CC BY
15
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 616.66/68:615.916'175 Денисенко С.В., Костенко В.О.
ЕКЗОГЕНН1 Н1ТРАТИ: КОРЕКЦ1Я 0I3M4HOÏ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ТА МОЖЛИВ1 РИЗИКИ ДЛЯ ЧOЛOВIЧOÏ РЕПРOДУКТИВНOÏ СИСТЕМИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Останн'ш часом поширюеться iнформацiя про можливсть застосування б'юлог'нно-активних добавок, що постачають оксид азоту (NO), для полiпшення фiзичноï активностi i спортивних резуль-тат'т. До Ух числа належать добавки на основi аргiнiну та цитрулну, а також с/'к буряка, який ви-ступае донором NO, незалежним в'д NO-синтази. З урахуванням вку й статi потенцйних спожива-ч'т таких метабол'чних коректорiв постае питання про ïx вплив на чолов'чу репродуктивну систему. Шляхом анал'зу лтературних даних показано, що екзогеннi нтрати мають дозозалежний вплив на органiзм, який у дозах, спвставних з допустимим рiвнем нiтратiв у пит^й вод '!, полпшуе стан гемодинамки та фiзичну активнсть i не викликае тяжких ушкоджень чоло&чо)' репродуктивной' системи. Водночас тривалий вплив високих доз нiтратiв негативно позначаеться на сперма-тогенн'1й функцИ гонад, викликае гормональнi порушення та оксидативний стрес. Це дае пдстави вважати, що з точки зору чолов'чого репродуктивного здоров'я використання бiологiчно активних добавок - донатор'т NO мае бути контрольованим як за режимом дозування, так i за тривалстю застосування.
Ключов1 слова: ытрати, оксид азоту, ф1зична активнють, чолов1ча репродуктивна система.
Людина одержуе штрати з Т'жею та водою, в рин i людини показуе ïx позитивний вплив на се-якш вони з'являються внаслщок стьськогоспо- рцево-судинну систему [6]. Доречно згадати, що дарськоТ' та промисловоТ' дiяльностi [1]. Бтьше оргашчш ытрати, як теж е донорами NO, широко
цих речовин надходить з продуктами рослинного походження, тодi як метаболiчнi особливост стьськогосподарських тварин забезпечують по-рiвняно низький рiвень штра^в у свiжих продуктах тваринного походження й вони не можуть розглядатись як проблема для здоров'я людини [2]. Особливютю ытра^в е Тх перетворення в ор-ганiзмi на оксид азоту (N0), радикал, який пос-тшно утворюеться в невеликш кшькосп з амшо-кислоти арпншу й в^грае роль одые'Т з сигналь-них молекул у фiзiологiчних та патолопчних процесах [3].
Останшм часом поширюеться шформа^я про можливють застосування бюлопчно-активних добавок, що постачають N0, для полтшення фiзичноТ активносл й спортивних результат [4]. До Тх числа належать добавки на основi арпншу та цитрулшу, що е непрямими донорами оксиду азоту, концентра^я якого при Тх вживанн зале-жить вiд активностi N0-синтази, а також добавки, як постачають оксид азоту незалежним вщ N0-синтази шляхом, наприклад сiк буряка. З урахуванням вку й статi потенцшних споживачiв таких метаболiчних коректорiв постае питання про Тх вплив на чоловiчу репродуктивну систему, осктьки вщомо, що ендогенний N0 вiдiграе зна-чну роль у регуляцiТ чоловiчоТ репродуктивноТ функцiТ [5].
Неорганiчний штрат е попередником N0 в ор-ганiзмi, й велика кiлькiсть короткострокових дос-лiджень з дiетичними добавками штра^в у тва-
вiдомi в медициш як препарати для л^ування рн зних клiнiчних проявiв iшемiчноТ хвороби серця. Тх антиангiнальний ефект реалiзуеться за раху-нок зниження потреби мюкарда в киснi й оптимн зацiТ коронарного кровообiгу. N0, що вивтьня-еться in situ в процесi метаболiзму цих засобiв, е аналогом ендотелiй-залежного фактора релак-сацп, з яким пов'язують регуляцш судинного тонусу, апоптоз кл^инних елементiв судинноТ стш-ки, вплив на адгезш лейкоцитiв i пролiферацiю гладеньком'язових клiтин, пригнiчення адгезiТ та агрегацп тромбоцитiв [7].
