CC BY
21
on and it has been shown the point of view of the author on the problems of the enterprise's economic security and it's threats. It is set that essence of concept "economic security of enterprise" determines the not process of fight against the phenomena, certain as threats, but providing of achievement of purpose by an enterprise by support of the mode of him normal functioning. Essence of concept "economic security of enterprise" determines the not process of fight against the phenomena, certain as threats, but providing of achievement of purpose by an enterprise by support of the mode of him normal functioning.
УДК 310.101.541 Астр. М.1. Пирч1 - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЕВОЛЮЦ1Я АНТИЦИКЛ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ В РОЗВИНЕНИХ РИНКОВИХ ЕКОНОМ1КАХ
Простежено еволющю фюкально1 та монетарно1 пол^ики згладжування змш дшово"1 активносп в XX - поч. XXI ст. Виявлено, що змша стратегий антици^чно1 пол^ики держави визначасться економiчними умовами та розвитком економiчноi те-орп. У ринкових економiчних системах спостер^аеться тенденщя до вщмови вщ ак-тивно"1 дискрецшно1 пол^ики та прийняття певних правил, що обмежують дiяльнiсть центральних банкiв та урядiв. Встановлено, що еволющя монетарно1 i фюкально1 по-лiтики згладжування економiчних змш пройшла певнi етапи вiд тдходу невтручання держави в економiку до активно1 дискрецшно1 полiтики, а тзшше - до визначення певних правил, що обмежують дiяльнiсть центральних банюв та урядiв.
Ключов1 слова: змши дшово"1 активностi, монетарна i фюкальна антициклiчна полiтика.
Для ринковоi економiчноi системи характеры цикшчш коливання за-гальноi економiчноi активностi, що зазвичай негативно вщображаються на добробутi населення. Тому актуальним питанням економiчноi теорп е макро-економiчна полiтика держави, спрямована на згладжування цикшчних коли-вань в економiцi та протидш 1'х негативним соцiальним наслiдкам. У сучас-нiй економiчнiй теорii точаться безперервш дебати щодо доцiльностi та ефек-тивностi застосування рiзних видiв та iнструментiв антициклiчноi полiтики держави та 1'х координацii. Простежимо еволюцiю макроекономiчноi полiти-ки згладжування економiчних коливань у розвинених ринкових економiчних системах у ХХ - поч. ХХ1 ст.
Упродовж ХХ ст. у промислово розвинених крашах державш дiячi на рiзних iсторичних етапах вщдавали бiльшу перевагу одним або шшим цiлям та iнструментам регулювання економжи. При цьому змiна стратеги макро-економiчноi полiтики визначалася не лише економiчними умовами, але й ево-люцiею економiчноi теорii. Так, на початку XX ст. в економiчнiй наущ та по-лггищ бiльшостi промислово розвинених кра1'н домшував пiдхiд неокласикiв, вiдповiдно до якого дiя ринкових механiзмiв може автоматично вщновлюва-ти рiвновагу економiчноi системи.
Проте шсля Велико!' депресii 1929-1931 рр. серед учених та державних дiячiв запанувала iдея про необхщшсть активного втручання уряду в еконо-мiку з метою регулювання коливань обсягу виробництва, безробггтя та ш-фляцii. Вiдповiдно до кейнсiанськоi економiчноi доктрини, що стала попу-
1 Наук. KepiBHm: доц. 1.В. Грабинська, канд. екон. наук - Львiвський НУ îm. 1вана Франка
Науковий вкник НЛТУ УкраГни. - 2G1G. - Вип. 2G.3
ляpною шсля II Св. вiйни, для зглaджувaння коливaнь дiловоï aктивностi до-цшьно здiйснювaти коpоткостpокове втpучaння деpжaви в економжу з метою pегулювaння сукупного попиту (шдхщ "точного нaлaштувaння" економжи).
Зaувaжимо, що в 1950-х pp. метою полггики попиту в бaгaтьох ^a-i^ax, зокpемa у США, було пiдтpимaння обсягу виpобництвa m близькому до потенцiйного piвня тa недопущення зpостaння iнфляцiï [V]. Тaкий пiдxiд 6a-зувaвся нa пеpеконaннi пpо обмеженi виpобничi потужностi господapськоï системи в цей чaс тa пpо негaтивнi нaслiдки iнфляцiï для економши. Як тасль док, у 1950-х pp. шфлящя булa низькою, a економiчнi спaди, хоч i вiдбувaли-ся чaсто, були помipними.
