CC BY
11
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
комплексе лечебных мероприятий ИАПФ, а их эффективность обратно соотносится с уровнями в крови Мр и TxA2. Помимо ИАПФ синтез вазо-констрикторов ЕТ1 и ТхА2 способны угнетать нитраты, антагонисты кальция, диуретики и метаболические средства.
Литература
1. Гайдаев Ю.О., Коваленко В.М., Корнацький В.М. Стан здоров'я населения УкраТни та забезпечення надання медичноТ допомоги.-К.: МОЗУ, 2007.-97 с.
2. Коваленко В.М., Корнацький В.М., Манойленко Т.С. та ¡н. Сучасний стан здоров'я народу та напрямки його покра-щання в Укра'шк-К.: В1ПОЛ, 2005.-140 с.
3. Baidoshvili A., Niessen H.W., Stooker W. et al. N (omega)-(carboxymethyl)lysine depositions in human aortic heart valves: similarities with atherosclerotic blood vessels // Atherosclerosis.-2004.-Vol.174, N2.-P.287-292.
4. Hagendorff A., Pfeiffer D. Echocardiography functional analysis of patients with rheumatoid arthritis and collagen diseases // Z. Rheumatol.-2005.-Vol.64, N4.-P.239-248.
5. Hansel S., Lassig G., Pistrosch F., Passauer J. Endothelial dysfunction in young patients with long-term rheumatoid arthritis and low disease activity // Atherosclerosis.-2003.-Vol.170, N1.-P.177-180.
6. Leask R.L., Jain N., Butany J. Endothelium and valvular diseases of the heart // Microsc. Res. Tech.-2003.-Vol.60, N2.-P.129-137.
7. Wang L., Feng G. Rheumatoid arthritis increases the risk of coronary heart disease via vascular endothelial injuries // Med. Hypotheses.-2004.-Vol.63, N3.-P.442-445.
Реферат
ЕНДОТЕЛ1АЛЫНА ДИСФУНКЦ1Я СУДИН ТА 11 КОРЕКЦ1Я ПРИ ХРОН1ЧН1Й РЕВМАТИЧН1Й ХВОРОБ1 СЕРЦЯ Максимова Л.Ю., Мтьнер I.A., Толстой В.А., Левада I.M.
Ключов1 слова: хроннна ревматична хвороба серця, ендотелш, функцт, лкування.
Хрон1чна ревматична хвороба серця супроводжуеться ендотел1альною дисфункцию судин, яка бере участь в патогенез! захво-рювання i виявляеться пщвищенням синтезу нпритш, цикпнного гуанозинмонофосфату, ендотелшу-1 й ¡нтерлейшу-1 □ на тл1 низького ршня простацикпшу, що корелюе з характером пороку серця та ступеней серцевоТ недостатност1. В процеа патогене-тичноТ Tepanii стан функцп ендотел1ю судин вщновлюеться, причому найбтьш ефективы в цьому плат ¡Hri6iTopn анпотензинпе-ретворюючого ферменту.
Summary
ENDOTHELIAL VASCULAR DYSFUNCTUIN AND ITS CORRECTION UNDER CHRONIC RHEUMATIC HEART DISEASE
Maksimova L.U., Milner I.A., Tolstoy V.A., Levada I.M.
Key words: chronic rheumatic heart disease, endothelium, function, therapy.
Chronic rheumatic heart disease is associated with endothelial-vascular dysfunction which partakes in pathogenesis of the disease and is manifested by increased synthesis of nitrites, cyclic guanosine monophosphate, endothelin-1 and interleukin-1 against the low prostacyclin. This correlates with the type of heart valvular disease and the cardiac decompensation degree. During the pathogenic therapy functions of vascular endothelium are regenerating, and inhibitors of angiotensin converting enzyme are the most effective in the case.
613.34:546.134:578:628.162
ЕСН0-В1РУСИ ЯК К0НТАМ1НАНТИ ПИТН01 ВОДИ: ДО АНАЛ13У ПРОБЛЕМИ I 0Ц1НКИ Д10КСИДУ ХЛОРУ ЯК В1РУЛ1ЦИДУ
MonieHKO А. В., Петренко Н.Ф., Дзюблик I.B., Засипка Л. Г., КотлЫ Л.С., Тарасюк О. Ф., Тихенко Н. M.
