Факторы, которые влияют на уровень финансовой безопасности строительных предприятий Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.748

Блажевич О.Г., ст. викладач, НАПКБ

ЧИННИКИ, ЩО BПЛИBAЮTЬ HA PIBEHb ФIHAHСОBОÏ БЕЗПЕКИ БУД1ВЕЛЬНИХ ПIДПPИeMСTB

У cтaттi доcлiджeно чинники, що впливають на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв. Вста-новлeно, що зовнiшнi та внyтpiшнi чинники мають piзний вплив на фшансову cиcтeмy бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв, що cтвоpюe piзнi зaгpози та pизики. З викоpиcтaнням peгpeciйно-коpeляцiйного aнaлiзy здiйcнeно ощнку впли-ву внyтpiшнix чинникiв на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки пiдпpиeмcтвa.

Ключовi слова: внyтpiшнi та зовнiшнi чинники впливу на фшансову бeзпeкy бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв

BСTУП

Фiнaнcовa бeзпeкa e важливою xapaктepиcтикою фiнaнcовоï cиcтeми бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв. На фшансо-ву систему бyдiвeльного ^д^^м^ва, а, отжe, на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки впливae досить значна юльюсть чинникiв.

Aнaлiз нayковиx джepeл [l, 2, 3, 4, S, 6, 7], дав можливють встановити, що чинний шл^ц до pозглядy чин-никiв фiнaнcовоï бeзпeки бaзyeтьcя на вiдокpeмлeннi внyтpiшнix та зовнiшнix чинникiв. До внyтpiшнix чин-никiв вiдноcять, пepш за вте, чинники, якi можливо нe лишe вpaxовyвaти, а й кepyвaти, тобто здшснювати зaxоди, cпpямовaнi на змeншeння нeгaтивниx пpоявiв, нeйтpaлiзaцiï зaгpоз, вщшкодування втpaт внacлiдок pe-aлiзaцiï pизикiв [8, 9, lO, ll, l2]. Ефeктивнe кepyвaння внyтpiшнiми чинниками дозволяe також зaбeзпeчити зpоcтaння бaзовиx фiнaнcовиx покaзникiв, що позитивно впливae на фшансову cиcтeмy пiдпpиeмcтвa, тобто piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки.

До зовнiшнix чинниюв нaйчacтiшe вчeнi вiдноcять тaкi, як досить складно вpaxyвaти в поточнш фшансово-гоcподapcькiй дiяльноcтi [l3, l4]. Aлe ïx можливо вpaxyвaти ^и pозpобцi cepeдньоcтpоковиx i довгоcтpоковиx плашв фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi.

ПОСTAHОBKA ЗABДAHHЯ

Доcлiджeння чинникiв, e важливою складовою наукового шзнання фiнaнcовоï cиcтeми бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв, ïï стану та пepcпeктив функцюнування. Мeтою cтaттi e aнaлiз чинниюв, що впливae на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв.

РЕ ЗУЛЬTATИ

Здiйcнюючи доcлiджeння piвня фiнaнcовоï бeзпeки бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв, дiйшли до висновку, що вщок-peмлeння лишe внyтpiшнix i зовнiшнix чинникiв нeдоcтaтньо. Heобxiдно бiльш дeтaльно pозглянyти чинники, що впливають на ïxню фiнaнcовy бeзпeкy.

Внyтpiшнi чинники, що впливають на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв e ceнc подiлити на таю, що: а) можливо лишe дентиф^вати; б) можливо iдeнтифiкyвaти i вpaxовyвaти у фiнaнcово-гоcподapcькiй дiяльноcтi; в) можливо дентиф^вати, вpaxовyвaти i кepyвaти в ^о^ш фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi.

Бiльшicть внyтpiшнix чинникiв вiдноcитьcя до мiкpоpiвня, тобто piвня окpeмого бyдiвeльного гад^^м-ства. Однак œ завжди чинники мiкpоpiвня вiдноcятьcя до внyтpiшнix чинникiв, а тому таю чинники слщ pоз-глядати як зовнiшнi по вiдношeнню до фiнaнcовоï cиcтeми бyдiвeльного пiдпpиeмcтвa.

Зовнiшнi чинники, що впливають на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв доцiльно подiлити на гpyпи та тдгрупи.

1. Чинники мaкpоpiвня, якi: а) нe можливо iдeнтифiкyвaти до ïx ^ояву; б) можливо лишe iдeнтифiкyвaти до початку ïx ^ояву; в) можливо iдeнтифiкyвaти та частково вpaxовyвaти в пpоцeci фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяль-ностц г) можливо iдeнтифiкyвaти та в повнiй мipi вpaxyвaти в пpоцeci фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi.

