CC BY
28Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.32-36.
УДК 070: 304.9: 504: 659.3
ЕКОЛОГ1ЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ЯК АКТУАЛЬНИЙ ТРЕНД СУЧАСНИХ СОЦ1АЛЬНИХ КОМУН1КАЦ1Й
Гузенко Т.А.
1нститут журнал1стики \ масово! комун1кацн Класичного приватного ун1верситету,
м. Запор1жжя, Украна
У стaттi наведено характеристику ЗМ1 як комуткацшног технологи, що стае ефективним тструментом спткування мiж р1зними верствами населення, формування екологiчноi свiдомостi, екологiчного мислення. Встановлено, що в тформацшному сусniльствi екологiчна тематика набувае актуальностi та сприяе впровадженню новоЧ парадигми вiдповiдальноi життедiяльностi та виробництва.
Ключовi слова: сусптьство, комуткащя, тформацшне сустльство, тформащя, засоби масовог' тформаци, екологiя, екологiчна тформащя.
Сучасне сустльство носить статус шформацшного, оскшьки ХХ1 столотя, як зазначае Л. Коханова - це столотя знань [6, с. 3], отже питания збереження середовища людського юнування та штелектуального середовища набувають однаково! важливосто
Оптимальним способом донесення еколопчно! шформацп до широких мас е засоби масово! шформацп. В. 1ванов тдкреслюе, що ЗМ1 охоплюють фактично все суспiльство i певним чином впливають на нього, тому у наш час ЗМ1 вiдiграють роль шструмента формування громадсько! думки, оскшьки роблять можливим дискурс у масштабах всього соцiуму [5, с. 6]. Г. Почепцов стверджуе, що ЗМ1 як комуиiкацiйнi технологи досить часто стають рушiйною силою соцiальних змш.[13, с. 23].
З огляду на це, в останш 40-50 роюв суттевого розвитку набули такi напрямки, як екологiчна журналiстика, реклама, РЯ, 1нтернет. На думку Г. Бшявського, нинi фактично вiдбуваеться всесвiтня гумаштарно-еколопчна революцiя, яка замiнила науково-технiчну револющю (умовно - 1960-1990 рр.), що прийшла свого часу на змшу революцп промисловiй (умовно 1820-1960 рр.) [1, с. 254].
Це зумовлюе актуальшсть теми до^дження та необхщшсть подальшого розкриття ролi еколопчно1 журналютики у сучасному суспiльствi - суспiльствi знань, або iнформацiйному суспiльствi.
Мета досл1дження. Метою статп е розкриття змюту суспiльства знань, що формуеться в Укра1ш, та екологiчного тренду мислення i дiяльностi, який е невщ'емною частиною парадигми вiдповiдальностi життедiяльностi та виробництва в iнформацiйному сустльство
Анал1з досл1джень з проблематики досл1дження. Мехашзм шформацшно1 взаемодп мiж рiзними верствами населення, представниками бiзнесу та владних
структур е предметом дослiдження фахiвцiв, що займаються рiзними науковими напрямками — соцiологiчними, полполопчними, екологiчним менеджментом тощо. Так, у дослщженш М. Бойчука [2] розкрито проблематику взаемоди держави та громадянського суспiльства. Теоретично складовi цих систем повинш дослiджуватись i використовуватись як елементи оргашчного самовiдтворення сощально! системи - сощального органiзму кра!ни, в дискурс якого !х дiя залежить одна вщ одного i тому е межа, виходячи за яку, вони починають протидiяти одна одному [2, с. 7].
У матерiалi Г. Бшявського [1] проблематику взаемоди людства та екологп розкрито як через термши iнформацiйного суспiльства (еколопчна освiта, екологiчна культура), так i термiни економiчнi, оскiльки для бiзнесу економiчнi iнтереси завжди протистоять штересам екологiчним [1, с. 261].
Позищя Л. Коханово! щодо екожурналiстики також демонструе розумшня необхiдностi дотримання принцишв економiчно! доцiльностi засобами масово! шформацп як суб'ектами економiко-господарських вiдносин у ринковш економiцi [6, с. 23].
