CC BY
16
за заг. ред. П. Омеляновського, Й. Мисака. - Львiв : НФВ "Украшсью технологи", 2009. - С. 469-486.
3. The Energy Community treaty. Official Journal of the European Union, L 198. 20.07.2006. - P. 18-37.
4. Вольчин 1.А. Про перспективи зменшення викидiв забруднюючих речовин вщ тепло-вих електростанцш Украши: теплова енергетика - TOBi виклики часу / 1.А. Вольчин / за заг. ред. П. Омеляновського, Й. Мисака. - Львiв : НФВ "Украшсью технологи", 2009. - С. 455468.
5. Жабо В.В. Охрана окружающей среды на ТЭС и АЭС : учебник [для техникумов] / В.В. Жабо. - М. : Энергоатомиздат, 1992. - 240 с.
Баранович Д.С., Кравец Т.Ю., Гнатышин Я.М. Утилизация отходов коксохимических предприятий при очистке дымовых газов котлов от SO2
Предложен новый способ утилизации отходов коксохимических предприятий, основным компонентом которых является Na2S2O3, с одновременным очищением дымовых газов теплоэнергетических предприятий от SO2. Осуществлены предварительные исследования по установлению эффективности предложенного метода и определено количество серы диоксида, которую может поглотить раствор натрия тиосульфата. Сделана оценка перспективы использования отработанных растворов коксохимических предприятий для очищения дымовых газов от SO2.
Ключевые слова: натрий тиосульфат, диоксид серы, дымовые газы котла, утилизация.
Baranovych D.S., Kravetc T.Yu., Gnatyshyn Ya.M. Recycling of a waste the chemical-recovery enterprises at clearing of smoke gases of а steam-boiler from SO2
The new way of recycling of a waste the chemical-recovery enterprises which basic component is Na2S2O3, with simultaneous clarification of smoke gases of the heat power enterprises from SO2 is offered. Preliminary researches on an establishment of efficiency of the offered method are carried out and the quantity of sulphur dioxide which can absorb a solution of sodium thiosulfate is defined. The estimation of prospect of use of the fulfilled solutions the chemical-recovery enterprises for clarification of smoke gases from SO2 is made.
Keywords: sodium thiosulfate, sulphur dioxide, smoke gases of а steam-boiler, recycling. _
УДК 674.048 Доц. Ю.М. Губер, канд. техн. наук;
астр. М.М. 1льк1в; тж. Л. А. Гаврилюк - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗМ1НИ КОЛЬОРУ ДЕРЕВИНИ ЯСЕНА В ПРОЦЕС1 ВАКУУМНО-КОНДУКТИВНОГО ТЕРМ1ЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ
Наведено методику та результати експериментальних дослщжень змши кольо-ру деревини ясена в процес вакуумно-кондуктивного термiчного оброблення. Отри-мано математичш та графiчнi залежносп компонент кольору деревини ясена вщ режимних параметрiв процесу термiчного оброблення. Встановлено, що iз збшьшен-ням тривалосп термiчного оброблення тшр деревини вирiвнюeться за товщиною заготовки.
Вступ. Кол1р — це яюсна суб'ективна характеристика електромагшт-ного випромшювання оптичного д1апазону, яка визначаеться на основ! того, що виникае ф1зюлопчне зорове вщчуття, на яке чинять вплив декшька факто-р1в. Суб'ективне сприймання кольору випромшювання залежить вщ психофь
зiологiчного стану людини (впливають: фоновий колiр, його температура; зо-рова адаптацiя) i вiд специфiчних властивостей шдивiдуального ока.
Протягом тривалого часу мiж науковцями точилася суперечка щодо того, якими параметрами потрiбно описувати колiр. У 1931 р. Мiжнародною комшею з освгглення було розроблено i встановлено як мiжгалузевий стандарт, колiрну модель, яка пiсля уточнення i доопрацювання отримала назву Lab (L*a*b). Ця модель розробляли так, щоб подолати недолiки моделей HSB, RGB i CMYK. Колiрна модель системи CIE Lab базуеться на сприйнятл кольору людиною. Цифровi значення у Lab визначають усi кольори, як ба-чить людина з нормальним зором. Колiрний режим Lab мае компонент яскра-востi (L), що може змiнюватися вiд 0 до 100. Компоненти a (вюь зелений-чер-воний) та b (вiсь синш-жовтий), змiнюються вiд +127 до -128.