Державне пщприемство Украшський науково-дослщний ¡нститут медицини транспорту Мастерства охоро-ни здоров'я УкраТни, м. Одеса;
Нацюнальна медична академ1я шслядипломноТ осв1ти ¡м. П. Л. Шупика, м. Кшв; Одеська обласна санп"арно - еп1дем1олог1чна служба, м. Одеса
Представлено анал{з даних Aimepamypu i результаты власних досл{дженъ щодо zizieniuHoi оцтки в{рулщидног ди дюксиду хлору на ECHO-eipycu при знезаражувант води. Як mecm-eipyc нами був застосований cвiжoвuдiлeнuй i адаптований до культури клimuн штам ECHO-вipycy (се-ротип 7). Для оцтки цumoпamoгeннoi ди (ЦПД) вipycy використали культуру клтин рабдомi-осаркоми людини RD. Розведення становили 10-5-10-6-10-7, з яких розведення 10-5-10-6 iдeнmuчнi контамтацп ст1чних вод з урахуванням концентрування у 50 paзiв. Зниження титру вipycy ECHO м^мум на 1 lg ТЦД5д/мл при вплuвi мiнiмaльнoi дози дюксиду хлору 1,5 мг/дм3 було ефективне i стшке у вciх дocлiдaх. Об^рунтовано застосування дюксиду хлору як ефективного вipyлiцuднoгo засобу для знезаражування num^'i води й ст1чних вод.
Ключов1 слова: ЕСНО-в1руси, вода, дюксид хлору, знезаражування
Питання якост1 води в нашш KpaiHi надобувае Основними джерелами забруднення водо-
особливоТ гостроти, зважаючи на те, що в евро- ймищ р1зного виду користування е недостатньо
пейському perioHi Укра'ша - одна з найменш за- очищеш побутов1 CTi4Hi води i CTi4Hi води проми-
безпечених водними ресурсами краТн. 1х забру- слових i комунальних пщприемств; води шахт i
днення зб1льшуеться в ктька раз1в, а середньо- рудниш; скидання водного i зал1зничного транс-
добове споживання води на одного мюького порту; пестициди тощо. 75% питного водопоста-
мешканця - у 1,5-3 рази вище у пор1вняны з Gb- чання в УкраТш зд1йснюеться з поверхневих
ропейськими мютами [1]. джерел, у 61льшост1 з яких вода мае як1сть 3-го
Актуальн проблеми сучасно! медицини
класу, тод1 як системи водoniflготовки розрахо-ван1 на якють 2-го [2]. Р1вень охорони навколиш-нього середовища не дозволяе ¡стотно зменши-ти вплив антропогенних фактор1в на водш ре-сурси. KpiM цього, внаслщок ¡нтенсивного розви-тку науки вщкриваються HOBi ¡нфекцшы агенти, як1 мають водний фактор передач! i ¡стотно впливають на стан здоров'я людини.
Анал1з даних [3] по видтенню ентеров1рус1в з питно1 води в УкраТш впродовж 1982-1993 р. показав, що частота ix виявлення за зазначений nepiofl склала 3,07%: 220 позитивних проб з 7155 проб питно1 води. 3 них 11,36% ¡дентифко-BaHi як полюв1руси, 10,91% - Коксак1 А, 21,36% -Коксак1 В, 34,09% - ECHO, 14,55% - rnrni ентеро-Bipycn, 7,73% штам1в не типувалися д1агности-чними сироватками. Видтеы ентеров1руси належали до 22 серотишв. Частота видтення ен-TepoBipyciB за nepiofl дослщження коливалася Bifl 1,04% у 1991 р. до 5,0% в 1988 р. Виявлена недостатня ефективнють водоочисних споруд стосовно ентеров1рус1в, що свщчить про необ-xiflHiCTb впровадження нових бтьш ефективних технологш. Автори вщзначають, що питна вода продовжуе залишатися фактором передач! ен-TepoBipyciB.
