CC BY
20
шение объемов заготовки этих продуктов лесных экосистем. В целях достижения максимальной эколого-экономической эффективности многоцелевого лесопользования, в модели общего производства двух благ необходимо также учитывать экологические и экономические императивы.
Ключевые слова: совместное производство, изокоста, линия изодохода, линия экспансии, производственная функция.
Pukman I. V., Bilushak G.I., Adamovsky A.M. Timber and Non-timber Forest Production Joint Production Environmental and Economic Efficiency
Program backgrounds of rational forest use have been analyzed. Joint production model for timber and non-timber forest production has been applied in order to estimate environmental and economic efficiency of multifunctional forestry in Transcarpathian region. In order to achieve maximum multifunctional forestry environmental and economic efficiency, environmental and social issues must be also taken into consideration.
Key words: joint production, isocost, isorevenue curve, expansion path, production function.
УДК332.37:334.012.23 Здобувач О.П. Скорупська1 -
Львiвський тщональний аграрний ушверситет
ЕКОЛОГ1ЧНА СТАБЫЬШСТЬ ТЕРИТОРН АДМ1Н1СТРАТИВНОГО РАЙОНУ
Висвгглено проблематику впливу складу упдь та !х структури на еколопчну ста-бшьшсть територн на прикладi сшьських рад Горохiвського району Волинсько! обл., згрупованих та проранжованих за площею сшьськогосподарських упдь. Проведено ста-тистичний аналiз рядш розподiлу, охарактеризовано розподш за груповими i кумуля-тивними частотами та частками. На основi аналiзу структури та сшввщношення земельных угiдь у статистичних групах та визначення еколопчно! стабшьност територн в них дано ощнку еколопчно! стабiльностi територн окремих статистичних груп, реко-мендацн щодо шдвищення й рГвня. Запропоновано шляхи рацюналГзацн структури Г спшвщношення земельных упдь.
Ключовi слова: коефщент еколопчно! стабшьност територн, сшьська рада, ста-тистична група, земельне угщдя, сшьськогосподарське угщдя, структура, сшввщношен-ня упдь, групування, ряд розподшу, кумулятивш частоти, частки, нестабшьна, нестойко стабшьна територгя.
Постановка проблеми. Оптишзащя землекористування передбачае унормування його розмiрiв, правового статусу, досягнення вiдповiдних еконо-мiчних параметрiв, врегулювання ландшафтних та екологiчних аспектiв. Остан-нi репрезентуються конкретними якiсними i кiлькiсними показниками, зокрема ршнем еколопчно!' стабiльностi територií. Екологiчна стабiльнiсть територц обумовлюеться такими чинниками, як потенцшна родючiсть грунпв, ршень 1х забрудненосп та еродованостi, ступiнь деградованостi земель, сшьськогоспо-дарська освоенiсть та розорашсть угiдь, спiввiдношення земельних угiдь.
Структура i спiввiдношення земельних угiдь на територií мiсцевих рад значною мiрою визначае ршень екологiчноí стабiльностi 1х територií.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Концепщя нацiональноí еко-лопчно!' полiтики Украши на перiод до 2020 р. [1] передбачае формування зба-
1 Наук. кергвник: проф. М.Г. Ступень, д-р екон. наук.
лансованого ствв1дношення м1ж окремими видами упдь та забезпечення еко-лопчно!' безпеки 1 ршноваги територш у регюнах, збшьшення частки сшьсько-господарських упдь екстенсивного використання (сшожатей, пасовищ) в1дпо-вщно до науково обгрунтованих показниюв, що розроблятимуться з урахуван-ням регюнальних 1 мкцевих особливостей, розроблення технологш з вщнов-лення виведених з ршл1 деградованих, малопродуктивних 1 техногенно забруд-нених сшьськогосподарських упдь.
У наукових дослвдженнях 1 публжащях пропонують р1зш шдходи до визначення еколопчно!' стабшьносп територи: за середньозваженим коефь щентом еколопчно!' стабшьносп [2, 3], за шдексом еколопчно!' нев1дпов1дност1 кнуючого використання орних земель та перевищення припустимо' розоранос-т1 [4, 5].
