CC BY
49
ЕКОНОМ1КА: реали часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
УДК 657:657.446
ЕКОНОМ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОД1В ОЦ1НКИ Л1КВ1ДНОСТ1 БАЛАНСУ НА ПЩПРИеМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА
МЕТАЛООБРОБКИ
G.I. Масленшков, к.е.н., доцент Одеський нацюналъний ушверситет 1мен1 1.1. Мечникова, Одеса, Украта
Масленшков С.1. Економлчна характеристика Memodie оцтки лжвгдностг балансу на тдприемствах маш инобудування та метало-обробки.
Дослщжеш основш методи оцшки лжвщноси балансу пщприемства. Особливу увагу зосереджено на характеристик фшансових коефпценив лйсвщноси та методищ ix розрахунку, а також анал1з1 лжвщноси балансу через систему балансових р1внянь.
Ключовг слова: лшвщнють, пщприемство, машинобудування, металообробка, ощнка
Маслеников Е.И, Экономическая характеристика методов оценки ликвидности баланса на предприятиях машиностроения и
металлообработки.
Исследованы основные методы оценки ликвидности баланса предприятия. Особое внимание удаляется характеристике финансовых коэффициентов ликвидности и методики их расчёта, а также анализ ликвидности баланса через систему балансовых уравнений.
Ключевые слова: ликвидность, предприятие, машиностроение, металлообработка, оценка.
Maslennikov E.I. Economic characteristics of methods for assessing the liquidity balance of the enterprises of mechanical engineering and metalworking.
In the scientific article the main methods of assessing the liquidity balance of the company. Particular attention is focused on the characteristics of financial liquidity ratios and method of their calculation and analysis of balance sheet liquidity through a system of balance equations.
Keywords: liquidity, business, engineering, metalworking, evaluation.
Актуальнють теми зумовлена потребою в постшному своечасному аналiзi показниюв лжвщноот та плато-спроможност балансу пщприемств машинобудування та металообробки. Використання даних показниюв дае можливють привернути iнвесторiв, не допустити банкрутства пщприемств галузц ощнити ïx платоспроможнють i кредито-спроможнють.
Метою стати е розкриття та систематизащя юнуючих пiдxодiв впчизняних та закордонних вчених щодо ощнки лжвщносп балансу пщприемств. Пщ час роботи над статтею використовувались наступш методи: загально-науковц методи узагальнення, системного та лопчного аналiзу.
В умовах ринково'1 економжи дiяльнiсть кожного господарюючого суб'екта стае предметом уваги значного кола шших сторш, зацiкавлениx в результатах його функщонування. На основi доступно'1 фшансово-облково'1 iнформацiï партнери пiдприемства, iнвестори, державш ограни, керiвництво прагнуть адекватно ощнити його фшансовий стан. Все це значно збшьшуе роль аналiзу 1хнього фiнансового стану: створення, розмiщення i використання фшансових ресурсiв.
До завдань фшансового аналiзу входять: аналiз фшансових показниюв дiяльностi пiдприемства; аналiз фшансового стану пщприемства, що включае аналiз балансу пiдприемства; аналiз дiловоï активносл та ефективностi дiяльностi пiдприемства; ощнка кшьюсних i якiсниx змiн у фшансовому становищi пiдприемства; дiагностика банкрутства.
Фшансова стiйкiсть - характеристика, що свщчить про перевищення доxодiв пщприемства над його витратами, вшьному маневруванш грошовими коштами пiдприемства i ефективному ïx використанш, безперебiйному процесi виробництва i реалiзацiï продукц11.
Зовнiшнiм проявом фшансово*1 стiйкостi е платоспроможнiсть, тобто можливють наявними ресурсами своечасно погасити сво'1 пла^жш зобов'язання. Оцiнка платоспроможноот здiйсню-еться на основi характеристики лжвщносп поточних активiв, тобто часу, необхщного для перетворення ïx у го^вку.
Облж. Аналiз. Аудит
Accounting. Analysis. Audit
Мета анал1зу полягае не тшьки в тому, щоб оцшити лгкшдтсть оргашзацп, 11 актив1в i джерел !х формування, а й у тому, щоб постшно розробляти заходи, спрямованi на полшшення цих показникiв. Аналiз л^щносп балансу пiдприемств машинобудування та металообробки показуе, по яких напрямках треба проводити таку роботу, дае можливють виявити найважливiшi аспекти i найб№ш слабк1 позицп в дiяльностi господарюючого суб'екта. Вщповщно до цього результати аналiзу дають вiдповiдi на питання, яю найважливiшi способи полiпшення фшансового стану оргашзацп.
