CC BY
13
Науковий вкчшк', 2008, вип. 18.8
експлуатацп гiрських лiсiв можна тiльки трелюванням та транспортуванням деревини пiдвiсними канатними установками.
Лггература
1. Генсирук С.А. Люи Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Горшенин Н.Н., Швиденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища шк., 1977. - 303 с.
3. Сабан Я.А. Продуктивность и возобновление леса в горных условиях. - Львов: Вища шк., 1988. - 143 С.
4. Правила рубань в прських люах Украшських Карпат. - К.: Держком. люов. госп., 203. - 24 с.
5. Криницький Г., Делеган I., Землинський С., Савич I. Особливосп формування ль сових ф1тоцероз1в на букових зрубах Украшських Карпат// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люотран-спорт в Карпатах: традицп, реалп, перспективи розвитку. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9. -С. 26^32.
6. Правила рубань в прських люах Украшських Карпат. - К.: Дерком. люв. госп., 2003. - 24 с.
7. Ливанов А.П. Эксплуатация горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 224 с.
8. Мартинщв М.П. Розрахунок основних елеменпв пщвюних канатних люотранспор-тних установок. - К.: Ясмина, 1996. - 175 с.
9. Кухлинг Х. Справочник по физике. - М.: Мир, 1982. - 506 с.
УДК 674.047 Проф. П.В. БЫей, д-р техн. наук; асист. 1.В. Петришак,
канд. техн. наук; ст. викл. 1.А. Соколовський, канд. техн. наук -
НЛТУ Украши, м. iïbeie
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ TEMOBOÏ ЕНЕРГП П1Д ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ШПОНУ I ФАНЕРИ
Визначено ефективнють використання теплово'1 енергп в технолопчних проце-сах виготовлення шпону i фанери.
Prof. P.V. Bilej; assist. I.V. Petryshak; senior teacher I.A. Sokolovski -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Efficiency of thermal energy using in lead and plywood's production
Certainly efficiency of the use of thermal energy in the technological processes of production lead and plywoods.
Деревина, порiвняно з шшими матерiалами, мае таю переваги: високу мщшсть за низько1 ваги; матерiал, що добре обробляеться шструментами, добре склеюеться, фарбуеться, лакуеться, полiруеться; погано проводить теплоту, звук, електрику; зi змшою температури практично не змшюе сво1 розмь ри; завдяки пружним властивостям краще за iншi будiвельнi матерiали пог-линае удари, вiбрацiю; стiйка до дiï хiмiчних речовин. Однак, як матерiал ор-ганiчного походження, деревина мае i багато недолтв: зi змiною вологост значно змiнюе свiй об'ем i розмiри; пiддаеться бiо- i вогнеруйнуванню; мае анiзотропнi фiзико-механiчнi властивостi; коливання в значних границях фь зико-мехашчних властивостей однiеï i тiеï ж самоï породи i залежно вщ умов проростання. За цими ознаками масивна деревина поступаеться плитним ма-терiалам та фанерi.
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
139
Натвфабрикати для виготовлення фанери. Фанеру, зазвичай, виго-товляють з лущеного шпону. Струганий шпон, в основному, використо-вуеться для облицювання фанери. Лущений шпон отримують в процесi лу-щення фанерного чурака чи кряжа, а струганий - в процес стругання бруса або ванчеса. Процес виготовлення лущеного шпону складаеться з таких тех-нологiчних операцiй: поперечне розпилювання фанерних колод на короткi (залежно вiд розмiрiв шпону) вiдрiзки - чураки; проварювання чуракiв (теп-лова обробка) в проварювальних ямах або басейнах; лущення на лущильних верстатах, форматування лисив шпону за допомогою гiльйотинних ножиць; сушiння листiв шпону, сортування i складання листiв шпону в стопи. Якщо такий шпон е готовим продуктом, то його упаковують i вiдправляють спожи-вачевь Але здебiльшого вiн е нашвфабрикатом для виготовлення фанери. Процес виготовлення струганого шпону складаеться з таких технолопчних операцш: виготовлення бруса або ванчеса; пропарювання (теплова обробка) ванчеса або бруса; стругання на вертикально- або горизонтальностругальному верстай; сушiння; вирiвнювання кромок; складання листiв в стопи i пакуван-ня. Як правило, пакети струганого шпону е готовою продукщею i використо-вуеться для личкування меблевих щиив, фанери та шших виробiв з деревини.