Постановка завдання. Метою дослщження е ощнка еколопчного стану територи Горох1вського району Волинсько!' обл.
Виклад основного матерiалу. За адшшстративно-територ1альним пода-лом на територи Горохшського району Волинсько!' обл. функщонують 36 сшьсь-ких рад. Загальна площа сшьськогосподарських упдь в них становить 85811,8 га, а по окремих сшьських радах вона змшюеться в1д 1149,3 га у Ва-тинськш сшьськш рад1 до 5373,6 га у Цепвськш сшьськш рад! У табл. 1. проведено групування сшьських рад району за площею сшьськогосподарських упдь.
Табл. 1. Групування сшьських рад за площею сшьськогосподарських уггдь
Сшьська рада Площа с.-г. упдь Сшьська рада Площа с.-г. упдь Сшьська рада Площа с.-г. угiдь
1 статистична група (до 2,0 тис. га)
Ватинська 1210.1 Михлинська 1617.9 Шклинська 1781.5
Лемешiвська 1350.0 Журавниювська 1659.5 Холотвська 1893.4
Скрипвська 1510.4 Терешювщвська 1738.0 Сюрченська 1926.0
Бережанкiвська 1583.4 Губинська 1774.0 Пiдберезiвська 1942.4
Пiскiвська 1603.2 Жабченська 1782.2 Угринiвська 1945.3
Мирювська 1620.4 Всього 26937.7
2 статистична група (вiд 2 до 2,5 тис. га)
Шрваченська 2094.0 Горшненська 2307.8 Вiльхiвська 2374.6
Бужашвська 2271.3 Галичанська 2335.5 Смолявська 2416.8
Лобачiвська 2281.3 Всього 16081.3
3 статистична група (вщ 2,5 до 3 тис. га)
Пустомипвська 2503.6 Рачинська 2542.7 | Колодеженська 2866.2
Квасiвська 2528.0 Всього 10440.5
4 статистична група (вщ 3 до 3,5 тис. га)
Мирненська 3078.7 Новосшювська 3159.9 Братвська 3389.3
Перемильська 3088.3 Мервинська 3180.3 Всього 15896.5
5 статистична група (бшьше 3 тис. га)
Звиняченська 3518.9 Печихвосивська 3629.7 | Цепвська 5696.8
Скобелювська 3610.4 Всього 16455.8
Всього по сшьських радах району 85811.8
* У межах статистичних груп i загалом по району сшьсью ради проранжоваш за площею сiльськогосподарських упдь
2. Екологя та довкiлля
135
Площа сшьськогосподарських угiдь сшьсько'' ради в середньому по Го-рохiвському району становить 2073,9 га. Такий ршень освоеноси територп в найбiльшiй мiрi репрезентуе Перваченська сшьська рада (2094,0 га сшьськогосподарських уидь). Проведено розподш груп сiльських рад за площею сшьсько-господарських угiдь, визначено питому вагу окремих груп, проаналiзовано кшьюсть сшьських рад (випадкiв) у трупах (рис.).
Рис. РозподЫ груп сшьських рад за площею сшьськогосподарських уг1дь
Статистичний аналiз рядiв розподiлу свщчить, що:
• площа сiльськогосподарських упдь у чотирьох iз кожних дев'яти сшьських рад (у 16 випадках або 44,5 %) становить менше 2 тис. га;
• приблизно кожна п'ята сшьська рада (17 випадюв iз 36 або 19,4 %) мае у своему складi вщ 2,0 до 2,5 тис. га сшьськогосподарських упдь;
• кожна дев'ята сшьська рада мае вщ 2,5 до 3,0 тис. га сшьськогосподарських упдь;
• так само кожна дев'ята сшьська рада мае понад 3,5 тис. га сшьськогосподарських упдь (по 4 випадки або по 11,1 %);
• майже кожна сьома сшьська рада (5 випадюв iз 36 або 13,9 %) мае в своему складi вщ 3,0 до 3,5 тис. га.