Пiд лiквiднiстю розумiеться здатнiсть пiдприемства фiнансувати свою дiяльнiсть. Вона характеризуеться забезпеченiстю фiнансовими ресурсами, необхщними для нормального функцiонування тдприемства, доцiльнiстю !х розмiщення та ефектившстю використання, фiнансовими взаемоввдносинами з шшими юридичними та фiзичними особами, плато-спроможнiстю i фiнансовою стiйкiстю.
Стан л^щносп - найважливiша характеристика економiчноl дiяльностi шдприем-ства машинобудування та металообробки. Воно визначае конкурентоспроможшсть тдприемства, його потенщал в дiловому сшвробггнищга, оцiнюе в як1й мiрi гарантоваш економiчнi iнтереси самого пiдприемства та його партнерiв по фiнансовим та шшим ввдносинам.
Аналiз стану л^щносп тдприемства показуе, по яким конкретним напрямкам треба вести роботу, дае можливють виявлення найбiльш важливих аспектiв i найбiльш слабких позицiй у фшансовому станi на конкретному пiдприемствi.
Тому, л^щшсть - це здатнiсть пвдприемства перетворювати сво! активи в грошi для покриття сво!х необхвдних платежiв в мiру настання !х строив та швидшсть здiйснення цього.
Завданнями управлiння лiквiднiстю е:
1) Здшснення дiагностики рiвня (стану) лiквiдностi;
2) Оцшка впливу до факторiв зовшшнього та внутрiшнього середовища на лшвщшсть п1дприемства;
3) Управлiння активами за термшами погашення;
4) Управлiння вартiстю ресурав, яш використовуються для забезпечення л^вдностк
5) Прогнозування потреби в л^вдних коштах [4].
Наслiдками низького рiвня лiквiдностi е нездатнiсть пiдприемства сплатити сво! поточш борги i зобов'язання, що веде, в свою чергу, до обов'язкового продажу довгострокових фiнансових вкладень та активiв i, в гiршому випадку - до зниження дохщносп i банкрутства.
Для господарюючого суб'екта бшьш важливим е наявшсть грошових коштiв, нiж прибутку. 1х вiдсутнiсть на рахунках в банку в силу об'ективних особливостей кругооб^ засобiв може привести до кризового фшансового стану.
Розглянемо характеристику методiв оцшки лiквiдностi балансу тдприемств машинобудування та металообробки.
Для угруповання статей балансу за групами лiквiдностi використовують дек1лька варiантiв. Найпоширешшим е аналiз лiквiдностi балансу i полягае в порiвняннi коштiв по активу, згрупо-ваних за ступенем лiквiдностi i розташованих в порядку убування iз зобов'язаннями по пасиву, об'еднаними за строками !х погашення у порядку зростання термiнiв. Це так звана система балансових рiвнянь або балансова модель.
Основнi положення дано! методики зображеш в таблиц 1.
Таблиця 1. Умови л^вдносп балансу пiдприемства машинобудування та металообробки
Абсолютна лшыдтсть
Умови абсолютно! лiквiдностi балансу Критерш Строки балансу Критерш Строки балансу
А1 > П1; А1 швидко реалiзованi активи 220, 230, 240 П1 найбшьш термiновi зобов'язання 530, 540 -600, 610
А2 > П2; А2 середньо реалiзованi активи 160, 170 -210, 150, 250 П2 короткостроюж зобов'язання 500 - 520
А3 > П3; А3 повшьно реалiзованi активи 100 - 140, 270 П3 довгостроюж зобов'язання 480
А4 < П4. А4 нелiквiднi 080 П4 постiйнi пасиви 380, 430, 630
Поточна лiквiднiсть
Пл = (А1 + А2) - (П1 + П2) Пл > 0 поточна лшыдтсть балансу тдприемства
Пл < 0 нелжвдаютъ балансу тдприемства
Перспективна лiквiднiсть = А3 - П3
Якщо виконуються першi три нерiвностi, тобто поточнi активи перевищують зовнiшнi зобов'язання пiдприемства, та обов'язково
виконуеться остання нерiвнiсть, що мае глибоке економiчне значення (наявшсть у пвдприемства власних оборотних кошпв) i додержуеться
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
мшмальна умова фшансово! сталостi. У випадку, коли одна або дешлька нерiвностей мають знак, протилежний, який зафiксовано в оптимальному варiантi, лiквiднiсть балансу в бшьшому або меншому ступеш вiдрiзняeться вщ абсолютно!.
