CC BY
59
УДК 821.14'06-31.09
О. М. Леончик
ФАКТУАЛЬНЕ ТА Ф1КЦ1ОНАЛЬНЕ В РОМАН1 PEÏ ГАЛАНАК1 «ЖИТТЯ IЗMАÏЛА ФЕР1К ПАШ1»
У стaттi aнaлiзуeться icторичний роман cучacно'ï грeцько'ï письмeнницi Peï ГаланаК «Життя 1змаыа Фeрiк паш1». Акщнт запропонованого лiтeрaтурознaвчого доcлiджeння ставиться на розмeжувaннi фактуального та фтцюнального плате, визнaчeннi cпоcобiв ïx взаемовпливу та поеднання в творi.
Клю^о^^ слова: фактуальж, фтцюнальж, icторiогрaфiчнa мeтaлiтeрaтурa, поcтмодeрний кторичний роман.
У резyльтатi 6урхливого розвитку культурних, лiтератyрних та естетичних тенденцш y ХХ сташтп, грецька белетристика вщкрила для св^у новi горизонти в тзнанш жанру юторичного роману. Нова грецька л^ература тяжie до написання творiв, хyдожнiй простiр яких можна охарактеризувати спiввiднесенням юторп та лiтератyри, що зумовлено звертанням письменникiв до специфiчних iсторичних тем та сюжетiв. Письменники-еллши черпають матерiал для творiв з юторп рiдного краю, вiдображаючи культурний та етнiчний фон свое багатостраждально'1 краши. Враховуючи те, що в будь-яких iнших хyдожнiх творах юторичш джерела певною мiрою беллетризуються, випливае необхiднiсть аналiзy творiв з точки зору наявностi фактiв та художньо'1 вигадки, а також ïx стввщнесення.
Центром уваги нашо'1 розвiдки е метаюторичний постмодерний роман однieï з найвидатшших письменниць сучасно'1 грецько'1 л^ератури Ре'1 Галанакi «Життя 1змаша Ферк пашЬ> («О ßioo тои Ф8píк naoá», 1989).
Творчiсть ще'1 письменницi практично невiдома в Укршш, оскiльки вiдсyтнi переклади ïï творiв украшською та росiйською мовами. На противагу цьому, на Заxодi вони е знаними. Творчють Ре'1 Галанаю дослiджyвали не лише ïï стввтизники, такi, як А. Зiрас [1], Д. Маронтс [2], Й. Паганос [3], Т. Полт [4], Й. Талассю [5], Л. Хрiстодолiдy [6], а й зарyбiжнi лiтератyрознавцi, серед них американсью наyковцi Т. Алексш [7; 8], Г. Катсан [9], англшська вчена - Е. Яннакаю [10] та iн. Проте, незважаючи на наявностi наукових праць зарyбiжниx дослiдникiв, присвячених творчостi означеноï авторки, тема стввщношення iсторичноï правди та художньо! вигадки в ïï ромаш «Житя 1змаша Ферiк пашЬ> залишаеться малодослiдженою. Вiдсyтнiсть наукових дослiджень творчосп Pеï Галанакi в украшському лiтератyрознавствi та необxiднiсть популяризацп ïï творчосп зумовлюють актуальнiсть теми нашого дослщження.
Мета дослiдження полягае y виявленш взаемовпливу та специфiки фактуального та фшщонального планiв y романi Ре! Галанаю «Життя 1змаша Ферiк ПашЬ>.
З вищеозначеноï мети випливають наступш завдання:
- yсвiдомлення значення термiнологiчноï пари «фактуальне - фшщональне»;
- порiвняння iсторичноï бюграфп 1змаша Ферш пашi з ïï iнтерпретацieю в ромаш Р. Галанаю;
- визначення способiв поеднання авторкою фактуальних та фшщональних елементiв y творi.
Рея Галанаю - вiдносно нова постать y св^овш лiтератyрi. Вже маючи в своему доробку чотири збiрки поезiй та одну збiркy оповщань y 1989 роцi вона привернула до себе увагу виходом першого iсторичного роману «Життя 1змаша Ферш пашЬ>, що став
бестселером [10, с.121]. Вiдтодi ii твори починають не лише активно перекладатися багатьма европейськими мовами, зокрема англiйською, французькою, нiмецькою, iталiйською, iспанською, турецькою, шдерландською, iврит та болгарською, а й дослщжуватися. Такий науковий iнтерес до i'i творчостi не е випадковим. Значення i'i творiв пiдтверджуе велика кшьюсть нагород, здобутих авторкою, серед яких премiя iменi Казандзакiса (1987) та премiя iменi Транулiса (1988). Письменниця двiчi була лауреатом Державно! премп - за роман «Елеш чи шхто» (1999), отримала прем^ Костаса Уранiса в номшацп «Проза» за роман «Вш лабiринтiв» (2003), прем^ «Вибiр читача» вiд Нащонального центру книги за роман «Спокшна, глибока вода» (2006). Ii юторичний роман «Життя 1змаша Ферiк пашЬ) став першою грецькою книгою, котра увшшла до «Колекцп зразкових робт> укладеною ЮНЕСКО (1994), а роман «Елеш чи шхто» посiв трете мюце у Всеевропейському конкурсi «Арютюн» (1999). Твори Реi Галанакi постшно перевидаються, що свiдчить про ix значний попит серед читачiв [11, c.1; 12, c. 347].
