CC BY
74
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-053.2-097-008.64-036.12-078-084-085-058:576.8.07
ЧЕРНИШОВА A.I.1-2, БОНААРЕНКО A.B.1-2, КОСТЮЧЕНКО A.B.3, САВВО О.М.4, 1Кафедра дитячихiнфекцйниххвороб та дитячо! ¡мунологн НМАПО ¡м. П.А. 2Ки!вська мська дитяча ¡клнчна лккарня ¡нтенсивного лкування № 1 33ахдноукра!нсыкий спецюлЗований дитячий медичний центр, м. Аьвв 4Обласна дитяча ¡клнчна лккарня № 1, м. Харюв
EniAEMiOAOriß ПЕРВИННИХ ¡МУНОДЕФЩИПВ В УКРАТН ЗА ДАНИМИ РЕ8СТРУ ПАЩвНПВ
Резюме. Первинн iмунодефiцити (П1Д) являють собою групу рiдкiсних вроджених захворювань систе-ми Шуттету. Выявления П1Д, тдрахунок X кiлькостi й iдентифiкацiя нозологiчних форм е надзвичайно актуальною проблемою педiатрii, оскльки це важливо для розробки заходiв щодо дiагностики та лкування. Метоюроботи було вивчення частоти П1Дв Укран та Х нозологiчних форм шляхом створення реестру пацiентiв. У27адмжстративних центрах Украти була зiбрана нформащя про вах пацiентiв
3 П1Д, дiагностованих протягом 1995—2014рр. На початок 2015р. у реестр включено 814 пацiентiв, 3 них 684 — жив^ серед яких 561 дтина та 123 пащенти вком понад 18рошв. Мiнiмальна частота П1Дстановить 1,23 живого патента на 100 тис. населения, мiнiмальна частота народження дитини
3 П1Д — 9,94 на 100 тис. народжених живими. Структура П1Дза ланкою ураження iмунноi системи в
Украж близька до структуриу свМ, основт групи П1Дпредставлен 39нозологiчними формами. Отри-ман дан свiдчать про недостатне виявлення П1Д в Украж, тому залишаеться актуальним питання тдвищення настороженостi лiкарiврЗних спещальностей стосовно П1Д i своечасного направлення па-цiентiв на консультацж до дитячого мунолога. Ключовi слова: первинний iмунодефiцит, дти, реестр пацiентiв.
, ВОАОХА А.П.1, РАБОШ О.В.2 . Шупика, м. Ки!в
Вступ
Первинш iмунодефщити (П1Д) являють собою групу захворювань, що е результатом анома-лш iмунноI системи, яю призводять до порушен-ня функцш iмунного захисту [1]. П1Д належать до орфанних захворювань. Провщш фахiвцi в галузi дiагностики та лжування первинних iмунодефщи-пв вважають, що в бшьшосп краш П1Д залиша-ються недодiагностованими [2, 3]. Незважаючи на численш дослщження, проведен для уточнення ешдемюлогп П1Д, даш щодо поширеносп П1Д у популяцп значно варшють у рiзних дослщженнях i кра'шах: вщ 1—4 до 101 на 100 000 живонароджених [4—7]. Дослщження щодо частоти й етдемюлогп П1Д утруднеш через те, що П1Д як група захворювань були вдентифжоваш менше швстолггтя тому i дос залишаються новою галуззю в загальнш меди-цинi. Слiд зважати також на соцiально-економiч-нi можливостi, рiвень розвитку медицини рiзних кра1н, оскiльки повнота виявлення хворих iз П1Д та 1х виживання прямо залежать ввд цих чинникiв. Так, найбiльша кшьюсть зареестрованих пацiентiв
i3 П1Д в бврош зафiксована у Францп. KpiM того, хоча при бiльшостi нозолопчних форм П1Д не ic-нуе етнiчних вiдмiнноcтей, переважання деяких нозологш можливе в окремих етнiчних групах. Тому необхщним е визначення частоти захворювань у кожнш крашь
Отже, незважаючи на чиcленнi дослщження щодо поширеноcтi П1Д, cьогоднi залишаеться актуальним питання дослщження частоти як у свт, так i в окремо взятих крашах. Даш щодо частоти П1Д iз краш Схвдно! бвропи е мало представленими на свь товому рiвнi, особливо це стосуеться краш колиш-нього Радянського Союзу, не винятком е й Украша.
Адреса для листування з авторами:
Чернишова Л.1.
