CC BY
12
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНОЛОПЧНОГО УШВЕРСИТЕТУ 2007 р. Вип. № 17
УДК 332.1:504
Гайдук В.А."
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
Сформовано теоретико-моделът уявлення про еколого-економгчний аспект конкурентноздатност1 територ1ально-господарськог системы мезор1вня в умовах ринковог трансформацп.
Ринкове реформування нацюнально! сконо\пки. II подальше залучення в свггогосподарсыа цикли, рспоналпащя поеднуеться п зростаючим масштабом техногенного «пресингу» на навколишне середовище. Загальний сконо\пчний пщйом актуалпуе еколого-сконо\пчний аспект конкурснтоспроможност 1 територ ¡ал ьно-господарських систем мсзор1вня. шщпое формування адекватного регионально адаптованого мехашзму функцюнування сколопчно ор1ентовано! регионально! сконо\пки. Вщповщна проблематика набувае особливо! значимосп, зумовлена необхщнютю вщтворення природно-еколопчних умов галузей спсщалпацп. еколого-економ1чною збалансованютю в цщому. Модельний характер ситуацп. що складаеться в регюнах, шщпое дане дослщження, визначае його актуальшсть.
Аналп монограф1чно! 1 перюдично! лггератури з дано! проблеми свщчить як про наявнють II вихщно! концептуально! бази, так 1 про ¡снування теоретичних 1 емшрично-шформацшних «прогалин», що зумовлюють необхщшсть даного дослщження. Загальносистемш питания взаемозв'язку природи 1 суспщьства, особливоси, проблеми 1 мехашзми сколого-сконо\пчного розвитку висвгглеш в працях [1 - 4] та ш.
Завдання дано! роботи полягае у формуванш теоретико-модельних уявлень про еколого-економ1чний аспект конкурентноздатносп територ1ально-господарсько! системи мезор1вня в умовах ринково! трансформацп'.
Регюн як територ ¡ал ьно-локалпована сощально-економ!чна цшсшсть складаеться 1 функцюнуе у взаемодн не тщьки з шшими аналопчними регюнальними утвореннями, але 1 з вщповщним навколишшм природним середовищем. У зв'язку з цим в будь-якш регюнальнш вщтворювальнш систем! незм!нно присутня еколог!чна (еколого-економ!чна) складова, а саме навколишне природне середовище виступае неодмшною передумовою ! наслщком !! становления ! стшкого конкурентноздатного розвитку.
Природно-еколог!чна складова регюнального розвитку (зростаюч! обсяги експлуатац!! природних ресуршв на фон! прогресуючого !хнього деф!циту ! глобал!зац!! еколог!чних проблем) дозволяють акцентувати увагу на еколопчному аспект! конкурентноздатносп територ!!, що розум!еться як сукупн!сть рег!онально-локал!зованих природно-ресурсних ! природно-еколог!чних умов ! фактор!в суспшьного вщтворення, а також ступ!нь ефективносп !хнього використання з врахуванням сощально-еколопчних ! еколого-економ!чних пр!оритет!в.
Пропонуючи под!бне визначення, хотщося б п!дкреслити, що з погляду загально! конкурентноздатносп територ!! !! еколого-економ!чний аспект е, безумовно, найважлившим, причому в м!ру загально! трансформац!! соц!ально-еколог!чно! системи його значения тщьки зростае, що поеднуеться з загальною актуал!защею еколопчно! проблематики, формуванням уявлень про доцщьшсть стшкого екорозвитку.
РВПС НАН Украши, канд. екон. наук, докторант
Якщо розглядати рсгюн як особливу сколого-сконо\пчну систему, то в якосп II основних компоненте можуть виступити:
природно-ресурсний потснщал рспону (флора, фауна, грунт, надра, води, повпря); населения регюну (людина 1 показники якосп II життя: тривалють життя, стан здоров'я, р1вснь знань, дохщ, р1вснь зайнятосп та ¡н.):
промисловють рспону (обсяг вироблено! продукцп. а також фактори техногенного навантаження, як регламентоваш, так 1 аваршш, зумовлеш д1яльшстю найбшып небезпечних для екосистеми даного рспону виробництв - бюлопчних, х1м1чних, мсталурпйних. атомних 1 т.);
¡нфраструктура народного господарства регюну (виробнича, сощальна, шетитуцюнальна, еколопчна).
Характеризуючи структурш «блоки» рспональнсн еколого-економ1чно! системи не можна не вщзначити, що хоча безиосередньо на природу впливае виробництво 1 техшка, останш залежать вщ таких сконо\пчних феномен ¡в. як цши, кредита, рента, ирибуток та ¡н.
Сучасний стан сколого-сконо\пчно1' системи практично уах без винятку регюшв можна з повною впевнешетю охарактеризувати як нестшкий. При цьому види еколопчно! небезпеки звичайно шдроздшяють на наступи 1 основш групи:
- сощально-еколопчна - попршення середовища юнування людей, яке безпосередньо впливае на р1вень 1хнього життя та здоров'я;
- бюсферно-еколопчна - порушення р1вноваги в сташ бюгеосистем на локальному, регюнальному 1 глобальному р1внях;
- ресурсно-еколопчна - деградащя або повне вичерпання природно-ресурсно! основи суспшьного виробництва, яке найбшып виразно простежуеться на мезор1вш економши [2].
