CC BY
30
УДК 331.4:622.33
М. В. Бойченко,
кандидат економ!чних наук, ДВНЗ «Нащоналъний г1рничий университет», м. Днтро
ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАНИЗМ УПРАВЛ1ННЯ ПРОФЕС1ЙНИМИ РИЗИКАМИ НА Г1РНИЧОДОБУВНИХ ПЩПРИСМСТВАХ
Постановка проблеми. Статистика виробни-чого травматизму, професшно! захворюваностi в Укра!ш свiдчить про незадовiльний стан умов пращ та зростання рiвнiв професiйного ризику, наслщ-ками цього е те, що щороку мiльярди гривень витра-чаються на реабiлiтацiю потерпiлих ввд нещасних випадшв на виробництвi та оаб iз професiйними за-хворюваннями.
Протягом багатьох рошв високим залишаеться виробничий травматизм у вугiльнiй промисловосп як за абсолютними ознаками, так i за !х коефщен-тами частоти. Ан^з обставин та причин смертельного травматизму на тдприемствах вугшьно! галузi показуе, що його основними чинниками е: зноше-шсть шахтного фонду, погiршення прничо-геоло-пчних умов видобутку вугiлля, низький рiвень ви-робничо! та технолопчно! дисциплiни працiвникiв, вiдсутнiсть з боку керiвникiв належного контролю за безпечним ведениям робгг вiдповiдно до норма-тивно-правових актiв про охорону пращ.
За допомогою органiзацiйно-техиiчних заходiв не завжди можливо повнiстю упередити несприят-ливий вплив ризикових чинникiв на дiяльнiсть тд-приемств, тому особливо! актуальности набувають економiчнi iнструмеити управлiння профеийними ризиками.
Розгляд питань щодо управлiння ризиками еко-номiчно! дiяльностi знаходиться у цешр уваги вгг-чизняних науковщв. Практика застосування управ-лiння ризиками тшьки набувае широкого застосування на промислових пiдприемствах Укра!ни як дь евий iнструмент сучасного управлiння. Важливiсть обраного напряму дослiдження зумовлена особли-вими умовами розвитку управлiння професiйними ризиками в Укра!ни, який вiдрiзняеться вiд економь чно розвинутих кра!н.
Значний внесок у до^дження умов пращ як чиннишв профеайного ризику зробили вiтчизнянi й зарубiжнi вченi: М. Абрамов [1], О. Вагонова [2], Н. Вижул [3], П. Дорман [4]. Питання рол^ сутi та ви-дiв професшних ризишв, управлiння ними, тдви-щення рiвня профеайно! безпеки розглядаються в роботах багатьох вчених, в тому чи^ в роботах О. Амошi [5], В. Вiтлинського [6-7], Ю. Драчука [8], О. Сфремово! [9], С. 1лляшенка [10], В. Надраги [11], Н. Святохи [12] та багатьох iнших.
Пiдвищения конкурентоспроможносп кра!ни на свiтовому ринку, пошук чинникiв И економiчного зростання вимагае формування ефективно! системи
управлiння профеийними ризиками промислових пiдприeмств. Важливим напрямом в досягненнi поставлено! мети е розвиток iснуючого економiчного мехашзму управлiння.
Але наразi в юнуючих дослiдженнях не придь ляеться достатньо! уваги розвитку концептуальних положень управлшня професiйними ризиками з по-зицл формування економiчного механiзму.
Метою даноТ CTaTTi е розробка економiчного мехашзму управлiння професiйними ризиками з урахуванням специфiки гiрничодобувних тдпри-емств.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Непослiдовнiсть реформ, нестача швестицш зумо-вили глибоку кризу вугшьно! галуз^ в якш склалася вкрай негативна ситуащя у сферi охорони пращ Не-зважаючи на позитивну динамiку виробничого травматизму за останш десять рошв, в тому чи^ й по вугшьнш галузi, саме 77% смертельно травмова-них приходиться на дану галузь.