Сучаснi дослщження ролi N0 значною мiрою присвячен його участi регуляцiТ фiзичноТ активности функцiонування та метаболiзму скелетних м^в. В експериментах на тваринах продемонс-тровано, що вмiст оксиду азоту в скелетнш мус-кулатурi та тканинах серця, печiнки, спинного мозку щурiв при режимах плавального трену-вання, спрямованого на розвиток швидкост ру-хiв та швидкюноТ витривалостi, вищий, нiж при тренуванн на загальну витривалiсть [8]. Подiбнi експериментальнi роботи [9,10,11] та дат спо-стережень на людях [12] пояснюють iнтерес науковцiв i споживачiв до можливостей використання екзогенних джерел N0 в спортивнш меди-цинi.
Особливу увагу дослiдникiв привертае використання бурякового соку як донатора N0. Вщ-мiчають, що не ттьки одноразове вживання бурякового соку може знизити систолiчний артерн
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
альний тиск, пюля навантаження та потребу мю-карда в кисш пщ час субмаксимальних фiзичних вправ, а й хрошчне застосування добавки з бу-ряковим соком знижуе артерiальний тиск i су-динний ошр в споко'Т та пщ час фiзичних вправ, що може бути обумовлене посиленням ендоте-лш-шдуковано'Т вазодилатацп при скороченнi скелетних м^в [13]. Отриманi результати до-зволяють припустити, що таке джерело штрат-iону, як сiк буряка, може виступати в якост нут-рицевтика, здатного посилювати доставку кисню в мюкард i зменшувати роботу серця таким чином, що фiзичнi вправи при заданому робочому навантаженш виконуються тривалiше [13].
Описано, що харчова добавка з штратами збтьшуе фiзичну працездатнiсть та витрива-лють спортсменiв [14,15]. Вона зменшуе потребу в кисш при фiзичному навантаженш низькоТ' або помiрноТ' iнтенсивностi й пщвищуе толерантнiсть до iнтенсивних навантажень [16,17,18]. Вивча-еться як вплив харчових штра^в на фiзiологiч-ний вщгук серцево-судинно'Т системи на фiзичне навантаження, так i дiя цих добавок на метабо-лiзм скелетних м^в за рiзних режимiв трену-вання [19,20], причому автори пщкреслюють, що скелетна мускулатура може слугувати резервом ендогенного штрату для оргашзму [21].
Водночас iснуе вiдома тривога з приводу мо-жливих несприятливих наслщш хронiчного впливу нiтратiв, як пов'язують iз онкологiчними захворюваннями та гормональними порушення-ми [22]. Для виршення цих проблем було проведено експеримент на мишах з метою аналiзу фiзiологiчних i бiохiмiчних наслiдкiв тривалого (протягом 20 тижнiв) надходження в органiзм харчових штра^в (1 ммоль натрiю штрату/л пит-но'Т води). Вiн показав, що судинна реактивнють i мiтохондрiальна ефективнiсть м'язiв наприкiнцi експерименту не в^знялися вiд контролю. При цьому штратш добавки полiпшили толерантнiсть до глюкози, знизили вмiст iнтерлейкiну-10 i зу-мовили тенденцiю до полтшення виживаностi тварин. Це дозволило авторам зробити висно-вок, що тривале вживання мишами харчових ш-тра^в на рiвнi, аналогiчному верхнiй меж1, до-зволенiй у захiдному сусптьств^ не завдае шко-ди [23].
Водночас численн дослiдження вказують на шкiдливiсть високих доз штра^в, особливо при Т'х застосуваннi на фонi забруднення довктля нi-тратами, що е проблемою планетарного масштабу як для здоров'я людини, так i для уае'Т при-роди [24]. За даними експеримен^в, у ссавцiв надлишок штра^в затримуе рiст, порушуе функ-цп печiнки, нирок тонкого кишечника, викликае змiни у кровi та гормональному балана, редукуе iмунний вiдгук [25]. Дослщження пiдтверджують роль нiтратiв як попередниюв N-нiтрозосполук -речовин з канцерогенною та ембрютоксичною
дieю. Тривале надходження велико! кшькосп ш-TpaTiB може бути чинником пiдвищення рiвня ендогенного нiтрозування, утворення надлишко-во'Т кiлькостi NO [26].
