CC BY
41
УДК: 616.681: 616.688 - 089.843 - 008.811.9 - 092.9
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ПАТОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЯЄЧКУ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ
ВТРУЧАННЯХ ПРИ КРИПТОРХЗМІ У ДІТЕЙ
Повний перетин вагінального паростка очеревини та т. сгетаєіег, що є обов’язковим під час традиційної мобілізацій крипторхірованного яєчка та інших оперативних втручаннях в пахово-калитковій ділянці, приводять до глибоких порушень тестикулярного кровообігу в післяопераційному періоді та значно підвищують ризик безпліддя в періоді статевої зрілості.. Збереження основних судинних анастомозів та т. сгетаєіег дають змогу покращити тестикулярний кровообіг в післяопераційному періоді та знизити ризик порушення репродуктивної функції. Отриманні результати дослідження чітко обгрунтовують необхідність втілення в загальну практику малоінвазивних, більш досконалих та менш травматичних методів хірургічних втручань в пахово-калитковій ділянці у дітей та розробку оптимальних шляхів регенерації яєчка в післяопераційному періоді.
Ключові слова: крипторхізм, експеримент, щур.
Оперативні втручання в пахово-калитковій ділянці та при крипторхізмі у дітей супроводжуються значним травмуванням елементів сім’яного канатика та передбачають повний перетин як т. сгешаєіег так і вагінального паростка очеревини[5,6]. Так склалося, що ці негативні наслідки травмування елементів сім’яного канатика прийнято відносити до ускладнень хірургічних захворювань пахово-калиткової ділянки у дітей, а не як до ускладнень, що виникли під час оперативного втручання[1,2]. Поза увагою науковців та лікарів загальної практики залишаються питання про вплив руйнування судинних анастомозів сім’яного канатику та т. сгетаєіег під час оперативних втручань в пахово-калитковій ділянці у дітей на розвиток, в подальшому, порушень гормональної функції та фертильності у репродуктивному періоді.
Метою роботи було доведення в експерименті негативних наслідків руйнування судинних анастомозів сім’яного канатику та т. сгетаєіег під час оперативних втручань в пахово-калитковій ділянці на кровопостачання яєчок у щурів.
Матеріал та методи дослідження Нами створена анатомо-експериментальна модель патологічного процесу, який виникає в сім’яному канатику під час традиційної мобілізації яєчка при крипторхізмі та інших оперативних втручаннях в пахово-калитковій ділянці[7]. Подібний підхід дає змогу розкрити патогенетичні механізми негативних наслідків оперативних втручань в пахово-калитковій ділянці у дітей[3,4]. Задачею даного розділу роботи стало вивчення в експерименті негативного впливу традиційних прийомів мобілізації яєчка на морфофункціональний стан сім'яного канатика. Відповідно поставленому завданню виконана серія експериментів з виключенням функції вагінального паростка очеревини та повному перетині т. сгетаєіег. Для цього використано 20 статевозрілих щурів. Щурів оперували без премедикації під загальним ефірним наркозом. З поперечного розрізу в одній із пахових ділянок пошарово розтинали шкіру і м'які тканини до апоневрозу зовнішнього косого м'язу живота. В ділянці зовнішнього пахового кільця сім'яний канатик брали на турнікет і циркулярно перетинали вагінальний парорсток очеревини та т. сгетаєіег. Паховий канал не розтинали. Рану пошарово зашивали наглухо. Щурів виводили з експерименту шляхом декапітації через 1 та 30 діб. Контролем слугували органи 10 неоперованих щурів.
Свою післяопераційну рухову активність щури відновлювали, в середньому, через добу. Калитка з боку оперативного втручання була помірно гіперемійованою та набряклою навіть через 5-7 діб. Післяопераційні рани загоювалися первинним натягом. Яєчко знаходилося, в даний термін, у верхній третині калитки. Активні рухи його були відсутні, а консистенція дещо щільнішою у порівнянні з групою контролю.
Контрольну групу склало 10 щурів, яким не робили перетину вагінального паростка очеревини та т. сгетаєіег. Яєчка відбиралися з придатком та усіма елементами сім’яного канатика. Гістологічно досліджувались звиті сім’яні канальні, безпосередньо тканина яєчка, інтерстиціальна тканина, придаток яєчка та навколишня тканина. За норму була узята непошкоджена тканина без будь-яких змін.
