CC BY
1
УДК 61:616-02:621.01
БОТ: 10.15587/2312-8372.2019.169630
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАДАНОГО Р1ВНЯ ДОСТОВ1РНОСТ1 КОМПЛЕКСНО! СПЕКТРАЛЬНО-Б1НАРНО1 Д1АГНОСТИКИ ПО МЕТОДУ «QUANTON»
Огородник I. М.
1. Вступ
У зв'язку iз збшьшенням кiлькостi людей, як в умовах несприятливого екологiчного середовища та нервових стресiв потерпають вщ порушення внутрiшнього енергетичного балансу, важливого значення набувають методи швидко! нешвазивно! дiагностики населення та вiдновлення !х функщонально-фiзiологiчного стану. Для реалiзацii таких методiв виявленi фундаментальнi закономiрностi реакцiй органiзму людей на певш електро-хвильовi бiорезонанснi впливи. Цi закономiрностi проявляються у виглядi змiн значень окремих фiзичних параметрiв тiла, як можуть бути об'ективно вимiрянi та використаш для створення нових дiагностично-оздоровчих комплексiв. Одним з таких вщновлюючих комплексiв е комплекс, що реаизуе бiорезонансний метод «Риап1:оп». Разом з цим до тепершнього часу в опублжованих роботах та практичнiй дiяльностi невiдомий метод забезпечення заданого рiвня достовiрностi неiнвазивноi комплексно! дiагностики, зокрема, для методу «Риап1:оп». Цей загальний метод поеднуе спецiальнi спектральний та бшарний методи отримання iнформацii про стан оргашзму та характеристики потрiбного нормалiзуючого впливу на нього. Таке поеднання впливае на рiвнi достовiрностi результатiв та продуктивностi процесу дiагностики. Тому актуальною е розробка методики забезпечення заданого рiвня достовiрностi нешвазивно! комплексно! дiагностики згiдно з методом «Риап1:оп» при одночасному забезпеченнi вищого рiвня його продуктивностi.
2. Об'ект досл1дження та його технолог1чний аудит
Об'ектом дослгдження е рiвень достовiрностi неiнвазивноi комплексно! спектрально-бiнарноi дiагностики зпдно методу «Риап1:оп». Для забезпечення потрiбноi iнформативностi при дiагностицi цей метод використовуе даш двох незалежних канаив отримання дiагностичноi iнформацii (рис. 1).
Рис. 1. Два незалежних канали отримання дiагностичноi шформацп
На рис. 1 перший канал (1) вимiрюе вщносш стохастичнi характеристики частотного спектру оргашзму людини (7), що мае функцюнально^зюлопчш вiдхилення, опираючись при цьому на стохастичш спектри дiагностичних еталонiв (4). Другий канал (2) - бшарт реакцп органiзму у виглядi змши iмпедансу тiла при дй' шформацшних маркерiв (5) методом бiологiчного зворотного зв'язку (6). Передбачуеться при цьому i наявнiсть додаткових каналiв отримання дiагностичноi iнформацii (3). I спектральний, i бiнарний методи дiагностики мають своi похибки, що залежать вщ прецизiйностi приладiв, рiвня ix техшзацп та стану навколишнього середовища. Разом з цим, виконуючись послщовно, зазначеш методи зумовлюють свiй вплив на рiвень продуктивностi процесу. У зв'язку з цим маемо наявну проблему забезпечення заданого рiвня достовiрностi нешвазивно!' комплексно!' дiагностики згiдно з методом «Quanton» при максимальнiй продуктивностi процесу. Для цього виконана постановка i вирiшення задачi структурно-параметрично1' оптимiзацii (8).
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослгдження е розробка методики забезпечення заданого рiвня достовiрностi нешвазивно1' комплексно1' дiагностики згiдно з методом «Quanton».
