CC BY
21
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 373.1.02:372.8
О. М. ЛАБШСЬКА, В. I. СТАРОСТА
ЕКОЛОГ1ЧНА СКЛАДОВА ЗМ1СТУ ЗАГАЛЬНО1 Х1М11 В ОСНОВН1Й ШКОЛ1
СЛОВАЦЬКО1 РЕСПУБЛ1КИ
Розглянуто екологiчну складову 3Micmy загальног xiMii в основнт школi Словацьког Республти на npumadi тем: «Класифжащя речовин та ix властивостi», «Вода», «Повтря», «Паливо». Показано, що такий nidxid до формування 3Micmy шкыьног xiмiчноi освти спрямований на усвiдомлення учнями: особливого значення xiмii як науки для формування екологiчного свтогляду; xiмiчниx знань як необxiдного елемента уявлень про цШстсть навколишнього свту; власног причетностi до екологiчниx проблем довюлля, необxiдностi жити в гармони з природою.
Ключовi слова: шкыьна екологiчна освта, xiмiчна освта, загальна xiмiя, основна школа, Словацька Республжа.
О. М. ЛАБИНСКАЯ, В. И. СТАРОСТА
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ СОДЕРЖАНИЯ ОБЩЕЙ ХИМИИ В ОСНОВНОЙ ШКОЛЕ СЛОВАЦКОЙ РЕСПУБЛИКИ
Рассмотрена экологическая составляющая содержания общей химии в основной школе Словацкой Республики на примере тем «Классификация соединений и их свойства», «Вода», «Воздух», «Топливо». Показано, что такой подход к формированию содержания школьного химического образования направленный на осознание учениками: особенного значения химии как науки для формирования их экологического мировоззрения; химических знаний как необходимого элемента представлений о целостности окружающего мира; личной причастности к экологическим проблемам окружающей среды; необходимости жить в гармонии с природой.
Ключевые слова: школьное экологическое образование, химическое образование, общая химия, основная школа, Словацкая Республика.
O. М. LABINSKA, V. I. STAROSTA
ENVIRONMENTAL COMPONENT OF THE CONTENT OF GENERAL CHEMISTRY AT A SECONDARY SCHOOL IN SLOVAK REPUBLIC
The ecological constituent of the content of General Chemistry at secondary schools of Slovak Republic is considered with the example of such themes as: «Classification of substances and their properties», «Water», «Air», and «Fuel». It has been shown in this research, that such an approach to the formation of the content of school chemical education is aimed at school students's recognition of the special value of Chemistry as a science forming the ecological outlook; chemical knowledge as a core element of the knowledge of the integrity of the surrounding world; personal involvement into the ecological problems of the environment, necessity to live in harmony with nature.
Keywords: school environmental education, chemical education, general Chemistry, elementary school, Slovak Republic.
Прискорений розвиток виробництва та господарська дiяльнiсть, у процес яких людина вичерпуе та забруднюе дедалi бшьше природних ресурав, призвели до порушення рiвноваги у навколишньому природному середовищг На жаль, такий стан довкшля зумовлений також низьким рiвнем еколопчно! освпи громадян. Нишшнш рiвень еколопчно! освии «в сучасному
освиньому npocTopi Украши реалiзуeться недостатньою мiрою, а темпи й глибина перетворень не ввдповвдають потребам суспшьства, держави та особистосп» [5, с.23]. У зв'язку з цим важливою проблемою сьогодення е формування екологiчного свiтогляду в молодi, осшльки вiд не! у майбутньому буде залежати прийняття рiшень i !х реалiзацiя щодо збереження природного середовища.
