CC BY
8
Дiяльнiсний критерiй вiдображаe piBeHb розвитку умшня майбутнiх фахiвцiв 3i спецiальностi «Медсестринство» здiйснювати рецепцiю, штеракщю, а також yмiння створювати комушкативний продукт у виглядi усно! чи письмово!, вербально! i невербально! ефективно! комушкативно! взаемоди. Показниками сформованостi цього критерiя е: орieнтацiя в кожнш з ситyацiй сощально-комушкативно! взаемоди; здатшсть до ефективно! комyнiкацi!' в процес вивчення предметiв гyманiтарного циклу; умшня на практицi конструктивно вирiшyвати сyперечливi й конфлiктнi соцiально-комyнiкативнi ситyацi!; вмшня органiзовyвати дiалогiчнy взаемодiю у процес вивчення гyманiтарних дисциплiн та використовувати накопичеш знання пiд час сощальних комyнiкацiй у професiйнiй дiяльностi.
Оцшно-результативний критерiй вiдображае здатнiсть фахiвцiв зi спецiальностi «Медсестринство» до встановлення доцшьних вiдносин з iншими учасниками комушкативного процесу у ходi професiйно! шдготовки у медичному ЗВО; цiннiсне ставлення до сощально-комyнiкативно! взаемодi! й до !! yчасникiв як у навчальному процеш, так i позанавчальнш дiяльностi; встановлювати емоцiйний стан кожного з учасниюв комyнiкацi! й враховувати його у процес !! здшснення; вмiння займати незалежну позицiю шд час прийняття рiшень. Показниками сформованосп означеного критерiя е: здатнiсть до адекватного оцшювання власно! соцiально-комyнiкативно! дiяльностi у процесi вивчення гyманiтарних дисциплш; здатнiсть систематично аналiзyвати ситyацi! сощально-комушкативно! взаемодi!, якi виникають пiд час вивчення гумаштарних дисциплiн; вмiння виявляти власш помилки, прорахунки, невдачi у комушкащях та сприймати !х як спошб вдосконалення соцiальних комyнiкацiй тощо.
Таким чином, нами здiйснено моделювання процесу формування сощально-комyнiкативно! компетентносп майбyтнiх фахiвцiв зi спецiальностi «Медсестринство» у процес вивчення гyманiтарних дисциплш. На пiдставi теоретичного аналiзy науково! лiтератyри встановлено орiентовнy структуру означено! моделi в сyкyпностi кiлькох компонент: цiльового, мотивацiйного, змiстового, процесуального, результативного. Результатом впровадження моделi е сформований належний рiвень соцiально-комyнiкативно! компетентностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лодатко £. О. Педагопчш модел1, педагопчне моделювання i педагопчш вим1рювання: that is that? / £. О. Лодатко // Педагопка вищо!' школи: методолог1я, теор1я, технолог!!' // Вища осв!та Украши: //Теоретичний та науково-методичний часопис. У 2-х тт. Вип 3. - 2011. - Т. 1. - С. 339-344.
2. Лодатко £. О. Методолопчш засади моделювання соцюкультурних процеав / £. О. Лодатко // Р1дна школа. - 2008. - № 3-4 (939-940). - С. 13-20.
3. Лодатко £ О. Моделювання педагопчних систем i процеав / £ Лодатко. - Слов'янськ: СДПУ, 2010. - 148 с.
REFERENCES
1. Lodatko Ye. O. Pedahohichni modeli, pedahohichne modelyuvannya i pedahohichni vymiryuvannya: that is that? [Pedagogical models, pedagogical modeling and pedagogical measurements: that is that?]. Pedahohika vyshchoyi shkoly: metodolohiya, teoriya, tekhnolohiyi. Vyshcha osvita Ukrayiny: Teoretychnyy ta naukovo-metodychnyy chasopys. U 2-kh tt. vol. 3. 2011. T. 1. pp. 339-344.
2. Lodatko Ye. O. Metodolohichni zasady modelyuvannya sotsiokul'turnykh protsesiv. [Methodological principles of modeling of socio-cultural processes]. Ridna shkola. 2008. vol. 3-4 (939-940). berezen-kviten. pp. 13-20.
3. Lodatko Ye. O. Modelyuvannya pedahohichnykh system i protsesiv. [Modeling of pedagogical systems and processes]. Slovyansk: SDPU, 2010. 148 p.
Стаття надтшла в редак^ю 31.01.2018 р.