Якщо ж послщовно об'еднувати групи i тдсумовувати вщповщш часто-ти i частки, отримаемо нагромадженi (кумулятивнi) частоти сит , i частки сит ^, %, яким властивi ва вiдзнаки функцiй розподшу випадкових величин. У цьому випадку кумулятивно:
• у кожних трьох iз п'яти сшьських радах (23 випадки або 63,97 %) площа сшьськогосподарських упдь менше 2,5 тис. га;
• у трьох четвертих сшьських рад (27 випадюв або 75,0 %) площа сшьськогосподарських упдь не перевищуе 3 тис. га;
• площа сшьськогосподарських упдь восьми iз кожних дев'яти сшьських рад менше 3,5 тис. га.
Яюсну структурну картину стану використання земель дае склад земель-них уидь, який обумовлюе значною мiрою еколопчну стабшьшсть територп. У табл. 3 вщображено структуру угiдь статистичних груп, сформованих за площею сшьськогосподарських упдь та визначено рiвень екологiчноí стабшьноси територп як у розрiзi окремих угiдь, так i середньозважений по статистичнiй групi.
Висновок. Внаслщок групування сiльських рад Горохiвського району за площею сiльськогосподарських упдь, ан^зу структури та спiввiдношення зе-мельних угiдь у статистичних групах та визначення екологiчноí стабiльностi те-риторп в них отримано такi результати (табл. 2).
Табл. 2. Екологiчна стабмьшсть територп в розрЫ статистичних груп
Статистич-на група Ршля Сади Сшокоси Пасовища Всього с.-г упдь
пло-ща, % iз вра-хув. К1 (0,14) пло-ща, % iз вра-хув. К1 (0,43) пло-ща, % iз вра-хув. К1 (0,62) пло-ща, % iз вра-хув. К1 (0,68) пло-ща, % iз вра-хув. К1
1 70,3 0,098 0,8 0,003 4,0 0,025 4,1 0,028 79,2 0,154
2 56,4 0,079 0,5 0,002 4,7 0,029 7,0 0,048 68,6 0,158
3 73,1 0,102 0,5 0,002 0,9 0,006 9,4 0,064 83,9 0,174
4 66,0 0,092 1,5 0,006 2,4 0,015 7,2 0,049 77,1 0,162
5 72,4 0,101 0,9 0,004 2,9 0,018 4,2 0,029 80,4 0,152
Р-н 67,3 0,094 0,8 0,003 3,3 0,020 5,9 0,040 77,3 0,157
Статистич-нагрупа Лiсовi землi Вода i болота Iншi упддя Кек.ст. Е(П^К1) /ЕП Характеристика еколопчно!' стабшь-носи територп
пло-ща, % iз вра-хув. К1 (1,00) пло-ща, % iз вра-хув. К1 (0,79) пло-ща, % iз вра-хув. К1 (0)
1 9,6 0,096 6,3 0,050 4,9 0 0,30 нестабiльна
2 19,7 0,197 4,6 0,036 7,1 0 0,39 нестшко стабшьна
3 5,9 0,059 3,9 0,031 6,3 0 0,26 нестабiльна
4 8,8 0,088 9,0 0,071 5,1 0 0,32 нестiйко стабiльна
5 6,6 0,066 6,2 0,049 6,8 0 0,27 нестабшьна
Р-н 10,6 0,106 6,2 0,049 5,3 0 0,31 нестiйко стабiльна
Найвищий коефщент еколопчно! стабшьносп (Кекст. = 0,39) у сшьських радах друго! статистично! групи з площею сшьськогосподарських угiдь вiд 2 до 2,5 тис. га. Друга та четверта групи сшьських рад мають нестшко стабшьш територп (0,31 < Кекст. > 0,50), першу, третю та п'яту групи вщнесено до неста-бiльних територш (Кекст. < 0,30). Екологiчна стабшьнкть територií сшьських рад Горохiвського району загалом нестiйко стабiльна (Кек. ст. = 0,31). Для покра-щання екологiчного стану територií доцiльно рацiоналiзувати структуру i сшв-вiдношення земельних угiдь в бiк збiльшення питомо! ваги екологiчно стiйких угiдь (тсш, водно-болотних та кормових угiдь), особливо у сшьських радах першо!, третьо! та п'ято! статистичних груп.