Визначимось з тлумаченням деяких важливих для даного дослщження термiнiв.
Термiнологiчна пара фактуальне/фшщональне (factual/fictional) активно використовуеться в захщноевропейському, американському та вiтчизняному л^ературознавсга останнix десятилiть. Про це свщчать працi таких вчених, як Н. Гудмена [13], В. 1зера [14], е. Козлова [15], М. Риффатерре [16], Л. Хатчон [17], Ю. Шилкова [18], В. Шмща [19; 20] та ш. В робот Ж. Женетта «Вигадка i стиль» спещальний роздiл присвячено обговоренню характеристик рiзниx форм фiкцiональноi та фактуальнох оповiдi: «Якщо протилежне по вщношенню до фiктивностi поняття -реальнють, то антонiмом фiкцiональностi е фактуальшсть» [21, с. 386].
Прообраз фiкцiоналiстичноi парадигми спостерiгаеться у поетицi Арютотеля, у теори трансцендентальноi уяви Е. Канта, у фшософських творах Ф. Шшлера, Г. Гегеля, Й. Гете, Ф. Нщше та багатьох шших класичних та сучасних роботах. «Сьогодш, - як зазначае Ю. Шилков, - фiкцiоналiстська тема настiйливо заявляе про себе та стае одшею з провщних дослiдницькиx тенденцiй у теорп... наукового та художнього тзнання» [18].
Виходячи iз загальноприйнятого у л^ературознавсга визначення, фiкцiональна оповiдь - це оповщь про вигаданi поди; фактуальна оповщь - оповiдь, що максимально наближена до реальность
Проблема взаемодп фiкцiонального та фактуального плашв е дуже актуальною, коли ми говоримо про жанр юторичного роману. Специфша цього жанру полягае в тому, що автор, у бшьшш чи меншш мiрi спираючись на реальш поди, вводить до них вигадаш елементи. Читач при цьому самостшно практично не може розмежувати фшщональний та фактуальний плани твору. «Автор впл^ае дiйснiсть у тканину тексту, перетворюючи ii, наприклад, то на його фон, то на його ф^уральш достошства. Тим самим стввщношення дшсносп та фшци починае нагадувати вiдомi рецепцп фону та ф^ури» [18].
Постмодерний iсторичний роман, або iсторiографiчна металiтература (термiн Л. Хатчон [17]), перебувае на точщ перетину лггератури та юторп. Сьогодшшне пiдвищення iнтересу до юторп та юторичного роману як до сучасного текстуального вщображення минулого не е випадковим, адже для доби постмодерну властива щеолопя множинносп смисшв, вагання у визначенш вiдмiнностей мiж хибним та ютинним.
Греки вiрили, що першими юториками в Грецп були поети. Арютотель чiтко визначив вщмшносп мiж поетом та iсториком: «...завдання поета говорити не про те, що справдi сталося, а про те, що могло б статися, тобто про можливе або неминуче. 1сторик i поет вiдрiзняються один вщ одного не тим, що один з них говорить вiршами, а
другий - прозою..., вiдрiзняе ix те, що один говорить про поди, яю справдi вiдбулися, а другий - про те, що могло б статися. Тим-то поезiя i фшософськи глибша, i серйознiша за юторш: поезiя говорить бiльш про загальне, а iсторiя - про окреме» [21, с. 344].
В iсторiографiчнiй металiтературi досi iснуе проблема виршення статусу «фактiв» i «документiв» з огляду на те, чи можуть вони бути нейтрально, об'ективно пов'язаш з процесом оповвд, чи штерпретащя неодмшно з'явиться у цьому процесс
1сторик е рабом джерела, на вщмшу вiд письменника, який може обстоювати свою позищю, грунтуючись не лише на фактах, а на здогадках, штуггивних вщкриттях. Документальнiсть набувае особливого значення в постмодерному юторичному ромаш, змiнюючи форму вiд юторичного факту до «нiбито» факту доби.