Наступною методикою аналiзу е розрахунок фiнансових коефiцiентiв лiквiдностi, який розраховуеться шляхом поетапного зiставлення окремих груп активiв з короткостроковими пасивами на основi даних балансу.
За даними балансу шдприемства (форма №1) визначають комплекс оцiночних показник1в. В першу чергу з цiею метою використовуються три наступнi коефiцiенти:
1) Коефщент покриття (загально! лiквiдностi) - Кп, що показуе, яку частину поточних зобов'язань пiдприемство спроможне погасити, якщо воно реалiзуе усi сво! оборотш активи, в тому чи^ i матерiальнi запаси. Цей коефщент показуе також, ск1льки гривень
На n^craBi вищевикладеного можна дiйти висновку, що в Податковому кодекci конкретизуеться об'ект облiку та безпосередньо суб'екти орендних ввдносин. На вiдмiну вщ ПКУ в стандартах акцент ставиться на вщносинах, що виникають мiж учасниками оренди.
Що стосуеться мехашзму проведения операцп з фшансово! оренди, то така оренда подiляетьcя на пряму фiнаиcову оренду i оренду за типом продажу. Також в даному контекст враховуеться, чи е виробником об'екта оренди орендодавець.
У п.10 П(С)БО 14 визначено, що орендодавець ввдображае в бухгалтерському облшу наданий у фiнаиcову оренду об'ект як дебгторську заборгованicть орендаря в cумi мiнiмальних орендних платеж1в та негарантовано! лшвщацшно! вартоcтi за вирахуванням фiнаиcового доходу, що пвдлягае одержанню, з визнанням iншого доходу (доходу вщ реалiзацil необоротних активiв).
Ввдповщно до §36 МСБО 17 орендодавцям cлiд визнавати активи, утримуванi за угодами про фшансову оренду у сво!х балансах i подавати !х як дебiторcьку заборговаиicть за сумою, що дорiвнюе чистим iнвеcтицiям в оренду, де чисп швестици в оренду - це валовi швестици в оренду, диcконтованi за ввдсотковою ставкою, припустимою при орендi.
оборотних кошпв приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань. Традицiйно розрахунки починають саме з визначення цього коефщента.
2) Коефiцiент швидко! (критично!) лкшдносп - Кшл, що показуе, яку частину поточних зобов'язань шдприемство спроможне погасити за рахунок найбiльш л^вдних оборотних коштiв - грошових кошпв та !х еквiвалентiв, фiнанcових швестицш та кредиторсько! заборгованоcтi. Цей показник показуе плапжт можливоcтi пiдприемcтва щодо погашення поточних зобов'язань за умови своечасного здiйcнения розрахункiв з дебиторами.
3) Коефiцiент абсолютно! (грошово!) Мкидносп - Кабл, що показуе, яку частину поточних зобов'язань шдприемство може погасити сво!ми коштами негайно. Даний коефiцiент розраховують на заключному еташ аиалiзу. У таблицi 2 наведет формули розрахунку даних коефiцiентiв.
Для того щоб ввдобразити передачу об'екта оренди орендарю, необхвдно визначити валовi й чиcтi iнвеcтицi! в оренду, а також тепершню суму валових швестицш.
^м прямо! фiнанcово! оренди юнуе оренда типу продажу. I! cпецифiка полягае в тому, що в ролi орендодавця виступае виробник об'екта оренди.
Основною вiдмiннicтю оренди типу продажу вщ фiнанcово! е те, що в орендодавця з'являеться прибуток або збиток ввд реал1зацп. Саме цей факт приводить до думки, що оренду типу продажу взагалi не можна зарахувати до складу фшансово!, а видшити як окремий вид оренди. Саме тако! думки дотримуються деяк1 економicти. При фiнанcовiй орендi орендодавець надае об'ект оренди орендарю за варпстю, яка дорiвнюетьcя cобiвартоcтi (залишковiй вартоcтi) такого об'екта, а при орендi типу продажу здебшьшого виробники (!х дилери) - орендодавщ надають орендарям об'ект оренди за варпстю, що перевищуе cобiвартicть такого об'екта, тим самим отримуючи, ^м фiнанcового доходу, ще й прибуток вщ продажу такого об'екта. При прямш фiнанcовiй орендi визнавати шший дох1д (дохщ вiд реалiзацi! необоротних активiв) та iншi витрати (cобiвартicть реалiзоваиих необоротних активiв) не треба.