2. Чинники мeзоpiвня, якi: a) œ можливо iдeнтифiкyвaти до ïx ^ояву; б) можливо лишe iдeнтифiкyвaти до початку ïx ^ояву; в) можливо iдeнтифiкyвaти та вpaxyвaти в ^о^ш фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi; г) можливо дантиф^вати, вpaxyвaти та частково нeйтpaлiзyвaти.

3. Чинники мiкpоpiвня, якi: а) можливо дентиф^вати; б) можливо iдeнтифiкyвaти та частково вpaxовyвaти.

4. Чинники нaноpiвня, якi: а) нe можливо дантиф^вати до початку ïx пpоявy; б) можливо дантиф^вати та частково вpaxовyвaти; в) можливо iдeнтифiкyвaти, вpaxовyвaти i частково кepyвaти.

Внyтpiшнi i зовшшш чинники, якi подiляютьcя на вщповщш гpyпи доцiльно також cиcтeмaтизyвaти за ïx юльюсною та якicною xapaктepиcтикою. Так, бiльшicть внyтpiшнix чинникiв, що впливають на piвeнь фшан-cовоï бeзпeки бyдiвeльниx пiдпpиeмcтв, можливо в^тести до кiлькicниx, тобто тaкиx, яш мають кiлькicнy xapaктepиcтикy i тддаються ypaxyвaнню за допомогою фaктоpного чи peгpeciйно-коpeляцiйного aнaлiзy. Водночас зовнiшнi чинники, у бшьшосп випaдкiв, мають яюсну xapaктepиcтикy, тобто нe пiддaютьcя або те достатньо пiддaютьcя кiлькicнiй обpобцi за допомогою фaктоpного чи peгpeciйно-коpeляцiйного aнaлiзy. У зв'язку з цим, чинники якicноï cпpямовaноcтi доцiльно pозглянyти чepeз cиcтeмy бaльноï оцiнки. Тобто за допомогою бaльноï оцiнки можливо визначити piвeнь впливу тaкиx чинниюв на piвeнь фiнaнcовоï бeзпeки бyдiвeльного пiдпpиeмcтвa.

40

Таким чином, запропонований подш внутршшх 1 зовшшшх чинниюв на групи та тдгрупи, дае можливють навести загальну класифжащю внутр1шшх 1 зовшшшх чинниюв, що впливають на р1вень фшансово' безпеки буд1вельних тдприемств (рис. 1 1 2).

До внутршшх чинниюв, що можливо лише щентиф1кувати вщносяться помилки, яю роблять кер1вники буд1вельних тдприемств, приймаючи т1 чи шш1 управлшсью ршення, помилки персоналу, яю зв'язаш з недостатшстю шфор-мацп, недостов1ршстю шформацп, недобросо-вюшстю при виконанш вщповщних доручень, помилками в методищ розрахунюв. До вну-тр1шшх чинниюв, що можливо лише щенти-ф1кувати вщноситься невдало обрана страте-пя розвитку. Це пов'я-зано з тим, що резуль-тати помилок при не-вдало обранш стратеги будуть виявлеш лише тод1, коли почнуть д1я-ти р1зш загрози 1 фшансов1 ризики.

Рис. 1. Внутршш чинники, що впливають на р1вень фшансово' безпеки буд1вельних тдприемств (Запропоновано автором)

До внутршшх чинниюв, що можливо 1дентиф1кувати 1 враховувати в фшансово-господарськш д1яльносп вщносяться перш за все фшансов1 штереси власниюв, яю не ствпадають з штересами розвитку тдприемства. Таю фшансов1 штереси можливо не лише 1дентиф1кувати, а й урахувати в процеш фшансово-господарськш д1яльносл, скорегувавши поточш та оперативш плани.

Професюнал1зм менеджер1в суттево впливае на р1вень фшансово' безпеки. Найчастше саме професюнал1зм менеджер1в може або тдвищити р1вень ефективносп д1яльносп, або навпаки значно знизити його, тобто ство-рити умови для загроз 1 фшансових ризиюв. Внаслщок професюнально' д1яльносп кер1вниюв р1зного р1вня фшансова безпека або досягне свое' норми, або знизиться до критичних значень. Професюнал1зм кер1вниюв можливо 1дентиф1кувати 1 урахувати в фшансово-господарсько' д1яльносп, хоча 1 не завжди. Однак цим р1внем практично не можливо керувати, тому що або професюнал1зм е, або його не мае.

Особливосп господарсько' д1яльносп буд1вельних тдприемств, як чинники впливу, обумовлеш наступним: 1) буд1вельш тдприемства здшснюють свою д1яльнють в р1зних умовах та на р1зних територ1ях, що може до-датково впливати на р1вень фшансово' небезпеки; 2) масштаби господарювання безумовно впливають на фшан-сов1 ризики 1 загрози, що знижуе р1вень фшансово' безпеки; 3) буд1вництво об'екпв р1зного призначення та використання велико' юлькосп джерел фшансування породжують багато фшансових ризиюв; 4) зростання розм1ру буд1вельних тдприемств вимагае до збшьшення зв'язюв в середин тдприемства та за його межами, що впливае на р1вень керованосп фшансово-економ1чними процесами; 5) зростання обсяпв д1яльносп змушуе постшно збшьшувати кер1вний склад та персонал, який виконуе р1зш завдання, що тдвищуе загрози та ризики в фшансово-господарськш д1яльносп.

