CC BY
31
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal ofEcology, 2018, 8(1), 585-595 doi: 10.15421/2017_253
ORIGINAL ARTICLE UDC 615.849:614.7:613
Effect of Radon on oncological morbidity of the population: comparative analysis of some regions of Ukraine and France
O.O. Lebed*, M.O. Klymenko*, A.V. Lysytsya**, V.O. Myslinchuk**
*National University of Water and Environmental Engineering Soborna str. 11, Rivne, 33000, Ukraine. Tel.: +380637323087, e-mail: lebed739@ukr.net **Rivne State University of Humanities Plastova str. 29a, room 203, Rivne, 33028, Ukraine. Tel.: +380973322466, e-mail:lysycya@ukr.net Submitted: 17.01.2018. Accepted: 24.02.2018
Radon contributes about 50% to the total annual effective dose of human radioactive irradiation. This gas is the main radiological pollutant of ecosystems. The question of studying the effect of radon on increasing the risk of the incidence of lung cancer is relevant in the context of European sanitary and hygienic research. We give in this article a comparative description of the results of experimental studies of volumetric activity of radon inside the air of the first floors of residential premises in Corsica island (France) and town of Rivne (Ukraine). «Kodak-alpha» integrated solid-state track detectors were used in France for three measurement campaigns between 1990 and 1999 (152 measurements in residential buildings and 638 in the schools of the island). In Ukraine, we did research using the "Alfarad Plus" Express Radon meter from 2013 to 2017 (200 measurements in the apartments of the first floors of buildings). The regions studied are similar in several parameters, which affect the increase in the percentage of cancer diseases: geology of underlying soils, the structure of housing and building material, the number of people and incidence of lung cancer, smoking factor, etc. We found that the volume activity (VA) of radon in indoor air in-house compared regions have close in value. The main reason is the similarity of the underlying granites in terms of radon emanation power. The average geometric value of radon VA in living quarters for various measurement campaigns in Corsica is in the range from 81 to 152 Bq/m3 (the average of them is 134 Bq/m3). This value for Rivne is 127 Bq/m3. VA of radon in residential areas of Rivne have a lognormal distribution. Building norms for equivalent equilibrium volumetric activity (EEVA) of radon in the premises of Rivne are exceeded in 6.6% of buildings, Corsica - from 6 to 10% (this depends on the measurement campaign). Here, the average concentration of radon in housing is over 400 Bq/m3. We calculated the relative risk of lung cancer incidence due to radon for the population of the studied regions. The Jacobi and BEIR-VI models were used for Rivne for 70 years of exposure, and the BEIR-VI model was taken for Corsica for 110 years of exposure. The proportion of deaths from lung cancer is in Corsica from 30 to 48%, while for Rivne - about 50%. Consequently, the percentages of deaths from lung cancer caused by radon with an average value of VA in housing 134 Bq/m3, for men and women Corsica are 21.3% and 22.6% respectively (21.5% for the entire population) of the total number of deaths from this disease. In the quantitative form it is 33 people (men - 28, women - 5) out of 155 people died for a year from lung cancer. For residents of Rivne, the percentage of deaths from lung cancer is 25.1%, average value of VA in housing is 127 Bq/m3. 53 people die on average for a year from lung cancer caused by radon (men - 47, women - 6) of 214 deaths per year lung cancer lot. A preliminary assessment of the synergistic interaction between smoking and radon showed that there could be a 50% increase in morbidity due to radon for smokers, compared to non-smokers. However, these data are not sufficiently representative and therefore further research is needed. Key words: Rivne; Corsica; living rooms; volumetric activity of radon; lung cancer
Вплив радону на онколопчну захворюванкть населення, пор1вняльний анал1з окремих рег1он1в УкраТни та Францп
О.О. Лебедь*, М.О. Клименко*, А.В. Лисиця**, В.О. Мислшчук**
*На^ональний ун'верситет водного господарства та природокористування вул. Соборна 11, м. Р'вне, 33000, УкраГна. Тел. +380362633209, e-mail: lebed739@ukr.net **Р'1вненський державний гуманiтарний унверситет вул. Пластова 29а, к. 203, м. Р'вне, 33028, Украна. Тел.: +380973322466, e-mail:lysycya@ukr.net
Внесок радону в сумарну pi4Hy ефективну дозу вщ радюактивного опромГнення людини становить близько 50%. Цей газ е основним радюлопчним забруднювачем екосистем, тому визначення його впливу на збГльшення ризику захворюваносп онколопчними хворобами легень залишаеться актуальним в контекст европейських санГтарно-ппеИчних дослiджень. У статт дана порiвняльна характеристика результатiв дослщжень об'емноУ активностi (ОА) радону внутршньобудинкового повiтря перших поверхiв житлових примщень острова Корсика (Францiя) i мкта Рiвне (УкраУна). Вимiрювання на Корсиц проводили за допомогою детекторiв «Kodak-alpha» протягом трьох кампанiй з 1990 по 1999 рр. (160 вимiрювань в житлГ та 638 в примщеннях шкiл острова). Вимiрювання в Рiвному здiйсненi за допомогою експрес-радонометру «Альфарад Плюс» в перiод з 2013 по 2017 роки (200 вимiрювань в квартирах перших поверхiв будiвель). Отриманi дан е коректними для порiвняння через значну подiбнiсть характеристик обох дослщжуваних регiонiв: геологiя пiдстилаючих фунлв, структура житла i будiвельний матерiал, кГльюсть населення i його захворюванiсть на рак легенГв, фактор курiння та Ы. Встановлено, що ОА радону в пов^ примiщень порiвнюваних репоыв мають близькi значення, що пояснюеться в першу чергу радонопотужнiстю подстилающих грантв: на Корсицi геологiя визначаеться гранiтами меридiонально розмiщеного гiрського хребта, а в Рiвному - грантами УкраУнського кристалiчного щита. З'ясовано, що середне геометричне значення ОА радону в житлових примщеннях для рiзних кампанм вимiрювань на Корсицi знаходиться в межах вГд 81 до 152 Бк/м3, тодi як для Рiвного - 127 Бк/м3 [95% Д1: 118137]. Визначено, що розподiл ОА радону в житлових примщеннях Рiвного носить логнормальний характер. Встановлено, що будiвельнi норми по етвалентнм рiвноважнй об'емнiй активностi (ЕРОА) радону в примщеннях перевищен в Рiвному для 6,6% будiвель, на КорсицГ, залежно вiд кампанП' вимiрювань, для 6-10%. Проведено розрахунок збтьшення выносного ризику захворюваностi на рак легеыв i смертностi населення через радон для обох регюыв. При цьому використали моделi запропонованi Мiжнародною комiсiею з радiацiйного захисту. Зокрема, для Рiвного для 70 роюв експозици застосовано моделi Якобi та BEIR-VI, для Корсики для 110 роюв експозици модель BEIR-VI. Визначено, що вщносний додатковий ризик захворюваносп та смертностi вГд раку легеыв, пов'язаний з середньою концентрацГею радону в житло вище 400 Бк/м3 на Корсиц становить вщ 30 до 48%, тодГ як для РГвного - близько 50%. Вщсоток смертей вщ раку легенГв, викликаного радоном Гз середнiм значенням ОА в житло 134 Бк/м3 у чоловГюв i жЫок Корсики становить вщповГдно 21,3% i 22,6% (21,5% для всього населення) вГд загальноУ кГлькосп смертей вГд цю хвороби. КГльюсно це 33 людини (28 чоловтв, 5 жГнок) з 155 померлих за рк вщ раку легенГв. Для рГвнян при середньому значены ОА радону в житлГ 127 Бк/м3 вщсоток смертей з цГеУ ж причини дещо вищм, i становить 25,1%, або 53 людини (47 чол., 6 жЫ.) з 214 померлих. Попередня оцЫка можливоУ синерпчноУ дГУ курЫня й радону показала, що може бути пГдвищення захворюваносп за рахунок радону для курцГв, в пороняны з тими хто не палить, на 50%. Проте, ц дан не е достатньо репрезентативним i питання вимагае подальшого вивчення.