На думку Л. Хатчон, ми «етстемолопчно обмежеш в нашiй спроможносп знати минуле, оскiльки одразу виступаемо в двох ролях - глядачiв i учасникiв iсторичного процесу. Постмодершстська проблематика вказуе на неминучi труднощi щодо конкретностi подiй (в арxiваx можемо знайти лише текстовi залишки, якi перетворюемо на факти) i ix доступностi (маемо повний чи частковий слщ). Постае питання: що було вщкинуто як нефактичний матерiал? Адже всi документи обробляють шформащю, i сам шлях, яким вони це роблять, е юторичним фактом, котрий обмежуе документальну концепщю юторичного знання» [17, с. 122].
Для розумшня певних рис творчостi Ре'! Галанакi важливе знання кiлькоx фактв з ii бюграфп. Грецька письменниця народилася у 1947 роцi в мют Iраклiо, що розташоване на островi Крит. У 1962 рощ вона вступила до Афшського ушверситету за спецiальнiстю «Iсторiя та археология». Здобувши вищу освiту у 1967 рощ, Р. Галанаю знайшла свое покликання в художнш творчостi, використовуючи набут знання з юторп Грецп перiоду Х1Х та ХХ столбя як матерiал для романiв.
«Життя 1змаша Ферiк пашi» - юторичний роман, заснований на реальних подiяx. Цей твiр також можна вщнести до жанру бiографiчного роману, адже в цен^ його уваги - непереачна iсторична особистiсть. На Крит йде боротьба за незалежнiсть Грецп. Головний герой 1змаш дев'ятирiчним хлопчиком був вщвезений з села на Ласитському плато острова Крит до египту та виховувався як мусульманин. В юному вод, вiн стае шанованим вшськовим (Ферiк паша - це титул перших сановниюв у Туреччинi, що вщповщае нашому дивiзiйному генералу), який мусить, багато роюв потому, брати участь у нападi на рщну землю та придушити Критську револющю 18661868 рр., що, як виявилося, фшансувалася його рiдним братом. Зустрiч двох братiв призводить до болюного возз'еднання. Роман сповнений яскравими сценами, описами емощйних станiв i переживань персонажiв. Р. Галанакi уважно дослщжуе особистiсть героя та розкол в його душь
Цей твiр став першим грецьким романом, який розкрив проблеми нацiональноi та культурно!' щентичносп, приналежностi i пам'ятi рiзниx культур: грецькоi та османськоi. Роман е трапчним та iсторично гострим. Життя Ферш пашi зосереджуеться на з^кненш двох цивiлiзацiй-опонентiв. Письменниця уважно дослщжуе змагання культур, двох свтв - християнського та мусульманського. Повернення 1змаша до Криту для того, аби придушити повстання християнських поселенщв е, по суп, його поразкою, крахом. Р. Галанаю зосереджуеться на людськш драмi, комбiнуючи iсторичний факт з мюцевою легендою. Тому повернення Ферш пашi до рiдного Криту сприймаеться символiчно як повернення, або «ностальгия» Одiссея.
На сьогоднi юнуе невелика кiлькiсть iсторичниx джерел, де можна знайти деталiзований виклад подш Х1Х столiгтя в Грецii, у Малш Азii та египт1, проте навт наявнi не е доступними переачному читачевi, а тим паче шоземцю. Тому для з'ясування юторичних фактiв, якi стосуються цього твору, ми послуговувалися результатами дослщження юторп цих регiонiв перiоду Х1Х столбя Галанакi-
iсториком, яю наведенi в додатку до роману.
Те, що 1змаш Ферiк паша е реальною iсторичною постаттю, тдтверджуе певна кiлькiсть грецьких та египетських iсторичних документiв, усних оповiдей та шших джерел. Одним з таких свщчень е експонат у вшськовому музе! Кару у виглядi мщного бюсту 1змаша Ферiк пашi, що розташований в залi визначних египетських вшськових [22, с. 202; с. 225].
1сторична правда е такою. Спочатку 1змаша звали Еммануель Кампашс-Пападакiс, вiн був сином священика. Захоплений египетськими вiйськами ще дитиною на Критi пiд час грецько! вiйни за незалежнiсть, вiн прийняв юлам та вщзначився у боротьбi османсько! кампанп Мохамеда Алi в Орп. Пiд захистом «засновника сучасного Сгипту» вiн став одним iз найбiльш могутнiх людей на землi Нiлу.
У 1866 роцi, з армiею 25 000 во'шв, 1змаш Ферiк паша був вiдправлений до свого рщного Криту з метою придушити християнське повстання. Одним iз керiвникiв повстання та його головним фшансовим спонсором був його рщний брат - напевно, единий з уах членiв ам% який пережив напад мусульманських вшськ у своему селi ще в 1823 рощ. Вшська 1змаша Ферiк пашi спалили його рщне село ще раз. Таемнича смерть 1змаша досi викликае щкавють iсторикiв. Одна з теорш полягае в тому, що його було отруено Гомер пашою.