Таким чином, особливосп господарювання безумовно впливають на юнцев1 результати та формують низку загроз та фшансових ризиюв, яю в сукупност зменшують фшансову безпеку буд1вельних тдприемств. 1денти-фжащя 1 урахування таких ризиюв стае одшею з важливих завдань системи фшансово' безпеки, яко' практично не юнуе на бшьшосп буд1вельних тдприемств.

На фшансову безпеку буд1вельних тдприемств також впливае особливост оргашзацшно' структури. Часть ше велию 1 крупш буд1вельш компанп намагаються використовувати бшьш розгалужеш оргашзацшш структури з метою зменшити концентращю витрат на управлшський апарат. Проте таю схеми побудови оргашзацшно' структури буд1вельних тдприемств не зменшують загальш витрати, а й частково 'х збшьшують. Якщо за раху-нок «рацюнал1зацп» орган1зац1йно' структури вдаеться зекономити кошти на управлшських витратах, то на юнцевих результатах д1яльност1 таких «самостшних» п1дрозд1лах це безумовно в1дбиваеться втратами додатко-вих надходжень. Поява самостшних тдроздтв у склад1 орган1зац1йно' структури буд1вельно' компан1' призво-

41

0 >• S

И И %

^ ■— (ТЗ

В -в1 р.-

1 i 5

о g s

ч и ь

&

S s

о S

с.

о

33tlaLHi ииш.шонодя

HWBlTjed ЧЮ1НЯИХ.ЧгфЗ

яюйхэен хньяижоиэ инш£

кннэ1гээвн А ашпох яхэшаквн

шаш<1ьэ loaoHiti ин|Ш£

ntlHEOLIOdu ex .VLH LÍO LI ИНШ£

HLLlOlLTM [ aid^HXtlEil ЕМН|1ГЭаОЦ

uTiHadjisHOM чнояу

llllHEOUOdu tu .íiULlOU ИН|1Ч£

modÄoad ЯЮ1Н0ВБН

nwBHOiJOd ИИИШН1 £ имЕк.яшитд

чхэшчичдвюэн ваоэнвшф

шйожвп-эйоф Bi [HHdJOHXdi

nodfoad тзн tinuou ш. tttinrouodu инш[

HMILLlirOll [ОНХИНЭйЯ-ОаОЭНЗшф ИНШ£

и him; шашгономв£

чхэшжоиойиээн еаоэнвшф

чюшч i л дехээт г вяоанвшф

шйождоч-эйоф их IHHSJOHXSJ

1НЯ1ШШОО El IHhHllirOjJ

о к о ' -i. Й

- 1 S .s î g. eiadwrouoojowoK вянййяоц

tiïiMÊOuodu Àxnuou öj оч h m idiÄHa инш£

О

о

ё CS

О К CS

m о к о к о

Он

к

ев

en

m н о

S

V S Он

к

tt

s к л H

Œ>

m

s

s

M

Œ>

Ю

'o m о о К

CS

К Ä л К

Œ>

s ■ft

es к л H 2 CS

m

5 H к m

0

6

s"

M

s к к s

F

'к

1 к m о m

42

дить до зростання з боку кер1вниюв таких тдроздЫв бажання знайти додатков1 можливосл частину кошпв покласти до свое1 кишеш.

Таким чином, особливосп створено1 на буд1вельних тдприемствах орган1зац1йно1 структури збшьшують загрози i ризики, а, отже, впливають на фшансову безпеку буд1вельних тдприемств i вимагають ураховувати це в процес фiнансово-господарськоï дiяльностi.

Стан фiнансовоï системи будiвельного пiдприемства найчастiше не лише щентиф^еться, а й враховуеться та керуеться з боку як керiвноï ланки пiдприемства, так i з боку власниюв. На фшансовий стан можливо впливати, а, отже, його показники найбiльше свiдчать про рiвень фiнансовоï безпеки або небезпеки для тдприемства.

Джерела фшансового забезпечення породжують ризики та загрози, якi можуть призвести до банкрутства, втрати статусу юридичноï особи тощо. Тому щентифжащя, урахування та керiвництво цими чинниками е одшею з головних завдань фшансового менеджменту будiвельного тдприемства.

Структура катталу вщображае результат формування фiнансових ресурсiв будiвельними пiдприемствами. Зростання поточних зобов'язань у складi сукупного капiталу свiдчить про неефективну систему керування фшан-сово-господарською дiяльнiстю будiвельних пiдприемств, впливае на зростання рiвня фiнансовоï небезпеки.