УДК 378.6:61.016:004:37.091.26-028.77 DOI 10:25128/2415-3605.18.1.11
НАТАЛ1Я ЛОБАЧ
orcid.org/0000-0002-3795-7864 [email protected]
кандидат педагогiчних наук, старший викладач Украшська медична стоматологiчна академiя вул. Шевченка, 23, м. Полтава
Д1АГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТ1 ШФОРМАЦШНО-АНАЛ1ТИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
Розглянуть xid проведения експериментально'1' перевгрки сформованостг тформацшно-анал1тично1 KOMnemeHmHocmi майбутшх лiкарiв. Визначення рiвня сформованостi проведено за установленими показниками i критерiями. Критерiями оцiнювання сформованостi тформацшно-аналтичног компетентностi майбуттх лiкарiв вiдповiдно до структурних компонентiв зазначеног компетентностi визначено: мотивацшний, когттивний, дiяльнiсний, рефлексшний. До комплексу дiагностичних засобiв включено наступнi методи: анализ науковог лiтератури, узагальнення та систематизащя педагогiчного досвiду для визначення структурних компонентiв тформацшно-аналiтичноi компетентностi; спостереження за дiяльнiстю студентiв, тестування, беади, анкетування студентiв, викладачiв та практикуючих лiкарiв, а також методи математично'г' статистики. Подано узагальненi результати оцтки сформованостi iнформацiйно-аналiтичноi компетентностi майбуттх лiкарiв. Зроблено висновок, що без цшеспрямованого формування iнформацiйно-аналiтичноi компетентностi майбутнi лiкарi не оволодiвають на високому рiвнi компетенцiями, як входять до ii складу (пошуково-тформацшна, iнформацiйно-технологiчна, аналтична, комуткативна, сощальна).
Ключовi слова: тформацшно-аналтична компетенттсть, майбутнт лжар, критерп i показники, експериментальна перевiрка, методика.
НАТАЛИЯ ЛОБАЧ
кандидат педагогических наук, старший преподаватель Украинская медицинская стоматологическая академия
ул. Шевченко, 23, г. Полтава
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА СФОРМИРОВАННОСТИ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКИЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ
ВРАЧЕЙ
Рассматривается ход проведения экспериментальной проверки сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей. Определение уровня сформированности проводилось по установленным показатели и критериями. Критериями оценки сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей в соответствии со структурными компонентами выделены: мотивационный, когнитивных, деятельностный, рефлексивный. В комплекс диагностических средств включены следующие методы: анализ научной литературы, обобщение и систематизация педагогического опыта для определения структурных компонентов информационно-аналитической компетентности; наблюдение за деятельностью студентов, тестирование, беседы, анкетирование студентов, преподавателей и практикующих врачей, а также методы математической статистики. Представлены обобщенные результаты оценки сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей. Сделано вывод о том, что без целенаправленного формирования информационно-аналитической компетентности будущие врачи не овладевают на высоком уровни компетенциями, которые входят в ее состав (поисково-информационная, информационно-технологическая, аналитическая, коммуникативная, социальная).
Ключевые слова: информационно-аналитическая компетентность, будущий врач, критерии и показатели, экспериментальная проверка, методика.
NATALIIA LÖBACH
Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer Ukrainian Medical Stomatological Acade Shevchenko st., 23, Poltava,
DIAGNOSTICS OF INFORMATIVE AND ANALYTICAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE DOCTORS
The ability to make responsible decisions, provide the necessary quality medical care to the patient using modern methods of diagnostics and treatment presupposes that the future doctor has formed information and analytical competence. Theoretical analysis of the scientific literature made it possible to define information and analytical competence as a component of professional competence that determines the willingness and ability of future doctors to apply the knowledge, skills acquired when they work with information of different types and forms of presentation, as well as the ability to effectively perform its analytical and synthetic processing with the aim of gaining new knowledge to ensure the process of taking responsible decisions and accomplishing tasks at the time of the examination of the patient, the specification of modern, efficient therapeutic and pharmaceutical activities. The article reviews the progress of the experimental check of the formation of the information-analytical competence of future doctors. Determination of the level of formation was carried out according to established indicators and criteria. As criteria and indicators for assessing the formation of information and analytical competence of future doctors, we have identified: motivational (the direction to acquire knowledge, the intensity of cognitive needs, the focus and strength of internal motives); cognitive (completeness of mastering theoretical knowledge on the search strategy, analytical-synthetic processing and presentation of information); activity (the completeness of the information and analytical activities carried out, the awareness of the actions of information and analytical activities, the transfer of actions to an unconventional situation); reflexive (level of development of reflexivity, ability to self-development, self-education). The following methods were included in the diagnostic tools: analysis of scientific literature, generalization and systematization of pedagogical literature; monitoring of students' activities, testing, interviews, questioning of students, teachers and doctors; methods of mathematical statistics. Generalized results of the assessment of the formation of information and analytical competence of future doctors are presented. The conclusion is that without the purposeful formation of information and analytical competence, future doctors do not acquire the high levels of competencies that are included in its composition (searching-informative, informatively-technological, analytical, communicative, social).
