CC BY
41
УДК 674:658.2 Доц. Г.В. Сомар, канд. техн. наук.; студ. 1.Я. Фабт,
студ. О. Б. Щанська - НЛТУ Украши, м. nbsis
ЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОПИЛЬНО-ДЕРЕВООБРОБНОГО П1ДПРИСМСТБА
Проведено аналiз шюдливих речовин лiсопильно-деревообробних пiдприeмств, що забруднюють атмосферу та спчш води. Визначено критерп оцiнки, що дають змогу оцiнити переваги екологiчно чистих виробництв i втрати з тих тдприемств, якi iгнорують екологiчнi питання. Для економiчного обгрунтування доцiльностi еко-лопчних заходiв на пiдприeмствi представлено низку критерпв.
Assoc. prof. G.V. Somar; stud. I.Y. Fabin; stud. O.B. Tsisinska -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Ecological estimation of activity of sawing-woodworking enterprise
The analysis of harmful matters of sawing-woodworking enterprises which contaminate an atmosphere and flows water is conducted. Certainly criteria of estimation, which give to estimate possibility advantages ecologically clean productions and loss from those enterprises which ignore ecological questions. For economic persuasion expedience of ecological measures on an enterprise the row of criteria is represented.
Анал1з, проведений еколог1чною службою на п1дприемствах л1сово! та деревопереробно! промисловост1 Украши, показав, що 11 % в1д згаданих тдприемств викидають в атмосферу б1льше 400 т. шюдливих речовин за р1к, 68 % - в1д 100 до 400 т, а 21 % - до 10 т. на р1к. Загальна к1льк1сть шюдливих речовин, що викидаються в атмосферу, становить понад 224 тис. т. на р1к, з них т1льки 50 % вловлюеться i знешкоджуеться. П1дприемства л1сово! та де-ревообробно! промисловост1 Укра!ни викидають за р1к бшьше 17 млн. м ви-робничих стшних вод, з них зовсш не очищаються 420 тис. м , частково очи-
3
щаються 3 млн. м .
Стушнь забруднення пов1тряного середовища визначаеться, насампе-ред, 1нтенсивн1стю вид1лення виробничого пилу, пар!в i газ!в шюдливих речовин, !х концентрацию у виробничих прим1щеннях, способом та ефектив-н1стю очищення перед викидом в атмосферу. Загальна юльюсть шк1дливих вид1лень визначаеться часом роботи обладнання. Результати досл1джень п1д-твердили, що запилен1сть атмосферного пов1тря багатьох л1сопильно-дерево-обробних тдприемств значно перевищуе допустим! концентраци внасл1док недосконалост1 конструкци технолог1чного обладнання, циклошв, в1дсутнос-т1 пиловловлювач1в 1 ф1льтр1в у системах вентиляци тощо.
Ми проанал1зован1 основн1 джерела 1 речовин забруднення довюлля л1сопильно-деревообробними п1дприемствами (зведено в табл. 1).
Табл. 1. Осповш види речовин, що забруднюють атмосферу
Джерела забруднення Шкiдливi речовини, що забруднюють атмосферу
Л1сопильно-деревообробт тд-приемства Деревний пил, оксид вуглецю, вуглеводт, скипидар та ш.
Паросилове господарство (ко-гельт), ремонтно-мехатчт цехи, примщення з ремонту автот-ранспортних засоб1в Оксид вуглецю, оксид азоту, шрчаний ангiдрит, зола, садка, аерозоль свинцю, пари паливно-мас-тильних матерiалiв, абразивний i металевий пил та ш.
Внаслщок iнтенсивного використання деревообробними тдприемст-вами водних ресурЫв вщбуваеться забруднення водоймищ, що призводить до значних яюсних i кiлькiсних змiн як водного басейну певного регюну, так i гiдросфери в цiлому. Бiльшiсть водоймищ, рiчок, озер е не тшьки джерелами водопостачання, а й басейнами для скидання промислових та господарсько-побутових стоюв. Часом ступiнь очищення цих вод е незадовiльним, унасль док чого вода стае непридатною для споживання, гинуть воднi рослини, орга-нiзми, риби, птахи та тварини. Вщпрацьовану воду деревообробного шд-приемства, що виводиться з його територп або скеровуеться на обробку з метою очищення, називають сочною.