В 2015 роцi вiдбулися позитивш змiни у вугшь-нiй галуз^ загальна кiлькiсть травмованих зменши-лася на 63%, а смертельно травмованих взагалi на 80%. Вперше вугшьна галузь за кшьшстю травмованих (752 особи) з першого мюця перейшла на друге, бо найбшьша кiлькiсть травмованих у 2015 рощ була у сощально-культурнш сферi та торгiвлi (898 осiб), а за кшькютю смертельно травмованих (19 оаб) взагалi перейшла на шосте мюце, або на 77,4% менше шж у агропромисловому комплексi, який по-сiдае перше мiсце (84 особи) (розраховано за даними
[13]).
Але щ данi не е коректними, бо не враховують випадки виробничого травматизму в зош проведения АТО. Та навггь без урахування виробничого травматизму на пiдприемствах, ям знаходяться на територп, не шдконтрольнш укра!нськш владi, по вугiльнiй галузi мае мiсце покращання тiльки абсо-лютних показнишв, бо у 2015 рощ порiвняно з 2014 роком коефщент частоти на 1 млн т шдвищися з 56,87 до 61,05, а коефщент частоти на 1000 пращв-нишв - вщповщно з 7,82 до 8,04 [14].
Треба вщмггити, що високий рiвень виробничого травматизму пояснюеться не тшьки об'ектив-ними причинами: змшою характеру виробничих вiдносии всерединi тдприемств, зламом iснуючо! схеми (вертикалi) управлiння охороною пращ, ста-рiниям основних фондiв тощо, а й зменшенням ви-трат на охорону пращ, ослабленням виробничо! дис-
Еконмчний вiсник Донбасу № 2(44), 2016
циплши, неритмiчнiстю роботи, скороченням служб охорони працi. Одним з чиннишв е i «людський фактор», коли внаслiдок незадовшьно1 оргатзаци працi порушуеться технологiчна дисциплша, а уча-сники виробничих процесiв по всш вертикалi управ-лiння неадекватно вщносяться до питань безпеки. Тим бшьше, що наразi вiдсутнi ефективт стимули (крiм самого життя, хоча для багатьох й воно - не стимул) працювати безпечно, без ризику для життя та здоров'я.
Анатз до^джуваних причин свiдчить про те, що превалюють органiзацiйнi причини, 1х питома вага по вугшьнш промисловост в сукупностi причин становить приблизно 84%.
Другий вид профеайних ризишв, обумовлених умовами пращ, - це профеайш захворювання. Ста-тистичнi данi свiдчать про найбшьшу кшьшсть профзахворювань саме у вугшьнш промисловостг Основнi причини виникнення профзахворювань пов'язат iз недосконалiстю технологiй, викорис-танням застарiлого устаткування, тривалою робо-тою в умовах дп несприятливих виробничих чинни-кiв, конструктивними недолшами гiрничодобувного устаткування, неефективнiстю засобiв захисту пра-цюючих, порушенням правил охорони пращ, режи-мiв прац та вщпочинку.
Дослiдники в сферi управлiння економiчним ризиком зосереджуються на трьох основних моментах: виявленнi насладив дiяльностi людей в ситуацп ризику; умшт реагувати на вiрогiднi негативш на-слiдки, якi можуть виникнути в результат ще1 дь яльностц розробцi i здiйсненнi заходiв, за допомо-гою яких можуть бути усунеш або компенсованi вь ропдш негативнi результати дiй.
Проаналiзувавши iснуючi пiдходи до тракту-вання поняття «економiчний мехатзм», можна зро-бити висновок, що використання процесного тд-ходу найбiльш доцшьне для досягнення цшей досль дження з позицп поеднання економiчних важелiв, стимулiв, заходiв з метою визначення економiчних закономiрностей процесу управлiння професiйними ризиками, тобто тд «економiчним механiзмом уп-равлiння професiйними ризиками промислового тдприемства» пропонуеться розумiти сукупнiсть ресурсiв економiчного процесу, який послiдовно та iерархiчно упорядковуе важел^ стимули й заходи впливу на складовi професшно1 безпеки пращвника на мiкрорiвнi, визначае закономiрностi взаемодп ма-терiальних i нематерiальних ресурав, способiв 1х поеднання для зменшення наслiдкiв професiйних ризишв та спрямований на збiльшення сошально-економiчноl ефективност результатов роботи пiд-приемства.
