CC BY
18
Остання нерiвнiсть мае мiсце, оскiльки матричнi коефщенти А(х) при хг-1,..., х0 е нульовими. Теорему доведено.
Лггература
1. Любачевский Б.Д. Факторизация симметрических матриц с элементами из кольца с инволюцией. I// Сиб. мат. журн. - 1973. - 14, № 2. - С. 337-356.
2. Якубович В.А. Факторизация симметрических матричных многочленов// Докл. АН СССР. - 1970. - 194, № 3. - С. 532-535.
3. Зелкко В.Р., Кучма М.1. Факторизацп сингулярних симетричних матриць над юль-цем многочлетв з шволющею// Мат. методи та ф1з.-мех. поля. - 2000. - 43, № 2. - С. 23-27.
4. Кучма М.1. Про спещальш дшьники сингулярних матричних многочлешв// Мат. сту-дп. - 1997. - 8, № 2. - С. 153-156.
5. Казимирский П.С., Щедрик В.П. О решениях матричных многочленных односторонних уравнений// Докл. АН СССР. - 1989. - 304, № 2. - С. 271-274.
6. Зелкко В.Р., Кучма М.1. Факторизащя симетричних матриць над кшьцем многочлешв з шволющею// Мат. методи та ф1з.-мех. поля. - 1997. - 40, № 4. - С. 91-95.
УДК 630*363.3 Асист. В.Б. Матушевський - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ РОЗКОЛЮВАННЯ ДЕРЕВИНИ ДИСКОВИМИ РОБОЧИМИ
ОРГАНАМИ
Наведено результати експериментальних дослщжень, виконаних в лаборатор-них умовах, з розколювання деревини дисковими робочими органами.
Assist. V.B. Matusevskyy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Experimental researches of process of cleaving of wood by disk working organs
Resulted results of the experimental researches, executed in laboratory terms, from cleaving of wood by disk working organs.
Розколювання деревини, як один i3 найбшьш простих i ефективних спо-соб1в дшення деревини вздовж волокон, здавна привертав увагу багатьох дос-лщниюв. До^дження цього процесу присвятили сво! пращ таю видатш вчеш, як К.М. Ашкеназ^ А.Е. Золотарьов, С.1. Рахманов, Г.А. Вiльке, С.А. Воскресен-ський, М.В. Плаксш, Т.М. Шкiря, О.Й. Сопотун, Б.Ф. Безсуднов, В.В. Ананко.
При вивченш питання розколювання деревини значну увагу придшя-ли теоретичним дослiдженням, на основi яких будували аналiтичнi залежнос-тi та математичнi моделi, що певною мiрою описували процес розколювання. Для шдтвердження теоретичних дослiджень проводились експерименти. Ек-сперименти здiйснювали на взiрцях рiзних порiд деревини, рiзних форм та геометричних розмiрiв взiрцiв, рiзними кутами загострення робочих оргашв. За отриманими результатами будували графжи, якi описувались емшрични-ми залежностями, що враховували вплив певних факторiв (геометричних роз-мiрiв взiрця, його вологосл, кута загострення клина) на величину максимального зусилля розколювання, яю, вiдповiдно, порiвнювались iз результатами вщповщних теоретичних напрацювань.
Науковий вкник, 2006, вип. 16.7
На основi вивчення процесу розколювання було розроблено рекомен-даци для створення сершних промислових взiрцiв дровокольного обладнання з мехашчним та гiдравлiчним приводами силового органу.
Поряд з тим, було б хибним твердженням вважати, що процес дшення деревини вздовж волокон способом розколювання е повшстю вивченим. Знайомство з лiтературними джерелами та науковими працями у сферi розколювання показало, що дотепер не дослщжено процес розколювання деревини робочими органами з криволшшним лезом та складною траекторiею руху. Тому, на наш погляд, це питання е актуальним i потребуе подальшого грун-товного вивчення.
З метою пошуку робочих органiв, якi б за рахунок свое! форми, розмь рiв та компонування на верстатах привели до зменшення максимального зу-силля розколювання, що своею чергою, дало б зменшення енергомiсткостi процесу розколювання в цшому, було проведено експериментальш дослщ-ження з розколювання деревини робочими органами, виконаними у виглядi дисюв, загострених пiд певним кутом та клишв з прямолшшним лезом. Це, на нашу думку, дасть змогу зробити висновки щодо можливост та ефектив-ностi використання дископодiбних робочих органiв на промислових дрово-кольних верстатах.
Дослiдження проводили в лаборатори кафедри лiсопромислового ви-робництва та лiсових дорiг НЛТУ Украши на спецiально виготовленому об-ладнаннi, встановленому на розривнiй машиш "Р-20" (рис. 1). Машина являе собою установку, що складаеться з навантажувального пристрою i пульта ке-рування. Пристрiй навантаження призначений для деформування i руйнуван-ня дослщних взiрцiв.
4 4
Пульт керування служить для управлшня процесом навантаження взiрцiв i контролю за величинами навантажень. Вш являе собою блокову
конструкцiю, в нижнш частинi пульта розташована насосна установка 9, у верхнш частит - блок силовимiрювача.
Пристрiй навантаження складаеться 3i станини 1, траверси 2, з'една-них двома колонами 3, у траверс встановлено робочий цилшдр. Активний захват 6 може перемщуватись колонами 3 на роликах.