Keywords: information and analytical competence, future doctor, criteria and indicators, experimental verification, methodology.
Усвщомлення фундаментально! рол! шформаци в ушх професшних сферах д!яльносп загалом i медичнш зокрема викликае ниш шдвищений штерес до визначення такого поняття, як шформацшно-аналпична компетентшсть. Професшна д!яльшсть лiкарiв мае певш особливосп, а саме: постшно з'являються нов! методи лшування та дiагностики захворювань, що змушуе навггь професюнатв з великим стажем роботи постшно оновлювати знання, вимагае умшь вшьно орiентyватися в освпньому шформацшному середовищi та ефективно застосовувати новггш технологи пошуку та аналпико-синтетично! обробки шформаци. Через це, одним з основних завдань вищо! освпи шд час шдготовки фахiвцiв сфери медицини е формування у них шформацшно-аналпично! компетентность
Проблема формування зазначено! компетентносп майбутшх фахiвцiв р!зно! кватфшаци вщображена у роботах О. Гайдамак, С. Карпенко, А. Кобелева, О. Кошово!, А. Трофименко та шших науковщв.
Проведення теоретичного аналiзy, узагальнення та систематизащя шформаци науково-педагопчно! лператури i дали змогу визначити шформацшно-аналпичну компетентшсть майбутшх лiкарiв як складову !х професшно! компетентности що вщображае !хню готовшсть та здатшсть застосовувати здобуп знання, вмшня, навички у сукупносп з !х особиспсними якостями шд час роботи з шформащею р!зних вид!в i форм представлення (традицшнш, електроннш), а також здатшсть ефективно проводити !! аналпико-синтетичну обробку з метою отримання яюсно нового знання для забезпечення процесу прийняття вщповщальних ршень i виршення поставлених завдань шд час збору анамнезу, обстеження пащента, визначення сучасних ефективних терапевтичних i фармацевтичних заходiв [2].
Метою статт е висвплення показниюв i результапв експериментально! перевiрки сформованосп шформацшно-аналпично! компетентносп майбутшх лiкарiв.
Експериментальну перевiркy р!вня сформованосп шформацшно-аналпично! компетентносп майбутшх лiкарiв ми проводили на базi вищого державного навчального закладу «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» в Полтава Експеримент мав на мен:
вивчення стану формування шформацшно-аналпично! компетентносп майбутшх лiкарiв упродовж фахово! шдготовки;
• виявлення iснуючого рiвня сформованостi шформацшно-аналгшчно1 компетентностi студентiв медичного ВНЗ.
Для визначення шформацшних потреб сучасного лшаря проведено анкетування серед практикуючих лiкарiв Полтави. Респондентам було запропоновано вiдповiсти на питання, завдяки яким встановили, що лiкарi використовують переважно нормативно-правову базу Мiнiстерства охорони здоров'я, а саме: закони, постанови, накази, рекомендаций протоколи (92 %). Однак, як зазначили фах1вщ, часто виникае потреба звертатися до додаткових джерел шформаци стосовно професшних питань (78 %), при цьому здебшьшого прагнуть отримати iнформацiю в готовому виглядi (75 %), не перевiряючи джерело шформаци щодо науковостi й об'ективносп (65 %). До основних труднощiв, якi постають на шляху отримання додатково! шформаци, лiкарi вщнесли: незнання, де можна отримати спецiалiзовану iнформацiю (65 %); невмiння побудувати алгоритм часто виконуваних з шформащею дiй (81 %); потребу в допомозi пiд час iнформацiйно-пошукових дш (58 %); незнання критерив достовiрностi, надiйностi й корисностi шформаци (82 %); недостатшсть часу (75 %). Отже, отримаш вiдповiдi засвiдчили, що шформацшна потреба медичного працiвника достатньо велика, але уявлення лiкарiв про структуру шформацшно-анал^ично1 дiяльностi обмеженi, не вистачае спещальних знань i навичок, яю вiдповiдають сучасним вимогам.