Для досягнення поставлено1' мети необхщно виконати такi задачi:
1. Зробити формаизовану постановку задачi забезпечення заданого рiвня достовiрностi неiнвазивноi комплексно1' дiагностики згiдно з методом «Quanton» при максимальны продуктивностi процесу та знайти ii рiшення.
2. Провести аналiз рiшення цiеi задачi.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Вихщш вимоги до умов функцiонування бюлопчно1' системи визначенi принципом Гельфанда-Цетлiна, що постулюе необхщнють максимально1'
автономност роботи тдсистем, при якiй бюлопчна система функцiонуе оптимально i окремi 11' частини мiнiмально взаемодiють одна з одною. Цей принцип наголошуе на необхщност iснування зворотного зв'язку, що забезпечуе стiйкiсть системи [1].
Оргашзм людини е вiдкритою шформацшною, термодинамiчно нерiвноважною системою, що знаходиться в квазютабшьному станi i легко переходить в шший квазiстабiльний стан тд впливом зовнiшнiх шформацшно-хвильових факторiв, що збiльшують або зменшують ентропiю бiосистеми [2]. У зв'язку з цим будь-як подразники або спещальш маркери (предмет, слово, образ, символ, музика, текст) можуть викликати змiну внутрiшнiх енергоiнформацiйних процесiв, переводячи бюсистему в новий квазiстабiльний стан. Така змша може вiдбуватися як за участю когштивних функцiй iз залученням органiв вiдчуттiв, так i без них. Тiло людини здатне реагувати на введення в його шформацшний проспр польових або матерiальних структур, що впливають на його ентропшнють. Така здатнiсть дае можливють отримання бiнарноi iнформацii (так/нi або корисно/шюдливо) вiд органiзму людини у виглядi реакцii на дотик до рiзного роду предметiв, таких як продукти харчування, трави, медикаменти, хiмiчн; речовини тощо. Крiм того, це дае змогу ощнювати якiсть впливу навколишнього середовища на органiзм та надае можливiсть визначити навантаження оргашзму в цшому та окремих його систем хiмiчним, радiацiйним та стресовим фактором.
Будь-який сигнал, переданий з бюлопчного джерела, можна назвати бюсигналом. Джерело сигналу може бути на молекулярному рiвнi, на рiвнi клггин або на рiвнi системи чи ор ^ану.
Приклади використання бюсигнаив в дiагностичних цiлях - це:
- електрокардюграма (ЕКГ) або електрична активнють серця;
- електроенцефалограма (ЕЕГ) або електрична активнють головного мозку;
- слуховий, зоровий, соматосенсорний та iншi потенщали, тобто електричнi вщповщ мозку на певну периферичну стимулящю;
- електронейрограма або польовi потенщали з локальних областей мозку; потенщал дii сигналiв вiд окремих нейрошв або клiтин серця;
- електромюграма (ЕМГ) або електрична активнiсть м^в;
- електроретинограма з ока i так далi.
Сучаснi технологii дозволяють отримувати безлiч каналiв цих сигнаив [3]. Але вищеназванi методи не можуть показати причину виявлених функщональних порушень та деструктивних змiн в органiзмi людини. Крiм того вони недоступш для автономного користування у повсякденному житл.
Серед доступних методiв е метод I. Накатанi, метод електропунктури Р. Фолля (Е1У) та метод вегетативно-резонансного тесту (ВРТ) Г. Шиммеля.
Метод I. Накаташ дозволяе виявляти на тiлi людини лши з пiдвищеною електропровiднiстю, так зваш «рiодораку», провiднiсть яких залежить вщ стану органiв i систем. Це вщкрило принципову можливiсть перевiряти функцюнування органiзму без необхiдностi проведення хiрургiчних або iнших iнвазiйних тестiв. Метод доступний, простий, але не достатньо шформативний, крiм того, залежний вщ досвiду оператора, що суттево обмежуе його використання [4].