Основнi види шкiдливих речовий, що забруднюють стiчнi води дере-вообробних пiдприемств, наведено в табл. 2.
Табл. 2. Основт види шшдливих речовий, що забруднюють стiчнi води
деревообробних мдприемств
Джерела забруднення Шкщлив1 речовини, що забруднюють спчт води
Деревообробт тдприемства Ам1ак, вуглекислота, карболов1 кислоти (оцто-ва, мурашина, протешова), деревт ввдходи
Паросилове господарство (котель-т), ремонтно-мехатчт цехи, при-мщення з ремонту автотранспор-тних засоб1в Сполуки свинцю, бензин, дизельне пальне, мас-тила, мазут, миюч1 засоби, шрчана кислота, ввд-ходи тканинних матер1ал1в та ш.
У зв'язку з тим необхщно еколопзувати виробництво. Шд еколопза-цiею лiсопильно-деревообробного виробництва треба розум^и впровадження ресурсозберiгаючих i екологобезпечних технiко-технологiчних процесiв, спо-собiв i методiв рацiонального управлiння природно-ресурсним потенщалом, завдяки яким при максимальному отриманш високоякiсного суспiльного продукту забезпечуеться збереження якост навколишнього природного середо-вища.
Еколопзащя лiсопильно-деревообробного виробництва е засобом по-долання не тшьки еколопчно!, але й економiчноl кризи. Тому це означае не просто коригування нишшньо! економiчноl полiтики, а й перехщ до принци-пово шшо! - еколого-економiчноl моделi ринкових реформ.
Одними з головних складових еколого-економiчноl моделi ринкових реформ е ресурсозбер^аюча реструктуризацiя i екологiчна модершзащя ма-терiально-технiчноl бази на основi науково-технiчного прогресу. Досягнення таких цшей залежить, по-перше, вiд можливостей техшчного переозброення i фiнансового забезпечення, а по-друге, вщ перебудови господарського меха-нiзму, органiзацiйних структур управлiння, вщ послiдовностi та вщповщаль-ностi у проведенш ефективно! державно! еколопчно! полггики, вiд доскона-лостi природоохоронного законодавства.
Для Украши нинi, як школи, важливо здiйснити стратегiю ресурсозбе-реження, яка б протидiяла тенденци зростання затрат природних ресурЫв у розрахунку на одиницю одержувано! кшцево! продукцй, оскiльки вiд активь заци ресурсозбереження значною мiрою залежать енергетична й еколопчна безпека краши, конкурентоспроможнiсть втизняного товаровиробника.
Дiйсно шдприемства, що користуються репутащею екологiчно чистих виробництв, мають бiльше шансiв залучити висококвалiфiковану робочу силу, защкавити потенцiйних iнвесторiв. Охорона навколишнього середовища оцшюеться як важливе економiчне завдання шдприемства, а природозбер^а-юча дiяльнiсть сприяе процвiтанню бiзнесу i дае позитивний результат для економжи в цшому.
Переглянувши лiтературнi джерела, а також проаналiзувавши еконо-мiчнi показники люопильно-деревообробних виробництв ми визначили кри-тери оцiнки, що дають змогу ощнити переваги екологiчно чистих виробництв i втрати тих пiдприемств, якi iгнорують екологiчнi питання (табл. 3).
