CC BY
74ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ДІЙСНОСТІ ЯК ПРОФЕСІЙНА ЯКІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА: ДО СУЧАСНОЇ ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Шаповал Л.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. В статті визначаються головні аспекти і принципи процесу формування естетичного сприйняття дійсності як професійної якості вчителя образотворчого мистецтва в сучасних умовах глобалізації. Діяльність справжнього художнього педагога професіонала вимагає педагогічної спрямованості, наукової естетичної компетентності емоційно-почуттєвої, інтелектуальної і поведінкової гнучкості Сучасна парадигма художньої культурипочатку ХХІ сторіччя - це все загальнолюдська гуманна глобалізація, яка охоплює все життя.
Ключові слова: естетичне сприйняття дійсності, аспект, всесвітня глобалізація.
Аннотация. Шаповал Л.В. Эстетическое восприятие действительности как профессиональное качество учителя изобразительного искусства: к современной постановке проблемы в условиях глобализации. В
статье определяются главные аспекты и принципы процесса формирования эстетического восприятия действительности как профессиональное качество учителя изобразительного искусства в современных условиях глобализации Деятельность настоящего художественного педагога профессионала требует педагогической направленности, научной эстетичной компетентности, эмоционально-чувственной,
интеллектуальной и поведенческой гибкости. Современная парадигма художественнойкультурыначала ХХІ века - это вся общечеловеческая гуманная глобализация, которая охватывает всю жизнь.
Ключевые слова: Эстетическое восприятие действительности, аспект, всемирная глобализация Annotation. Shapoval L.V. Aesthetic perception of reality as the professional property of a creative art teacher: to the modern statement of a problem under conditions of globalization. In the article there are determined main aspects and principles of the process of aesthetic perception of reality forming as the professional property of a creative art teacher under modern conditions of globalization. Activity of the present art teacher of the professional demands a pedagogical orientation, scientific aesthetic competence, emotional - sensual, intellectual and behavioural flexibility. The state-of-the-art paradigm of art crop of beginning ХХІ of a blepharon is all universal humane globalization which envelopes all life.
Key words: aesthetic perception of reality, aspect, world globalization.
Вступ.
В умовах глобалізації посилюються процеси економічної і культурноїінтеграції, які характеризуються всесвітніми міграціями людства, виробничих ресурсів, процесами зближення і збагачення світової культури скарбницями окремих національних культур)
Нині на початку ХХІст. людство балансує на межі виживання: розум людини захоплений науково-технічними іграми, споживчими спокусами, переживаннями ядерних конфліктів, екологічних катастроф, страхом перед клонуванням людини На цій хвилі спостерігається пригнічення моральних і духовних цінностей людини.
Гине людська особистість. Отже і в сфері художньої освіти сьогодення являє собою глобальну «реконструкцію) всієї системи естетичного сприйняття дійсності і свідомості в цілому. Особливо це проявляється в осмисленні естетико-художньоїосвіти учителя образотворчого мистецтва
Г оловний глобальний і національний вимір естетичного сприйняття вчителем сучасного людства і особистості - це гуманізм як вища мета і смисл життя людини
Демократизація, гуманізація, модернізація фахового становлення особистості майбутнього вчителя образотворчого мистецтва у вищому педагогічному навчальному закладі нині викликає цілу низку дуже актуальних питань, а саме: недостатню розробленість теоретичних засад використання засобів естетичного сприйняття, методичного забезпечення використання естетичного сприйняття дійсності у вищих навчальних педагогічних закладах; низьку зацікавленість викладачів, для яких естетичне сприйняття дійсності залишається сферою більш практичного пошуку, ніж систематичного теоретичного осмислення.
Реформування мистецької освіти в Україні в рамках Болонського процесу ставить перед вчителем образотворчого мистецтва такі сучасні вимоги: уміти проектувати альтернативні варіанти структурних елементів професійної діяльності, володіти стратегією створення індивідуальних ідей, стилів самореалізації у творчій діяльності; аналізувати і формулювати власно мету педагогічної професійної діяльності; засвоювати передовий досвід, включати його в свою професійну діяльність; самооцінювати індивідуальні досягнення; встановлювати концепцію життєствердження життєтворчості, усвідомлювати свою субєктність, соціалізацію, культурнуідентифікацію, життєве самовизначення або розуміння "власного світу", його минулого нинішнього і майбутнього Учитель має спиратися у своїй професійній діяльності на синтез інтелектуально-творчих та емоційно-позитивних можливостей, розвивати оцінкову діяльність, потребу до самопізнання та самостійних дій, актуалізувати художньо-творчі здібності; розвивати естетичні потреби, уяву, смаки, сприйняття, що необхідні як митцю-професіоналу, так і вчителю образотворчого мистецтва; удосконалювати художню та педагогічну майстерність шляхом експериментуванняз новими ідеями, напрямами, технологіями, матеріалами, засобами тощо. Назване є умовою естетичного сприйняття дійсності, що даватиме можливість майбутньому учителю розширювати світоглядно-культурологічнийкругозір за допомогою вивчення (як на пропедевтичному,
так і на поглибленому рівнях) інших видів мистецтв, що можуть інтегруватися з образотворчим мистецтвом в навчально-виховному процесі ВУЗу або школи Робота виконана за планом НДР ХНПУ....
