CC BY
35
Подальшi дослщження n0Tpi6H0 спрямувати на розвиток форм взаемовщносин у системi "пiдприeмство - ДПС".
Л1тература
1. Анкинсон Э. Лекции по экономической теории государственного сектора / Э. Анкин-сон, Дж.Э. Стиглиц. - М. : Изд-во "Аспект Пресс", 1995. - 223 с.
2. Бечко П.К. Податкова система / П.К. Бечко. - К. : Центра навч. лгт-ри, 2006. - 368 с.
3. Бшик М.Д. Податкова система Украши : навч.-метод. поабн. / М.Д. Бшик, 1.А. Золотко. - К. : Изд-во КНЕУ, 2000. - 192 с.
4. Вишневський В. Уход от уплати налогов: теория и практика : монография / В. Виш-невський, А. Веткин. - Донецк : Изд-во ИЭП, 2003. - 228 с.
5. Минцберг Г. Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж.Б. Куинн, С. Гошал : пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. - 688 с.
6. Олшник О.В. Податкова система / О.В. Олшник, 1.В. Фшон. - К. : Центра навч. лгт-ри, 2006. - 368 с.
7. Юрш С.1. Оцшка ефективносп надання шльг з оподаткування / С.1. Юрш, 1.М. Таранов // Фшанси Украши. - 2002. - № 12.
8. Шлях до справжньо!' двомовностг вивчити украшську. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.rb.com.ua/rus/company/publications/6259.
Подольчак Н.Ю., Тимейчук АА. Социально-региональные барьеры развития взаимоотношений между предприятиями и государственной налоговой службы Украины
Предложена модель оценки потерь вследствие существования социально-региональных барьеров развития взаимоотношений между предприятием и Государственной налоговой службой Украины. Приведен практический расчет потерь в процессе коммуникаций работников предприятия и служащих налоговой службы при существовании социально-региональных барьеров. Выделены основные способы снижения и преодоления социально-региональных барьеров.
Ключевые слова: барьеры развития, взаимоотношения, предприятия, Государственная налоговая служба Украины.
Podolchak N. Yu., Tymeychuk A A. Social and regional barriers development of relations between companies and the state tax service Ukraine
The model of evaluation of losses due to the existence of social and regional barriers to the development of relations between the company and the State Tax Service of Ukraine was elaborated. It was presented a practical calculation of losses in the process of communication between employees and officials of tax service because of the existence of social and regional barriers. It was outlined the main ways to reduce and overcome social and regional barriers.
Keywords: barriers to development, relationship, enterprises, the State Tax Service of Ukraine.
УДК 336.71:339.7 Астр. М.В. Рубаха1 - Лыкський НУ м. ¡чана Франка
СВРООБЛ1ГАЦШШ ПОЗИКИ ЯК 1НСТРУМЕНТ МОБ1Л1ЗАЩ1
БОРГОВОГО Ф1НАНСУВАННЯ В1ТЧИЗНЯНИМИ ПВДПРИеМСТВАМИ НА М1ЖНАРОДНОМУ РИНКУ КАП1ТАЛУ
Проаналiзовано можливост виходу вгтчизняних шдприемств реального сектору економжи на свгтовий ринок боргового кашталу шляхом емюи еврообл^ацш. Дослщжено особливосп випуску кредитних нот i нот участ у кредип, переваги та
1 Наук. кер1вник: проф. О.М. Ковалюк, д-р екон. наук
недсшки !х використання суб'ектами господарювання для мобтзаци фiнансового капiталу за кордоном.
Ключовi слова: еврооблжаци, кредитнi ноти, ноти участ у кредитi, SPV-емi-тент, кредитний рейтинг.