На активний захват монтувалась частина додаткового обладнання: за допомогою хому^в до активного захвату нерухомо закршлювалась навiска 12, до якого в свою чергу перемшно крiпились або два пальщ 13, на яких шаршрно встановленi робочi органи 11 (два загостреш диски, рис. 1, а) або звичайний клин (рис. 1, б). До пасивного захвату за допомогою рiзьбового з'еднання кршився упор 8.
Виходячи з конструктивних мiркувань та технiчних показникiв роз-ривно! машини (максимальна величина ходу активного захвату), були виго-товлеш робочi органи (диски) дiаметром 280 мм та звичайш клини висотою 200 мм. Оскiльки з досвщу вiдомо, що про розколювання, як таке, доводиться говорити при величин кута загострення робочого органу не менше 15°. То, було прийнято мшмальний кут загострення робочих оргашв (дискiв та кли-нiв з прямолшшним лезом) 15°.
Виходячи з геометричних розмiрiв робочих органiв ^аметра дискiв) та ix компонування, максимальний розмiр поперечного перетину взiрцiв було взято 100^100 мм. Дослщи проводили на взiрцяx у формi прямокутно! приз-ми з основою 40^40 мм; 70x70 мм; 100x100 мм i висотою вздовж волокон 200 мм. Взiрцi виготовляли в лаборатори кафедри ЛПВ ЛД за допомогою ручного шструменту. Вс фактори, як властивi даному об'екту дослiджень, роздшеш наступним чином:
Постiйнi незалежнi фактори:
• порода деревини - сосна;
• висота клина з прямолшшним лезом - 200 мм;
• дiаметр дисюв - 280 мм;
• довжина взiрцiв - 200 мм.
Змшш незалежш фактори:
• тип робочого органу - диск або клин;
• кут загострення робочого органу - 15°, 25°, 35°;
• поперечний розмiр взiрцiв - 40x40 мм; 70x70 мм; 100x100 мм.
Змшш залежш фактори: зусилля розколювання, кН.
На основi отриманих даних було побудовано графши залежност максимального зусилля розколювання вщ ширини взiрця. Дисковi робочi органи та клини з прямолшшними лезами, що використовувалися, мали таю кути загострення леза - 15°, 25°, 35°. результати дослщжень наведено у виглядi гра-фтв на рис. 2-4.
Проведенi експериментальш дослщження показали, що як для випад-ку розколювання деревини звичайним клином, так i для розколювання диско-вими робочими органами зi збшьшенням дiаметра (ширини) взiрця збшь-шуеться максимальне зусилля розколювання.
У разi розколювання деревини дисковими робочими органами виникае бшьше максимальне розколювальне зусилля порiвняно зi звичайним клином.
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.7
Це пояснюеться тим, що у pa3i розколювання деревини дисковими робочими органами, сумарний (результуючий) вектор зусилля розколювання направлений тд кутом до напрямку волокон, i, як результат, виникае додаткова складова розколювально1 сили, що дiе у поперечнiй площинi, а у разi розколювання зви-чайним клином - вектор сумарного зусилля зб^аеться з напрямком волокон.
Рис. 2. Змта величини максимального зусилля розколювання залежно eid ширини взiрця P = f(b) при Kymi загострення леза 15°; 1 - розколювання звичайним клином; 2 - розколювання ôucKonoôi6HUM робочим органом
7 -,------
6
5 4
S
вГ
3 2 1
0 -I------
0 2 4 6 8 10 12
Ь, см
Рис. 3. Змша величини максимального зусилля розколювання залежно eid ширини взiрця P = f (b) при куmi загострення леза 25°; 1 - розколювання звичайним клином; 2 - розколювання ôископоôiбним робочим органом
8 1
7 6 5
х
8 4 о.
3
2 1
О -I------
О 2 4 6 в 10 12
Ь, см
Рис. 4. Змта величини максимального зусилля розколювання залежно вiд ширини взiрця Р = /(Ь) при кутi загострення леза 35°; 1 - розколювання звичайним клином; 2 - розколювання дископодiбним робочим органом
Рiзниця в максимальному зусилш розколювання при використанш рiз-них робочих оргашв е непостiйною i змшюеться в напрямку збшьшення iз збiльшенням кута загострення робочого органу, що пояснюеться збшьшен-ням опору деревини ди складово! зусилля розколювання, яка дiе в поперечному напрямку.
Лггература
1. Ашкенази Е.К. Анизотропия древесины и древесных материалов. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 224 с.
2. Угольов Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 268 с.
3. Гороховский К.Ф., Лившиц Н.В. Машины и оборудование лесосечных и лесосклад-ских работ: Учебное пособие для вузов. - М.: Экология, 1991. - 528 с.
4. Ашкенази К.М., Залегаллер Б.Г. Машины и оборудование лесоразработок: Гослес-бумиздат, 1956. - 442 с.
5. Рахманов С.И., Гороховский К.Ф. Машины и оборудование лесоразработок". - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 532 с.
6. Сопотун А.И. Исследование усилий и напряжений в процессе раскалывания древесины: Автореф. дис. канд. техн. наук. - Львов, 1977. - 229 с.
7. Пижурин А.А., Розенблит М.С. Исследования процессов деревообработки. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 232 с.
УДК 658.527.011.56 Доц. Р.Я. Оргховський, канд. техн. наук;
студ. 1.1. Лис - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАД1ЙНОСТ1 АВТОМАТИЗОВАНИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
Розглядаються питання застосування сучасних метод1в визначення надшносп устаткування для вир1шення завдань тдвищення ефективносп функцюнування авто-матизованих виробничих систем на тдприемствах люопромислового комплексу.
