CC BY
40
HayKoBun BiCHHK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegHnnHU Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. T^nntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.16: 613.2: 614.31: 504.054: 632.95: 636.028: 591.8: 619
Експериментальне вивчення хрошчного впливу мжродоз ДДТ та у-ГХЦГ у розчиш меду на оргашзм бших мишей
Г.А. Скрипка, В.В. Касянчук, O.G. Гогтдзе Gala2082@mail.ua, vkasianchuk@yandex.ru
Сумський державний утверситет, вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007, Укра'на ВЦ Одеського фШалу ДНД1ЛДВСЕ, м.Одеса
Дослгджено вплив мжродоз хлороргатчних пестицидгв (у-ГХЦГ та ДДТ) у рознит меду, за умови 'ix хрошчного надхо-дження як окремо, так i у поеднанш, на оргашзм бтих мишей,. Перша дослгдна група отримувала розчин меду з вмктом ГХЦГ (у-иомеру) з концентращею 3,0 мкг/кг; друга до^дна група отримувала розчин меду з вмiстом ДДТ з концентращ-ею 3,0 мкг/кг; третя до^дна група отримувала розчин меду з поеднаним вмiстом ГХЦГ (у-иомеру) та ДДТ у загальнт концентрацп 6,0 мкг/кг (3,0 мкг/кг кожного пестициду). Встановлено деструктивний вплив цих пестицидiв на макро та мжроструктуру паренxiматозниx оргашв до^дних тварин. В результатi розтину тддо^дних мишей встановлено, що найбыьш виразними патологоанатомiчними та гiстологiчними змтами характеризувалась третя група гризушв (яю отримували тд час до^ду ДДТ та у-ГХЦГ у концентрацп 6,0 мкг/кг). Гiстологiчне до^дження виявило загальний гемо-сидероз паренxiматозниx оргатв вЫх до^дних груп тварин, а також початкову стадю зернистоi дистрофп еттелт ниркових канальщв та розвиток гiдропiчно'i дистрофп печiнки. Результатами до^дження доведено, що мжродози пести-цидiв, навть тi, яш не перевищують ГДК, вумовах хрошчного потрапляння до щоденногоращону, пригтчують життево важливi функцп оргашзму. Хротчне потрапляння детлькох видiв пестицидiв одночасно до ращону посилюе ''х негативний вплив на оргашзм тварин.
Km4oei слова: розчин меду, хлороргатчш пестициди, ветеринарно-сантарний контроль, гктоструктура, патоло-гоанатомiчний розтин, бт мишi, внутршш органи, гемосидероз, жирова дистрофiя, зерниста дистрофiя, гiдропiчна дистрофiя
Экспериментальное изучение хронического воздействия микродоз ДДТ и у-ГХЦГ в растворе меда на организм белых мышей
Г.А. Скрыпка, В.В. Касянчук, А.Е. Гогитидзе Gala2082@mail.ua, vkasianchuk@yandex.ru
Сумской Государственный университет, ул. Римского-Корсакова, 2, г.Сумы, 40007, Украина ИЦ Одесского филиала ГНИИЛДВСЭ, г. Одесса
Исследовано влияние микродоз хлорорганических пестицидов (у-ГХЦГ и ДДТ) в растворе меда, при условии их хронического поступления на организм белых мышей, как отдельно, как и в сочетании. Первая опытная группа получала раствор меда с содержанием ГХЦГ (у-изомера) с концентрацией 3,0 мкг/кг; вторая опытная группа получала раствор меда с содержанием ДДТ с концентрацией 3,0 мкг/кг; третья опытная группа получала раствор меда с содержанием ГХЦГ (у-изомера) и ДДТ в общей концентрации 6,0 мкг/кг (3,0 мкг/кг каждого пестицида). Установлено деструктивное влияние этих пестицидов на макро и микроструктуру паренхиматозных органов подопытных животных. В результате вскрытия подопытных мышей установлено, что наиболее выразительными патологоанатомическими и гистологическими изменениями характеризовалась третья группа грызунов (которые получали во время опыта ДДТ и у-ГХЦГ в концентрации 6,0 мкг/кг). Гистологическое исследование выявило общий гемосидероз паренхиматозных органов всех исследовательских групп животных, а также начальную стадию зернистой дистрофии эпителия почечных канальцев и развитие гидропичес-
Citation:
Skrypka, G.A., Kasyanchuk, V.V., Gogitidze, A.E. (2016). Experimental studi of chronic exposure to small doses of DDT and y-HCH in the solution of honey on the organism white mice. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 114-119.
