CC BY
19
Л1тература
1. Стасюк О.М. 1нтегральна оцiнка конкурентоспроможносп репошв Укра!ни / О.М. Ста-сюк, 1.А. Бевз // Економжа i прогнозування : наук.-аналiт. журнал. - 2012. - № 1 - С. 75-86.
2. Должанський 1.З. Конкурентоспроможшсть шдприемства : навч. поабн. / 1.З. Должансь-кий, Т.О. Загорна. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 384 с.
3. Врублевська О.В. Конспект лекцш з економжи природокористування / О.В. Врублевсь-ка. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
4. Дребот 1.О. Тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнi основи функцioнування люогосподарського комплексу / 1.О. Дребот // Агроеколопчний журнал. - 2001. - № 3. - С. 12-17.
5. Бюлетень аналiзу ринку люопродукцп. - К. : ДП "Украшський шформацшно-координа-цiйний центр анашзу ринку люопродукщ!", 2011. - № 1. - 34 с.
6. Постанова Кабшету мiнiстpiв Укра!ни "Про затвердження державно! цшьово! програми "Люи Укра!ни" на 2010-2015 pp." вiд 16.09.2009 р., № 977.
Овчарук В.В. Пути повышения конкурентоспособности региона на основе развития лесохозяйственного производства
Исследованы структура и современное состояние развития лесохозяйственного производства Хмельницкой области, уточнено его влияние на конкурентоспособность региона. Определены направления ее повышения и сформированы меры по увеличению прибыльности деятельности предприятий лесохозяйственного производства региона.
Ключевые слова: конкурентоспособность региона, лесохозяйственное производство, Хмельницкая область.
Ovcharuk V.V. Ways of increasing the region's competitiveness through the development of forestry production
The structure and current status of forest production Khmelnitsky region have been investigated. Its influence on the region's competitiveness has been specified. The ways of its increasing and the measures of profitability of the business of forestry production in the region have been determined.
Keywords: competitiveness of the region, forest production, Khmelnitsky region.
УДК 338.71 Ст. викл. О.Б. О^дач - Льв1вська державна фтансова академiя
ЕВОЛЮЦШШСТЬ УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ -ЗАС1Б ЗБЕРЕЖЕННЯ Ц1Л1СНОСТ1 НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ
Висв^лено теоретичш засади еволюцшност управлшня як цшсного шдходу до аналiзу екож^чних систем, зокрема, нацюнально! економжи в сучасних умовах роз-витку глобалiзацiйних процеав. Запропоновано низку напрямiв розвитку нацюнально! економжи в кризових умовах у рамках еволюцшного шдходу.
Ключовг слова: економiчна система, цтсний шдид, еволюцiйнiсть управлiння, адитившсть, нацiональна економiка, кризовi умови.
Постановка проблеми. Нацюнальна економжа становить складну орга-шчну систему. За своши структурними, оргашзацшними 1 функцюнальними параметрами означена система складаеться з взаемопов'язаних 1 взаемозалеж-них частин, яю, своею чергою, виконують функцп 1з забезпечення 11 життездат-носп та ефективного функцюнування. Окр1м того, будь-яка нацюнальна еконо-мжа волод1е специф1чними рисами 1 характеристиками, що визначаються юто-ричними, нацюнально-культурними традищями, соцюкультурними, пол1тико-культурними та шшими особливостями.
Однак з системного погляду нацюнальш економiки одного типу характеризуются комплексом спшьних для них основоположних принципiв оргашза-цп i функцюнування, зокрема, в частит шновацшно1 дiяльностi. Водночас, важлившою залишаеться проблема управлiння нацiональною економжою як системою з притаманними 1й особливостями внутршньо1 структури та вщнос-но1 автономности що спираеться на внутршню едшсть, самодостатнiсть i неза-лежнiсть вiд оточення.