E-mail: [email protected]
© Чернишова Л.1., Бондаренко А.В., Костюченко Л.В.,
Савво О.М., Волоха А.П., Рабош О.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Своечасна дiагностика та реeстрацiя випадкiв е важливими з огляду на те, що проведення патоге-нетично обГрунтовано1 терапп запобiгае розвитку тяжких i необоротних змiн, дозволяе суттево по-кращити якiсть життя i прогноз пащенпв, змiнити ставлення до П1Д як до невилiковних i безнадш-них захворювань [8]. Отже, виявлення П1Д, тд-рахунок !х юлькосп та iдентифiкацiя нозологiчних форм е надзвичайно актуальною проблемою пе-дiатрil, оскшьки для розробки заходiв щодо дiа-гностики та лiкування П1Д вкрай необхщно знати !х кiлькiсть i форми, що найбiльш часто зустрiча-ються.
Одним з iнструментiв для систематизацп да-них про рiдкiснi захворювання у свiтi е створення реестрiв. Реестри е платформою для етдемюло-гiчного аналiзу, так само як i для розробки нових дiагностичних i терапевтичних стратегiй, а також щентифжацп нових генiв, асоцiйованих iз захво-рюваннями. Першi узагальнення щодо частоти та структури П1Д в Укра!ш були зробленi у 2012 р. [9]. За останш роки було описано новi нозологiчнi форми П1Д, до м1жнародно1 класифжацп П1Д до-далися декiлька нових груп iмунодефiцитiв, тому е важливим удосконалення Нащонального реестру П1Д.
Мета роботи: вивчити частоту П1Д в Укра!ш, !х нозологiчних форм, етдемюлогп на пiдставi створення реестру пащенпв.
Матер1али та методи
Для створення реестру у 27 адмшютративних центрах Украши була зiбрана iнформацiя про вах пацiентiв iз П1Д, дiагностованими протягом 20 останнiх рокiв (1995—2014), iнформацiя про пащ-ентiв Криму та Севастополя — до 2013 р. включ-но. У вах пащенпв, данi про яких внесет до цього реестру, захворювання було дiагностовано в дитя-чому вщь Першочергово був створений локальний реестр на базi Кшвського мiського дитячого центру клжчно! iмунологii, який завдяки наявнос-тi кафедри дитячих шфекцшних хвороб i дитячо! iмунологii НМАПО iм. П.Л. Шупика фактично виконуе функцп республiканського. Бiльшiсть пащенпв, внесених до реестру, пройшли обсте-ження в Кшвському центрi (рис. 1). Матерiалом для створення реестру була медична документацiя пацiентiв: карти диспансерного спостереження (ф. 030/о), юторп розвитку дитини (ф. 112/о), ме-дичнi карти дитини (ф. 026о); статистичнi карти хворих, якi вибули зi стацiонару (ф. 066/о), i ме-дичнi карти стацiонарного хворого (ф. 003/о), записи амбулаторного прийому. Для бшьш повного виявлення випадюв П1Д брались до уваги також дгги, якi померли з дiагнозом «вроджений iмуно-дефщит» за дослщжуваний перiод i протоколи !х патологоанатомiчного дослiдження.
Для штеграцп в реестр пащенпв, у яких дiа-гноз встановлено в iнших центрах, i пiдрахунку кiлькостi та поширеносп П1Д в Укра1ш були роз-
робленi реестрацiйнi форми. Перед внесенням пащенпв до реестру проводилась ощнка вiрогiд-ностi встановлення дiагнозу i вiдiбранi лише паць енти з дiагнозами, що вiдповiдають дiагностичним критерiям згiдно з протоколами МОЗ Украши i дiагностичними протоколами бвропейського то-вариства iмунодефiцитiв (ББГО). Так, до реестру були включеш пацiенти з шших iмунологiчних центрiв Украши (Львiв, Харкiв) i пацiенти, якi пе-ребувають на облiку обласних iмунологiв, на тд-ставi пасивно1 системи звггносп (рис. 1).
Реестр хворих на первинш iмунодефiцити яв-ляе собою електронну базу даних, що мютить ушфжовану iнформацiю про пащенпв iз первин-ними iмунодефiцитами. Константна частина реестру (незмшна) включае анкетнi данi; варiабельна частина мютить iнформацiю про дiагноз, основнi клжчш прояви та iмунологiчнi порушення на момент встановлення дiагнозу, за наявносп — ш-формацiю про виявлеш молекулярно-генетичнi дефекти.