кой дистрофии печени. Результатами исследования доказано, что микродозы пестицидов, даже те, которые не превышают ПДК, в условиях хронического попадания в ежедневный рацион, подавляют жизненно важные функции организма. Хроническое поступление нескольких видов пестицидов одновременно в рацион усиливает их негативное влияние на организм животных.
Ключевые слова: раствор меда, хлорорганические пестициды, ветеринарно—санитарный контроль, гистоструктура, патологоанатомическое вскрытие, белые мыши, внутренние органы, гемасидероз, жировая дистрофия, зернистая дистрофия, гидропическая дистрофия
Experimental studi of chronic exposure to small doses of DDT and y-HCH in the solution of honey on the organism white mice
G.A. Skrypka, V.V. Kasyanchuk, A.E. Gogitidze Gala2082@mail.ua, vkasianchuk@yandex.ru
Sumy State University, Rymskogo-Korsakova Str., 2, 40007 Sumy, Ukraine testing center of the Odessa branch SRILDVE, Odessa
The aim of study was to investigate the combined effects ofpesticides HCH (y-isomer) and DDT on the body of white mice under conditions of daily intake in the diet along with a solution of honey. Pesticides for animals given a 2% solution of honey and water. It was formed four groups, one control and three research, which was given daily 2% solution of honey with the addition of pesticides. The control group received a solution of honey without pesticides. The first treatment group received a solution of honey containing HCH (y-isomer) with a concentration of 3.0 mg / kg; second experimental group received a solution of honey containing DDT concentration of 3.0 mg / kg; third treatment group received a solution of honey combined with content HCH (y-isomer) and the total DDT concentrations of 6.0 mg / kg (3.0 mg / kg of each pesticide). The control and experimental group of animals received normal diet. Each group formed of ten mice of both sexes, aged 5-6 weeks. The experiment was carried out for 90 days. On the 90 th day the animals were slaughtered for pathological studies. As a result of studies found that chronic organochlorine pesticides getting to the daily diet of animals has a destructive impact on their internal organs compared to controls.
Analyzing the data section of experimental mice, we concluded that the most pronounced pathological changes characterized by a third group of rodents (treated during the experiment DDT and y-HCH concentration of 6.0 mg / kg). Namely, liver enlargement, changing its color to gray. Reduced density of the parenchyma. These changes are characteristic of protein malnutrition (granular and hyaline drip distrofiya) and the initial stages of lipophanerosis.
In carrying out histological study found significant accumulation of hemosiderin in the parenchymal and interstitial tissue of the lungs, liver and spleen. These changes were common to all research groups treated with pesticides in the diet. In the liver of some animals we found the initial stage of granular and lipophanerosis. In the kidneys decrease was observed capsules Shymlanskу-Bowman (in some cases, its extinction) and the development of granular dystrophy. Lung and spleen did not suffer microscopic changes except hemosiderosis. Heart in animals as the control and experimental groups were without pathological changes.
Considering we found pathological and histological changes, we can conclude that small doses of pesticides, even those that do not exceed the MPC, in terms of falling into chronic daily diet have a detrimental effect to the body of animals. This makes the feasibility of a more thorough veterinary control of animal products and vegetable content of organochlorine pesticides.
Key words: honey solution, organochlorine pesticides, veterinary-sanitary control, histostructure, mortem, white mice, internal organs, hemosiderosis, lipophanerosis, granular degeneration, hydropic dystrophy
Вступ
Бшьшу частину х1м1чних сполук, яш потрапляють у зовшшне середовище i несприятливо впливають на оргашзм, складають пестициди. Особливе занепоко-ення складають хлороргашчш пестициди, як е глоба-льними забруднювачами навколишнього середовища (ДДТ, ГХЦГ, гептахлор та rnmi) (Lemeshev, 1991; Zhminko, 1998).