Таблиця 2. Аналiз показник1в ткшдноеп пiдприемcтв машинобудуваиия та металообробки
№ п/п Показники 1ндекс показника Порядок розрахунку показника Оптимальне значення
1. Коефiцiеит покриття (загально! лжыдносп) Кп Оборотнi активи Поточиi зобов'язання >1
2. Коефщент швидко! лiквiдноcтi К ^шк Оборотнi активи - запаси поточш зобов'язання 0.6 - 0.8
3. Коефщент абсолютно! лшыдносп Каб.л Грошовi кошти та !х еквiвалеити поточиi зобов'язання 0.2 - 0.35
O6niK. AHani3. AygnT
Accounting. Analysis. Audit
OnepauinHoro opeHgoro BH3HaeTbcs 6ygb-sKa iHma opeHga, BigMiHHa Big ^iHaHcoBoi. npsMo
gorpHMyBarncb noriKH MCEO, opeHga KBani^iKyeTbcs sk onepauinHa b ToMy BnnagKy, Konn
AHani3yronn gaHi Ta6nnui Mo®Ha 3po6nTn bhchobok, ^o y BignoBigHocTi go HopMaTHBHHx goKyMeHTiB perynroBaHHs onepauinHoro opeHgoro, KoHKpeTHoro ii BH3HaHeHHs HeMae, a BH3HaHaeTbcs cnoco6oM Big cynpoTHBHoro, to6to Bce, ^o He BKnronaeTbcs y BH3HaHeHHs ^rnaHcoBoi' opeHgn, Mo^Ha BigHecTH go onepauinHoi. Ha Hamy gyMKy, ue ycKnagHroe po6oTy 6yxranTepiB, TaK sk cnonarKy noTpi6Ho 3BepHyTHCb go BH3HaneHHs ^rnaHcoBoi opeHgu, a TaKo® go yMoB, SKi ii BH3HaHaroTb. Цe 3aHMae 6inbme Hacy, ycKnagHroe po6oTy 6yxranrepa.
MeTogHKa Bigo6pa®eHHs opeHgHHx onepauin b o6niKy 3ane®HTb Big psgy ^aKTopiB: b nepmy Hepry - ue o6niK y opeHgogaBus Ta opeHgaps;
b ocHoBHoMy Bci pH3HKH i BHrogu, noB's3aHi 3 npaBoM BnacHocri, He nepegaroTbcs opeHgapro.
nopiBHseMo BH3HaneHHs onepaTHBHoi opeHgu, HaBegeHi b HHHHoMy 3aKoHogaBCTBi, 3 BH3HaHeHHSM, HaBegeHHM y n(C)EO Ta MCEO (Ta6n. 3).
HapaxyBaHHs aMopTH3auii; hh e opeHga ochobhhm BugoM gisnbHocTi opeHgogaBus, hh BBa®aeTbcs onepauinHoro; Ha SKi uini opeHgyeTbcs o6'eKT; b SKi crpoKH npoxoguTb onnaTa; xto 3 ynacHHKiB opeHgu npoBoguTb peMoHT o6'eKTa opeHgu Ta iH. npn 3giHcHeHHi opeHgHHx onepauin noTpi6Ho BH3HaHnrn gaHHi ^aKTopu gns po3yMiHHs ix cyTHocTi Ta gocsrHeHHs npo3opocTi b 3MicTi caMux onepauin.
EyxranrepcbKHH o6niK ^rnaHcoBoi opeHgu b opeHgaps Ha npuKnagi nignpueMcTB MamuHo-6ygyBaHHs (ra6n. 4).
EyxranrepcbKHH o6niK ^rnaHcoBoi opeHgu b opeHgogaBus Ha npuKnagi mgnpneMCTB MamuHo-6ygyBaHHs (ra6n. 5).
C6niK o6'eKTa opeHgu BapTicTb o6'eKTa opeHgu opeHgap Bigo6pa:®ae Ha no3a6anaHcoBoMy paxyHKy 01 «OpeHgoBam Heo6opoTHi aKTHBH BignoBigHo go aKTa npnnMaHHS-nepegaHi.
CnnaTa opeHgHHx nnaTexiB OpeHgHi nnaTexi BignoBigHo go goroBopy Bigo6paxaroTb y cKnagi BHTpaT 3BiTHoro nepiogy (n. 9 n(C)EO 14). ^K^o nignpueMcTBo e bhpo6hhhhm, to, BignoBigHo go n. 15.4 n(C)E0 16 BigHocsTb Ha pax. 91 «3aranbHoBHpo6HHHi BHTpaTH», SKi nignsraroTb po3noginy. BHTpaTH Ha opeHgy cnig Bigo6pa:®aTH 3a ^aKTOM HapaxyBaHHs (^oMicsns, ^oKBapTany - 3ane:»no Big yMoB goroBopy), He3ane:»no Big onnarn. O6niK Bnrpar Ha peMoHT Ta noninmeHHS opeHgoBaHoro o6'eKTa.
