CC BY
58
ШМ 2227-7242 (Рнп), ШМ 2304-9685 (ОпНпе) Антропологiчнi вимiри фiлософських дослiджень, 2014, вип. 6.
УДК 165.19+323
О. С. ТОКОВЕНКО1
1 Дшпропетровський нацюнальний ушверситет 1меш Олеся Гончара (м. Дтпропетровськ), ел. пошта tokovenko_os@mail.ru, ОЯСГО 0000-0001-9182-431Х
ЕП1СТЕМОЛОГ1Я У КОНТЕСТ1 СУЧАСНО1 БЮЛОГО-ЕВОЛЮЦШНО1 ПАРАДИГМИ
Мета. Метою статп е визначення доцшьносп використання бюлого-еволюцшно! парадигми для досль дження рацюморф1чного апарату тзнавально! д1яльносл. Методологiя. Методолопчним тдгрунтям е вихь дт принципи та концептуальний апарат еволюцшно! ешстемологп. Наукова новизна. В статп визначають-ся можливосп використання бюлого-еволюцшно! парадигми для розкриття специфши рацюморф1чних пе-редумов шзнання та !х впливу на формування та розвиток людського знання. Висновки. В статп робиться висновок, що разом 1з щеею гшерцикл1в (цикл1в зворотного зв'язку 1з взаемною трансмю1ею шформацп у шзнанш), концепцш рацюморф1чних передумов когнггивною д1яльносп, а також намагання розглядати ко-гнггивш процеси на шдстаы критерпв науковосп (емшрично! верифжацп, пояснювально! штенци та здатно-сп до передбачень), безумовно, слад розглядати як позитивний внесок еволюцшно! ешстемологп у розвиток сучасних ешстемолопчних дослщжень. Вт1м зазначаеться також 1 те, що зайва метафоризащя бюлого-еволюцшно! парадигми дещо звужуе евристичш можливосп цього ешстемолопчного напрямку. Подальший розвиток еволюцшно-ешстемолопчних дослвджень вбачаеться у змщенш акценпв з бюлого-еволюцшно! у б1к культурно-еволюцшно! парадигми.
Ключовi слова: Рацюморф1чний апарат, принцип зворотного зв'язку, трансмю1я шформацп, гшерцикл, рацюморф1чш системи..
Актуальшсть
Анал1з сучасного стану розвитку ешстемологп дае шдстави стверджувати, що одшею ¡з вагомих тенденцш 11 розвитку е намагання до-слщити шзнання як бюлопчний феномен шляхом екстраполяцп бюлопчно! теори еволюци на т аспекти життед1яльносп живих ютот, яю е бюлопчними субстратами когштивно! д1яльно-сп. Цей напрям ешстемологп - еволюцшна еш-стемолопя отримав розвиток як в англо-американськш аналггичнш ( Д. Кемпбелл, К. Поппер, У. Бартл1, Д. Раднщю, Г. Плоткш, Д. Халл та шш1 ), так й в австро-шмецькш ешсте-молопчнш (К. Лоренц, Р. Ридль, Р. Каспар, Г. Воллмер, Ф. Вукетич, В. Калебаут та шш1 ) традищях.
Мета
Метою ще! статп буде пошук вщповщей на питання: наскшьки доцшьно використання бю-лого-еволюцшно! парадигми для дослщження рацюморф1чного апарату тзнавально! д1яльно-сп? Чи можуть еволюцшш погляди розгляда-
тися в ешстемологп як метафора? Наскшьки концептуальний апарат сучасно! еволюцшно! теори корелюеться з ешстемолопчною проблематикою?
Методолопя
Знаходження вщповщей на щ питання грун-туеться на розумшш того, що еволюцшна еш-стемолопя, як й будь-який шший р1зновид тео-ри шзнання, намагаеться знайти вщповщь на класичне кант1вське питання: як можливе знання? Алгоритм, який без сумшву е швар1антним для ус1х ешстемолопчних концепцш, може бути сформульованим наступним чином: знання людини про реальшсть виникае внаслщок вза-емоди об'ективних (реального свггу) та суб'ективних (когштивного апарату) структур.
Специфша еволюцшно-ешстемолопчно! вщповщ1 на це класичне питання полягае у тому, що знання про реальшсть е перспективним, селективним та конструктивним. Знання е пер-спективним у тому випадку, якщо закони свщомост когштивного суб'екта шкорпороваш у систему знання. Знання е селективним, якщо
ISSN 2227-7242 (ПтМ), ISSN 2304-9685 (Online) Антропологiчнi вимiри фiлософських дослiджень, 2014, вип. 6.
воно корегуеться з шдгрупою об'ективних предмет1в або структур, яю е корелятивними безпосередньому досвщу. Знання конструктивно, якщо мае мюце позитивна детермшащя, або нав1ть конструювання знання когштивним суб'ектом.