Допустимi залишки хлорорганчних пестицидiв у продуктах харчування регламентуються рядом держа-вних нормативних та законодавчих докуменпв. Це стосуеться таких хлороргашчних пестицидiв як: ДДТ та його метаболии та ГХЦГ (а, ß, у - iзомери). Вико-ристання цих пестицидiв на Украш заборонено, але в наслщок !х тривалого використання у минулому, над-звичайно! стшкосп у навколишньому середовищi залишки цих сполук знаходять у рiзноманiтних продуктах харчування (Colborn and Frederick, 1993; Amirova and Speranskaya, 2016).
Залишковi кшъкосп пестицидiв можуть знаходи-тися також у медг Осшльки мед е не тшьки харчо-
вим продуктом, а також використовуеться як дiетич-ний та профшактичний продукт, важливо вивчати особливосп дд мжродоз пестицидiв, що знаходяться в ньому на бюлопчш об'екти.
У випадку хрошчного надходження мжродоз пес-тицидiв з харчовими продуктами до оргашзму люди-ни або тварини, щ токсичш речовини поступово на-копичуються та завдають негативного впливу оргашзму в цшому. Особливо це стосуеться поеднання рiз-них речовин, яш можуть посилювати згубний вплив один одного на живий оргашзм (Zhminko, 1998; YuNEP, 2007). Даш щодо дослвджень хрошчного впливу у-ГХЦГ та ДДТ на людей i тварин сввдчать про !х токсичшсть для рiзних систем оргашзму, особливо виднеться !х гепатоксичшсть (Semenenko, 2014; YuNEP, 2007).
За даними Почтаренко П.П. хрончне потрапляння навггь невеликих доз у-ГХЦГ спричиняе змши мшро-структури паре^матозних оргашв курчат-бройлерiв, а саме викликае зернисту дистрофш (Pochtarenko, 2015).
BnnHB necTHungiB Ha napeHxiMaro3Hi opraHH TaRo® nigTBepgnnn gocnign pagy 3apy6i®Hnx aBTopiB. Tax, 3rigHO gocnig®eHb Fathia A. Khogali, Jameela B. Sheikh Ta iH., y gocnigHHx 6innx MnmeH, nig giero xpomnHoro BnnnBy necTHnngy gHMeToaTy, cnocrepiraroTbca Taxi ricronoriHHi 3MiHH y neniHni, ax: niKHo3 Ta BaKyoni3ania renaTonHTiB, 3acriH RpoBi Ta niM^onHrapHa rn^inbrpa-nia HaBRono neHTpa^bHoi BeHH. B toh ®e nac 3 6oxy HHpoR gocnigHHx TBapHH cnocTepiraroTbca 3MiHH y Rop-RoBiH penoBHHi Ta 3MeHmeHHa Rancynn fflyMnaHcbRoro-EoyMeHa (Fathia et al., 2005).
HamHMH gocnig®eHHaMH Megy 6g®onHHoro Harypa-nbHoro OgecbRoi o6nacri ^ogo BMicTy 3annmRiB xnopop-raHinHHx cnonyR 6yno BHaBneHo cnopagHHHi BHnagRH HaaBHocTi AAT Ta y-ГХЦГ y nboMy npogyRTi, aR oRpeMo, TaR i y noegHaHHi. 3rigHo go HopMaTHBHHx goRyMeHTiB i3oMepH rX^^r Ta MeTa6oniTH AAT y Megi 6g®onHHoMy cyMyroTbca oRpeMo ogHH Big ogHoro. nigpaxyBaBmn oRpeMo RoHneHTpaqiro y-ГXЦГ Ta AAT mh BH3HanHnn, ^o ix 3aranbHa RinbRicTb He nepeBH^ye BRa3aHi HopMH. Ane, aR^o cRnacTH ogHonacHo 3aranbHy RoHneHTpaniro BHaBneHHx necTnnngiB, to ix 3aranbHa cyMa nepeBH^ye r^K (5,0 MRr/Rr). Ha Hamy gyMRy, TaRa 3aranbHa RoHne-HTpania necmmgiB Mo®e hhhhth HeraTHBHHH BnnHB Ha opraHi3M nrogHHH, 3a yMoB noTpannaHHa go crony cno-®HBana. y toh ®e nac, HaM 6yno niRaBo BH3HanHTH BnnHB Ha opraHi3M BH^e3a3HaneHnx RoHneHTpaniH nec-THiingiB b Megi. HaMH 6yno npoBegeHo gocnigjRemia ^ogo BnnHBy noegHaHoi gii 3annmRiB ГXЦГ (y-i3oMepy) Ta AAT y 3aranbHiH cyMi 6,0 MRr/Rr (no 3,0 MRr/Rr ro>r-Horo) 3a yMoB ^ogeHHoro Hagxog®eHHa go opraHi3My 6innx MnmeH 3 po3hhhom Megy.