Ус джерела шформацп про 1змаша Ферш пашу можна класифiкувати на двi групи: на уснi та письмовь До перших можна вiднести египетсью державнi документи, а до других - грецью народнi перекази. Проте не варто стовщсотково покладатися як на перш^ так i на друп, оскiльки першi можуть бути пол^ично забарвленi, а другi -зазнати фольклоризацп. До того ж щ два джерела описують рiзного 1змаша: греки вбачають в ньому особистють з лихою долею, адже тсля довгого перебування на чужиш та будучи пiд постiйним впливом юламсько! релт!, 1змаш залишився вiрним християнству, за що i був убитий. На противагу тому, египетсью джерела розповщають про нього як вiрного османця та хорошого воша. До того ж в цш версп немае жодно! шформацп про його вбивство, згадуеться лише те, що вш помер на островi Крит тд час придушення грецького повстання [22, с. 207 - 208].
Суперечливють певних поглядiв та вщсутшсть багатьох фактiв з життя Ферiк пашi дали змогу письменнищ обрати власну концепцiю життя героя та вщобразити свое розумiння глибоко'1 духовно'1 кризи, пов'язано'1 з належшстю персонажа до двох культур.
Р. Галанаю серйозно поставилася до створення жанру бiографiчного роману: перш шж приступити до написання твору, ретельно вивчила юторш Х1Х столiття, а також вщвщала велику кiлькiсть мюць, в яких за часи свого життя бував 1змаш (серед них його батьювщина - село Пахро на Ласитському плоскогiр'i, де вш провiв дитячi роки; мiсто Кшр, де 1зма'1'лу довелося перебувати бшьшу частину життя).
Поряд зi вкрапленнями юторичних факт1в, авторка наводить також iмена тогочасних вiйськових дiячiв, котрi е зафiксованими в iсторичних документах, серед них таю, як Мохамед Алi - регент Сгипту, 1брапм паша - син Мохамеда Ал^ його послщовник - регент Сгипту, Мустафа паша - критський паша, Сахш паша -попередник 1змаша Ферш пашi, военачальник та ш.
1снуе кiлька причин, чому Рея Галанаю обрала саме постать 1змаша Ферiк пашi головним героем свого твору. Одна з них - доля ще'1 особистосп виявилась надзвичайно важкою, його життя мютило в собi велику кiлькiсть протирiч, яю цiкаво було описати в творь 1ншу, проте вагомiшу, зумовлюють часп розповiдi про 1зма'1'ла на Крш! - 1'х спiвбатькiвщинi. Старожили родини Галанаю, часто розповiдаючи iсторii про 1змаша, згадували про те, що вш е 1'х далеким родичем. Пюля навчання на iсторичному факультет Рея Галанакi змогла довести цю гшотезу, виконавши грунтовне iсторичне
дослiдження. Як виявилось, 1змаш Ферiк паша дшсно е далеким родичем авторки з боку батька. Адже батьковi пращури проживали в селi Псiхро на Ласитському плоскопр'!, що е батьювщиною 1змаша. Доказом того, що рашше цi родини були спорiдненi, е також мюцевий документ «Успадкування 1оашса Камбанiса та Еммануша Галанаю», який тдтверджуе те, що колись мiж окремими членами цих двох родин були шлюбш зв'язки [22, с. 201 - 204].
Проте юторичш факти, взят за основу роману, ще не означають його докумешашзм. «Життя 1змаша Ферiк пашЬ» перш за все, - художнш твiр, лiтературна бiографiя, а значить у ньому наявна така ознака художнього тексту як фшщональнють, тобто той факт, що зображений у тексп св^ е фштивним, вигаданим.
Послуговуючись основними об'ективними ознаками фшщонального тексту, можна проаналiзувати роман Р. Галанаю.
К. Хамбургер у книзi «Лопка л^ератури», яка вважаеться глибоким дослщженням фiкцiональностi лiтератури, називае три основш ознаки фiкцiональних текстiв:
1. Втрата граматично! функци позначення минулого у використанш минулого часу дiеслiв з дейктичними присшвниками (наприклад: «Завтра [було] Ргздво»);
2. Стввщнесешсть оповiдача не з реальшстю, тобто реальним суб'ектом висловлювання, а з одним або кшькома вигаданими персонажами;
3. Ншвне використання дiеслiв, що виражають внутршш процеси (наприклад: «Герой вгдчував...»), тобто шсценування чужо! свiдомостi [20].
Наведемо кшька цитат з твору, яю розкривають внутрiшнi переживання героя:
«У день початку бойових д1й, я опинився неподалт в1д дому, в якому народився. Ми тдпалили село, г мене охопив великий бгль через думку, що мгй дгм може перетворитися на потл. Але в1н залишався цтим, адже полум'я, дтчи на мою користь, перекинулося на сус1дн1 дом1вки. З трепетом спостер1гав я ц1 прояви милосердя. Сидячи верхи на ком, я втав дощ, який звучав так, тбито це природа плаче...» [11, с. 144].