При розрахунку частоти П1Д в Укра1ш i для можливосп порiвняння зi свiтовими даними вико-ристано двi методики — кшьюсть живих пацiентiв на 100 тис. наявного населення, а також кшьюсть пацiентiв iз П1Д на 100 тис. живонароджених. При розрахунку частоти захворювання на П1Д ви-користовувались даш статистичних довiдникiв, що видаються Державним комiтетом статистики Украши та Центром медично1 статистики МОЗ Украши. Загальна частота П1Д та частота окремих нозолопчних форм розрахована, виходячи з кшь-костi живих пащенпв на наявне населення кра1-
189; 23 %
□ Кшвський мюький дитячий центр клЫчно! iмунолопl, (КМДКЛ № 1) i кафедра дитячих шфекцшних хвороб та дитячо! iмунологil НМАПО iм. П.Л. Шупика (м. Ки1в)
■ Центр дитячо! iмунологil при Захщноукрашському спецiалiзовано-му дитячому медичному ценр (м. Львiв)
□ Репональний центр дитячо! iмунологi! при Хартвськш обласнiй дитячiй лiкарнi (м. Хартв)
■ Подання обласних дитячих iмунологiв iнших областей Укра!ни
Рисунок 1. Структура джерел медично1 ¡нформаци для внесення пац1ент1в до реестру
ни станом на 1 квiтня 2014 р. (45 377 581 особа), оскшьки це останш даш про населення Bcieï тери-Topiï краши згiдно з Державним комiтетом статистики Украши.
Вщповщно до методики розрахунку на кшь-кiсть народжених живими була розрахована частота народження дитини з П1Д за 10^чний перiод (2001—2010) з використанням даних про рж народження пащенпв i кiлькiсть народжених живими у ввдповщному роцi.
Оскiльки ми не можемо бути впевнеш щодо по-вноти виявлення i реестрацИ пацieнтiв, то можна говорити лише про мжмальну частоту (задоку-ментованих пащенпв пацiентiв).
Результати та обговорення
Реестр первинних iмунодефiцитiв включае 814 пащеипв, iз них 514 (63,1 %) чоловiчоï статi та 300 (36,8 %) жшочоь На початок 2015 року в реестрi 684 живих пашенти, 104 пацiенти померли, про 26 немае даних катамнезу. Серед 684 живих пашенпв
561 дггина та 123 пашенти, яю досягли вжу понад 18 роюв. Серед померлих пацiентiв 96 померли у дитячому ввд, 8 — тсля досягнення 18 рокiв.
Частота народження дитини iз первинним iму-нодефiцитом, пiдрахована за 10 роюв, становить 9,94 на 100 тис. народжених живими. На пiдставi отриманих даних можна стверджувати, що частота П1Д в Украш близька до тако'1 в iнших крашах. Так, опублжована частота П1Д в Об'еднаному Ко-ролiвствi становить 12,5 на 100 тис. живонародже-них [10], ШвецИ — 8,4 на 100 тис. живонароджених [11], ФранцИ — 16,5 на 100 тис. народжених живими [12]. Найвища частота зареестрована в деяких етшчних групах Туреччини — 24 на 100 тис. народжених живими [13].
Мжмальна загальна частота живих пашенпв iз П1Д в Украш — 1,23 на 100 тис. населення (табл. 1) порiвнянна з даними европейського реестру щодо деяких краш (Словаччина — 1,049 на 100 тис. населення, Австрiя — 1,178 на 100 тис. населення, Польща — 1,44 на 100 тис. населення). У сусщнш
Таблиця 1. Сумарна частота вс'х П1Д по областях Украши
Регюн Ктьмсть живих пацieнтiв Населення репону на 1 кв^ня 2014 р. Частота на 100 тис. населення
АР Крим 12 1 968 550 0,60
Вшницька обл. 34 1 614 762 2,11
Волинська обл. 12 1 041 622 1,15
Днтропетровська обл. 27 3285 626 0,82
Донецька обл. 43 4 332 016 0,99
Житомирська обл. 17 1 259 823 1,34
Закарпатська обл. 6 1 257262 0,48
Запорiзька обл. 10 1 772 214 0,56
1вано-Франшвська обл. 20 1 381 505 1,45
м. Кшв 116 2 870 930 4,04
Кшвська обл. 20 1 725 893 1,10
Шровоградська обл. 2 984 864 0,20
Луганська обл. 7 2 232 887 0,31
Львiвська обл. 79 2 536 053 3,12
Микола'|вська обл. 8 1 166 210 0,69
Одеська обл. 12 2 394 339 0,50
Полтавська обл. 7 1 454 245 0,48
PiBHeH^ra обл. 21 1 159 296 1,72
м. Севастополь 2 385 998 0,52
Сумська обл. 15 1 129 094 1,33
Терноптьська обл. 11 1 071597 1,03
Харшвська обл. 28 2 735 862 1,02
Херсонська обл. 4 1 070 567 0,37
Хмельницька обл. 8 1 304 602 0,61
Черкаська обл. 32 1 256770 2,55
Чершвецька обл. 2 908 409 0,22
Чершпвська обл. 6 1 062 810 0,56
Всього по кра'|ш 561 45 377 581 1,23
Угорщиш частота становить 3,76 на 100 тис. насе-лення, найвища в бврош частота зареестрована у Францп — 6,164 на 100 тис. населення.
