CC BY
22
УДК 577.3 + 615.9
Федяков Р. О., м.н.с., 1 © Антоняк Г. Л., д.б.н, проф. 1,2 1Институт бюлогИ'тварынНААН, м. Лъв1в 2Львгвськыы нацюнальныыушверсытет гменг 1вана Франка
ВПЛИВ АФЛАТОКСИНУ В1 НА СТ1ЙК1СТЬ ЕРИТРОЦИТ1В Б1ЛИХ ЩУР1В ДО ГЕМОЛ13У
У cmammi представлено результаты дослгдженъ вплыву афлатоксыну В1 за умов одноразовог внутр1шнъочеревног т'екцп в do3i 0,25 мг/кг та внутрШнъошлункового введдення в do3i 0,025 мг/кг впродовж семы di6 на сттюстъ ерытроцыт1в до гемол1зу. Встановлено, що афлатоксын В1 за дослгджуваных доз та cnoco6ie введения в оргашзм щур1в спрычыняе змщення максымуму ерытрограмы влгво та зменшення часу гемол1зу за наявност1 0,004 н HCl у середовыщ1. Це свгдчытъ про порушення функцюналъных властывостеы плазматычных мембран ерытроцыт1в nid вплывом афлатоксыну В1.
Ключов{ слова: ерытроцыты, гемол1з, афлатоксын В1
Вступ. Афлатоксин B1 (AFB1) - це вторинний метабол1т деяких вид1в гриб1в-мкромщет1в роду Aspergillus. Як i rnmi афлатоксини, AFB1 часто забруднюе корми сшьськогосподарських тварин i здатний спричиняти штенсивш ураження оргашзму впродовж короткого перюду часу. Вщомо, що AFB1 знижуе продуктившсть, штенсившсть росту, noripmye стан здоров'я тварин [1]. За високих р1вшв надходження в оргашзм цей токсин зумовлюе отруення - афлатоксикоз. Зазвичай негативш наслщки впливу афлатоксину В1 пов'язують з його гепатотоксичшстю, однак цей токсин шкщливо впливае й на rnmi органи та системи [2, 6]. Результата низки дослщжень свщчать, що AFB1 спричиняе пригшчення окремих ланок системи кровотворення, зокрема, порушення функцш кл1тин юсткового мозку i селезшки, пригшчення процеЫв еритропоезу у ссавщв [1, 7]. Однак вплив AFB1 на метабол1зм та функцюнальну актившсть еритроцит1в з'ясований недостатньо.
Як вщомо, кисень-транспортна функщя еритроцит1в ктотно залежить вщ стабшьност1 плазматичних мембран цих кл1тин. Важливим показником, який характеризуе стан мембран еритроциив, е кислотна резистентшсть, тобто стшюсть цих кл1тин до гемол1зу. Змши кислотно! резистентносп еритроцит1в до гемол1тика можуть вщдзеркалювати вплив р1зномаштних чинниюв, у тому числ1 токсикашгв, яю надходять в оргашзм [3, 4, 5].
Тому з метою анал1зу впливу афлатоксину В1 на стабшьшсть плазматичних мембран еритроцит1в щур1в дослщжували кшетику гемол1зу цих кл1тин у кислому середовищг
© Федяков Р. О., Антоняк Г. Л., 2012
161
Матер1али i методи. Дослщження проводили на бших безпородних щурах, яких утримували в умовах в1варш на стандартному рацюш ad libitum з необмеженим доступом до питно! води. Тварин подшили на 4 групи: дв1 контрольш (Ki i К2) i дв1 дослщш (Д1 i Д2), по 5 особин в кожнш. Щурам групи Д1 вводили афлатоксин В1, розчинений в кип'яченш оливковш олп одноразово, внутршньочеревною ш'екщею в доз1 0,25 мг/кг. Цих тварин використовували в експеримент1 через 7 д1б теля введения токсину. Щурам групи Д2 вводили AFB1 внутршньошлунково в доз1 0,025 мг/кг щодоби впродовж семи д1б. В експеримент1 ix використовували через 24 години теля останнього введения AFB1. Тваринам груп K1 i К2 вводили кип'ячену оливкову олш в такому самому об'ем1, вщповщно, внутршньочеревною ш'екщею та внутршньошлунково щодоби впродовж семи д1б. Результати, отримат в групах K1 i К2, об'еднували, приймаючи отримане значения показника за контроль (К). Евтаназш щур1в здшснювали декаттащею пщ легким еф1рним наркозом, дотримуючись правил поводження з експериментальними тваринами.
Матер1алом дослщжень була гепаритзована кров щур1в контрольних i дослщних груп. Визначення кислотно! резистентност1 еритроцит1в проводили у термостатованш кювет1 за температури 24°С [3, 4, 5]. Кров змшували з ф1зюлопчним розчином до отримання екстинкцп 0,700 при довжиш хвил1 630 нм. У кювету вносили 1,5 мл cycnemii' еритроцит1в i додавали однаковий об'ем 0,004 н розчину HCl у ф1зюлопчному розчиш. Екстинкцш вим1рювали через кожт 30 секунд упродовж 7 хвилин. Опрацювання результате здшснювали за методикою [3]. Даш опрацьовували статистично методами вар1ацшно! статистики.
Результати дослщжень та ix обговорення.
Результати анал1зу еритрограм щур1в контрольно! та дослщних груп свщчать про icTOTHi змши функщональних характеристик мембран еритроцшгв тварин, яким вводили афлатоксин В1. У процес! дослщжень установлено, що максимум еритрограми (максимальна частка гемол1зованих еритроцит1в) у тварин дослщних груп змщуеться вл1во пор1вняно з контролем, причому такий ефект проявляеться i у щур1в, яким вводили AFB1 одноразовою ш'екщею в доз1 0,25 мг/кг, i у тварин, яким афлатоксин вводили щодоби в доз1 0,025 мг/кг (рисунок).