Чистий грошовий потж е одним iз вагомих шструменлв впливу на фiнансову безпеку. Якщо пiдприемство мае чистий грошовий потж, а також його вiдносно рiвномiрне надходження, то це гарантуе фшансову безпеку.

Таким чином, бшьшють внутршшх чинникiв, що впливають на рiвень фiнансовоï безпеки необхiдно не лише щентиф^вати, а й враховувати в дiяльностi, а при можливостi безпосередньо керувати ними з метою зменшення негативних наслщюв i проявiв, нейтралiзацiï загроз i ризикiв.

Зовнiшнi чинники макрорiвня — це полiтичнi та сощальш, техногеннi та форс-мажорнi чинники, яю важно iдентифiкувати, фiнансова нестабшьнють та фiнансова неспроможнiсть держави, яку можливо щентиф^вати, але важко врахувати, законодавчi змiни та змiни фiнансово-кредитноï полiтики держави, якi можливо щенти-фiкувати i частково врахувати в процеш фiнансово-господарськоï дiяльностi, змiни внутршнього попиту та про-позицiï на продукцию, змiни попиту i пропозицп на ресурси. Ус цi зовшшш чинники будiвельнi пiдприемства повиннi щентиф^вати своечасно i по-можливостi урахувати в господарсьюй дiяльностi. Однак цi чинники час-тiше проявляються коли будiвельнi пiдприемства вже не можуть змшити фiнансово-господарську ситуацiю.

Зовнiшнi чинники мезорiвня — це техногеннi та форс-мажорш чинники, соцiальнi чинники, фiнансова не-стабiльнiсть, взаемозв'язки з регiонами, наявшсть ресурсiв, змiни попиту та пропозицп. Чинники мезорiвня мають менше значення для великих i крупних будiвельних компанш, але вони суттево впливають на рiвень фiнансовоï безпеки середшх та невеликих будiвельних пiдприемств. Ц чинники необхiдно iдентифiкувати та по-можливост ураховувати в фiнансово-господарськiй дiяльностi.

Зовшшш чинники мiкрорiвня — це таю чинники, яю не контролюються з боку будiвельного пiдприемства. До них можливо вщнести: рiвень конкуренцiï на ринку будiвельноï продукцiï, поведiнка партнерiв по бiзнесу та клiентiв, змши попиту та пропозицiï продукцiï будiвництва, змiни цiновоï стратегiï основними конкурентами. Таю чинники необхэдно обов'язково враховувати в процеш фiнансово-господарськоï дiяльностi.

Зовшшш чинники нанорiвня — це чинники, яю пов'язанi з життедiяльнiстю та поведшкою домогоспо-дарств, як основних споживачiв будiвельноï продукцiï. До таких чинниюв можливо вщнести: поведiнка домо-господарства вiдносно вибору спiвпрацi з будiвельними компанiями, наявнiсть вiльних кошпв у населення для ïх вкладання в будiвництво житла, комерцiйноï чи виробничоï нерухомостi, iнших об'ектiв будiвництва, ефек-тивнiсть реклами, економiчний штерес. Зазначенi чинники мають перш за все важливе значення для середшх i невеликих будiвельних тдприемств, яю орiентуються на потреби населення, окремих шдприемщв тощо. Тому таки чинники необхэдно не лише iдентифiкувати, враховувати, але й частково керувати, щоб мати бiльшi мож-ливостi для сшвпращ з домогосподарствами.

Для забезпечення необхэдного рiвня фiнансовоï безпеки важливо визначити прюритети окремих внутрiшнiх i зовшшшх чинниюв.

Визначення прюритепв окремих внутршшх чинникiв базуеться на аналiзi фiнансово-економiчного стану пiдприемств, а також систематизацп поглядiв вчених на прюритети дп чинникiв на фiнансово-господарську дiяльнiсть будiвельних пiдприемств. На нашу думку, внутршш чинники можливо ранжирувати за наступним прiоритетом ïх впливу на фшансову безпеку будiвельного пiдприемства (рис. 3).

Найбшьший прiоритет мають внутршш чинники, що пов'язанi з станом фiнансовоï системи будiвельного пiдприемства. Це вэдповэдае сутностi i змiсту фiнансовоï безпеки, а тому слiд бшьше уваги придiлити цим чинникам, тим паче, що чинники першого рiвня прюритету можливо не лише эдентифжувати, а й урахувати та керувати, тобто управляти за допомогою системи метсдав та прийомiв фiнансового менеджменту.

Для оцшки впливу окремих внутршшх чинникiв фiнансового стану, структури катталу, джерел фшансового забезпечення можливо використати досить надшний метод регресшно-кореляцшного аналiзу, який дае змо-гу не лише визначити наявнiсть впливу на вдабраш показники, а й визначити силу такого впливу та розрахувати прогнози розвитку будiвельних тдприемств, при яких фшансова безпека буде на достатньому рiвнi.