Управлiння iз застосуванням економiчного ме-ханiзму управлiння професiйними ризиками може дати необхвдний результат лише внаслiдок поеднання вщповщно спрямованого взаемовпливу усiх
його елеменпв. Тому основним завданням у тдви-щеннi рiвня оргатзацн дiяльностi пiдприемств е створення дiевого економiчного механiзму управ-лiння професiйними ризиками тдприемства.
Пiдприемства рiзних галузей промисловост мають вiдповiднi особливосп, якi суттево вплива-ють на !х функщонування, на можливiсть виникнення професшних ризишв. Зокрема, це повною мь рою вiдноситься до гiрничодобувних тдприемств, тому економiчний механiзм управлiння професш-ними ризиками на них буде мати сво! специфiчнi особливосп, як повиннi враховувати роботу у не-безпечних для здоров'я та життя умовах пращ.
Концептуальт положення економiчного меха-нiзму управлiння професiйними ризиками на основi галузево-процесного пiдходу повинт базуватися на дуже простому критерп: хто створюе ризики, той ними й управляе, а держава повинна законодавчо за-крiпити мотивацп, щоб керiвництво пiдприемств за-проваджувало необхщт заходи для зниження про-феайного ризику. Таким чином, концептуальнi положення повинш включати:
запровадження, тдтримку й вдосконалення системи монiторингу, аналiзу, оцiнки й контролю професiйного ризику, умов пращ в межах системи управлiння охороною пращ на прничодобувних тд-приемствах;
пiдготовку й проведення змш в системi обов'язково1 тдготовки шахтарiв з питань запобь гання профеайним ризикам вiдносно застосування сучасних способiв навчання. Найбшьшу увагу слiд придшити саме усвiдомленню наслiдкiв впливу шшдливих i несприятливих для здоров'я умов пращ, ям е на прничодобувних тдприемствах, а також не-обхщност застосування профiлактики цих небез-пек;
тдготовку iнформацiйних програм для пратв-нишв шахт на тему запобiгання профеайним ризикам, як б шформували про наслiдки та профшак-тику професшно1 небезпеки та пропагували нову культуру пращ й охорони здоров'я;
тдготовку й проведення вщповщних змш з метою покращення функщонування профшактичного сектору послуг, насамперед, системи попереднього виявлення професiйних захворювань;
тдготовку й проведення змш з метою покращення нагляду за вщповщтстю правовим вимогам щодо запоб^ання професiйним ризикам;
пiдготовку й реалiзацiю проектiв з впрова-дження, тдтримки та вдосконалення системи уп-равлiння професiйними ризиками на базi мiжнарод-них стандартов для гiрничодобувних тдприемств, що стануть важливим елементом вщповадного тд-ходу, монiторингу, оцiнки i вдосконалення ще1 сис-теми.
Безумовно, для зниження рiвня професiйних ризишв прничодобувш пiдприемства потребують
Економiчний вiсник Донбасу № 2(44), 2016
ввдповвдно! техшчно! модершзацп, впровадження новiтнiх техиологiй видобування вугшля. Але, вра-ховуючи надзвичайно важке фшансове становище не тальки вугшьно! галузi, але й вае! краши, яке на-разi тальки попршилося через поди на сходi, до еко-номiчного механiзму управлiния професшними ри-зиками, який наведено на рисунку, в першу чергу,
потрiбно включити найменш затрати способи, фор-ми й шструменти впливу на процес управлiння про-фесiйними ризиками та на економiчнi вiдносини його учасникiв та ям залежать не тшьки вiд дер-жави, керiвництва тдприемства, а й безпосередньо вiд пращвнишв, вiд 1х вiдношення до власно! без-пеки.