OT®e, MeToro gocnig®eHb 6yno eRcnepHMemanbHo bhbhhth xpoHinHHH BnnHB MiRpogo3 y-FXUT Ta AAT y po3HHHi Megy Ha opraHi3M 6innx MnmeH.
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHHH
Aocnig®eHHa npoBognnn Ha 6a3i OgecbRoro $iniany AHAMABCE, Ha 40 6innx Mnmax BiRoM 5-6 TH®HiB, c^opMoBaHHx y hothph rpynn no 10 TBapHH y Ro®HiH. necTHnngH 3agaBanu TBapnHaM y Bnrnagi 2% po3HHHy Megy 3 Bogoro. nepma gocnigHa rpyna oTpnMyBana po3-hhh Megy 3 BMicroM ГXЦГ (y-i3oMepy) 3 RoH^^^a^-ero 3,0 MRr/Rr; gpyra gocnigHa rpyna oTpuMyBana po3-hhh Megy 3 BMicTOM AAT 3 RoHneHTpaniero 3,0 MRr/Rr; TpeTa gocnigHa rpyna oTpuMyBana po3HHH Megy 3 noeg-HaHHM BMicToM ГXЦГ (y-i3oMepy) Ta AAT y 3aranbHiH ROнцeнтpaцii 6,0 MRr/Rr (no 3,0 MRr/Rr Ro®Horo necm-nngy); neTBepTa rpyna 6yna RoHTponbHoro.
Po3hhh Megy BnnaroBaBca y hmhhH nac, b geHb TBa-pHHH Mann BinbHHH gocTyn go RopMy Ta hhctoi nHTHoi Bogn. Aocnig npoBogHBca BnpogoB® 90 gi6. Ko®Horo gHa y Bcix rpynax BH3Hananncb 3aranbHHH cTaH TBapHH, aRTHBHicTb noigaHHa RopMy Ta nnrra po3HHHy Megy. Ha 90 go6y gocnigy TBapHHH 6ynH 3a6HTi gna npoBegeHHa naTOMop^onoriHHHx gocnig®eHb.
nicna 3a6oro 6innx MnmeH npoBognnn ix noBHHH na-TonoroaHaToMinHHH po3THH, i3 Big6opoM MaTepiany gna ricTonorinHoro gocnig®eHHa. Bigi6paHHH MaTepian (napeHxiMaTo3Hi opraHH) ^iRcyBann y po3HHHi 10% $opManiHy, 3HeBogHroBann, MomyBann y napa^rnoBi
6noRH Ta BHroToBnann ricTo3pi3H, aRi o$ap6oByBann reMaToRciniHoM Epnixa Ta BogHHM Eo3hhom. MiRpocRo-ninHe gocnig®eHHa npoBognnn 3a gonoMororo MiRpoc-Rona Nikon Eclipse E200, nig 36inbmeHHaM y 40, 100, 400, Ta 1000 pa3iB.
Pe3ymTara Ta ix oßroBopeHHH
y pe3ynbrari npoBegeHHx gocnig®eHb BcTaHoBneHo, ^o Hagxog®eHHa go ^ogeHHoro panioHy 6innx MnmeH MiRpogo3 xnopopraHinHHx necTHnngiB (y-ГXЦГ Ta AAT, aR oRpeMo, TaK i b noegHaHHi), BnpogoB5R 90 gi6, Mae HeraTHBHHH BnnHB Ha cTaH opraHi3My TBapHH, no BigHomeHHro go RoHTponro. npn po3THHi MnmeH gocni-gHHnbRHx rpyn MH BcTaHoBHnH y 6inbmocTi TBapHH 36inbmeHHa neniHRH, 3MiHy ii Ronbopy Ha cBiTno-6ypnH i3 cipnM BigTiHRoM Ta 3MeHmeHHa ^inbHocri opraHy, ^o xapaRTepHo gna napeHxiMaTO3Hoi gncTpo^ii.