На основi оцiнки рiвня фiнансовоï безпеки будiвельних пiдприемств було встановлено, що можливо видши-ти групу показникiв, яю за своею сутнiстю характеризують рiвень фiнансовоï безпеки. До таких показниюв можливо вiднести: а) фiнансовi ресурси в розрахунку на 1 грн. активiв; б) чистий доход вщ реалiзацiï продукцiï на 1 грн. активiв; в) коефiцiент платоспроможностi. Щ показники в достатнiй мiрi характеризують рiвень фiнансо-воï безпеки, а ^м того, вони пiддаються аналiзу, прогнозуванню, корегуванню тощо.

43

Для проведения регресшно-коре-ляцшного анал1зу доцшьно вдабра-ти бущвельш шдприемства таким чином, щоб вони в повнш м1р1 вщпо-вщали тому методу, який використо-вуеться. Для цього з 120 буд1вельних тдприемств було вдабрано лише 50 тдприемств з таким розрахунком, щоб вилучити 1з складу групи, що анал1зуеться, шдприемства, mi ма-ють дуже велик i дуже мал. показ-ники фiнансово-господарськоi д.яль-ностi. Отже, дiапазон будiвельних пiдприемств за масштабами ix д.яль-ностi (величиною акгивiв) становив вiд 50 млн. грн. до 350 млн. грн.

Крiм того, для розраxункiв були узят середнi данi за 2008-2010 рр. щоб зменшити негативний вплив фшансово' кризи на будiвельнi

Рис. 3. Прюритети впливу внутрiшнix чинниюв на фiнансову безпеку шдприемдгва.

будiвельниx пiдприемств (Запропоновано автором) Послiдовно розглянемо вплив

сукупностi чинникiв на видшеш

показники, що характеризують рiвень фшансово' безпеки будiвельного пiдприемства.

По-перше, дослщимо вплив чинникiв на величину фшансових ресурсiв в розрахунку на 1 грн. активiв. Цей

показник буде в якосп результативно' (залежно') змшно' (Ух), а в якостi причинно зумовлених незалежних

змшних (Х.) будуть узятi: а) величина чистого доходу вщ реалiзацii продукцп; б) частка стабшьних джерел

фшансування; в) сума власного катталу шдприемства; г) сума поточних банювських кредитiв i позик; д) аван-

си отриманi вщ iнвесторiв та замовникiв; е) величина оборотних акгивiв; ж) частка оборотних акгивiв у складi

загальних акгивiв пiдприемства.

Щоб розрахувати багатофакторну регресшну модель необxiдно попередньо встановити наявтсть та силу

зв'язку мiж результативним фактором та уйма шшими змшними, якi з ним пов'язанi. Для кшьюсно' оцiнки

залежностi мiж фшансовими ресурсами на 1 грн. акгивiв (Ух), i визначеними вище показниками (Х.), необxiдно

розрахувати коефiцiенти парноi кореляцii, якi можуть довести про наявтсть та силу зв'язку мiж факторами.

Розрахунок парних коефiцiентiв кореляци здiйснено за допомогою комп'ютерноi програми Excel (табл. 1).

Таблиця 1 Таким чином, не

Показники будiвельниx тдприемств, ранжируванш за рiвнем ix впливу всi вiдiбранi змiннi (Х.)

на суму фiнансовиx ресурсiв в розрахунку на 1 грн. акгивiв * мають достатнiй зв'я-

зок з фшансовими ресурсами на 1 грн. ак-тивiв будiвельного пiдприемства. Се-реднiй рiвень зв'язку мають величина обо-ротних активiв, сума власного катталу, частка оборотних ак-тивiв у складi загальних активiв буд.вель-

ного пiдприемства. Отже, три останш чинника будуть виключенi з подальшого дослiдження.

Крiм того, з подальшого нашого дослiдження доцiльно також виключити тi змiннi показники, як мають мiж собою значну кореляцшну залежнiсть. Однак в нашому випадку таких змiнниx не iснуе, а, отже, мiж вдабрани-ми змшними не юнуе мультиколiнеарностi.

Так як бшьшють залежностей, якi визначаються на рiвнi пiдприемств мае лiнiйний зв'язок, то для розрахунку доцшьно використати лшшну модель багатофакгорноi регреси, яка описуе кореляцiйний зв'язок мiж результативним фактором (Ух) i причинно зумовленими змiнними (Х.) мае наступний вигляд:

Ух = ajXj + а2Х2 +... + апХп , (1)

де Ух — результативний фактор регресii; Х — причинно зумовленi змшт; а0 n — параметри лшшного р.вняння.