Лггература
1. Концепцiя нащонально! еколопчно! политики Украши на перiод до 2020 р., № 880-р вiд 17 жовт. 2007 р. / Верховна Рада Украши // Офщшний сайт Верховно! Радi Украши. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з Ьйр://2акоп1 .rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
2. Борщевський П.П. Шдвищення ефективностi використання, вiдтворення i охорони земельних ресурив регюну / П.П. Борщевський, М.О. Чернюк, В.М. Заремба. - К. : Вид-во "Аграр-на наука", 1998. - 240 с.
3. Т1бшова Л.М. Аналiз еколопчно! стабiльностi територп / Л.М. Т1бшова, В.Ю. Станько // Вiсник Львiвського нацiонального аграрного университету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа АПК. - Львш : Вид-во Львiв. нац. аграр. ун-т. - 2010. - № 17(1). - С. 39-43.
2. Екологя та довкшля
137
4. Канаш О.П. Увага до землi - наш почесний обов'язок / О.П. Канаш // Землевпорядний вiсник. - 2013. - № 2. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - С. 9-13.
5. Добряк Д.С. Класифшащя сшьськогосподарських земель як наукова передумова i'x еко-логобезпечного використання / Д.С. Добряк, О.П. Канаш, Д.1. Бабмшдра, 1.А. Розумний. - К. : Вид-во "Урожай", 2009. - С. 248-455.
Скорупская О.П. Экологическая стабильность территории административного района
Освещена проблематика воздействия состава угодий и их структуры на экологическую стабильность территории на примере сельских советов Гороховского района Волынской области, сгруппированных и проранжированных по площади сельскохозяйственных угодий. Проведен статистический анализ рядов распределения, охарактеризовано распределение по групповым и кумулятивным частотам и частям. На основе анализа структуры и соотношения земельных угодий в статистических группах и определении экологической стабильности территории в них, дана оценка экологической стабильности территории отдельных статистических групп, рекомендации по повышению ее уровня. Предложены пути рационализации структуры и соотношения земельных угодий.
Ключевые слова: коэффициент экологической стабильности территории, сельский совет, статистическая группа, земельное угодье, сельскохозяйственное угодье, структура, соотношение угодий, группирование, ряд распределения, кумулятивные частоты, части, нестабильная, нестойко стабильная территория.
Skorupska O.P. The Environmental Sustainability Area of an Administrative Region
Some issues concerning the impact of the lands and their structure on ecological sustainability of the area as an example of village councils Horokhiv district, Volyn region, grouped and ranked by area of farmland area, are highlighted. The statistical analysis of distribution series, characterized by the distribution group and cumulative frequencies and particles is conducted. By analyzing the land structure and value in the statistical definition of groups and environmental sustainability in their given area of ecological stability of the certain statistical group territory, recommendations for increasing its level are given. Some ways for rationalizing the land structure and value are proposed.
Key words: coefficient of territory ecological stability, village council, statistical group, land, agricultural land, structure, land value, grouping a number of distribution, cumulative frequency, particle, unstable, stable area.
УДК674.053:621.934 Здобув. В.Ю. Лковик1 -НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ Л1СОВОЗНИХ АВТОМОБГЛЬНИХ ДОР1Г
Виконано дослщження впливу кшькост про!здв люовозних автомобшв на щшь-шсть грунту. Розроблено маршрут для оцшювання пошкоджень, на якому вщбрано зразки грунту у вщповщних точках. Визначено об'ем зашдяно! шкоди дорожному пок-риттю. Побудовано графши залежностей щшьност грунту вщ кшькост пройдгв, воло-гост грунту вщ величини ухилу дороги. Порiвняно величини еколопчних пошкоджень автопотягами ЗИЛ - 131 та Урал - 4320. Акцентовано увагу на перевагах одного з них, на що приведено вщповщш аргументи. Рекомендовано використовувати результати дослщження на мюцевостях iз схожими грунтовими умовами.
Ключовi слова: екологш транспорту, люовозш дороги, щiльнiсть грунту, пошко-дження лiсовозних дорiг.
1 Наук. кергвник: проф. Н.1. Библюк - д-р техн. наук