Мета - визначити головні аспекти процесу формування естетичного сприйняття дійсності як професійної якості вчителя образотворчого мистецтва в сучасних умовах глобалізації.
Методи й організація дослідження. Теоретичний аналіз змісту, форм і методів фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, зокрема процесу формування у нього естетичного сприйняття дійсності.
Результати дослідження.
Вчитель образотворчого мистецтва сьогодні, на думку Є.Антоновича[1] - це професіонал, який бачить, сприймає, розуміє і створює красу. Працювати і творити за її законами є одним з головних критеріїв підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, зокрема формуванні у них естетичного сприйняття дійсності. Тому значну увагу цьому приділено в Національній державній комплексній програмі естетичного виховання (1994р.), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХ1 столітті (2001р.) і інших, у питаннях реформи змісту освіти в контексті Лісабонської стратегії ЄС.
Згідно до психолого-педагогічних досліджень Б.Ананьєв[2] В.Сухомлинський[3] М.Каган[4], Л.Виготський[5], О.Леонтьєв[6], П.Якобсон[7], й інші визначали через осмислення соціальної самореалізації психолого-педагогічні механізми процесу естетичного сприйняття дійсності.
Психологічні аспекти естетичного сприйняття на рівні "Я-концепції", потреби до самопізнання, його зміст і структура докладно розглянуті як етнографічне спрямування формування естетичного сприйняття дійсності в дослідженнях Б.Ананьєва[2], теоретичних концепціях, де маємо наступні висновки та узагальнення: увага до творчо-оцінкової діяльності з використанням ляльки, народного театру, декоративно-ужиткових надбань, а також, погляди на життєву соціалізацію індивіда, культурнуідентифікацію педагога з опорою на зв’язок ціннісно-педагогічного досвіду минулого нинішнього і майбутнього
Теоретичні підходи до естетичного сприйняття, що мають глибокі історичні корені, привертали увагу багатьох вчених Вперше на предметно-смислове поле проблеми естетичного сприйняття дійсності вказав Аристотель, [8] який тлумачив його як очищення душі за допомогою співчуття
З позицій філософії й естетики естетичного сприйняття досліджувалось у працях Р.Арнхейма[9], Р.Інгардена[10], П.А.Мєзєнцева[11], С.Х.Раппопорта[12], де в узагальнюючих підходах естетичне сприйняття світу розуміється у зрізі індивідуальної культурної ідентифікації. Феноменологічний аспект цієї проблеми досліджував П.Флоренський[13]; Питанням художньої перцепції й герменевтики присвячені дослідження Ю.Борева[14].
Помітний поштовх до розв’язання проблем формування естетичного сприйняття в окремих галузях поклали дослідження і розробки таких вітчизняних фахівців: філософів - О.Пушонковоі[15] ( динаміка форм естетичного сприйняття), О.Наконечноі[16] (естетичне сприйняття в контексті тлумачення естетичного), Н. Куражевоі[17] (визначення творчості і сприйняття); педагогів - І.Цой[18] (моделювання формування естетичного сприйняття мистецтва), Г.В.Локарьової[19] (інформаційний аспект сприйняття), Т.Міхової[20] (способи продуктивного формування естетичного сприйняття), О.Кайдановської [21] (емоційний аспект формування естетичного сприйняття)та ін. Маємо дисертаційні дослідження, що акцентують увагу на естетичне сприйняття природи І.Ярити [22], мовлення І.Філатова [23], літературно-музичної творчості К.Бабенко[24],
І.Цой[18]), де привертається увага до необхідності проектувати альтернативні варіанти його структурних компонентів, володіти стратегією створення ідей і стилів його реалізації.
Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури зарубіжжя свідчить, що проблема естетичного сприйняття, методи його формування є предметом активного дослідження в музичній та художній педагогіці: художнє сприйняття розпису тканини, виявлення власного стилю навчання, мислення, праці, художнє сприйняття творів образотворчого мистецтва, художнє сприйняття малюнка ,художньо-образне сприйняття світу на уроках музики в початковій школі, естетичне сприйняття мистецтва Психологічні умови формування художньогосприйняття дійсності у дітей та дорослих вивчала А. Адаскіна[25].