Розрахунок багатофакгорноi регресii здiйснено з використання комп'ютерноi програми Excel. На основ. комп'ютерних розрахунюв були одержан. наступш параметри лшшного р.вняння:

44

Прюритети окремих внутршшх чинникiв, що впливають на фшансову безпеку будiвельних тдприемств

Показники Значення коефщента парно'' кореляцп'

1. Сума поточних банювських кредиив i позик 0,785238

2. Аванси отримат вщ iнвесторiв та замовникiв 0,762521

3. Величина чистого доходу вщ ре&тзацп продукцп 0,723108

4. Частка стабiльних джерел фтансування 0,706812

5. Величина оборотних активiв 0,645230

6. Сума власного катталу шдприемства 0,526412

7. Частка оборотних активiв у складi загальних ак-тивiв пiдприемства 0,406234

* Розраховано автором

УХ = 0,5037 + 0,0,001237Х1 + 0,000422Х2 + 0,000131Х3 + 0,1070238Х4

де УХ — прогнозна величина фшансових ресуршв на 1 грн. акгив.в; Х1 — сума поточних банювських кредипв i позик; Х2 — аванси отримаш вщ швестор.в та замовниюв; Х3 — чистий доход вщ реалiзацii продукцп, робгг та послуг; Х4 — частка стабшьних джерел фшансування.

Коефщ.ент множинно' кореляцii R = 0,803268 i детермiнацii R2 = 0,645239, достатне значення F-критер.ю = = 28,45652, свщчить про високу статистичну достов.ршсть розробленоi багатофакторноi модел.

Розроблена багатофакторна регресшна модель дае змогу визначити граничне значення показнику фшансов. ресурси на 1 грн. акгив.в для прогнозування вщповщного р.вня фшансово' безпеки. За розрахунками фшансов. ресурси на 1 грн. актив.в буд.вельних тдприемств повинш складати не менш як 0,6579.

По-друге, дослщимо вплив чинниюв на величину чистого доходу в розрахунку на 1 грн. акгив.в. Цей показник буде в якосп результативно' (залежно') змшно' (Ух), а в якосп причинно зумовлених незалежних змшних (Х.) будуть узят.: а) сума власного катталу тдприемства; б) сума довгострокових зобов'язань; в) сума поточних зобов'язань; г) величина оборотних актив.в; д) частка стабшьних джерел фшансування; е) частка оборотних актив.в у склад. загальних актив.в; ж) сума поточних банювських кредипв; з) аванси отримаш вщ швестор.в та замовниюв.

Щоб розрахувати багатофакгорну регресшну модель необхщно попередньо встановити наявнють та силу зв'язку м.ж результативним фактором та ушма шшими змшними, як. з ним пов'язаш. Для юльюсно' оцшки залежносп м.ж чистим доходом вщ реал.зацп продукцп на 1 грн. актив.в (Ух), i визначеними вище показниками (Х), необхщ-но розрахувати коефщ.енти парно' кореляцп, як. можуть довести про наявнють та силу зв'язку м.ж факторами.

Розрахунок парних коефщекпв кореляцп здшснено за допомогою комп'ютерно' програми Excel (табл. 2).

Таким чином, не ви вдабраш змшш (Х.) мають достатнш зв'язок з чистим доходом вщ реал.зацп продукцп на 1 грн. ак-тив.в буд.вельного тдприемства. Се-реднш i низький р.вень зв'язку мають сума власного катта-лу, частка оборотних актив.в у склад. загальних акгив.в бущ-вельного тдприем

Таблиця 2

Показники буд.вельних тдприемств, ранжируванш за р.внем ix впливу на суму чистого доходу вщ реал.зацп продукцп в розрахунку на 1 грн. актив.в *

Показники Значення коефщента парно'' кореляцп

1. Величина оборотних активiв 0,821362

2. Аванси отримаш вщ iнвесторiв та замовникiв 0,755291

3. Сума поточних банювських кредиив i позик 0,731287

4. Частка стабiльних джерел фшансування 0,726587

5. Сума поточних зобов'язань 0,720011

6. Сума власного катталу тдприемства 0,545306

7. Частка оборотних активiв у складi загальних ак-тивiв тдприемства 0,406234

8. Сума довгострокових зобов'язань 0,362641

Розраховано автором

ства, сума довгострокових зобов'язань. Отже, три останш чинника будуть виключеш з подальшого дослщженпя.

Кр.м того, з подальшого нашого дослщження доцшьно також виключити т. змшш показники, як. мають м.ж собою значну кореляцшну залежшсть. До таких вщноситься поточш зобов'язання. Вони i будуть виключеш з подальшого дослщження щоб не виникав ефект мультиколшеарносп.