AHani3yronH gaHi po3THHy niggocnigHHx MnmeH Ta MHmeH RoHTponbHoi rpynH MH npHHmnH go BHcHoBRy, ^o HaH6inbm Bnpa3HHMH naTonoroaHaToMinHHMH 3Mi-HaMH xapaRTepH3yBanaca TpeTa rpyna rpH3yHiB aRi oTpHMyBann nig nac gocnigy AAT Ta y-ГXЦГ y koh^h-Tpanii 6,0 MRr/Rr.
npn MiRpocRoniHHoMy gocnig®eHHi 6yno BHaBneHo y Bcix gocnigHHx rpynax:
1. BigRnagaHHa reMocngepnHy b iHTepcTHnianbHiH TKaHHHi nereHb, napeHxiMH cene3iHRH, HHpoR Ta neniHRH.
2. Po3bhtor 3epHncToi gncTpo^ii eniTeniro hhpro-BHx RaHanbniB.
3. Po3bhtok rigponinHoi gncTpo^ii neniHRH.
Oco6nHBocTi po3BHTKy naTonorii, b 3ane®HocTi Big
THny ToRcHHy, nonarann b TiM ^o: b rpyni TBapHH, aRi oTpHMyBann AAT 3epHncTa gncTpo^ia eniTeniro hhpko-bhx RaHanbniB ypa®ana b 6inbmocri gicTanbHi Bigginn RaHanbniB; b rpyni TBapHH, aRi oTpnMyBann y-ГXЦГ 3epHncTa gncTpo^ia eniTeniro hhprobhx RaHanbniB ypa-®ana b 6inbmocTi npoRciManbHi Bigginn RaHanbniB i3 3MeHmeHHaM b po3Mipi Rancynn fflyMnaHcbRoro-EoyMeHa. B rpyni TBapHH, aRi oTpnMyBann noegHaHHH BMicT AAT Ta y- ГXЦГ cnocTepiranncb o6ngBa Bngn naTonorii (pnc.1-3).
•. v:
t
*v . (k itf 'Ö v* h '. r3C
v?\'. m «
k
%
mÄ4
;p- * .V « tv
I
"i^tfllWt. v. , -IT
PHC . 1. 3epHHCTa gucTpo^ia eniTeniro HHPKOBHX кaнa^bцiв. rpyna flflT
A- gpi6Hi oRcn^inbHi BRnroneHHa b nnTonna3Mi Rni-thh eniTeniro hhprobhx RaHanbniB. B- 36inbmeHHa b o6'eMi Ta noMyTHiHHa RniTHH eniTeniro gncranbHoro
вщдшу ниркових канальщв. Збшьшення 400.
Гематоксiлiн та Еозин.
Гематоксшн та Еозин. Збiльшення 1000.
Рис. 2. Зменшення в o6'eMi капсули Шумлянсь-кого-Боумена при зернистш дистрофп епiтелiю ниркових канальщв. Група ГХЦГ
Гематоксшн та Еозин. Збшьшення 400.
Рис. 5. Пдрошчна дистрофiя гепатоциив (^б-нокрапельна). Група ДДТ.
Гематоксшн та Еозин. Збшьшення 1000.
Рис. 3. Зменьшення практично до «зникнення» капсули Шумлянського-Боумена (А,В) в нирках.
Група ДДТ+ГХЦГ
Гематоксiлiн та Еозин. Збiльшення 400.
Гiдропiчна дистрофiя гепатоципв в групi з отри-муванням ДДТ була дрiбнокрапельною, в груш з отримуванням у-ГХЦГ - крупнокрапельною з утво-рюванням великих вакуоль; в груш з отримуванням ДДТ та у-ГХЦГ - длбнокрапельна ¡з збшыненням ядер в окремих клгганах (рис. 4-7).
Рис. 6. Д|лбно1.:|)амс. ">на гiдропiчна дистрофiя i3 збiльшенням та помутнiнням ядер гепатоцитiв. Група ДДТ + ГХЦГ.