Ключов1 слова: мГсто РГвне, острГв Корсика, житловГ примщення, об'емна активнГсть радону, рак легеыв.
Вступ
Перед сусптьством i науковим а"мвтовариством пiсля ЧорнобильськоУ катастрофи, що ыбито вiдiйшла в минуле, радiацiйна загроза не зникае, вона регулярно постае з новою силою. Серед останых прикладiв - аварiя на АЕС у Фукусiмi (Японiя) в 2011 роцi (Takamura et al., 2016; Tsuda et al., 2016) або викид Рутеыю-106 на пщприемс^ «Маяк» (Рося) в 2017 роцк Сьогоднi, на нашу думку, надзвичайно актуальним е визначення нових жорстюших умов щодо радiацiйного забруднення територм проживання в Европу прописаних в Council Directive 2013/59/EURATOM (Council of the European Union, 2014). У вересн 2009 року Всесв^ня оргаыза^я охорони здоров'я (ВООЗ) випустила довщник з проблем радону в житлових примщеннях (Zeeb and Shannoun, 2009). Дана публiкацiя завершила роботу в рамках Мiжнародного радонового проекту, розпочатого ВООЗ ще у 2005 роцк Оскiльки УкраУна взяла чтий курс у напрямку вступу до Евросоюзу, то в рамках подiбних мiжнародних (включаючи й европейськi) проеклв важливим е проведення в краУн дослiджень з визначення рiзноманiтних фiзичних характеристик радiацiйного забруднення i саытарно-ппеычних ризикiв захворювань вiд нього, (в тому чиш й онкологiчних).
Вщомо, що радон (найбiльш стiйкий iзотоп 222Rn) е одним з головних чинниюв природного радiоактивного забруднення. Це а-радюактивний газ, який утворюеться в процес розпаду Урану та Тор^ (238U, 235U, 232Th) i, внаслщок своеУ високоУ мiграцiйноУ здатностi, проникае в атмосферу з фунту (Vasilyev and Zhukovsky, 2013; Saldan et al., 2014), води та
природного газу (Lebed et al., 2014), будiвельних матерiалiв (Milner et al., 2014; Vasilyev et al., 2014; Neugebauer et al., 2016) тощо. У вщкритому noBiTpi його концентрацiя Mi3epHa, але радон може накопичуватися в закритих примщеннях, особливо в низько розмщених, осктьки його густина в 7,6 разiв бiльша нiж у пов^ря. Сам радон - iнертний газ i його вплив на оргаызм людини мiнiмальний. Але його дочiрнi продукти розпаду (ДПР) - Полонм, Свинець, Вiсмут -вiдкладаються в дихальних шляхах (трахеУ, бронхи, бронхюли, альвеоли) i е джерелом внутршнього a-опромiнювання. Оскiльки клiтинам епiтелiю дихальних шляхiв, зокрема бронхiального, властива порiвняно висока пролiферативна активнiсть, то й Ух чутливкть до дй" юызуючого випромiнювання е досить значною. Як наслщок, еквiвалентна доза внутрiшнього опромЫення легенiв вносить бiльше 95% у величину ефективноУ дози, обумовленоУ Ыгаля^ею дочiрнiх продуктiв розпаду Радону, що призводить до пiдвищення ризику виникнення онколопчних захворювань дихальноУ системи (Chen, 2013; Peterson et al., 2013; Truta et al., 2014).
У Францп з початку 1990-их роюв проводяться масштабы дослщження впливу радону на здоров'я населення. Репон Корсика, зокрема один з двох його департаменлв - ^вденна Корсика - характеризуеться високими концентра^ями радону в примщеннях (Lubin and Boice, 1997; Lubin et al., 1997). Це пояснюеться геолопчною будовою острова, який виник близько 250 мтьйоыв роюв тому в результатi пiдйому граытного хребта в захiднiй частинi острова. Близько 50 мтьйоыв рокiв тому осадовi породи наповзли на основу цього хребта i сформували сланцевi височини схiдноУ частини острова. Таким чином, основними породами Корсики е переважно гранки на твды й заходi та глинистi сланцi на твычному сходi. Велика частина острова зайнята меридюнальним хребтом, який Ытенсивно i глибоко розчленований рiчковими долинами. Найвищi гори мають альпiйськi форми рельефу. 52% мунщипалтелв Корсики (189 iз 360) розташованi в граытних зонах.
За геологiчними характеристиками Рiвне багато в чому подiбне до о. Корсика. Мкто Рiвне розташоване в межах Волино-ПодiльськоУ плити на Рiвненському лесовому плато, яке глибинними розломами роздтяе Мале та Волинське Полкся (Klymenko et al., 2014). У цю плиту врiзаеться рiчка Устя, яка роздiляе УУ в субмеридюнальному напрямку на двi частини з заплавною та надзаплавною терасами. Геолопчна будова на територи мкта представлена протерозойськими, палеозойськими, мезозойськими та кайнозойськими вщкладами. Волино-Подiльська плита е захщним схилом УкраУнського кристалiчного граненого щита, розбитого складною системою розломiв. У свою чергу цей схил спадае крутими розломами-схщцями (блоками) до Галицько-ВолинськоУ западини. Гiрськi системи УкраУнського кристалiчного щита сформованi в докембрп. Протягом усього фанерозою вони залишались суходолом, а прилеглi територи Волино-ПодтьськоУ плити перiодично затоплювало море пщ час трансгресiй. Станом на 1 ачня 2015 року в Рiвному проживало 246 217 осiб (Golovne upravlinnja statystyky u Rivnens'kij oblasti, 2015), а на Корсиц станом на 1 ачня 2011 року - 314 486 оаб. Хоча площа Корсики становить 8680 км2, 40 % УУ территории (3500 км2) займае Природоохоронний репональний парк Корсики, в якому практично не проживае населення, ще близько 50% територи припадае на гористу малонаселену мкцевкть. В мунщипалтетах, розташованих в гранiтних зонах Корсики проживае 58% населення (Insee, 1999). Площа мкта Рiвне (63 км2) значно поступаеться заселенiй площi Корсики, але за структурою житла (вщношення одноповерхового житла до багатоповерхового) е практично однаковою. Таким чином, за показниками геологи фунлв, кшьюстю населення та структурою житла ц два репони мають багато сптьного, тому коректним буде й Ух порiвняння щодо можливого впливу радону на здоров'я населення. Отже, мета нашоУ роботи - проведення дослщження впливу внутршньобудинкового радону на ризик захворюваностi на рак легеыв населення Рiвного за прийнятою европейською методикою та порiвняння отриманих результалв з даними, отриманими в одному з репоыв £С зi схожими геологiчними, популяцiйними та житловими параметрами. Також одним iз завдань е ствставлення результатiв отриманих Ытегральним методом (о. Корсика) та експресним методом (м. Рiвне).