Гістологічні дослідження виконувалися за наступними методами. Фіксовані в забуференому нейтральному формаліні фрагменти тканин (яєчка з судинами, сім’яний канатик) щурів промивали проточною водою протягом одної доби. Для уникнення набряку сполучної тканини препарати обробляли також 5% розчином сірчанокислого натрію. Зневоднення препаратів здійснювали шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації (від 30° до абсолютного спирту включно). Заливали препарати парафіном. Як проміжне середовище між абсолютним спиртом та парафіном використовували ксилол або бензол. З парафінових блоків на санному мікротомі виготовляли серії гістологічних зрізів завтовшки 5-10 мкм. Різали препарати в одній із трьох взаємо перепендикулярних площин (фронтальній, сагітальній, горізонтальній), що давало змогу точно визначити будову окремих структур та їх співвідношення. Перед проведенням через батарею спиртів тканини тотально фарбували борним карміном, а після виготовлення зрізів їх дофарбовували
на предметних скельцях гематоксилін-еозином, що цілком задовольняло мету дослідження. Після заключення зрізів у канадський бальзам препарати вивчали під мікроскопом.
Результати дослідження та їх обговорення Нормальна гістологічна картина контрольної групи. Звиті сім’яні канальні: волокнистий шар представлений веретеноподібними клітинами; канальці овоідної форми; перший ряд (базальний) представлений фолікулярними клітинами (клітини Сертолі), другий ряд -сперматогонії з гіперхромним ядром, крупних розмірів; четвертий та п’ятий ряди - сперматоцити, які лежать розрізнено з більш світлим ядром й меншим, в порівнянні з сперматогоніями. Мітотична активність клітин звитих канальців висока. Інтерстиційна тканина: шари волокнистої сполученої тканини з судинами, які мають тонкі стінки й сплощений ендотелій. У їх просвіті - вільно лежачі еритроцити. Придаток яєчка: зрізи протоків представлени округлими та овоідними канальцями, які розташовані серед волокнистої сполучної тканини з тонкими судинами; двохрядовий епітелій протоків представлений округлими клітинами з хроматином у ядрі, у просвіті - скопління сперматозоїдів. Навколишня тканина представлена жировою, м’язовою та рихлою сполученою тканинами з помірно повнокровними судинами.
При виведені з експерименту та розтині щурів через 1 добу (І серія - 10 щурів) констатовано, що краї перетятого вагінального паростка очеревини розійшлися в протилежних напрямках на 1,5-2,0 см, повністю оголюючи інші структури канатика. Кровоносні судини та сім’яна протока були покриті фібрином і невеликою кількістю крові, навколишні тканини були гіперемійовані. Проксимальна частина вагінального паростка очеревини відмічена секвестрованою. В дистальній частині, навколо яєчка, мало місце накопичення невеликої кількості набрякової рідини. Яєчко за своїм об’ємом не перевищує контрлатеральне.
З перебігом ЗО діб у щурів кількість сполучної тканини в цілому не зменшувалася, структура сім’яного канатика в повному об’єму не відновлювалася. Сполучна тканина в апоневрозі зовнішнього косого м’яза живота та в проміжку між кінцями перетятого вагінального паростка очеревини щільно зросталася з усіма структурами сім’яного канатика, важко відділялася і деформувала їх. Сім’явиносна протока в цьому місці утворювала надмірний вигиб у вигляді петлі фіксованої до апоневроза. Гістологічне в пухкій сполучній тканині сім’яного канатика нижче місця перину вагінального паростку очеревини збільшувалась кількість артеріовенозних анастомозів та кількість кровоносних судин мікроціркуляторного русла. Крупні венозні магістралі були нерівномірно наповнені кров’ю з явищами стазу. В таких венах зустрічалось вогнищеве витончення стінки з варикозним розширенням просвіту. Яєчкова артерія зменшувала свій калібр, внаслідок розростання інтими та склерозу стінки.
Під час мікроскопічного дослідження яєчок з боку операції і в порівнянні з контрлатеральними та контрольними сім’янниками вже через добу виявлені значні порушення гемо- та лімфодинаміки. Спостерігалося повнокрів’я застійного характеру, лімфостаз та періваскулярний набряк як в ділянці судинної оболонки капсули, так і в стромі яєчка (рис. 1).