Постановка проблеми. В умовах дефщиту фшансових ресурив на нацюнальному фшансовому ринку та необхщносл стимулювання подальшо-го ефективного розвитку тдприемств реального сектору економжи, диверси-фжацп джерел !х фшансування та тдтримання конкурентоспроможносп на внутршньому та зовшшньому товарних ринках, виникае потреба пошуку но-вих джерел мобшзаци фшансового забезпечення суб'екпв тдприемництва. Прюритетним джерелом мобшзацп фшансових ресуршв вггчизняними суб'ектами господарювання за кордоном е фондовий ринок, зокрема його борговий сегмент.
Анал1з останшх досл1джень 1 публжацш. Окрем1 аспекти проблем мобшзаци фшансових ресуршв на м1жнародному фондовому ринку шляхом емгсп еврообл1гацш були предметом наукових пошуюв Б. 1вас1ва, В. Комара, О. Рубана, С. Савельева, В. Фещенка, О. Хмиз та шших. Не вир1шеш рашше частини загально! проблеми. Однак динам1зм економ1чних змш в Украш та свт зумовлюе необхщшсть вивчення нових схем мобшзаци фшансових ре-суршв в1тчизняними суб'ектами господарювання за кордоном.
Метою роботи е дослщження особливостей емгсп еврообл1гацш для залучення фшансування укра!нськими тдприемствами реального сектору економжи на м1жнародному ринку катталу та анал1з переваг та недолтв альтернативних шлях1в виходу в1тчизняних емггенпв на еврообл1гацшний ринок через ем1с1ю кредитних нот 1 нот участ у кредита.
Виклад основного матер1алу. Основним шструментом мобшзаци боргового фшансування на м1жнародному фондовому ринку е еврооблпа-цшш позики. Сврооблпаци - це боргов1 цшш папери, емгговаш на м1жнарод-ному фондовому ринку та деномшоваш у валют, вщмшнш вщ нацюнально! грошово! одинищ краши-емггента. Перевагою еврообл1гацш для емггента е !х розмщення одночасно на кшькох ринках, що розширюе коло потенцшних ш-вестор1в суб'екта господарювання 1, вщповщно, знижуе плату за акумульова-ш фшансов1 ресурси.
Основною метою корпоративних емиенпв, що виходять на ринок еврооблпацшних позик е, насамперед, диверсифжащя джерел залучення фь нансових ресуршв та хеджування валютних ризиюв. Зауважимо, що використання еврообл1гацшного ринку дае змогу тдприемницьким структурам не лише залучити значш обсяги "довших" та дешевших, пор1вняно 1з мобшзова-ними на внутршньому фшансовому ринку, ресуршв, а й отримати додатков1 вигоди вщ конвертаци валютних надходжень в шш1 валюти у випадку спри-ятливого коливання обмшних куршв.
Зазвичай, перед емгс1ею еврооблпацш попередньо визначаеться пере-лж подш, за умови настання яких швестори мають право вимагати погашен-ня зобов'язань до настання встановленого умовами проспекту емгси термшу розрахунку за цими цшними паперами. Такими под1ями, наприклад, може бути реал1защя емггентом значного обсягу актив1в, що перебувають у його
власносп, надання гаранты та поручительств фiнансово-кредитним устано-вам за кредитними договорами трепх oci6 на велию, порiвняно i3 po3MipoM статутного капiталу емггента, суми кошпв.
Варто зазначити, що для виходу на eврооблiгацiйний ринок емтгенту необхiдно мати високий рейтинг, присвоений одним i3 авторитетних свiтових рейтингових агентств (компанп Moody's Investors Service, Standard and Poor's Corporation, Fitch-iBCA). Високий рейтинг корпорацiï е не обов'язковим при розмщенш еврооблiгацiй, проте його наявнють передбачае можливiсть здшснити емiсiю на бiльш вигiдних для позичальника умовах. Окрiм цього, без одержання рейтингу професшш учасники не обслуговуватимуть розмщен-ня, i тшьки у порядку винятку кредитори швестуватимуть фiнансовi ресурси в облiгацiï без присвоеного рейтингу. Зазначимо, що рейтинг корпоративних еврооблшацш не може бути вищим за суверенний рейтинг краши емiтента, ви-нятком е лише випуск цiнних паперiв за умов гарантування погашення зо-бов'язання за еврооблшащями великими фiнансово-кредитними компанiями, у цьому випадку передбачаеться постiйний мошторинг фiнансового стану емь тента та його перюдична контрольна оцiнка обраним рейтинговим агентством.