Аналiз дослвджень i публiкацiй, в яких розглядаеться виршення вказано! проблеми, показуе, що рiзними аспектами еколопзацп шкшьно1 освии займалися численнi вiтчизнянi та зарубiжнi вченi, зокрема в Украш: Н. М. Буринська, Л. П. Величко, Т. I. Вороненко, I. А. Воронцова, О. Й. Дем'янюк, Ю. А. Дмитрук, В. П. Каленська, О. Л. Пруцакова, Т. В. Саенко, Ю. А. Скиба, Т. М. Чорноштан, С. В. Шмалей та ш.; в Словацьк1й Республщ: Рената Бернатова (Renáta Bernátová), Ян Дегро (Ján Degro), Ерiка Фрикова (Erika Fryková), Дануше Краснiчкова (Danuse Kvasnicková), Марiя Оролiнова (Mária Orolínová), Йозеф Терек (Jozef Terek), Зденек Востал (Zdenek Vostal) та ш.
О. I. Бондар та Т. В. Саенко вважають еколопчну освггу одним з основних факторiв становления гармоншного громадянського суспiльства, засобом удосконалення та ефективно! оргашзаци виробництва, споживання ресурсiв бiосфери з позицп li можливостей [1, с. 18].
На думку Л. А. Черевко, основною «метою еколопчного виховання е формування еколопчно1 свiдомостi, культури особистостi та еколопчного мислення, гармонiзацiя стосунк1в у системi людина-суспiльство-природа, що грунтуеться на ставленш до природи як ушверсально1, ушкально1 цiнностi. Саме тому перед сучасною освиою сто1ть завдання виховувати i навчати дией цiннiсному ставленню до природи» [6, с. 23].
Погоджуемося з думкою Л. П. Величко, що «у природничш освт пануе пiдхiд, коли змют навчальних предметiв зводиться до основ наук. Курс х1ми все ще розглядаеться як дидактичний еквiвалент науки хiмil» [3, с. 34], а також Н. М. Буринсько1, що «прюритетною метою хiмiчноl освiти стае не тшьки засвоення учнями знань, умшь i навичок з х1мй, а й розвиток особистосл учня засобами хiмil як навчального предмета, формування загально1 культури особи, нацюнально1 свiдомостi, високоморально1 громадянсько1 позицп» [2, с. 38].
Таким чином, «науковий свпогляд, система знань про речовини та 1хт перетворення, основнi хiмiчнi закони й теорп, методи наукового тзнання в хiмil е тдгрунтям формування еколопчно1 культури» [4, с. 31].
В Укршш дедалi частше поширюеться практика вивчення зарубiжного досв^ шк1льно1 освiти (I. М. Костицька, Ю. А. Кучер, О. I. Л^шов, М. G. М'ясковський, С. В. Павлюк, Б. Л. Фуртак та ш.).
В умовах реформування освiти в Украш i входження ll в Gвропейський освиньо-науковий проспр, що передбачае прийняття загальноевропейських цiнностей, ми вирiшили звернутися до педагопчного досвiду викладання х1ми у школах одше1 з кра1н Gвропейського Союзу (GС) - Словацько1 Республжи.
В Угодi про едину процедуру гумаштарно1 та природничо1 освiти кра1н GС зазначаеться, що змiст хiмiчноl освiти мае бути пов'язаний з повсякденним життям, безпосереднiм оточенням учня та народним господарством, у ньому мають домiнувати питання, як1 висвилюють рiзнi форми навколишнього середовища [9]. У навчальних програмах з х1мй, схвалених мiнiстерством освiти Словацько1 Республiки [11], вказано, що метою вивчення цього предмета е надання учням теоретичних знань про хiмiчнi речовини, !х реакцп, значення i застосування у повсякденному жига, а також формування необхвдних навичок роботи з ними. Учень повинен засвогги знання, якi дозволять зрозумiти основнi сощальш, медичнi та екологiчнi наслiдки використання хiмiчних сполук у життi людини. Прикладом такого тдходу може бути вивчення загально1 х1мл в основнш школi Словацько1 Республiки, яка охоплюе учнiв 5-9 класiв; при цьому хiмiя вивчаеться у 8-9 класах. Паралельно з цим уведено нову програму вивчення хiмil [10], зпдна з якою в основнiй школi на вивчення предмета вводиться мшмальна дотащя 132 години. При цьому кожна школа сама вирiшуе, в якому обсязi та за якими пiдручниками проводити навчання.
