CC BY
347
возможность использования результатов для четкого организационного представления системы внутреннего контроля и формирования структуры и качества информации о финансово-хозяйственном состоянии, которая соответствует специфическим целям и потребностям управленческого учета конкретного объекта управления.
Ключевые слова: внутрихозяйственный контроль, внутренний контроль, научная методология, методологическая модель, технология, особенности, фазы цикла, методы, способы, приемы.
Aleksieyeva N.Yu. Methodological model of intraeconomic control: the case of the enterprises of retail trade
In article investigated methodological aspects of intraeconomic control at the enterprises of retail trade taking into account the system approach. The author shows possibility use of results for accurate organizational representation of system of internal control and formation of structure and quality of the information about a financial and economic condition which corresponds to the specific purposes and requirements of the administrative account of concrete object of management.
Keywords: intraeconomic control; control; internal control, scientific methodology, methodological model, technology, especially, phase of the cycle, techniques, methods, techniques.
УДК336.748(477) Доц. С.М. Андрущак, канд. екон. наук;
магктр В. С. Хар - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ТРАНСМ1С1ЙНИЙ МЕХАН1ЗМ ГРОШОВО-КРЕДИТНО1
ПОЛ1ТИКИ В УКРА1Н1
Проаналiзовано сутнють та мехашзм монетарно'1' трансмюп центрального банку, розглянуто структуру трансмiсiйного мехашзму низки европейських краш та фактори, як1 перешкоджають ефективному його функцюнуванню в Укрш'ш. Запро-поновано напрями удосконалення в1тчизняного передавального мехашзму грошово-кредитно'1' пол1тики (ГКП).
Ключов1 слова: шфлящя, центральний банк, грошово-кредитна полггика, тран-смiсiйний мехашзм, канали трансмiсiйного мехашзму, шфляцшне таргетування.
Постановка проблеми. Важливою умовою переходу Украши до режиму шфляцшного таргетування е наявшсть у Центрального банку (ЦБ) некого бачення, як впливае на реальний сектор економжи грошово-кредитна по-л1тика. Завдяки цьому можна визначити, який шструментарш доцшьшше зас-тосувати в тш чи шшш ситуаци, з яким часовим лагом заходи ЦБ позначають-ся на макроеконом1чних показниках, 1 наскшьки вони будуть ефективними.
У крашах, що розвиваються, вплив монетарноi полггики на економжу характеризуеться бшьшою невизначешстю, що пов'язано 1з перманентними шституцшними та структурними змшами. В умовах сьогодення, коли необ-хщно одночасно виршувати досить складш i певною м1рою суперечлив1 проблеми, так як стримування шфляци, збшьшення обсяпв виробництва, зменшення р1вня безробггтя, розумшня ди трансмюшного мехашзму (ТМ) монетарноi пол1тики, анал1з фактор1в, як знижують його ефектившсть, в Ук-раiнi е досить важливим як з теоретичного, так i з практичного погляду.
Аналiз останшх дослiджень. Значний внесок у дослщження трансмь сiйного мехашзму здшснили зарубiжнi вченi, а саме: Б. Бернанке, О. Блан-шард, А. Блiндер, П. Елс, А. Кашяп, Дж. Кейнс, Дж. Штейн та ш. Розробляли
теоретичш та методолопчш аспекти монетарно! трансмюи вiдомi вiтчизнянi науковцi, а саме: С. Аржевтн, А. Гальчинський, А. Гриценко, Н. Гребеник, В. Лисицький, I. Лютий, В. Мщенко, О. Петрик, М. Савлук, А. Сомик, Р. Лисенко, В. Стельмах та ш.
Однак окремi теоретичш та практичш аспекти дп механiзму монетарно! трансмюп залишаються недостатньо розробленими. Все ще мало уваги придшено комплексному дослiдженню моделей ТМ зарубiжних кра!н та ана-лiзу факторiв, якi перешкоджають розробленню адекватно! в^чизнянш еко-номiцi моделi передавального мехашзму ГКП.
Метою дослiдження е розкриття сутностi монетарно! трансмюп, ана-лiз моделей передавального механiзму зарубiжних кра!н та особливостей його функцiонування в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Термш Mтрансмiсiйний механiзмм ввiв у лексикон економiчно! науки Дж. М. Кейнс. Шд цим поняттям учений розу-мiв систему змiнних, через яку пропозищя грошей впливае на економiчну ак-тивнiсть [1, с. 205].