Результати експерименпв показують, що введення з питною водою нiтратiв у концентра-^ях, близьких до гранично допустимих для пит-но'Т води, впливае на продукцш тестостерону та розмiри статевих залоз у сам^в лабораторних тварин. Pant and Srivastava (2002) вивчали в мишей вплив штрату на ам'яники i сперматогенез при дозах, як вiдповiдають верхнiй меж1 шт-ратiв у питнiй водi для людини. Калiю нiтрат 90900 ppm (1 ррт = 0,0001 об'емного %) при 35-денному введеннi не викликав ютотних змiн ма-си тiла, маси ам'яниш та Т'х придаткiв, однак мало мюце зменшення числа сперматозо'Тфв та Т'х рухливостi на фон збiльшення кiлькостi пато-логiчних форм спермпв при 900 ppm. Була порушена активнють маркерних тестикулярних фермен^в, головним чином 17-бета-пдроксистеро'Тд дегiдрогенази та гамма-глутамiлтранспептидази. Пстопатолопчш змiни, включаючи атрофiю та порушення сперматогенезу, спостерiгались лише при дозi 900-ppm, яка практично недосяжна в питнш водi [27].
Вважають, що нiтрати чинять негативний вплив на чоловiчу репродуктивну систему, по-рушуючи узгодженiсть функцiТ гонад та синтезу стероТдних гормонiв [28]. Введення натрш штра-ту з питною водою в дозi 550 мг/л протягом 4 мн сяцiв викликало ютотне пiдвищення рiвня зага-льних лт^в, триглiцеридiв, загального холесте-ролу та фосфолт^в у тестикулах та сироватц кровi на фонi зниження загального бтка та нук-леТнових кислот. Також вiдмiчалось зменшення числа епщидимальних сперматозоТдiв, зниження маси ам'яниш та Т'х придаткiв, зниження конце-нтрацiТ тестостерону та дегiдроепiандростерону, а також тестикулярного 3-бета-пдроксистероТ'ду, 3-бета-дегiдрогенази [29]. Описано, що хрошчна нiтратна штоксика^я супроводжувалась посла-бленням антиоксидантного захисту гонад: зни-жувався вмiст вщновленого глутатiону, актив-нiсть супероксиддисмутази та гамма-глутамiлтранспептидази поряд з пщвищенням рiвня оксиду азоту, накопиченням продук^в лн попероксидацiТ та карбонiлiв бшмв, що вказуе на розвиток оксидативного стресу в ам'яниках щу-рiв пiд впливом тривалого введення токсичних доз штра^в.
Слiд вiдмiтити, що в такому випадку оксидативного стресу терашя антиоксидантами не зав-жди виправдовуе свое призначення. Вщоме до-слiдження, коли бiлi щури-самц одержували протягом 60 дiб питну воду з натрш нiтратом (3 мг/100 г маси тiла) або воду з штратом та аскор-бiновою кислотою чи альфа-токоферолом. При штратнш iнтоксикацiТ вiдносна маса ам'яниш та
сiм'яних пухир^в були меншi, нiж у контроль Ас-K0p6iH0Ba кислота та токоферол викликали подальше попршення цих показникв, а в rpyni з токоферолом в^^чалась тестикулярна дегене-ра^я з вiдсутнiстю сперматид i сперматогенних кл^ин у сiм'яних канальцях та вщсутнють епщи-димального резерву сперми [30].
Вивчено не ттьки вплив надлишку нiтратiв на репродуктивну систему дорослих тварин, а й те, як в утробi матерi ытрат впливае на зародки щу-рiв-самцiв. Вагiтнi самки одержували нiтрати з питною водою вiд 7 до 21 дня гестацп в наступ-них дозах 17,5-900 мг/л. На 21-й день ембрюни були дослщжеш на аногенiтальну вiдстань, рiвнi плазмового i тестикулярного тестостерону й прогестерону. У цьому дослщжены не було ви-явлено ознак того, що ытрати iндукують анти-андрогеннi ефекти в плодiв чоловiчо''' статi [31], що, вочевидь, свщчить про бтьшу вразливiсть чоловiчоl репродуктивной системи до токсично' дм нiтратiв у постнатальному перюдк
Отже, аналiз лiтературних джерел показуе, що екзогенн нiтрати, виступаючи постачальни-ками оксиду азоту, мають дозозалежний вплив на органiзм, який у дозах, сшвставних з допус-тимим рiвнем нiтратiв у питнш водi, полiпшуе стан гемодинамiки та фiзичну активнiсть i не викликае тяжких ушкоджень чоловiчоl' репродуктивной системи. Водночас тривалий вплив високих доз штра^в негативно позначаеться на сперма-тогеннiй функцп гонад, викликаючи гормональнi порушення та оксидативний стрес. Це дае пщс-тави вважати, що з точки зору чоловiчого репродуктивного здоров'я використання бюлопчно ак-тивних добавок - донаторiв NO мае бути конт-рольованим як за режимом дозування, так i за тривалютю застосування.