Модель Lab вважаеться апаратно-незалежною тшрною моделлю i застосовуеться у теоретичних дослщженнях, при обмiнi iнформацiею про ко-лiр i для синтезу кольору в комп'ютерних програмах. Внутршнш опис кольо-рiв у Photoshop i в деяких iнших програмах оброблення растрово! графiки ви-конуеться у системi Lab.
1з вЫх стандартних колiрних просторiв найбiльшого поширення набув CIELab, тому в подальших дослiдженнях колiрних характеристик деревини
Мета дослвджень. Метою цих ек-спериментальних дослiджень е виявлення впливу параметрiв процесу вакуумно-кон-дуктивного термiчного оброблення на ш-тенсивнiсть забарвлення деревини ясена (Fraxinus excelsior).
Експериментальна установка та шд-готовка зразкiв для проведення процесу термiчного оброблення за вакуумно-кон-дуктивною технологiею. Термiчне оброб-лення проводилось з використанням герметичного автоклаву типу АОВ-75. Для вико-нання термiчного оброблення деревини за вакуумно-кондуктивною технолопею були створеш такi умови середовища, якi роби-ли не можливим процес горшня деревини. Для забезпечення цього, процес термiчного оброблення вiдбувався у розрщженому середовищi. Оскiльки в таких умовах важко забезпечити передачу тепла конвективним способом, то використовували контактне на^вання деревини вщ електричних плит. У процес термiчного оброблення здiйснювався контроль температур на повер-хнi та в центрi оброблюваних зразкiв деревини.
Оскшьки експериментальна установка потребувала постшного нагля-ду протягом тривалого часу, то для виконання дослщжень И було обладнано системою автоматизованого керування. Для здiйснення експериментальних дослiджень з визначення змши кольору деревини ясена в процеЫ термiчного оброблення були використаш зразки довжиною 500 мм, шириною 50 мм i
було вибрано саме цю систему.
Рис. 1. Колгриа модель CIE Lab
товщиною 50 мм, волопстю 10 %. Зразки деревини укладали мiж на^валь-ними плитами без шпацш. Експериментально задавали тривашсть оброблен-ня (т, год) i температуру оброблення (1, °С).
Технологiчний процес розпочинали iз завантаження заготовок деревини в установку. Заготовки укладали мiж нагрiвальними плитами та встанов-лювали здавачi температури на поверхш та в центрi заготовок.
Пiсля цього установку герметично закривали та проводили процес термiчного оброблення за заданою програмою. Як чинники, яю впливають на змшу кольору деревини, було обрано температуру та тривалють оброблення. Температуру оброблення фжсували на трьох рiвнях (160, 190 та 220 °С). Вер-хнiм рiвнем температури оброблення було прийнято 220 °С, оскiльки оброблення за вищо! температури призводить до термiчноl деструкци деревини. Нижшм рiвнем температури прийнято 160 °С, оскiльки термiчне оброблення за нижчо! температури не дае ютотно! змши кольору деревини, що е основною метою проведення дослщжень. Тривалють оброблення також фiксували на трьох рiвнях (4, 10 та 16 год). Експериментальш кривi змiни температури в процес термiчного оброблення представлено на рис. 2-4.
Тривашсть, год
Температура на поверхш зразка^С — — Температура в центр1 зразка, °С Рис. 2. Кнетика процесу термiчного оброблення деревини тривал^тю 4 год
за температури 160 °С
Методика вимiрювання кольору та результати експериментальних дослщжень. З отриманих пiсля проведення процесу вакуумно-кондуктивного термiчного оброблення зразюв знiмали шар деревини товщиною 5 мм. Для порiвняння яскравостi кольору зразюв на поверхш та всередиш зразки розпи-лювали за товщиною, торцювали та проводили операцiю поверхневого шль фування. Колiр термооброблених зразюв (компоненти Ь, а, Ь) вимiрювався спектрофотометром У1рврее1;га 2000, пiсля чого методом математичного оброблення даних визначався вплив температури та тривалост термiчного оброблення на яскравють кольору деревини ясена.
Вхщними величинами прийнято тривалють (т, год) i температуру (1, °С) оброблення. Як вихщш величини реестрували компоненти кольору. Компоненти кольору контрольного зразка (не обробленого): Ь = 79; а = 3,7; Ь = 14,3.