Уже в 1960-70-х pp. як монетapнa, тaк i фiскaльнa полггики г.ктивно спpямовувaлися нa стимулювaння i пiдтpимку швидкого економiчного зpос-тaння. Ha змшу куpсу економiчноï политики нa почaтку 1960-х pp. вплинули погляди економю^в пpо знaчнi виpобничi потужност економiчноï системи США тa шших pозвинутиx кpaïн i ^о iснувaння довгостpокового "ком^ом^ су" мГж шфлящею тa безpобiгтям, який вiдобpaжaвся кpивою Фiлiпсa [3]. Це ознaчaло, що з допомогою експaнсивноï мaкpоекономiчноï пол^ики можнa тpивaлий чaс зменшувaти безpобiття, водночaс утpимуючи темп шфляци нa низькому piвнi. Тому економюти пеpестaли pобити нaголос нa шфляцшнш стaбiльностi.
У 1970-х pp. економiчнa полiтикa в бaгaтьоx пpомислово pозвинутиx кpaïнax булa непослiдовною, чaсто некоpектною, що пpизвело до дестaбiлiзa-ци економiчниx систем у цих кpaïнax: посилення волaтильностi обсягу ви-pобництвa, швидкого зpостaння шфляци тa деpжaвниx боpгiв. Як зaувaжуe Б. Беpнaнке, нaдто експaнсивнa монетapнa полiтикa в дpугiй пол. 60-х тa в 70-х pp., що пpизвелa до ствоpення зaгaльного шфляцшного сеpедовищa тa дуже нестaбiльниx шфляцшних очiкувaнь, спpиялa зpостaнню нaфтовиx щн i ю-тотно поглиблювaлa ххнш вплив m економiку [1].
Вaди дискpецiйноï мaкpоекономiчноï пол^ики, зокpемa, пов,язaнi з певними чaсовими лaгaми у пpоцесi ïï фоpмувaннi тa pеaлiзaцiï. Окpiм цього, пpедстaвники полГтичних кш не зaвжди дшть нa коpисть суспшьних iнтеpе-Ыв. Haтомiсть вони чaсто лобдають iнтеpеси певних гpуп чи здшснюють неп-pодуктивнi деpжaвнi видaтки [10]. Досвщ бaгaтьоx кpaïн, скaжiмо, погазуе, що уpяди схильш до утвоpення дефiцитiв нaвiть в умовax спpиятливоï еконо-мГчно1' кон,юнктуpи, що чaсто пpизводить до дестaбiлiзaцiï економiки.
Зaувaжимо, що pозвиток економiчноï теоpiï зшчною мipою вплинув нa pозумiння pолi aнтициклiчноï пол^ики деpжaви. Тaк, Р. Бappоу, втaновив-ши в 19V4 p. piвновaгу Рiкapдо, зaпеpечувaв будь-яку стaбiлiзуючу pоль зaxо-дГВ дис^е^йно!" фiскaльноï пол^ики [2]. Пpоблемa чaсовоï непослiдовностi, виявленa Ф. Kiдлендом i Е. ^е^оттом у 19VV p., поpодилa сумшви щодо ефективностi економiчноï пол^ики зaгaлом [5]. Вщповщно до нового тpaкту-вaння кpивоï Фiлiпсa М. Фpiдменом тa Е. Фелпсом, е^шнст^ економiчнa полiтикa в довгостpоковому пеpiодi пpизводить лише до вишо шфляци, aле не OTp^e зменшенню безpобiття нижче пpиpодного piвня [6].
Згaдaнi вище обстaвини пpизвели до вщмови вгд тдходу "точного ш-лaштувaння" економiки з допомогою a^m^i' дискpецiйноï пол^ики деpжa-
ви. Натомють виникла необхiднiсть обмежувати заходи eKOHOMi4HOi полiтики певними правилами. Зокрема, прихильниками чггких правил eKOHOMi4HOi по-лггики були консервативнi економiсти. Так, М. Фрщмен закликав центральнi банки дотримуватися правила шдтримання фiксованого темпу зростання про-позици грошей.