«Двер1 в1дчинилися з1 скрипом. Я ввтшов усередину та зачинив 1х за собою. Тод1 я притулився до 1х товстих дощок, намагаючись в1дчути текстуру дерева. Раптов1 сльози змусили мене закрити оч1. Я вдихав повтря р1дного краю... Минуло кшька хвилин, перш н1ж я змггрозплющити оч1 знову...» [11, с. 146].
На думку Ж. Женетта, «джерел, яю дозволили б автору-юторику наважитися на вщповщш висновки, просто не юнуе. Всезнання автора е прившеем та ознакою фшщональност. Насправдi воно е не знанням, а вшьною вигадкою» [21, с. 393].
Виходить, що у фшщональному творi фштивними можуть бути зображений св^ загалом та вс його частини - ситуацп, персонаж!, дп, думки, конфлшти та ш. 1сторичш особистост, якщо вони ф^ури роману, - це тльки фштивш юторичш ф^ури. 1змаш Ферш паша Р. Галанаю не е вщображенням реально! юторично! особистост, а лише зображенням, наслщуванням 1змаша Ферш паш^ тобто конструкщею можливого Ферша пашi.
«Навiть якби автор юторичного роману послiдовно притримувався юторичних фактiв (що виключало б усшяке зображення внутрiшнього свiту), то вс його геро!, якими б вони не були схожими на юторичш особистост, все ж таки неминуче виступали б вигаданими ф^урами. Уже той факт, що щ квазпсторичш ф^ури живуть у тому ж свт, що й явно вигадаш, перетворюе перших на фiктивних персонажiв» [20]. Отже, того 1змаша Ферш пашi, який мiг би зустр^ись iз багатьма вигаданими персонажами роману Р. Галанаю, в реальному свт не юнувало.
Як зазначае шмецький дослiдник В. Шмiд, «фiктивнiсть персонажв робить фiктивними й ситуацп, в яких вони перебувають i дп, в яких вони беруть участь.
Фштивним е i простiр роману. Фштивними е i тi мiсця, яким вщповщае конкретний еквiвалент в реальность.. Такий же фiктивний i зображений час роману» [20].
Пояснюючи сво'1 погляди на юторш в контекст роману «Життя 1зма!ла Ферiк пашЬ>, Р. Галанакi говорить: «Якщо читач тде плiч-о-плiч зi мною, то, не дивлячись на свое власне безперечне сприйняття юторп, вiн визнав би, що е не лише едина юторична верая, але декшька поглядiв на цю ж под^, що дозволяе деяку розбiжнiсть. Крiм того, якщо за деякими специфiчними причинами один погляд на певний перюд часу домiнуе, це не означае, що шший е лише можливим. Ймовiрно, лiтература i починаеться з цього пункту розбiжностей. Все-таки, минулий час, тобто, юторичний час i мiсце/простiр мають у вс часи багато деталей для того, щоб автор виробляв символи емоцшного зiткнення з читачем. Я ризикнула б фактами. Для автора iсторiя - це людська драма в межах само! специфши ^ в той же час, символiчне взаемовщношення мiсця, часу i мови» [23, с. 9]. Отже, сама письменниця свщомо йде на порушення юторично!' правди заради вигадки, фшцп, задля виконання художшх завдань та реалiзацii власного бачення конкретних iсторичних подш.
«Галанакьромашст, створюючи бiографiчний роман, розглядае емощю як фундаментальний акцент у виборi теми i його взаемовщношення до безкшечних моментив у минулому. Тому Галанаю обирае здебiльшого винятковi прийоми, навiть сенсацiйнi» [23, с. 9].
Фактуальний та фшщональний плани роману «Життя 1зма'1'ла Ферiк пашЬ» взаемодiють наступним чином: авторка вщмовляеться вiд суто переказу iсторичних факпв в житп 1зма1ла Ферiк паш^ натомiсть охудожнюе 1'х. Фактуальна база в творi пiдпорядковуеться художньому задуму письменнищ, яка прагне показати вщображення реальних iсторичних подiй часiв Критсько! революцп крiзь призму життево! юторп Ьмшла Ферiк пашi.