Те, що знання е еднютю об'ективних та суб'ективних складових свщчить про те, що у когштивному процес мае мюце певна вщповщшсть м1ж об'ективними та суб'ективними структурами. 1нод1 под1бна вщповщшсть може бути досить значною. У таких випадках е шдстави стверджувати, що юнують загальш риси, 1зоморф1я м1ж об'ективними та суб'ективними структурами. Анатз когштивно! 1зоморфи е предметом роз-гляду р1зних ешстемолопчних напрям1в. Бшьшють з них дшшло до висновку, що вщповщшсть м1ж об'ективними та суб'ективними структурами не е простим збшом, але може й повинно бути пояснено. Спроби пояснення когштивно! ¡зоморфи здшснювались з позицш трансцендентально! фшософи (Кант), лшгвютичного анал1зу (Вгг-генштейн), конвенцюнал1зму (Пуанкаре), теори економи мислення (Мах) та шших.
Виклад основного матерiалу
Еволюцшна ешстемолопя пропонуе свое, багато у чому оригшальне ршення проблеми когштивно! 1зоморфи. Специфша еволюцшно-ешстемолопчного шдходу полягае у тому, що на фшософське питання, чому юнуе вщповщшсть об'ективних та суб'ективних структур шзнання, пропонуеться вщповщь, яка грунтуеться на бюлого-еволюцшнш парадигма У цьому контекст еволюцшна ешстемолопя стверджуе, що суб'ективш когштивш структу-ри сшввщносяться 1з об'ективними структурами внаслщок того, що вони виникають як результат адаптаци до зовшшньо! реальности Когштивним структурам притаманна часткова 1зоморф1я по вщношенню до реальносп, тому що у протилежному випадку оргашзм не змш би вижити [1, c.75].
Вочевидь, представники еволюцшно-ешстемолопчно! теори е прихильниками вико-ристання в ешстемологи бюлого-еволюцино!
метафори, що заслуговуе на подвшну оцшку. З одного боку, для сучасного дослщника аксюмою е констатащя впливу, який здшснюе на науковий пошук метафоричне мислення у тому випадку, коли виникае необхщшсть знай-ти нов1 форми пояснювальних процедур. Безу-мовно, метафоричшсть е одним ¡з домшуючих засоб1в теоретичного мислення. З шшого боку, як справедливо шдкреслюе Р.Левонтш, «метафора, доведена до звички, призводить до свое! абсолютизаци, 1 як наслщок, здшснюе негатив-ний вплив на процес наукового пошуку» [2, c.151].
Враховуючи под1бну подвшну природу бюлого-еволюцшно! метафори, розглянемо основы напрями 11 реал1заци в еволюцшнш ешстемологи. Перш за все зазначимо, що еволюцшна ешстемолопя штерпретуе когштивш структури як результат процесу адаптаци. Цей процес регулюеться двома великими «арх1тек-торами» еволюци: мутащями й вщбором. При-хильники ще! теори розглядають як продукти еволюци не тшьки наш1 органи вщчуття, цен-тральну нервову систему та мозок, але й 1х функци: з1р, знання, сприйняття та шш1, що значно розширюе меж1 еволюцшного пошуку. У той час, коли традицшна ешстемолопя розглядае у якост об'екта дослщження вже сформовану когштивну структуру людини, еволюцшна ешстемолопя приеднуе до проблемного поля питання щодо фшогенетичного походження когштивного апарату, розгляд су-купносп генетично детермшованих характеристик шзнавального процесу.
Для бюлоги аксюмою е те, що адаптащя ор-гашзму до оточуючого середовища школи не бувае щеальною. Мшливють оргашзм1в, 1х здатнють до мутацш зменшуеться у процес еволюци. Це вщбуваеться тому, що в процес еволюци накопичуеться та репродукуеться зро-стаючий об'ем шформацп, що довела свою апробованють та доцшьнють. Проте вар1атив-нють школи не буде дор1внюватись нулю, внаслщок чого адаптащя школи не стане щеаль-ною.
Ця теза еволюцшно! бюлоги в ешстемологи використовуеться наступним чином. Суб'ективш когштивш структури е наслщком
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aитpoпoлoгiчиi bniHipH фiлocoфcькиx дocлiджeиь, 2014, вип. 6.