Кровонаповнення артеріол, капілярів було помітно меншим, аніж в групі контролю та в контрлатеральних яєчках. В їх просвіті місцями клітинних елементів крові взагалі не визначалось. Значне набухання ендотеліоцитів та збільшення запасної звивистості стінки дрібних артерій та артеріол свідчило про рефлекторний спазм (рис.2). Волокнистий шар сім’явиносних протоків був помірно потовщен за рахунок набряку клітин. Явища зернистої дистрофії мали місце у клітинах Сертолі. Сперматогонії с підсиленням мітотичної активності (поява багатоядерних клітин), які десквамуються у просвіт канальця. Вміст канальців був різним: то нитчастим, то глиб частим, то, майже, гомогенним еозінофільним. Контури канальців були чіткими. В гладеньких м’язових та аргірофільних волокнах гематотестикулярного бар’єру, які розміщені компактно, визначалась помірна запасна звивистість (рис. З).
Сім’явиносні канальці відновлювали свої розміри та структуру. Але зустрічались канальці з ознаками атрофії. Волокнистий шар представлений рядом клітин, які мали форму веретена. Перший слій (базальний) був представлений клітинами Сертолі, другий - сперматогоніями з гіперхромними ядрами, місцями розповсюджуючись на З - й ряд, доволі крупних розмірів. 4 - й та 5 - й ряди - сперматоцити різного ступеня дозрівання, які вільно лежали з більш світлим ядром ніж сперматогонії. Проміж сперматоцитами та у просвіті канальця знаходились сперматозоїди. Мітотична активність клітин звитих канальців доволі низка, помірно виражені дескваматозні зміни З -4 рядів клітин. Мають місце фіброзні зміни. Навколо таких змінених канальців формувався склероз з облітерацією судин мікроціркуляторного русла. Склероз більш помірний виявився і навколо сім’яних канальців, які мали майже нормальні розміри. В пухкій сполучній тканині сім’яного канатика помірний набряк. Зрізи протоків придатка яєчка представлені округлими канальцями, які розташовані серед волокнистої сполучної тканини з тонкими кровоносними судинами (рис. 4).
Таким чином, виконаний на тваринах експеримент з повним перетином упоперек вагінального паростка очеревини та m. cremaster доказав його негативний вплив на структуру та функцію яєчка. У всіх експериментальних щурів після моделювання патологічного процесу (повний перетин упоперек вагінального паростку очеревини та m. cremaster) виникають значні порушення тестикулярного кровообігу з розвитком гіпоксії. У більшості випадків спочатку відмічається рефлекторне підсилення функції сім’яних канальців, що проявляється у розширенні просвіту канальців та розрідженням їх вмісту, а потім їх частковою нормалізацією. Однак мають місце і незворотні процеси - склероз та атрофічні явища. Венозне повнокров’я та стаз обумовлюють лімфостаз з розвитком вогнищевого і дифузного набряку строми яєчка, що призводить до порушення гематотестикулярного бар’єру.
Рис.і. Розширення просвіту вени кров'ю з ознаками стазу, періваскулярний набряк. Паренхіма сім'яників щура через l добу після перетину вагінального паростка очеревини та m. cremaster, гематоксилін-еозин, х100.
Рис.2. Паренхіма сім'яників щура через 1 добу після перетину вагінального паростка очеревини та m. cremaster. Набухання ендотеліоцитів артеріол, які виступають в просвіт канальців у вигляді частоколу, гематоксилін -еозин, х400.
Рис.З. Паренхіма сім'яників щура через 1 добу після перетину вагінального паростка очеревини та m. cremaster. Сім’явиносні канальці та їх вміст, гематоксилін - еозин, xlOO.
Рис.4. Паренхіма сім'яників щурів. Остаточні склеротичні зміни строми сім’яних канальцях через З0 діб після перетину вагінального паростка очеревини та m. cremaster, гематоксилін-еозин, xlOO.
На протязі всього терміну експерименту спостерігається розвиток склеротичних змін в стромі сім’яного канатика, що призводить до його деформації, яка, на наш погляд, може привести до порушення евакуації сперми і розвитку механічного обтураційного безпліддя. Надмірне розростання сполучної тканини в ділянці перетину вагінального паростка очеревини та т. сгетаєіег деформує елементи сім’яного канатика з розміщенням їх не по квадратно, а переважно в фронтальній площині, що, також, є причиною надмірного згину сім’явиносної протоки з порушенням динаміки рідини. Отримані результати свідчать про негативну роль прийомів традиційної мобілізації яєчка при крипторхізмі та інших оперативних втручаннях в пахово-калитковій ділянці, що супроводжуються травмування вагінального паростка очеревини та т. сгетаєіег на кровопостачанні яєчка. Це потребує втілення в загальну практику малоінвазивних та менш травматичних методів корекції хірургічних захворювань пахово-калиткової ділянки у дітей та розробку оптимальних шляхів регенерації яєчка в післяопераційному періоді.