Р. Галанаю обирае своерiдний ракурс побудови твору: вона розповщае про головного героя - юнуючу iсторичну особу, зосереджуючи основну увагу на його внутршньому св^ов^ таким чином переносячи вс поди у зовнiшньому свiтовi на другий план. Пщтвердженням цього е те, що цей твiр побудований на спогадах оповщача про минуле (наприклад: «Шзшше, в Сгипт1 в1н згадував про те, як востанне обгймав маму, як горнувшись до нег, вгн немов еднався з центром Землг, який був у и серцг» [11, с.20]). Ми розумiемо, що наратор веде свою оповщь про минуле, не лише з граматичного вираження його мови (вживання ним минулого часу та мови оповщача вщ третьо! особи однини), а й зi структури самого тексту. Адже пщ час написання твору авторка врахувала принцип роботи людсько! пам'я^ як психiчного процесу, а саме те, що людина згадуе давноминулi поди частково, таким чином побудувавши твiр на рiзноманiтних фрагментах, яю чергуються мiж собою. Тож можна говорити про певну фрагментаршсть сюжету. Наприклад, у другому роздш спочатку ми зустрiчаемо шформащю, яку оповщач наводить стосовно дорослого 1зма'1'ла: «В1н д1знався про те, що сталося з його матгр'ю лише на схилг свогх лт. Таким чином, як вгн любив говорити, як поеднувалася остання стортка його дитинства з першою, сивою сторткою старостг» [11, с. 21]. Проте в наступному фрагмеш! цього роздшу розповщаеться про абсолютно контрастну под^, що стосуеться його дитинства: «Вт йшов зв 'язаний з1 свогм братом. Так в1н прощався з батьшвщиною» [11, с. 24]. З шшого боку, наведеш приклади з першого роздшу роману свщчать про рефлекса оповщача у творi - оскшьки подану шформащю про 1зма'1'ла Ферш пашу пропущено ^зь його свщомють. Показовим е також активне використання авторкою принцитв лiризацii та iнтимiзацii - адже авторка намагаеться передати особисп думки, почуття та асощацп оповщача.
Показовим е також те, що в своему ромаш Р. Галанаю дотримуеться принципу
хронологи, розбиваючи твiр на двi основнi частини, беручи за основу перюди життя головного героя. Зокрема, в першш частинi вона сконцентровуе увагу на подiях його дитинства, включаючи сюди момент його захоплення в полон, а також роки проживання на чужиш - в Сгипт!, де головний герой навчаеться у вшськовш академп, закiнчуе '11, бере участь у вшськових дiях, здобувае титули «Ферш» та «паша», листуеться з рщним братом. Оповiдь у першому роздш ведеться вiд третьо'1 особи. До другого роздшу увiйшов менший промiжок часу, а саме останнiх дев'ять мсящв його життя, якi вш провiв на Крит!, де оповщь ведеться вiд першо'1 особи. О^м того, авторка розширюе часовi рамки, додаючи ще й третю частину, котра зображае поди тсля його смерт!, в якш оповiдь ведеться вщ третьо'1 особи. Р. Галанаю опускае деякi моменти життя героя та акцентуе на тих, що за своею природою е вигадкою.
Отже, якщо в першому та третьому роздшах переказ подш пропущений крiзь свiдомiсть оповщача, то в другому - ^зь свiдомiсть 1змаша Ферiк пашi. Наприклад:
1 роздш: «1змагл любив запитувати 1нших д1тей про египетських тварин та рослин, адже в1н зрозум1в, що багато з них зб1галося з грецькими не лише за дотиком» [11, с.33];
3 роздш: «Регент Сгипту вимагав негайного виршення справжтх причин смерт1 гх военачальника» [11, с.183];
2 роздш: «Я думав, що в1н тчого не хоче про мене знати, навть тсля того, як ми обмгнялися з ним кглькома листами. В гншому раз1, вгн би натякнув мет про щось у своему листг» [11, с.101].
Як уже згадувалось, письменниця змогла вщнайти невелику кшьюсть факпв про життя 1змаша, однак п твiр наповнений рiзноманiтними деталями та подробицями. Отже можна стверджувати, що останш е фшцюнальними: «1змагл Ферт паша продовжував палити у великт зал1. В1н доторкнувся до бороди, до бакенбард1в та бр1в, дос1 в1дчуваючи на соб1 погляд незнайомця» [11, с.58]; «Куштуючи прохолодний чай, я намагався мщно тримати в руках французьку порцеляну» [11, с.94]; «Я почав тдтматися на гору. Я дивився на гори I бачив, як вони притулилися до землг немов одягнули гг у с1ро-блакитний плащ» [11, с.102].