За ¡ншими даними [4, 5], як1 представляють анал1з результате дослщжень 14089 проб спч-HOi води, 12911 проб води вщкритих водоймищ i 23831 проб питно1 води за 1998-2002 р., частота видтення eHTepoBipyciB ¡з спчноТ води, води вщ-критих водойм i питно1 води за зазначений nepi-од становила 5,9%, 2,2% i 0,5% вщповщно. Ц1 показники значно нижче даних закордонних кра-1н, що, на думку автор1в, пов'язане ¡з застосу-ванням бтьш чутливих молекулярно-генетичних метод1в дослщжень i з недостатньою ефективнн стю в1русолопчних дослщжень у бтьшосп perio-нальних лабораторш Украши.
Як встановлено в даних роботах, частота видтення BipyciB Коксаю В и ECHO, як найбтьш прюритетних, становила вщповщно: ¡з спчноТ води - 41,6% i 23,5%, води вщкритих водоймищ -37,6% i 36,6%, питно1 води - 32,2% i 19,0%.
Як свщчать автори вищенаведених po6iT в ¡н-шш статт1 [6], очистка i знезаражування хлором питно1 води на очисних спорудах не гарантуе и повного звтьнення вщ eHTepoBipyciB i безпеки населения що до ентеров1русних ¡нфекцш при и вживанш. Зокрема, наведен! дат багатор1чних дослщжень, проведених на територп колишньо-го СРСР: частота виявлення в1руспозитивних проб питно1 води до очистки становила 6,4 %, шсля очистки - 4,6%.
Як вщзначае F.B.Taylor [7], контамшац1я пит-HOi води в1русами ECHO може бути причиною виникнення таких захворювань: асептичний ме-HiHriT, м'язовий парал1ч, синдром Guillain-Barre (руйнування моторних нейрошв), экзантема (розширення i розрив кровоносних судин), рес-nipaTopHi захворювання, д1арея, епщем1чна м1ал-пя, перикардит i мюкардит, гепатит.
В останж роки на територп Республки Вто-русь зареестроваш спалахи ентеров1русних ¡н-фекцш, одним з фактор1в передач! яких була за-бруднена ентеров1русами питна вода [8]. Так, у 1997 р. у м. Гомел1 вщбувся водний спалах ен-теров1русних MeHiHriTiB (захворто 460 чоловк), основною причиною якого була контамшац1я води водозабор1в, a noTiM i питно'Г води розподть-HOi мереж1 епщем1чними штамами BipyciB Echo 30. Зазначено, що технолопя очистки i знезаражування води з поверхневого водозабору (з рки Сож) виявилася неадекватною щодо забезпе-чення нормативно!' якосп питно'Г води за Bipyco-лопчними показниками.
Ti ж автори [8] констатують, що найбтьш велико! за своТми масштабами i тривалютю в 4aci була епщем1чна захворюваннють у м. Мшську (захвор1в 1351 чоловк). Етюлопя спалаху виявилася пов'язаною з одночасною циркуляц1ею трьох серотип1в eHTepoBipyciB - Echo 30, Echo 6 i Коксаю B5, яю були видтеы як ¡з ключного ма-тер1алу хворих, так i з водопровщноТ питно'Г води. Р1вень ентеров1русно1 контамшацп питно'Г води у вогнищах ¡нфекцп досягав 43,85%. Особ-ливютю даного спалаху, KpiM реестраци мюкар-дит1в (в 10% випадюв) серед ¡нших нозолопч-них форм, була наявнють епщем1чного зв'язку захворюваносп ¡з вживанням бутильованоТ води одного з в1домих у Binopycii виробниш, дослн дження якоТ виявили присутнють в нш ¡нфекцш-них eHTepoBipyciB (у 7,9% дослщжених проб).