У///}Ш&¥/////////////////////////////////////////////////Л
1. Повний перетин вагінального паростка очеревини та т. сгетаєіег, що є обов’язковим під час традиційної мобілізаціїї крипторхірованного яєчка та інших оперативних втручаннях в пахово-калитковій ділянці, приводять до глибоких порушень тестикулярного кровообігу в післяопераційному періоді та значно підвищують ризик безпліддя в періоді статевої зрілості.
2. Збереження основних судинних анастомозів та т. сгетаєіег дають змогу покращити тестикулярний кровообіг в післяопераційному періоді та знизити ризик порушення репродуктивної функції.
3. Отриманні результати дослідження чітко обгрунтовують необхідність втілення в загальну практику малоінвазивних, більш досконалих та менш травматичних методів хірургічних втручань в пахово-калитковій ділянці у дітей та розробку оптимальних шляхів регенерації яєчка в післяопераційному періоді.
1. Adam A.S. The difficult orchidopexy: the value of the abdominal pre- peritoneal approach // BJU Int. -1999-Vol. 83, № 3. - Р. 290 - 298.
2. Крипторхизм // А.В. Люлько, Э.Г. Топка // Київ “Здоров’я”. - 1992.
3. О перемещении яичка // М.Е. Демко. - Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора медицинских наук // Харьков. - 1964.
4. Клинико - морфологические особенности крипторхизма // Э.Г. Топка. - Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора медицинских наук // Киев. - 1979.
5. Артюхин А.А. Интерсистемные артериальные анастомозы яичка // Бюллетень експериментальной биологии и медицины. - 2002. - № 133 (6). -С .623-626.
6. Івасюк І.Й. Морфофункціональний стан кровоносних судин та паренхіми яєчка і сім'яників у нормі та після їх травми: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.03.01/- Тернопіль, 2006. - 20 с.
7. Топка Е.Г., Шарапова О.М. Морфологічний стан загрудинної залози, селезінки, сім'яників після впливу розчину ехінацеї при експериментальному крипторхізмі // Вісник морфології. - 2006. - №12. - С 249-251.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ EXPERIMENTAL MODEL OF
ПАТОЛОГИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА В ЯИЧКЕ ПРИ PATHOLOGICAL PROCESS IN TESTIS AT
ОПЕРАТИВНОМ ВМЕШАТЕЛЬСТВЕ ПРИ OPERATIVE INTERVENTION AND AT
КРИПТОРХИЗМЕ У ДЕТЕЙ CRYPTORHISM AT CHILDREN
Топка Э.Г., Байбаков В.М. Topka E.G., Baybakov V.M.
На современном этапе оперативные вмешательства At present stage surgical interventions in
при крипторхизме, независимо от способа фиксации яичка, cryptorchism, regardless of mode of testes fixation сопровождаются значительной травматизацией элементов are accompanied by a significant traumatization of семянного канатика, включающей в себя полное пересечение spermatic cord elements, which includes not only не только m. cremaster, но и влагалищного отростка брюшины. full transaction of m. cremaster but vaginal Полученные в ходе эксперимента результаты свидетельствуют appendix of peritoneum as well. The data obtained о важной роли сосудистых анастомозов между влагалищным in the course of experiment testify to an important отростком брюшины и другими элементами семянного role of vascular anastamoses between vaginal канатика в кровоснабжении яичка. Поэтому, сохранение appendix of peritoneum and other elements of основных сосудистых анастомозов даёт возможность spermatic cord in blood supply of a testis. That is улучшить тестикулярный кровоток в послеоперационном why preservation of the main vascular anastamoses периоде и свести к минимуму риск развития нарушений allows to improve testicular blood flow in фертильности в репродуктивном периоде. postoperative period and to minimize the risk of
Ключевые слова: крипторхизм, эксперимент, development of fertility in reproductive period. крыса. Key words: cryptorchism, experiment, rat.
Стаття надійшла 12.06.2010 р.