Таким чином формування шформацшно-анал^ично1 компетентностi у майбутшх лiкарiв е актуальною проблемою медичних ВНЗ. Особистий досвiд i результати дослiдження, отриманi методом анкетування, в якому взяли участь викладачi цих навчальних закладiв, показали, що студенти мало працюють iз додатковою лiтературою пiд час пiдготовки до занять, рiвень опрацювання першоджерел достатньо низький. За матерiалами анкетування ми з'ясували, що викладачi пiдтримують впровадження у навчальний процес ВНЗ варiативного модуля «Основи шформацшно-анал^ично1 дiяльностi майбутшх лiкарiв».
Отриманi вiдомостi засвiдчили, що формування шформацшно-аналгшчно1 компетентностi майбутнiх лiкарiв на заняттях вiдбуваеться стихiйно, використання завдань, що формують зазначенi вмшня та навички, мае епiзодичний характер. Тому навт студенти, якi навчаються добре та вiдмiнно, мають низький рiвень сформованостi шформацшно-анал^ично1 компетентностi, в них виникають труднощi пiд час не тшьки самостiйного пошуку актуально^', достовiрноl медично1 шформаци, И аналггико-синтетично1 обробки.
Наступним кроком експерименту було з'ясування самооцiнки компетентностi майбутнiх лiкарiв пiд час виконання шформацшно-анал^ично1 дiяльностi. У дослiдженнi взяв участь 491 студент II курсу медичного № 1 i № 2 та стоматолопчного факультета. Майбутшм лiкарям була запропонована анкета, що складалася з двох частин. Перша частина передбачала вщповщ на запитання: Чи усвщомлюете Ви значущiсть шформацшно-анал^ично1 компетентностi для майбутнього професюнала? Чи вiдчуваете потребу в розвитковi шформацшно-аналгшчно1 компетентностi? Де i як Ви зможете застосувати шформацшно-аналгшчш вмiння i навички в подальшому? Майже всi студенти вщзначили важливiсть розвинутих шформацшно-аналiтичних умшь i навичок для сучасного висококвалiфiкованого лiкаря, оскiльки швидкiсть розвитку шформацшних технологш, поява нових методiв i засобiв медично1 дiагностики та лшування змушують постiйно оновлювати знання.
Аналiз першо1 частини анкети дав змогу констатувати факт, що студенти прагнуть до розвитку шформацшно-анал^ично1 компетентности усвщомлюють И важливiсть для майбутньо1 професшно1 дiяльностi.
Друга частина анкети надала можливiсть установити, якi етапи шформацшно-аналггичнох дiяльностi е для майбутнiх лiкарiв найскладнiшими. Це потребувало самостшно1 оцшки власних умiнь i навичок на кожному з етатв шформацшно-анал^ично1 дiяльностi за дванадцятибальною шкалою:
Виявити всi можливi джерела шформаци за найкоротший час, використовуючи штернет. Використання iнтернет-технологiй сьогоднi не викликае труднощiв у студентiв, тому сво! можливостi знаходити iнформацiю в мережi вони оцiнили достатньо високо (9-12 балiв), але не брали до уваги знання правил формулювання запиту з використанням вщповщного синтаксису для пошуку необхщно1 iнформацil, часто ототожнювали сво! вмiння пошуку шформаци в штернет iз загальними вмшнями користуватися комп'ютером.
Виявити Bei можливi джерела шформаци за найкоротший час, використовуючи бiблiотечнi каталоги. Оцiнка вмшь, безпосередньо пов'язана з використанням бiблiотечних ресуршв, варiюeться достатньо широко: вiд 7 до 11 балiв. Це говорить про те, що студенти вщдають перевагу пошyковi iнформацiï в штернет^ оскiльки це можна зробити у будь-який час i з будь-якого мюця, використовуючи доступний технiчний зашб (персональний комп'ютер, планшет, мобiльний телефон та ш.).
Оцiнити стyпiнь достовiрностi джерела iнформацiï. Бали, на яю студенти оцiнили своï вмiння визначати достовiрнiсть джерела iнформацiï, варiюються дуже широко - в межах вщ 6 до 12, причому деяю студенти вiдзначили, що взагалi не знають критерiïв, за якими необхщно оцiнювати достовiрнiсть iнформацiï.
Проводити аналггико-синтетичну обробку iнформацiï, визначити поняття: аналiз, синтез, порiвняння, абстракцiя, узагальнення, класифшащя, структурування. Основнi трyднощi, яю виникли у стyдентiв пiд час визначення самоощнки сво1'х yмiнь i навичок проведення аналггико-синтетично1' обробки, це поверхове, надто загальне визначення та розумшня основних понять цieï дiяльностi, оскiльки аналiтико-синтетичнi вмiння студенти застосовують бiльше iнтyïтивно, нiж цiлеспрямовано. Тому щ вмiння та навички оцшили низько - вiд 6 до 9 балiв.