Як i в попередньому випадку розрахунок багатофакгорно' регресп здшснено з використанням комп'ютерно' програми Excel. На основ. комп'ютерних розрахунюв були одержан. наступш параметри лшшного р.вняння:

л

УХ = 0,4271 + 0,000726Х, + 0,001624Х + 0,001039Х + 0,126478Х,

де УХ — прогнозна величина чистого доходу вщ реал1зацп продукцп на 1 грн. актив1в; Х1 — сума оборотних актив1в; Х2 — аванси отримаш вщ швестор1в та замовниюв; Х3 — поточш банювсью кредити 1 позики; Х4 — частка стабшьних джерел фшансування.

Коефщент множинно' кореляцп Я = 0,792946 1 детермшацп Я2 = 0,628763, достатне значення Г-критер1ю = = 34,262517, свщчить про високу статистичну достов1рнють розроблено' багатофакторно' модели

Розроблена багатофакторна регресшна модель дае змогу визначити граничне значення показника чист доходи вщ реал1зацп продукцп на 1 грн. актив1в для прогнозування вщповщного р1вня фшансово' безпеки. За розрахунками чисп доходи вщ реал1зацп продукцп на 1 грн. актив1в буд1вельних тдприемств повинш складати не менш як 0,7016.

По-трете, дослщимо вплив чинниюв на коефщент платоспроможносп. Цей показник буде в якост результативно' (залежно') змшно' (Ух), а в якост причинно зумовлених незалежних змшних (Х.) будуть узят1: а) сума власного катталу тдприемства; б) сума довгострокових зобов'язань; в) сума поточних зобов'язань; г) частка стабшьних джерел фшансування; д) частка грошових кошлв у склад1 загальних актив1в; е) сума поточних банювських кредипв; ж) аванси отримаш вщ швестор1в та замовниюв.

Щоб розрахувати багатофакторну регресшну модель необхщно попередньо встановити наявнють та силу зв'язку м1ж результативним фактором та уйма шшими змшними, як з ним пов'язаш. Для юльюсно' оцшки

45

л

залежносп м.ж коефщентом платоспроможносп (Ух), i визначеними вище показниками (Х.), необхэдно розра-хувати коефщ.енти парно' кореляцп, як. можуть довести про наявнють та силу зв'язку м.ж факторами.

Розрахунок парних коефщ.еппв кореляцп здшснено за допомогою комп'ютерно' програми Excel (табл. 3).

Таблиця 3 Таким чином, не

Показники буд.вельних тдприемств, ранжируванш за р.внем ix впливу на коефщ.ент вс ввдбраш змшш

платоспроможност * (Х.) мають достатнш

зв'язок з коефщ.ен-том платоспромож-ност. буд.вельного тдприемства. Се-реднш i низький р.вень зв'язку мають частка стабшьних джерел фшансування, сума власного кашта-лу, сума довгостроко-вих зобов'язань.

Показники Значення коефщента парно'' кореляцп

1. Частка грошових кошив у складi загальних акти-вiв 0,856247

2. Аванси отримаш вiд iнвесторiв та замовниюв 0,836529

3. Сума поточних банювських кредитiв i позик 0,765892

4. Сума поточних зобов'язань 0,739581

5. Частка стабшьних джерел фшансування 0,652398

6. Сума власного катталу тдприемства 0,416258

7. Сума довгострокових зобов'язань 0,213602

Розраховано автором

Отже, три останш чинника будуть виключеш з подальшого дослщження.

Кр.м того, з подальшого нашого дослщження доцшьно також виключити т. змшш показники, як. мають м.ж собою значну кореляцшну залежшсть. До таких вщноситься поточш зобов'язання. Вони i будуть виключеш з подальшого дослщження щоб не виникав ефект мультиколшеарност.

Як i в попередньому випадку розрахунок багатофакгорно' регресп здшснено з використанням комп'ютерно' програми Excel. На основ. комп'ютерних розрахунюв були одержан. наступш параметри лшшного р.вняння:

УХ

= 0,972 + 0,02161Х1 + 0,000043Х2 + 0,000036Х3

де УХ — прогнозна величина коефщ.ента платоспроможностц Х1 — частка грошових котив в активах; Х2 — аванси отримаш вщ швестор.в та замовниюв; Х3 — поточш банювсью кредити i позики.

Коефщ.ент множинно' кореляцп R = 0,893264 i детермшацп R2 = 0,797921, достатне значення F-критер.ю = = 47,728540, свщчить про високу статистичну достов.ршсть розроблено' багатофакторно' модел.

Розроблена багатофакторна регресшна модель дае змогу визначити граничне значення коефщ.ента плато-спроможносп для прогнозування вщповщного р.вня фшансово' безпеки. За розрахунками коефщ.ент плато-спроможносп буд.вельних тдприемств повинш складати не менш як 0,1019.

Здшсненш розрахунки багатофакгорних регресшних моделей дають можливють на основ. статистичних метод.в визначити прогнози основних показниюв р.вня фшансово' безпеки буд.вельних тдприемств. Це мае науково-пракгичне значення для розробки системи оцшки р.вня фшансово' безпеки буд.вельних тдприемств.