PeMoHT Bci Bugu noninmeHHS opeHgoBaHnx ochobhhx ^oHgiB 3gincHroeTbcs BignoBigHo go ct.144.1 Ta ct.146.12 nKy (cyMa BHTpaT, ^o noB's3aHa 3 peMonroM Ta noninmeHHSM o6'eKTiB ochobhhx 3aco6iB, y ToMy Hncni opeHgoBaHux, y po3Mipi, ^o He nepeBH^ye 10 BigcoTKiB cyKynHoi 6anaHcoBoi BapTocTi Bcix rpyn ochobhhx 3aco6iB Ha nonaroK 3BiTHoro poKy, BigHocnrbcs go BHTpaT Toro 3BiTHoro nogaTKoBoro nepiogy, b SKoMy TaKi peMoHT Ta noninmeHHS 6ynu 3gincHeHi). BuginsroTb gBi KaTeropii o6niKy peMoHTiB: 1. PeMoHTH, SKi 3gincHroroTbcs gns nigTpHMaHHS o6'eKTa b po6onoMy cTaHi i hiskhx gogaTKoBnx eKo ho MiHHHx BHrog nignpneMcTBy He npnHocsTb (noToHHnn peMoHT Ta TexHiHHe o6cnyroByBaHHs). y TaKoMy pa3i, cnig KepyBarncs n. 15 n(C)EO 7 «OcHoBHi 3aco6n» i BigHocnrn TaKi BHTpaTH go BHTpaT 3BiTHoro nepiogy. 2. PeMoHTH, SKi npnHecyrb y noganbmoMy gogaTKoBi eKoHoMiHHi Bnrogn (KaniranLHHn peMoHT, MogepHi3auis, noninmeHHS o6'eKTa). C6niK TaKnx peMoHTiB 3a ^rnaHcoBoro opeHgoro pernaMeHTye n. 6 n(C)EO 14 «OpeHga». BHTpaTH 3 peMonry cnonaray cnig KaniTani3yBaTH Ha cy6paxyHKy 152 «npug6aHHS (BnroToBneHHs) ochobhhx 3aco6iB». Hagani TaKi BHTpaTH 36inbmaTL 6anaHcoBy BapTicTb o6'eKTa Ta 6ygyTb aMopTH3yBaTHcs b noro cKnagi (n. 6 n(C)EO 14 «OpeHga»). HapaxyBaHHs aMopTH3auii b 6yxranTepcLKoMy o6niKy npH3ynHHseTbcs Ha nepiog peKoHcTpyKqii, MogepHi3auii, goo6nagHaHHS Ta KoHcepBauii o6'eKTa 3rigHo i3 n. 23 n(C)EO 7 «OcHoBHi 3aco6u».
Ta6nuus 3. BH3HaneHHs TepMiHy «onepauinHa opeHga» BignoBigHo go HopMaTHBHHx goKyMeHTiB
n(c)EO № 14 M(C)EO №17 nKy
OnepauinHa opeHga - opeHga, BigMiHHa Big ^inaHcoBoi OnepauinHa opeHga - ue 6ygb-SKa inma opeHga, KpiM ^iHaHcoBoi. OpeHga KnacH^iKyeTbcs sk onepauinHa opeHga, sk^o BoHa He nepegae b ocHoBHoMy Bci pH3HKH Ta BHHaropogu ^ogo BonoginHS. onepaTHBHHn ni3HHr (opeHga) -rocnogapcbKa onepauis $i3HHHoi a6o ropugnHHoi oco6u, ^o nepeg6anae nepegany opeHgapro ochobhoto $oHgy, npng6aHoro a6o BnroToBneHoro opeHgo-gaBueM, Ha yMoBax iHmnx, Hix Ti, ^o nepeg6anaroTbcs ^iHaHcoBHM ni3HHroM (opeHgoro);
Ta6nuus 4. Bigo6pa®eHHs b 6yxranTepcbKoMy o6niKy onepauin opeHgu ManHa y opeHgaps
EKOHOMIKA: peawii uacy
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
Ta6nuua 5. Bigo6pa^eHHa b 6yxranrepcbKoMy o6niKy onepamft opeHgu MaHHa y opeHgogaBua
npogoB^eHHa Ta6nuui 4
AMopTH3aqia AMopTH3aqia o6'eKTa ^rnaHcoBoi opeHgH HapaxoByeTbca opeHgapeM npoTaroM nepiogy owyBaHoro BHKopHcTaHHa aKTHBy. BignoBigHo go n.153.7 ct.153 nKY opeHgap BKnronae aMopTH3ye o6'gkt ^irnHcoBoro ni3HHry y nopagKy, nepeg6aneHoMy gna npug6aHHa OO 3a npaBHnaMH, aKi BcTaHoBneHo ct.144-146 nKY.