Метод Р. Фолля полягае на вимiрюваннi електричного опору шюри в бюлопчно активних точках, який залежить вщ стану органу. В залежностi вщ запалення, хронiчних процесiв чи норми, буде рiзний опiр шкiри в конкретнш точцi при вимiрюваннi спешальним приладом. Це був перший крок в напрямку швидких та нешвазшних методiв технiчного дiагнозування з реестрашею параметрiв для порiвняння i мошторингу в процесi лiкування. Головними недолшами е потреба вимiру багатьох точок на руках i ногах та великого досвщу при вимiрюваннi та штерпретацп отримано!' iнформацii. Крiм того, пащент мае бути вiдповiдно тдготовлений, спокiйний, з непошкодженою шкiрою на пальцях рук i нiг [5, 6].
Метод Г. Шиммеля е бшьш вдосконаленим. Вiн базуеться на реакцп органiзму людини чи тварини на вiбрацiйний чи енергетичний вплив матерiальноi субстанцii, що торкаеться тша. При тестуваннi використовуеться тiльки одна репрезентативна точка на руш, в якш фiксуеться змiна iмпедансу шюри на пiдключений до тiла препарат за принципом: «так/ш». Якщо тшо реагуе на препарат змiною iмпедансу, то це означае, що цей препарат мае дш на оргашзм, не реагуе - нейтральний. Тобто вщбуваеться бтарна iдентифiкацiя стану оргашзму [7, 8]. Для цього методу створеш спещальш препарати -нозоди, як потiм копiювалися у виглядi просторових зарядiв до iнтегральних електронних схем - постшних запам'ятовуючих пристро!в (ПЗП).
Для зберiгання iнформацii використовуеться репрограмований постiйний запам'ятовуючий пристрiй на п-МОН-структурах (метал - оксид -нашвпровщник). Такi запам'ятовуючi пристро! будуються на основi фiзичного явища збер^ання заряду на кордонi мiж двома рiзними дiелектричними середовищами або провщником i дiелектриком [9].
Дiелектрики володшчи низькою електропровiднiстю здатнi тривалий час збер^ати створений в них нерiвноважний просторовий розподiл електричного заряду. Формування такого розподшу може здiйснюватися рiзними способами. У сегнетоелектричному дiелектрику зарядовий рельеф може бути створений за допомогою формування в кристал доменно! структури iз заданим розташуванням заряджених доменних стшок [10].
Вiбрацiйнi копп всiх бiологiчних структур, а саме: оргашв, клiтин, мiкроелементiв, всiх вщомих мiкроорганiзмiв, токсинiв i багатьох шших речовин, необхiдних для тестування, можна копiювати i зберiгати в електронних пристроях. Зазначеш шформацшш одиницi отримали загальну назву «маркер» i складають так званий електронний медичний селектор, який мютить понад 30 тис. маркерiв. Перевiряючи рiзнi маркери, вщбраш для тестування за спецiальними алгоритмами, оператор знаходить хворi органи за принципом: е реакшя органiзму на маркер певного органу - в цьому оргаш е проблема; е реакшя на вiрус - вiрус е в оргашзмт
Великою перевагою методу ВРТ е те, що, об'еднуючи рiзнi маркери в певнш конфiгурацii, можна визначити причину виявлено! дисфункцii в конкретному органi та знайти оптимальний шлях для и лiквiдацii, прогнозуючи при цьому ефектившсть вибрано1' терапевтично1' дii [11].
Суттевий недолш всiх розглянутих методiв - суб'ективiзм при тестуваннi i необхщшсть великого досвiду роботи, вiд якого залежить достовiрнiсть отримано! iнформацii. Все це перешкоджае стандартизацii методiв для використання в широкому колi фахiвцiв медицини.
Бтьш незалежним вiд оператора та автоматизованим е метод спектрального анашзу, який базуеться на сукупност методiв якiсного i кiлькiсного визначення складу об'екта. Та заснований на вивченш спектрiв взаемодii матерii з випромшюванням, включаючи спектри електромагнiтного випромшювання, акустичних хвиль, розподщу по масах i енергiй елементарних частинок i iн.