ВИСНОВКИ

Виходячи з проведеного дослщження можливо сформулювати наступш висновки:

По-перше, доцшьно подшяти внутршш та зовшшш чинники на групи та тдгрупи для анал.зу ix впливу на р.вень фшансово' безпеки буд.вельних тдприемств.

По-друге, внутршт чинники подшеш на так., що: а) можливо лише щентиф.кувати; б) можливо щентифь кувати i враховувати у фшансово-господарськш д.яльносп; в) можливо щентифжувати, враховувати i керувати в процеш фшансово-господарсько' д.яльност.

По-трете, зовшшш чинники подшеш на так. групи та пщгрупи: чинники макрор.вня, як.: а) не можливо щентифжувати до ix прояву; б) можливо лише щентифжувати до початку ix прояву; в) можливо щентиф.кувати та частково враховувати в процеш фшансово-господарсько' д.яльносп; г) можливо щентифжувати та в повнш м.р. врахувати в процеш фшансово-господарсько' д.яльносп; чинники мезор.вня, як.: а) не можливо щентифь кувати до ix прояву; б) можливо лише щентифжувати до початку ix прояву; в) можливо щентиф.кувати та врахувати в процеш фшансово-господарсько' д.яльностц г) можливо щентиф.кувати, врахувати та частково нейтрал.зувати; чинники мжрор.вня, як.: а) можливо щентифжувати; б) можливо щентифжувати та частково враховувати; чинники нанор.вня, як.: а) не можливо щентиф.кувати до початку ix прояву; б) можливо щенти-фжувати та частково враховувати; в) можливо щентифжувати, враховувати i частково керувати.

По-четверте, визначено прюритети внутршшх чинниюв та за допомогою регресшно-кореляцшного анал.зу побудовано та розраховано низку моделей, за якими можливо прогнозувати граничш меж. фшансово' безпеки буд.вельних тдприемств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ

1. Бша О.Г. Фшансове планування i фшансова стабшьшсть тдприемств / О.Г. Бша // Фшанси Укра'ни. — 2007. — №4. — С. 112-118.

2. Васина А.А. Финансовая диагностика и оценка проектов / А.А. Васина — С-Пб.: Питер, 2004. — 448 с.

3. Горячова К.С. Оцшка р1вня фшансово! безпеки тдприемства / К.С. Горячева // Проблеми i перспективи розвитку банювсько! системи Укра'ни: Зб. наук. праць. Т. 10. — Суми: ВВП «Мр1я — 1» ЛТД, УАБС, 2004. — С. 288-295.

46

4. Свдокимов Ф.1. Узагальнююча оцшка фшансово'' складово'' рiвня eK0H0Mi4H0i безпеки тдприемства / Ф.1. Свдокимов, О.В. Mi3iHa, О.О. Бородiна // Екон. прац. ДонНТУ — Серiя eKOHOMi4Ha. — Вип.. 47. — Донецьк: Вид-во ДонНТУ, 2002. — С. 6-12.

5. Жилкина А.Н. Управление финансами. Финансовый анализ предприятия: Учебник. / Жилкина А.Н. — М.: ИНФРА-М, 2007. — 332 с.

6. Кизим М.О. Оцшка i дiагностика фшансово'' стшкоси пiдприeмства: Монографiя. / М.О. Кизим, В.А. Забродський, В.А. Зшченко, Ю.С. Копчак — Харкiв: ИНЖЭК, 2003. — 144 с.

7. Кириченко О.А. Економiчна безпека суб'екпв господарсько'' дiяльностi в умовах глобально'' фшансово'' кризи: моно-графiя / О.А. Кириченко, I.A. Бшоусова, В.С. Сщак. — К.: Дорандо-друк, 2010. — 437 с.

8. Качинський А.Б. Безпека, загрози i ризики: науковi концепцп та математичнi методи / А.Б. Качинський. — К.: 1нсти-тут проблем нащонально'' безпеки, 2004. — 472 с.

9. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. / В.В. Ковалев. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 512 с.

10. Методичн рекомендацп з аналiзу i ощнки фшансового стану тдприемства. Затверджен Центральною стлкою споживчих товариств Укра'ни вiд 28.07.2006. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/ ?code=n0005626-06.

11. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа. / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин — М.: ИНФРА-М, 1995. — 177 с.

12. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа. / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин, Е.В. Негашев — М.: ИНФРА-М, 1995. — 200 с.

13. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будiвельному комплекса / В. Довбенко. // Економжа Укра'ни. — 2006. — №7. — С. 45-47.

14. Економжа будiвництва: тдручник / За ред. О. 1ваншова. — Харюв: Вища школа, 2001. — 584 с.

Стаття надiйшла до редакцп 10 жовтня

47