Анал1з останшх досл1джень, у яких започатковано вир1шеммя проб-леми. Рiзнi аспекти зазначено1 проблематики дослiджували вiтчизнянi i зару-бiжнi науковцi. Значний внесок у розвиток теорп та методологи дослщжень економiчних систем, 1х типолопзацп належить Л. Абалкшу, О. Анань1ну, В. Ба-зилевичу, Л. Бальцеровичу, Г. Башнянину, О. Бузгалшу, Б. Гаврилишину, А. Гальчинському, В. Гейцю, П. Сщенку, В. 1ноземцеву, Ю. Князеву, А. Колга-нову, Я. Корна1, П. Леоненку, Ю. Ольсевичу, В. Савчуку, Дж. Сткшцу, Ю. Ту-рянському, А. Чухну та ш Проте досить обмежена кiлькiсть наукових праць, яю б розглядали проблеми, яю постають перед нацiональними економжами у процесi функцiонування в кризових умовах, з врахуванням основ шновацшно! дiяльностi, як можуть викликати збш у процесах функцiонування нацюнально1 економжи та призвести до порушення 1! цшсносл. Виходячи з цього, досль дження особливостей управлiння нацiональною економжою з позицп значення розвитку шновацшно! дiяльностi в кризових умовах е доцшьними та перспек-тивними на сучасному етапi формування ринкових вщносин в Укра1ш.
Мета досл1джеммя. Визначення базових засад цшсносл нацюнально1 економжи щодо забезпечення 11 розвитку в кризових умовах за еволюцшносп управлшня в системi шновацшно1 дiяльностi.
Виклад основного матер1алу. Наголосимо, що особливо важливе значення мае те, як економжа органiзуегься, структуруеться i функцiонуе за допо-могою вбудованих в не! механiзмiв координацп дш залучених в економiчнi вщ-носини мшьйошв працiвникiв та господарських одиниць, яю виробляють i спо-живають численнi товари та послуги на основi iнновацiйних зрушень.
Водночас економiчна дiяльнiсть здiйснюеться в певному шновацшному середовищi. Будь-яка система, створена з певною метою, зокрема i нацюнальна економiка, потребуе фiнансових ресурсiв та стимулiв 11 реалiзацil, якi отриму-ють iз зовнiшнього середовища. I для нацюнально1 економiки як едино1 систе-ми, i для кожного суб'екта економiчноl дiяльностi видiляють зовшшне i внут-рiшне середовища.
Дослщники видiляють три рiзних, але найтюшшим чином взаемопов'яза-них рiвнi процешв оргашзацп та самооргашзацп нацюнально1 економжи в сис-темi шновацшно1 дiяльностi, якi доповнюють один одного: глобальний, наць ональний (тобто макрорiвень), мiкрорiвень. Пiд першим рiвнем розумiють формування i функцiонування нацюнально1 економжи в 11 вiдносинах зi свиовою економiкою, на макрорiвнi - з суспшьно-полиичною системою держави, на мiкрорiвнi - взаемини мiж рiзними суб'ектами нацюнально1 економiки. Вщпо-вiдно, для нацюнально1 економiки зовнiшнiм середовищем е свиова економiка, а в бшьш широкому сенсi - свiтове сшвтовариство загалом. Вона функцiонуе в
певнiй сусшльно-полггачнш систем^ сформованiй у державi. Для суб'еклв гос-подарсько! дiяльностi, яю функцiонують в рамках нацюнально! економ^, зов-нiшнiм середовищем е як сама нацюнальна економжа, так i суспшьно-полггач-на система держави.
Значущють зовнiшнього середовища стае очевидною, якщо врахувати, що економiчна дiяльнiсть значною мiрою визначаеться фiзичними властивостя-ми матерiальних об'ектiв та рiвнем продуктивносп працi за наявного рiвня на-уково-технiчного прогресу i оргашзацп. I! аналiз дае змогу оцiнити створюва-ний нею стратегiчний клiмат, а також - i прогнозувати та оцшювати породжу-ванi нею можливост i загрози. Водночас необхiдно наголосити, що нацюнальна економiчна система самодостатня в тому сени, що вона становить особливу сферу життедiяльностi людей, вщмшну i незалежну вiд сощально! i полггачно! сфер та здатну функцiонувати автономно, реалiзуючи сво! цш i мiсiю, присто-совуючись до змшних умов середовища.