В якост товару розглядае шформацшну складову ЗМ1 й О. Матвiенко, звертаючи увагу на те, що особливосп И як товару, перш за все, пов'язаш з И штелектуальною сутнiстю та здатнiстю впливати на створення нового iнтелектуального (ршення, проекти, прогнози, 1де!, оцiнки та ш.), так само як i матерiального продукту [8, с. 67].
Проте стушнь вiдповiдальностi ЗМ1 еколопчно! спрямованостi за формування екосвiдомостi е значно бшьшим, що потребуе дотримання принцишв достовiрностi та вiдкритостi еколопчно! шформацп. Так, Д. Олтаржевський зазначае, що на пращвниюв мас-медiа покладаеться велика моральна вiдповiдальнiсть за форми штерпретацп екошформацп та И розповсюдження, оскiльки недостовiрна чи перекручена шформащя, подана в засобах масово! шформацп, може стати причиною серйозних кризових ситуацш [9, с. 37].
За визначенням В. Цшка, серед найважливших завдань екологiчно! журналiстики також по^бно видiлити достовiрне екологiчне iнформування аудиторп, екологiчну освiту населення i оргашзащю практично! дiяльностi, громадського контролю за прийняттям i виконанням природоохоронних заходiв [12, с. 74].
Таким чином, значення екологiчно! журналiстики як засобу регулювання потокiв екологiчно! iнформацi! у сучасному суспшьсга знань е питанням недостатньо дослiдженим, i деякi його аспекти лишилися нерозкритими.
Необхiднiсть юнування засобiв масово! iнформацi!, що виконують важливу функцiю соцiально! комунiкацi!, доведено багатьма дослщниками; зокрема, М. Бойчук звертае увагу на те, що в ходi формування громадянського суспшьства юнуе проблема досягнення необхiдного балансу мiж державою та механiзмами !! впливу на нього, з одного боку, та громадянським суспiльством i його механiзмами саморозвитку i сощального контролю - з другого [2, с. 15].
На нашу думку, сучасне суспшьство у розрiзi, обумовленому вщношенням до еколопчно! проблематики, можливо подшити на 4 основш групи: 1) населення (рiзного вiку, ступеню осв^и, сфери зайнятостi); 2) експерти, що займаються
науковими дослщженнями еколопчно! спрямованост (у галузi охорони природи, проблем екологiчно важкого виробництва тощо); 3) представники 6Í3Hecy, 6Í3Hec-структури; 4) владнi структури (мiсцевого та державного рiвня).
Роль посередника та водночас контролера виконання сво!х зобов'язань у сучасних умовах належить засобам масово! шформацп. Проте В. 1ванов акцентуе увагу на тому, що природа та функцп мас-медiа, характер та глибина !хнього впливу на суспшьство та окремi соцiальнi групи е питаннями дискyсiйними, i представники наукових кiл не дотримуються типових уявлень про всесилля масово! комушкацп, яю артикулюють полiтики, частина бiзнесменiв та бiльшiсть жyрналiстiв [5, с. 4].
В умовах гласност та правово! держави звичайною практикою стала публшащя iнтерв'ю та аналiтичних матерiалiв, авторство яких належить представникам уряду i посадовцям; так, випуск «1нвестГазети» вiд 18 квiтня повнiстю присвячено екологiчнiй тематицi, i серед шших матерiалiв, пiдготованих редакцiею, мiститься штерв'ю Мiнiстра екологп та природних ресуршв М. Злочевського [3], у якому розкрито позищю Мiнiстерства щодо сшвпращ з представниками бiзнес-стрyктyр. Основнi складовi моделi ще! спiвпрацi полягають у затвердженш бiльш жорстких санкцiй за порушення екологiчного законодавства та впровадження енергозбереження, яке дозволить Украíнi зробити першi кроки до енергетично! незалежносп. Тобто екологiчно важке виробництво мае стати економiчно невигiдним, що забезпечить дотримання еколого-економiчного критерiю ефективностi дiяльностi пiдприемств.