Матерiал i методи дослiджень
В роботi використано вiдкритi медичнi статистичнi дан щодо захворюваностi та смертностi населення м. Рiвне (Zbirnyk pokaznykiv zdorov'ja ..., 2016) i матерiали щодо вмiсту радону у внутршньобудинковому повiтрi на Корсицi та його впливу на здоров'я мешкан^в острова (Franke et al., 2006). Дослщження на Корсиц включали три етапи: серiя вимiрювань 1992 року становила 47 вимiрювань i проводилась в жи™ 33 мунiципалiтетiв департаменту Верхня Корсика, серiя вимiрювань 1995-1996 роюв становила 113 вимiрювань у жи™ 105 мунiципалiтетiв Корсики (56 у департамент Пiвденна Корсика, 57 у департамент Верхня Корсика, в цих комунах проживае 78% корсикан^в), серiя вимiрювань 1999 року становила 638 вимiрювань, проведених у 144 мунщипалтетах (вимiрювання проводи в 245 школах i 305 будiвлях рiзного призначення) (Franke et al., 2006). При проведены вимiрювань ОА радону в примщеннях фксували наступну iнформацiю: геолопя (гранiтна чи не гранiтна зона розмщення), тип житла (iндивiдуальне (втла) чи колективне (багатоквартирний будинок)), вк житла (побудоване до 1948 року чи пкля), основний будiвельний матерiал (гранiт чи iнший) та перюд вимiрювання (зима чи весна).
Вимiрювання в мiстi Рiвному проводили протягом 2013-2017 роюв у 600 пщвальних, напiвпiдвальних примiщеннях та жи™ перших поверхiв (Klymenko and Lebed, 2017). З них нами вобрано 200 вимiрювань у житлових примщеннях перших поверхiв пiд яким не було напiвпiдвалiв. Таким чином, якщо порiвнювати вимiрювання радону тiльки в житл^ то на Корсицi проведено 160 вимiрювань, а в Рiвному - 200. Оскiльки мiсто розмщене компактно, то вiдпала необхiднiсть розбивати отриман значення за зоною розмщення. Всi вимiрювання проводили на перших поверхах цегляних будинюв, тому немае вщмЫносп мiж iндивiдуальним i колективним житлом. На жаль, для бтьшосп
ГндивГдуальних будинюв м. PiBHe не icHye Ыформаци про piK побудови, але за зовышым виглядом Bei будинки, в яких проводились вимipювання, побyдованi пГсля 1948 року.
Об'емну активнicть (ОА) радону в пpимiщеннях Корсики вимipювали iнтегpальним методом за допомогою твердотГльних трекових детектоpiв Kodak-alpha. Середня тривалГсть вимipювань становила 81 день для кампанП' 19951996 рр. та 65 днiв для кампанП' 1992 р. 98% вимipiв були зроблен або взимку (27%), або навео-ii (71%). ДослГдження у Рiвномy проводились за допомогою радонометра «Альфарад Плюс», який призначений для експресних вимipювань та неперервного монГторингу ОА Радону-222. ОскГльки вГдомо (Roessler et al., 2014; Udovicic et al., 2014), що значення ОА радону всередин примщень можуть коливатись у десятки pазiв протягом доби, то вимipювання проводили в кожному примщены протягом 24 годин з подальшим усередненням.
При розрахунках впливу пожиттевоУ експозици радону в житлових примщеннях на ризик захворюваносп та смертносл вгд раку легенiв використовували модель Яко6Г (GSF) та модель BEIR-VI «експозицГя - вГк - тривалГсть» (Health Effects of ..., 1999).
Результати та ïx обговорен ня
За даними медичноУ звГтностГ кГлькГсть померлих в лГкарнях РГвного вГд злоякГсних новоутворень в трахеУ, бронхах, легенях за перюд 2011 -2015 роюв в середньому становить 214 оаб на рГк (табл. 1) (Zbirnyk pokaznykiv zdorov'ja ..., 2016).
Таблиця 1. КГлькГсть померлих вГд злоякГсних новоутворень в трахеУ, бронхах, легенях у 2011-2015 роках в м. Рiвне
Роки КГлькГсть померлих ЧоловГки ЖГнки
2011 198 24
2012 192 26
2013 198 31
2014 159 36
2015 185 23
АналГз результатГв французьких дослГдникГв свГдчить, що щорГчна кГлькГсть смертей вГд усГх причин на КорсицГ за перюд з 1990 по 1999 рГк становила в середньому 2 723 особи (Franke et al., 2006). Незважаючи на рГзницю по роках, в середньому вона коливаеться майже на одному рГвнГ (стандартне вГдхилення становить 57 оаб). КГлькГсть смертей вГд раку легенГв на КорсицГ з 1990 по 1999 рГк становила в середньому 155 оаб на рГк. Це значення мало вГдрГзняеться по 1990-х роках (стандартне вГдхилення 15). У середньому на злояюсы пухлини бронхГв та легенГв в 1990-1999 pp. припадае 5,7% смертей на КорсицГ (9,3% для чоловтв та 1,8% для жГнок). СередньорГчна питома смертнГсть вГд раку легенГ на КорсицГ становить 0,56 на 1000.
ОскГльки вимГрювання на КорсицГ проводились трьома кампанГями та рГзними органГзацГями, якГ не узгоджували мГж собою протоколи вимГрювань, то для обробки результатГв i представлення Ух в репрезентативному виглядГ французьк автори (Franke et al., 2006) зробили спецГальну статистичну обробку з метою визначення параметрГв розподГлу ОА в житлових примГщеннях i школах острова (табл. 2).
Таблиця 2. Основы характеристики розподГлу ОА радону в житлових примГщеннях та школах о. Корсика
КГлькГсть Середне МедГана [Min - Max] Середне Середне
вимГрювань арифметичне квадратичне геометричне
_вГдхилення_
KsMnsHiR 1995/96
113 197 103 18-2110 296 110
КампанГя 1995/96 по департаментам: ПГвденна Корсика
56 263 142 23-2110 376 152
Верхня Корсика
57 133 69 18-981 166 81
ПГсля статистичноУ обробки, кампанГя 1995/96 113 181 - - 242 109
K3Mn3HiR 1992
47 147 75 13-1189 205 84
K3Mn3HiR 1999
638 199 111 6-9109 450 114
Нашл вимГрювання вмГсту радону у повГтрГ житлових примщень РГвного показали, що для переважноУ бГльшосп з них ОА знаходиться в межах вГд 0 до 250 Бк/м3 (табл. 3), отриман результати представлено також у виглядГ пстограми (рис. 2).
Таблиця 3. Значення ОА радону у пов^ примщень перших поверхiв житлових будинюв м. Рiвне
ОА, Бк/м3 Ктьюсть примщень Вщносна ктьюсть примЩень, %
0 - 50 21 10,5
50 - 100 52 26,0
100 - 150 51 25,5
150 - 200 25 12,5
200 - 250 20 10,0
250 - 300 6 3,0
300 - 350 4 2,0
350 - 400 4 2,0
400 - 450 3 1,5
450 - 500 4 2,0
500 - 550 2 1,0
550 - 600 3 1,5
600 - 650 2 1,0
650 - 700 1 0,5
700 - 750 1 0,5
750 - 800 1 0,5
Оскiльки нашi вимiрювання явно показали, що частотний розподiл ОА радону в пов^ житлових примiщень перших поверхiв будинкiв Рiвного носить логнормальний характер, то вс статистичнi характеристики ми визначали спираючись саме на нього. Середне геометричне значення ОА для житлових примщень перших поверхiв Рiвного склало 127 Бк/м3 [95% Д1: 118-137] з геометричним стандартним вiдхиленням 0,7987, а середне арифметичне -145,6 Бк/м3.