Загалом економiчна наука концентруе увагу на проблемах стшкост i рiвноважностi та, вщповщно, керованостi економiчноl системи в умовах шнова-цшно! дiяльностi господарюючих структур. Системний тдхвд акцентуе, насам-перед, на умовах збереження цшсносл системи та !! здатност адаптуватися до мшливих умов навколишнього середовища. Основну увагу зосереджують на процесах стабшьносп i впорядкованостi, при цьому не враховують позитивно! значущостi випадковостi, невизначеносп, нелiнiйностi процесiв, що вщбува-ються в суспiльствi, зокрема i в економщ.
На погляд автора, одним з важливих iнновацiйних вiдкриттiв XX ст. стало визнання нестшкосп i нестабiльностi як фундаментальних характеристик свгшбудови, зокрема рiзних сфер суспшьного життя. Це тiею чи шшою мiрою вiрно щодо будь-яко! велико! вщкрито! системи, зокрема i економжи, як свгго-во!, так i ще бiльшою мiрою нацюнально!. Значущють тако! постановки питан-ня стае очевидною, якщо врахувати особливють ринково! економжи, яка поля-гае в тому, що, на вщмшу, наприклад, вiд традицшно! економiки, де все шер-тно, пасивно i де навряд чи може пробити собi дорогу будь-що нове, для не! характерна висока динамiчнiсть, обумовлена як внутршшми, так i зовшшшми факторами.
Оскiльки, як вже зазначалося, нацюнальна економжа являе собою вщ-криту зовшшньому середовищу систему, що знаходиться в процеш постiйного обмiну з ним ресурсами та шформащею, вона не може залишатися незмiнною протягом тривалого часу в умовах активiзацil iнновацiйних процесiв. До того ж в сучасних умовах тдприемства рiзних галузей функцiонують в умовах все зростаючо! динамiчностi, невизначеностi та непередбачуваносп процесiв, якi вiдбуваються у зовшшньому i внутрiшньому середовищi. Сучасна нацюнальна економжа розвиваеться в умовах радикального прискорення i зростаючо! склад-ност умов i параметрiв як зовшшнього, так i внутрiшнього середовища. Додат-ковий iмпульс цим процесам дае глобалiзацiя шформацшно-телекомушка-цiйних технологiй.
За такого стану речей з погляду устху як нацюнально! економiки загалом, так i окремо взятого тдприемства все бшьшого значення набувають проб-
леми управлтня, що забезпечуватимуть 1х розвиток за умов збереження цшю-ностi. Фактором устху стала проблема забезпечення адекватносп оргатза-цiйних форм, господарського мехатзму корпорацiй мiнливостi вимог ринку i сучасного пiдприeмництва пiд впливом шновацшних зрушень. Нацiональна економiка, як економiчна система, становить матерiальну основу життедiяль-ностi i розвитку суспiльства, мае сво1 закономiрностi та логiку функщонування i розвитку.
Зазначимо, що у разi цiлiсного пiдходу властивостi частин (тдсистем) розглядають виключно в ракурс властивостей цiлого. Цiлiсний пiдхiд досль джуе системи, що складаються з взаемоди взаемопов'язаних пiдсистем. Цiлiсне функщонування системи означае взаемосприяння: тдпорядкування вшх 11 час-тин тiй частит (тдсистем^ елементу), яка у тактичнш дiяльнiснiй ситуацп е основною. Функщональний вiдбiр реалiзуеться на блочно-iерархiчному принципi спещалiзащl за зворотним зв'язком iз зовнiшнiм середовищем i визначае досяж-нiсть результату дiяльностi системи.