Розкрш фанерних колод i кряжiв на чураки, бруси i ванчеси здшсню-ють за допомогою ручних електропил або бензопил, а також круглопильних верстатiв. Для виготовлення брусiв i ванчесiв з колод великого дiаметра зас-тосовують горизонтальнi стрiчкопильнi верстати.
Розрiзанi фанернi колоди i кряжi на чураки за допомогою ланцюгових транспортерiв подають в цех (вщдшення) теплового оброблення i завантажу-ють у проварювальнi ями або басейни. Тривалють витримки чуракiв у водi з температурою 35-80 °С залежить вiд породи деревини i товщини (дiаметра) сортиментiв. Витрати теплоти на на^вання деревини розраховують за формулою
он^гр = У Ру ■ + Р [с(-) • НО + с(+) ■ ], кДж/м3 (1)
де: с(+) - питома теплоемшсть деревини за додатних температур, кДж/(кг-°С); - температура, до яко1 нагрiвають деревину, °С.
Знайдена величина характеризуе кориснi витрати теплоти на на^ван-ня деревини. Втрати теплоти, як наявнi у вщкритих басейнах або проварювальних ямах, складаються з трьох компоненив:
• втрати тепла на випаровування 1з ввдкрито! поверхт басейна
= I ■ Е ■ го, кВт (2)
• втрати тепла на конвекцш бшя поверхт басейну чи проварювально! ями
=«■ Е ■ (гс - /о) ■Ю-3, кВт (3)
• втрати тепла через огородження басейна чи проварювально! ями
0ог = 1Е ■ к ■ (/с - /о) ■ю-3, кВт (4)
де: / - штенсившсть випаровування води з поверхт басейна, кг/(м ■с); Е -площа вщкрито! поверхнi басейна, м2; г0 - питома теплота пароутворення,
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
2
кДж/кг; а - коефщент TennoB^a4i поверхт басейна, Вт/(м -°С); tc, t0 - вщ-повiдно температура середовища в басейнi i температура навколишнього се-редовища, °С; к - коефщент теплопередачi певного огородження, Вт/(М -°С); F - площа поверхнi певного огородження, м .
Щоб позбавитися втрат тепла на випаровування з поверхт басейна та на конвекщю, басейни i проварювальт ями необхщно накривати кришками, тобто застосувати герметичне обладнання. Поряд з тим, необхщно ретельно тдбирати матерiал для огородження.
Застосування м'яких режимiв (tc=35-45 °С) дае змогу яюсно i рiвномiр-но нагргги чураки, але процес нагрiвання е довготривалим. Використання ви-соких температур 70-80 °С (жорсткi режими) дають змогу значно скоротити тривалiсть на^вання, але розподiл температури по дiаметру е дуже нерiвно-мiрним, що знижуе якiсть лущеного шпону.
Далi проваренi чураки поступають на лущильт верстати, на яких спо-чатку чураки оцилшдровують i лущать шпон. Рулон лущеного шпону розрь зають за розмiрами, вирiзують дефектнi дшянки шпону, за допомогою гiльйотинних ножиць. Розрiзаний за форматом лущений шпон подають в су-шарки. Найчастше для сушiння лущеного використовують роликовi сушар-ки, якi бувають з поздовжтм перемiщенням матерiалу i нагрпого агента су-шiння (сушарки СУР-3, СРГ-25); сушарки з поздовжнiм перемщенням мате-рiалу i позонною поперечною циркулящею нагрiтого повiтря (сушарки СУР-4, СУР-5) та роликовi сушарки iз сопловим дуттям (СУР-8, VMS, СГС). Сушарки iз сопловим дуттям е найбшьш продуктивним обладнанням, але потре-буе великих витрат електроенергiï на створення iнтенсивноï циркуляци агента сушiння, тому собiвартiсть такого сушiння е вищою за iншi варiанти засто-совуваного обладнання. У цьому випадку найбшьш економним було б застосування фшьтрацшного сушшня, в якому вшьна волога iз деревини вида-ляеться мехатчним способом - вiдсмоктуванням без затрат тепловоï енергiï.