Отриман параметри розподту показали, що як для Корсики, так i для Рiвного вони знаходяться в одному дiапазонi значень, хоча розкид значень вимiрювань е суттевим. Зокрема, на Корсиц фiксуються максимальнi значення ОА в жи™ 2 110 Бк/м3, а в обстежених примщеннях м. Рiвне ми не спостерiгали значень ОА бтьших за 800 Бк/м3. За отриманими показниками ми побудували логнормальну залежнкть частоти житла перших поверхiв р(ОА) вiд вмiсту радону в них (рис. 1), користуючись формулою (1):
Р(ОА) =
1
де ОА„
ОА -a '
середне геометричне значення ОА в дослiджуваних примiщеннях
(1)
ОА = n
geom л
П ОА,
(2)
де ОА - середне за вимiрюваний промiжок часу значення ОА в кожному з п примщень, и -параметр розподту (геометричне стандартне
вщхилення), a =
(
ln
ОА
у
ОА
геом /
= 0,7987. (3)
-1-0,67 О 1 1.15 1,73
Рис. 1. Густина розподшу ймовiрностi Р(ОА) значень ОА радону в
повг^ житлових примщень перших поверхш м. Р1вне. х = 1п (OA/OAgeom), ОАт - найбшьш ймовiрне значення ОА, OAgeom. -середне геометричне значення ОА, ОАтах - прогнозоване максимальне
значення ОА
п -1
В якосп контрольного максимального параметра розглянуто значення на рiвнi пороговоУ величини густини ймовiрностi вiдповiдного вiдхилення вiд максимуму розподту на вщстаы Эст («правило трьох сигм»), що становить ОАтах = 714 Бк/м3 .
З отриманоУ залежносп (1) можна визначити, в яюй частцi житла значення ОА радону перевищують певнi вибран рiвнi. Одним iз таких рiвнiв мае
значення ОАвеот = 400 Бк/ мъ . ВЫ вщповщае
значенню еквiвалентноí рiвноважноí об'емноУ
активностi радону (ЕРОА) 200 Бк/мъ, при
коефiцiентi рiвноваги Р = 0,5 . За значенням
ОА
ln
ОА
n
ЕРОА радону визначаеться piBeHb безпеки житла. Для Францп та УкраУни цей piBeHb однаковий: для старого житла ЕРОА = 200 Бк/мъ, для того, що будуеться - ЕРОА = 100 Бк/мъ . Невелика вщмЫнкть мiж нашими дослiдженнями i (Franke et al., 2006) полягае у виборi значення коефiцiента F. Французьк дослiдники використовували значення F = 0,4, рекомендоване (МКРЗ). Це значення багато в чому залежить вщ клГмату мкцевосп, частоти провГтрювання примiщення тощо. Оскiльки, у Рiвному клiмат набагато холоднiший нГж на Корсицi, провiтрювань примiщень значно менше, вiдповiдно значення F потрiбно брати бiльшим. Значення F = 0,5 рекомендують використовувати росiйськi дослГдники для мiсцевостi з подiбним Шматом (Zhukovskij and Kruzhalov, 2000). Отриман статистичнi показники дозволили оцiнити ймовiрнiсть реестрацп для рiзних значень ЕРОА (i, вiдповiдно, ОА) за формулою:
(ln (ЕРОА/ЕРОАтот ))2
, ЕРОАтах " ,, 2
1 р 2а
1 J р-Т^ТГл-d (ЕРОА), (4)
т
{ЕРОА + ЕРОАтах ) = ■
CT • V2* Е*РОА ЕРОА
де ЕРОА&еот = 63,5 Бк/м3 , = 0,7987 . Для giana30Hy значень ОА Big 400 Бк/м3 до 714 Бк/м3 (рис. 3):
{ln {ЕРОА/ЕРОАгеом ))2
1 357 е ^
т
4{200 357) =
d {ЕРОА) = 0,066.
а • 42л J ЕРОА Для дiапазону значень ОА вщ 200 Бк/мъ до 714 Бк/мъ - fö£m4(l00 ^357)= 0,27 . Для дiапазону значень ОА вщ 150 Бк/мъ до 714 Бк/мъ - (оЕРОЛ (75,5 + 357) = 0,41. Отже, нами проведено розрахунки (табл. 4) подГ6нГ до представлених в робот (Franke et al., 2006).
Таблиця 4. ВГдносна кГлькГсть 6удинкГв з перевищенням певного рГвня ОА радону в них
(5)
PiBeHb ОА радону % Big загальноУ юлькосп примЩень
в Бк/м3 Кампаыя 1995/96 Кампаыя 1999 Наши вимiрювання
> 1000 0,7 1,3 -
> 400 6,0 10,0 6,6
> 200 17,9 29,5 27
< 200 75,4 70,5 -
> 150 - - 41
< 150 - - 59
Отриман дан показують, що частка житла в якому рiвень радону перевищуе значення ЕРОА = 200 Бк/мъ приблизно однакове як для Корсики (6 та 10% для рГзних вимГрювань), так i для РГвного (6,6%).
Розрахунок впливу пожиттевоУ експозицп радону в житлових примщеннях на ризик захворюваносп та смертностi вГд раку легеыв проводили базуючись на двох моделях: Яко6Г (GSF) та моделi «експозицГя - вГк - тривалкть», запропонованоУ BEIR-VI (Health Effects of ..., 1999). Аналогiчнi розрахунки проведем в (Franke et al., 2006) на базi моделi «експозицГя - вГк - тривалiсть».
В обох моделях основним е припущення про те, що пожиттевий ризик ОмовГрнкть) виникнення радГацмно-Гндукованого випромГнюванням ДПР радону раку легенГв R у населення визначаеться коефщГентом базовоУ вГк-специфГчноУ частоти захворюваностГ Ä0(t) та коефщГента додаткового вГдносного ризику KR, який, в свою чергу, залежить вГд величини експозицП' PWLM за ДПР радону. ВЫ визначаеться Гз формули:
RR = 1 + R = 1 + £ ¿0 {t)p0 {tK {t)• exp
t=0
-Zk* ¿0 {t') Kr t)
t'=0
(6)
де ЯЯ - вiдношення абсолютного ризику виникнення онколопчного захворювання (рак легенiв) в опромЫеноУ популяцп' до ризику для подiбноí неопромiненоУ популяцГУ, Я - додатковий вщносний ризик, р0 ) - функцiя дожиття, яка визначаеться як iмовiрнiсть досягнення людиною вку t (iз народження). Вона враховуе демографiчнi особливостi територп, а також те, що смерть визначаеться рiзними причинами, а не ттьки впливом радiацiйного фактору; кы -
коефiцiент летальностi (для раку легенiв кы = 0,95 ); Кя(^) - коефiцiент додаткового выносного ризику, який в свою чергу залежить вщ величини експозицп Ршш за ДПР радону, розподiлу експозицп за часом, вiку на момент оцЫки ризику i кiлькох Ыших параметрiв; ) - коефiцiент базовоУ вiк-специфiчноУ частоти захворюваностi на дану хворобу.
Середньорiчну потужнГсть експозицп Р для населення (в одиницях WLM) можна визначити за вГдомими середньорiчними значеннями (еквГвалентноУ рiвноважноí об'емноУ активносп) ЕРОА за формулою:
Р
(н)
ЕРОАср Y Г (год )
fWLM^ ср\ --3
м ,
(7)
170•3700
V PiK ,
(Величина 1 WLM приблизно вiдповiдае експозицп при ЕРОА, що дорiвнюе 100 пЮ/л (3700 Бк/ мъ ) протягом 170 год).