В умовах пристосування об'екта до звуження середовища (за регреш) можливе вщмирання тих функцiй щлюно1 системи, сприяння яких у цш дiяль-нiснiй ситуацп не затребуване. Наприклад, наприкiнцi 80-х i 90-тих роюв XX ст. пiсля розвалу економiчних взаемозв'язкiв на територп колишнього СРСР в економщ Укра1ни сформувалися сировинш прiоритети (металургiя, вугiльна галузь), причиною яких стали, зокрема, зовшшш чинники (кредитна полiтика МВФ, МБРР, СБРР). Iнновацiйний економiчний потенцiал колишнього ВПК бу-ло пiддано конверсп, отже науковий потенщал науково-дослiдних iнститутiв i навчальних кафедр не використовувався, тому на цей час ця функщя (нащ-ональна наука) за непотрiбнiстю знаходиться на стади вiдмирання. Отже, ^м тактичного реагування на вплив середовища (досягнення результату) необхщ-ною е пiдтримка резервних та розвиток стратепчних функцiй щлюно1 системи, сприяння яким в тактичнiй дiяльностi не затребуване, але вони будуть необхщ-нi пiд час здiйснення стратеги (досягнент цiлi). Стратегiчне цiлепокладання системи реалiзуеться виключно на основi взаемозв'язку мiж активними i тимча-сово таорованими пiдсистемами [1-3]. Тому як системоутворювальний фактор щлюно1 економiчноl системи дощльно розглядати взаемопов'язанiсть [4]. Вщ-повiдно, досягнення функцiонального результату i мети щлюно1 системи буде реалiзовано iнтегрованою до тако1 системи "керувальною пiдсистемою", що ви-конуе функщю органiзатора зв'язкiв.
Цiлiсний метод теорп систем припускае розгляд властивостей частин (тдсистем) виключно в ракурс властивостей щлого. Якщо традицiйним об'ектом структурного та комплексного дослщження в економщ е система, що складаеться з конкуруючих мiж собою пiдсистем, то цЫсний пiдхiд дослiджуе систему, що складаеться з взаемосприятливих взаемопов'язаних тдсистем. За цЫсного тдходу ключовим способом виршення проблеми управлiння нащ-ональною економiкою в умовах мобiльностi факторiв виробництва е створення таких тституцш, якi забезпечували б формування, збереження i пiдтримку не-руйнування нацюнально! економiки в умовах змiн на свиовому ринку. Отже, у
paзi вибоpy нaпpямкy дослiдження необхiдно йти вщ aнaлiзyвaння взaeмозв'яз-кiв до частин, сполyчених цими зв'язками.
За такого pозглядy логiчно пpипyстити, що ключовим iнститyтом, який зaбезпечye цiлiснiсть економжи постiндyстpiaльного типу, тобто оpгaнiзaтоpом зв'язюв мiж частинами нaцiонaльноï економiки, e нaцiонaльнa гpошовa одиниця. Водночас, не можна не визнавати, що оpгaнiзaцiя нaцiонaльноï економiки на пpинципi цшсносл сyпеpечить сyчaснiй моделi глобaлiзaцiï, основою якоï e до-мiнyвaння y свиових фiнaнсaх нaцiонaльноï гpошовоï одинищ однieï кpaïни (до-лap США). У випадку pозвиткy цieï тенденцп кpaïни, що викоpистовyють y своeмy обiгy aмеpикaнський долap, стають частиною (тдсистемою) aмеpикaнсь-коï економiки. Але цшюний пiдхiд, що пеpедбaчae наявнють достaтньоï кшькос-тi нaцiонaльних валют, може стати теоpетичною базою бaгaтополяpного свiтy.
У фiлософiï цiлiсний тдхщ pозpобляeться з чaсiв Apистотеля. Викоpис-тання методологiï цiлiсного спpийняття об^кпв дослiдження, якi хapaктеpи-зyeться тим, що окpемi ознаки об^кта, як не спpиймaються як aктyaльнi, по^и це повиннi iнтегpyвaтися в його цшюний обpaз, пpивело в багатьох сфеpaх знан-ня до видатних досягнень. ^икладами цiлiсного пiдходy в економщ e pоботи К. Mapraa, Дж. Гелбpейтa, концепцiï соцiaльно-економiчних пapaдигм (Г. Менш, К. Фpiмен, Ш. Пеpес, Дж. Дозi), концепцiя технолопчних yклaдiв С. Глaзьeвa, методологiчною основою яких e холiстичний пiдхiд, що вpaховye взaeмозв'язок еволюцiï економiчних суб^кив та iнститyтiв. Пояснення подiй або дш за допомогою визначення ïх мiсця в стpyктypi взaeмозв'язкiв, що хapaктеpи-зye системy як цше, з вiдмовою вiд aбстpaгyвaння i aтомiзмy, названо моделю-ванням CTpy^yp (Wilber С, Harrison R., 1978). Але в ^актищ yпpaвлiння щ кон-цепцiï викоpистовyють недостатньо. С^ава в тiм, що цiлiснiсть, вельми зpозy-мiлa на piвнi aбстpaктного aнaлiзy, фpaгментyeгься, пеpетвоpюючись на феномен висо^ склaдностi y мipy пеpеходy вiд фiлософiï до завдань yпpaвлiння.