Згiдно резyльтатiв опитування, проведеного Представництвом ООН в Украíнi, бшьше половини представникiв укра!нських пiдприемств (55%) вважають, що проблема захисту довкшля дуже серйозна та мае бути прюритетною для кожного. 38% знають про серйознiсть проблеми охорони довкшля, але е важливiшi питання, на яю необхiдно звертати увагу.
Таким чином, бшьшють респондентiв дотримуються думки, що найефектившша стратегiя для компанш - баланс мiж конкyрентоспроможнiстю та охороною довкiлля, натомiсть уряд мусить насамперед ошкуватись проблемами навколишнього середовища, водночас не забуваючи про забезпечення економiчного добробуту [4, с. 50-52].
У рамках парадигми сучасного шформацшного сyспiльства, яка включае мiждисциплiнарний шдхщ до будь-яких завдань у сферi екологп iз обов'язковим висвiтленням ще! iнформацií у ЗМ1, було створено Мiжвiдомчy робочу групу, до складу яко! yвiйшли представники органiв центрально! виконавчо! влади, експерти та фахiвцi Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) та Агентства ООН з промислового розвитку (UNIDO), вченi та громадсьюсть [3, с. 17].
Не менш важливою фyнкцiею екологiчноí журналютики е донесения основних принципiв ековщповщальност до широких верств населения, чому сприяе пyблiкацiя матерiалiв про те, що може зробити перешчний громадянин для зменшення ступеню шкiдливостi впливу свое! життедiяльностi на стан навколишнього середовища. Так, протягом лютого-травня 2011 року в укра!нських та росшських ЗМ1, зокрема укра!нському жyрналi «Фокус» [11], було опублшовано ряд матерiалiв про фyнкцiонyвания еколофту в Мос^ (квартира, де мешкае
декiлька молодих людей, що сортують смiття, намагаються не використовувати полiетилен, iншi екологiчно важк матерiали та використовують iншi способи енергозбереження).
Спочатку у групу об'едналися 5 чоловiк. Протягом кшькох мiсяцiв в результатi активно! РЯ^яльност до проекту пiдключилися в якост партнера (не планують проживати у ЕДК) близько 20 чоловш - бiзнес-тренерiв, експертiв з альтернативних джерел енерги, вузiвських викладачiв, журналiстiв топових ЗМ1, екологiчних та громадських дiячiв, вiк учасникiв - вiд 18 до 63 роюв, географiя - вщ Челябiнська (Росiя) до Арканзасу (США) [6].
Оскшьки ще!, пропонованi учасниками проекту - еколопчний ремонт сво!ми руками, е достатньо новими для нашого соцiуму, найбшьшу ефективнiсть для !х розповсюдження мають ресурси 1нтернет, зокрема блогосфера, що сприймаеться в якостi достовiрного ресурсу людьми молодого та середнього вшу. Матерiали про дiяльнiсть ЕкоЛофту було розмщено й у друкованих ЗМ1, проте для цiльово! аудиторi! проекту розмщення електронних версiй цих матерiалiв на веб-порталах вiдповiдних видань мае бшьшу ефективнiсть.
Таким чином, можемо дшти висновку, що для рiзних верств населення ефективними е рiзнi канали комунiкацi!, що пiдтверджують результати дослщжень Представництва ООН в Укра!ш за iнiцiативою Глобального договору в Укра!ш [4].
Висновки. Важливим напрямком комунiкацi! е розповсюдження еколопчно! iнформацi!, та донесення до широких верств населення важливост охорони навколишнього середовища. За допомогою спецiалiзованих засобiв масово! iнформацi! здiйснюються комунiкацi! мiж владою та представниками бiзнесу, що робить можливим дотримання пiдприемствами критерiя еколого-економiчно! ефективностi. ЗМ1 як комушкащйш технологi! здатнi формувати новi, екоорiентованi системи цiнностей, моделi поведiнки, стимулювати сощальш змiни.
Перспективи подальших до^джень. На нашу думку, у майбутньому перспективними напрямками е дослщження сучасних соцiальних комунiкацiй, здатних формувати еколопчне мислення населення, а також дослщження ефективностi та результативностi нових комушкативних технологiй, що формують екологiчне мислення в Укра!ш та кра!нах сучасно! Свропи.