Ми не маемо у своему розпорядженш будь-яких даних щодо в1рулщидносп тих або ¡нших засоб1в стосовно BipyciB Echo, за винятком ¡н-формаци (1974 р.) щодо мш1мально необхщноТ дози втьного хлору для 99,99%-ноТ ¡нактивацЛ
Серотип Bipy-су Echo Мш1мально необхщна доза втьногохпору, мг/ дм
Echo 1 26,1
Echo 7 7,1
Echo 9 12,4
Echo 12 14,5
Echo 29 20,0
3 огляду на значущють питомоТ ваги BipyciB ECHO в загальнш CTpyKTypi eHTepoBipyciB, видн лених з питно! води (34,09% за 1982-1993 р.; 19,0% за 1998-2002 р.), слщ вважати за необхщ-не оцшити д1оксид хлору як можливий в1рулщид-ний 3aci6, що i визначило мету даних дослн джень.
Матер1али i методи Дослщження були виконаш у Централ1зованш ¡ммуно-в1русолопчнш лаборатор1| ОдеськоТ об-ласно'Г СЭС.
У досл1дженнях використовували дози дюкси-ду хлору, як1 широко застосовуються у практиц1 водоп1дготовки для знезаражування води (при-родних джерел, питно!) i ст1чних вод: 0,3 - 0,5 -1,0 - 1,5 - 2,0 мг/дм3. Оцшку в1рулщидноТ активност1 д1оксиду хлору
Том 8, Выпуск 4
125
BtCHHK Украгнсъког медичног стоматолог 1чног академш
проводили у ПОВНШ BiflnOBiflHOCTi з тимчасовими методичними рекомендац1ями, затвердженими наказом МОЗ УкраТни вщ 26.05.2006 року №333 [10]. Як тест-Bipyc нами були Bifli6paHi св1жовидн ленш (липень - листопад 2007 p.) i адаптоваш до культури кл1тин штами Bipycy ECHO серотипу 7. Для оцшки цитопатогенноТ ди (ЦПД) Bipycy ECHO використовували проб1рочну культуру кп1тин раб-домюсаркоми люд ини RD [11].
Матер1ал для заражения культури кл1тин в умовах in vitro одержували у такий cnoci6: до 0,9 мл стерильноТ дистильованоТ води, що мютить певну концентрацш дюксиду хлору, вносили 0,1 мл тест-Bipycy (розведення 10-1); з отриманого розведення вщбирали 0,1 мл i вносили в 0,9 мл стерильноТ дистильованоТ води, що мютить ту ж концентрацш дюксиду хлору i т.д. до розведення 10-7. Розведення 10-5-10-6 щентичш контамн нацп спчних вод з урахуванням концентрування у 50 раз1в.
Експозиц1я становила 60 хв при температур! 5°C. Пюля нейтрал1зацй дй дюксиду хлору (останнш вносили у стввщношенш 1:1), рН су-Mirni юстирували до значень 7,3 - 7,4, а пот1м ма-тер1ал в об'ем1 0,2 мл вносили у культури кп1тин i термостатували при температур! 37 °C [12].
Результати та ix обговорення
Результати наших дослщжень щодо гтешчноТ' оцшки дюксиду хлору як засобу ¡нактивацп Bipycy Echo 7, найменш хлоррезистентного зпдно з вищенаведеними даними [9], проведених у двох повторностях, надаш у таблиц!.
Як видно ¡з представлених даних, у розведенш
5 6 3
10- , 10- дози дюксиду хлору 0,3 - 1,0 мг/дм не-ефективш - ЦПД вщзначаеться вже на 3-5 день залежно вщ зростання дози. Доза 1,5 мг/дм3 бу-ла неефективна на 5 день у розведенш 10-5 i по-внютю ефективна в розведенш 10-6, зростання дози до 2,0 мг/дм3 не впливало на результат.
Розрахунки показують наступне [12]: титр Bipycy lg10 при n=5 за умови 100% ктькост1 культур ¡з ЦПД (4 з 4 проб1рочних культур) становить 5,5, а коефщ1ент похибки при o6'eMi матер1алу 0,2 мл, взятого для заражения одшеТ' культури кл1тин, становить 0,7; таким чином, титр Bipycy ECHO 7 при вплив1 ефективноТ дози дюксиду хлору на-ступний:
107,2 ТЦД501,5 мг/дм3 у розведенш 10-6.