Викоpистaння фiлософського визначення цшого i його частин, де цше вистyпae як зв'язок мiж його частинами, дало змогу теоpетикaм мapксизмy обrpyнтyвaти тезy пpо дiaлектичнy eднiсть пpодyктивних сил i виpобничих вщ-носин. Але пiд час pеaлiзaцiï концепцiï мapксизмy в Росiï 6уло застосовано не синтез, а вибip з пapи aльтеpнaтив: aбсолютизaцiя npa^ i пpотистaвлення ïï ка-пiтaлy. Такий пpийом, на погляд aвтоpa, 6ув методологiчною помилкою, адже як aльтеpнaтиви можна pозглядaти лише фaктоpи одного масштабу. А пpaця -це частина катталу, який e цшим, оскiльки, мapксизм pозглядae гpошi як зв'язок, а кaпiтaл цей зв'язок посилк^" [5]. Зaпеpечення катталу як економiчноï кaтегоpiï пpизвело до вщсутносп в yсiх деpжaвaх колишнього СРСР сучасного фiнaнсового pинкy, а зaпеpечення iдеaлiзмy - до вщсутносп iнститyтy штелек-тyaльноï влaсностi. Без iдеaлiстичноï дiaлектики теж не пояснити "ствоpення банками новоï кyпiвельноï сили, що виникae з нiчого", яке, за I. Шyмпетеpом [б], ознaчae емiсiйне кpедитyвaння фyндaментaльноï науки та НДДКР. Це супе-pечить мaтеpiaлiстичномy еволюцiйномy пpинципy Редi "все - з усього", що для економжи може конкpетизyвaтися як кpедит з заощаджень. Водночас ака-демiк В. Maeвський ствеpджye, що фiнaнсyвaння ^^осту iнновaцiй у США
протягом 80-90-х роюв XX в. на 60 % складалося з заощаджень i на 40 % - з кредитно! емгсп [7].
Зазвичай, економютами використовуеться добре вiдома "Загальна теорiя систем", висунута Л. фон Берталанфi [8]. Однак у цш роботi не розкритий той фактор, який з безлiчi компонентiв з безладною взаемодiею органiзовуе "упо-рядковану множину" - систему. Ця обставина, тобто вщсутнють системоутво-рювального фактора, не дае змоги встановити iзоморфнiсть мiж явищами рiзно-го класу i, отже, не може, як вiрно зазначав П.К. Анохiн [9], зробити теорж> Берталанфi дiйсно спшьною. Зазначений дефект обмежуе 11 застосування не тшьки для теорп управлшня, а й, можливо, в економiчнiй науцi загалом.
Основоположником системного тдходу е А. Богданов, який виклав ос-новнi його принципи у пращ "Тектолопя. Загальна органiзацiйна наука" [10]. У цш роботi вперше представлено формулу "цiлого, яке бшьше, нiж проста сума його частин". З ще1 формули випливае неадитившсть системи, яка виникае з причини оргашзацп зв'язкiв, наявнiсть цих зв'язюв створюе новi властивостi щ-лого. Навпаки, руйнування цiлого на фрагменти призводить до знищення зв'язюв - основи властивост щлюносп.
Одне з класичних визначень економiчноl щлюносп, засноване на прос-торово-масштабному фактор^ дане академiком РАН Д. Львовим. "Економiчна цiлiснiсть кра1ни - це, по суп, синошм сильно штегровано1 економiки, де орга-нiзацiя економiчного простору повинна бути неминуче багаторiвневою, що поеднуе регулювання зверху i саморегулювання зсередини" [11]. Однак, на наш погляд, iнтеграцiя як ключове поняття не висувае вимоги специфiчного суспшь-ства, оскiльки нацiональна економжа може бути iнтегрована, зокрема i "дуже сильно", як незначна сировинна частина в iерархiю шшо1 нацюнально1 економь ки, яка в цьому випадку стае цiлим.