Оформити отриману шформащю належним чином, використовуючи рiзнi форми представлення (конспект, реферат, доповiдь, презентащя). Хоча свою здатнiсть проводити анал^ико-синтетичну обробку iнформацiï студенти оцiнили низько, представлення ïï резyльтатiв у виглядi конспекту, реферату, доповiдi не викликае у них проблем (самооцiнка 9-12 балiв). Це говорить про те, що студенти виконують роботу формально, переслщуючи тiльки задекларовану мету, не розумдачи сyтностi дiй iз аналiзy, синтезу, абстракцiï, порiвняння, узагальнення, класифшаци та структурування iнформацiï.
Аналiз отриманих резyльтатiв показав, що бiльшiсть студенев високо оцiнюють свiй рiвень шформацшно-аналггично1' компетентностi. Однак необхiдно зазначити, що iнодi пiд час самооцiнки вони значно завищують сво1' результати. Практика показала, що майбутш лiкарi вмдать виконувати рiзнi завдання з пошуку, обробки шформаци, однак найчаспше яюсть цiеï дiяльностi не вiдповiдае вимогам.
Наступним кроком експерименту була перевiрка сформованост шформацшно-аналiтичноï компетентностi майбутшх лiкарiв за визначеними показниками i критерiями. Критерiями оцiнювання ефективностi формування шформацшно-аналггично1' компетентностi майбyтнiх лiкарiв визначеш: мотивацiйний, когнiтивний, дiяльнiсний, рефлексiйний [1].
Студентам запропонували вiдповiсти на 12 питань-тверджень iз варiантами вiдповiдей. Сума балiв (вiд 0 до 12), яку отримали студенти, свщчить про стутнь мотивацiï на набуття знань. Оскшьки в дослiдженнi диференцiюемо три рiвнi вияву компетентностi, розподiляемо бали пропорцiйно: низький - 1-4 бали, достатнш - 5-8 балiв, високий - 9-12 балiв.
Визначення рiвня сформованостi iнформацiйно-аналiтичноï компетентностi за другим показником мотивацшного критерiю - штенсившсть пiзнавальноï потреби майбyтнiх лiкарiв -проводили за методикою В. Юркевича «Изнавальна потреба». Iнтенсивнiсть пiзнавальноï потреби визначали пропорцiйною сумою балiв: 17-25 - високий рiвень, 12-16 - достатнш, менше 12 - низький рiвень.
Третiм показником мотивацiйного критерда е спрямованiсть i сила зовшшшх та внyтрiшнiх мотивiв. Для педагопчно1' дiагностики за цим показником використовуемо методику «Незаюнчене розв'язання».
Метою перевiрки е встановлення наявностi в майбутшх лiкарiв прагнення доводити до завершення розпочату справу, що може свщчити про силу i стiйкiсть навчально-шзнавального iнтересy. Розрахунок резyльтатiв проводимо так: студенти, що не продовжили вдома розв'язання завдання, розпочатого на попередньому занятп, отримували 0 балiв; ri, хто продовжив, але не довiв розв'язок до кiнця, оцiненi 1 балом; хто закшчив i ri, хто почав шукати iншi способи розв'язку, отримували по 2 бали.
Вимiрювання когштивного критерiю сформованостi шформацшно-аналггично1' компетентностi майбyтнiх лiкарiв проводили за допомогою тестових завдань для визначення теоретичних знань з шформацшно-анал^ично!' дiяльностi: знання рiзних джерел iнформацiï;
знaння cиcтeм пошуку iнфоpмaцiï; знaння фоpм i мeтодiв aнaлiтико-cинтeтичноï обpобки тa пpeдcтaвлeння iнфоpмaцiï.
3a мeтодикою поeлeмeнтного i поопepaцiйного aнaлiзy визнaчили коeфiцieнт повноти зacвоeння зтань.
дe n - кiлькicть понять, яю пiдлягaють зacвоeнню нa цьому eтaпi фоpмyвaння поняття; n¡ - кшькють ознaк, зacвоeниx i-м cтyдeнтом; N - кiлькicть cтyдeнтiв, що бepyть yчacть у пepeвipцi.