У моделi GSF враховуеться, що коефiцiент KR залежить вiд часу, що пройшов iз моменту впливу ДПР радону (t - te) i BiKy на момент опромГнення s(te). Коефiцiент додаткового вiдносного ризику, зумовлений кумулятивною експозицГею ДПР радону за весь перюд, починаючи з початку життя, для даноУ моделi розраховуеться за формулою:
t-T t-т
KR (t)= J KR ^ te )dte * Z PWLM (te )• *(te )((t - te ) , (8)
0 te =0
де s(te) - коефiцiент пропорцiйностi, що враховуе канцерогенну сприйнятливГсть легенiв, яка зменшуеться зi
збiльшенням вiкy людини, що опромГнюеться; фyнкцiя (t - te) характеризуе розподГл вiдносноí латентностi та
нормована на одиницю в максимумГ. Наступним за цим максимумом передбачаеться зменшення додатковоУ вiдносноí частоти захворювань iз перiодом дворазового зменшення, що дорiвнюе 10 рокiв. т - латентний перюд, що становить 5 роюв. (te) - величина експозицп PwlM за ДПР радону, отриманоУ у вiцi te.
Модель ризику BEIR-VI запропонована у 1999 роцГ Нацiональною АкадемГею наук США пГсля дослiдження 11 когорт шахтарiв у загальнiй кГлькосп 60 606 осГ6 (Health Effects of ..., 1999). Цю модель досить часто використовують (Saldan et al., 2014), вона враховуе максимальну юльюсть факторiв, якГ впливають на процеси виникнення радГацмно-iндyкованого раку легенГв. До таких факторiв належать:
- час, що минув Гз моменту опромГнення ДПР радону;
- вГк на момент оцГнки ризику;
- факт палГння тютюну;
- рГвень ЕРОА радону, за якоУ була сформована отримана експозицГя за ДПР радону. Можна видГлити двГ основнГ вГдмГнностГ моделГ BEIR-VI вГд розглянутих ранГше моделей:
1) модель BEIR-VI використовуе рГзнГ значення додаткового вГдносного ризику для курцГв i тих, хто не палить, (так звану субмультиплГкативну взаемодГю факторГв курГння i опромГнення ДПР радону);
2) модель BEIR-VI прогнозуе зменшення вГдносного ризику на одиницю експозицп зГ збГльшенням потужностГ еквГвалентноУ дози на легеневу тканину (збГльшеннГ ЕРОА радону в процес опромГнення).
КомГтет BEIR-VI розробив двГ моделГ ризику: в перший («експозицГя - вГк - тривалГсть») враховуеться досягнутий вГк людини, час, що минув пГсля експозицп, та тривалГсть експозицп; друга модель враховуе ГнтенсивнГсть впливу, а не УУ тривалГсть (модель «експозицГя - вГк - ГнтенсивнГсть»). Ми проводили розрахунки за двома моделями, але оскГльки в (Franke et al., 2006) ризики розраховували лише за першою моделлю BEIR-VI, то отриманГ результати за другою моделлю в цГй статт не представлен.
Загальний вигляд функцп Кд(t) в першлй моделГ BEIR-VI наступний:
Kr (t)=ß(PS -14 + 24 • P15-24 + ¿25+ ' P25+ ) ' (age7 Z , (9)
де ß - основний параметр залежностГ «експозицГя - вГдповГдь» («ризик - коефГцГент»), Р5_14, Р^.^, Р25+ - вГкна експозицп, якГ визначають кумулятивну експозицГю радону i його ДПР, отриману в Гнтервалах часу вГд (5-14) роюв до часу t, вГд (15-24) рокГв до часу t й вГд 25 рокГв i бГльше до часу t, для якого проводиться оцГнка ризику; 015_24, #25+ -
коефщГенти, що визначають вГдносний внесок в ризик виникнення раку легенГв вГд експозицГй, отриманих в зазначенГ Гнтервали часу до вГку t; параметр ( визначае залежнГсть канцерогенноУ сприйнятливостГ тканини легенГв вГд
досягнутого вГку; параметр залежить вГд тривалостГ опромГнення (в роках).
В модель BEIR-VI також закладено наявнГсть п'ятирГчного латентного перГоду в розвитку раку легенГв, тому експозицГя, отримана за останнГ 5 роюв до вГку t, у виразГ (9) не враховуеться.
Деяким недолгом цГеУ моделГ можна вважати врахування фГксованоУ частки курцГв незалежно вГд краУни (58% - чоловГкГв i 42% - жГнок).
В наших вимГрюваннях для середнього рГвня ОА = 127 Бк/мъ радону в житлГ потужнГсть експозицп становила PWLM = 0,88 WLM/piK, а для значень ОА = 714 Бк/м3 це становило ^ = 4,97 WLM/piK. Ц показники були контрольними для визначення додаткового вГдносного ризику R в проведених вимГрюваннях. При розрахунках певною
Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 2018
проблемою стало визначення вк-специ^чноУ частоти виникнення раку легеыв ¿0{t), характерноУ для м. Piвнe, оскiльки в медичних статистичних зв^ах по Piвнeнськiй областi не наводиться статистика смертносп вiд раку лeгeнiв в залежносп вiд вiку. Можна знайти лише дан про середню смeртнiсть за рк ¿0{t), тим бтьше вона не приведена
окремо для чоловшв i жiнок. Тому ми за рекоменда^ею МКРЗ (ICRP Publication 50, 1987) використали значення ¿0{t) для «зразковоУ популяци» (сумарноУ для чоловiкiв i жЫок), вважаючи, що значення ¿0{t) для Piвного вiдрiзняеться вiд нього лише певним коeфiцiентом k. Розрахунок для 2015 року визначив к = 5,15 . Функцiя дожиття р0{t) не приведена в робот (Franke et al., 2006), але УУ можна визначити за юльюстю померлих (табл. 5).
Таблиця 5. Розподт померлих у Piвнeнськiй областi за вковими групами в 2015 роцГ та сeрeднiй по о. Корсика в перюд з 1990 по 1999 рк
BiKOBa трупа, роки Ктьюсть померлих у PiBHeHCbKM облает Ймовiрнiсть дожиття вщ народження до BiKy t, (p0(t)) Ктьюсть померлих на о. Корсика
0-4 162 0,98898 18
5-9 21 0,98757 5
10-14 19 0,98629
15-19 53 0,98273 33
20-24 89 0,97678
25-29 138 0,96760 55
30-34 192 0,95496
35-39 250 0,93871 76
40-44 361 0,91565
45-49 503 0,88431 127
50-54 702 0,84206
55-59 1003 0,78459 249
60-64 1142 0,72362
65-69 1327 0,65829 501
70 i старшМ 8732 0,26712
Всього 14695 0 2723
* - з врахуванням, що в м. РГвне проживае приблизно 1/6 частина населення РГвненщини
Проте, розрахунки BEIR VI базуються на 110 теоретично можливих роках життя людини. Для корсиканцГв верхне значення у сумГ формули (6) fmax брали рГвним 110 (Franke et al., 2006), в наших розрахунках для рГвнян ми були вимушенГ
обмежуватися 70 роками життя людини, оскГльки окремо статистика захворюваносп та смертностГ для довгожителГв, наприклад, для 90-лГтнГх або 100-лГтнГх жителГв РГвного не ведеться (та й навряд чи жителГ мГста доживають до вГку 110 роюв). Отже, розрахунок вГдносного ризику RR проводився у рГвнян для 70 роюв експозицГУ, а у корсиканцГв - для 110 роюв (табл. 6).