Стосовно структури дослщжуваного твору, можна помгтити, що в здебшьшого зфiкцiоналiзованiй розповвд роману наявна велика кшьюсть фактуальних лiричних вщстутв стосовно тогочасно! юторп, культури та пол^ики: «В свгтг карбувалися нов1 монети, щоб засв1дчити навти шгсть рок1в незалежностг м1ста Адана. Винаходились нов1 способи поливання бавовнику, зернових, рису» [11, с.47]; «Англ1я, ПрусЫя, Австр1я та РоЫя почали бомбардувати Акри та Верито. Тож египетська втськова Рада виргшила не дозволити европейцям пожинати плоди десятилтшх перемог» [11, с.49]; «М1сто Афти, тби тколи й не завмираючи, почало знову в1дроджуватись. Свропейц хотши його бачити мармуровим, тож архтектори взялись здтснити гх мр1ю» [11, с.68]; «Сгипетська столиця не зрталася власного арабського «характеру». В нт були сгмдесят одн1 ворота, триста мечетей, незл1ченна кшькгсть площ, середшх шкш, б1бл1отек, утверситет1в, не кажучи вже про культовI м1сця релтйних меншин» [11, с.78]. Виходить, що своерщшстю художнього простору роману «Життя 1змаша Ферш пашЬ» е активне поеднання елемешив факту та вигадки, або фшцп.
Зважаючи на все вищезазначене можна тдсумувати, що Рея Галанаю посщае ушкальне мюце в сучаснш грецькш та св^овш л^ературь Теми, тднят нею, виходять за рамки суто нацюнального свгтосприйняття, про що свщчать переклади роману «Життя 1змаша Ферш пашЬ» багатьма мовами св^у. Осв^люючи рiзнi аспекти iндивiдуалiзму, грецька письменниця тдводить нас ближче до розумшня ролi юторп в пошуку самосвщомосп. 1сторичнють вигадки означае, що свщомють здатна вигадувати новi св^и та породжувати новi можливосп на основi досвщу минулого. До того ж,
вигадка таТ'ть у собi життеву силу свщомосп та вирiзняеться своею довшьнютю.
Роман «Життя 1змаша Ферiк пашЬ) належить до жанру л^ературно'! бюграфп, в якому оригiнальним чином поеднаш фактуальне та фiкцiональне начала. Бiографiя 1змаша Ферiк пашi стае зручним способом для того, щоб художньо розкрити емоцшно насичеш моменти, коли герой переживае переосмислення цшностей - i через це глибоку внутршню кризу. Ця особистiсть пережила надзвичайно складне життя подвшно!' iдентичностi та подвшного пiдданства, тому була важлива для художнього осмислення.
Фактуальна база твору пщпорядковуеться художньому задуму письменнищ, яка прагне показати вщображення реальних юторичних подiй крiзь призму життево'! юторп 1змаша. Особиста iсторiя Ферiк пашi виявляеться переплетена з подiями, котрi е достеменними або уявними.
Теорiя фiкцiональностi в останш роки стала предметом гарячих дискусш мiж представниками рiзниx шкiл та напрямiв лiтературознавства: онтологп, семантики, прагматики, теорп мовленневих актiв та ш. Тому буде цiкаво дослiдити з точки зору теори фiкцiональностi сам факт використання засобiв фактуального начала у фшцюнальному, що породило ix складну взаемодiю у романi «Житя 1змаша Ферiк пашi».
Список використано1 л1тератури
1. Z^pao А. Н kukIik^ аф^у^о^ gt^v ns^oypa9ia rqo Psao ralavaK^ / A1e£no Z^pao // Nso EnrneSo. - 1998. - np. 30. - 2. 16-20.
2. Maprovirno Г. Psa ralavaK^: О pioo nou Io^a^l Ф8píк naoa, Spina nel cuore. E^KBiroosio / T^K^np^O Maprovirno // AiaPa^ro. - 1992. - №291. - 2. 46-50.
3. nayavoo Г. H Nsosll^viKn л8^oypaфía: Qsropia Kai npa^n / riropyoo nayavoo. - A0^va: KroSiKao, 1983. - 277 a.
4. ПоМгл Т. To nsvQoo rqo icnopiao. 2psSiao^a avayvroa^o nrov |iu0ionop'n^anrov rqo Psao ralavaK^ / T^tva ПоМтл // H avs^aKpiprorn gk^v^. - A0^va: Aypa, 2001. - 2. 233-250.
5. ©alaoo'no Г. H KsnaKOvnspva napaanaa^ n^o suQsiao Kai nou kukIou. Aфoploк6O nrov 2nspsonunrov фи1ои, sQviKon^nao Kai Qp^oKsiao cno K^Qnanop^Ka n^o Psao ralavaK^ О pioo nou IaKa^l Ф8píк naoa, Spina nel cuore / riropyoo ©alaocno // Ensipa: nspioSiKo Qsropiao n^o nspv^o. - 1991. - №2. - 2. 99-110.
6. XpionoSouliSou Л. Ionopia Kai voonoo ono О Bioo nou IoKa^l Ф8píк naoa n^o Psao ralavaK^ / Лот^ XpionoSouliSou // naiSayroyiKa psuKana ano Aiyaio. - 2005. - №1. -2. 62-73.