Як доводить практика, еврооблшацп переважно перебувають в обпу на позабiржовому ринку, емiсiя не шдлягае державному регулюванню, хоча формально умовами випуску часто передбачено ïх реестрацiю однiею iз евро-пейських фондових бiрж. Позабiржова торгiвля дае змогу розширити коло ш-весторiв, адже залучае тих суб'ектiв швестицшного процесу, для яких юну-ють законодавчi обмеження щодо iнвестування в еврообл^ацп компанiй, кот-рi не пройшли процедуру лiстингу, такi обмеження накладет в багатьох европейських крашах для iнвестицiйноï дiяльностi страхових компанш та пенсiйних фондiв [2, с. 368].
Звернемо увагу на те, що вщповщно до ст. 37 Закону "Про щнш папе-ри та фондовий ринок", украшсью емггенти можуть розмiщувати цiннi папе-ри за межами Украши виключно на пiдставi дозволу ДКЦПФР, який ви-даеться за умови проведення державноï реестрацiï випуску цiнних паперiв, допущення цiнних паперiв попереднiх емiсiй суб'екта господарювання до бiр-жових торпв на однiй з украïнських фондових бiрж (про що подаеться вщпо-вiдна довiдка до ДКЦПФР) та вщповщносп кiлькостi цiнних паперiв, яю роз-мiщуються за межами Украши, нормативу, встановленому регулятором вiт-чизняного ринку щнних паперiв (остання вимога стосуеться лише емiсiï ак-цш - частина акцiй, яку емиент мае намiр розмiстити на зовшшньому фiнан-совому ринку не може перевищувати 30 % вiд загального обсягу емiтованих цим суб'ектом господарювання акцш) [1].
Аналiз Рiшення ДКЦПФР "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на об^ акцш або обл^ацш шдприемств украшських емгген-тiв за межами Украïни" вщ 17.10.97 N 36 (iз змшами) дае пiдстави стверджу-вати, що даний нормативно-правовий документ створюе додатковi перешко-ди для виходу вгтчизняних корпорацш на зовнiшнiй фiнансовий ринок [3].
Основними бар'ерами у залученш фшансових ресурсiв на мiжнарод-ному фiнансовому ринку е:
1. Дозвш ДКЦПФР надаeгьcя на обiг цшнж папеpiв yкpаïнcького тд-пpиeмcгва лише за умови, якщо веcь обcяг цiнниx папеpiв додагковоï емiciï pозмiщyeтьcя за межами Укpаïни.
2. Емггент не може pозмiщyвати за межами Украши цiннi папери пеpшоï емгсп, окpiм цього, повинен маги лгсгинг за попеpеднiми випycками цш-нж папеpiв на фондовiй бipжi Украши. Компанп, cтатyтний фонд якиx е меншим за 5 млн грн, не маюгь права pозмiщyвати ем^ю за межами Украши, при цьому cyма емiciï цiнниx папеpiв на зовнiшньомy фшантово-му не може пеpевищyвати cyмy 25 % cтатyтного капiталy пiдпpиeмcтва.
3. Емггент не мае права pозмiщyвати цшш папери за межами Укpаïни за щ-ною, нижчою вiд rieï, що cклалаcя на фондовiй бipжi на теpитоpiï Укра-ïни або на торговельно-шформацшнш ^стем^ га за цшою, нижчою за номiнальнy.
4. Забоpоняeтьcя до кiнця pозмiщення цшнж папеpiв за межами Укpаïни га огримання емiтентом коштiв випycк будь-якж поxiдниx цiнниx папеpiв на цшш папери, яю pозмiщyютьcя за межами Украши.