Таблиця 6. Розрахунок вГдносного ризику захворюваносп та смертностГ вГд раку легенГв за рахунок радону на о. Корсика та м. РГвне
ОА, Бк/м3 Pwlm, WLM/piK о. Корсика чоловки жЫки м. Рiвне сптьна група
127 0,88 (F = 0,5) 1,09
150 0,84 (F = 0,4) 1,30 1,32
200 1,11 (F = 0,4) 1,39 1,43
400 2,23 (F = 0,4) 1,78 1,85
714 4,97 (F = 0,5) 1,50
1000 5,57 (F = 0,4) 2,84 3,11
Французьк дослГдники (Franke et al., 2006) також визначили вГдсоток смертностГ населення вГд раку легенГв, що вноситься вГдповГдним вГкном експозици. При цьому, що частка смертей вГд раку легенГв, пов'язана з середньою концентрацГею радону в житлГ вище 400 Бк/м3 на КорсицГ, становить вГд 30 до 48% (для теоретичних 110 роюв експозици), тодГ як для м. РГвне - близько 50% (для теоретичних 70 роюв експозици).
ВГдсоток смертей вГд раку легенГв, спричиненого радоном Гз середнГм значенням ОА в житлГ 134 Бк/м3, у чоловтв i жГнок Корсики становить вщповГдно 21,3% та 22,6% (21,5% для всього населення) вГд загальноУ кшькосп смертей вГд цГеУ хвороби, що в юльюсному вГдношеннГ становить 33 особи (для чоловтв - 28, для жГнок - 5) з 155 померлих за рГк вГд раку легенГв. Для жителГв м. РГвне Гз середнГм значенням ОА в житлГ рГвним 127 Бк/м3 додатковий вГдсоток смертей вГд раку легенГв 25,1%, що в юльюсному вГдношеннГ становить 53 особи (для чоловшв - 47, для жГнок - 6) з 214 померлих за рГк вГд цГеУ хвороби. Можливо, що порГвняно меншГ показники смертностГ для корсиканцГв пов'язанГ з певними
клГматичними особливостями (менше часу проводять у примщеннях, краща вентиляцiя, зокрема в зимовий перюд) i, так званою, «середземноморською дГетою».
Використана як в наших дослГдженнях, так i в (Franke et al., 2006) модель «експозицГя - вГк - тривалГсть» базуеться на лiнiйнiй безпороговм вiдповiдностi надлишкового ризику розвитку раку легенГв вiд експозицп радону. BEIR-VI, таким чином, припускае, що навГть найнижчi рiвнi ОА радону в примщеннях мають пропорцiйний вплив на збГльшення ризику захворюваностi на рак легенГв. Проте, ця гiпотеза, що припускае детермЫктичний а не стохастичний тип прояву радiацiйного ефекту, все ще залишаеться дискусiйною (Tubiana, 2003). Деяк аргументи пiдтверджують ïï, наприклад, навiть одна альфа-частинка може викликати помГтн змiни ДНК i, отже, мутаци при подальшому подiлi клГтин. Iншi бiльш або менш вагомi аргументи на користь пропорцiйного впливу допускають i нелiнiйнiсть спiввiдношення експозицГя -ризик. Зокрема, спостерiгаeться явище узгодженоУ реакцiÏ навколишнiх клiтин, як прилягають до постраждали вiд опромГнення клiтин, це називають стiйким ефектом (Brenner and Sachs, 2003; Little, 2004). Для житлових будинюв з ОА радону, бГльшою нГж 1000 Бк/м3, пожиттева експозицiя населення перевищуе експозицiю американських шахтарiв, тому викликають сумнiв отриманi для деяких шкГл Корсики результати зi значеннями ОА в тисячi Бк/м3. Експозицiя з ОА в житлГ зi значеннями мiж 400 i 1000 Бк/м3 за весь час життя людини близька до рiвня, який отримують шахтарГ, але частка населення, яке ÏÏ отримуе невелика (не перевищуе 10% як для Корсики так i для Рiвного). ЕкспозицГя вГд 150 до 400 Бк/м3 хоча й менша за ту, що отримують шахтарГ, проте ÏÏ необхГдно обов'язково враховувати, оскiльки вона дае значний внесок у вщсоток додаткового ризику для населення. Для експозицп нижчоУ за 150 Бк/м3 визначення надлишкового ризику стае складнГшим через суттеве зростання похибки в порiвняльних дослГдженнях випадок/контроль. Спираючись на ц мiркування щодо внескiв в ризик рiзних вiкон експозицп ОА, можна оцЫити частку випадкiв, якi пщпадають пiд припущення лгнгйностг та вщповГдають впливу, що вiдмiчаeться в санiтарно-гiгieнiчних дослiдженнях. Принаймнi, можна говорити про двг третини оцгночного ризику для ргвнгв, коли ефект впливу радону е статистично значущим. вгдсутнгсть доведено'!' лымноУ залежностГ для ОА нижче 150 Бк/м3 не означае, що ризику не Гснуе. ЙмовГрно, це пояснюеться неможливГстю проведення регулярного санГтарно-ппеИчного монГторингу для статистично достовГрноУ демонстрацГ'' цього нижчого рГвня ризику.
Окремо слГд зупинитися на такому онкогенному чиннику як тютюнопалГння. На сьогоднГ е чГтко встановлена синергГчна взаемодГя впливу радону i фактору палГння тютюну на пГдвищення захворюваностГ на рак легенГв (Lantz et al., 2013; Böhm et al., 2014; Torres-Duran et al., 2014). I в наших дослГдженнях, i в дослГдженнях (Franke et al., 2006) була здГйснена спроба оцГнки впливу такоУ синерпчноУ дм на онкозахворювання дихальних шляхГв. Для тако' оцГнки першочергове значення мае знання звичок палГння населенням регюну та Ух еволюцп в час. На пГдставГ дослГджень, проведених у США на початку 90-х роюв минулого столГття зроблено висновок про те, що ймовГрнГсть смертГ вГд раку легенГв в 14 разГв вища для чоловГкГв-курцГв, нГж для тих, хто не палить. Для жГнок цей показник дорГвнюе 12. Отже, еволюцГя палГння може Гстотно змГнити вплив радону на виникнення онколопчних захворювань. В роботГ (Franke et al., 2006) зазначаеться, що дуже важко отримати точнГ данГ про палГння у ФранцГУ, а тим бГльше в дослГджуваному регюнк КорсиканськГ дослГдження базуються лише на даних 1999 року. Вони показали перевищення юлькосл оаб, що палять, на КорсицГ порГвняно з материковою ФранцГею. ВГдсоток осГб, що регулярно палять, на КорсицГ був вищим, нГж в середньому по ФранцГУ: 34,9% проти 28,3%.
В УкраУнГ ситуацГя за статистикою палГння серед населення набагато прша нГж у ФранцГУ, якщо не катастрофГчна. За нашими даними статистика щодо поширеносп тютюнопалГння серед рГзних статево-вГкових груп населення на регулярна основГ в УкраУнГ не збираеться. Серед пострадянських краУн лише в РосГйськГй ФедерацГ'' е подГбнГ данГ. Зокрема, у 2009 роцГ в РосГУ проводилося «Глобальне опитування дорослого населення про вживання тютюну (GATS)» (Global survey of ..., 2009). ДослГдження виконувалося в контекст вимог «РамковоУ конвенцп ВООЗ з боротьби проти тютюну» з метою збору даних для порГвняння. За даними опитування GATS, Роая опинилася на першому мГсцГ серед краУн свГту за вГдсотком населення, що палить. Якщо скористатися цими даними, то необхГдно припустити, наступне:
1. СтатевовГковий розподГл частки курцГв серед рГвнян приблизно збГгаеться з загальноросГйським.