^o^cy адаптацiï дo oб'eктивнoï peальнocтi. Вiдпoвiднicть мiж ними штоли нe мoжe 6ути iдeальнoю. Натески далeкo дoxoдить пoдiбна вiдпoвiднicть й тальки вoна e тoчнoю - пи-тання eмпipичниx дocлiджeнь, ате зpoзyмiлo, щo кoгнiтивна iзoмopфiя мoжe 6УТИ наcтiльки пoвнoю, наcкiльки e нeoбxiднoю opганiзмoвi, тoбтo e адeкватнoю завданням йoгo виживання. Бiльш того, eвoлюцiйна eпicтeмoлoгiя ircrep-пpeтye cyб'eктивнi кoгнiтивнi cтpyктypи як гiпoтeзи ^o cтpyктypи peальнocтi. У цьoмy ram^cri eвoлюцiя бioлoгiчнo виглядаe як ^o-цec мyтацiй та вiдбopy, ате eпicтeмoлoгiчнo -як пpoцec пpoпoзицiй та cпpocтyвань. Пpи ^o-му cтвepджyeтьcя, щo пoмилкoвi гiпoтeзи лiквiдyютьcя в пpoцeci eвoлюцiï i, навпаки, ^авильш гiпoтeзи, щo збiльшyють eвoлюцiйнy пepcпeктивy, адаптyютьcя й з чашм замiнюютьcя на бiльш ycпiшнi. Пoдiбний ^o-цec пpoпoзицiй та cпpocтyвань, oбrpyнтyвання гiпoтeз та ïx пepeвipка мають cвoïм наcлiдкoм чаcткoвy iзoмopфiю кoгнiтивнoï cиcтeми дo oб'eктивниx ^py^yp. Пoвна iзoмopфiя нe e нeoбxiднoю та мoжливoю [1, c.80].
Звepнeмo увагу i на тe, щo eвoлюцiйна eпicтeмoлoгiя, викopиcтoвyючи eвpиcтичний пoтeнцiал eвoлюцiйнoï бioлoгiï, намагаerьcя знайти piшeння пpoблeмi, щo у cвiй чаc cтала камeнeм cпoтикання для eмпipизмy та pацio-налiзмy, а cамe пpoблeмi ypoджeниx iдeй. З eвoлюцiйнo-eпicтeмoлoгiчниx пoзицiй миcлeн-нeва cтpyктypа e ypoджeнoю тoдi i тiльки тод^ кoли вoна гeнeтичнo дeтepмiнoвана.
Важливo звepнyти увагу й на ту oбcтавинy, щo eвoлюцiйна eпicтeмoлoгiя випдш вiдpiзняerьcя вiд iншиx фiлocoфcькиx напpямiв тим, щo на вiдмiнy вщ ocтаннix iнкopпopye у cвoю кoнцeптyальнy cтpyктypy кpитepiï науто-вocтi, щo пpитаманнi пpиpoдничo-наyкoвим диcциплiнам. Так, oдин iз пpoвiдниx eвoлюцiй-ниx eпicтeмoлoгiв Г.Вoллмep, викopиcтoвyючи тeзy фiлocoфiï мoви (згiднo якiй iдeя маe чoти-pи квалiфiкацiйниx piвня: пoняrтя, пpoпoзицiï, цiннocтi та нopми), дo анатзу eвoлюцiйнoï eпicтeмoлoгiï, яку вiн вважаe дecкpиптивнoю наyкoю, cтвepджye, щo «дecкpиптивнi пoлo-жeння мoжyть бути ютинними, нopмативнi - нe мoжyть. Факти знаxoдятьcя у пpиpoдi, нopми -
ш. Вiдпoвiднo, дecкpиптивнi пoлoжeння мo-жуть бути eмпipичнo пepeвipeнi, нopмативнi твepджeння - нi. У той ча^ кoли у наc e дocтат-нe пiдrpyнтя cпoдiватиcь на ютину в дecкpип-цiяx, ми штоли нe бyдeмo мати шдстав для то-гo, щoб пpeтeндyвати на oбrpyнтoванicть нopм» [3, с.186].
Бeзyмoвнo, заcтocyвання eвoлюцiйнoю eпicтeмoлoгieю кpитepiïв наyкoвocтi, ^ита-манниx наyкoвiй тeopiï, а cамe кpитepiïв eмпipичнoï вepифiкацiï, пoяcнювальнoï iнтeнцiï та здатнocтi дo пepeдбачeнь, багатo у чoмy вiдpiзняe цю диcциплiнy вiд тpадицiйниx eпicтeмoлoгiчниx кoнцeпцiй. Пpoтe ми пoвиннi вpаxoвyвати, щo eвoлюцiйна eпicтeмoлoгiя e ж пpocтo дecкpиптивнoю диcциплiнoю, алe œoprne кoмбiнye у co6i фopмальнi, oпиcoвi та нopмативнi фpагмeнти.