5. Емггенг повинен дотpимyватиcь вимог валюгного законодавcтва Укpаïни. О^м цього, до 1 липня року, наступного за звггним, емiгенг зо-
бов'язаний направиги до Деpжавноï комГш з цiнниx папеpiв га фондового ринку довщку про cyмy наpаxованиx га пеpеpаxованиx дивiдендiв (вiдcогкiв за облнащями) iноземним iнвеcгоpам y гpивняx га нацiональнiй валют кра-ши, де pозмiщyвалиcя цшш папери.
Залучення eвpооблiгацiйноï позики корпорагивними емiгенгами кла-cично може здiйcнювагиcь за одшею з гpьоx альгеpнагивниx cxем: пряма емiciя eвpооблiгацiй, випycк кpедигниx ног га ног уча^п в кредит. Пряма емiciя eвpооблiгацiй емiгенгом-позичальником найбшьш ефекгивно забезпе-чуе cгвоpення позигивного Тмщжу емiгенга на мiжнаpодномy ринку капиталу - внаcлiдок формування пyблiчноï кpедигноï icгоpiï, емiгенг еврооблнацш в майбугньому огримуе доcгyп до залучення значниx обcягiв фiнанcовиx ре-cypciв на бшьш вигiдниx yмоваx.
Але зпдно з вимогами чинного законодавства, вичизняш cyб'eкги rac-подарювання не маюгь права емiгyваги цшш папери, номшоваш в iноземниx валютаx, гому залучення капiгалy на зовшшньому фiнанcовомy ринку вщбу-ваeгьcя за двома гакими альгернагивними cxемами - випуж ног yчаcгi в кредит (LPN) га кpедигниx ног (CLN), що факгично може буги першим кроком компанп до IPO на зовшшньому ринку капралу в майбугньому. Використан-ня циx ^струмен™ мобiлiзацiï боргового капiгалy е найбшьш опгимальним в yмоваx дефiцигy валютниx кошпв для пiдпpиeмcгва i чаcовиx обмеженняx в акyмyляцiï фiнанcовиx pеcypciв, а гакож дае змогу попередньо створити кредигну icгоpiю i зробиги бренд компанп-позичальника бшьш вщомим œ-ред iноземниx iнвеcгоpiв. Сxемy мобшзацп боргового фiнанcyвання шляxом випycкy ног подано на риа 1.
1. Розташована за кордоном дочГрня cтpyктypа позичальника (SPV-емiтент) випycкаe ноти через банк-андеррайтер (1а), а вггчизняна материжька компанiя виcтyпаe гарантом за такою позикою (1б).
2. Банк-андерайтер pозмiщye ноти cеpед iноземниx iнвеcтоpiв.
3. 1нвестори перераховують кошти на рахунок (SPV) за посередництвом банку-плапжного агента.
4. Банк-платажний агент переказуе отриманi вщ продажу нот грошовi кошти на рахунок дочiрньоl компанп-емггента за мшусом комюй за посеред-ництво.
5. Шсля отримання материнською компашею лщензп НБУ на одержання кредиту вщ нерезидента, SPV-емiтент переказуе грошi на рахунок вгг-чизняно1 материнсько! компанп вiдповiдно до договору кредитування мiж цими пiдприемницькими структурами.
6. Дочiрня компанiя SPV спрямовуе кошти на обслуговування боргу (суму вщсотюв) за кредитними нотами банку-платажному агенту.
7. Пiсля закiнчення терм^ обiгу нот iнвестори пред'являють !х до пога-шення банку-андерайтеру.
8. SPV-емiтент, використовуючи платежi материнсько! компанп за пози-кою, погашуе ноти за посередництвом банку-плапжного агента [4].