Табл. 3. Переваги екологiчно чистих виробництв i втрати тих тдприемств, _як инорують екологiчнi питання_
№ з/п Вигоди шдприемства, що турбуеться про охорону навколишнього середовища Втрати шдприемства через недотримання еколопчних вимог
1 Зниження матер1альних затрат завдяки рециклюванню вторинно! сировини 1 ра-щональному споживанню вихвдно! Випереджаюче зростання матер1аль-них затрат пор1вняно з конкурентами, що використовують мало- 1 без-ввдхвдш технологи
2 Зниження енергом1сткост1 виробництва, економ1я на осв1тленш та опаленш Ввдставання ввд конкурентов у пер-спективних науково-дослвдницьких розробках, як1 сприяють розвитку шдприемства
3 Ввдсутшсть непередбачуваних витрат на оплату страхових полюшв Прш1 можливост1 для залучення ш-вестор1в
4 Залучення високоосв1ченого, квал1ф1ко-ваного персоналу Зростання страхових внесшв
5 Надшне вкладання катталу у перспек-тивш прибутков1 сфери Зростання штраф1в за порушення еколопчних вимог, стандарт1в
6 Отримання доходу ввд продажу еколопчно чисто! продукцп та надання еколо-пчних послуг Пвдвищена увага з боку влади, жор-стоких контроль за виконанням еколопчних норматив1в
7 Привернення до сво!х товар1в "зеленого" споживача, зростання обсяпв продажу Прш1 умови для набору висококваль фшованого персоналу
8 Змщнення репутацп ф1рми-виробника, розширення можливостей для реклами товар1в 1 послуг на ринку завдяки "зеленому" маркетингу Втрата споживач1в, як вважають за краще придбати еколопчно безпечш товари 1 послуги
9 Краща штегращя з мшцевим ствтовари-ством Зниження 1м1джу, несприятлив1 пер-спективи для розвитку
При невщповщносл тдприемств, техшчних засобiв, матерiалiв та ш-ших об,ектiв вимогам еколопчно! безпеки та охорони пращ виникае нагальна потреба в розробленш комплексу заходiв, спрямованих на полiпшення цих показниюв. Тому для еколопзаци лiсопильно-деревообробного шдприемства застосовують такi напрямки еколопчно! безпеки:
• замша шкщливих речовин нешквдливими або менш шквдливими;
• замша технолопчних операций та процес1в, пов'язаних з виникненням шквд-ливих видшень (токсичних речовин, шуму, в1браци, електромагттних випро-м1нювань та ш.), процесами з меншою кшьшстто шкщливих видшень;
• застосування обладнання зi вбудованими вщсмоктувачами, автоблокування технологiчного обладнання зi саттарно-техшчними установками;
• застосування сигналiзацil про несправност системи вiдсмоктування;
• замша сухих способiв перероблення матерiалiв, як зумовлюють пiдвищену запорошенiсть, мокрими способами;
• застосування пдро- та пневмотранспорту при перемщент матерiалiв, здат-них до спричинення запорошення;
• герметизащя обладнання та апаратури, здатних запорошувати й загазовувати повiтря навколишнього середовища;
• повне вловлювання та очищення технологiчних викидiв в атмосферу й ви-робничi стiчнi води;
• застосування маловiдходних i безвiдходних технологiй.
Для того, щоб не допустити до експлуатацп обладнання, яке не вщпо-вщае вимогам безпеки та еколопчносл, здшснюеться вщповщна його пере-в1рка (вхщна експертиза) перед введенням в експлуатащю.
Важливе мюце у тдвищенш безпеки та еколопчносп обладнання охоп-люе функцюнальна диагностика - один 1з засоб1в тдвищення його надшносп й безаваршностг Суть 11 полягае у поточному контрол1 правильност функцюну-вання техшчних систем. Одним 1з найпоширешших метод1в е в1броакустична диагностика, що здшснюеться безпосередньо тд час експлуатацп обладнання.
Основш принципи забезпечення безпеки та еколопчност технолопч-них процеЫв, матер1ал1в та обладнання зводяться до того, щоб еколопзувати вс етапи виробництва, тобто:
• на етат проектування:
• при тдготовщ виробництва i на етат експлуатацп:
Особливо актуальним у плат еколопзацп люопильно-деревообробно-го тдприемства е застосовування безвщходно1 технологи. Безвгдходна тех-нолог1я в люопромисловому комплекс - це повна переробка деревини на р1з-ш види продукцп, включаючи й переробку вщход1в вщ основного виробництва. Безв1дходна технолопя передбачае рацюнальне комплексне використан-ня вс1х компонент1в деревно1 сировини, матер1ал1в та енергп у замкнутому цикл без порушення наявно1 р1вноваги в бюсферг Прикладом безв1дходно1 технолог^ у деревообробнш галуз1 можна вважати агрегатне люопиляння, коли разом з пиломатер1алами утворюеться технолопчна трюка, що у подаль-шому е сировиною для виробництва ДСП, ДВП, целюлози та ш.