noBepHeHHa o6'eKTa CnucyeTbca BapTicTb o6'eKTa opeHgH 3 no3a6anaHcoBoro paxyHKa. Y BHnagKy, aKmo KannanbHHH peMoHT 3giftcHTOBaB opeHgap 6e3 3rogH opeHgogaBua, to npu noBepHeHHi o6'eKTa opeHgH opeHgogaBuro HeaMopTH3oBaHy nacTHHy TaKHx BHTpaT y Micaui, HacTynHoMy 3a MicaueM noBepHeHHa (n. 28 n(C)EO 7), cnig BigHecTH ogpa3y Ha pax. 977 «iHmi BHTpaTH 3BHHaftHoi gianbHocTi» - opeHgap He Mae npaBa BHMaraTH Big opeHgogaBua KoMneHcauii noHeceHHx BHTpaT.
O6niK o6'eKTa ^Kmo HagaHHa MaHHa b opeHgy - ochobhhh (egHHHH) BHg gianbHocri nignpueMcTBa, goxogH o6niKoByroTbca b cKnagi "floxogy Big peani3auii po6iT i nocnyr" (paxyHoK 703). B iHmHx BHnagKax TaKHH goxig BBaxaeTbca "OnepauiHHHM goxogoM" (paxyHoK 713). OpeHgogaBeub Bigo6paxae ge6iTopcbKy 3a6oproBaHicTb, mo gopiBHroe cyMi hhcthx iHBecTHuiH b opeHgy (§36 MCEO 17), to6to b cyMi MiHiManbHux opeHgHHx nnaTexiB i HerapaHToBaHoi niKBigauiHHoi BapTocTi 3a BHpaxyBaHHaM ^iHaHcoBoro goxogy, mo nignarae oTpHMaHHro. OgHonacHo 3anumKoBa BapTicTb o6'eKTa ^iHaHcoBoi opeHgu BHKnronaeTbca 3 6anaHcy opeHgogaBua 3 Bigo6paxeHHaM y cKnagi iHmux BHTpaT. Bigo6paxaTH goxogu Ta BHTpaTH 3a onepauiaMH HagaHHa MaHHa b opeHgy cnig y BignoBigHoMy 3BiTHoMy nepiogi a6o y nepiogi Mo^nHBoro oTpHMaHHa eKoHoMiHHoi BHrogu.
PeMoHT Y BHnagKax, nepeg6aneHHx goroBopoM opeHgu, opeHgogaBeub 3o6oB'a3aHHH npoBogHTH KaniTanbHHH peMoHT o6'eKTa. Ane y goroBopi Moxe 6iTH BKa3aHe i iHme.
AMopTH3auia BapTicTb i HapaxyBaHHa aMopTH3auii o6'eKTa onepauiHHoi opeHgu Bigo6paxaeTbca opeHgogaBueM Ha paxyHKax 6yxranTepcbKoro o6niKy Knacy 1 "Heo6opoTHi aKTHBH".
OnogaTKyBaHHa onepamft ni3HHry (opeHgu) Ha nignpHeMcTBax MamHHo6ygyBaHHa 3giftcHroeTbca b TaKOMy nopagKy:
1) nepegana MaHHa b onepaTHBHuft ni3HHr (opeHgy) He 3Mmroe nogaTKoBHx 3o6oB'a3aHb opeHgogaBua Ta opeHgapa. npu uboMy opeHgogaBeub 36inbmye cyMy goxogiB, a opeHgap 36inbmye cyMy BHTpaT Ha cyMy HapaxoBaHoro ni3HHroBoro nnaTe^y 3a HacnigKaMH nogaTKoBoro nepiogy, b aKoMy 3giftcHroeTbca TaKe HapaxyBaHHa;
2) nepegana MaHHa y ^rnaHcoBuft ni3HHr (opeHgy) gna uineH onogaTKyBaHHa npupiBHroeTbca go Horo npoga^y b MoMeHT TaKoi' nepegam. npu цbOмy opeнgogaвeцb 36inbmye goxogu, a opeHgap BKnwnae BapTicTb o6'eKTa ^rnaHcoBoro ni3HHry (6e3 ypaxyBaHHa пpoцeнтiв, HapaxoBaHHx a6o TaKHx, mo 6ygyTb HapaxoBaHi, BignoBigHo go goroBopy) go CKnagy ochobhhx 3aco6iB 3 Meroro aMopTroauii, 3a HacnigKaMH nogaTKoBoro nepiogy, b aKoMy Big6yBaeTbca TaKa nepegana.