Евoлюцiйнo-eпicтeмoлoгiчний пiдxiд ба-зyeтьcя на тoмy, щo кoгнiтивний апаpат тзна-вальнoï дiяльнocтi людини нe e йoгo ушкаль-нoю pиcoю, а, навпаки, e peзyльтатoм eвoлюцiï пiзнавальниx здiбнocтeй, пpитаманниx piзним piвням opганiзацiï життя. У cамoмy фyндамeнтi життя, (якe у цьoмy кoнтeкcтi тлyмачитьcя як заcвoeння та накoпичeння iнфopмацiï у ^o^ci eвoлюцiï), вважаe Р.Каcпаp, закладeний ^ин-цип звopoтнoгo зв'язку зi взаeмнoю тpанc-мicieю iнфopмацiï. Цeй ^инцип poбить акцeнт на наcтyпнoмy дocлiдницькoмy алгopитмi: на пoчаткoвиx eтапаx eвoлюцiï пpoтeïни та нук-лeïнoвi ^^ora (РНК) icнyвали нeзалeжиo. На наcтyпниx eтапаx вiдбyлocя злиття ïx CTpyCTyp таким чинoм, щo «РНК 1змoгла пpoдyкyвати пpoтeïн 1, який, у cвoю чepгy, зyмoвив виник-жння РНК 2, щo cинтeзyвала пpoтeïн 2, на oc-нoвi ятого була cфopмoвана РНК 3 i так дo тиx пip, дoки пpoтeïн на пpoдyкyвав виxiднy РНК. Так бyлo cфopмoванo фyнкцioнальний peгyля-тивний цикл, який зв'язав yci eлeмeнти, залу-чeнi у ^o^c тpанcляцiï iнфopмацiï» [4, c.52]. Такий фeнoмeн у cyчаcнiй eвoлюцiйнiй бioлoгiï oтpимав назву гiпepцикла.
Для eвoлюцiйнoï eпicтeмoлoгiï iдeя rirap-цикла e важливoю у зв'язку з тим, щo iнфop-мацiя, яка виникла як наcлiдoк випадкoвиx му-тацш в РНК та була включeна у пpoтeïнoвi cтpyктypи, змoгла зд^нити звopoтнiй вплив на
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi bniHipH фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2014, вип. 6.
пpoдyкyвaння PHK тiльки y випaдкy ïï aдaптaцiï дo oтoчyючoгo cepeдoвищa. Цe cвiдчить пpo тe, щo y нyклeïнoвиx киcлoтax зocepeджeнa нe вcя iнфopмaцiя, a тшьки ïï чacтинa, якa вiдoбpaжae швш pиcи oтoчyючoгo cepeдoвищa. Paзoм з гiпepциклoм виникae peпpoдyктивний цикл, який включae y ce6e opгaнiчнi cтpyктypи тa фyнкцioнaльнy cклaдoвy, тoбтo гени, якi opie^ тoвaнi нa пoзитивнe збepeжeння тa зpocтaння iнфopмaцiï m ocнoвi пpoцeciв мyтaцiï тa вiдбo-py. Ha цьoмy piвнi фyндaмeнтaльний пpинцип кoгнiтивнoï дiяльнocтi, тoбтo ^инцип cтвopeн-ня циклiв звopoтнoгo зв'язку iз взaeмнoю тpaнcмicieю iнфopмaцiï, знaxoдить нacтyпнe втiлeння. Пiд впливoм iнфopмaцiï, якa знaxo-дитьcя y rernx, фopмyютьcя cтpyктypи iз вiдпoвiдними функщями, кoтpi зaвдяки мe-xaнiзмaм мyтaцiй тa вiдбopy мoжyть здiйcнювaти звopoтнiй вплив нa фopмyвaння нoвиx гешв.
3aci6 oтpимaння тa тpaнcмiciï iнфopмaцiï, який xapaктepний для гeнeтичнoгo poзвиткy, нeзвaжaючи нa cвoю бeзyмoвнy зтачущють для пpoцeciв eвoлюцiï, мae швний нeдoлiк, a caмe, фiкcaцiя тож^го нoвoгo пiзнaвaльнoгo aктy вимaгae вiднocнo тpивaлoгo чacy, внacлiдoк тoгo, щo тeмп мyтaцiй e нe дyжe виcoким i вipoгiднicть ïx ycmxy вiднocнo нe вeликa. Цeй нeдoлiк мiнiмiзyeтьcя нa нacтyпнoмy piвнi eвo-люцiï пiзнaвaльниx cиcтeм, a caмe нa piвнi op-гaнiзмiв, яю викopиcтoвyють для зacвoeння тa тpaнcмiciï iнфopмaцiï aпapaт цeнтpaльнoï ж-pвoвoï cиcтeми. Пoдiбнi cтpyктypи мaють cy^ тeвy пepeвaгy вiднocнo гeннoгo зacoбy зacвoeн-ня iнфopмaцiï внacлiдoк того, щo 1'м пpитaмaннa здaтнicть шведтого зacвoeння тa викopиcтaння iнфopмaцiï. Caмe нa цьoмy piвнi y виcoкoop-гaнiзoвaниx opгaнiзмiв фopмyeтьcя cиcтeмa ypoджeниx пiзнaвaльниx дiй тa пepeдyмoв дo пiзнaння. Gднicть пoдiбниx пiзнaвaльниx crpy^yp oтpимaлa нaзвy paцioмopфiчнoгo arn-paтy.