Для Укра1ни, що намагаеться iнтегруватися до €С, уточнення значення термiна "економiчна щлюнють" набувае особливо1 актуальностi. У сучасному свiтi нацiональна банкiвська система, як i передбачав Й. Шумпетер у робот "Ка-пiталiзм, соцiалiзм i демократiя", фактично виконуе функцп колишнього Держплану СРСР. Але нацiональна банювська система вiдповiдно до правил, що 1х диктуе Нацiональний банк Укра1ни, здiйснюе виключно функцiю фiнансового посередництва (як дом^вальну функцiю), що постулюеться в середньостроко-вiй програмi Уряду Укра1ни, i не мае за мету створення "нових" грошей. Це по-зицiонуе вiтчизнянi банки як позичальниюв в укра1нсько1 економiки. На додаток до цього политика заборонно-високо1 ставки рефiнансування за гривневими кредитами НБУ створюе вигiднi конкурентш умови для кредитiв у валют центрiв емiсil - нерезидентiв. За таких умов джерелом так званих "довгих" грошей для нащонально1 економжи стають валютнi запозичення, забезпеченням яких е фор-малiзацiя кредитного потенщалу укра1нсько1 економiки на захiдних ринках.
Не менш важливим е аспект позитивно1 адитивностi цiлiсноl системи. У разi цiлiсного пiдходу поняття адитивносп, використовуване в абстрактнiй мо-делi Ерроу - Дебре - Маккензi [12], не застосовують до аналiзу реально1 еконо-мiчноl дiйсностi, основою яко1 е економiчнi взаемозв'язки.
Економiчний сенс позитивно! адитивносп вдало сформулював Бенджамен Клейн: "Наймаш працiвники приходять i йдуть, але органiзацiя збер^ае пам'ять про минулий досвiд i знання про те, як зробити щось найкращим чином. Ця оргашзащя втiлена в людському капiталi, але в певному сенсi вона е щось бшьше, нiж сума сво!х елементiв" [7, С. 331]. Проте захщними вченими це пи-тання знову ставиться на порядок денний [13]. Зокрема, проблема пошуку при-роди позитивно! неадитивносп, в ру^ яко! знаходиться завдання сталого шно-вацiйного розвитку цЫсно! системи, стосовно окремого тдприемства сфор-мульована представником еволюцшно! школи О. Вiльямсоном в передмовi до видання роботи Коуза "Природа фiрми". Серед "завдань, що стоять на порядку денному", вш вщзначае, необхiднiсть виявити аспекти, за якими "дшове тд-приемство як едине цше вiдрiзняеться вiд суми сво!х частин i перевершуе цю суму, i вказати причини цього явища" [13].
Визначальним постае завдання пошуку пiдходiв щодо формування системи управлшня, яка забезпечувала б позитивну неадитивнiсть не тiльки на мш-рорiвнi, а й макрорiвнi, для нацюнально! економiки загалом. Методолопчно цьому можуть сприяти науковi розробки вже згадуваного А. Богданова, який, дослщжуючи природу позитивно! неадитивностi, визначивши, що "цiле - це щось бшьше, шж проста сума його частин, яке стае таким не (тшьки) тому, що в ньому створюються "з нiчого" новi активносп, а (ще) i тому, що його наявш активностi поеднуються бшьш успiшно, нiж тi, що чинять !м опiр" [14].
На наш погляд, конкретизацiя саме цього ютотного висновку в теорп управлшня дасть змогу розглядати технологи (як активносп агентiв) та шституцп (як протидп середовища) в !х дiалектичному взаемозв'язку.
Висновки. Цiлiсний метод теорп економiчних систем передбачае роз-гляд властивостей частин (пiдсистем) виключно у ракурс властивостей цiлого.
Залучення еволюцшно! теорп, яка визнае еволюцшний розвиток кожно! з тдсистем i потребу формування адекватного щодо стадп розвитку ще! пiдсис-теми механiзму управлшня, дае змогу сформувати окремi науково-методичш положення стосовно забезпечення цiлiсностi нацюнально! економiки та управ-лiнських механiзмiв !! розвитку в умовах активiзацil iнновацiйноl дiяльностi господарських структур. У цьому контексп нацiональна економiка, яка, власти-во бiльшi, е не просто сумою ринково! i сощально! частин (пiдсистем), може бути синтезована як цЫсна система, котру становлять соцiально-економiчнi пiд-системи та шституцп, що знаходяться у взаемодоповнювальних зв'язках.