y pa3i aKmo b Maft6yrrnx nogaTKoBHx nepiogax opeHgap noBepTae o6'eKT ^rnaHcoBoro ni3HHry opeHgogaBuw 6e3 npug6aHHa TaKoro o6'eKTa y BnacHicTb, TaKa nepegana npupiBHroeTbca gna uineft onogaTKyBaHHa go 3BopoTHoro npoga^y opeHgapeM TaKoro o6'eKTa opeHgogaBuw 3a umoro, aKa BH3HanaeTbca Ha piBHi cyMH ni3HHroBHx nnaTe^iB y nacTHHi KoMneHcauii' BapTocTi o6'eKTa ^rnaHcoBoro ni3HHry, mo e HecnnaneHHMH 3a TaKuH o6'eKT ni3HHry Ha gaTy TaKoro noBepHeHHa.
^Kmo ynacHHKoM opeHgHHx BigHocHH e $i3HHHa oco6a, BHHHKae nuraHHa BHKopucTaHHa egHHoro comanbHoro B3Hocy (GCB). Ct. 7 3aKoHy YKpai'HH «npo 36ip Ta o6niK egHHoro BHecKy Ha 3aranbHoo6oB'a3KoBe gep^aBHe coцianbнe
crpaxyBaHHa» [2] He MicTHTb y nepeniKy goxogiB, aKi o6KnagawTbca GCB, TaKoro Bugy goxogiB, aK HapaxoBaHa opeHgHa nnaTa. OgHonacHo c thm BKnwnae TaKHH Bug goxogiB, aK BHHaropogy $i3HHHHM oco6aM 3a BHKoHaHHa po6iT (HagaHHa nocnyr) 3a goroBopaMH цнвinbнo-пpaвoвoro xapaKTepy. Ha nigcTaBi цboro Mo^Ha giHTH BucHoBKy: goxogu y Burnagi opeHgHoi' nnaTH He e 6a3ow gna HapaxyBaHHa GCB.
BignoBigHo go nKy cnnaTa nogaTKiB Ta 36opiB b pe3ynbTaTi npoBegeHHa opeHgHHx onepamft 3giftcHMeTbca: (Ta6n. 6).
BUCHOBKU. B pe3ynbTaTi gocnig^eHHa nuraHb ynpaBniHHa Ta o6niKy opeHgHHx onepamft b BiTHH3HaHift Ta MmHapogrnft Teopiax BcTaHoBneHo, mo HopMH, BHKnageHi y n(c)EO, He cniBnagawTb 3 oKpeMHMH nono^eHHaMH MmHapogHHx cTaHgapTiB.
B TaKoMy BunagKy noTpi6Ho aKoMora BignoBiganbHime nigxoguTH go KoHKpeTHux BH3HaneHb, mo6 MiHiMi3yBaTH pu3HK HegocToBipHoro Bigo6pa®eHHa TaKHx onepamft b po6onux goKyMeHTax Ta 3BiTHocTi mgnpueMCTB MamuHo6ygyBaHHa. Ha cborogHimHift geHb ynacHHKaM opeHgHHx onepamft b 6inbmocri BunagKiB Kpame KepyBaTHcb MmHapogHHMH cTaHgapTaMH. Ag^e BignoBigHicTb HauioHanbHux HopMaTHBHHx goKyMemiB opeHgHHx onepamft go Mi^HapogHHx cnpHae ym^iKami' HopMaTHBHHx goKyMeHTiB b uinoMy.
HananbHHM ^aKropoM ^yHKuioHyBaHHa pHHKy e KoMepmftHa gianbHicTb. Bhhhkth gocHTb HeogHopigHi phhkh, mo BonogiwTb pi3HHMH ToBapHo-MaTepianbHHMH pecypcaMH, iH^pa-crpyKryporo, ToproBenbHHM o6cnyroByBaHHaM, KagpoBHM noTeHuianoM.
Облж. Аналiз. Аудит
Accounting. Analysis. Audit
Таблиця 6. Основн1 податки та збори, яш сплачуть суб'екти орендних в1дносин
Критерш Характеристика
Податок на прибуток Порядок оподаткування операцп фшансового л1зингу як операцш особливого виду, регулюеться нормами ст. 153.7 ПКУ. Передача майна в оперативний л1зинг (оренду) не змшюе податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збшьшуе суму доход1в, а орендар збшьшуе суму витрат на суму нарахованого л1зингового платежу за наслщками податкового перюду, в якому здшснюеться таке нарахування.