У нayкoвий oбмiн тepмiн «paцioмopфiчний arnpaTO був yвeдeний Е.Бpyнcвiкoм [5, c.109], втiм тiльки пopiвняльнa бioлoгiя тa eтoлoгiя poзpoбили тaкe знaчeння цьoгo тepмiнy, якe дoзвoлилo eвoлюцiйнiй eпicтeмoлoгiï викopи-cтoвyвaти нaкoпичeний в циx нayкoвиx диоди-
плiнax дocлiдницький пoтeнцiaл для пoяcнeння cпeцифiки фopмyвaння кoгнiтивнoгo aпapaтy пiзнaвaльнoï дiяльнocтi. Cyчacнa eвoлюцiйнa eпicтeмoлoгiя дocлiджye зaкoнoмipнocтi фop-мyвaння тa фyнкцioнyвaння гiпoтeз paцioмopфiчнoгo aпapaтy пiзнaвaльнoï дiяль-нocтi. Дocлiдники, якi пpaцюють y мeжax eвo-люцiйнo-eпicтeмoлoгiчнoï тpaдицiï ввaжaють, щo кoгнiтивнi cтpyктypи, щo cфopмyвaлиcя y ^o^ci eвoлюцiйнoï aдaптaцiï, мoжyть бути iнтepпpeтoвaнi як a priori з точки зopy шдивщу-aльнoï cвiдoмocтi, aлe з пoзицiй icтopiï видоу-твopeння - як a posteriori.
Якщo кoгнiтивнi cтpyктypи пiзнaвaльнoï дiяльнocтi людини e пpoдyктoм йoгo фiлoгeнe-тичнoï icтopiï, тo y тaкoмy випaдкy пoвиннa icнyвaти мoжливicть poзyмiння того, толи i в якiй пocлiдoвнocтi вoни виникли y пpoцeci eвo-люцiï. З нaшoï тoчки зopy, piшeння пpoблeми poзвиткy i cтpyктypи paцioмopфiчнoгo aпapaтy пiзнaвaльнoï дiяльнocтi людини щe дaлeкa вiд зaвepшeння. Cepeд пiдxoдiв дo ïï poзв'язaння, щo icнyють y cyчacнiй лiтepaтypi, та ocoбливy yвaгy зacлyгoвye кoнцeпцiя гiпoтeз paцioмopфiнoï cиcтeми a6o пpинципiв то-гнiтивнoгo пopядкy P.Piдля тa P.Kacrnpa .
Ha пoчaткoвиx eтaпax poзвиткy живиx otc-тeм, ввaжaють щ дocлiдники, пpoявляeтьcя фyндaмeнтaльний пpинцип , який зaклaдeний y зacoбi aдaптaцiï opгaнiзмa, тoбтo y зacoбi зa-cвoeння iз oтoчyючoгo cepeдoвищa iнфopмaцiï, нeoбxiднoï для йoгo caмoзбepeжeння. Ц ^ин-цип «пiдтвepджeння пiзнaнoгo paнiшe a6o riro-тeзa oчeвиднoï ютини» [6, c.41]. 1ншими cлoвa-ми вдй пpинцип oзнaчae oчiкyвaння нaйбiльшoï вipoгiднocтi пoяви тoгo, щo мaлo ycпix paнiшe. Цe oчiкyвaння пpopaxoвyeтьcя тiльки y вipoгiднocтi, пpoтe зi знaчнoю мipoю дocтoвip-нocтi. Ha цьoмy шляxy opгaнiзми пiзнaють двi фyндaмeнтaльнi pиcи oтoчyючoгo cepeдoвищa: CT^^mc^ пpиpoдниx зaкoнiв тa вiднocнy ж-визнaчeнicть ïx пpoявy. Якщo бeзпeчнe тa том-фopтнe cepeдoвищe щe нe визнaчeнe op-гaнiзмoм, то шстинктивний мexaнiзм, щo кepye шго пoвeдiнкoю, пoтypбyeтьcя пpo тe, щoб пoшyки пpoдoвжyвaлиcь з вce бiльшoю irn^-cивнicтю.
Для людини здaтнicть дo пiдpaxyнкy cry^-
© To^be^o O.C., 2014
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi bniHipH фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2014, вип. 6.
ню вipoгiднocтi тaкoж e ypoджeнoю тa мoжe бути poзглянyтa y якocтi oднieï iз тайбшьш фyндaмeнтaльниx pиc ïï кoгнiтивнoï cтpyктypи. Ця здaтнicть e cклaдoвoю paцioмopфiчнoгo aпapaтy, фiлoгeнeтичним фyндaмeнтoм pa^o-нaльнoгo миcлeння. Paцioмopфiчнe oчiкyвaння вipoгiднocтi, y cвoю чepгy, зyмoвлюe двa ш^дки. Пepший пoлягae в oбyмoвлeнocтi ycвiдoмлeння piзницi мiж випaдкoвicтю тa нeoбxiднicтю, i внacлiдoк цьoгo зaцiкaвлeнocтi виcoкoopгaнiзoвaнoгo opгaнiзмy y пoшyкy мoжливoï нeoбxiднocтi aбo iгнopyвaння ïï. no-дpyгe, paцioмopфiчнe oчiкyвaння вipoгiднocтi зyмoвлюe виcнoвoк пpo тe, щo peзyльтaт шзтання людинoю peaльнocтi зoвciм нe вимa-гae paцioнaльнoгo тлyмaчeння.