Таким чином, зниження титру Bipycy ECHO Mi-шмум на 1 lg ТЦД50/мл при вплив1 м1н1мальноТ дози д1оксиду хлору 1,5 мг/дм3 було ефективне i ст1йке у вс1хдосл1дах.
Отриман1 даш дозволяють скпасти певне opie-нтовне уявлення щодо в1рулицидност1 д1оксиду хлору стосовно BipyciB ECHO, тим бтьше, що в1дсутня можлив1сть пор1вняльноТ ОЦШКИ 3 ¡нши-ми досл1дженнями. Разом з тим, не можна не вщзначити, що д1оксид хлору е, BiporiflHO, б1льш ефективним в1рул1цидним агентом, якщо дозво-лити деяку некоректнють пор1вняння наших даних з отриманими на початку 70-х pp.: принайм-Hi, вже це дозволяе судити щодо 4-5-разовоТ переваги дюксиду хлору у пор1внянш з хлором. Вищевикладене т1льки п1дкреслюе необхщнють проведения досл1джень у цьому напрямку.
Таблиця
Результати досл!дження ECHO -в/рул/цидноГдп дюксиду хлора
Титр Bipycy
Розведення
Доза,
мг/д
м
Заражения
Обл1к ЦПДзаднями
1
3
4
5
Iпасаж
Обл1к ЦПДзаднями
1
II пасаж
Облк Ц
1
ПД за днями
1x105
10-2 (1:100)
0,3
2+
4+
4+
4+
4+
4+
0,5
2+
2+
4+
4+
4+
4+
1,0
2+
4+
4+
4+
4+
1,5
2+
4+
4+
1x10°
10-1 (1:10)
0,3
2+
4+
4+
4+
4+
0,5
2+
4+
4+
4+
1,0
2+
4+
4+
1,5
Контроль
Bipycy
1x10'
Натив-ний
2+
4+
4+
4+
4+
2+
4+
4+
4+
4+
4+
2+
4+
4+
4+
4+
4+
Прим1тка: «2+» - 50 % ктькост1 культур штин з ЦПД; «4+» - 100 штин; „-„ досл1дження у повторних пасажах не проводили.
Л1тература
1. Квашук Л.П., ni4Kyp М.Г. АналЬ стану та використання водних pecypciB УкраТни // Вода i водоочисж технологГ|. -2002. - № 2-3. - С. 6-9.
2. Косовець О.О., Колюник I.A. Оцшка якост1 поверхневих вод за даними спостереження орган1зац1й г1дрометслуж-би Мшприроди УкраТни // Мат-ли наук.-практ. сем. "Акту-альн1 питання якост1 води в УкраТнГ, 15-16 липня 2004 р. -К., 2004. - С. 14-22.
% ктькост1 культур кп1тин з ЦПД; 0 - вщсутнють ЦПД у культур!
3. Задорожная В.И., Бондаренко В.И., Маричев И.Л. Загрязнение питьевой воды энтеровирусами в Украине // Химия и технология воды.-1997.-Т.19, № 3.-С.320-325.
4. Доан С.1.. Задорожна В.1., Бондаренко В.1. Роль води р1з-ного виду у розповсюдженн1 ентеров1русних ¡нфекц1й // Мат-ли наук.-практ. сем. "Актуальж питання якост1 води в УкраМ- КиТв, 2004.- С.49-56.
5. Поршняльна характеристика вид1лення ентеров1рус1в ¡з води р1зного виду в УкраТы / Доан С.1., Задорожна В.1., Бондаренко В.1. та ¡н. // Довктля та здоров'я.-2007.-№ 4(43).-С. 38-41.
7
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
6. Забруднення вкусами водопровщноТ води / Бондаренко
B.I., Задорожна B.I., Доан C.I. та ¡н. // Вода i водоочисы технолог»'. - 2002.- № 1.- С. 56-60.