^и вcтaновлeннi piвня cфоpмовaноcтi видiлeниx RpOTepiib викоpиcтовyвaли кiлькicнy обpобкy peзyльтaтiв дiaгноcтики, якa дозволяe визнaчити кiлькicний покaзник (коeфiцieнт) cтyпeня вияву кожного ^rnepTO. Bикоpиcтaнi тaкi кiлькicнi покaзники: вжокий piвeнь - 3 бaли (0,9 < К < 1), доештый - 2 бaли (0,8 < К < 0,9), низький - 1 6an (0,8 < К < 0,9).
Bcтaновлeння piвня cфоpмовaноcтi дiяльнicного кpитepiю iнфоpмaцiйно-aнaлiтичноï компeтeнтноcтi мaйбyтнix лiкapiв здiйcнювaли нa оcновi aнaлiзy ïxнix пpaктичниx дiй пiд чac виконaння cпeцiaльно pозpоблeниx впpaв i зaвдaнь, ycпiшнe виконaння якиx пepeдбaчaло викоpиcтaння iнфоpмaцiйно-aнaлiтичниx yмiнь, зокpeмa: пошуку мeдичноï iнфоpмaцiï, ïï aнaлiзy, ^ш^зу, поpiвняння, aбcтpaгyвaння, yзaгaльнeння, клacифiкaцiï, cтpyктypyвaння, фоpмyлювaння виcновкiв.
Cпiльно з виклaдaчaми клiнiчниx кaфeдp pозpоблeнi тeкcти мeдичного cпpямyвaння, пicля пpочитaння якиx нeобxiдно виконaти зaвдaння: визнaчити оcновнi отмптоми зaxвоpювaння; поpiвняти cимптоми двоx зaxвоpювaнь, ïx eтiологiю, пaтогeнeз; знaйти вщмшну влacтивicть i xapaктepнy оcобливicть кожного зaxвоpювaння; зpобити виcновок пpо його ^ичини нa оcновi отpимaноï iнфоpмaцiï; клacифiкyвaти дaнi зa гpyпaми: зaгaльнi cкapги; xapaктep зaxвоpювaння; локaлiзaцiя зaxвоpювaння; чac появи cимптомiв зaxвоpювaння; тpивaлicть; iнтeнcивнicть; пpичинa виникнeння зaxвоpювaння. Потpiбно вiдобpaзити iнфоpмaцiю у виглядi ^pyR^proi' cxeми; cклacти плaн вiдновно-оздоpовчиx зaxодiв нa оcновi дiaгноcтики зaxвоpювaння; пpоaнaлiзyвaти можливi шляxи пpофiлaктики зaxвоpювaння; визшчити вiдcyтню iнфоpмaцiю пpо фaктоpи, що впливaють нa цe зaxвоpювaння; визшчити cтaдiï зaxвоpювaння, оxapaктepизyвaти кожну; ощнити доcтовipнicть умовиводу пpо тe, що ...; доповнити умовивщ; пpодовжити умовивщ; знaйти фaкти в тeкcтi, як пpизвeли до цього умовиводу; побyдyвaти yмовивiд пpо знaчyщicть пpофiлaктики зaxвоpювaння, пpо eфeктивнicть лiкyвaння, пpо нeобxiднicть гоcпiтaлiзaцiï пpи зaxвоpювaннi.
Коeфiцieнт повноти оволодшня вмiнням визнaчaли зa фоpмyлою (1). Cтyпiнь ycвiдомлeноcтi визнaчaли зa piвнeм обrpyнтовaноcтi cтyдeнтом cвоïx дш: a) cтyдeнт нeдоcтaтньо ycвiдомлюe дда, що виконye, нe можe обrpyнтyвaти cвiй вибip мeтодiв i зacобiв (1 бaл); б) дiя ycвiдомлeнa, aлe нa iнтyïтивномy piвнi допycкae дeякi помилки (2 бaли); в) дiя повнicтю ycвiдомлeнa й лопчно обrpyнтовaнa (3 бaли).
Покaзник дiяльнicного кpитepiю пepeнeceння дiй у нecтaндapтнy cитyaцiю з'яcовyвaли зa peзyльтaтaми викошння pозpaxyнково-гpaфiчноï pоботи, яку eкcпepти оцiнювaли з точки зоpy вiдповiдноcтi до попepeдньо вcтaновлeного eтaлонy, викоpиcтовyючи шкaлy вiд 0 до 2 бaлiв, якщо cyкyпнicтю бaлiв, якi виcтaвили eкcпepти cтaновилa 13-16 бaлiв - вжокий piвeнь, 8-12 бaлiв - дост^гат, нaбpaнi cтyдeнтaми 0-7 бaлiв cвiдчили пpо низький piвeнь умшь виконaння iнфоpмaцiйно-aнaлiтичноï дiяльноcтi.