Лтература
1. Бабiенко В.В. Токсиколопчна безпека продуктiв харчування: проблема неоргашчних прекурсорiв оксиду азоту / В.В. Бабiен-ко // Експериментальна i кшычна медицина. - 2013. - Т. 2 (59).
- С. 170-174.
2. Cockburn A. Nitrite in feed: from animal health to human health / A. Cockburn, G. Brambilla, M.L. Fernández [et al.] // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 2013. - Vol. 270, №3. - P. 209-217.
3. Кузнецова В.Л. Оксид азота: свойства, биологическая роль, механизмы действия [Электронный ресурс] / В.Л. Кузнецова, А.Г. Соловьева // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - №4. - Режим доступа: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=21037].
4. Bescós R. The effect of nitric-oxide-related supplements on human performance / R. Bescós, A. Sureda, J.A. Tur [et al.] // Sports Med.
- 2012. - Vol. 42, №2. - P. 99-117.
5. Бондаренко В.А. Значение определения содержания аргинина и стабильных метаболитов цикла оксида азота в спермальной плазме у бесплодных мужчин / В.А. Бондаренко, Н.А. Карпенко, Н.Ф. Величко [и др.] // Здоровье мужчины. - 2014. - №1 (48). -С. 142-144.
6. Lundberg J.O. Nitrate and nitrite in biology, nutrition and therapeutics / J.O. Lundberg, M.T. Gladwin, A. Ahluwalia [et al.] // Nat. Chem. Biol. - 2009. - Vol. 5. - P. 865-869.
7. Нпрати в лкуванш серцево-судинних захворювань : Методичш рекомендацп, пщготовлеш робочою групою Асо^ацп кардюло-пв Укра'ни з атеросклерозу i хрошчних форм iшемiчноY хвороби серця / [М.1. Лутай, В.1. Волков, 1.П. Толкова та ш.]. - К., 2015. -31 с.
8. Абзалов Р.Р. Роль оксида азота в регуляции физиологических функций организма / Р.Р. Абзалов, В.И. Максимов, С.Ю. Зайцев // Ветеринария, зоотехния и биотехнология. - 2016. - №10.
- С. 20-25.
9. Ломоносова Ю.Н. Защитное и сигнальное действие оксида азота на волокна скелетных мышц при различных уровнях сократительной активности : автореф. дис. на соикание учен. степени канд. биол. наук : спец. 03.03.01 и 03.01.04 «Физиология» и «Биохимия» / Ю.Н. Ломоносова. - М., 2012. - 27 с.
10. Heinonen I. Effect of nitric oxide synthase inhibition on the exchange of glucose and fatty acids in human skeletal muscle / I. Heinonen, B. Saltin, J. Kemppainen [et al.] // Nutr. Metab. (Lond.). -2013. - Vol. 18. - P. 1-10.
11. Radak Z. Oxygen consumption and usage during physical exercise: the balance between oxidative stress and NOS-dependent adaptive signalling / Z. Radak, Z. Zhao, E. Koltai [et al.] // Antioxid. Redox Signal. - 2013. - Vol. 18, №10. - P. 1208-1246.
12. Богдановская Н.В. Роль системы синтеза оксида азота в обеспечении адаптации организма к систематическим физическим нагрузкам / Н.В. Богдановская, Н.В. Маликов // Новые подходы к изучению классических проблем : материалы VII Всерос. школы-конф. по физиологии мышц и мышечной деятельности.
- М., 2013. - С. 65.
13. Lee J.S. Effects of chronic dietary nitrate supplementation on the hemodynamic response to dynamic exercise / J.S. Lee, C.L. Stebbins, E. Jung [et al.] // Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. - 2015. - Vol. 309, №5. - R. 459-466.