У зв'язку з посиленням хвилювань з приводу зростання шфляци та ii негативного впливу на загальну дiлову актившсть, центральнi банки у деяких промислово розвинених кра'нах, зокрема у США, Канад^ Великобритании Нiмеччинi та Швейцари, у 1970-х рр. прийняли концепцда монетарного тар-гетування. Основними елементами дано'' концепци були: використання ш-формаци про динамiку монетарних агрега^в пiд час формування монетарно'' полггики; оголошення цiльових значень для монетарних показниюв; певний механiзм вiдповiдальностi банку за те, щоб не допускати систематичних ю-тотних вiдхилень вщ визначених монетарних цiлей [6].
Застосування ще1 монетарно'' стратеги було доволi успiшним у Швейцари та Нiмеччинi, тодi як вщповщний досвiд центральних банкiв США, Ка-нади та Великобритани виявився не особливо вдалим. У США, скажiмо, до-сягнення цiльових показникiв зростання монетарних агрега^в на практицi не було прюритетним завданням Федерально'' резервно'' системи. Натомють перевага вщдавалася зниженню безробiгтя, пiдтриманню стабiльностi валютного курсу та фшансового ринку.
У Шмеччит та Швейцари монетарне таргетування було дуже гнучким (приклад так званого "прагматичного монетаризму"). Особливостями i голов-ними причинами устху монетарного таргетування в цих кра'нах були прозо-рiсть дiяльностi центральних банюв, активна перiодична комунiкацiя з гро-мадськiстю та велика довiра громадян до дiяльностi банку. Зауважимо, що таю умови зазвичай не е характерними для бшьшосл кра'н. До того ж, корот-костроковий зв'язок мiж пропозицiею грошей i номiнальним доходом, як ви-явилося, був дуже нестабшьним. Тому темп зростання грошово'' маси загалом не був добрим орiентиром для формування монетарное' полiтики.
З початку 1980-х рр., зважаючи на економiчнi умови та змши науково'' концепци, монетарна пол^ика у США та в шших ринкових економшах була спрямована на активну стабшзацш шфляци. Так, центральш банки в низцi промислово розвинутих кра'н у 1990-х рр. прийняли стратегш iнфляцiйного таргетування. Зокрема, вперше цю стратегiю було прийнято в Новш Зеланди в 1990 р., а шзшше - в Канадi (1991 р.), Великобритани (1992 р.) та шших крашах.
Основними положеннями ще1 стратеги центральних банкiв е: 1) пуб-лiчне оголошення середньотермшових цiльових показникiв шфляци; 2) виз-начення цшово'' стабiльностi як головно'' довготермшово'' цiлi монетарно'' политики; 3) використання шформаци про динамжу багатьох макроекономiчних показникiв шд час формування монетарно'' полiтики; 4) посилення прозорост монетарно'' полiтики через комушкаци з громадськiстю i ринками щодо зап-ланованих заходiв центрального банку; 5) тдвищення вiдповiдальностi банку за досягнення визначених шфляцшних цшей [6, с. 10]. Варто зауважити, що шфляцшне таргетування не е жорстким правилом. Центральш банки змушеш
Науковий iticiniK НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
збалансовувати завдання щново1 стабшьност з необхщшстю обмежувати економ1чш спади.
У 1992 р. економют У. Тейлор запропонував просте i практичне правило монетарно1 полiтики, вiдповiдно до якого центральний банк повинен пiдвищувати процентну ставку, коли шфлящя перевищуе цiльове значення або коли виробництво перевищуе потенцшний рiвень [9]. При цьому при зростанш iнфляцiï вiдсоткову ставку слщ пiдвишувати бiльш, нiж пропор-цшно (так званий принцип Тейлора). Так, вщповщно до правила Тейлора, центральний банк повинен дiяти "проти виру", тобто вживати заходи стри-мувальноï монетарноï полiтики вже на фазi пiднесення, для того щоб уникну-ти надмiрного перегрiву економiки. Правило Тейлора усшшно використову-валось в багатьох крашах.
Останнi два десяташття XX ст. часто називають епохою "Великоï мо-дерацiï", оскiльки економiчнi коливання в краïнах Великоï Омки характери-зувалися в цей час меншою волатильнiстю, нiж у попередньому десятилгт. Низка економiстiв схиляються до думки, що саме покращення монетарно!' политики, тобто ïï спрямовашсть на зниження рiвня та забезпечення стабшьнос-тi iнфляцiï значною мiрою сприяло зниженню волатильностi виробництва в цих крашах [10].