Для визнaчeння здaтноcтi до caмоpозвиткy тa caмооcвiти, cтyдeнтaм пpопонyвaли вiдповicти нa 18 пш^нь iз тpьомa вapiaнтaми вiдповiдeй, кожну з якиx оцiнeно вщ 1 до 3 бaлiв; якщо зaгaльнa кiлькicть бaлiв вiд 18 до 31, то дiaгноcтyeмо низький piвeнь здaтноcтi до caмоpозвиткy тa caмооcвiти, a отжe, пpaгнeння до поповжння й отpимaння знaнь мae фpaгмeнтapний xapaктep; якщо кiлькicть бaлiв у мeжax 32-43 - шявний доcтaтнiй piвeнь -конcтaтyeмо, що в мaйбyтнix лiкapiв cфоpмовaно нaлeжнe пpaгнeння до caмоpозвиткy й caмооcвiти; cтyдeнти, якi отpимaли вiд 44 бaлiв, мaють виcокий piвeнь здaтноcтi до
N
Hayковi зaпиcки. Cepiя: пeдaгогiкa. - 2018. - № 1
81
саморозвитку та самоосвiти, а отже, сформовану потребу в постшному шдвищеш рiвня шформацшно-аналпично! компетентностi.
Загальний рiвень розвитку рефлексiйностi майбутшх лiкарiв визначали, застосовуючи опитувальник. Студентам належало дати вщповщ на 27 запитань, адаптованих до нашого дослщження, зi шкалуванням варiантiв: 1 - абсолютно неправильно; 2 - неправильно; 3 -радше неправильно; 4 - не знаю; 5 - радше правильно; 6 - правильно; 7 - абсолютно правильно. За шдсумковим балом визначаемо рiвень розвитку рефлексшносп майбутшх лiкарiв, а саме: до 113 батв - низький рiвень рефлексшносп, 114-139 - достатнiй, 140 i вище -високий рiвень, який свщчить про адекватну оцiнку результапв дiяльностi, виокремлення помилок у робот i прагнення !х виправити. У табл. 1 наведеш узагальненi значення показниюв сформованостi шформацшно-аналпично! компетентностi майбутшх лiкарiв за пiдсумками експерименту.
Таблиця 1
Узагальнен показники сформованост1 ШформацШно-аналтичног компетентност1 _майбутшх л1кар1в_
Показники Рiвнi сформованостi
Низький Достатнш Високий
Мотивацшний критерш
спрямованiсть до отримання знань 135 27,49% 266 54,18% 90 18,33%
штенсившсть пiзнавальноl потреби майбутшх лiкарiв 121 24,64% 275 56,01% 95 19,35%
спрямованiсть i сила внутршшх мотивiв 128 26,07% 254 51,73% 109 22,20%
Когнiтивний критерiй
повнота засвоення теоретичних знань про стратегil пошуку, анаттико-синтетично! обробки та представлення шформацп 252 51,32% 201 40,94% 38 7,74%
Дiяльнiсний критерiй
повнота виконувано! шформацшно-аналиично! дiяльностi 205 41,75% 231 47,05% 55 11,20%
усвiдомленiсть дiй iнформацiйно-аналiтичноl дiяльностi 198 40,33% 232 47,25% 61 12,42%
перенесення дiй у нестандартну ситуащю 188 38,29% 227 46,23% 76 15,48%
Рефлексiйний критерiй
здатностi до саморозвитку та самоосвпи 201 40,94% 245 49,90% 45 9,16%
рiвень розвитку рефлексшносп 205 41,75% 237 48,27% 49 9,98%
Узагальненi значення 181 36,95 % 241 49,06 % 69 13,99 %
Отже, результати експерименту свщчать, що без цшеспрямованого формування шформащйно-анаттично! компетентностi майбутш лiкарi не оволодiвають компетенцiями, що входять до И складу (пошуково-шформацшна, iнформацiйно-технологiчна, аналiтична, комунiкативна, соцiальна), на високому рiвнi. Зокрема, бракуе вмшь ставити мету i знаходити шляхи й досягнення; знань про способи пошуку шформацп та вмiнь самостшно И здобувати за найкоротший час iз рiзноманiтних джерел; умiнь проводити аналiтико-синтетичну обробку шформацп та використовувати И для виршення поставлених завдань та ухвалення вiдповiдальних рiшень; знань про критерп достовiрностi шформацп, вмшня !х визначати; знань про правила складання конспекту, реферату й умшь представляти результати власно! дiяльностi.