7. Aleksic T. Mythistory in a nationalist age: a comparative analysis of Serbian and Greek Postmodern fiction: dissertation ... Doctor of Philosophy / Tatjana Aleksic; The Graduate School New Brunswick Rugers; The State University of New Jersey. - New Brunswick, New Jersey, 2007. - 233 p.
8. Aleksic T. The Sacrificed Subject in Rhea Galanakis Ismail Ferik Pasha / Tatjana Aleksic // Journal of Modern Greek Studies. - 2009. -V. 27. - №1. - P. 31-54.
9. Katsan G. M. Unmaking history: Postmodernist technique and national identity in the contemporary Greek novel: dissertation ... Doctor of Philosophy / Gerasimus Michael Katsan; Graduate School of The Ohio State University. - The Ohio State University, 2003. - 188 p.
10. Yannakaki E. History as fiction in Rea Galanakis The Life of Ismail Ferik Pasha / Eleni Yannakaki // KaKnoo: Cambridge Papers in Modern Greek. - Cambridge, 1994. - №2. -P. 121 -141.
11. ralavaK^ P. О pioo nou IoKa^l Фspíк naoa, Spina nel cuore / Psa ralavaK^. - 3
¿KSroa^. - A0^va: EkSoosio Kaonavirorq, 2008. - 233 a.
12. Лs^lK6 vsosII^vik^o loyonspviao: npoororca, spya, psuKana, opoi / 2u11oyiK6 spyo. -
A9^va: Штакл, 2007. - 2459 а.
13. Гудмен Н. Способы создания миров / Нельсон Гудмен. - М.: Идея-Пресс, Логос, Праксис, 2001. - С. 116-256.
14. Iser W. The Fictive and the Imaginary: Charting Literary Anthropology / Wolfgang Iser / Baltimore: J. Hopkins University Press, 1993. - 347 p.
15. Козлов Е. В. О фикции паралитературного текста / Е. В. Козлов // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 6: Философия, культурология, политология, право, международные отношения. - 2009. - Вып. 1. - С. 212-220.
16. Riffaterre M. Functional Truth / Riffaterre M. - Baltimore; London: The John Hopkins University Press, 1990. - 298 p.
17. Hutcheon L. A Poetics of Postmodernism / Linda Hutcheon. - London, New York, 1988.
- 274 p.
18. Шилков Ю. М. О природе фикционального дискурса / Ю.М. Шилков // Я. (А.Слинин) и МЫ: к 70-летию профессора Ярослава Анатольевича Слинина. Серия «Мыслители». - Выпуск X. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. - С. 606 - 633.
19. Шмид В. Нарратология /Вольф Шмид. -М.: Языки славянской культуры, 2003.-312с.
20. Шмид В. Фикциональность [Електронный ресурс] / Вольф Шмид // Режим доступа: http://fictionbook.ru/author/volf_shmid/narratologiya/read_online.html?page=2
21. Женетт Ж. Вымысел и слог / Жерар Женнет // Фигуры: Работы по поэтике в 2-х тт.
- М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1998. - Т.2. - С.342-451.
22. ralavaK^ Р. Елдкетро // Psa ralavaK-q / О pioo тои Ферж Паоа, Spina nel cuore. - 3 екбюа^. - A0^va: Екбооего Kaornvirorn, 2008. - Е. - 199-231.
23. Mahaira-Odoni E. Historical Poetics in Modern Greece [Електронний ресурс]: Reflections on Three Writers / E. Mahaira-Odoni // Режим доступу: http://www.ces.fas.harvard.edu/publications/docs/pdfs/CES_179.pdf
Стаття надшшла до редакцп 17 березня 2012 р. O. Leonchyk
FACTUALITY AND FICTIONALITY IN THE NOVEL OF REA GALANAKI «THE LIFE OF ISMAIL FERIK PASHA»
The article is devoted to the analysis of the historical novel of modern-greek author Rhea Galanaki «The Life of Ismail Ferik pasha». The aim of the given research is to differentiate factual and fictional aspects of the novel, as well as to define the ways of their interaction and combination in the text.
УДК 821.161.2-143 I. В. Мельничук
МАКАБРИЧН1 ОБРАЗИ I МОТИВИ В УКРАШСЬКШ БАРОКОВ1Й ПОЕЗП XVI - XVII СТОЛ1ТТЯ
У cmammi розглядаеться низка характерных для европейського барокового мистецтва мотивiв та образiв, пов'язаних i3 свтоглядною концепщею уявлень про життя та смерть, що сформувалися в епоху сощально-полтичног нестабiльностi, яка супроводжувала реформацтт та контрреформацтт процеси. Макабричний дискурс знайшов свое вiдображення i в украгнськш бароковш поези XVI - XVII столття.