5. Основна сума
Позичальник
кредиту
6. % + основна сума богргу за кредитом
SPV-eMiTeHT
15. Гаранты за нот&мм
!а. Ноти
4. Кап im л в!д продажу нот -ком ¡ein посерудникам
6. % за нотами 8. Погашении нот
Банк -гишпжний агент
7. Ноти
Банк андерайтер
3. Кап ¡тал ви продаж> нот
2. Ноти
7, Нотн
6. % 'ja нотами X Погашения нот
[нвестори
Рис. 1. Схема випуску та погашення кредитных нот i нот участг у кредита [4]
В останш роки емiсiя еврообл^ацш стала вагомим джерелом форму-вання фiнансового катталу найбiльших вiтчизняних компанiй (табл.).
Табл. СврообШгацшш позики украшських емипеннив (крш банквських установ)
Назва ем1тента
Агент з розмщення
Обсяг емюп / Валюта розмь щення / купон-на ставка
Тип щнного паперу
Статус
Перюд об1гу
Б1ржа лютингу
Ferrexpo
JP Morgan, UBS, Morgan Stanley
500 000 000 USD / 7.875 %
Гарантова-iii облц^аци
В об1гу
31.03.201107.04.2016
Лондонська ржа
ХХ1 Стол1ття
ING Wholesale Banking
150 000 000 USD /
Купон 7 % до 25.08.08, потм 14 %
LPN
Погашена дотермшо-
23.05.200823.05.2011
ING Wholesale Banking
175 000 000 USD/9 %
Реструк-турована
18.05.2007 -24.11.2014
Люксем-бурзька фон дова бiржа
Агротон
Драгон Капiтал, UBS, ВТБ Каттал
50 000 000 USD / 12.50 %
В об^у
06.07.201114.07.2014
Лондонська ржа
Агрохолдинг Авангард
JP Morgan, Тройка _Диалог_
200 000 000 USD / 10.0 %
В об^у
22.10.201029.10.2015
Лондонська
BofA Merrill Lynch, RBS, UBS
250 000 000 USD / 10.95 %
В об^у
25.03.201130.03.2016
Металургшний комбшат "Азовсталь"
ING и Moscow Na-rodny Bank
175 000 000 USD / 9.125 %
LPN
Погашена
16.02.2006 -28.02.2011
Лондонська
во
ВТБ Лiзинг Украина Органiзатор - VTB Capital Globex Bank; Ronin LLC 789 400 000 USD LIBOR + 10.5 % LPN В обиу 24.11.2009 -18.05.2019 Люксем-бурзька фон-дова бiржа
ДТЕК ING, RBS, Erste Group 500 000 000 USD / 9.50 % LPN В обиу 22.04.201028.04.2015 Позабiржо-вий ринок
Запорiзький автомобшебу-дiвний завод ОАО МДМ-Банк 125 000 000 USD / 9.75 % CLN Погашена 14.12.200621.12.2009 Позабiржо-вий ринок
Iндустрiаль-ний Союз Донбасу ИГ "Ренессанс Ка-штал (Renaissance Securities /Cyprus / Limited) 150 000 000 USD / 9.25 % CLN Дефолт по пога-шенню 23.09.200523.09.2010 Позабiржо-вий ринок
1нтерпайп Украша ABN Amro, ING 200 000 000 USD / 10.25 % LPN В обиу 19.07.200702.08.2017 Лондонська фондова бiржа
Кшвстар Дж.Ес.Ем. Citigroup i DrKW 266 420 000 USD / 10.375 % LPN Погашена 27.07.2004 -17.08.2009 Люксем-бурзька фондова бiржа
Citigroup i Dresdner Bank AG 175 000 000 USD / 7.750 % В обиу 15.04.200515.04.2012
"Концерн Галнафтогаз" Citigroup 50 000 000 USD / 5.0 % CLN В обиу 08.11.2007 -08.11.2012 Позабiржо-вий ринок
Концерн Стирол ING и Moscow Na-rodny Bank 125 000 000 USD / 7.875 % LPN Погашена 04.08.200519.08.2008 Лондонська фондова бiржа
Метшвест Холдинг ВТБ Каттал, BNP Paribas, Credit Suisse, ING, RBS 500 000 000 USD / 10.250 % LPN В обиу 14.05.201020.05.2015 1рландська фондова бiржа