За визначенням Свропейського центрального банку, ТМ - процес, за допомогою якого змши параметрiв iнструментiв грошово-кредитно! полiтики зумовлюють бажанi змiни рiвня шфляцп та ВВП [2]. Савлук М.1. розглядае передавальний механiзм як процес причинно-наслщкових зв,язкiв мiж еконо-мiчними змiнними, якi забезпечують вплив змши пропозицп грошей на дшо-ву активнiсть та економiчну рiвновагу [3, с. 627].
Стельмах В.С. визначае трансмiсiйний механiзм як вщносини з приводу передачi змш у використаннi iнструментарiю грошово-кредитно! пол^ики центрального банку на фiнансову кон'юнктуру (фiнансова сфера економiки) i надалi - на макроекономiчнi змiннi, як вiдображають стан розвитку реального сектору економши через складну сукупшсть каналiв (ланцюгiв промiжних змiнних) та зв'язюв прямо! й зворотно! дп [4, с. 205].
Аналiз юнуючих визначень передавального механiзму дае змогу ствер-джувати, що ТМ - це сукупшсть каналiв, за якими монетарш iмпульси, що ге-неруються центральним банком, впливають на основш макроекономiчнi змш-нi (ВВП, зайнятють, iнфляцiю). Трансмiсiйний механiзм вiдображае характер взаемозв'язку фiнансового i реального секторiв, дае виявити найбiльш дiевi важелi впливу органiв грошово-кредитного регулювання на економжу кра!ни.
У процесi монетарно! трансмiсi! iмпульси вiд ЦБ до реального сектору економжи проходять не миттево, а з певним часовим лагом та зворотними ефектами. Центральний банк, використовуючи сво! iнструменти, зокрема встановлюючи обов,язковi нормативи для комерцшних банкiв, впливае на пропозицiю грошей, що зумовлюе змiну ринкових вщсоткових ставок, валютного курсу, умов кредитування тощо. Своею чергою, щ змiни впливають на фiнансовий ринок кра!ни, а через нього - на прийняття економiчними агентами ршень щодо виробництва, заощаджень, споживання, швестицш та, в остаточному пiдсумку, на обсяг ВВП.
Мехашзм трансмiсi! може бути схематично представлено так: Змша грошово! пропозицi!
4
Змiни у фшансовому секторi (вiдсотковi ставки, курси, цши фiнансових
активiв, премii за ризик)
4
Змши у реальному секторi (iнвестицii, споживання, чистий експорт)
4
Змша обсягу виробництва продукци
В економiчнiй лiтературi немае спшьно" думки щодо кiлькостi та кла-сифiкацii каналiв впливу монетарно" полггики на реальний сектор економiки. Центральний банк кожно" краши розробляе власну модель трансмiсiйного механiзму з урахуванням нацюнальних особливостей економiки.
У сучасних фiнансових системах видiляють низку каналiв монетарно" трансмiсii. Загалом "х можна умовно подiлити на традицiйнi (як е в моделях ТМ бшьшосп кра!н): вiдсотковий, який подiляеться на канали доходу та замь щення; кредитний; канал валютного курсу; та нетрадицшш (наявнiсть яких зу-мовлюеться специфiчними умовами економiки): канал цш активiв, в межах яко-го виокремлюють канали добробуту, змiни власного катталу та змiни коефь щента Тобiна; канал лiквiдностi; монетаристський та шфляцшний канали тощо.
Розкриемо суть основних каналiв трансмiсiйного механiзму.
Дiя вiдсоткового каналу полягае у тому, що збшьшення номшально" грошово" маси знижуе вщсоткову ставку, це, своею чергою, стимулюе зрос-тання швестицш i сукупних витрат, а в кшцевому результатi i обсягу виробництва. Схема функцюнування вiдсоткового каналу грошово" трансмiсii мо-же бути представлена наступним чином: грошова маса | ^ вiдсоткова ставка 4 ^ iнвестицii | ^ виробництво |.
Iнодi канал вщсотково" ставки розбивають на два канали: замщення i доходу. Канал замщення заснований на поведшщ економiчних суб'екпв, якi надають перевагу зберiганню або витрачанню сво"х коштiв в поточний момент часу залежно вщ динамiки ринково" ставки вiдсотка. Схематично його можна представити так: грошова маса | ^ вiдсоткова ставка 4 ^ заощаджен-ня 4 ^ споживання | ^ кредити | ^ сукупний попит | ^ виробництво |.
