвання.
Висновки
1. Комбшована фармакотерашя нiвелюе нега-тивний вплив мyтацiй у генах MTHFR С677Т i eNOS Т786С, ГГЦ та асоцшованих i3 ними порушень на про-цес репаративного остеогенезу в пащентав з авиальни-ми типами несправжшх сyглобiв.
2. Застосування комбiнованоi фармакотерапй' остео-геноном, декамевггом та тiвортiном забезпечуе вГрогщ-ну позитивну динамку пiдвищення в сироватщ кровГ рГвшв ТФР-ßl (на 40 %), остеокальцину (бтьше шж на 50 %) та зниження рГвня ГЦ (на 20—23 %), ушсту штер-лейкiнy-6 (на 26—28 %), пщвищуе остеорепаративний потенцiал та оптимiзyе перебiг репаративно!' регенерацй'
Рисунок 4. Динамка р1вня остеокальцину в сироватц кров1 хворих Iз несправжн1ми суглобами наприк!нц! 6-го мсяця л!кування: а) залежно вД генотипу МТИГЯ С677Т; б) залежно вД генотипу eNOS Т786С
Прим1тки: * — р < 0,01 вДносно контрольноI групи; # — р < 0,05 вДносно генотипу 786-ТТ у грут.
Таблиця 4. Кл!н!чн1 показники переб'!гу репаративного остеогенезу у хворих iз несправжн!ми суглобами до початку л'!кування та через 12 мюя^в (М ± т)
Група Умови ВАШ, бали БОС, мм рт.ст. SpO2, % 1ндекс наван-таження, кг
Контрольна, n = 28 До лкування 48,39 ± 2,01 81,86 ± 1,23 76,57 ± 0,71 21,15 ± 0,62
Через 12 мюящв 26,07 ± 0,74 109,93 ± 0,96 85,32 ± 0,53 85,53 ± 4,19
Динамка, % 44,10 ± 2,33 35,00 ± 2,09 11,60 ± 1,06 316,60 ± 24,67
Основна, n = 27 До лкування 51,11 ± 1,91 83,56 ± 1,49 76,33 ± 0,90 22,86 ± 0,55
Через 12 мюящв 10,19 ± 0,73* 129,63 ± 1,35* 93,67 ± 0,31* 96,26 ± 2,88*
Динамка, % 79,60 ± 1,62* 55,91 ± 2,09* 23,10 ± 1,43* 325,70 ± 16,32
Примтка: * — р < 0,05 вДносно контрольноi групи.
на фонi ГГЦ у пацieнтiв, оперованих i3 приводу авггаль-
них титв несправжнiх суглобiв.
Список л1тератури
1. Андрушко I.I. Гiпергомоцuстеiнемiя як фактор патогенезу атеросклерозу та rneMiHHoi хвороби серця; ме-хашзми iiпроатерогенноidii: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.11 «кардiологiя» / I.I. Андрушко. — Kuie, 2012. — 34 с.
2. Безсмертний Ю.О. Бiохiмiчнi показники кровi щурiв у р1зш термни репаративного остеогенезу за умов гшергомоцистетеми / Ю. О. Безсмертний // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2012. — № 1(586). — С. 66-71.
3. Безсмертний Ю.О. Частота гтергомоцистетеми у пацieнтiв iз хибними суглобами довгих трубчастих шсток/Ю.О. Безсмертний//Буковинськиймедичний всник. — 2012. — Том 16, № 4 (64). — С. 7-10.
4. Безсмертний Ю.О. Вплив гiпергомоцuстеiнемii, ii комбнацн з iнгiбуванням синтезу оксиду азоту та корекцн декамевтом на кстково-м'язову систему щурiв / Ю.О. Безсмертний, Н.В. Заiчко // Актуаль-ш проблеми сучасноi медицини. Всник Украшсьmi медuчноi стоматологiчноi академн. — 2011. — Т. 11, Вип. 4 (36), част. II. — С. 60-65.
5. Заiчко Н.В. Поширешсть мутацш по фактору V Лейден, протромбну G20210A та метuлентетрагiдрофо-латредуктазл C677T у здорових оаб та у пацieнтiв з венозними тромбозами Подыьського регшну [Текст]/ Н.В. Заiчко // Збiрнuк наукових праць сшвробжниыв НМАПО iменi П.Л. Шупика. — Випуск 17, кн. 3. — Кшв, 2008. — С. 169-177.
6. Корж Н.А. Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Стадии регенерации / Н.А. Корж, Н.В. Дедух//Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 1. — С. 76-84.