Метою статп е дослiджения екологiчного аспекту змюту загально1 хiмil в основнiй школi Словацько1 Республiки.
Нами проведено аналiз змюту х!мп в основнiй школi ще! кра!ни, який представлено в навчальнш програмi [11] та вiдповiдних тдручниках [7; 8].
Вивчення шшльно! х!мп починаеться з роздiлу «Речовини та хiмiя», в якому висвiтлюеться предмет вивчення х!мп та И роль у рiзних галузях людсько! дiяльностi. Врахування регiональних особливостей еколопчно! освии можемо спостерiгати пiд час ознайомлення учнiв з найпотужнiшими хiмiчними виробництвами в рiзних районах Словацько! Республiки [7, с. 12], наголошуеться на необхiдностi в розвинутому суспiльствi рацюнального господарювання вчитися з дитинства берегти шшльне обладнання та робочi шструменти, сво! особистi речi, не споживати бездумно продукти харчування, воду та електроенерпю.
Вивчення правил технiки безпеки роботи з речовинами дае можливють одночасно ознайомити учшв iз шшдливим впливом хiмiчних речовин на оргатзм людини, наданням першо! допомоги при ураженш ними, можливим забруднення довкшля тощо (наприклад, тема «Кислоти, основи, солЬ> [7, с. 85-100]).
Нами виокремлено основш екологiчнi питання, як розглядаються у процесi вивчення загально! х!ми (табл. 1).
Виклад матерiалу супроводжуеться кольоровими iлюстрацiями, на яких представлено вiдомостi про вiдсоткове сшвввдношення води i суходолу; воду у газоподiбному, рiдкому та твердому станц кругообiг води у природа; мехашзми самоочищення поверхневих вод; установки для очищення стiчних вод тощо.
Навчальний матерiал подаеться у формi бесвди i пропонуеться уявити процес господарювання у басейш рiчки та ощнити ступiнь антропогенного навантаження на не!: «Уявиь собi рiчку, наприклад, Ваг, сшльки промислових комбiнатiв та фабрик розташовано на И берегах, яш е джерелом надходження рiзноманiтних забруднювальних речовин у навколишне середовище, сшльки сш i мiст з околицями е в II басейнi, повсюди живуть люди, використовують мийнi та пральш засоби, скiльки бензинових заправок з автомийками е поздовж И русла, сшльки землi обробляеться добривами, аби забезпечити урожай, сшльки лшарень е на околицях мiст. I уявпь собi, що без очищення спчних вод продукти людсько! дiяльностi потрапляють у рiчку, а з нею - до океашв. Чи могло б юнувати життя в ташй водi?» [7, с. 31].
Таблиця 1
Основш еколог1чш питання, як розглядаються у процес1 вивчення загалъно'1 х1мП
Тема Екологiчнi питання
Класифшащя речовин та !х властивосп Радiоактивнi елементи; бюлопчна дiя простих i складних речовин; корисш, шкiдливi та отруйш речовини; джерела забруднення довкiлля; токсичш речовини, !х використання, зокрема у побуп, народному господарствi; акумулювання отруйних речовин у природi, !х вплив на органiзм людини.
Вода Значення води для життя; використання води людьми для рiзних цшей; класифiкацiя водних ресурав за походженням та призначенням; кругообiг води у природi; можливють застосування господарських стiчних вод у природних циклах; послiдовнiсть i методи очищення спчних вод.
Пов^я Значення кисню для життя; функцiI кисню у людському органiзмi та його роль в господарсьшй дiяльностi; основнi джерела забруднення атмосферного пов^я: промисловiсть (металургшна, хiмiчна, будiвельна), енергетика (котельнi, теплоелектростанци), транспорт (продукти спалювання палива), сшьське господарство (метан з органiчних вiдходiв); основнi забруднювальнi речовини (оксиди сульфуру, штрогену, карбону), а також наслвдки, до яких призводить !х наявшсть у повiтрi: «парниковий ефект», кислотш дош! i !х небезпека для рослинного i тваринного св!ту, поверхневих водойм; виникнення «озонових отвор!в», як наслвдок д!1 забруднювачiв антропогенного походження та !х негативний вплив на здоров'я людей; поняття диму, туману, смогу; новит технологiI, що покликаш зберегти чистоту пов!тря,
Паливо Вплив спалювання палива на навколишне середовище
У процеа вивчення теми «Вода» обговорюетъся и значення як природного розчинника (табл. 1) й аналзуеться використання води на одну особу в день для рiзних цшей (табл. 2 [7, с. 30]).