Для економ1чного обгрунтування доцшьност еколопчних заход1в на тдприемств1 рекомендуемо низку критерпв таких, як:
• плата за викиди шквдливих речовин у природне середовище;
• приведений об'ем спчних вод;
• економiчний збиток.
Норматив плати за викиди шмдливих речовин у природне середовище у межах л1мтв у плановому перюд1 визначають за формулою:
Нпл = £3Г/¿ЫГЛ, (1)
г=1 г=1
де: Нпл - норматив плати шдприемств за викид забруднювальних речовин у встановлених межах, грн./ум. т.; ? - рж планового перюду; Т - тривалють роз-
рахункового перюду, роки; З{ - величина затрат у ¿-му року, необхiдна для за-побiгання та компенсацп збитку, нанесеного навколишньому середовищу ви-кидами забруднювальних речовин в атмосферу, грн.; МГЛ - приведений лiмiт викидiв забруднювальних речовин загалом в регюш в ¿-му роцi, розрахова-ний iз завдань регюнально! програми, ум. т/рж.
Приведений об'ем стЬчних вод - це умовна величина, за допомогою яко! способом зютавлення (розведення до норм ГДК) можна виразити шюдли-вiсть забруднювальних iнгредiентiв, як мiстять стiчнi води рiзних виробництв.
бп = Е [(С - ГДК) / ГДК] х б, (2)
I=1
де: С - концентращя iнгредiентiв у ст1чтй водi, мг/л; ГДК - гранично допустима концентращя iнгредiентiв у ст1чтй водi, мг/л; б - об'ем стiчних вод, млн. м3/рж.
Збиток - фактичнi або можливi екологiчнi та соцiальнi втрати, що ви-никають внаслiдок певних подш або явищ, в тому чи^ змiни природного се-редовища, його забруднення. Розглядають прямий та опосередкований (неп-рямий) збитки.
Шдчас розрахунку економiчного збитку (З) методом прямого розра-хунку використовують суму локальних збиткiв:
З = Ззд + Зжк + Зл + Зсг + Зр + Зпр, (3)
де: Ззд - збиток вщ погiршення здоров'я населення; ЗЖК - збиток у житлово-комунальному господарствц ЗЛ - збиток у люовому господарствi; ЗСГ - збиток у сшьському господарствi; ЗР - збиток у рибному господарствц ЗПР - збиток у промисловость
Так, збиток вiд погiршення здоров'я населення - це матерiальний збиток, що складаеться iз додаткових затрат на лшування та затрат на створення основ-них фондiв охорони здоров'я у збшьшеному обсязi. Збиток у житлово-кому-нальному господарствi можна розглядати як додатковi затрати на машинне при-бирання вулиць вщ пилу, додаткове пофарбування металоконструкцiй тощо.
Шдчас розрахунку економiчного збитку вщ забруднення водних дже-рел Зр використовують формулу:
Зв = Еп • бп , (4)
3
де: ЕП - питомий збиток на одиницю приведеного об'ему спчних вод, грн/млн. м ; бП - приведений об'ем спчних вод, млн. м .
Таким чином, перелiченi аргументи переконують, що еколопчна поль тика для лiсопильно-деревообробних виробництв не тшьки необхiдна еколо-пчно i соцiально, але й випдна економiчно.
Лiтература
1. Геврик С.О. Охорона пращ: Навч. пос. - Льв1в: Сяйво. - 2000. - 126 с.
2. Жел1бо С., Чмир А. Витрати на охорону пращ в податковому обл1ку// Охорона пращ. -2005, № 8. - С. 23-28.
3. Косовський Т.А., Мацюк Р.1. Технология люопильно-деревообробного виробництва. -К.: Либщь. - 1995. - 234 с.