ВТБ Капитал, Credit Suisse, Deutsche Bank, ING, RBS Сбербанк России 750 000 000 USD / 8.75 % Гарантова-ш облнаци В обиу 07.02.201114.02.2018
Мирошвсь-кий хлiбоп-родукт Morgan Stanley & ABN Amro 250 000 000 (9967 000 в обку) USD / 10.25 % LPN В обиу 22.11.200630.11.2011 Лондонська фондова бiржа
Morgan Stanley, UBS, ING Со-менеджер: Ренессанс Капитал 584 767 000 USD / 10.250 % В обиу 22.04.201029.04.2015
Нафтогаз Украши ABN AMRO Bank N.V. 500 000 000 USD / 8.125 % LPN Дефолт по пога-шенню 23.09.200430.09.2009 Люксем-бурзька фондова бiржа
Credit Suisse 1 595 017 000 US / 9,5 % В обиу 05.11.200930.09.2014 1рландська фондова бiржа
Союз-Вiктан ING 70 000 000 USD / 12.5 % CLN Погашена 18.09.200626.03.2008 Позабiржо-вий ринок
ДП "Фшансу-вання шфрас-труктурних проектов" Morgan Stanley 568 000 000 USD / 8.375 % Гарантова-ш облнаци В обиу 29.10.201003.11.2017 1рландська фондова бiржа
Morgan Stanley, ВТБ Капитал 690 000 000 USD / 7.40 % 15.04.201120.04.2018 1рландська фондова бiржа
Фуршет Ренессанс Капитал 75 000 000 USD / 10.50 % CLN Погашена 07.11.200607.11.2009 Позабiржо-вий ринок
Южмаш JP Morgan 107 500 000 USD / 8.00 % LPN Погашена 27.01.2004 -21.01.2009 Люксем-бурзька фондова бiржа
Джерело: склав автор за даними [5].
Привабливгсть еврооблнацшного ринку для вггчизняних суб'екпв гос-подарювання пояснюеться можливiстю залучення позикового фiнансування на тривалi термши (вщ 3 до 10 роюв) та нижчими вiдсотковими ставками по-рiвняно з нацiональним фiнансовим ринком.
Найбiльшу кшькгсть операцiй з розмiщення eврооблiгацiйних позик емггенлв, основна дiяльнiсть яких здшснюеться в Украш, було проведено на Лондонськш та Люксембурзькiй бiржах (рис. 2).
% и Лондон ська ФЬ
■ Люксембурзька ФБ
■ ]рландська ФБ 25 % Позайржовий ринок
Рис. 2. Розподт ктькостг eMiciü еврообтгацш украгнських компанш за бiржами лгстингу (Джерело: побудував автор за даними [5])
Водночас найбiльшi обсяги фшансового катталу було залучено на 1р-ландськiй та Лондонськiй фондових бiржах - 32 та 29 % вщ обсягу всiх ре-сурсiв вiдповiдно (рис. 3).
Рис. 3. Обсяги мобШзованого фшансового капталу шляхом емки еврооблкацш украшськими компаными на мжнародному ринку капталу за б1ржами лктингу
(Джерело: побудував автор за даними [5])
Вщмшносп мiж схемами залучення фшансових pecypciB через випуск кредитних нот i нот участ в кредит полягають у термшах, обсягах фшансу-вання та вимогах до компанп-емиента (SPV). Термш оргашзацп випуску нот yчастi в кредит - 18 тижшв, термш обиу LPN становить 5-10 роюв, обсяги запозичення - 100 млн дол. США та бшьше. Для випуску LPN необхщна на-явнгсть звiтностi компанп-емиента (SPV) за мiжнародними стандартами, а також кредитних рейтинпв вiд одного-двох авторитетних мiжнародних агентств. Компашя-емггент повинна обов'язково пройти due diligence деталь-ну юридичну перевiркy дiяльностi компанп (due diligence).