За даними табл. 1, найвищi показники частоти П1Д виявлено в м. Киев^ Львiвськiй та Вшницькш областях, найнижчi — в Чершвецькш, Юровоград-ськiй та Луганськш областi. Вiдмiнностi в геогра-фiчному розподiлi можуть бути зумовленi рядом причин — низькою настороженiстю з виявлення П1Д серед лiкарiв, неповнотою подачi даних до реестру, особливостями географiчного розташуван-ня i вщдалешстю деяких регiонiв вiд спецiалiзова-но! медично! допомоги.
У реестрi поданi всi групи П1Д зпдно з класифь кацiею ¡ШБ 2014 [14] (рис. 2).
У щлому структура П1Д за ланкою ураження iмунноI системи в Укра!ш близька до структури у свт. Порiвняно з европейським реестром вщзна-чаеться подiбна картина щодо питомо! ваги де-фiцитiв антитiлоутворення (50—60 %, за рiзними даними), комбiнованих iмунодефiцитiв та комбь нованих iмунодефiцитiв iз синдромальними рисами. Порiвняно з европейським реестром значно менше представлен пацiенти з дефiцитами системи фагоцитозу, дефектами iмунноI регуляцп, ав-тозапальними захворювання i дефектами в системi вродженого iмунiтету (кожна займае менше 1 % у структурi П1Д). Цi групи нещодавно внесет до класифжацп первинних iмунодефiцитiв, тому дiа-гностика 1х фактично лише налагоджуеться.
У реестрi представлено 39 уточнених нозолопч-них форм (табл. 2).
Найбiльш частими нозолопчними формами е так званi мшорш iмунодефiцити — селективний
дефiцит iмуноглобулiну А та транзиторна малю-кова riпогаммаглобyлiнемiя. Серед тяжких iMy-нодефщипв найбiльш кiлькiсно представленими нозологiчними формами е спадкова гшогаммагло-бyлiнемiя (СГ), загальний варiабельний iмyноде-фiцит (ЗВ1Д), а також деякi комбiнованi iмyноде-фiцити i3 синдромальними рисами — синдром Дi Джорджi, синдром Ншмеген, синдром Лу!-Бар, синдром Вiскотта — Олдрича.
Деяю нозологп представленi окремими випад-ками. Це може свщчити як про низьку настороже-шсть щодо цих форм i !х клiнiчних проявiв як первинних iмyнодефiцитiв (наприклад, Х-зчеплений лiмфопролiферативний синдром, автоiмyнний лiмфопролiферативний синдром), так i у деяких випадках про загальну !х низьку частоту (дефiцит ДНК-лтази, дефiцит DOC8, дефiцит адгезп лей-коцитiв, синдром Незертон), що тдтверджуеться свiтовими даними. Найбiльша кiлькiсть неуточ-нених П1Д спостерiгаеться в груш комбшованих iмyнодефiцитiв, особливо тяжких комбшованих iмyнодефiцитiв (бiльше половини) через тяжкий переб^ iнфекцiйних ускладнень, що швидко при-зводять до загибелi хворого, не даючи часу на уточ-нюючi дiагностичнi процедури.