Канал доходу функцюнуе через прирiст грошово" маси i вiдповiдне тд-вищення лiквiдностi економiчних суб'ектiв, що зумовлюе розширення креди-тування i споживання. Схема роботи даного мехашзму виглядае так: грошова маса | ^ грошовi потоки | ^ ризик втрат (асиметрiя iнформацii) 4 ^ кредити | ^ споживання | ^ iнвестицii | ^ сукупний попит | ^ виробництво
Дiя каналу валютного курсу полягае в тому, що в разi зниження внут-рiшнiх вiдсоткових ставок попит на нацюнальну валюту зменшуеться, що призводить до зниження номшального i реального курсiв нацiональноi валю-ти, а отже, до зростання чистого експорту i сукупного попиту: грошова маса | ^ внутршня вiдсоткова ставка 4 ^ обмшний курс нацiональноi валюти 4 ^ чистий експорт | ^ виробництво
Суть каналу банкiвського кредитування полягае в тому, що збшьшення норми обов'язкового резервування призводить до зниження обсягу вшьних резервiв i змушуе банки скорочувати обсяги кредитування реального сектора економши.
Розглянемо моделi трансмiсiйного механiзму центральних банюв де-яких европейських кра"н (табл.). У структурi ТМ всiх проаналiзованих кра"н е
канали валютного курсу, замщення та кредитування. У моделях ЦБ 1рландй i Свропейського центрального банку (СЦБ) короткостроковi вiдсотковi ставки впливають на поточне споживання. Такий же вплив вщсоткових ставок на споживання е в моделях монетарно! полiтики ЦБ Грецй та Португалй. У моделях ТМ Бундесбанку i Нацiонального банку Бельгй на величину споживання впливають не коротко-, а довгостроковi ставки. В Ггалй, Австрй, Фшляндй споживчi видатки залежать вiд банкiвських кредитних ставок. Канал доходу не входить у грецьку та iрландську модел^ тому що фiнансовi портфелi домо-господарств i фiрм не вадграють важливо! ролi в економiцi. В ггалшськш мо-делi е ще два канали: канал очiкувань, який характеризуе вплив змш у грошо-во-кредитнiй полiтицi на очiкування економiчних агентiв i, вiдповiдно, на !х-нi рiшення щодо споживання, заощаджень, iнвестицiй, виробництва та пор-тфельний канал, що описуе ефект перерозподшу портфелiв домогосподарств i пiдприемств.
Табл. Канали трансмшйного мехатзму в моделях грошово-кредитног _чол'тгики центральних банке европейських крагн [5, с. 15]_
Краша Канал валютного курсу Канал замщення Канал кредитування Канал доход1в Канал добробуту
Бельпя + * + * +
Н1меччина + + + + -
Грещя + + + - -
1спатя + + * + -
Франщя + + * + -
1рланд1я + + * - +
1тал1я + + + + +
Люксембург + + + - +
Нвдерландн + + + * *
Австр1я + + + + *
Португал1я + + + + -
Фшлянд1я + + + + *
Свропейський центральний банк + + + + +
"+" - канал входить у модель, "-" - канал не входить у модель, "*" - канал мае специф1чш особливосп.
У бшьшосл моделей монетарно! пол^ики ЦБ е також канал змши власного катталу, однак механiзми його дй значно вiдрiзняються. Так, нап-риклад, у моделях ТМ Фшляндй та Свропейського центрального банку на приватш швестицй впливають короткостроковi вiдсотковi ставки, а в моделях Бундесбанку, ЦБ 1рландй та 1спанй - довгостроковi ставки.
Крiм того, у французькш моделi наявний шфляцшний канал, що виз-начае динамшу споживання в умовах цшово! невизначеносп. В нiмецьку входить монетаристський канал, що передае iмпульси змш через вщсоткову ставку, яка своею чергою впливае на iнфляцiю через вдаилення поточних цiн вiд рiвноважного рiвня. Останнiй також присутнiй в моделi трансмюшно-го механiзму СЦБ.
Канал добробуту е найбшьш дискусшним. Вiн не входить у шмецьку, грецьку, iспанську, французьку, португальську моделi монетарно! полiтики
ЦБ. У тих крашах, де bïh присутнш, причиною змiни добробуту вважають змшу цiн на фiнансовi активи.
Використання досвщу функцiонування ТМ европейських краш в умо-вах Украши можливе, однак лише за умови його адаптацп до специфiчних рис вггчизняно1 економiки.