Бессмертный Ю.А.
ауч но-исследовательский институт реабилитации инвалидов Винницкого национального медицинского университета им. М . й рогова
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ РАССТРОЙСТВ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА ПРИ ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИИ И АССОЦИИРОВАННЫХ СОСТОЯНИЯХ
Резюме. В статье представлены результаты исследования эффективности комбинированной фармакотерапии остеопро-тектором (остеогенон), поливитаминным препаратом с гипого-моцистеинемическим действием (декамевит) и донором оксида азота (тивортин) у 55 больных с расстройствами репаративного остеогенеза при гипергомоцистеинемии (ГГЦ) и ассоциированных состояниях. Доказано, что комбинированная фармакотерапия нивелирует негативное влияние мутаций в генах MTHFR С677Т и eNOS Т786С, ГГЦ и ассоциированных с ней нарушений на процесс остеогенеза, повышает остеорепаративный потенциал и оптимизирует течение репаративной регенерации у пациентов с авитальными типами ложных суставов.
Ключевые слова: репаративный остеогенез, ложный сустав, гипергомоцистеинемия, фармакотерапия.
7. Корж Н.А. Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Системные факторы, влияющие на заживление перелома. (Сообщение 3) / Н.А. Корж, Н.В. Дедух, О.А. Никольченко // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 2. — С. 93-99.
8. Cysteine, homocysteine and bone mineral density: a role for body composition? / A.K. Elshorbagy, C.G. Gjesdal, E. Nurk [el al.]//Bone. — 2009. — Vol. 44, № 5. — Р. 954-958.
9. Diwan A.D., Wang M.X., Jang D. Nitric oxide modulates fracture healing / A.D. Diwan, M.X. Wang, D. Jang // J. Bone Miner. Res. — 2000. — № 2. — P. 342-351.
10. Hyperhomocysteinemia induces a tissue specific accumulation of homocysteine in bone by collagen binding and adversely affects bone /M. Herrmann, A. Tami, B. Wildemann [et al.]//Bone. — 2009. — Vol. 44, № 3. — Р. 467-475.
11. Shiraki M. The synergistic effect of bone mineral density and methylenetetrahydrofolate reductase (MTHFR) polymorphism (C677T) on fractures/M. Shiraki, T. Urano, T. Kuroda // J. Bone Miner. Metab. — 2008. — № 6. — P. 595-602.
12. The effects of shockwave on bone healing and systemic concentrations of nitric oxide (NO), TGF-beta1, VEGF and BMP-2 in long bone non-unions/ C.J. Wang, K.D. Yang, J.Y. Ko[etal.]//Nitric Oxide. — 2009. — Vol. 20, №4. — Р. 298-303.
13. Yilmaz N. Homocysteine oxidative stress and relation to bone mineral density in post-menopausal osteoporosis / N. Yilmaz, E. Eren // Aging Clin. Exp. Res. — 2009. — Vol. 21(4-5). — P. 353-7.
14. Zimmermann G., Henle P., KusswetterM., Moghaddam A, Wentzensen A., Richte W., Weiss S. Трансформирующий фактор роста (ТФР)-$1 как маркер замедленного сращения переломов / G. Zimmermann, P. Henle, M. Kusswetter [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2009. — № 1. — С. 57-65.
Отримано 28.08.13 □
Be smut nyYu.O.
<m ch Instituty ft lib <t> Hitch m d Discb li£l fits m s d Vinnyt syy Nd'm l Mat Cy (rt iv® ityntm si dt is M.I. PU <g <y, Vinnytsya (¡tin e
PHARMACOLOGICAL CORRECTION OF REPARATIVE OSTEOGENESIS DISORDERS IN HYPERHOMOCYSTEINEMIA AND ASSOCIATED STATES
Summary. The article deals with results of the study on the effectiveness of combination drug therapy with osteoprotectror (osteoge-non), multivitamin preparation with hypohomocystinemic action (decamevitum) and nitric oxide donor (tivortin) in 55 patients with reparative osteogenesis disorders in hyperhomocysteinemia (HHC) and the associated states. It is proved that combination drug therapy eliminates the negative effect of mutations in the genes MTHFR C677T and eNOS T786S, HHC and associated disorders on the process of bone formation, improves osteoreparative potential and optimizes reparative regeneration in patients with avital types of false joints.
Key words: reparative osteogenesis, false joint, hyperhomocyste-inemia, pharmacotherapy.