Список лiтератури
1. Бшявський Г.О. Основи екологп: [Шдручник] / Г.О. Бшявський, Р.С. Фурдуй, 1.Ю. Костков. - 2-ге вид. - К.: Лийдь, 2005. - 408 с.
2. Бойчук М.А. Влада 1 громадянське суспшьство: мехашзми взаемодп: дис... канд. пол. наук: 23.00.01/ Микола Андршович Бойчук; Нацюнальний педагопчний ушверситет 1меш М.П. Драгоманова. - Ки!в, 2007. - 156 с.
3. Злочевский Н. Бизнес и правительство понимают важность «зеленой» экономики / Н. Злочевский // Инвестгазета. - 2011. - №15 (18 апреля). - С. 17-19.
4. Змша кл1мату: ставлення населення, експерив та 61знесу в Укра!ш / Матер1ал Представництва ООН в Укра!ш; Мщатива Глобального договору в Укра!ш. - 56 с.
5. 1ванов В. Основш теорИ масово! комушкацп 1 журнал1стики: [Навчальний пос1бник] / В. 1ванов / За наук. ред. В.В. Р1зуна. - К.: Центр Вшьно! Преси, 2010. - 258 с.
6. Ком'юнт ЕкоЛофту у Живому Журнал! [Електр. ресурс]. - Режим доступу: http://ecoloft.livejournal.com/
7. Коханова Л.А. Экологическая журналистика. PR и реклама: учеб.пособие для студентов вузов спец. 030601 «Журналистика» / Людмила Александрована Коханова; под ред. Я.Н. Засурского. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 383 с.
8. Матвieнко О.В. Основи шформацшного менеджменту: [Навчальний поЫбник] / О.В. Матвieнко. -К.: Центр навчально'1 л^ератури, 2004. - 128 с.
9. Олтаржевський Д.О. Висв^лення еколопчно'1 тематики на сторшках сучасно'1 укра'шсько'1 преси (засади, проблематика, досвщ, жанровi форми та мовностилютичш прийоми): Дис... канд. фiлол. наук: 10.01.08 / Дмитро Олегович Олтаржевський; Кшв. нац. ун-т iм. Т.Шевченка; 1н-т журналiстики. - К., 2004. - 196 с.
10. Офщшний веб-сайт Державно!' установи «Агентство з розвитку шфраструктури фондового ринку Укра'ши» [електр. ресурс]: http://www.smida.gov.ua/
11. Седова Я. В центре Москвы живет и работает экокоммуна / Я. Седова // «Фокус». - 2011. - №10 (11 марта) [електр. ресурс]: http://focus.ua/foreign/174550
12. Цвик В.Л. Введение в журналистику: [Учеб. Пособие] / В.Л. Цвик. - М.: МНЭПУ, 2000. - 77 с.
13. Почепцов Г.Г. Сощальш комушкаци i новi комушкативш технологи. Комушкащя / Г.Г. Почепцов // Збiрка наукових праць. - 2010. №1 (грудень) - С.19-25.
Гузенко Т.А. Экологическая проблематика как актуальный тренд современных социальных коммуникаций // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). -№4. Часть 1. - С.32-36.
В статье приведена характеристика СМИ как коммуникационной технологии, которая становится эффективным инструментом формирования экологического сознания, экологического мышления. Установлено, что в информационном обществе экологическая тематика становится все более актуальной, способствуя внедрению новой парадигмы ответственной жизнедеятельности и производства.
Ключевые слова: общество, коммуникация, информационное общество, информация, средства массовой информации, экология, экологическая информация.
Guzenko T.A. Environmental problems as a modern trend in the current social communications // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 32-36.
In the article the characteristic of modern global information society is resulted, the role of social communications and mass media in it as a tool of realization of interaction between different means of society is disclosed. It is established that the ecology and ecological thinking became an integral part of life of the modern information society.
Key words: society, communication, information society, information, mass medi. ecology, ecological information.
Поступила доредакцИ' 27.07.2011 р.