В останнi кiлька роюв iнтерес розробникiв дiагностичних методiв був придшений частотно-часовому аналiзу, особливо, що стосуеться обробки бюлопчного сигналу. Фактично, анаиз в частотнiй областi е добре стандартизованим шструментом для кшьюсно!' оцiнки багатьох клiнiчних i фiзiологiчних явищ [12, 13].
В методi «Риап1:оп» спектральний аналiз базуеться на виконанш перетворень Фур'е i полягае в розкладанш сигналу, отриманому вщ органiзму, на його частотнi або спектральш складовi, а також оцшщ !х спектральних характеристик - амплггуди, фази, спектрально! щiльностi потужностi та ш. Це дае можливiсть швидко! оцiнки стану органiзму на основi порiвняння його стохастичних характеристик iз стохастичними характеристиками вiдповiдних маркерiв, що знаходяться в базi даних. Але спектральний анаиз не використовуе бюлопчно-зворотнш зв'язок для верифiкацii i корекцп отриманих даних, тому ймовiрнiсть похибки при отриманш дiагностичноi iнформацii е досить високою.
Метод нешвазивно!' комплексно! дiагностики «Риап1:оп» поеднуе спектральний та бiнарний методи отримання шформацп про стан та характеристики потрiбного нормалiзуючого впливу на бюлопчний об'ект [14, 15]. Вш може реалiзуватись за допомогою багатоканального i ефективного дiагностичного обладнання, зменшивши до мiнiмуму залежнiсть процесу дiагнозування вiд досвiду оператора.
Таким чином, результати литературного аналiзу дозволяють зробити висновок про те, що потрiбно автоматизувати бшарний спосiб отримання фшсованих реакцiй органiзму на дiю маркера шляхом створення багатоконтактного сенсора. Цей сенсор накладаеться на певш частини тша i подае на автоматизований пристрш сигнал про змiну iмпедансу тiла. Таке доопрацювання дозволить збшьшити продуктивнiсть, а параметричний синтез отримано! рiзними шляхами дiагностичноi iнформацii - оптимiзувати процес та пiдвищити достовiрнiсть дiагностикуму.
5. Методи досл1джень
При дослщженш були використанi наступнi науковi методи:
- метод аналiтичного моделювання показниюв достовiрностi результатiв дiагностики на основi загальних пiдходiв теорii ймовiрностей;
- метод вирiшення задачi параметрично! оптимiзацii з використанням перебору варiантiв;
- метод кшьюсного анаизу - при вивченш мiри впливу n "азниюв процесу на його результати та при ощнщ критерiю оптимальностi.
6. Результати дослщження
Зпдно методу «Quanton» спектральний та бiнарний методи отримання шформацп про стан бiологiчного об'екту (людини) органiзованi по двох незалежних каналах. У зв'язку з цим ймовiрностi похибок при дiагностицi можна вважати не зв'язаними. При чому, як спектральний, так i бшарний методи, допускають повтори. У зв'язку з цим можна поставити та виршити задачу оптимiзацiï процесу дiагностики, враховуючи значення критер1я продукгивностi при обмеженнях по загальному критерiю достовiрностi ïï результатiв.
Загальний критерiй Рз достовiрностi отриманоï iнформацiï в процес дiагностики можна представити з врахуванням ймовiрностей похибок отримання iнформацiï з двох незалежних канаив (спектрального та бшарного) з врахуванням ïï повторення n та m разiв, вщповщно можна представити наступною моделлю:
P3=1-qcnq6m, (1)
де qc, q6 - ймовiрностi похибок при отриманш шформацп з двох незалежних канашв: спектрального та бшарного, вщповщно.
Так як нормуеться нижне значення Рз, умовою забезпечення потрiбного рiвня достовiрностi дiагностики е:
Рз>[Рз]", (2)
де [Рз] - мiнiмально допустиме значення Рз.