Що стосуеться часово! динамжи гемол1зу еритроцит1в за наявност1 0,004 н НС1 в середовищ1, то на 7-му добу теля введения AFB1 час гемол1зу 50% еритроцит1в зменшуеться на 43% (з 3,5±0,3 хв. до 2,0±0,2 хв.) (р<0,01), а на 7-му добу щодобового введения AFB1 в доз1 0,025 мг/кг - на 29% (табл. 3.4) (р<0,05).
162
А.
—□- к
100 -|
—•- 0,25 мг/кг AFB1
80 - -к- 0,025 мг/кг AFB1
Частка
зруйно- 60 -
ва них
еритро-
циив, 40 -
%
20 -
0
0 1 2 3 4 5 6
Час гемол1зу (хв)
Б.
Рис. Tnnoßi еритрограми (А) та крив! гемол1зу (Б) еритроцит1в щу|яв контрольно*! групи i тварин, яким вводили AFB1
Результата дослщжень свщчать, що введения щурам афлатоксину В1 спричиняе зменшення стшкост1 еритроцит1в до гемол1зу. Такий ефект проявляеться у змщенш максимуму еритрограми вл1во та у зменшенш часово! динамжи гемол1зу за наявност1 0,004 н HCl у середовищ1 i може свщчити про порушення функщональних характеристик мембран еритроцит1в тварин пщ впливом AFB1. Отримаш даш узгоджуються з результатами дослщжень шших автор1в, як1 вивчали безпосереднш вплив AFB1 на плазматичш мембрани еритроциив in vitro [8].
Таблиця
Час гемол1зу еритроцит1в щур1в контрольно*! i дослвдних груп за наявносп
0,004 н HCl в середовищ1 (M±m, n=5)
Умови дослщжень Час гемол1зу 50% еритроципв, хв.
Контроль 3,5±0,3
Одноразове введения AFB1 в доз1 0,25 мг/кг (7-ма доба теля ш'екцп) 2,0±0,2**
Щодобове введения AFB1 в доз1 0,025 мг/кг (7 д1б експерименту) 2,5±0,2*
Примака: *, ** - в1ропдшсть р1зниць м1ж контрольною i дослщними групами тварин (* - р<0,05, ** - р<0,01).
163
Висновки. В процеш дослщжень установлено, що за р1зних cnoco6iB введения афлатоксину B1 (одноразове введения внутршньочеревною ш'екщею в доз1 0,25 мг/кг; щодобове введения в шлунок в доз1 0,025 мг/кг впродовж 7 д1б) у щур1в вщбуваеться зменшення стшкост1 еритроцит1в до кислотного гемол1зу. Це свщчить про порушення функцюнальних властивостей плазматичних мембран кл1тин пщ впливом афлатоксину В1.
Л1тература
1.Антоняк Г. Афлатоксини: бюлопчш ефекти та мехашзми впливу на оргашзм тварин i людини / Г. Л.Антоняк, Н. О. Бабич, О. М. Стефанишин [та iH.] //Бюлопя тварин. - 2009. - Т. 11. № 1-2 . - С.17-27.
2.Антоняк Г. Вплив мжотоксишв на здоров'я тварин / Г. Л. Антоняк, Р. О. Федяков, Н. К. Коваль., О. М. Стефанишин // Науковий вюник ветеринарно! медицини. - 2010. - Вип. 5. - №78. - С. 10 - 13.
3.Гительзон И. Эритрограммы как метод клинического исследования крови / И. ИГительзон., И. А. Терсков. Красноярск, 1969. - 247 с.
4.Сиб1рна Н. О., Великий М. М. Цитолопчш та ф1зико-х1м1чш методи дослщження кровк Методичний поабник. Льв1в. Ред.-вид. вщдш. Льв1в. ун-ту, 1997. - 69 с.
5.Чернецкий Г. А. Способы определения резистентности эритроцитов / Г. А. Чернецкий. - Минск: Наука-Белорус, 2002. - 101 с.
6.CAST. Mycotoxins: Risk in plant, animal, and human systems. Task Force Report No. 139. Ames, IA 2003.
7.Kumar A. Ellagic acid peracetate is superior to ellagic acid in the prevention of genotoxicity due to aflatoxin B1 in bone marrow and lung cells. A. Kumar, Y. Tyagi, K. Seema, P. Ponnan [et al] // J. Pharm. Pharmacol. - 2007. - Vol. 59.- N1. - P. 81-86.
8.Mathuria N, Aflatoxin induced hemolysis and its amelioration by turmeric extracts and curcumin in vitro / N. Mathuria, R. Verma // Acta Pol. Pharm. - 2007. -Vol. 64.- N2. - P. 165-168.
Summary R. A. Fedyakov1, H. L. Antonyak1, 2 1Insttitute of Animal Biology NAAS 2 Ivan Franko Lviv National University EFFECTS OF AFLATOXIN B1 ON ERYTHROCYTE HEMOLYSIS RESISTANCE OF WHITE RATS
Results of investigation of aflatoxin B1 in a single intraperitoneal injection (0,25 mg/kg bw) and a daily (7 days) intraperitoneal injection in a dose of0,025 mg / kg bw on resistance of rat erythrocytes to hemolysis are presented in this article. It was found that aflatoxin B1 caused a shift to the left of the maximum of erythrogram and reduces the time of hemolysis in the presence of0,004 N HCl in the medium.
Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.
164