Крптери:
лiквiдaцiя ризику або зменшення його р1вня до припусшмого
1нструменти:
законодавчi акти щодо пiдвищення рiвня профшактики професшних
ризикв, збшьшення вiдповiдальностi та зацжавленост керiвникiв вiдносно запобггання професшним ризикам, реалiзацiя стратеги роз-витку социального страхування, впровадження мiжнародних стандарта, сертифжацп, проектов державно-приватного партнерства
Зовшшш чинники:
гiрничо-геологiчнi умови, законодавчi акти, нормативнi документи, умови страхування
1 "
Модель управлiння
професiйними ризиками *
Цiлi:
безпечнi умови працi для життя i здоров'я
Об'ект:
професшш ризики
Методи:
еконотко-матема-тичне та iмiтацiйне моделювання
Внутрiшнi чинники:
стан устаткування, техиологiя видобутку, органiзацiя робгг, ергономiчнi характеристики робочого мюця
Рисунок. Економiчний механiзм управлiння професiйними ризиками на прничодобувних пiдприeмствах
Але ефективне функцiонувания економiчного механiзму управлiння професшними ризиками не-можливе без:
ретельного аналiзу й дiагностики фактичного стану профiлактики профеайних ризишв пращвнишв вугшьно! промисловост Украши;
пiдготовки й проведения законодавчих змiн щодо збiльшения вiдповiдальностi роботодавщв i керiвникiв гiрничодобувних пiдприемств за роботу сво!х працiвникiв у важких, шкiдливих та несприят-ливих для здоров'я умовах без достатньо! профшактики запоб^ання професiйним ризикам. Також слад законодавчо закршити !х защкавленють у покра-щаннi рiвия умов пращ шляхом запровадження сис-теми диференцшованих страхових внескiв до Фонду сощального страхування та за рахунок реалiзащ! проектов державно-приватного партнерства;
тдготовки й проведения змiн законодавчих ак-■пв щодо пiдвищения рiвня профшактики професш-них ризишв працiвникiв, в тому чи^ профiлактики професiйних захворювань. Вiдповiднi змiни у законодавчих актах повинш базуватися на вивченш та вимiрюваннi чиннишв, шшдливих для здоров'я, у тому чи^ канцерогенних. Вони повиннi врахову-вати частоту, правила реестрацп результатiв гт-ешчно! оцiнки умов працi, профiлактичного медич-ного обстежения, обсяги та яшсть медичних закла-дiв. При цьому повиннi бути забезпеченi незалеж-нють i вiдповiдальнiсть за дослiдження стану здоров'я i психолопчно! сумюносп та психологiчнi до-слiджения.
Висновки. Економiчний механiзм управлiння професiйними ризиками на пiдприемствi включае комплекс послвдовних заходiв, спрямованих на
10-
Економiчний вiсник Донбасу № 2(44), 2016
адаптащю, оновлення i вдосконалення складових мехашзму, передбачае узгодження управлiнських рiшень, економiчних методiв, шструменпв, важелiв, органiзацiйного забезпечення дiяльностi щодо уп-равлiння професiйними ризиками з урахуванням специфiки гiрничодобyвних пiдприемств. Його ефективне фyнкдiонyвання неможливе без: ретель-ного аналiзy й дiагностики фактичного стану профь лактики професiйних ризишв працiвникiв вугшьно! промисловост Укра!ни; тдготовки й проведення законодавчих змiн щодо збшьшення вщповщально-ст роботодавцiв i керiвникiв гiрничодобyвних тд-приемств за роботу сво!х працiвникiв та тдвищення рiвня профiлактики професiйних ризикiв пращвни-кiв.
Лiтература 1. Абрамов Н.Р. Управление охраной труда. Стандартизованные требования и их реализация / Н.Р. Абрамов // Стандарты и качество. - 2006. - № 1.