1з залежностi (1) випливае, що при постшних значеннях ймовiрностей похибок при отриманш шформацп забезпечити потрiбне значення Рз можливо за рахунок вибору n та m, вщповщно. Тобто, у загальному випадку необхщний перехiд вiд разового вимiру до множини вимiрiв з певними значеннями ï^ повторень. При цьому слщ враховувати, що величини n та m по^зному впливають на продуктивнiсть процесу дiагностики i значення Рз. На рис. 2 показано цей вплив на продуктившсть, а на рис. 3 - на значення Рз, вщповщно.
1/г3 (1/8) 0.022 0.021 0.02 0.019 0.018 0.017 0.016
0
0.0217
1 2 3 4 5 6
п (т)
Рис. 2. Вплив ктькост повторень на показник продуктивност процесу д1агностики
На рис. 2 продуктивнють визначена як 1/1з, де 1з - загальна тривалють процесу д1агностики в секундах (б). При цьому загальний тдготовче-заключний час прийнято р1вним 40 б, а основний - 3 б.
Рз 1.00
0.90
0.80
0.70
1
2
3
0.60
0.50
п (т)
Рис. 3. Вплив кшькост повторень на р1вень достов1рност1 процесу д1агностики:
1 - 2 - д=дб=0,2; 3 - д=дб=0,3
1
2
3
4
5
Як видно з рис. 2, 3, при збшьшенш п(т) продуктившсть падае, а р1вень достов1рност1 зростае.
Особливютю методу «Риап1оп» е те, що операцп на двох незалежних каналах (спектральному та бшарному) виконуються послщовно, результати першо! е умовою початку роботи друго! Кр1м того, цей метод може мати розширення. Зокрема, це може бути здшснене за рахунок використання додаткового каналу зняття шформацп (наприклад, 1ридо- або теплов1зшного), що добавить множник у
зaлeжноcтi (1). Тaкож, зaбeзпeчyючи пepeхiд вщ одше!' точки вимipy до множини точок, пpи бiнapнiй дiaгноcтицi можна змeншyвaти q6.
У зв'язку з цим поcтaновкa задач пapaмeIpичноï оптимiзaцiï можe 6ути нacтyпною:
- ^rneprn:
t3 tn3c + tc
î+tn36+tôn->min; (3)
- обмeжeння:
(1-qcnq6m)>[P3];
n>1; (4)
4>m>1,
дe t - чac; нижш iндeкcи пз ознaчaють пiдготовчо-зaключний чac, с тa б -вiдношeння пapaмeтpy до опepaцiй cпeктpaльноï та бiнapноï дiaгноcтики, вщповщно; tc, t6 - основний (мaшинний) чac та вкaзaних опepaцiях.
Число 4 означае, що кiлькicть повтоpeнь зaмipiв та однш бюлопчно-aктивнiй зонi те повиннa пepeвищyвaти 4-х. Пpи потpeбi, y подальшому зaмip можe пpоводитиcь по iншим зонам.
На p^. 4, як пpиклaд, в кооpдинaтaх n-m показано блокуючий контyp, cфоpмовaний обмeжeннями (4) пpи yмовi piвноcтi qc та q6. На p^. 4 нaвeдeно лiнiï, що вiдобpaжaють знaчeння кpитepiю оптимaльноcтi пpи piзних n та m.
А"
t3 = min
Рис. 4. Блокуючий rafflyp, cфоpмовaний обмeжeннями (4) ^и yмовi piвноcтi qc та q6
Лшп гpaфiкiв на pиc. 4 побудоваш пpи знaчeннях: tn3c=30 s; tc=3 s;
tn36=30 s; t6=3 s.