Гематоксшн та Еозин. Збшьшення 1000.
Рис. 7. Гемосидероз печшки. А- гепатоцити, В- Вщкладання гемосидерину у стшщ центральноТ вени. Гематоксшн та Еозин. Збшьшення 400.
Селезшка в уах досл1дних груп мишей зберiгала характерну анатомiчну будову для цих видiв тварин. У цьому органi единою патологiчною мшро змiною було накопичення зерен гемасидерину у червонiй пульпi (рис. 8).
Рис.4 . Пдрошчна дистрофiя гепатоциив (кру-пнокрапельна). Група ГХЦГ
Puc. 8. reM0Cugep03 ce^e3rnKH. rpyna flflT.
ГeмaтoRciniн Ta Eo3hh. 36inbmeHHa 400.
.Herem gocnigHHx TBapHH 6ynn 6e3 BnguMnx naTonoroaHaToMinHHx 3MiH, npn gocnig®eHi ix ricTocTpyRTypn mh cnocTepirann HaRonuneHHa b hhx 3epeH reMocngepnHy (pnc. 9).
' ^ - rif. ' ü ■ -V* . e
a- * v, <. „ vi * - v js ■
WÄ *
■Ait
Puc. 9. HaK'oiiiriciiiiii reMOCugepuHy y iHTepcT^Ha-. ii>iiiii TKaHHHi ^ereHt. rpyna ГХЦГ.
ГeмaтoRciniн Ta Eo3hh. 36inbmeHHa 400.
TKaHHHH cepia y TBapHH aR RomponbHoi, TaR i gocnigHHx rpyn 6ynn 6e3 naronorinHnx 3MiH. TaR, Rapgio-MioiHTH 6ynn RoHTypoBaHHMH, iHTonna3Ma oRcn^inb-Horo, nonepeRoBa cMyracTicTb cnocTepiranaca. -3gpa KniTHH 6ynn KomypoBaHi, cna6o 6a3o$inbHi. B oRpeMnx ginaHRax cepia y geaRnx TBapHH cnocrepiranoca HaRo-nHHeHHa 3epeH reMocngepnHy.
3aranbHHH reMocHgepo3, aRHH MH cnocTepiranH y napeHxiMaro3HHx opraHax Bcix gocnigHHx rpyn, Mo®Ha noB'a3aTH 3 giero ToRcnHiB (EXUT Ta AAT), aRi noTpan-naronH b opraHi3M y Mannx go3ax HeraTHBHo BnnnBaroTb Ha npoiecn o6MiHy b qinoMy, 3oRpeMa Mo®yTb BHRnuKa-th naTonoriro y npoieci po3nagy eprnpoiHTiB. Цe Mo®e npH3BogHTH go noTpannaHHa reMocHgepHHy, aRHH e npogyRToM po3nagy reMorno6iHy, y cygHHH Ta HaRonH-neHHH Horo y TKaHHHax opraHiB.
Cepeg npnHHH po3BHTKy rigponinHoi gncTpo^ii cnig TaRo® BnginnTH torchhhhh BnnHB BH^e BKa3aHnx cnonyR, aRHH BHRnHRaB nopymeHHa npoHHRnHBocTi RniTHHHoi MeM6paHH, HagnHmRoBoMy noTpannaHHro y nHTonna3My ioHiB Na Ta no3aRniTHHHoi pigHHH, aRTHBi-3aiiero rigponiTHHHHx ^epMerniB 3 HacrynHHM po3pn-bom BHyTpnmHboMoneKynapHHx 3B'a3RiB iHTonna3Ma-
thihhx 6inRiB. 3epHncTa gncTpo^ia HHpoR - HacnigoR po3BHTRy ^epMeHTonaTii, aKa npu3Bena go HegocraTHoc-Ti AT® i HaKonnneHHro HegooRucneHHHx cnonyR, ^o b cBoro nepry BHRnHRano 3MiHy Ph iHTonna3MH, 36inb-meHHro oHRoTHHHoro TncRy i aR HacnigoR - rigponi3y BHyTpnmHboRniTHHHnx 6inRiB, Koarynaiii ix b «3epHa» i Ha6paRaHHro RniTHHH.