На пiдставi отриманих даних робимо висновки: у студенпв наявний недостатнiй рiвень сформованостi iнформацiйно-аналiтичноl компетентностi, навчальний процес характеризуе вщсутшсть систематичностi й послщовносп, недостатня розробленiсть змiстовоl та
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
технологiчноï сторш процесу формування iнформацiйно-аналiтичноï компетентностi; шформацшно-анаттична компетентнiсть майбyтнiх лiкарiв може бути сформована шляхом розробки й впровадження вщповщно1' технологи, що спрямована на використання ресуршв освiтнього середовища медичного ВНЗ за допомогою застосування на аудиторних i позааудиторних заняттях найоптимальшших, iз точки зору педагогiчних задач, форм, методiв i засобiв навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лобач Н. В. 1нформацшно-аналогична компетентшсть майбутшх л1кар1в: критерп, показники та р1вн1 сформованосп / Н. В. Лобач // Педагопка вищо1 та середньо1 школи. - 2015. - Вип. 44. -С. 72-76.
2. Лобач Н. В. Педагопчш умови формування шформацшно-аналггачно1 компетентносп майбутшх л1кар1в у освггаьому середовищ1 вищого медичного навчального закладу / Н. В. Лобач // Науков1 записки. - Серш: Педагопчш науки. - Вип. 141. - Ч. 1. - Юровоград: РВВ КДПУ 1м. В. Винниченка, 2015. - С. 124-128.
REFERENCES
1. Lobach N. V. Informatsiyno-analitychna kompetentnist' maybutnikh likariv: kryteriyi, pokaznyky ta rivni sformovanosti [Information and analytical competence of future doctors: indicators, criteria and levels of formation]. Pedahohika vyshchoyi ta seredn'oyi shkoly, 2015, vol. 44. pp. 72-76.
2. Lobach N. V. Pedahohichni umovy formuvannya informatsiyno-analitychnoyi kompetentnosti maybutnikh likariv u osvitn'omu seredovyshchi vyshchoho medychnoho navchal'noho zakladu [Pedagogical conditions of the formation of informational-analytical competence of future doctors in the educational environment of the higher medical educational institution]. Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky, vol. 141. Ch. 1. Kirovohrad: RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 2015. pp. 124-128.
Стаття надтшла вредакцт 02.002.2018р.
УДК 614.25:378.6:61-057.875 DOI 10:25128/2415-3605.18.1.12
МАРИНА СА6НКО
ORCID iD 0000-0001-6732-9239 [email protected] викладач
Украшська медична стоматолопчна академiя вул. Шевченка, 23, м. Полтава
ЗМ1СТ I СТРУКТУРА ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1
МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
Дослгджено актуальнi питання професшно1 компетентностг майбуттх л1кар1в nid час навчально'1 дiяльностi. Зважаючи на змти в nолiтичнiй, eKOHOMi4Hiü, сощальнш та культурнш сферах нашо'1 кра'ти, ринок пращ вимагае niдготовки майбутнiх фахiвцiв, яю би мали високий рiвeнь знань, умть та навичок роботи у конкреттй галузi, могли приймати рШення у стандартних та нестандартних ситуащях, нести вiдnовiдальнiсть за них у свош професшнш дiяльностi. Вiдзначeно, що у вищих навчальних закладах (ВНЗ) nотрiбно використовувати сучасн методи навчання, комп 'ютерн технологи, ят би дали змогу розвивати активнкть, комунжативтсть, тзнавальну дiяльнiсть студента. В зв'язку з цим важливим питанням розвитку та становлення освiти е використання компетентнкного niдходу. На основi огляду праць втчизняних та зарубiжних науковцiв розглянуто рiзнi тдходи щодо визначення понять «комneтeнцiя», «комneтeнтнiсть», «професшна компетентнкть». Визначено тeорeтичнi та nрактичнi аспекти проблеми. Провiвши огляд наукових робт i nроаналiзувавши етичний кодекс лкаря, визначено змют i структуру професшно1 комneтeнтностi майбутшх лiкарiв, серед яких виокремлено три основн компоненти: когнiтивний (мiстить у собi сукуптсть знань про сутнiсть та особливостi роботи медичного пращвника); мотивацтний (розглядаеться як складна система, що включае в себе потреби, iдeали, цШ, якими керуеться людська дiяльнiсть); особистiсний (визначаеться сформоватстю сукуnностi особистiсних характеристик медичного nрацiвника, вiд яких залежить ефективтсть його дiяльностi за фахом).