Дpyгa гiпoтeзa oтpимaлa нaзвy «гiпoтeзa iдeнтифiкaцiï», aбo пpинципy «iгнopyвaння ro-cxoжocтi y пoдiбнoмy» [6, c.42]. Boнa вiдoбpa-жae cтpyктypнy якicнy xapaктepиcтикy oтoчyю-чoï peaльнocтi: явищa тa годи чacтo мoжyть пoвтopювaтиcь, aлe штоли нe бyвaють ^emTCH-ними. Пoдiбнe виключeння з poзглядy вщмш-гостет, iдeнтифiкaцiя y пiзнaвaльнiй дiяльнocтi людини вiдпoвiдae пpoцecy, який oтpимaв ш-зву aбcтpaгyвaння. Bтiм iгнopyвaння нecxoжo-cтi мae мicцe нaвiть y пoвeдiнкoвиx мoдeляx oднoклiткoвиx opгaнiзмiв. Як пpиклaд, щo iлюcтpye цeй ^инцип, мoжнa нaвecти шстинк-тивнe oгинaння пepeшкoд opгaнiзмaми, y ^o-^ci якoгo вiдмiннi pиcи пepeшкoд iгнopyютьcя, i нaвпaки, yзaгaльнюючи pиcи, тaкi як нeздo-лaннicть, cтaбiльнicть гозици тa пpocтopoвa oбмeжeнicть, пpиймaютьcя дo yвaги.
Tpeтя гiпoтeзa paцioмopфiчнoгo aпapaтy визнaчaeтьcя як «гiпoтeзa кayзaльнocтi», aбo пpинцип «ypoджeнoï пocлiдoвнocтi» [6, c.43]. Boнa cтвepджye, щo з пoявoю випaдкiв уотш-нoгo пiдтвepджeння зpocтae вipoгiднicть тoгo, щo пoпepeднiй фaкт e пpичинoю нacтyпнoгo. Здaтнicть пiзнaвaти пeвнy пocлiдoвнicть пoдiй e бaзoвoю для визнaчeння пpичин тa нacлiдкiв. Ця здaтнicть з'являeтьcя paзoм з виникгоння yмoвнoгo peфлeкcy i cвiдчить, з oднoгo бoкy, пpo пoдiбнicть paцioмopфiчниx aпapaтiв твapи-ни тa людини, a з iншoгo, ^o глибoкy вiдмiннicть в ïx пoвeдiнкoвиx пpoгpaмax. Caмe тут ми знaxoдимo пoяcнeння тoгo, чoмy людинa
y cвoeмy poзвиткy здaтнa пiднятиcь вищe paцioмopфiчниx cтpyктyp, вийти зa ïx мeжi тa cтaти eдинoю, yнiкaльнoю icтoтoю, якiй ^rna-мaннe aбcтpaктнe тeopeтичнe миcлeння, здaтнicть poзyмiння кayзaльниx зв'язкiв y ^и-poдi, щo нe мoжe бути нacлiдкoм дeдyкцiï ïx бeзпocepeдньoгo cпpийняття.
Hapeштi, чeтвepтa гiпoтeзa «цiлecпpямoвa-нocтi», aбo ^инцип «poзглядy пoдiбниx cиcтeм як функцш iдeнтичниx cyпepcиcтeм» [6, c.44]. У фiлoгeнeтичнoмy ceнci цe нaйнoвiшa xapa^ тepиcтикa живиx cиcтeм, щo виниклa paзoм з пepшими cтaдiями cвiдoмocтi, якa вiдoбpaжae кoмплeкcнy якicнy proy oтoчyючoï peaльнocтi, a caмe тe, щo iepapxiчнa cтpyктypa cвiтy пpoяв-ляe пpичиннo-нacлiдкoвy пoляpнicть, якa зaлe-жить вiд тoгo, чи впливae бiльш зaгaльнa cro-тeмa m cвoï пiдcиcтeми i нaвпaки. Opгaнiчнa cиcтeмa зaвжди peaлiзye cвoï цш y кopeляцiï з бiльш зaгaльнoю cиcтeмoю. Пpи цьoмy ycпiшнy peaлiзaцiю фyнкцiй cиcтeмoю cлiд poзглядaти як aRr дoцiльнocтi. Фeнoмeн цiлi crae зpo-зyмiлим тiльки y cпiвcтaвлeннi з пeвнoю том-плeкcнoю cиcтeмoю, eлeмeнти якoï poзглядa-ютьcя y ятоеи цiлeй тiльки пo вiднoшeнню дo тoтaльнocтi, y якiй вoни викoнyють cвoю фyнкцiю.