Цiкавим е факт кшьюсного переважання спад-ково! гшогаммаглобулшемп над загальним варiа-бельним iмyнодефiцитом, одночасно у бiльшостi мiжнародних i реестрiв окремих кра!н переважа-ючою за кiлькiстю нозологiчною формою е саме загальний варiабельний iмyнодефiцит. Найбiльш очевидним поясненням цьому може бути те, що пiк машфестацп клiнiчних проявiв загального ва-рiабельного iмyнодефiцитy припадае на шдлигав
Дефiцити антитiлоутворення 58,40 %
Комбшоваш iмунодефiцити i3 синдромальними рисами 20,61 %
Комбшоваш iмунодефiцити 8,22 %
HeyT04HeHi П1Д 2,45 %
Дефiцити системи комплементу 4,05 %
Автозапальш захворюваннЯ 0,86 %
Дефекти вродженого iмyнiтетy 0,25 %
Вродженi дефекти кiлькiстi та/або функцп фагоцитiв 4,29 %
Дефекти iмyнноí регуляЦУ 0,86 %
Рисунок 2. Структура первинних iмунодефiцитiв в Укра(н1
Таблиця 2. Структура нозолопчних форм первинних ¡мунодеф1цит1в
Група за ланкою ураження Нозологiчна форма П1Д Ктьмсть хворих
Комбшоваш iMyHO-дефЩити Х-зчеплений тяжкий комбiнований iмунодефiцит (дефект рецептора IL-2R) 14
Тяжкий комбшований iмунодефiцит, зумовлений дефектом RAG1 4
Тяжкий комбшований iмунодефiцит, зумовлений дефектом гена Artemis 2
Тяжкий комбшований iмунодефiцит, зумовлений дефЩитом АДА 2
Тяжкий комбiнований iмунодефiцит без уточнення нозологiчноí форми 30
Дефiцит ДНК-л^ази 1
lдiопатична CD4-лiмфопенiя 5
Х-зчеплений лiмфопролiферативний синдром 1
Комбшований iмунодефiцит неуточнений 6
Комбшоваш iмунодефiцити i3 синдромальними рисами Синдром Вюкотта — Олдрича 25
Атаксiя-телеангiектазiя (синдром Лу'1-Бар) 39
Синдром Дi Джорджi 42
CHARGE-синдром 1
Синдром Ншмеген 42
Гiпер-IgE-синдром (автосомно-домiнантний варiант) 19
Ппер-^Е-синдром (автосомно-рецесивний варiант, зумовлений дефектом гена DOCK8) 1
Синдром Незертона 3
Дефiцити антитто-утворення Х-зчеплена спадкова гiпогаммаглобулiнемiя (хвороба Брутона) 53
Загальний варiабельний iмунодефiцит 35
Синдром гiперiмуноглобулiнемií М 11
Селективний дефщит iмуноглобулiну А 170
Дефiцит субклаав iмуноглобулiну G 21
Транзиторна гiпогаммаглобулiнемiя 181
Гiпогаммаглобулiнемiя неуточнена 8
Дефiцити системи фагоцитозу Циклiчна нейтропенiя 5
Тяжка вроджена нейтропешя (синдром Костмана) 5
Тяжка вроджена нейтропешя, зумовлена муташею ELA-2 1
Тяжка вроджена нейтропешя неуточнена 7
Х-зчеплена хрошчна гранулематозна хвороба 12
Хрошчна гранулематозна хвороба, автосомно-рецесивний варiант (дефект phox22) 1
Дефщит адгези лейкоцитiв 1 типу 1
Синдром Швахмана — Даймонда 2
Дефiцит рецептора IL-12Rß1 4
Дефiцит системи фагоцитозу неуточнений 9
Дефекти iмунноí регуляцм Автоiмунний полiгландулярний синдром 1 типу 4
Автоiмунний лiмфопролiферативний синдром 1
IPEX-синдром (Х-зчеплений синдром iмунноí дизрегуляцií, полiендокринопатií, енте-ропатií) 1
Дефекти вродже-ного iмунiтету Хронiчний шкiрно-слизовий кандидоз, зумовлений мута^ею GOF STAT1 2
Хронiчний шшрно-слизовий кандидоз без уточнення генетичного дефекту 2
Омейний гемофагоцитарний синдром 2
Дефiцити системи комплементу Вроджений ангюневротичний набряк (дефiцит С1-iнгiбiтору естерази) 3
Дефщит компонент системи комплементу 7
Автозапальш захворювання Сiмейна середземноморська лихоманка 2
Хрошчний дитячий шкiрно-артикулярно-неврологiчний синдром 2
Синдром гiперiмуноглобулiнемií D 1
Синдром перюдично!' гарячки без уточнення нозологiчноí форми 2
i молодих дорослих, а даний реестр сформований iз пацiентiв, дiагноз яким встановлено в дитин-ствi, отже, в поле зору потрапили лише пащенти, захворювання в яких дебютувало до досягнення 18^чного вiку.
Згiдно з даними табл. 3, практично при вах нозолопях частота захворювання на поточне на-селення приблизно в 10 разiв менша, н1ж частота при народженш, що, очевидно, вщображае дина-мiку виживання пацiентiв, яким не було вчасно встановлено дiагноз i розпочате лiкування.