Необхiднiсть проведення масштабних економiчних i соцiальних реформ, незавершений процес формування шститу^в ринково1 економжи, над-мiрне державне регулювання та iншi особливостi економiки Украши усклад-нюють аналiз трансмiсiйного механiзму та побудову дiевих комплексних моделей, як дали б змогу з високою точнiстю прогнозувати вплив ГКП на ре-альний сектор.
При цьому варто наголосити, що просте запозичення зарубiжних моделей трансмiсiйного мехашзму без урахування особливостей економжи на-шо1 краши не дасть змоги отримати на практицi очжуваш результати.
Для Украши характерною е наявшсть низки факторiв, якi знижують ефективнiсть трансмiсiйного механiзму:
1. Низька роль вщсотково1 полiтики Центрального банку в регулювант грошово-кредитного ринку. За результатами дослщжень науковцiв Нащ-онального банку Украши (НБУ) [6, с. 24] встановлено, що вплив облшо-во1 ставки НБУ на вiдсотковi ставки за мiжбанкiвськими кредитами овернайт е незначним. Це стосуеться також шших ставок грошового ринку.
2. Високий стутнь доларизацп економiки. В Украш цей показник е досить значним, однак спостершаеться позитивна тенденцiя до його зменшення (за сiчень - листопад 2010 р. вш знизився з 31,6 % до 29,6 % [7]). В умо-вах значно1 доларизацп як депозиив, так i кредиив дiя ТМ супрово-джуеться значною невизначенiстю, оскшьки курсовi змiни по-рiзному впливають на фшансове становище економiчних агентiв, залежно вщ того, е вони нетто-дебгторами чи нетто-кредиторами в iноземнiй валют! Крiм того, ринок iнструментiв хеджування валютних ризикiв перебувае лише на стадп становления, у зв'язку з вщсуттстю мотивацiï для його розвитку в умовах тривалого застосування курсовоï прив'язки гривнi до долара.
3. Недостатньо розвинений фiнансовий ринок. Вiд рiвня його розвитку та лiквiдностi залежить ступiнь впливу грошово-кредитноï полiтики ЦБ на ринковi вiдсотковi ставки та цши фшансових активiв. Украïна ютотно поступаеться за параметрами конкуренцiï, лшвщносп, капiталiзацiï ринку краïнам Захщно1* та Центрально:' Свропи. Вiдповiдно знижуеться ефективнiсть монетарно1' полiтики, що проявляеться також у невизначе-ност ïï впливу на показники фiнансового ринку.
4. Низький рiвень розвитку ринку цшних паперiв. Це ускладнюе як дiяль-нiсть ЦБ в проведент грошово-кредитно1' полiтики (неможливiсть ефек-тивного проведення операцш на вiдкритому ринку), так i комерцшних банюв як фшансових посередниюв в операцiях з цшними паперами. Низька лiквiднiсть ринку цшних паперiв зумовлюе уповiльнення проце-су цiноутворення на ньому. На дп монетарно1' полiтики iнвестори можуть реагувати зi значним часовим лагом, що пов'язано з високими трансак-
цшними витратами Г иеможливГстю швидкого виходу з ринку без знач-них фшансових втрат.
5. Висока премГя за ризик на фшансовому ринку, яка твелюе дГю вгдсотко-во! полггики. Оскгльки спектр шструмеппв фшаисового ринку обмеже-ний, а шститути, якг мають шформащю про дГяльтсть тдприемств (зок-рема, бюро кредитних юторш) тгльки почали формуватися, обсяг премн за ризик досить високий Г стосуеться практично всГх тдприемств, оскгль-ки баикгвський кредит вщнрае ютотну роль у фшаисуваит реального сектору екоиомГки.
Наприклад, у промислово розвинених крашах високий обсяг премп за ризики зовшшнього фiнансування, зазвичай, встановлюють лише для невеликих тдприемств, акцп яких не котируються на фшансовому ринку, або для новостворених фiрм. Цьому сприяють досить розвинена система шформа-цшного забезпечення щодо дiяльностi компанiй, обсягiв !хшх продажiв тощо, а також високий рiвень конкуренцп мiж фiнансовими посередниками, ста-бiльнiсть макроекономiчного середовища.
6. Вщсуттсть довГри населения до моиетарио! влади через зростання поль тичного тиску на НБУ, фГскальие домiиуваиия у збшьшеит пропозицп грошей. Реакцiя довгострокових вiдсоткових ставок залежить вiд очГку-ваиь екоиомiчиих суб,ектiв та довiри до грошово-кредитио! полiтики, ос-кгльки Цеитральиий баик иа практицi може впливати лише иа короткос-троковi ставки.