Таблиця 2
_Потреба води на особу в день_
Душ та купання 40 л
Прання 40 л
Туалет 40 л
Особиста гiгiена (без купання) 15 л
Прибирання 10 л
Миття посуду 7 л
Пиття та варшня 6 л
Частка державного споживання (басейни i т.д.) 150 л
Таке подання матерiалу ще1 та шших тем, на нашу думку, сприяе кращому засвоенню матерiалу i пiдводитъ учнiв до висновку про необхiднiстъ очищения стiчних вод, навчае бережливому ставленню до води як колиски життя, важливо! частини навколишнъого природного середовища. Як наслвдок, школярi можутъ усвiдомити власну причетшсть до екологiчних проблем довкiлля, необхщносп жити в гармони з природою.
Вивчення будови та хiмiчних властивостей води перенесено на бiлъш тзнш перiод (1012 класи), а обсяг ввдповвдного теоретичного та фактичного матерiалу залежитъ вiд навчалъного закладу i майбутнъо! профшзаци навчання школяра.
У процес вивчення теми «Пов^я» детально аналiзуютъся так1 основнi еколопчт аспекти щодо складових компонентiв пов^я:
• кисенъ - функци у людському органiзмi та процес його засвоення; наводятъся вiдомостi про добове споживання повiтря (кисню) людиною; формуеться думка учнiв про необхiднiстъ охорони лгав, насадження парков i скверш, адже кисенъ потрiбен людиш не лише для дихання, вiн витрачаеться i в процесi господарсько! дiяльностi (виробництво залiза, зварювання металiв, спалювання рiзного палива тощо);
• вуглекислий газ - роль у процес фотосинтезу;
• азот - джерело оргашчного азоту в живих оргашзмах, широке застосування у хiмiчнiй технологи.
Показано, що з розвитком господарства збшьшуеться кiлъкiстъ викид1в в атмосферу, наводяться найбiлъшi забрудиювачi повiтря:
- промисловють (металургiйна, хiмiчна, будiвелъна - виробництво цементу);
- енергетика (котельш, теплоелектростанци);
- транспорт (продукти спалювання палива);
- сшьське господарство (метан з оргашчних вiдходiв) [7, с. 32-37].
Далi вивчаються продукти - забрудиювачi повiтря, так1 як оксиди сульфуру, оксиди нiтрогеиу, оксиди карбону, i наслiдки, до яких призводить !х присутнiстъ у повiтрi. Розглядаеться парниковий ефект i його вплив на глобальну змiиу клiмату (потеплшня) на Землi. Даеться пояснення, що таке кислотт дощi i небезпеки, як1 вони несуть iз собою. Вводяться поняття диму, туману, смогу.
Виникнення «озонових отворiв» аналiзуетъся як наслвдок ди забрудиювачiв антропогенного походження, що призводить до зменшення товщини озонового шару в Земнiй атмосфер^ а далi - негативний вплив на здоров'я людей (ураження i хвороби, пов'язанi зi зниженням захисно! функци атмосфери: рак шк1ри, пошкодження сiткiвки очей i т. д.).
Обговорюються новит технологи у промисловосп, що покликанi зберегти чистоту пов^я: наприклад, модернiзацiя в автомобiлънiй промисловосп (каталiзатори для повного згоряння палива), електромобш та iн.
Позитивне враження справляе, що виклад матерiалу супроводжуеться кольоровими iлюстрацiями: склад атмосфери, ввдсоткове спiввiдношення складових повiтря, вплив парникових газiв на глобалънi змiни ктмату, «озоновий отвiр» i смог на прикладi нового дорожнього знаку, який попереджуе про можливе погiршения видимосп через появу смогу [7, с. 32-36].