ПДВ Вщповщно до ст.14.1.191 ПКУ операци ¡з передач1 майна за договором фшансового л1зингу прир1внюються до операцш з постачання товар1в. Дата виникнення податкового кредиту у л1зингоодержувача встановлена ст.198.2 ПКУ - у л1зингоодержувача право на податковий кредит на об'ект фшансового л1зингу виникае в момент фактичного отримання такого об'екта вщ л1зингодавця. Частина л1зингового платежу, яка складаеться з процентов та комюш у межах договору фшансового л1зингу згщно п. 196.1.2 ст.196 не е об'ектом оподаткування ПДВ. Податкове зобов'язання нараховуеться за ставками, яю передбачеш ст.193.1 ПКУ) з урахуванням перехщних положень: в 2011 - 2013 рощ - ставка податку становить 20%; з 2014 року - ставка податку становить 17%.
ПДФЛ Оподаткування податком на доходи ф1зичних ос1б доходу вщ надання в оренду (суборенду) ф1зичною особою юридичнш особ1 чи ф1зичнш особ1 — пщприемцю регулюеться згiдно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ: до загального мюячного (р1чного) оподатковуваного доходу платника податку включаеться дохiд вщ надання майна в л1зинг, оренду або суборенду, визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ. Вщповщно до ст. 763 ПКУ податковий агент, який нараховуе (виплачуе, надае) оподатковуваний дохщ на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок ¡з суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (15 %, або 17 %).
Страхування предмет1в л1зингу Витрати на страхування предметов л1зингу регламентуються ст.140.1.6 Податкового Кодексу i можуть бути включеш до складу витрат л1зингоодержувача, якщо це передбачено договором фшансового л1зингу.
Ринковi процеси й комерщя TicHO взаeмозалежнi мгж собою. Змши в ринковiм cередовищi супровод-жуються змшами й у комерцiйних дiях. Отже, комерщя повинна мати автономнicть i вмiти адаптуватися до вимог ринку. Перетворення, проведенi в торгiвлi й комерци, не можуть не враховувати ряду
Список литературы:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
обставин. По-перше, економ1чш змши, що вщбуваються, особливосп перехщного перюду, менталитет i кутвельна поведшка населения. Подруге, yci елементи макро- i мiкросередовища повиннi працювати як единий i злагоджений мехашзм, що дiе в нових умовах господарювання.
Надано до редакцй' 12.02.2012 Маслеников £вген 1ванович / Eugene I. Maslennikov
evgenmaslennikov@ukr. net
Податковий кодекс Украши вiд 11.10.2011 № 2755-17 - Режим доступу: http://rada.gov.ua Закон Украши «Про збiр та облш единого внеску на загальнообов'язкове державне сощальне страхування» ввд 01.10.2011р. №.2464-17. - Режим доступу: http://rada.gov.ua Закон Украши «Про фшансовий лiзинг» ввд 16.12.97 р. №723/97-ВР. - Режим доступу: http://rada.gov.ua
Закон Украши «Про бухгалтерський облш та фшансову звiтнicть в Украш» вiд 07.08.2011р. № 996-14 - Режим доступу: http://rada.gov.ua
П(С)БО 14 - Положения (стандарт) бухгалтерского облшу 14 "Оренда", затверджене наказом Мiнicтерcтва фiнаиciв Украши вщ 28.07.2000 р. №181. - Режим доступу: http ://www. minfin. gov.ua/
Байдык О. МСБО 17 и П(С)БУ 14 - Нюансы практического применения в бухгалтерском учете / О. Байдык // Бухгалтерский учет и аудит, № 8, 2002.
Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облж за м1жнародними стандартами:
приклади та коментарг Практичний поабник. - К.: Лiбра, 2004. - 880 с.
Ляшенко М. Бухгалтерський облж: Облж орендних операцш по МСБО: Школа бухгалтера
№ 1 (17.1.2005) - Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/show/3cid02.html
М1жнародш стандарта бухгалтерського облжу 2001: змши та доповнення. /Перекл. з англ.
за ред. С.Ф.Голова. - К.: Федеращя професшних бухгалтерiв Украши, 2001. - 224 с.
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
EKOHOMiuHa характеристика MemodiB оцтки лiквiдностi балансу на тдприемствах машинобудування та метало-обробки. [Електронний ресурс] / C.I. Маслентков // Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 59-64. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n1.html