3 урахуванням специфши еколого-економ1чно! системи (орюнтовано! на вщтворення як само1 територ1ально! спшьносп, так 1 адекватних природно-ресурсних умов 1 господарсько! структури), и вплив на конкурентноздатшеть с коном ¡ки регюну можна згрупувати дещо ¡накшс:
- зумовлений природно-господарською взаемод1ею ресурсний потенщал виробництва (можливють стшкого ресурсного забезпечення господарства з врахуванням як сформованих, так 1 прогнозованих його параметр!в):
- ресурсний потенщал життедяльносп населения (вщносячи сюди не тшьки можливють впровадження адаптованих до природно-ресурсно! бази натуральних I нашвнатуральних форм господарювання, але 1 заробино! плати, прибутку 1 рента вщ вах обумовлених природно-господарськими зв'язками вщцв д1яльносп);
- еколопчш умови виробництва (можливють локал1зацп 1 стшкого функцюнування в тому чи ¡ншому регюш найбшып «чутливих» до змш навколишнього природного середовища вщцв господарсько! д1яльносп на зразок рекреацп):
- еколопчш умови життедяльносп населения (територ1ально! епшьноти), що виявляються в таких параметричних характеристиках, як тривалють життя населения, його захворювашеть та ¡н.
За даними експерт1в здоров'я населения у середньому на 50 - 52 % залежить вщ економ1чно! забезпеченосп1 способу життя людей, на 20 - 22 % - вщ спадкоемних фактор1в, на 7 - 12 % - вщ р1вня медичного обслуговування 1 на 18 - 20 % вщ стану навколишнього природного середовища. 1снують 1 шип оцшки, у яких впливу якосп середовища прщцляеться 40 - 50 % причин захворювань. У будь-якому випадку не можна не констатувати, що стан людсько! популяцн залежить лише вщ загально! еколопчно! ситуацп; найбшыпе дана залежнють виявляеться на мезор1вш й у зв'язку з цим для визначення конкурентноздатносп рспону виявляються досить ¡стотними таю показники, як середня очшувана тривалють життя, смертнють вщ ряду прямо детермшованих екоситуащею причин.
При врахуванш сколого-сконом¡много аспекту конкурентноздатносп регюну досить
властива навколишньому природному середовищу II здатшсть нсйтралпувати (до визначеного граничного р1вня) нссприятлив1 антропогснш впливи. На думку сучасних сколопв - це спсциф1чний природний ресурс, який характеризуемся здатшстю сприймати рпш антропогснш впливи у визначених масштабах без змши яюсних параметр ¡в у перспектив!.
Не менш важливий 1 загальний природно-ресурсний потенщал, чие використання в пропса функцюнування тсритор1ально-господарських систем, а також 1хньо1 системно! взаемодп в гсосконом1чному становищ! (державному ! глобальному масштаб!) дозволяе охарактеризувати економ!чну природу еколого-економ!чно! конкурентноздатност! як можлив!сть рег!ону (реал!зовану, або потенцшну) акумулювати ! перерозпод!ляти у свою користь вщповщну ренту, яка структуризуеться натри елементи:
- природно-ресурсну (вища я клеть ресурсу, б!льш сприятлив! умови його експлуатац!!);
- природно-еколопчну;
- еколого-локал!зац!йну (б!льш сприятлив! в природно-еколопчному вщношенш умови для розмщення виробництва ! населения).
Перерахован! види ренти не тщьки взаемозалежн! (зокрема перш! дв! з них можна вважати базовими, а останню - деякою м!рою !хньою похщною), але ! найб!льшою м!рою властив! тим або шшим конкретним технолог!чним укладам: природно-ресурсна дом!нуе в до!ндустр!альн!й ! !ндустр!ально-сировинн!й економ!ц! (а вщповщно найбщып властива для перифер!йних рег!он!в з ресурсно-сировинною або аграрною спец!ал!зац!ею), природно-еколог!чна - найб!льш властива для шдустр!альних, спец!ал!зованих на переробц! природних ресуршв територ!й; еколого-локал!зац!йна - для територ!ально-господарських систем пост!ндустр!ального типу [3].
Варто пщкреслити, що в ситуацп усе б!льшого укор!нення пост!ндустр!ально! економ!чно! модел! конкуренц!я за використання ренти доповнюеться прагненням територш (в особ! локал!зованих на них господарюючих суб'екпв) отримувати додатковий прибуток за рахунок впровадження р!зного роду природоохоронних нововведень (фактично! еколог!зац!! виробництва).