За бшьшгстю нозологiй (синдром Дi Джордж1, синдром Лу!-Барр, СГ, ЗВ1Д, селективний дефь цит iмуноглобулiну А, хронiча гранулематозна хвороба) в Укра!ш вiдзначаеться значно менша частота реестрацп порiвняно зi свiтовими даними (вiд 4 до 10 разiв) [14—17], хоча при окремих iмуно-дефiцитах (тяжкий комбшований iмунодефiцит, зокрема синдром Омена, синдром гiперiмуногло-булшемп М, синдром Вюкотта — Олдрича) частота у перiодi новонародженостi наближаеться до даних заруб1жних реестрiв. Так, за рiзними авторами, частота народження дитини iз ТК1Д становить вiд 1 на 50 тис. до 1 на 100 тис. новонароджених [2, 18], тому даш в Укра!ш вщповщають мжмаль-нiй частотi у свт. Зокрема, з 2005 р. в Укра!ш було дiагностовано 5 випадюв ТК1Д iз клiнiчним феноменом синдрому Омена, частота якого у свт вщ-повщае 1 на 1 млн новонароджених, що повшстю узгоджуеться з частотою в Укра!ш (1,04 на 1 млн новонароджених).
Таким чином, щорiчно можна очiкувати народження мiнiмум 5 дггей iз ТК1Д, мiнiмум 1 ма-люка iз спадковою гiпогаммаглобулiнемiею, 1—2 хлопчикiв iз синдромом Вюкотта — Олдрича, що важливо знати для планування л^вальних заходiв i бюджету для оргашзацп трансплантацп стовбуро-вих клiтин.
Очiкувана частота синдрому Ншмеген у свь тi становить 1 на 100 тис. народжених живими, а серед слов'янсько! популяцп кра!н Схщно! Свро-пи навиъ частiше. Дослiдження поширення най-часлшо! мутацп с.657_661ёе15 в Чехи, Польщi й Укра!ш дозволяють припускати розрахункову
частоту 1 випадок на 177 новонароджених у цих трьох слов'янських популящях [19]. Отже, не-зважаючи на потенцшно високу частоту цього синдрому, частота його в Укра!ш менша за розрахункову.
Через нерiвномiрне виявлення П1Д по кра!-нi, значне вiдставання частоти окремих П1Д вiд свiтових даних, значну рiзницю м1ж частотою на поточне населення i частотою на 100 тис. новонароджених, що вщображае особливосп виживання пацiентiв iз П1Д, яким не було вчасно встановлено дiагноз i розпочате лiкування, залишаеться акту-альним пiдвищення настороженостi лiкарiв рiзних спецiальностей щодо своечасно! пщозри на П1Д i своечасного направлення пацiентiв iз пiдозрою на порушення в iмунiтетi на консультацiю до дитячо-го iмунолога.
Висновки
1. До реестру первинних iмунодефiцитiв на початок 2015 р. включено 814 пащенпв, iз них 684 — жив^ серед яких 561 дггина та 123 пацiенти вжом понад 18 рокiв.
2. Мшмальна частота живих пацiентiв iз П1Д в Украlнi становить 1,23 на 100 тис. населення.
3. Мжмальна частота народження дитини iз П1Д становить 9,94 на 100 тис. народжених живими.
4. В Укра!ш представлеш всi групи первинних iмунодефiцитiв. Найбiльшу групу становлять де-фiцити антитiлоутворення (58,4 %), друге мюце посiдають комбiнованi iмунодефiцити iз синдро-мальними рисами (20,6 %), трете — комбшоваш iмунодефiцити (8,2 %).
5. У реестрi представлено 39 уточнених нозо-логiчних форм П1Д. Найбiльш частими нозоло-пчними формами е так званi мшорш iмунодефi-цити — селективний дефщит iмуноглобулiну А та транзиторна малюкова гiпогаммаглобулiнемiя. Серед тяжких iмунодефiцитiв найбшьш кiлькiсно представленими нозологiчними формами е спад-кова гiпогаммаглобулiнемiя, загальний варiабель-ний iмунодефiцит, а також деяю комбiнованi iму-нодефiцити iз синдромальними рисами — синдром
Таблиця 3. Частота найбльш представлених у реестрi нозолопчних форм
Нозолопчна форма Частота на 100 тис. народжених живими Частота на 100 тис. населення
ТК1Д 1,0
Синдром Дi Джорджi 0,25-1,16 0,07
Синдром Вiскотта — Олдрича 0,3 0,03
Синдром Лу'|-Бар 0,4 0,05
Синдром Нiймеген 0,32 0,06
Спадкова гiпогаммаглобулiнемiя 0,2 0,09
ЗВ1Д 0,4 0,04
Синдром гiпергаммаглобулiнемií М 0,09 0,017
Селективний дефщит iмуноглобулiну А 1,72 0,32
Транзиторна гiпогаммаглобулiнемiя 2,2-6,0 0,12
Хронiчна гранулематозна хвороба 0,1 0,018
Дi Джордж1, синдром Нiймеген, синдром Лу!-Бар, синдром BicKOTTa — Олдрича.
6. Щодо бiльшоcтi нозологiй в Укра!ш вщзна-чаеться значно менша частота реестрацп порiвня-но 3i свгговими даними (вiд 4 до 10 рaзiв).