7. Висока частка тшьового сектору в обсягах виробиицтва товарiв i послуг, зайиятостi, грошових доходах та у шших показииках (за ощнками ек-спертiв обсяг тшьово! екоиомiки Укра!ии у 2009 р. стаиовив вже 47 % ВВП [8]). Зауважимо, що оскгльки аналiз тшьових операцiй, зазвичай, спираеться лише иа експертт оцiики через вщсуттсть офiцiйиих статис-тичиих даиих, вш е иедостатиьо достовiриим. При цьому, процеси в тшьовому секторi Гстотио впливають иа розвиток иацiоиальиоi економь ки i тому повиииi враховуватися при аналiзi траисмiсiйиого мехаиiзму моиетарио! полiтики.
8. Вiдсутиiсть иа офщшному сайтi НБУ iиформацii щодо структури та ос-иовиих засад функцюнування траисмiсiйиого мехаиiзму, перiодичиих результатiв емтричного дослiджеиия впливу грошово-кредитио! полГти-ки иа макроекоиомiчиi показиики.
9. Недостатня якгсть статистичиих даиих, що ускладнюе екоиометричиий аиалiз траисмiсiйиого мехаиiзму та побудову моделГ, яка дасть змогу прогиозувати вплив моиетарио! полiтики иа реальний сектор екоиомiки з високою точтстю.
10. Iифляцiйиi очiкуваиия, полггична иестабiльиiсть, що також виосять пев-иi корективи в передаваиия монетарних iмпульсiв вiд оргаиiв грошово-кредитиого регулювання до суб,ектiв реально! економши. Перелiченi фактори iстотно позначились на структурi трансмiсiйного
механiзму, в якому на цей час домшуе валютний канал, а в монетарному шструментарп - валютнi штервенцп Нацiонального банку.
Для ефективного проведения монетарно! полггики НБУ необхщно постiйно вiдстежувати характер реакцп економiчних агентiв на заходи у сфе-рГ грошово-кредитного регулювання, а також стушнь впливу шструментГв ГКП на основш макроекономГчш змшш.
За результатами анашзу факторiв, якi знижують ефектившсть трансмь сiйного мехашзму в Укршш, можна надати такi пропозицп щодо удоскона-лення його функцiонування:
1. Перехщ вщ режиму таргетування валютного курсу до шфляцшного таргетування, реал1защя якого передбачена ЗУ № 2478 - VI "Про внесення змш до деяких законодавчих акив Украши про д1яльн1сть Нацюнального банку Украши" вщ 9.07. 2010 р. Публ1чно оголошуючи i досягаючи вста-новленого таргету, ЦБ стабiлiзуватиме шфляцшт очiкування економiч-них суб,eктiв, посилюючи таким чином ефективнiсть та довiру до моне-тарно1 полiтики НБУ. Високий рiвень довiри до ЦБ дае змогу передбачи-ти реакщю суб,ектiв ринку та зменшуе премто за ризик в структурi вщ-сотково1ставки.
Дослiдження досвiду краш з перехщною економiкою, якi запровадили шфляцшне таргетування (Чехiя, Угорщина, Словаччина, Польща) св^ить, що перехiд до нового монетарного режиму супроводжуеться зростанням ролi вщсотково1 полiтики, а вщсотковий канал стае основним в структурi трансмь сiйного механiзму.
2. Поступовий перехiд до плаваючого валютного курсу, що мiнiмiзуе вплив НБУ на валютний ринок та зменшить роль валютного каналу.
3. Зниження рiвня доларизацп вичизняно1 економiки.
4. Удосконалення iнфраструктури та засад саморегулювання ринку цшних паперiв, збiльшення його капiталiзацiï та лiквiдностi.
5. Розмiщення на сайт НБУ схеми трансмiсiйного мехашзму, результат моделювання його дiï, що дасть змогу покращити розумшня громадсь-юстю впливу монетарноï полiтики на реальний сектор та сприятиме змщненню довiри до Нацiонального банку та зменшенню негативних очiкувань економiчних суб'екив.