Висновки
Taким чинoм, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo eвoлюцiйнa eпicтeмoлoгiï нaмaгaeтьcя викopи-crara бioлoгo-eвoлюцiйнy пapaдигмy для poз-HpHrra cпeцифiки paцioмopфiчниx пepeдyмoв людcькoгo тзшння тa ïx впливу нa фopмyвaн-ня тa poзвитoк людcькoгo зтання. Пoдiбнi paцioмopфiчнi пepeдyмoви poзглядaютьcя як фopми aдaптaцiï, ceлeктивнi пpoдyкти ф^ге-нeзy, eкcтpaкти тиx yмoв зoвнiшньoгo cepeдo-вищa, якi e тайбшьш вaжливими для виживaн-ня в yмoвax кoнкypeнцiï.
Paзoм iз iдeeю гiпepциклiв, тoбтo циклiв звopoтнoгo зв'язку iз взaeмнoю тpaнcмicieю iнфopмaцiï y шзтанш, кoнцeпцiю paцioмopфiчниx пepeдyмoв ^гитовтою дiяль-нocтi, a тaкoж нaмaгaння poзглядaти кoгнiтивнi пpoцecи нa пiдcтaвi кpитepiïв нayкoвocтi (eмпipичнoï вepифiкaцiï, пoяcнювaльнoï irn^-ц^' тa здaтнocтi дo пepeдбaчeнь), бeзyмoвнo,
© Toкoвeнкo O.C., 2014
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2014, вип. 6.
cnig po3rnagaTH aK no3HTHBHHH BHecoK eBonro-^hhoi enicTeMonorii y po3bhtok cynacHux enicTeMonoriHHux gocnig^eHb. BTiM 3a3HaHHMo TaKo^ i Te, ^o 3aHBa MeTa$opu3a^a 6ionoro-eBonro^ÖHoi napagurMH ge^o 3By^ye eBpucTHH-
CnHCOK BHKOPHCTAHHX fl^EPEH
1. Vollmer G. Mesocosm and objective knowledge. On problems solved by evolutionary epistemol-ogy / G. Vollmer // Concepts and approaches in evolutionary epistemology: towards an evolutionary theory of knowledge / Ed. by F.M. Wu-ketits. - Dordrecht: D.Reidel publishing company, 1984. - P. 69-121.
2. Levontin R. Organism and environment / R.Levontin // Learning, development and culture. Essays in evolutionary epistemology / Ed. by H.C. Plotkin. - N.Y. : L.Willey and sons Ltd., 1982. - P.151-170.
3. Vollmer G. Kant and evolutionary epistemology / G. Vollmer // Epistemology and philosophy of science / Ed. by P. Weingarther an J. Czermack. - Vienna: Holder-Pichler-Tempsky, 1083. - P. 185-196.
А. С. ТОКОВЕНКО1
Hi Mo^nuBocn ^oro emcTeMonoriHHoro Ha-npaMKy. noganbmHH po3bhtok eBonro^HHo-enicTeMonoriHHHx gocnig^eHb mh BÖanaeMo y 3Mi^eHHi aкцeнтiв 3 6ionoro-eBonro^HHoi y 6iK KynbTypHo-eBonro^HHoi napagurMH.
4. Kaspar R. A short introduction to the biological principles of evolutionary epistemology / R. Kaspar // Concepts and approaches in evolutionary epistemology: towards an evolutionary theory of knowledge / Ed. by F.M. Wuketits. -P.51-67.
5. Brunswik E. "Ratiomorphic" models of perception and thinking / E. Brunswik // Acta psychological. - 1955. - Vol.11. - P. 108-121.
6. Riedel R. Evolution and the evolutionary knowledge. On the correspondence between cognitive order and nature / R. Riedel // Concepts and approaches in evolutionary epistemology: towards an evolutionary theory of knowledge / Ed. by F.M. Wuketits. - P.35-60.
7. ToKoBeHKo O.C. EBonro^HHa enicTeMonoria aK 3aci6 TeopeHHoi' pe^neKC^i' noniTHHHoi peanb-
HocTi: CTaHoBneHHa BuxigHux npuH-
цнniв//Вicннк ^,HinponeTpoBCbKoro ymBepcu-TeTy. Cepia: $inoco$ia, co^onoria, noniTo-noria. - 2010. - Bun. 20 (2). - C. 122-127.