Процедура Due Diligence - передбачае формування об'ективного уяв-лення про реальний фiнансовий стан об'екта швестування; yd ризики, якi мо-жуть значно попршити фiнансовий стан, оцiнкy ринково! вартостi акцiй об'екта iнвестyвання, аналiз дебггорсько! заборгованостi та активiв, аналiз фь нансових резyльтатiв за попередш перiоди. SPV, що випускае ноти участ в кредитi, повинна також в обов'язковому порядку пройти процедуру лгстингу на однш iз закордонних фондових бiрж.
Схема емгси CLN - Credit Linked Notes - аналопчна схемi залучення боргового фшансування з використанням LPN, але не вимагае повного роз-криття шформацп про компашю; отримання компанiею-емiтентом мiжнарод-ного кредитного рейтингу; надання звггаосп; проходження обов'язкового аудиту фшансово! звггаосп вiдповiдно до мiжнародних вимог за мiжнарод-ними стандартами; обов'язкового due diligence; лгстингу SPV (спещально створюванш компанп) на iноземних бiржах.
СЬК - це борговi цiннi папери, емггентом яких виступае мiжнародний банк з високим кредитним рейтингом. СЬК випускаються на суму кредиту, що видаеться банком-емiтентом компанп-позичальнику.
Фактично фiнансово-кредитна установа, котра емпуе кредитнi ноти (зазвичай, це дочiрнi структури великих захвдних iнвестицiйних банкiв) не бере на себе жодних ризиюв i виступае лише посередником в акумуляцп фь нансових ресурсiв пiдприемством-позичальником. Головнi ризики приймае на себе швестор, що купуе СЬК - виплати за цим борговим шструментом здiйснюе банк-посередник вщповщно до погашення позичальником кредиту, що лежить в основi емюи кредитних нот. Проте варто зазначити, що в разi використання цього шструмента боргового фiнансування можуть передбача-тися додатковi поручительства та гаранта третiх осiб [2, с. 369]. Сума креди-тування становить вщ 30 до 100 млн дол. США, термш випуску - вщ 6 тиж-нiв, термiн до погашення - два (три) роки. СЬК обертаються виключно на по-забiржовому ринку (не потрiбне проведення 1х лiстингу на бiржi).
До переваг оргашзацп випуску СЬК вщносять: швидкiсть реалiзацil проекту iз запозичення кошпв, що дае змогу оперативно вщслщковувати стан фондового ринку та обирати момент емюи, валюту розмiщення, встанов-лювати цiну кредитних нот, орiентуючись на поточну ситуацiю на мiжнарод-ному фiнансовому ринку, також лояльшшими е вимоги до фшансово! звгт-ностi позичальника i розкриття шформацп - навiть порiвняно закрита за свь товими критерiями компашя може залучити ресурси iз мiжнародного фiнан-сового ринку.
Через порiвняно невелику нижню межу залучення капiталу, СЬК як шструмент боргового фiнансування, використовують переважно компанп се-реднiх розмiрiв. Проте вартють ресурсiв, мобiлiзованих шляхом випуску СЬК, вища порiвняно з ЬРК на 0,5 -2 %, а термши використання запозичено-го катталу коротшi. Окрiм цього, кредитнi ноти порiвняно з нотами участi у кредит е не дуже лжвщними, котирування цих iнструментiв на вторинному ринку поновлюеться приблизно раз на мюяць.
Iнвесторiв, готових приймати додатжга ризики, кредитнi ноти приваблю-ють як прибутковютю, що передбачае премю до еврооблiгацiй ж^внянно! кре-дитно! якостi, так i меншим строком обiгу (12-36 мiсяцiв) порiвняно з еврооблша-цiями, що дае змогу знизити середню дюращю валютного боргового портфеля.