7. Практично при вих нозологiях спостерпа-еться значна рiзниця м1ж частотою на поточне на-селення i частотою на 100 тис. новонароджених (майже 10-кратне значне переважання останньо! при вciх нозолопях), що вiдобрaжaе оcобливоcтi виживання пащенпв iз П1Д, яким не було вчасно встановлено дiaгноз i розпочате л^вання.
Подяка
Автори висловлюють вдячтсть уст дитячим iмунологам Украти, ят взяли активну участь у створент реестру. Зокрема, особлива подяка Сичо-вш 1.С., Шконець Л.Д., Гриньовш Н.€., Малко О.Г., Назаренко Л.1., Бенько Г.С., Самойленко Л.1., Грабов-сьтй-Микитюк I., Полич Т.М., Оскшш Т.В., Шиш-кановш Н.В., Степановському Ю.С., Стинич О.А., Василенко Н.1., Литвиненко Г.1., Кмлик 1.Ф., Раден-ко 1.Г., Куштр О.Ф.
Список лператури
1. Дитяча iмунологiя: Шдручник / Л.1. Чернишова, А.П. Во-лоха, Л.В. Костюченко та íh.; за ред. проф. Л.1.Чернишовог, А.П. Волохи. — К.: ВСВ «Медицина», 2013. — 720с.
2. Bousfiha A.A., JeddaneL., AilalF., Benhsaien I., MahlaouiN., Casanova J.-L., Abel L. Primary immunodeficiency diseases worldwide: more common than generally thought // J. Clin. Immunol. — 2013. — № 33(1). — Р. 1-7.
3. Boyle J.M., Buckley R.H. Population prevalence of diagnosed primary immunodeficiency diseases in the United States// J. Clin. Immunol. — 2007. — № 27(5). — Р. 497-502.
4. Stray-Pedersen A., Abrahamsen T., Froland S. Primary immunodeficiency diseases in Norway// J. Clin. Immunol. — 2000. — № 20. — Р. 477-485.
5. Matamoros N., Llambi J.M., Espanol T. et al. Primary immunodeficiency syndrome in Spain: first report of the National Registry in children and adults// J. Clin. Immunol. — 1997. — № 17. — Р. 333339.
6. Wood P., Stanworth S., Burton J. et al. UK primary Immunodeficiency network. Recognition, clinical diagnosis and management
of patients with primary antibody deficiencies: a systematic review // Clin. Exp. Immunol. - 2007. - № 149(3). - P. 410-423.
7. Subbarayan A., Colarusso G., Hughes S.M. et al. Clinical features that identify children with primary immunodeficiency diseases// Pediatrics. - 2011. - № 127. - Р. 810-816.
8. Кондратенко И.В., Бологое А.А. Первичные иммунодефи-циты. - М.: ИД«Медпрактика-М», 2005. - 232с.
9. Чернишова Л.1., Бондаренко А.В., Костюченко Л.В. та т. Перспектиеи i проблеми стеорення нацюнального реестру хео-рих на переинт iмунодефiцити // Современная педиатрия. -2012. - № 5(45). - С. 8-13.
10. Edgar J.D.M., Buckland M., Guzman D. et al. The United Kingdom Primary Immune Deficiency Registry // Clinical and Experimental Immunology. - 2013. - № 175. - P. 68-78.
11. Lianq F.C., Wei Y.C., Jianq T.H. et al. Current classification and status of primary immune diseases in Taiwan // Acta Paediatrica Taiwan. - 2008. - № 49. - P. 3-8.
12. Gathmann B., Grimbacher B, Beauté J.. The European internet-based patient and research database for primary immunodeficiencies: results 2006—2008// Clinical and Experimental Immunology. -№ 157(Suppl. 1). - P. 3-11
13. Sara S. Kilic, Mustafa Ozel, Demet Hafiz,oglu et al. The Pre-valances and Patient Characteristics of Primary Immunodeficiency Diseases in Turkey - Two Centers Study // J. Clin. Immunol. -2012.
14. Al-Herz, W., Bousfiha A., Casanova J.-L. Primary immunodeficiency diseases: an update on the classification from the International Union of Immunological Societies Expert Committee for Primary Immunodeficiency // Front. Immunol. - 2014. - Vol. 5. -39 p.
15. McDonald-McGinn D.M., Sullivan K.E. Chromosome 22q11.2 deletion syndrome (DiGeorge syndrome/velocardiofacial syndrome) //Medicine (Baltimore). - 2011. - № 90(1). - Р. 1-18.