- С. 50-52. 2. Вагонова О.Г. Економiчнi аспекти уп-равлiння охороною пращ на вугледобувних тдпри-емствах: монографiя / О.Г. Вагонова, Л.В. Касьяне-нко. - Днiпропетровськ: НГУ, 2013. - 186 с. 3. Ви-жул Н.В. Государственная политика в сфере промышленной безопасности и охраны труда в Украине / Н.В. Вижул // Охрана и экономика труда. - 2011. -№2(3). - С. 75-76. 4. Дорман П. Экономика охраны труда, здоровья и благосостояния на производстве / П. Дорман. - Женева, 2000. - 55 с. 5. Амоша О.1. Галyзевi проблеми i прюритети промислово! поль тики Укра!ни / О.1. Амоша [та iн.]: наук. доповщь. -Донецьк: 1н-т економiки промисловост НАН Укра-!ни, 2009. - 42 с. 6. В^линський В.В. Аналiз, оцiнка i моделювання економiчного ризику / В.В. Вгглин-ський. - К.: ДЕМ1УР, 1996. - 212 с. 7. Вгглшський
B.В. Ризиколопя в економiцi та тдприемництвг мо-нографiя / В.В. Вгтлинський, Г.1. Великоiваненко. -К.: КНЕУ, 2004. - 480 с. 8. Драчук Ю.З. Теоретичш аспекти до^дження економiчних та страхових ри-зикiв / В.О. Кравченко, Ю.З. Драчук // Економiчний вiсник Нащонального гiрничого yнiверситетy. -2014. - № 2. - С. 21-28. 9. Ефремова О.С. Профессиональный риск. Оценка и определение: практич. пособие / О.С. Ефремова. - М.: Альфа-Пресс, 2010.
- 336 с. 10. 1лляшенко С.М. Методичн тдходи до аналiзy ризишв реiнжинiрингy бiзнес-процесiв /
C.М. 1лляшенко // Економiчне обгрунтування реш-жишрингу бiзнес-процесiв виробничих тдпри-емств: монографiя; тд заг. ред. Таранюк Л. М. -Суми: Мрiя-1, 2010. - 440 с. 11. Надрага В.1. Мето-дичн засади ощнювання професшних ризишв / В.1. Надрага // Економiчний вiсник Донбасу. - 2014.
- № 2 (36). - С. 192-199. 12. Святохо Н.В. К вопросу о сущности механизма в экономике / Н.В. Святохо, Э.Э. Сейтмаметова // Культура народов Причерноморья. - 2013. - № 265, Т. 2. - С. 70-75. 13. Вщомосл про стан виробничого травматизму за 12 мюящв 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим до-ступу:Ьйр://^^-^^ор.§оу.иаЛ^ех.рЬр/ик/орегайуп a-informatsiya/travmatizm/11245-vidomosti-pro-stan-virobnichogo-travmatizmu-za-dvanadtsyat-misyatsiv-2015-rik. 14. Статистика виробничого травматизму на державних тдприемствах,що знаходяться на те-риторп, пiдконтрольнiй украшськш владi станом на 01.01.2016 р. [Електронний ресурс]. - Режим до-ступу:http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publi sh/article?art_id=245078475&cat_id=202151.
Бойченко М. В. Економiчний MexaHÍ3M уп-равлiння професшними ризиками на прничодо-бувних пщприемствах
В статтi обгрунтовано потребу в управлiннi професiйними ризиками на прничодобувних тд-приемствах, сформульовано концептуальнi положения формування економiчного механiзму управ-лiння професiйними ризиками з урахуванням специ-фiки гiрничодобувних пiдприемств та запропоно-вано вiдповiдний механiзм.
Ключовi слова: професшш ризики, економiч-ний механiзм, управлiння, гiрничодобувнi тдпри-емства.
Бойченко Н. В. Экономический механизм управления профессиональными рисками на горнодобывающих предприятиях
В статье обоснована необходимость в управлении профессиональными рисками на горнодобывающих предприятиях, сформулированы концептуальные положения формирования экономического механизма управления профессиональными рисками с учетом специфики горнодобывающих предприятий и предложен соответствующий механизм.
Ключевые слова: профессиональные риски, экономический механизм, управление, горнодобывающие предприятия.
Boichenko M. Economic mechanism for occupational risks management at mining enterprises
In the article the demand for occupational risks management is substantiated, conceptual issues are formed on the economic mechanism of occupational risks management subject to specifics of mining enterprises, and the corresponding mechanism is proposed.
Keywords: occupational risks, economic mechanism, management, mining enterprises.
Стаття надшшла до редакцл 27.05.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
- 11
Еконмчний вюник Донбасу № 2(44), 2016