Щкавим з точки зору комплексност пiдходу до формування монетар-ноï полiтики видаеться практика Свропейського Центрального банку (СЦБ). У 2003 р. СЦБ затвердив так звану стратегш "двох стовшв" - економiчного та монетарного [4]. Так, економiчна стратегiя передбачае аналiз немонетар-них чинникiв змiни щн, динамiки iндикаторiв розвитку реальноï економжи та фiнансового сектору, структури сукупного попиту, витрат на ринку робочоï сили, фiскальноï полiтики, зовнiшнiх збурень та ш.
Окрiм цього, СЦБ прийняв концепщю базового значення для зростан-ня широкого агрегату М3. При цьому важливе значення мае також динамша iнших монетарних показниюв. Так, СЦБ надае важливу роль грошам при здшсненш монетарноï политики, водночас беручи до уваги всю наявну шфор-мацiю про поточш та майбутнi економiчнi умови. При цьому банк нама-гаеться узгоджувати свою короткострокову политику з довгостроковою моне-тарною стратегiею.
В умовах розвитку свiтовоï фiнансовоï системи на особливу увагу зас-луговують процеси утворення фшансових бульбашок на св^ових ринках щн-них паперiв, що мають негативний вплив на реальну дiлову активнiсть. Трива-лий час вважалося, що монетарна полiтика повинна виконувати виключно па-сивну роль у перюд утворення фiнансових бульбашок, а саме - наповнювати економжу лiквiднiстю вже пiсля вибуху бульбашки, щоб уникнути економiч-ного спаду чи послабити його негативш наслщки [4, с. 14]. Проте досвщ свгто-воï фiнансово-економiчноï кризи 2007-2009 рр. показуе, що варто посилити роль монетарноï пол^ики вже в перюд утворення фшансових дисбаланЫв.
Державш дiячi повиннi пильно стежити за шдикаторами фiнансового стану економiки та вщповщно реагувати у випадку появи ознак ïï фiнансовоï слабкостi i посилення макрофшансових ризикiв. Зокрема, варто придшити
бiльшу увагу динамщ iндикаторiв грошово-кредитного ринку та дослщжува-ти обгрунтовашсть рiзкого зростання вартост активiв.
Поряд з правилами монетарно! полiтики, у багатьох крашах визначено також певш правила, що ^ею чи iншою мiрою обмежують дискрецшну фю-кальну полiтику урядiв [10, с. 73-74]:
1) правила багатор1чних обмежень державних видатюв (Нщерланди, Нова Зеланд1я, Швещя, США та Великобритатя);
2) правила обмежень бюджетного дефщиту (Швейцар1я, Чит, Бразитя, Великобритатя, кра!ни Свроиейського Союзу).
3) боргов1 правила, що визначають певну допустиму межу державно! за-боргованост (Великобритатя, кра!ни GC).
Зауважимо, що в умовах свггово! фшансово-економiчно! кризи 20072009 рр. уряди в багатьох крашах активно вживали заходiв дискрецшно! фю-кально! полiтики, затвердивши пакети стимулювання економши та шдтримки фiнансового сектору. Як наслiдок, визначеш рекомендованi межi державних видаткiв часто перевищувались. Погоджуемося з думкою Ч. Виплоша про те, що фюкальна полiтика повинна забезпечувати бюджетну дисциплшу в дов-готривалому перiодi та водночас бути гнучкою при регулюванш коливань дь лово! активностi в короткостроковому перiодi [10].
Отже, змша стратегiй антицикшчно! полiтики держави у розвинених ринкових економжах визначаеться господарськими умовами, а також розвит-ком економiчно! теорн. Так, еволюцiя монетарно! i фюкально! полiтики згладжування економiчних коливань пройшла певнi етапи вщ пiдходу невтручан-ня держави в економжу, до активно! дискрецшно! полiтики, а пiзнiше - до визначення певних правил, що обмежують дiяльнiсть центральних банюв та урядiв. На сучасному етапi центральнi банки в багатьох розвинутих кра!нах використовують стратегш гнучкого iнфляцiйного таргетування, а уряди дь ють вiдповiдно до правил, що обмежують зростання дефщш!в бюджету та на-копичення державних борпв. Подальшого дослiдження потребують ефектив-нiсть i координацiя рiзних видiв та iнструментiв антициклiчно! полiтики держави в умовах глобалiзацi! та швидкого розвитку свiтово! фiнансово! системи.