Управлiння нацiональною економiкою як таким цшим, повинно здiйснюватися шляхом адекватного використання як мшмум двох протилежно спрямованих сил: економiчних активностей шдприемств i вiдповiдних соцiаль-них шституцш, якi чинять опiр, вщповщно до стадiй !х еволюцiйного розвитку та врахування потреб !хньо! шновацшно! дiяльностi. Саме при цьому буде змь нюватися траекторiя руху з подальшим здiйсненням iнновацiйних структурних зрушень, сприятимуть формуванню нового, впорядкованого, бiльш орга-
нiзованого рiвноважного стану економiчноl системи - нацiональноl економжи.
Л1тература
1. Жариков О.Н. Системный подход к управлению / О.Н. Жариков, В.И. Королевская, С.Н. Хохлов. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 62 с.
2. Клиланд Д. Системный анализ и целевое управление / Д. Клиланд, В. Кинг. - М. : Изд-во "Советское радио", 1974. - 280 с.
3. Мильнер Б. Системный подход к организации управления / Б. Мильнер. - М. : Изд-во "Экономика", 1983. - 224 с.
4. Мочерний С.В. Методолопя екож^чного дослщження / С.В. Мочерний. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2001. - 416 с.
5. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия / Й. Шумпетер. - М. : Изд-во "Экономика", 1995. - 540 с.
6. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1982. - 455 с.
7. Маевский В.И. Пора вернуться к эволюции / В.И. Маевский // Эксперт. - 2000. - № 38. -С. 26-29.
8. Берталанфи Л. Общая теория систем - критический обзор / Л. фон Берталанфи // Системные исследования: ежегодник. - М. : Изд-во "Мир", 1969. - С. 23-95.
9. Анохин П.К. Теория функциональной системы / П.К. Анохин // Успехи физиологических наук. - 1970. - Т. 1. - С. 19-54.
10. Богданов А.А. Тектология (всеобщая организационная наука) / А.А. Богданов. - М. : Изд-во "Финансы", 2003. - 200 с.
11. Львов Д.С. Путь в ХХ1 век: Стратегические проблемы и перспективы российской экономики / Д.С. Львов. - М. : Изд-во "Экономика", 2003. - 150 с.
12. Ланкастер К. Математическая экономика / К. Ланкастер. - М. : Изд-во "Советское радио", 1972. - 430 с.
13. Маевский В.И. Тектология Богданова и теория экономической эволюции / В.И. Маев-ский / Материалы конференции. - М. : Published in "Just", 2003 - С. 24-28.
14. Уильямсон У.И. Введение / У.И. Уильямсон // У кн. Р. Коуза. Природа фирмы. - М. : Изд-во "Дело", 2001. - С. 11-32.
15. Базилевич В.Д. Екож^чна теорiя: полггекож^я : тдручник / В.Д. Базилевич. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2006. - 581 с.
16. Башнянин Г.1. Регулювання економiчних систем i його типи / Г.1. Башнянин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.2. - С. 135-142.
Осидач О.Б. Еволюционность управления инновационной деятельностью - средство сохранения целостности национальной экономики в кризисных условиях
Отражены теоретические принципы эволюционности управления как целостного подхода к анализу экономических систем, в частности, национальной экономики в современных условиях развития глобализационных процессов. Предложен ряд направлений развития национальной экономики в кризисных условиях в рамках эволюционного подхода.
Ключевые слова: экономическая система, целостный подход, эволюционность управления, аддитивность, национальная экономика, кризисные условия.
Osidach O.B. Evolutionary managing of innovative activity as a means of maintaining the integrity of the national economy in times of crisis
In the article the theoretical foundations of the evolutionary management as a holistic approach to the analysis of economic systems, including the national economy in contemporary conditions of globalization processes are investigated. A number of areas of the development the national economy in crisis situations within the evolutionary approach are proposed.
Keywords: economic system, holistic approach, evolutionary management, additivity, national economy, crisis conditions.