7. Taylor F. Viruses...What is the Significance in water Supplies // J. Maine Wtr, Utilities.-1973.-V.49, N 17.-P.67-75.
8. Значение питьевой воды в эпидемической заболеваемости энтеровирусными инфекциями в Республике Беларусь / Амвросьева Т.В., Поклонская Н.В., Казинец О.В. и др. // Тез. докл. VI Междунар. конгресса "Вода: экология и технология" (ЭКВАТЭК-2004).-М.: Сибико Инт.- 2004.-
C.782-783.
9. Cookson J. T. Virus and Water Supply //J. AWWA.- 1974.-V.66, N 12.- P.707-711.
10. Тимчасов1 методичы рекомендацп MP 9.9.4.5.-126-2006 „Визначення в1рулЩидноТ активност1 дезЫфекцшних препарате". Затверджено МОЗ УкраТни, Наказ № 333 вщ 26.05.2006 р.
11. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита // Глобальная программа по вакцинации и иммунизации. РПИ. ВОЗ. Женева. - М., 1998. - 45 с.
12. ПосЮник з медичноТ Bipyconorii / ГирЫ В.М., Порохниць-кий В.Г., Вороненко С.Г. та ¡н.: За ред. В.М. ГирЫа.-К.:Здоров'я, 1995.- 368 с.
Реферат
ЕСНО-ВИРУСИ КАК КОНТАМИНАНТЫ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ: КАНАЛИЗУПРОБЛЕМЫ И ОЦЕНКа ДИОКСИДА ХЛОРА КАК ВИРУЛИЦИДА
МокиенкоА.В, ПетренкоН.Ф, Дзюблик И.В., Засыпка Л.И., Котлик Л.С., Тарасюк Е.Ф., Тихенко Н.Н. Ключевыеслова: ЕСНО-вирусы, вода, диоксид хлора, обеззараживание
Представлен анализ данных литературы и результаты собственных исследований по гигиенической оценке вирулицидного действия диоксида хлора на ЕСНО-вирусы при обеззараживании воды. В качестве тест-вируса нами был отобран свежевыде-ленный и адаптированный к культуре клеток штамм ECHO- вируса (серотип 7). Для оценки цитопатогенного действия (ЦПД) вируса использовали культуру клеток рабдомиосаркомы человека RD. Использовали разведения 10"5-10"6-10"7, из которых разведения 10"5-10"6 идентичны контаминации сточных вод с учетом концентрирования в 50 раз. Снижение титра вируса ECHO минимум на 1 lg ТЦД50/мл при воздействии минимальной дозы диоксида хлора 1,5 мг/дм3 было эффективное и устойчивое во всех опытах. Обосновано применение диоксида хлора как эффективного вирулицидного средства для обеззараживания питьевой воды и сточных вод.
Summary
ECHO-VIRUSES AS CONTAMINANTS OF DRINKING WATER: ANALYSIS OF THE PROBLEM AND ESTIMATION OF CHLORINE DIOXIDE AS VIRULICIDE
Mokiyenko AV, Petrenko N.F., Dzublick I.V., Zasypka L.I., Kotlick L.S., Tarasuk Ye.F., Tikhenko N.N. Key words: ECHO-virus, water, chlorine dioxide, disinfection
They have presented the analysis of the data published and results of own investigations about hygienic estimation of chlorine dioxide virulicide action on ECHO- viruses at disinfection of water. As test-virus we they have selected freshly - extracted and adopted to the culture of cells strain ECHO-virus (serotype 7). For the estimation of the virus cytopathogenic action they have used a culture of human's rhabdomyosarcoma cells RD. Dilutions 10"5-10"6-10"7 where dilutions 10- -10-6 are identical to the contamination of waster water with taking in account concentration at 50 times. Decrease of virus titer ECHO minimum at 1 lg TCD50/ml at the influence of minimal dose of chloride dioxide 1,5 mg/dm3 was effective and a stable in all experiments. The use of chlorine dioxide as effective virulicide measure for drinking water and water-borne wastes is stipulated.
Tom 8, Выпуск 4
127