14. Jones A.M. Dietary nitrate supplementation and exercise performance / A.M. Jones // Sport. Med. - 2014. - Vol. 44. - P. 35-45.
15. Lansley K.E. Acute dietary nitrate supplementation improves cycling time trial performance / K.E. Lansley, P.G. Winyard, S.J. Bailey [et al.] // Med. Sci. Sport Exerc. - 2011. - Vol. 43. - P. 11251131.
16. Bailey S.J. Dietary nitrate supplementation reduces the O2 cost of low-intensity exercise and enhances tolerance to high-intensity exercise in humans / S.J. Bailey, P. Winyard, A. Vanhatalo [et al.] // J. Appl. Physiol. - 2009. - Vol. 107. - P. 1144-1155.
17. Kelly J. Effects of nitrate on the power-duration relationship for severe-intensity exercise / J. Kelly, A. Vanhatalo, D.P. Wilkerson [et al.] // Med. Sci. Sport. Exerc. - 2013. - Vol. 45. - P. 1798-1806.
18. Wylie L.J. Dose-dependent effects of dietary nitrate on the oxygen cost of moderate-intensity exercise: Acute vs. chronic supplementation / L.J. Wylie, J. Ortiz de Zevallos, T. Isidore [et al.] // Nitric Oxide. - 2016. - Vol. 57. - P. 30-39.
19. Fulford J. Influence of dietary nitrate supplementation on human skeletal muscle metabolism and force production during maximum voluntary contractions / J. Fulford, P.G. Winyard, A. Vanhatalo [et al.] // Pflugers Arch. - 2013. - Vol. 465. - P. 517-528.
20. Vanhatalo A. Acute and chronic effects of dietary nitrate supplementation on blood pressure and the physiological responses to moderate-intensity and incremental exercise / A. Vanhatalo, S.J. Bailey, J.R. Blackwell [et al.] // Am. J. Physiol. Reg. Integr. Comp. Physiol. - 2010. - Vol. 299. - P. 1121-1131.
21. Piknova B. Skeletal muscle as an endogenous nitrate reservoir / B. Piknova, J.W. Park, K.M. Swanson [et al.] // Nitric Oxide. - 2015. -Vol, 47. - P. 10-16.
22. Nitrate and Nitrite: Health Information Summary. [Electronic resource] / Environmental Fact Sheet ARD-EPH 16. - 2006. - Mode of access: www.des.nh.gov.
23. Hezel M.P. Effects of long-term dietary nitrate supplementation in mice / M.P. Hezel, M. Liu, T.A. Schiffer [et al.] // Redox Biol. -2015. - Vol. 5. - Vol. 234-242.
24. Guillette, L.J. Is nitrate an ecologically relevant endocrine disruptor in vertebrates? / L.J. Guillette, T.M. Edwards // Integr. Comp. Biol. -2005. - Vol. 45. - P. 19-27.
25. El-Wakf A.M. El-Wakf Hypothyroidism in male rats of different ages exposed to nitrate polluted drinking water / A.M. El-Wakf, H.A. Hassan, F.G. El-said [et al.] // Res. J. Medicine and Med. Sci. - 2009. -Vol. 4. - P. 160-164.
26. Синдром надлишкового утворення оксиду азоту / [О.В. Костен-ко, 1.В. Бпухша, С.В. Денисенко та ш.] / Бюлетень IV читань iм. В.В. Пщвисоцького : тези доповщей. - Одеса, 2005. - С. 54-55.
27. Pant N. Testicular and spermatotoxic effect of nitrate in mice / N. Pant, S.P. Srivastava // Hum. Exp. Toxicol. - 2002. - Vol. 21, №1.
- P. 37-41.
28. Aly H.A.A. Potential testicular toxicity of sodium nitrate in adult rats / H.A.A. Aly, A.M. Mansour, O.M. Abo-Salem [et al.] // Food Chem.Toxicol. -2009. - Vol. 4. - P. 572-578.
29. El-Wakf A. M. Use of Tumeric and Curcumin to Alleviate Adverse Reproductive Outcomes of Water Nitrate Pollution in Male Rats / A. M. El-Wakf; M.E. EL-Said, W.M. El-kholy [et al.] // Nature and Science. - 2011. - Vol. 7, №7. - P. 229-239.