Bhchobkh
XpoHinHe Hagxog®eHHa go paiioHy 6innx MnmeH necTHingiB y-ГXЦГ Ta AAT (HaBiTb y KoHieHTpaiii, aKa He nepeBH^ye P^K) HaHocnTb HeraTHBHHH BnnnB Ha ocHoBHi ®HTTeBo Ba®nnBi ^yHRiii Ta o6MiHHi npoiecn opraHi3My.
3a pe3ynbTaTaMH naTonoroaHaroMiHHoro Ta ricTono-rinHoro gocnig®eHHa BcTaHoBneHo, ^o b opraHi3Mi TBapHH gocnigHHx rpyn 6ynH npHcyTHi o3HaRH iHToRcH-Ranii. EynH BHaBneHi MaRpo Ta MiRpo nopymeHHa cTpyR-TypH napeHxiMaTo3HHx opraHiB.
B pe3ynbTaTi aHani3y ricTonorinHnx gocnig®eHb ne-HiHKH npocTe®yeTbca 3ane®HicTb Big Toro, aRHH Bug ToRcHHy nocTynaB go opraHi3My TBapHH. MaRcHManbHi naTonorinHi 3MiHH neniHRH cnocTepirannca y TBapnH TpeTboi gocnigHoi rpynH, aRi oTpHMyBanH noegHaHHH BMicT necTHingiB - y- ГXЦГ Ta AAT.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. y nepcneR-THBi 6ygyTb npoBegeHi gocnig®eHHa ^ogo BnnnBy MiR-pogo3 necTHingiB (y-ГXЦГ Ta AAT) Ha Mop^onorinm noRa3HHRH RpoBi Ta 6ioxiMinHi noRa3HHRH cnpoBaTRH RpoBi 6inHx MHmeH.
eiß^iorpa^inm mocii. lainm
Amirova, Z.K., Speranskaya, O.A. (2016). Novyie stoykie organicheskie supertoksikantyi i ih vliyanie na zdorove cheloveka. M. (in Russian). Zhminko, P.G. (1998). Narushenie funktsii sistemyi immuniteta pod. vozdeystviem pestitsidov i nekotoryie zadachi immunotoksikologii na sovremennom etape. Sovremennyie problemyi toksikologii. 2, 35-40 (in Russian). Lemeshev, M.Ya. (1991). Poka ne pozdno. Razmyishleniya ekonomista ekologa. M.: Molodaya gvardiya (in Russian). Semenenko, M.G. (2014). Negativni naslidki vikoristannya v silskomu gospodarstvi geksahloranu ta DDT v kintsi 50-h-60-h rr. minulogo stolittya. Gumanitarniy visnik. 5, 146-155 (in Ukrainian). Pochtarenko, P.P. (2015). Veterinarno-sanItarna ekspertiza zaboyu kurchat-broylerlv za umov nadhodzhennya gamma-Izomeru
geksahlortsiklogeksanu. Disertatsiyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata veterinarnih nauk. Kiyiv (in Ukrainian). YuNEP, (2007). Otsenka regulirovaniya riskov: lindan. Stokgolmskaya konventsiya o stoykih organicheskih zagryaznitelyah: Komitet po rassmotreniyu stoykih organicheskih zagryazniteley, Trete soveschanie, Zheneva, 2007, 19 (in Russian). Informatsiya i rukovodyaschie ukazaniya, neobhodimyie dlya okazaniya sodeystviya v otsenke sohranyay-
uscheysya potrebnosti v DDT dlya tseley borbyi s perenoschikami bolezney: Komitet po rassmotreniyu stoykih organicheskih zagryazniteley, Sedmaya sessi-ya, Zheneva, 2003, 18 (in Russian).
Fathia, A.K., Jameela, B.S., Shafiga, A.R. (2005). Histo-pathological and Hematological Effects of Dimethoate
40EC on Some Organs of Albino Mice. J. King Saud Univ., 18(2), 73-87. Colborn, T., Frederick, S. (1993). Developmental Effects of Endocrine-Disrupting Chemicals in Wildlife and Humans. Environmental Health Perspectives. 101, 378-384.
Cmammn nadiümna do peda^ii 12.10.2016