2. 100% населення у вГцГ менше 15 роюв вважаеться таким, що не палить.
ТеоретичнГ розрахунки, якГ фунтуються на цих припущеннях, показали, що для м. РГвне спостерГгаеться 50-вГдсоткове пГдвищення захворюваностГ за рахунок радону для оаб, що палять в порГвняннГ з не курцями. КорсиканськГ дослГдження, що базуються на статистицГ тютюнопалГння у ФранцГУ показали приблизно таю ж результати. Проте, отриманГ данГ в цГй стагл не наводяться оскГльки вони не е достатньо репрезентативними i порГвнюваними для взятих нами репоыв. ОднГею з головних причин е те, що для ФранцГУ з початку 90-х роюв юльюсть оаб, як палять, серед чоловтв зменшуеться, але зростае серед жГнок. З 2003 року спостерГгаеться значне зниження продажу цигарок (зменшилось на 13,5% мГж 2002 i 2003 рр.). Це зменшення частково пояснюеться освГтнГми та регуляторними заходами, прийнятими за планом протидп раковим захворюванням (ачень 2003 р.). ПГдвищення цГн на цигарки бГльше нГж на 40% мГж сГчнем 2003 р. i ачнем 2004 р. призвело до зниження поширеносп палГння серед французГв у вГцГ вГд 15 до 75 рокГв з 34,5% до 30,4%. Така тенденцГя спостерГгалась як для чоловГкГв, так i для жГнок. Однак в (Franke et al., 2006) вГдмГчають, що хоча загальна частота палГння у ФранцГУ зменшуеться, немае гарантп, що ця статистика спостерГгаеться i для Корсики. Для УкраУни протягом останнГх 10 роюв вГдмГчаеться подГбна тенденцГя. РГст акцизГв на тютюн веде до збГльшення вартостГ цигарок, зниження рГвня життя населення та ЫшМ соцГальнГ чинники також впливають на кГльюсть осГб що палять, як чоловтв, так i жГнок. ЗрозумГло, що в такГй мЫливм загальнГй динамГцГ палГння населення як для Корсики, так i для УкраУни втрачае будь-який сенс розрахунок синерпзму ризиюв захворюваностГ на рак легенГв за рахунок радону та тютюнопалГння для експозицп 70, а тим бГльше 110 роюв.
Висновки
Порiвняння впливу внутрiшньобудинкового радону на здоров'я жителiв о. Корсики та м. Рiвного базуеться на трьох кампанГях вимiрювaнь, проведених на Корсицi в перюд з 1990 по 1999 роки та вимiрювaннях, проведених в Рiвному в перюд з 2013 по 2017 рк. Таке порiвняння прaвомiрне внаслщок подiбностi низки характеристик цих регiонiв: геологи фунлв, структури житла, кiлькостi населення, захворюваносп на рак легенiв тощо. Не спостерiгaлось значних вiдмiнностей в результатах, отриманих за рiзними методиками вимiрювaнь ОА радону в житлових примГщеннях: iнтегрaльними - для Корсики та експресними - для Рiвного. Середне геометричне значення об'емноУ активносп радону в житлових примiщеннях перших поверхiв для рiзних кaмпaнiй вимiрювaнь на Корсицi знаходиться в межах вГд 81 до 152 Бк/м3, тодi як для Рiвного це значення становить 127 Бк/м3. Отриман результати показують, що частка житла в якому рiвень радону перевищуе значення ЕРОА = 200 Бк/м3 приблизно однакове як для Корсики (6 та 10% для рiзних вимiрювaнь), так i для Рiвного (6,6%).
За моделями «експозицГя - вк - тривалкть» BEIR VI для о. Корсика та м. Рiвне i контрольною моделлю Якобi (тiльки для Рiвного) визначено ризик смерт вiд раку легенiв за рахунок радону. Отже, вiдсоток смертей вщ цГеУ' патологи пов'язаних з радоном, при середньому значены ОА радону в житлг ргвному 134 Бк/м3 для чоловтв i жыок Корсиканського регiону становить вГд 21,3% до 22,6%. Для жителГв РГвного - 25,1% при ОА 127 Бк/м3. Застосувавши результати моделювання до кГлькосп щорГчних смертей вГд раку легенГв, можна сказати, що на КорсицГ через радонове опромГнення за рГк смертнГсть складае для чоловтв - 28 i для жГнок - 5 смертей, для РГвного цей показник становить 47 i 6, вГдповГдно. ОтриманГ результати по синерпчИй взаемодп радону та тютюнопалГнню не е достатньо репрезентативними й порГвнюваними для обстежуваних територГй, тому в даному дослГдженнГ не наводяться. У цьому контекст доцГльно провести нову одночасну вимГрювальну кампанГю в обох регГонах, адаптовану для оцГнки поточноУ експозици, статистики тютюнопалГння населення та з метою оцГнки ефективностГ прийнятих заходГв по зниженню концентрацп радону в житлових примГщеннях.
References
Böhm, R., Sedlak, A., Bulko, M. & Holy, K. (2014). Use of threshold-specific energy model for the prediction of effects of smoking and radon exposure on the risk of lung cancer. Radiation Protection Dosimetry, 160(1 -3), 100-103. doi: 10.1093/rpd/ncu059
Brenner, D.J. & Sachs, R.K. (2003). Domestic radon risks may be dominated by bystander effects: but the risks are unlikely to be greater than we thought. Health Physics, 85, 103-108. doi: 10.1097/00004032-200307000-00018.
Chen, J. (2013). Canadian lung cancer relative risk from radon exposure for short periods in childhood compared to a lifetime. International journal of environmental research and public health, 10, 1916-1926. doi: 10.3390/ijerph10051916 Council of the European Union. (2014). Council Directive 2013/59/EURATOM of 5 December 2013 laying down basic safety standards for protection against the dangers arising from exposure to ionising radiation. Brussels: O. J. EU. Available from: https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/65527fd1-7f55-11e3-b889-01aa75ed71a1/language-en/ Accessed on 25.12. 2017
Franke, F., Pirard, P., Mattei, J., Maury, J.-C., Lasalle, J.-L. & Catelinois, O. (2006). Le radon en Corse: évaluation de l'exposition et des risques associés. Institut de Veille Sanitaire (in French). Available from http://www.ladocumentationfrancaise.fr/rapports-publics/064000231/index.shtml/ Accessed on 25.12. 2017
Global'nyj opros vzroslogo naselenija o potreblenii tabaka: otchet NIC «Statistika Rossii» Rosstata i NII pul'monologii Global survey of the adult population on tobacco consumption: the report of the SRC «Statistics of Russia» (2009). Rosstat and the Research Institute of Pulmonology]. Moscow (in Russian).
Golovne upravlinnja statystyky u Rivnens'kij oblasti [Main Department of statistics in Rivne region] (2015). Rivne. Available from: http://www.rv.ukrstat.gov.ua/ Accessed on 29.12.2017 (in Ukrainian).