Виходячи з залежностей (3), (4) та графшв на рис.4 можна зробити висновок, що процес дiагностики, який складаеться з двох операцiй i оптимiзуеться по критерiю продуктивностi, мае досить широю можливостi впливу на piBern достовiрностi його результатiв дiагностики. Цей рiвень забезпечуеться, у першу чергу, наявнютю повторних вимipiв. Наприклад, при заданому нормативному piвнi [Рз]=0,99 та при реальних досить широких значеннях qc=q6=0,1 умова (2) виконуеться при n=m=l (Р3=1-0,10,1=0,99). Збiльшeння, наприклад, m до 2-х за рахунок повторення вимipiв при qe=0,1 зменшуе загальну похибку у 10 pазiв.
Враховуючи сумарний симетричний вплив добутку паpамeтpiв у степенях n та m на Рз, можна встановити, що при збшьшенш одного з них е можливють зменшити другий.
Очевидно, що по залежностях (3), (4) можна виконувати анашз придатност piзних техшчних засобiв, що використовуються при спектральнш та бiнаpнiй дiагностицi, як по piвню достовipностi дiагностики, так i по piвню пpодуктивностi процесу. Наприклад, переход вiд ручного контактування електроду з бюлопчно активною точкою до автоматизованого забезпечуе скорочення часу дiагностики в 20 i бшьше pазiв.
Оптимальним по кpитepiю пpодуктивностi е ршення, при якому мiнiмальну кшьюсть повторень замipiв мае та операщя, у яко! довший основний (машинний) час !! виконання.
У pазi невиконання обмежень (4), потpiбно вводити додатковий канал отримання шформацп. При оптимiзащ! по критерш пpодуктивностi час виконання дiагностики на цьому канаи повинен спiвпадати з часом проведення одше! iз вказаних pанiшe операцш - спектрально! та бiнаpно! дiагностики.
7. SWOT-аналiз результатiв досл1джень
Strengths. Постановка i виpiшeння задачi параметрично! оптимiзацi! процесу нeiнвазивно! комплексно! дiагностики згiдно з методом «Quanton» дають можливiсть забезпечувати потpiбний (нормативний) piвeнь достовipностi !! peзультатiв. При цьому, як правило, нормативну достовipнiсть (похибка не бшьше 1 %) можна забезпечити при використанш засобiв спектрально! та бшарно! достовipностi з похибками, що не перевищують 10 %, при одноразових вимipах на кожному канаи отримання iнфоpмацi!. Це створюе умови для побудови персональних (мобшьних) смаpт-дiагностично-оздоpовчих апаратних комплeксiв з високим piвнeм !х функцiональних можливостей при мтмальнш складностi та максимальнiй продуктивност процесу.
Weaknesses. Слабкою стороною наявних дiагностично-оздоpовчих апаратних комплeксiв е значна залежшсть peзультатiв дiагностики вiд !х конструктивних особливостей.
Opportunities. У подальшому доцiльною е розробка повнютю автоматизованих (з використанням eлeмeнтiв штучного iнтeлeкту) смарт-дiагностично-оздоpовчих апаратних комплeксiв з високим piвнeм !х функцiональних можливостей. Це суттево збшьшить сферу !х застосування за
рахунок перемщення процесу дiагностики i3 спещаизованих центрiв у персональний побут, що важливо для ycix краш св^у.
Threats. Складнiсть впровадження резyльтатiв дослщження полягае у потребi первинних катталовкладень у пiдготовкy виробництва дiагностично-оздоровчих апаратних комплекшв. Проте, на сучасних спещаизованих гнучких виробництвах капiтальнi витрати можуть мiнiмiзyватись.
8. Висновки
1. Зроблено формаизовану постановку задачi забезпечення заданого рiвня достовiрностi нешвазивно! комплексно!' дiагностики згiдно з методом «Quanton» при максимальнiй продyктивностi процесу. Виршення цiеï задачi дозволить отримувати оптимальш по критерiю продyктивностi процесу дiагностики значення кiлькостей повторень вимiрiв.