Лггература
1. A Perspective on Inflation Targeting // Remarks by Governor Ben S. Bernanke. - The Annual Washington Policy Conference of the National Association of Business Economists, Washington, D.C. - March 25, 2003. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.federalreser-ve.gov/Boarddocs/Speeches/2003/20030325/default.htm >.
2. Barro R. Unanticipated Money Growth and Unemployment in the United States // American Economic Review. - March 1977. - vol. 67. - Р. 101-115.
3. Granato J. The Role of Policymakers in Business Cycle Fluctuations / J. Granato, M. Sunny Wong. - Cambridge University Press. - 2006. - 290 p.
4. Issing O. In search of monetary stability: the evolution of monetary policy // BIS WP. -March, 2009. - No. 273. - 24 p.
5. Kydland F. Rules Rather Than Discretion: The Inconsistency of Optimal Plans / F. Kyd-land, E. Prescott // Journal of Political Economy. - June 1977. - vol. 85. - Р. 473-492.
6. Mishkin F. From Monetary Targeting To Inflation Targeting: Lessons From the Industrialized Countries // Prepared for the Bank of Mexico Conference "Stabilization and Monetary Policy: The International Experience". - January, 2000. - 39 p.
7. Romer Ch. The Evolution of Economic Understanding and Postwar Stabilization Policy / Ch. Romer, D. Romer // Proceedings, Federal Reserve Bank of Kansas City. - 2002. - Р. 11-78.
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
8. Summers P. What Caused The Great Moderation? Some Cross-Country Evidence // Federal Reserve Bank of Kansas City Economic Review. - 2005. - Issue QIII. - Р. 5-32.
9. Taylor J. Discretion Versus Policy Rules in Practice // Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy. - December 1993. - Vol. 39. - Р. 195-214.
10. Wyplosz Ch. Fiscal Policy: Institutions Versus Rules // National Institute Economic Review. - January, 2005. - No. 191. - 84 p. - Р. 73-74.
Пирч М.И. Эволюция антициклической политики государства в развитых рыночных экономиках
Рассмотрена эволюция фискальной и монетарной политики сглаживания колебаний деловой активности в XX - нач. XXI века. Обнаружено, что изменение стратегий антициклической политики государства определяется экономическими условиями и развитием экономической теории. В рыночных экономических системах наблюдается тенденция к отказу от активной дискреционной политики и принятия определенных правил, которые ограничивают деятельность центральных банков и правительств. Установлено, что эволюция монетарной и фискальной политики сглаживания экономических колебаний прошла определенные этапы от подхода невмешательства государства в экономику, к активной дискреционной политике, а позже - к определению правил, которые ограничивают деятельность центральных банков и правительств.
Ключевые слова: колебание деловой активности, монетарная и фискальная антициклическая политика.
Pyrch M.I. Evolution of the antycyclical policy in the developed market economies
This article deals with the evolution of fiscal and monetary antycyclical policies in the developed market economies in the XX - beg. XXI centuries. It has been revealed, that macroeconomic antycyclical policy strategies change according to the economic conditions and the development of economic theory. A tendency of refusing an active discretional fiscal and monetary policies and acceptance of some policy rules is observed in the market economic systems. Evolution of monetar and fiscal policy of smoothing of economic vibrations passed the certain stages from approach of non-interference of the state in an economy, to the active discretionary policy, and later - to determination of set rules which limit activity of central banks and governments.
Keywords: economic fluctuations, fiscal and monetary antycyclical policy.
УДК 658.15 Доц. В.Й. Плиса, канд. екон. наук;
доц. З.П. Плиса, канд. екон. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка
АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛ1ННЯ ДШЛЬШСТЮ СТРАХОВИКА
Запропоновано методичш рекомендацп щодо формування та реалiзацii посль довност антикризового управлшня страховиком. Виявлено основш напрямки здшснення ефективних антикризових програм вщповщно до положения страховика в матриц кризових сташв. Встановлено, що заходи антикризового розвитку прире-чеш на невдачу, якщо становище страховика вщповщае нижнш правш частиш матрица Тобто, адекватшсть, комплексшсть та необхщну гнучкють системи управлшня страховою оргашзащею в умовах перехщно}.' економши забезпечуе запровадження антикризового управлшня.
Ключов1 слова: страховик, антикризове управлшня, кризовий стан, кризовi зо-ни, антикризовi заходи.
Сучасним шструментом управлшня розвитком оргашзаци в умовах зростання кризових змш у зовшшньому середовишд та пов'язашй з цим не-визначеносп е методолопя антикризового управлшня.