Проблема естетичного сприйняття дійсності вивчається в широких міждисциплінарних зрізах. Досягнуті певні позитивні результати. Однак, ці дослідження далеко не вичерпують основних питань формування естетичного сприйняття дійсності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва Досі ще не конкретизовано визначення самого поняття естетичного сприйняття дійсності, умови його формування у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва Вимагають удосконалення й модифікації існуючі методи, прийоми, засоби формування естетичного сприйняття
Упродовж досить довгого періоду дослідження проблеми естетичного сприйняття дійсності висловлено багато значущих і цікавих думок, але не рідко вельми суперечливих, особливо про процес його формування. Незважаючи на широке декларативне вживання словосполучення «естетичного сприйняття дійсності» наукове трактування даного поняття вимагає своєї теоретичної конкретизації, зокрема у підходах до підготовки фахівців образотворчого мистецтва Існують досить суперечливі думки відносно умов, засобів, форм, критеріїв, показників, рівнів естетичного сприйняття, які потребують подальшого уточнення
Внаслідок проаналізованого філософського психолого-педагогічного, культурно-естетичного матеріалу, народознавчо-українознавчих джерел з узагальненого вітчизняного і закордонного досвіду підготовки
викладачів художніх дисциплін, дозволяє дійти висновку, що нині змістовне наповнення підготовки вчителя образотворчого мистецтва потребує:
- перегляду теоретичних засад щодо вдосконалення методики навчання образотворчого мистецтва, а також врахування положень ху дожньоїпедагогіки і етнопсихології етнопедагогіки дитячої творчості;
- уваги до вияву творчо розвиненої особистості вчителя образотворчого мистецтва на рівні підвищення його мистецької, етнопедагогічної освіченості у зрізах розвитку загальної і естетичної культурі, обґрунтування системи засобів, що сприятимуть виявленню суттєвого удосконалення змісту підготовки вчителя образотворчого мистецтва;
- підготовки вчителя образотворчого мистецтва не лише на рівні загальної психолого-педагогічної культурі, а з огляду на специфіку мистецько-народних дисциплін і на опануванні всебічної обізнаності, внаслідок набуття самореалізуючого досвіду й професійних умінь практично-педагогічної естетичної діяльності;
- орієнтації на відповідну технологію застосування інтегративних естетико-художніх підходів в сучасних педагогічних умовах, з опорою на декоративне, образотворче, графічне мистецтво як важливої частини полікультурногспростору.
У цілому питання формування естетичного сприйняття дійсності ще не стало предметом цілісного спеціального дослідження,
Проблема формування естетичного сприйняття дійсності у майбутніх учителів образотворчого мистецтва обумовлена необхідністю рішення протиріччя між реальним рівнем його сформованості у майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки та вимогами, які пред’являють сучасні школа та наука. Отже, педагогічне осягнення формування естетичного сприйняття дійсності в становленні майбутнього вчителя образотворчого мистецтва стає актуальним Так, в статусі сучасного вчителя образотворчого мистецтва в умовах глобалізації можна виділити два аспекти: професійний і індивідуальний-особистісний, які вимагають глибокого осмислення і вивчення і тісно взаємопов’язані в єдину проблематику становлення професійно-особистісного та індивідуально-функціонального естетико-художнього потенціалу вчителя.
Висновки.
Отже, діяльність справжнього художньогопедагога професіонала вимагає педагогічної спрямованості, наукової естетичної компетентності емоційно-почуттєвої, інтелектуальної! поведінкової гнучкості Учитель -професіонал, що виконує борг добровільно й усвідомлено, на відміну від учителя-транслятора знань і механічно виконуючогообов’язки, володіє людяністю, морально-естетичними знаннями, уміннями і відстоює, впроваджує в учбовому процесі цінності своєї естетико-художньої професії. В статусі вчителя художнього профілю естетичне сприйняття дійсності виконує одну з провідних структурно-функціональних професійних ролей за принципом: «Який внутрішній світ має вчитель образотворчого мистецтва, так він і малює його.». Для естетично-художнього сприйняття дійсності педагогом художником характерні такі аспекти системного бачення:
• трансформація зовнішніх ознак дійсності через внутрішній світ художника
• бачення оточуючогопростору як організацію кольору і форми , ритмів і професійних відношень;
• художньо-емоційне почуття гармонії;
• асоціативність художньо-емоційних почуттів, настрою з конкретними об’єктами і явищами;
• символічно-образну аконстантність і здібність бачити в конкретному естетично - загальне і, навпаки, естетично-загальне в конкретному;
• здібність до абстрагування і вибірковості ознак.:
• творче уявлення і типізація;
• кольорові нюанси і колорит.