30. Yarube I.U. Harmful effects of ascorbic acid and a-tocopherol on male reproductive organs of rats chronically exposed to sodium nitrate / I.U. Yarube, J.O. Ayo, M.Y. Fatihu // J. Med. Trop. - 2014. Vol. 16. - P. 5-8.
31. Hansen P.R. Evaluation of Endocrine Disrupting Effects of Nitrate after In Utero Exposure in Rats and of Nitrate and Nitrite in the H295R and T-Screen Assay / P.R. Hansen, C. Taxvig, S. Christiansen [et al.] // Toxicol. Sci. - 2009 - Vol. 108, №2. - P. 437-444.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична ст.ом.ат.ол.ог&чна академхя»
Реферат
ЭКЗОГЕННЫЕ НИТРАТЫ: КОРРЕКЦИЯ ФИЗИЧЕСКОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ И ВОЗМОЖНЫЕ РИСКИ ДЛЯ МУЖСКОЙ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ Денисенко С.В., Костенко В.А.
Ключевые слова: нитраты, оксид азота, физическая активность, мужская репродуктивная система
В последнее время распространяется информация о возможности применения биологически активных добавок, поставляющих оксид азота (NO) для улучшения физической активности и спортивных результатов. К их числу относятся добавки на основе аргинина и цитруллина, а также сок свеклы, который выступает донором NO, независимым от NO-синтазы. С учетом возраста и пола потенциальных потребителей таких метаболических корректоров возникает вопрос об их влиянии на мужскую репродуктивную систему. Путем анализа литературных данных показано, что экзогенные нитраты имеют дозозависимое влияние на организм. В дозах, сопоставимых с допустимым уровнем нитратов в питьевой воде, они улучшают состояние гемодинамики и физическую активность и не вызывают тяжелых повреждений мужской репродуктивной системы. В то же время длительное воздействие высоких доз нитратов негативно сказывается на сперматогенной функции гонад, вызывает гормональные нарушения и оксидативный стресс. Это дает основания полагать, что с точки зрения мужского репродуктивного здоровья использование биологически активных добавок - донаторов NO должно быть контролируемым как по режиму дозирования, так и по продолжительности применения.
Summary
EXOGENOUS NITRATES: CORRECTION OF PHYSICAL PERFORMANCE AND POSSIBLE RISKS FOR MALE REPRODUCTIVE SYSTEM
Denisenko S.V., Kostenko V.O.
Key words: nitrates, nitrogen oxide, physical activity, male reproductive system.
Recently there has been much information on possibility to apply biologically active supplements supplying nitric oxide (NO) in order to improve physical activity and sports results. These supplements include ar-ginine, citrulline and, for example, sugar beet juice, an indirect NO donor, independent on NO-synthase. Taking into account the age and gender of potential consumers of such metabolic correctors, there are a lot of questions about their impact on the male reproductive system. It is known that endogenous NO plays a significant role in the regulation of male reproductive function. Relevant literature has shown that exogenous nitrates produce dose-dependent influence on the body. Permissible concentration of nitrates in drinking water improves the hemodynamic parameters (blood pressure, vascular resistance, balance between oxygen demand and supply of the myocardium) and physical activity (endurance and tolerance to the intensive loads) and does not cause the heavy damages of the male reproductive system. At the same time the prolonged influence of high doses of nitrates negatively affects the spermatogenic function of gonads: we can see the reduction in the number of sperm cells and their impacted mobility against the background of increased number of abnormal sperm, disturbed testicular activity, as well as we can see the decrease in the concentration of testosterone and dehydroepiandrosterone. Under these conditions a lipid spectrum in testicular tissues is in impaired, we can observe the development of oxidative stress accompanied by weakening of antioxidant defence, the decline of the content of renewed glutathione, lowered activity of superoxide dismutase and gamma-glutamyl, the accumulation of lipid peroxidation by-products and protein carbonyl. The male reproductive system is more vulnerable to the toxic effects of nitrates in the postnatal period, while in the prenatal period nitrates do not induce anti-androgenic effects in male foetuses. Thus, there are grounds to consider that the use of biologically active supplement, NO donors, particularly in sports medicine, should be based on the balance between their benefits and possible harmful effects and must be controlled by choosing the mode of dosage and duration of the course.