Природоохоронне спрямування е i в процес вивчення теми «Паливо», де ставиться запитання: «Який вплив мае горшня палива на навколишне середовище?». Аналiзуються так екологiчнi аспекти розгляду окремих вид!в палива:
• вугшля - небажаш змши в природ! через процес видобування (утворення шахт, поверхнева ерозiя грунту тощо); потрапляння у пов!тря шшдливих речовин та шших домшок внаслiдок спалювання: попш, сульфур (IV) оксид SO2, оксиди штрогену NOx, сполуки арсену, дим (сажа), карбон (II) оксид СО та ш.;
• бензин - потрапляння у пов!тря шшдливих речовин та шших домшок внаслiдок спалювання в двигунах: вуглекислий газ, вода, дим (сажа), карбон (II) оксид СО та ш., деяка частина бензину взагалi не згорае, а перетворюеться на шш! вуглеводнц при високих температурах частина Нiтрогену з атмосферного пов!тря утворюе оксиди н1трогену NOx, а також шшдливий приземний озон;
• природний газ - можливють вибухового згорання при 5 % концентрацп метану в пов!тр!, наприклад, вибухи в шахтах (шахтний газ); осшльки метан легший ввд пов!тря, то учшв шдводять до висновку про необхiднiсть провiтрювання примiщень для уникнення небезпеки вибуху i задухи в!д нестачi кисню;
• пропан-бутан - звертаеться увага учшв на правила техшки безпеки поводження тд час спалювання, оск1льки сумш е важчою ввд пов!тря, може накопичуватися, е небезпека вибуху; також ця сумш через 10 хвилин викликае сонливють у людини i вона не може перешкодити вибуховц
• етанол - в деяких крашах використовуеться як альтернативне екологiчно чисте паливо для автомобiльних двигушв;
• водень - сумш водню з киснем використовуеться як паливо в ракетах, яш транспортують супутники i косм!чш кораблi на навколоземну орб!ту [8, с. 143-146].
Для узагальнення аналiзуеться таблиця питомо! теплоти згоряння деяких видав палива (табл. 3 [8, с. 143-146]) й учням пропонуеться виконати домашне завдання, яке також мае еколопчну спрямованiсть i спонукае замислитися про вплив людсько! д!яльност1 i вiдповiдальнiсть людини перед природою: «Водяна пара i вуглекислий газ ввдносяться до речовин, яш найбiльше призводять до парникового ефекту. На основ! табличних даних зробпь висновок про вплив процесiв спалювання палив на глобальне потеплшня на Землг Що з цього випливае? Чи вiдповiдальна людська д!яльшсть?».
Таблиця 3
Питома теплота згоряння деяких eudie палива_
Вид палива Питома теплота згоряння (кДж/кг)
Деревина 16 000
Вугшля 20 000
Етанол 27 000
Природний газ 38 000
Бензин 44 000
Пропан-бутанова сумш 45 000
Метан 49 000
Водень 120 000
Учшв шдводять до висновку про необх!днють шукати i використовувати альтернативш джерела енергп, наприклад, енергiю Сонця, вггру, водних течш, морського припливу та гарячих тдземних вод, оск1льки традицiйнi джерела енергп е вичерпними [8, с. 146].
Таким чином, описаний еколопчний аспект змюту загально! х!мп в основнш школ! Словацько! Республ!ки спрямований на усввдомлення учнями:
• особливого значення х!ми як науки для формування еколопчного свггогляду;
• х!м!чних знань як необх!дного елемента уявлень про цшстсть навколишнього свггу;
• власно! причетносп до еколопчних проблем довшлля, необх!дност1 жити в гармони з природою.
Подальшi до^дження доцiльно спрямувати на вивчення екологiчних аспекта змюту на приклaдi iнших тем шильного курсу xiMii в оcновнiй школi Словацько! Рecпублiки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар О. I. CEiTOßi тенденцп в еколопчнш освт / О. I. Бондар, Т. В. Саенко // Еколопчний вicник. - 2006. - № 4. - С. 18-22.