Сучасна парадигма художньої культури початку ХХ1 сторіччя - це всезагальність, тобто створення загальнолюдської системи буття людей (гуманна глобалізація), яка охоплює все життя. Вона включає в себе подолання розривів, сприйняття досягнень соціалізму і капіталізму. Всесвітня глобалізація припускає, що людина є і патріот своєї Вітчизни, і громадянин світу, який живе в системі: «особистість-народ-держава-людство». Ланка «особистість-народ-держава» - повинна працювати як ініціативна демократія.
Інші, вище означені, аспекти естетичного сприйняття дійсності як особистісно-індивідуальні професійні якості вчителя в добу глобалізації призвані розкривати різноманітні види діяльності вчителя - гуманіста , його духовне багатство і щастя як творця нової парадигми художньої освіти в ХХІ сторіччі. Але в сполученні з глобалізацією має бути розквіт національної художньої освіти, яка повинен відповідати адекватним національним вимірам естетичного сприйняття дійсності вчителем.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на теоретично-методологічне обґрунтування формування естетичного сприйняття дійсності у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва
Література
1. Антонович Е. Декоративно-прикладне мистецтво/ Антонович Е., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич С.-К.,1990-1992.-286с.
2. Ананьєв Б.Загальна психологія - М.,1970. - 222 с..
3. СухомлинськийВ. Як виховати справжню людину. - Твори в 5-ти т.-т.2.-1976 . -414 с.
4. Каган М. Человеческая деятельность, опыт системного анализа / М.Каган.-Л.: Изд-во лен. Ун-та.,1991. -383с.
5. Выгодский Л.. Психология искусства -М., 1965. -573 с.
6. Леонтьев А.Избранные психологические произведения: В-х т./А.Н. Леонтьев,- М.:Педагогіка, 1983. -392с.
7. Якобсон П.Психологія художньогосприйняття -М.,1964. -С.8
8. Аристотель Об искусстве поэзии.- М., 1957. - С.56-82.
9. Арнхейм Р.Мистецтво і візуальне сприйняття Пер. з англ. /Рудольф Арнхейм. - М.: Прогресс, 1974. -392с. іл.
10. Ингарден Р. Исследования по естетике. - М.,1962. -С.123.
11. Мєзєнцев П. Естетичне сприйняття - Кишинів, 1958. -389с.
12. Раппопорт С. вид.2-е, з доп. -М.:Музика,1972. -168с.
13. Флоренский П. Избранные труды по искусству/Павел Флоренский -М.: Изобраз. Искусство: Центр изучения, охраны и реставрации наследия священника П.Флоренского 1996. -С.118.
14. Борев Ю.Эстетика -Ростов н/Дону:Фенікс,2004.-704с.
15. Пушонкова Ю.О. Феномен сприйняття і пошук загально філософських засад//Вісник Черкаського університету, серія «Філософія». -Черкаси, 2002 -№40- С.65-72.
16. НаконечнаО Естетичне і сучасний контекст тлумачення/Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності -К. -2003. -№11. -С.324-330.
17. Куражева Н. Проблема сотворчества в восприятии художественногоПроизведения/ Весник ЛГУ. -1988. -№2.С.33-38.
18. Цой І. Художественноинтегративная модель формирования эстетического восприятия у студентов колледжа культуры и искусств^/ Вестник Луганского державного педагогического университету ім.. Т.Г.Шевченка -2000. -№1. -С.263-268.ил.
19. Г.Локарьова Художня інформація у підготовці соціального педагога: функції і механізм сприйняття //Вісник Дніпропетровського університету: Педагогіка і психологія - №6. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту,2000. - С.123-129.
20. Міхова Т. Формування способів продуктивної образотворчої діяльності в процесі художньо-практичної підготовки майбутнього вчителя// наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Вініченка Педагогічні науки. -№32. - Кіровоград, 2001. -С. 110-113.
21. Кайдановська О. Творча особистість учителя і проблеми теорії і практики Н.Гузій / О.Кайдановська// Значення емоцій у формуванні художньо-творчих здібностей студентів -2000. - №4.- С.51-58.
22. Ярита І. Формування естетичного сприйняття природи у дітей молодшого віку: автореф. дис. на здобуття наукступеня кандпед. наук: спец. 13.00.01/ І.Ярита. -Луганськ,2001. -20с.
23. Філатова І. Формування у молодших школярів естетичного сприйняття звучащого мовлення засобами комплексу мистецтв: автореф. дис. на здобуття наукступеня кандпед. наук: спец. 13.00.01/ І.Філатова -Х., 1994. -18с.
24. Бабенко Т. Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов: автореф. дис. на здобуття наукступеня кандпед. наук: спец. 13.00.04/Т.Бабенко -Житомир,2006. -20с.
25. Адаскина А. Художественное восприятие действительности у детей и взрослых: Автореферат дис. на соискание науч степени канд.. психол наук; спец.19.00.13 / А.Адаскина.-М., 2001-20с.
Надійшла до редакції 19.06.2008 р.