У зв'язку з цим являеться симптоматичною точка зору М. Портера, засновника теорн конкурентних переваг, який вважае, що протиставлення економ!чних штереив ! задач охорони навколишнього середовища викликане статичним анал!зом ситуацп, нездатнютю побачити економ!чш наслщки !нновац!й, !хн!й вплив на конкурентноздатшеть п!дприемства (ф!рми). Пор!внюючи забруднення навколишнього середовища з неефективностю ф!рми вш, зокрема, пише: «Належним чином розроблеш стандарта по захисту навколишнього середовища можуть шщповати впровадження шновацш, що дозволяють знизити сумарн! витрати виробництва вщповщно! продукцп, або пщвищити и споживчу ц!нн!сть. Таю шновацп дозволяють компан!ям б!льш ефективно використовувати сукупнють фактор!в виробництва (починаючи ¡з сировини ! заклнчуючи енерг!ею ! робочою силою), компенсуючи тим самим витрати, пов'язаш з необх!дн!стю виконання закошв по захисту навколишнього середовища. У кшцевому рахунку пщвищення продуктавносп ресурс!в робить компан!! б!льш конкурентноздатними, а не навпаки» [4].
В пщеумку мова йде не тщьки про еколопчш насл!дки господарсько! д!яльносп в рег!он!, але ! про потенщал економ!чного розвитку, визначений регюнально-локал!зованою природно-ресурсною базою, а вщповщно ! вщтворення територ!ально! сп!льност!, що передбачае необхщшеть при анал!з! феномена еколого-економ!чно! конкурентноздатност! одночасного врахування як еколопчного, так ! економ!чного вектор!в функц!онування рег!онально! економ!ки. При цьому в дослщженш феномена еколого-економ!чно! конкурентноздатност! досить ютотну роль вщ!грае загальна рег!ональна орган!зац!я економ!ки.
Постановка питания про еколого-економ!чний аспект конкурентноздатност! передбачае також наявшеть певного економ!чного мехашзму природокористування, який включае специф!чний, досить диференцшований ринок еколог!чних благ ! послуг.
Дослщження сколого-сконо\пчних аспект ¡в конкурентноздатносп територ1ально-господарських систем мезор1вня припускае формування вщповщних уявлень i про II домшантш фактори. На нашу думку, всю сукупнють останшх можна умовно об'еднати в плеть труп, включаючи природно-ресурсну (сконо\пчш параметри природно-ресурсного потенщалу). природно-сколопчну. структурно-тсхнолопчну («сколопчшсть» галузево! i територ1ально! структури господарського комплексу, еколопчш параметри застосовуваних тсхнолопй i т.п.), ¡нституцюнальну (сформованють ринкового середовища i базових ринкових шститут1в, культурш стереотипи i правова база природокористування i т.п.), демограф1чну (щшьнють населения, наявнють агломеризацшних форм розеелення i т.д.) i геоеконом1чну (ступшь ¡нтсгрованосп perioHy в свпотосподарську систему, його рольов1 функцп i т.п.).
Висновки
Таким чином, поеднуючись ¿з загальними параметрами i трендами становления, розвитку i функцюнування регюнально! еколого-економ1чно! системи, прюритетами еколопчно! безпеки i CTinKOCTi рег1онально1 сконо\пки. еколого-економ1чна конкурентноздатн1сть може реал1зовуватися в двох основних ¡нвар1антних площинах. В одному випадку акцент може робитися власне на «конкурентноздатносп»; остання досягаеться лише в масштаб! окремих господарських сфер i виробництв, причому головним чином за рахунок сколопчного фактора, що в шдсумку дозволяе оцшювати Ii' 3i знаком «MiHyc».
В шшш, д1амстрально протилсжн1й. оц1нювано! 3i знаком «плюс» ситуацИ, конкурентноздатнють рсал1зуеться не за рахунок, а з урахуванням сколог1чного фактора (фактична ¡мператива): при цьому максимальна сконом1чна (соц1ально-сконом1чна) сфсктивн1сть досягаеться з \пшмальними природно-сколог1чними «витратами», що в сучасн1й гсосколог1чн1й i гсосконом1чн1й ситуацй i е основним i найб1льш переконливим проявом конкур ентноздатностг Отже, сколопчний фактор е важливим при oniHni конкурснтоспроможност1 perioHy.
üepeniK посиланъ
1. 1нвестицшш стратегИ конкурентоспроможно! сконом1ки: Монограф1я / за ред. Сазонця 1.Л. - Д.: Наука i оевп-а, 2004. - 416 с.
2. Ларина Н.И. Региональная политика в странах рыночной экономики. Учеб. пособие. НГАЭиУ / Н.И. Ларина, A.A. Киселъникое. - М.: Экономика, 2003. - 172 с.
3. Савин В.В. Конкурентоспособность 160 стран мира / В.В Савин, О.Г Тяпьшев II Внешнеэкономический бюллетень. - 1998. - № 8. - С. 25 - 28.
4. Портер М. Конкуренция: Учеб. пособие /М Портер. - М.: Изд. дом «Вильяме», 2001. -365 с.
Рецензент:Т.М. Качала д-р екон. наук, проф.,ЧДТУ
Стаття надшшла 15.03.2007.