1 Днепропетровский национальный университет имени олеся Гончара (г. Днепропетровск), эл. почта tokovenko_os@mail.ru, ORCID 0000-0001-9182-431X
ЕПИСТЕМОЛОГИЯ В КОНТЕСТЕ СОВРЕМЕННОЙ БИОЛОГО-ЭВОЛЮЦИОННОЙ ПАРАДИГМЫ
Цель. Целью статьи является определение целесообразности использования биолого-эволюционной парадигмы для исследования рациоморфического аппарата познавательной деятельности. Методология. Методологическим основанием являются исходные принципы и концептуальный аппарат эволюционной эпистемологии. Научная новизна. В статье определяются возможности использования биолого-эволюционной парадигмы для раскрытия специфики рациоморфических предпосылок познания и их влияние на формирование и развитие человеческого знания. Выводы. В статье делается вывод о том, что вместе с идеей гиперциклов (циклов обратной связи со взаимной трансмиссией информации в познании), концепцию рациомор-фических предпосылок когнитивной деятельности, а также стремление рассматривать когнитивные процессы на основе критериев научности (эмпирической верификации, пояснительной интенции, предсказательной способности), безусловно, необходимо рассматривать как позитивный вклад эволюционной эпистемологии в развитие современных эпистемологических исследований. Вместе с тем, указывается и на то, что излишняя метафоризация биолого-эволюционной парадигмы несколько суживает возможности этого эпистемологического направления. Дальнейшее развитие эволюционно-эпистемологических исследований усматривается в смещении акцентов с биолого-эволюционной в сторону культурно-эволюционной парадигмы.
Ключевые слова: Рациоморфический аппарат, принцип обратной связи, трасмиссия информации, гиперцикл, рациомофическая система..
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) AHipononoriHHi BHMipn <^inoco<^ctKHX gocnig^eHt, 2014, Bun. 6.
0. S. TOKOVENKO1
1Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar (Dnipropetrovsk), e-mail tokovenko_os@mail.ru, ORCID 0000-0001-9182-431X
EPISTEMOLOGY IN THE CONTEXT OF THE MODERN BIOLOGICAL EVOLUTIONAL PARADIGM
The Purpose of the paper is finding the reasonability of using bio-evolutionary paradigm for researching ratio morphic cognitive activity. Methodology. Methodological grounds consist of the original principles and conceptual apparatus of evolutionary epistemology. Scientific novelty. The article identifies opportunities for using of biological and evolutionary paradigm to study the peculiarities of ratiomorphic cognitive backgrounds and their influence on the formation and development of human knowledge. Conclusions. The article concludes that together with the idea of hyper cycles (feedback loop with mutual transmission of information in cognitive process) the concept of ratiomorphic cognitive backgrounds, as well as attempts to examine cognitive processes based on the scientific criteria (empirical verification, explanatory power and ability to predict) should be certainly considered as a positive contribution to the development of evolutionary epistemology into modern epistemological research. However, it is also indicated the fact of narrowing the heuristic possibilities of this epistemological direction because of excessive metaphor of bio-evolutionary paradigm. Further development of evolutionary epistemological research is considered in shifting the emphasis from biological and evolutionary towards cultural and evolutionary paradigm.
Key words: Ratiomorphic instruments, feedback principle, transmission of information, ratiomorphic systems..
REFERENCES
1. Vollmer G. Mesocosm and objective knowledge. On problems solved by evolutionary epistemology / G. Vollmer // Concepts and approaches in evolutionary epistemology: towards an evolutionary theory of knowledge / Ed. by F.M. Wuketits. - Dordrecht: D.Reidel publishing company, 1984. - P. 69-121.
2. Levontin R. Organism and environment / R.Levontin // Learning, development and culture. Essays in evolutionary epistemology / Ed. by H.C. Plotkin. - N.Y. : L.Willey and sons Ltd., 1982. - P.151-170.
3. Vollmer G. Kant and evolutionary epistemology / G. Vollmer // Epistemology and philosophy of science / Ed. by P. Weingarther an J. Czermack. - Vienna: Holder-Pichler-Tempsky, 1083. - P. 185-196.
4. Kaspar R. A short introduction to the biological principles of evolutionary epistemology / R. Kaspar // Concepts and approaches in evolutionary epistemology: towards an evolutionary theory of knowledge / Ed. by F.M. Wuketits. - P.51-67.
5. Brunswik E. "Ratiomorphic" models of perception and thinking / E. Brunswik // Acta psychological. - 1955. -Vol.11. - P. 108-121.
6. Riedel R. Evolution and the evolutionary knowledge. On the correspondence between cognitive order and nature / R. Riedel // Concepts and approaches in evolutionary epistemology: towards an evolutionary theory of knowledge / Ed. by F.M. Wuketits. - P.35-60.
7. Tokovenko O. S. Evoluciyna epistemologiya jak zasib teorechnoyi reflekstsiyi politychnoii realii: stanovlenya vyhidnyh pryncypiv // Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series: philosophy, sociology, political science. -2010 - Vol. 20 (2). - P. 122-127.
HagiMmna go pegKonerii' 15.03.2014
npHHHaia go gpyKy 05.05.2014