Health Effects of Exposure to Radon: BEIR VI. Committee on health risks of exposure to radon (BEIR VI). (1999). Board on radiation effects research. Commission on life sciences. National research council. Washington: National Academy Press. ICRP Publication 50. Lung Cancer Risk from Indoor Exposures to Radon Daughters (1987). Pergamon, Vienna. (Annals of the International Commission on Radiological Protection, 17(1). Available from: http://www.icrp.org/publication.asp?id=ICRP%20Publication%2050/ Accessed on 25.12. 2017 Insee. Recensement de la population. (1999). Populations légales. Available from: https://www.insee.fr/fr/statistiques/2522602#/ Accessed on 27.12.2017
Klymenko, M.O. & Lebed, O.O. (2017). Doslidzhennja objemnoi' aktyvnosti radonu vnutrishn'o budynkovogo povitrja mista Rivnogo [Investigation of volumetric activity of the radon of the internal house air of the city of Rivne]. Bulletin of the Kremenchug National University n. Mikhail Ostrogradsky, 3(104), 124-129 (in Ukrainian).
Klymenko, M.O., Pryshhepa, A.M., Homych, N.R. (2014). Ocinjuvannja stanu mista Rivne za pokaznykamy ekologo - social'nogo monitoryngu. Monografija [Assessment of the city of Rivne according to the indicators of ecological and social monitoring. Monograph]. NUWEE, Rivne (in Ukrainian).
Lantz, P.M., Mendez, D., Philbert, M.A. (2013). Radon, smoking, and lung cancer: the need to refocus radon control policy. American Journal of Public Health, 103(3), 443-447. doi: 10.2105/AIPH.2012.300926
Lebed, O.O., Myslinchuk, V.O., Pryschepa, A.M. (2015). Radonometrija pryrodnyh vodnyh dzherel Zdolbunivs'kogo rajonu Rivnenshhyny [Measurement of radon in natural water sources of Zdolbuniv area Rivne region]. Bulletin of National University of Water and Environmental Engineering, series "Agricultural Sciences", 69(1), 172-180 (in Ukrainian). Little, M.P. (2004). The bystander effect model of Brenner and Sachs fitted to lung cancer data in 11 cohorts of underground miners, and equivalence of fit of a linear relative risk model with adjustment for attained age and age at exposure. Journal of Radiological Protection, 24, 243-255.
Lubin, J.H. & Boice, J.D. (1997). Lung cancer risk from residential radon: meta-analysis of eight epidemiologic studies. Journal of the National Cancer Institute, 89(1), 49-57. Doi: https://doi.org/10.1093/jnci/89.1.49
Lubin, J.H., Tomasek, L., Edling, C., Hornung, R.W., Howe, G., Kunz, E., Kusiak, R.A., Morrison, H.I., Radford, E.P., Samet, J.M., Tirmarche, M., Woodward, A. & Yao, S.X. (1997). Estimating lung cancer mortality from residential radon using data for low exposures of miners. Radiation Research, 147(2), 126-134. doi: 10.2307/3579412
Milner, J., Shrubsole, C., Das, P., Jones, B., Ridley, I., Chalabi, Z., Hamilton, I., Armstrong, B., Davies, M. & Wilkinson P. (2014). Home energy efficiency and radon related risk of lung cancer: modelling study. British Medical Journal, 348, f7493. doi: 10.1136/bmj.f7493
Neugebauer, T., Hingmann, H., Buermeyer, J., Grimm, V. & Breckow, J. (2016). Radon emission rate and analysis of its influencing parameters. Published Online: 2016-09-10. doi: https://doi.org/10.1515/nuka-2016-0056
Peterson, E., Aker, A., Kim, J. H., LL Y., Brand, K. & Copes, R. (2013). Lung cancer risk from radon in Ontario, Canada: how many
lung cancers can we prevent? Cancer Causes Control, 24 (11), 2013-2020. doi: 10.1007/s10552-013-0278-x
Roessler, F. A., Azzam Jai, T., Grimm, V., Hingmann, H., Orovwighose, T., Jach, N., & Breckow, J. (2014). First steps in the
development of a possible measurement method to estimate the radon concentration as an indicator of the indoor air
quality. Nuclear Technology & Radiation Protection, 29(Suppl.), 52-58. doi: 10.2298/NTRP140SS52R
Saldan, I.P., Balandovich, B.A., Potseluev, N.Yu. & Flat, M.Kh. (2014). Gigienicheskaja ocenka radiacionnogo riska jemanacij
radona na territorii Altajskogo Kraja [Hygienic assessment of the radiation risk of radon emanation in the Altai Krai]. Hygiene
and sanitation, 93(2), 44-47 (in Russian).
Takamura, N., Orita, M., Saenko, V., Yamashita, S., Nagataki, S. & Demidchik, Y. (2016). Radiation and risk of thyroid cancer: Fukushima and Chernobyl. Lancet Diabetes & Endocrinology, 4, 647. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S2213-8587(16)30112-7 Torres-Durán, M., Barros-Dios, J. M., Fernández-Villar, A. & Ruano-Ravina, A. (2014). Residential radon and lung cancer un never smokers. A systematic review. Cancer Letters, 345, 21 -26. doi: 10.1016/j.canlet.2013.12.010
Truta, L.A., Hofmann, W., & Cosma, C. (2014). Lung cancer risk due to residential radon exposures: estimation and prevention. Radiation Protection Dosimetry, 160, 112-116. doi: 10.1093/rpd/ncu062
Tsuda, T., Tokinobu, A., Yamamoto, E. & Suzuki, E. (2016). Thyroid cancer detection by ultrasound among residents ages 18 years and younger in Fukushima, Japan: 2011 to 2014. Epidemiology, 27(3), 316-322. doi: 10.1097/EDE.0000000000000385 Tubiana, M. (2003). The carcinogenic effect of low doses: the validity of the linear no-threshold relationship. International lournal of Low Radiation, 1(1). http://doi.org/10.1504/IILR.2003.003489
Udovicic, V., Filipovic, J., Dragic, A., Banjanac, R., Jokovic, D., Maletic, D., Grabez, B., & Veselinovic, N. (2014). Daily and seasonal radon variability in the underground low-background laboratory in Belgrade, Serbia. Radiation Protection Dosimetry, 760(1/3), 62-64. doi: 10.1093/rpd/ncu109
Vasilyev, A.V. & Zhukovsky, M.V. (2013). Mechanisms and Sources of Radon Entry in Buildings Constructed with Modern Technologies [Text] 7th International Conference on Protection Against Radon, Prague.
Vasilyev, A.V., Yarmoshenko I. V. & Zhukovsky, M. V. (2014). Building materials as a dominant radon source in modern buildings. Proceed. Second East European Radon Symposium. Nis: Faculty of Electronic Engineering.
WHO handbook on indoor radon: a public health perspective (2009). H. Zeeb, F. Shannoun (Eds.). World Health Organization.
Available from: http://www.who.int/ionizing radiation/env/9789241547673/en/ Accessed on 30.12.2017.
Zbirnyk pokaznykiv zdorov'ja naselennja ta dijal'nosti medychnyh zakladiv Rivnens'koi' oblasti za 2014-2015 roky [Collection of
indices of public health and activities of medical institutions of Rivne region for 2011 -2015]. Communal institution "Regional
information-analytical center of medical statistics" of Rivne regional council, Rivne, 2016 (in Ukrainian).
Zhukovskij, M. V. & Kruzhalov, A. V. (2000). Kompleksnyj podhod k ocenke radiacionnyh riskov dlja naselenija [An integrated
approach to the assessment of the radiation risks to people]. Izvestia of Tomsk Polytechnic University, 303(2), 162-175 (in
Russian).
Citation:
Lebed, O.O., Klymenko, M.O., Lysytsya, A.V., Myslinchuk, V.O. (2018). Effect of Radon on oncological morbidity of the population: comparative analysis of some regions of Ukraine and France. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 585-595. I ("OE^^^MlThk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