2. Буринська Н. Концепщя тдручника xiMii для основно1 школи / Н. Буринська // Бюлопя i хiмiя в cучacнiй школi. - 2013. - № 3. - С. 38-39.
3. Величко Л. Методолопчш орiентири проектування змicту навчання xiMii в оcновнiй школi / Л. Величко // Бюлопя i xiмiя в рiднiй школi. - 2014.- № 1. - С. 34-36.
4. Вороненко Т. Рeaлiзaцiя еколопчно! складово1 курсу xiмil / Т. Вороненко // Бiологiя i xiмiя в cучacнiй школi. - 2013. - № 2. - С. 31-36.
5. Скиба Ю. А. Формування у мaйбутнix еколопв вмiнь практично1 рeaлiзaцil принципiв балансованого розвитку / Ю. А. Скиба // Еколопчний вкник. - 2013. - № 2. - С. 23-25.
6. Черевко Л. А. Вжовання еколопчно! сввдомосл та культури молодого поколшня / Л. А. Черевко // Еколопчний вкник. - 2013. - № 4. - С. 23-24.
7. Adamkovic E. Chemia pre 8. rocnik zakladnych skol. / Emil Adamkovic, Jela Simekova / - Kosice: Slovenske pedagogicke nakladateFstvo - 2000. - 120 s.
8. Adamkovic E. Chemia 9. / Emil Adamkovic , Jela Simekova. - Kosice: Slovenske pedagogicke nakladateFstvo - 2000. - 176 s.
9. Chemia bezneho zivota. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kekule.science.upjs.sk/chemia/distanc/7.html.
10. Statny vzdelavaci program Chemia. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.statpedu.sk/files/documents/svp/2stzs/isced2/vzdelavacie_oblasti/chemia_isced2.pdf.
11. Ucebne osnovy chemie pre 5. az 9. rocnik zakladnej skoly. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www2.statpedu.sk/Pedagogicke_dokumenty/Zakladne/Osnovy/CH5-9. doc.
УДК 378: 331.5(438)
А. МУШИНСЬК1
ВИМОГИ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦ1 ДО ПРОФЕС1ЙНИХ ТА ОСОБИСТ1СНИХ ЯКОСТЕЙ ФАХ1ВЦ1В У КОНТЕКСТ1 IX БЕЗПЕРЕРВНО1
ОСВ1ТИ В ПОЛЬЩ1
Охарактеризовано чинники ринку пращ, ят впливають на вимоги до фахiвцiв: зростання частки гнучких форм працевлаштування i поява нових профест, трудова мiграцiя маятникового типу, збыьшення перiоду профестног активностi населення внаслiдок посттно зростаючог тривалостi життя тощо. Встановлено, що домтантними для сучасного пращвника стали якостi: профестна гнучюсть та «м 'як компетенци» — управлтсью умтня, оргатзащя власног роботи, самостттсть, комуткабельтсть, умтня працюватиу командi, креативтсть.
Ключовi слова: ринок пращ, якостi фахiвцiв, безперервна освта, профестна мобтьтсть.
А. МУШИНСКИ
ТРЕБОВАНИЯ СОВРЕМЕННОГО РЫНКА ТРУДА К ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМ И ЛИЧНОСТНЫМ КАЧЕСТВАМ СПЕЦИАЛИСТОВ В КОНТЕКСТЕ ИХ НЕПРЕРЫВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В
ПОЛЬШЕ
Охарактеризованы факторы рынка труда, которые определяют требования к специалистам: рост доли гибких форм трудоустройства и появление новых профессий, трудовая миграция маятникового типа, увеличение периода профессиональной активности населения из-за постоянно растущей продолжительности жизни и т. д. Установлено, что доминантными для современного работника стали качества: профессиональная гибкость и «мягкие компетенции» — управленческие умения, организация собственной работы, самостоятельность, коммуникабельность, умение работать в команде, креативность.