Висушенi листи струганого шпону складають в пакети i перевозять в пресове вщдшення. Там листи шпону намазують клеем, як правило, клеена-мазувальними вальцями, з яких формують пакет i подають до преса. Процес пресування фанери характеризуються такими основними взаемопов'язаними параметрами: температура плит преса, питомий тиск i час витримки в преЫ. Однак, у цьому процес не враховуеться кшьюсть витраченоï теплоти. Вироб-лена фанера йде на форматну обрiзку i шлiфування, яке е досить енер-гоемним обладнанням, залежно вiд якостi формування листiв шпона у пакет та якост пресування. Готову фанеру упаковують в гiдроiзоляцiйний матерь ал, щоб запобiгти можливого зволоження пiд час зберiгання на складах готово:' продукци i транспортування.
Послiдовнiсть виготовлення струганого шпону е такою. Виготовлет ванчеси або бруси подають у вщдшення теплового оброблення, де здшсню-еться ix пропарювання в парильних ямах або автоклавах. Автоклавне пропа-рювання вимагае використання дорогого обладнання, але воно е високоштен-сивним. У процес пропарювання може виникнути небезпека появи трщин, якщо водяна пара мае деяку стушнь сухость Пропарен ванчеси або бруси
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
141
поступають на стругальш верстати, вертикальнi або горизонтально Струганий шпон е листовим матерiалом понижених товщин i потребуе надалi дель катного вiдношення. Тому сушшня струганого шпону товщиною до 0,8 мм бажано виконувати на стрiчковому конвеерi мiж двома водо- i газопроникни-ми стрiчками. Висушеш листи поступають на форматну обрiзку, яка здшсню-еться кромкофугувальним верстатом. Шсля вирiвнювання кромок листи струганого шпону можуть йти на полагоджування i зшивання. Якщо струганий шпон використовуеться як облицювальний матерiал для фанери деревин-ностружкових плит чи меблевих щит1в, то листи шпону шдбирають за структурою, зшивають кромки, щоб досягти заданих розмiрiв по ширинi. Далi на плитш матерiали (фанера, ДСП, меблевi заготовки) наносять клей, приклада-ють сформоваш листи шпону i пресують за вщповщних режимних парамет-рiв. Пiсля процесу пресування плитнi матерiали йдуть на обрiзку, шифуван-ня i оздоблення лакофарбовими виробами.
Отже, у процес виготовлення шпону i фанери найбiльш енерговитрат-ними, з точки зору витрат теплово! енергп, е дiлянки для теплового оброб-лення сировини, сушiння шпону та пресування фанери.
Лггература
1. Бехта П.А. Виробництво фанери: Пщручник. - К.: Основа, 2003. - 320 с.
2. Бехта П.А. Виробництво шпону: Пщручник. - К.: Основа, 2003. - 256 с.
3. Бшей П.В., Озаркчв 1.М., Максим1в В.М., Соколовський I.A. та iH. Теплов1 проце-си деревообробки. - Льв1в: РВВ НЛТУ Украши, 2008. - 264 с.
4. Бшей П.В., Павлюст В.М. Сушшня та захист деревини: Пщручник. - Льв1в: Вид-во "Кольорове небо", 2008. - 312 с._
УДК 360*363.3 Асист. В.М. Гобела - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯННЯ ТРАСКТОРП РУХУ Р1ЗАЛЬНИХ ЗУБЦ1В КРУГЛИХ ПИЛОК ПРИ КРЯЖУВАНН1 КОЛОД ВЕРСТАТАМИ МАЯТНИКОВОГО ТА БАЛАНСИРНОГО ТИПУ
Наведено теоретичш дослщження з визначення траекторп руху рiзальних зуб-цiв круглих пилок великого дiаметра при po6oTi кряжувальних верста™ маятникового та балансирного титв.
Assist. V.M. Gobela -NUFWTof Ukraine, L'viv
Determination of equalization of trajectory of cuttings teeth of circular saws during the work of pendulous and balance cutting machines
The theoretical research in the determination of mechanical trajectory of cutting teeth of large diameter circular saws during the work of pendulous and balance cutting machines has been set forth
Кряжування деревно! сировини е одтею з основних i найбшьш трудо-мютких операцш головного технолопчного потоку з первинно! переробки деревини. На нижшх складах та в цехах переробки цю операцш проводять руч-ним моторним шструментом, кряжувальними верстатами та мехашзмами. Досить часто використовують кpуглопилковi верстати балансирного та маят-