16. Perry G.H., Spector B.D., Schuman L.M. The Wiskitt-Aldrich syndrome in the United States and Canada // J. Pediatr. - 1980. -Vol. 97. - P. 72.
17. Winkelst ein J. A., Marino M.C., Johnston R.B. Jr. et al. Chronic granulomatous disease. Report on a national registry of 368 patients//Medicine (Baltimore). - 2000. - № 79(3). - Р. 155-169.
18. Abuzakouk M., Feighery C. Primary immunodeficiency disorders in the Republic of Ireland: first report of the national registry in children and adults // J. Clin. Immunol. - 2005. - Vol. 25(1). -P. 73-7.
19. Varon R., Seemanova E., Chrzanowska K. et al. Clinical ascertainment ofNijmegen breakage syndrome (NBS) and prevalence of the major mutation, 657del5, in three Slav populations // Eur. J. Hum. Genet. - 2000. - № 8(11). - Р. 900-902.
Отримано 23.10.15 M
Чернышова А.И.12, Бондаренко A.B.1-2, Костюченко A.B.3, Савво О.М.4, Волоха А.П.1, Рабош О.В.2
1Кафедра детских инфекционных болезней и детской иммунологии НМАПО им. П.А. Шупика, г. Киев
2Киевская городская детская клиническая больница интенсивного лечения № 1
33ападноукраинский специализированный детский медицинский центр, г. Аьвов Областная детская клиническая больница № 1, г. Харьков
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ ПЕРВИЧНЫХ ИММУНОДЕФИЦИТОВ В УКРАИНЕ ПО ДАННЫМ РЕГИСТРА ПАЦИЕНТОВ
Резюме. Первичные иммунодефициты (ПИД) представляют собой группу редких врожденных заболеваний системы иммунитета. Выявление ПИД, подсчет их количества и идентификация нозологических форм является чрезвычайно актуальной проблемой педиатрии, поскольку это важно для разработки мероприятий по диагностике и лечению. Целью работы было изучение частоты ПИД в Украине и их нозологических форм путем создания регистра пациентов. В 27 административных центрах Украины
была собрана информация о всех пациентах с ПИД, диагностированными в течение 1995—2014 гг. На начало 2015 г. в регистр включены 814 пациентов, из них 684 — живые, среди которых 561 ребенок и 123 пациента старше 18 лет. Минимальная частота живых пациентов составляет 1,23 на 100 тыс. населения, минимальная частота рождения ребенка с ПИД — 9,94 на 100 тыс. родившихся живыми. Структура ПИД по звену поражения иммунной системы в Украине близка к структуре в мире, основные группы ПИД пред-
ставлены 39 нозологическими формами. Полученные данные свидетельствуют о недостаточном выявлении ПИД в Украине, поэтому остается актуальным вопрос повышения настороженности врачей различных специальностей отно-
сительно ПИД и своевременного направления пациентов на консультацию к детскому иммунологу.
Ключевые слова: первичный иммунодефицит, дети, регистр пациентов.
Chernyshova L.I.1-2, Bondarenko A.V.1-2, Kostyuchenko L.V.3, Savvo O.M.4, Volokha A.P.1, Rabosh O.V.2
Department of Pediatric Infectious Diseases and Pediatric Immunology of National Medical Academy of Postgraduate
Education named after P.L. Shupyk, Kyiv
2Kyiv Municipal Children's Hospital of Intensive Care № 1, Kyiv
Western Ukrainian Specialized Children's Medical Center, Lviv
4Regional Children's Clinical Hospital № 1, Kharkiv, Ukraine
EPIDEMIOLOGY OF PRIMARY IMMUNODEFICIENCIES IN UKRAINE ACCORDING TO THE REGISTER OF PATIENTS
Summary. Primary immunodeficiencies (PID) are a group of rare immune congenital disorders. Detection of PID, counting their number and nosology identification are important problems of pediatrics as it is important for the development of measures for diagnosis and treatment. The objective of this work was to study the incidence of PID in Ukraine and its nosologic forms by creating a registry of patients. Information about all patients with PID diagnosed during the 1995—2014 was collected in 27 administrative centers of Ukraine. At the beginning of 2015, the register included 814 patients, 684 of them — alive, among them 561 children and 123 patients older than
18 years. The minimal incidence of PID is 1.23 alive patients per 100,000, minimal incidence of giving birth to a child with PID — 9.94 per 100,000 live births. In Ukraine, the structure of PID in terms of immune system impairment is close to that of worldwide, the main groups of PID are presented with 39 nosological forms. The findings suggest a lack of PID detection in Ukraine, so the issue of increased alertness in doctors of different specialties concerning PID and timely referral of patients to child immunologist remains topical.
Key words: primary immunodeficiency, children, register of patients.