2. Проведений аналiз знайденого ршен задач о тимiзацiï' показав можливють забезпечення нормативноï' достовiрностi дiагностики стану бюлопчних об'ектiв, використовуючи заходи щодо:
- зняття iнформацiï' на множит канаив, зокрема спектральному, бiнарномy та шших;
- переходу вiд одше1 точки вимiрy до множини точок при використанш бiнарного каналу;
- переходу вщ разового вимiрy до множини вимiрiв по наявним каналам.
Нормативний рiвень достовiрностi (похибка не бшьше 1 %) резyльтатiв
дiагностики при максимальнiй продyктивностi процесу може бути забезпечений при одноразових вимiрах по кожному з канаив отримання.
Зазначеш заходи можуть бути реаизоваш у комп'ютеризованому дiагностично-оздоровчомy комплексi, у тому чи^ - портативному, прийнятному для повсякденного шдивщуального застосування.
Лггература
1. Новиков Д. А. Закономерности итеративного учения. М.: Институт проблем управления РАН, 1998. 77 с. URL: https://texts.news/filosofiya-fundamentalnaya/zakonomernosti-iterativnogo-naucheniya.html
2. Механические колебания и резонансы в организме человека / Тимофеев А. Б., Тимофеев Г. А., Фаустова Е. Е., Федорова В. Н. М.: ФИЗМАТЛИТ, 2008. 312 с.
3. Modeling Biomedical Signal Generating Processes and Systems // Biomedical Signal Analysis. John Wiley & Sons, Inc., 2015. P. 397-468. doi: http://doi.org/10.1002/9781119068129.ch7
4. Nakatani Y. A Guide for Application of Ryodoraku Autonomous Nerve Regulatory Therapy // Official Journal of International Association of Ryodoraku Medical Science. 2018. Vol. 1. P. 1-20.
5. Rondé G. Dr. Reinhold Voll: 1909-1989, Arzt, Forscher, Lehrer; Elektroakupunktur nach Voll-ein ganzheitliches Diagnose- und Therapiesystem. Med.-Literarische Verlag-Ges., 1998. 104 p.
6. Elektroacupuncture. Willkommen in der Kessler Praxis. URL: https://www.dr-kessler.net/diagnostics-and-therapies/elektroacupuncture-vega-test/
7. Паламарчук М. И., Егорова Т. Ю. Электропунктурный Вегетативный Резонансный Тест - Новые Возможности Диагностики // Оригинальные Исследования. Журнал ГРГМУ. 2006. № 1. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/elektropunkturnyy-vegetativnyy-rezonansnyy-test-novye-vozmozhnosti-diagnostiki
8. Vegatest Expert Device. London Centre For Integrative Complementary Medicine And Vegatesting. URL: https://www.vegatest.info/vegatesting
9. Wolf F. A. Taking the Quantum Leap. New York: Harper and Row, 1981. P. 65-66.
10. Lampert M. A., Mark P. Current injection in solids. New York: London: Academic Press, 1970. 354 p.
11. VEGA Testing. Da Vinci. Natural Health Center in Cyprus. 2013. URL: https: //www.naturaltherapycenter.com/vega-testing/
12. Bianchi A. M., Mainardi L. T., Cerutti S. Time-frequency analysis of biomedical signals // Transactions of the Institute of Measurement and Control. 2000. Vol. 22, Issue 3. P. 215-230. doi: http://doi.org/10.1177/014233120002200302
13. Liang H., Bronzino J. D., Peterson D. R. Biosignal Processing: Principles and Practices. CRC Press, 2013. 212 p.
14. Способ идентификации спектральных характеристик биологических и неживых объектов и их коррекции: декларацшний патент Укра!ни на корисну модель № 23476, опубл. 25.05.2007.
15. Спошб вщновлення функщонально^зюлопчного стану людини: патент Укра!ни на корисну модель № 128776, опубл. 10.10.2018.