Рис. 3. Кшетика процесу термiчного оброблення деревини тривал^тю 4 год
за температури 190 °С
Рис. 4. Кшетика процесу термiчного оброблення деревини тривал^тю 4 год
за температури 220 °С
Внаслщок регресшного анашзу експериментальних даних, були отри-маш наступш математичш залежностi:
Ь = 74,49 + 0,49 • г -1,97 -т- 0,003 • г2 - 0,001-т2 + 0,005 • г-т (1)
а = -95,75 + 1,06 •г + 0,77 -т-0,003 •г2-0,027-т2 + 0,00005 •г -т (2)
Ь = -39,85 + 0,74 •г + 0,68 -т-0,002 •г2-0,014-т2 + 0,003 •г-т, (3)
де: 1 - температура оброблення заготовок, °С; т - тривалють оброблення заготовок, год.
Триввп.шсть оброблення, год
Рис. 5. Залежшсть компоненти кольору "Ь" вiд тривалостi за рiзно'i температури оброблення
Триввл.шсть оброблення, год Рис. 6. Залежшсть компоненти кольору "а" вiд тривалостi за рiзно'i температури оброблення
Тривви.шсть оброблення, год Рис. 7. Залежшсть компоненти кольору "Ь" вiд тривалостi за рiзно'i температури оброблення
Висновки:
• 1з збiльшенням температури та тривалост процесу вакуумно-кондуктивного TepMÏHHoro оброблення деревина ясена набувае яскравiшого та темтшого кольору.
• 1з збiльшенням тривалост термiчного оброблення, колiр деревини вирiв-нюеться за товщиною.
• Отримане рiвняння (1) дае змогу визначити яскравшть кольору деревини ясена, залежно вiд режимних параметрiв процесу вакуумно-кондуктивного тер-мiчного оброблення. Використовуючи математичнi залежност (1-3), можна задати вщповщт режимнi параметри термiчного оброблення з метою отри-мання необхвдного кольору.
• Деяк неточност у визначент компоненти кольору "а" пов'язат з наявн1стю досить широко1 гами вщпнюв кольорiв, причиною яко1 е атзотропна будова деревин.
Л1тература
1. Bîhtohîb 1.С. Деревинознавство : навч. поабн. / 1.С. Вштошв, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ1, 2007 р. - 321 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kik-re.freehostia.com/bc/? part=modely
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uasentli.info/Glava2/Index7.html
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.help.adobe.eom/uk_UA/Photoshop/10.0
Губер Ю.М., Илькив M.M., Гаврилюк Л.А. Экспериментальные исследования изменения цвета древесины ясеня в процессе вакуумно-кондуктивного термического обрабатывания
Приведена методика и результаты экспериментальных исследований изменения цвета древесины ясеня в процессе вакуумно-кондуктивного термической обработки. Получены математические и графические зависимости компонентов цвета древесины ясеня от режимных параметров процесса термической обработки. Установлено, что с увеличением продолжительности термической обработки цвет древесины выравнивается по толщине заготовки.
Huber Yu.M., Ilkiv M.M., Gavryliuk L.A. Experimental investigation of colour change the wood of ash of the vacuum-contact thermal process
Methods and results of the experimental investigation the wood of ash colour change during the vacuum-contact thermal process. It is received mathematical and graphic dependence of the colour components from operating conditions of the heating process.
УДК 621.7.01 Здобувач В.В. Корншчук, майор сл. цив. захисту;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - ЛьвЬвський ДУ БЖД
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 Л1КВ1ДАЩ1 НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й НА ЕЛЕВАТОРАХ
Розглянуто основш причини виникнення надзвичайних ситуацш на вибухоне-безпечних об'ектах - елеваторах, призначених для збер^ання та перероблення сшьськогосподарсько! продукцп. Встановлено, що елеватор е об'ектом тдвищено! вибухо- та пожежонебезпеки, який вимагае постшного удосконалення як само! конструкцп та технологичного обладнання, так i засобiв попередження можливих аварш i швидко! !х лшвщацп. Використання сучасних засобiв автоматичного оповь щення та контролю пожежогасшня - один iз шляхiв ефективного виршення ще! проблеми.