Таким чином, еврообл^ацшний ринок дае змогу в умовах обмеженос-т можливостей залучення на нацюнальному фiнансовому ринку необхiдного для нормального функцюнування та ефективно! фшансово-господарсько! дь яльностi обсягу капiталу мобiлiзувати необхщне боргове фiнансування на тривалi термши i за нижчими цiнами порiвняно iз вартiстю банювського кре-дитування та ресурсами вичизняного фондового ринку. Однак доступним цей шструмент фшансування е лише для великих компанш iз структурова-ним бiзнесом i високими кредитними рейтингами.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про щни папери та фондовий ринок": за станом на 30 лист. 2010 р. / Верховна Рада Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi? ш^=348015.
2. Енциклопедичний довщник з iнвестування / за ред. В. Фещенка. - К. : Украшське агентство фiнансового розвиток, 2009. - 594 с.
3. Ршення ДКЦПФР Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на o6ir акцiй або облiгацiй тдприемств украшських емiтентiв за межами Украши вiд 17.10.97 р., № 36. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uazakon.com.ua.
4. Рубан О. Спецпроект "Корпоративш фшанси": Бонд. Свробонд // Украшський дшо-вий тижневик "Контракта". - 2006. - № 50. - 11 грудня. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.archive.kontrakty.ua
5. Украина: Эмиссии долговых бумаг. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. cbonds.info.
Рубаха М.В. Еврооблигационные займы как инструмент мобилизации долгового финансирования отечественными предприятиями на международном рынке капитала
Проанализированы возможности выхода отечественных предприятий на мировой рынок долгового капитала путем эмиссии еврооблигаций. Исследованы особенности выпуска кредитных нот и нот участия в кредите, преимущества и недостатки их использования субъектами ведения хозяйства для мобилизации финансового капитала за рубежом.
Ключевые слова: еврооблигации, кредитные ноты, ноты участия в кредите, SPV-эмитент, кредитный рейтинг.
Rubakha M. V. Eurobond loans as instrument of mobilization of promissory financing by domestic enterprises at the international capital market
Analyzed the possibility of entering the domestic enterprises of the global debt capital markets by issue Eurobonds. Specific features of issue the of credit notes and participate in loan notes, the advantages and disadvantages of their use by business entities to mobilize financial capital abroad.
Keywords: Eurobonds, credit notes, loan participation notes, SPV-issuer, credit rating.
УДК 336.71 Викл. Л.Б. Сшерська - Львшський тститут банкшськог справи
Унверситету банмвсько1 справи НБУ, м. Львiв
ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ БАНК1В ЯК СПОС1Б ПОСИЛЕННЯ ÏX КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ НА Ф1НАНСОВОМУ РИНКУ
Проаналiзовано особливост посилення конкурентних переваг бангав на втиз-няному фшансовому ринку, запропоновано матрицю трансформаци рiвнiв банювсь-ких об'еднань.
Ключовг слова: банк, фшансовий сектор, злиття i поглинання, синергетичний ефект, банювське об'еднання.
Характерною рисою сучасного розвитку свиово1 економжи е значне збшьшення обсягу злитпв та поглинань в банювському секторь Остання хви-ля мiжнародноï консолщацп зумовила зм^ структури мiжнародного бан-ювського бiзнесу.
Результати дослщження рiзних аспекпв природи злитпв та поглинань висвгглеш у працях таких вггчизняних та шоземних науковщв, як Г. Азарен-ковоï, I. Ансоффа, З. Васильченко, I. Лютого, В. Мщенка, С. Науменково^ Т. Смовженко та шших. Проте необхщною е систематизацiя теоретичних напрацювань з проблематики оргашзацп процешв злиття та поглинання в умовах посткризового вщновлення економжи Украïни.