Висновки. Пiд час аналiзу каналiв трансмiсiйного механiзму краïн з перехщною економiкою, зокрема й Украïни, необхщно враховувати вплив двох факторiв: по-перше, ТМ розвиваеться в умовах безперервно1' змiни еко-номiчноï поведiнки суб'еклв, становлення i розвитку технологiчноï та шсти-туцiйноï структури; по-друге, на нього впливае безлiч внутрiшнiх i зовшшшх факторiв. Таким чином, шд час реалiзацiï монетарно1' полiтики Центральний банк повинен враховувати наслiдки економiчних шокiв, якi виникають поза межами його впливу, а також технолопчш та структурш змiни в економщ.
Процес монетарно1' трансмiсiï в Укра1'ш характеризуеться значною не-визначенiстю, що зумовлено дiею таких факторiв: низький розвиток фшансо-вого ринку, високий рiвень доларизацiï економiки, значнi шфляцшш очiку-вання та iн. З боку НБУ оптимiзацiя трансмiсiйного мехашзму здебшьшого мае полягати в стабшзацп iнфляцiйних очiкувань i усуненнi невизначенос^ у роботi каналу валютного курсу. Цих цшей можна досягнути шляхом вста-новлення режиму, що базуеться на цшовш стабiльностi та шдвищенш довiри до Центрального банку, а саме шфляцшного таргетування.
Предметом наступних дослвджень стане комплексне дослщження ка-налiв вiтчизняного трансмiсiйного механiзму та впливу фшансово1" кризи на ix функцiонування.
Лггература
1. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. - М. : Гели-ос АРВ, 1999. - 352 с.
2. Офщшний сайт Свропейського Центрального банку. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http ://www. ecb. europa.eu/mopo/intro/transmission/html/index.en.html.
3. Грош1 та кредит : тдручник / М.1. Савлук, А.М. Мороз, 1.М. Лазепкота ш / за заг. ред. М.1. Савлука. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 744 с.
4. Стельмах В.С. Монетарна пол1тика НБУ: сучасний стан та перспективи змш : моног-раф1я / В.С. Стельмах. - К. : Центр наук. дослщжень НБУ, 2009. - 404 с.
5. Els P. Monetary policy transmission in the euro area: What do aggregate and national structural models tell us? / P. Els, A. Locarno, J. Morgan and J.P. Villetelle // ECB Working Paper № 94, December 2001. - Pp. 75.
6. Лисенко Р.С. Монетарний трансмюшний мехашзм в Украшг Стаття 2. Аналiз дл трансмiсiйного мехашзму грошово-кредитно! пол^ики / Р.С. Лисенко, С.А. Иколайчук, А.В. Сомик // Вюник НБУ. - 2007. - № 11. - С. 18-24.
7. Експерт вщзначае зниження доларизацп економши у 2010 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economics.unian.net/ukr/detail/70657.
8. 35 % економши Украши - в тшг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ga-linfo.com.ua/news/69512.html.
Андрущак Е.М., Хар В.С. Трансмиссионный механизм денежно-кредитной политики в Украине
Проанализированы сущность и механизм монетарной трансмиссии центрального банка, рассмотрены структура трансмиссионного механизма ряда европейских стран и факторы, препятствующие эффективному его функционированию в Украине. Предложены направления совершенствования действия передаточного механизма денежно-кредитной политики (ДКП).
Ключевые слова: инфляция, центральный банк, денежно-кредитная политика, трансмиссионный механизм, каналы трансмиссионного механизма, инфляционное таргетирование.
Andryshchak E.M., Khar V.S. Transmission mechanism of monetary policy in Ukraine
The essence and mechanism of monetary transmission of the central bank are analyzed, the structure of the transmission mechanism of a number of european countries and the factors that hinder its effective operation in Ukraine are grouped. Directions of improvement of the transmission mechanism of monetary policy (MP) are suggested.
Keywords: inflation, central bank, transmission mechanism, monetary policy, the channels of transmission mechanism, inflation targeting.
УДК 336.226.11 Ст викл. 1.Р. Безпалько - Украгнська академiя друкарства
ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОД1В Ф1ЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В УКРА1Н1
Проаналiзовано мехашзм подання деклараци про майновий стан i доходи плат-никами податку в Укршш, а також теоретичну i практичну можливють подання по-даткових декларацш в електронному виглядi за допомогою засобiв шформацшних, телекомушкацшних, шформацшно-телекомушкацшних систем або шляхом вщправ-лення електронних носив через всесв^ню комп'ютерну мережу 1нтернет.
Постановка проблеми. Актуальшсть правильного декларування до-ходiв громадян в умовах реформування економжи загалом, шдвищення са-мосвщомост громадян та ставлення до цього процесу податкових оргашв
